Юлія Ладнова
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Публікації
Нещодавно на дитячому майданчику мій Марк випадково штовхнув однорічну дитину. Він дуже незграбний у свої 5 років, а дівчинка тільки почала ходити. Зазвичай я відводжу сина подалі від малюків, бо і його поведінка, і малечі може бути непередбачуваною. Але тут, на жаль, не вгледіла. Тато дівчинки дивився у телефон, а коли вона сіла на попу в памперсі і з переляку голосно розплакалася, відірвався від гаджету, підійшов до мого сина і, схопивши його за шкірки, запитав українською: «Чому ти лізеш до неї? Ти вже дорослий». А далі додав вже мені: «Поясніть йому, чого він лізе до малих дітей. Краще дивитися треба, мама!»
Я неабияк перелякалася, бо раніше мого сина за шкірки ніхто не хапав. Але беру себе в руки і відповідаю: «Вибачте нас, я не додивилася. У дитини аутизм, і він вас не зрозуміє».
Подальша відповідь батька приголомшила:
«Так а чому тоді він ходить на майданчик для нормальних дітей? Ми що, маємо бути в небезпеці через таких, як ви?»
У мене всередині все заклокотало, але я набрала повітря і спокійно поцікавилась: «А чому ви не в Бахмуті? Чому не захищаєте нас, а сваритеся тут зі мною і вказуєте, де мені гуляти з дитиною?»
Здавалося, від цих слів чоловік лусне від гніву. На нашу сварку стали звертати увагу інші, тож він забрав свою доньку та пішов, навздогін побажавши мені «самій йти на фронт замість народжувати інвалідів».
Найбільше мене засмучує, що таке кажуть свої ж, українці. Навіть деякі мої знайомі можуть нарікнути за моєю спиною: «Старший син такий розумний, а тут народила ТАКУ дитину, тепер тягар на все життя». До слова, від поляків, як і взагалі від європейців, чути подібних слів мені не доводилось жодного разу.
Навпаки, вони звертають увагу на сильні сторони Марка, завжди знаходять, за що похвалити. Намагаються адаптувати діток з особливостями до життя в соціумі. Так, у терапевтичному садку, куди ходить мій син, дітей періодично водять до перукарні, магазину, на екскурсії, показують світ, щоб наші особливі діти його не боялися.
Продавчиня на варшавському ринку, де ми купуємо фрукти, кожного разу чимось пригощає Марка, намагаючись зазирнути йому в очі і встановити контакт (в аутистів з цим складнощі), а консьєржка в під’їзді завжди знаходить привід хоча б хвилинку з ним поспілкуватися.
На початку життя в Польщі для мене це було незвично, адже вдома у кращому випадку на нас просто не звертали уваги, а в гіршому називали дитину «клубком проблем» і питали, чи є інтернати, де можна залишити сина та забирати на вихідні, бо з ним так незручно жити.
Коли ти мама особливої дитини, ти ніби за замовчуванням маєш бути вдячна, що твоєму сину дозволяють ходити до школи або що хтось грається з ним, як зі звичайним, не звертаючи уваги на його відмінності. Кожна наша прогулянка на дитячому майданчику — це стрес і виправдовування за те, в чому ніхто не винний.
Моя історія не унікальна, і будь-яка мама особливої дитини може написати книгу подібних ситуацій. Ця прірва між нормотиповим і рас-прекрасним світом іноді лякає до панічних атак. Але в основі цього несприйняття — брак знань і нерозуміння ситуації. Тому я хочу дати кілька порад, як поводитися з дітьми з аутизмом — не універсальних, адже такі діти теж різні, але максимально дієвих.
Як поводитися з чужою дитиною з аутизмом?
1. Якщо ви перебуваєте поряд з аутистом, просто будьте доброзичливим. Спробуйте налагодити зоровий контакт і тільки потім говорити з дитиною або щось їй пояснювати. Коли дитина з РАС не дивиться вам в очі — вона вас не чує.
2. Спробуйте похвалити дитину, не акцентуючи уваги на її діагнозі. Як мама хлопчика з РАС я дуже хотіла б жити так, аби нас не жаліли і не вважали хворими. Аутизм — це не хвороба, а стан психіки. Діти з аутизмом не агресивні. Можливо, незграбні, з незвичними реакціями на інших. Але вони дуже радіють, коли їх хвалять.
Що в поведінці аутистів шокує звичайних людей і чи є це небезпечним?
1. Через нервову перевтому, перезбудження або стрес у дитини з аутизмом може статися мелтдаун. Для оточуючих це виглядає як дика істерика та повна втрата самоконтролю. А у мозку аутиста все це нагадує ядерний вибух. Начебто вся нервова система перегрілася і відповідає на цей стан виплеском енергії. Мелтдаун триває кілька хвилин, потім дитина приходить до тями і не пам’ятає, що сталося. Це приблизно як напад епілепсії. Мелтдаун передбачити неможливо. Проте оточуючі мають знати, що їм це нічим не загрожує. Дитина може нашкодити лише собі.
2. Аутисти дуже часто люблять повторювати свої дії. Це називається стимінг. Він допомагає дитині впоратися з емоційною напругою. Стрибати без перерви, ходити кругами, обертатися навколо себе, чіпати предмети, плескати в долоні, махати руками. Це працює десь так само, як бажання лопати бульбашки на упаковці або перебирати чотки — заспокоює. Боятися стимів не треба. Шкоди вони завдати не можуть.
3. Вокалізації та ехолалія. Безумовно, людей «не в темі» дивує, лякає або навіть дратує набір звуків різними інтонаціями або нескінченне повторення фраз з улюблених мультфільмів. Навіть мама не завжди може змусити дитину перестати пищати або наспівувати різні звуки. Нерідко це викликає глузування з боку інших дітей. Важливо пояснювати дітям, що люди є різними, часто несхожими на них.
4. Бажання тактильних відчуттів. Не всі діти з РАС не люблять дотиків. Деякі вимагають обіймів, поплескування по спині або погладжування по голові. Просити цього вони можуть і в абсолютно незнайомих людей. Звичайно, можна не погоджуватися, але от грубо відштовхувати дитину не варто. Щоб переключити увагу аутиста в цей момент, можна взяти його за великий палець або поплескати по плечу, а потім відійти убік.
5. Люди з аутизмом можуть повторювати слова співрозмовника десятки разів чи висловлювати емоції несподіваним способом. Наприклад, розплакатися, коли його похвалили чи подарували подарунок.
Сказав мені на дитячому майданчику батько дівчинки, дізнавшись, що у мого сина — аутизм. І найгірше, що він далеко не єдиний, хто так вважає
1. Вхід до польського парламенту без реєстрації, але з картою побиту
Час: 19:00 — 01:00
Адреса: ul. Wiejska 6/8
Простим громадянам подивитися серце польської демократії, Сейм та Сенат, випадає нагода лише двічі на рік: на День Незалежності Польщі 11 листопада та в Ніч музеїв. Цьогоріч для відвідувачів проведуть екскурсії, в межах яких можна буде побачити зали і кабінети, де працюють 460 депутатів нижньої палати, а також головну залу, залу пленарних засідань та коридор судових приставів. Для відвідувачів верхньої палати буде доступна зала, де відбуваються засідання Сенату, фойє, де відпочивають сенатори, а також зали для прес-конференцій та засідань сенатських комітетів.
І хоча попередня реєстрація не потрібна, для відвідувачів обов'язковою є наявність картки побиту чи паспорта.
Увійти до будівлі можна через відділ видачі перепусток на вулиці Wiejska. Співробітники служби безпеки Парламенту проведуть огляд особистих речей.
2. Резиденція президента на Belwederska для всіх і кожного
Час: 17:00 — 23:00
Адреса: Belwederska 54/56
Якщо немає карти побиту, але подивитися на кабінети можновладців хочеться, то для вас відкриє двері Belweder, що поряд з Łazienki Królewskie. Цей палац XIX стоіття сьогодні виконує функції резиденції президента. Відвідувачам покажуть Мармуровий, Дзеркальний та Помпейський зали, а також реконструйований кабінет маршала Юзефа Пілсудського. Для відвідування достатньо будь-якого документа, що засвідчує особу, з фотографією.
3. Музей історії польських євреїв POLIN проведе екскурсії українською мовою
Час: 19:00 — 01:00
Адреса: Mordechaja Anielewicza 6
Лінк на повну програму та розклад екскурсій
У Ніч музеїв ви зможете потрапити до зазвичай недоступних для широкого загалу локацій музею. Відвідувачам дозвоять зазирнути до підземель музею, концертного залу, технічних та виробничих приміщень. Також можна буде потрапити до кулінарної студії. Під час вечірніх майстер-класів діти зможуть познайомитись зі світом маленького містечка. З малюками тут будуть робити пін-апі, рухомі фігурки маленького Маєра та глиняних равликів. Музей обіцяє, що чимало екскурсій буде доступно українською мовою.
4. Momento mori, або екскурсії до похоронного бюро
Час: 18:00 — 01:00 (екскурсії кожні 30 хвилин)
Адреса: ul. Fosa 19A, Ursynów
Жителі Варшави можуть полоскотаи собі нерви у Dom Pogrzebowy Służew. Під час екскурсії ви зможете дізнатися про роботу конферансьє, побачити місця, де прощаються з покійними та дізнатися, як відбувається підготовка до церемонії прощання. Також відвідувачам зіграють невеликий концерт жалобної музики.
5. Закриті сховища найбільшої бібліотеки воєводства
Час: 18:00 — 23:00
Адреса: ul. Koszykowa 26/28
Зазвичай це місце теж закрите для публічного відвідування. Максимум дозволено замовити та взяти книгу зі сховища та почитати її у невеликій читальній залі. У Ніч музеїв є можливість поблукати сховищем. Остання екскурсія розпочнеться о 21:30. Окрім сховища, будуть екскурсії до залів Mazowieckiej Biblioteki Cyfrowej. Вона знаходиться у цьому ж будинку. Там відвідувачам покажуть повний цикл процесу оцифровування книг. У бібліотеці пройдуть майстер-класи з палітурки та створення полиць з книгами. Запис на всі екскурсії є обов'язковим за адресою wydarzenia@koszykowa.pl із позначкою «Noc Muzeów 2024» у темі листа. Потрібно вказати також кількість осіб та прізвища.
6. Великий концерт у Opera Narodowa
Час: 19:30 — 01:00
Адреса: pl. Teatralny 1
Квитки сюди розкуплені за пів року. Але у Ніч музеїв хіти у виконанні оперних виконавців головної сцени можна буде послухати без піврічного очікування. Партії з «Кармен», «Чарівної флейти» та «Скотного двору» доступні з 23:00. А з 19:30 відкриються 2 виставки у нижньому фойє, а з 22:30 ще дві у залі Redutowe та у фойє театру (на виставки можна увійти до 00:30). Вхід до опери через каси передпродажу за пам'ятником Станіславу Монюшку.
7. Розваги просто неба для всієї родини
Час: 19:00 — 01:00
Безпрограшний варіант для тих, хто хоче вирушити на Ніч музеїв всією родиною.
Отже, Лазєнки Королівські підготували чимало розваг для дітей. Особливо яскравим стане шоу в стилі японського вуличного театру (камісібай).
Ботанічний сад Варшавського університету покаже гру оркестру просто неба. А фасад Варшавського музею на Ринковій площі прикрасить інсталяція Ядвіги Савицької «Rzeczy, ludzie, duchy» з музичним супроводом. Відвідувачам запропонують написати колективний вірш на довгому столі перед будинком музею.
На Defilad, 1 заплановано парад ретро-автобусів та інтерактивну інсталяцію на тему сучасного мистецтва.
8. Найдорожчий музей Варшави Melt Muzeum покаже штучні сни
Час: 18:00 — 03:00
Адреса: pl. Powstańców Warszawy 2A
Це виставка-перфоманс, де представлені роботи, створені за допомогою штучного інтелекту. Художники, які створили Artificial Dreams, працювали з Disney, Netflix і Versace. Пускатимуть у музей у порядку живої черги.
Melt Muzeum — це іммерсивний музей світла, який реагує на людську присутність. Величезний простір заповнений великомасштабними проекціями, інтерактивними мультимедійними інсталяціями та концептуальними тематичними просторами, що супроводжується світловими ефектами та унікальним аудіорядом.
9. Столітня каналізація відкриється для усіх бажаючих
Час: 17:00 — 22:00
Адреса: Sieć kanalizacyjna, róg ul. Jagiellońskiej i Ratuszowej, Warszawa Praga-Północ
Wodociągi Warszawskie покажуть історичну зливову мережу каналізацій на Празі. Ливнівка була побудована в 1908 році, а два роки тому вона була відкрита під час попередньої Ночі музеїв. Сама камера обладнана спеціальними дверцятами, які зачиняються і відчиняються спеціальним гвинтом. Можна спостерігати, як працюють переливна та каналізаційна системи у місті та дізнатися все про роботу водопровідника. Нагадаємо, загальна довжина столичних гідровузлів становить понад 4,5 тис. км, каналізація — понад 4,4 тис. км. У будь-які інші дні це місце закрите для відвідувачів та потрапити туди неможливо.
10. Пішохідні маршрути відомими місцями Варшави
Якщо ви не хочете чекати в черзі, щоб переглянути музейні експозиції, немає нічого кращого за нічну прогулянку знаменитими варшавськими місцями. З нагоди ночі музеїв їх розробили для вас гіди. Доступність — до ранку. І ось найцікавіші:
• Прогулянка від Варшавської школи економіки до Патентного відомства (бл. 2,3 км.)
• Площа Defilad — де історія зустрічається з майбутнім (бл. 2,5 км)
• Навколо площі na Rozdrożu (близько 3,1 км.)
• Прогулянка від Банковій площі до Музею історії польських євреїв (бл. 1,7 км)
• Прогулянка від Повісли пішохідним мостом до Праги — частина I (2,4 км)
• Прогулянка від Повісли пішохідно-велосипедним мостом до Праги — частина II ( 2,6 км)
• Прогулянка слідами Варшавського повстання.
Повний список заходів "Ніч музеїв" у Варшаві доступний за посиланням
Noc muzeów — це подія, на яку у Варшаві чекають цілий рік. Усього одна доба, коли до музеїв та інших закладів міста можна потрапити безкоштовно і побачити те, що зазвичай приховано від сторонніх очей. Вже завтра у Варшаві розпочнеться ювілейна 20-та Noc muzeów 2024. Її програма вражає! Ми підготували список найцікавіших місць, які варто відвідати
Незважаючи на те, що варшавський Щенслівицький парк чималий, знайти локацію з українським святом було неважко. Адже туди прямували найкрасивіші люди в ошатних вишитих сорочках і сукнях.
Директорка Української школи у Варшаві Оксана Колесник вишила свою сорочку сама. Вона каже, що ідея такого свята виникла з моменту заснування школи і відбувається вже втретє.
«Свято спрямовано на збереження нашої культури за кордоном. Бо коли дитина йде до школи в іншій країні, вона інтегрується в це суспільство, переймає його цінності, а своє рідне залишається деінде. Саме тому дуже важливо берегти і шанувати традиції, передавати їх дітям. Програма, сценарій свята, почастунок і благодійний ярмарок — все це зроблено дітьми, вчителями та батьками. Ми готувалися ще з зими», — розповіла Sestry Оксана Колесник.
«Для всіх українців — це особливе свято, особливо зараз, коли наша країна перебуває в стані війни. Вишиванка — це наша історія, традиції, які ми зараз показуємо Європі. Демонструючи, що ми — вільні люди, які прагнуть свободи, демократії і готові боротися за це», — вважає голова правління «Український дім» Мирослава Керик.
Святковий концерт, майстер-класи, смачні частування та крафтова біжутерія — гроші, що вдалося зібрати на благодійній акції, передадуть на потреби ЗСУ.
Школярки Саша і Ангеліна на благодійний ярмарок принесли шоколадні пряники, гроші за які віддадуть на дрони. Дівчини продали понад десяток пряників за перші 30 хвилин. Кажуть, що відвідувачі охоче беруть солодощі і залишають навіть більші суми. Серед покупців були як українці, так і поляки.
Фестиваль тривав близько двох годин і залишив дуже тепле враження.
«Я хочу згадати найстрашніші часи для вишиванки, які були не так давно, в часи президентства Януковича. Тоді за наше національне вбрання могла забрати поліція, але саме тоді я відчула силу цього символу для нас усіх. Навіть коли береш до рук прапор, це не обов'язково ідентифікує тебе як українця, адже прапор на знак підтримки може нести будь-хто. А візерунки на вишиванці пов’язані між собою, як ми, українці, пов'язані, де б не були», — каже киянка Галина Тімкіна.
Як зізнаються вчителі, важливим фактом є те, що завдяки таким заходам українські діти почуваються потрібними за кордоном.
«Гуртки, поїздки — це просто враження та приємні емоції. Ви б бачили, якими щасливими були наші діти, коли їм запропонували взяти участь у цьому фестивалі. Вони дуже хочуть бути потрібними, хочуть допомагати Україні», — вважає вчителька української мови та літератури школи «Материнка» Наталія Маланська.
Свято завершилося великим груповим фото, де всі бажаючі довго не могли потрапити до об'єктиву. Сотні дитячих голосів прокричали на весь парк «Я люблю Україну». Люди, що проходили повз, дивилися на дітей і посміхалися. Самі діти теж сяяли посмішками.
Фотографії Юлії Ладнової
У 2024 році День вишиванки українці відзначають у 100 країнах світу. А почалося все 2006 року, коли студенти Чернівецького університету домовились і одягли на пари вишите вбрання. Сьогодні Wyszywanka Fest відбувся у польській столиці. Неймовірне свято, яке організувала Українська школа у Варшаві, об'єднало п'ять шкіл та освітніх проєктів. Гроші, які вдалося зібрати на фестивалі, передадуть ЗСУ
Не більше 12,5 тисяч гривень на тиждень
Ліміт Нацбанку України на зняття готівки з гривневих платіжних карток за кордоном становить 50 тис гривень на місяць. Зняти ці гроші за один раз не можна: на тиждень з усіх своїх гривневих рахунків власник може зняти не більше 12,5 тис. грн. А ось щомісячний ліміт на безготівкові розрахунки за кордоном вищий — 100 тис. грн в еквіваленті. Це стосується умов українських банків, але є ще нюанси у Польщі, які варто враховувати.
Де зняти гроші без комісії?
У більшості банкоматів на території РП встановлено українську мову, і на початку війни більшість банків скасовували комісію за зняття готівки для наших громадян. Але ситуація давно змінилася.
Без комісій з боку власника банкомата сьогодні можна зняти в Pekao, Millennium, Citibank, Bank BPS. Але український банк нараховує свою комісію за операцію. Наприклад, в Монобанку або Приватбанку це 2% від суми. В інших мережах банкоматів доведеться заплатити не тільки ці 2%, а ще й комісію польському банку від 17,90 до 19,85 злотих за одне зняття готівки — незалежно від суми.
«Я знімала 1000 злотих з української картки тиждень тому в банкоматі PKO. Заплатила 201,64 грн комісії своєму банку і 17,9 злотих польському. Це ще пощастило, що банкомат одразу видав тисячу злотих. Адже часто в банкоматах Польщі не вдається зняти більше 500-800 злотих. А якщо я маю зняти двічі по 500, то і польську комісію я теж сплачу двічі», — ділиться своїм досвідом читачка Sestry Марина Андрусенко.
Подвійна конвертація
Ще один момент при знятті готівки — проблема подвійної конвертації. Найчастіше з такою проблемою стикаються у банкоматах мережі Euronet. Коли гривні не можуть бути обмінені на злоті безпосередньо, а українську валюту спочатку переводять у євро або долари, а вже потім міняють на злоті. І це робить операцію суттєво дорожчою. А є лайфхак: від конвертації можна відмовитися і зекономити, просто не всі про це знають.
Незважаючи на те, що українською карткою можна розраховуватись у польських магазинах, тут теж можуть бути сюрпризи. На відміну від наших банків, де курс гривні фіксується раз на добу, у Польщі курс динамічний. Тому ви можете купити один і той самий продукт вранці і ввечері за різною ціною. Адже курс буде відрізнятися.
Не поспішайте вірити банківському маркетингу
Іноді можна побачити пропозиції банків щодо акції на зняття готівки. Найчастіше це дуже низький або нульовий відсоток. Такі програми майже ніколи не бувають вигідними. Найчастіше за ними намагаються сховати вкрай низький і не вигідний курс обміну, тому потрібно заздалегідь дізнаватися про всі нюанси операції.
Українці завжди знайдуть вихід
У групах ФБ можна зустріти пропозиції обміняти українську гривню на польський злотий безготівково. Звучить спокусливо, але немає жодних гарантій, що вам не трапиться шахрай.
«Оплачую покупки знайомим, щоб отримати готівку в злотих»
«Я працюю онлайн в Україні, і майже весь свій дохід отримую на гривневу картку. За квартиру плачу готівкою в злотих. І якщо знімати потрібну суму в банкоматі, то я переплачую. Але за два роки в Польщі у мене вже стільки знайомих, що я постійно комусь пропоную оплатити їхні покупки або замовлення в інтернеті українською карткою, а мені віддають за це злоті. І це набагато вигідніше», — діліться своїм лайфгаком українка Марія Чубарова.
Чимало громадян України, перебуваючи за кордоном, продовжують користуватися українськими банківськими картками. І хоча розраховуватися ними в магазинах, готелях, ресторанах вигідніше, ніж знімати готівку, регулярно виникає питання: як зняти гроші з української картки в Польщі? Чи існують якісь поради, як зняти потрібну суму без комісії чи дешевше? І скільки взагалі можна зняти за раз?
Варто хоч раз поринути у нічну музейну атмосферу, аби стати прихильником і завсідником цієї щорічної акції. Її формат цікавий не лише тому, що в музеї можна потрапити безкоштовно або за символічний 1 злотий. Фішка Ночі музеїв у тому, що тільки цього вечора і ночі відвідувачам показують те, що зазвичай зачинене чи сховане від очей.
Перша Ніч музеїв пройшла в Берліні в 1997 році, і з того часу прикладу німців послідували більш ніж у 120 містах Європи.
У 2024 році Ніч музеїв у Польщі пройде 17-18 травня у Кракові і 18-19 травня у Варшаві й інших польських містах. Що цікавого вони підготували?
Офіс мера Варшави та музей, який ще не відкрився
У Варшаві в ніч з 18 на 19 травня буде відкрито 312 різних майданчиків, і близько 40 з них — уперше. Бажаючі зможуть побачити потаємні куточки Міністерства юстиції, відділ старих медичних книг у Головній медичній бібліотеці, канцелярію прем'єр-міністра та залу засідань кабінету міністрів на Уяздівському проспекті, професійну студію запису аудіокниг, а також офіс мера Варшави. Вперше можна буде потрапити до будівлі Музею сучасного мистецтва на площі Defilad, хоча його офіційне відкриття заплановано аж на жовтень.
Міський транспорт цієї ночі ходитиме до 2:30 ночі.
У Вроцлаві можна буде побувати в будівлі Нотр-Дам на Тумському острові й у крихітній церкві св. Кшиштофа — зазвичай туди нікого не пускають. А відвідувачі Tarczynski Arena дізнаються подробиці життя видатних футболістів, побачать герби Сілезії та стадіони, на яких навчалися спортсмени.
Лодзь впустить у робочі будиночки музею текстилю
У Лодзі в ніч з 18 на 19 травня участь у музейній феєрії візьмуть Центральний музей текстилю (Centralne Muzeum Włókiennictwa), Муніципальна художня галерея (Miejska Galeria Sztuki), Музей міста (Muzeum Miasta Łodzi) та багато інших науково-культурних центрів.
Центральний музей текстилю неймовірно пізнавальний та цікавий. Тут збереглася промислова архітектура XIV століття. У самій будівлі Білої фабрики залишилися дерев'яні перекриття та ковані двері тих часів, а на першому поверсі виставлені різні ткацькі верстати. Поруч із фабрикою дерев'яні будинки робітників, і можна переглянути їх побут початку XX століття, а також дізнатися правила внутрішнього розпорядку фабрики.
Познань покаже, де рятується верхівка влади
Познань готова відчинити двері сховища для міської влади на випадок катастроф, а також Галерею плакатів соціалістичного періоду (Przeciwatomowy schron dla władz miasta Poznania oraz Galeria Plakatu z okresu socjalizmu). Найвідоміше бомбосховище міста довгий час було засекреченим. Також в Аптечному музеї (Muzeum Farmacji) можна буде дізнатися, як лікувалися люди кілька століть тому.
Краків кличе вночі у планетарій
Краків — єдине польське місто, де Ніч музеїв пройде 17-18 травня. Список учасників тут величезний.
Як і щороку, Краківський музей запрошує відвідати окремі свої філії. Для любителів «Ночі музеїв» тут: Палац Кшиштофорів, Барбакан, Підземна ринкова площа, Оборонні мури, Ратушна вежа, Будинок Хреста, Стара синагога, Музей Подгуже, Аптека Орла та Фабрика емалі Оскара Шиндлера.
Також варто відвідати Сад вражень імені Станіслава Лема. У Планетарії буде аж 4 сеанси – сферичний кінотеатр і два унікальних покази «Імплозія бочки». Відвідувачі також можуть здійснити атмосферну прогулянку в темряві.
У 2024 році Ніч музеїв (Noc Muzeów) пройде в 23 містах Польщі. Що саме і коли підготували нам її організатори у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Лодзі та Познані?
За словами лідерки «Euromaidan-Warszawa» Наталки Панченко, сьогоднішня акція — це уособлення залитої кров'ю України, яку світ хотів би не бачити. Вдаючи, що війни не існує. «Але ми йому цього не дозволимо і до останнього свого подиху кричатимемо про те, що Росія — країна-терорист», — наголосила Наталя.
Десятки українських і польських активісток прибули на місце в білих сукнях, на яких були написані назви міст, що їх регулярно бомблять росіяни. А також імена загиблих воїнів, чимало з яких є рідними чи знайомими дівчат. На загримовані обличчя учасниць були нанесені сліди крові і гематом — символи звірств РФ на території України. Жінки в білому і в крові стояли біля дороги та час від часу переходили зеброю на інший бік вулиці на зелене світло, аби хоч ненадовго привернути увагу автомобілістів.
За словами організаторів, мета акції в тому, щоб у день, коли Росія вкотре намагається показати свою «велич» та «перемогу над фашизмом», нагадати світові сьогоднішнє обличчя Росії. І що Україна потребує невідкладної та активної міжнародної підтримки.
Коли російський посол прибув до радянського меморіалу з квітами, жінки у закривавленому вбранні кричали в очі російським дипломатам: «Терористи!».
Одна з дівчат-учасниць тримає в руках портрет загиблого воїна. Це Анна Веремчук, а на фото — її молодший брат Станіслав Соловей.
Анна розповідає Sestry: «Саме 9 травня минулого року ми розпрощалися з ним назавжди. Брату було лише 27 років, він родом з Волині, а загинув у Донецький області. У нього залишилися дружина і крихітний син, який так і не встиг у своєму житті побачити тата».
Підтримати українців у цей день прийшла група польских активістів та волонтерів. Один з них — Przem Fedus — неодноразово відвідував Донецьк, Краматорськ і Слов‘янськ, допомогаючи ЗСУ.
«У мене багато друзів в Україні, ми допомагаємо як волонтери. І я в жодному разі не можу підтримати дії Росії, бо бачу, що вони насправді роблять. Україна має вистояти заради нашого спільного майбутнього», — каже пан Пшемек.
Але сльозами українських дівчат російських пропагандистів не розчулити. Проросійські сили зібрали під меморіалом свою акцію і розповідали перехожим улюблені наративи про “дітей Донбасу” та роль США у цій війні.
На мене, журналістку, загорнуту в український прапор, накинулась одна з проросійських учасниць. Ця жінка похилого віку з хрестом і іконою облила мене нібито святою водою, аби я “образумілась”, і кричала: "Нехай живе Путін та Лукашенка". За нею до мене підійшов агресивно налаштований чоловік і, зачіпаючи мене, переконував, що “не Росія розв'язала цю війну". Дивлячись на реакції на мене з боку проросійської групи, підійшов польський правоохоронець. Він відвів мене подалі від зібрання і навіть провів до авто.
Вшановуючи пам’ять мільйонів загиблих під час Другої світової війни, цивілізоване людство каже «ніколи більше», тоді як Росія проводить акції «можемо повторити». І вже одинадцятий рік щодня тероризує українців, про що нагадують сміливі дівчата з "Євромайдан-Варшава".
Фотографії авторки і "Євромайдан-Варшава"
9 травня перед Мавзолеєм на цвинтарі радянських солдатів у Варшаві, куди за традицією щороку приїжджає посол РФ Сєргєй Андрєєв, аби покласти квіти, пройшла акція проти російської агресії. Напередодні візиту посла сходинки, які ведуть до пам'ятника, невідомі облили червоною фарбою, що імітує кров вбитих українців, і розкидали кістки. «Тепер посол буде ходити по крові та кістках українців», — написали про акцію у соцмережах
Історія дня вдячності матері сягає давніх часів, коли вшановували богинь родючості. Тоді як у сучасній історії все почалось 12 травня 1907 року. Анна Джарвіс із Філадельфії організувала церковну службу на честь своєї померлої матері — активістки і захисниці прав жінок. Джарвіс багато років докладала зусиль, щоб свято стало масовим, і в 1914 році воно зрештою отримало статус державного за наказом президента Вудро Вільсона.
В Україні День матері відзначають у другу неділю травня. Цього року свято припадає на 12 травня. Традицію святкування заклав Союз українок Канади у 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. 1939 року День матері заборонила радянська влада, і тільки 1999 року зусиллями громадських організацій свято повернулося до України.
У Польщі День матері (Dzien Matki) завжди відзначають 26 травня. Вперше це сталося в 1923 році — тобто 110 років тому. Свято не є вихідним днем, проте його дуже люблять люди.
У місцевих дитячих садках та школах проходять тематичні вистави, діти влаштовують концерти та дякують своїм матусям. У торгових мережах напередодні свята з'являються різноманітні тематичні сувеніри. А деякі ресторани дають відвідувачам знижки, якщо ті приходять з матусею.
Що подарувати мамі?
1. Обов’язково — букет квітів, які мама любить. Підказка: не всі жінки люблять ромашки і орхідеї. Але великий букет троянд, тюльпанів чи бузку — безпрограшний варіант.
2. Як банально б це не звучало, але щось, зроблене власноруч. Бо для мами це означає, що ви витратили свій дорогоцінний час і старалися. Якщо ви “переросли цей вік”, то зробіть для мами альбом з фотоспогадами. Підберіть світлини, підпишіть їх у стилі, який любить ваша мама.
3. Турботу та улюблені смаколики. Так, дбати про маму потрібно не лише на свята, але якщо в цей день самому прибрати в домі або замовити клінінг, організувати вечерю чи доставку смачної їжі, мама точно не залишиться байдужою.
4. Враження та емоції: квиток на концерт, в кіно чи в театр. Візит до ресторану, сертифікат до салону краси чи на масаж. А якщо це буде поїздка в інше місто? А якщо до моря?
5. Прикрасу чи інший аксесуар. Мама — це жінка, а яка жінка відмовиться від нових сережок, браслета чи намиста? А ще жінка завжди хоче нову стильну сумку. І радіє хустці з шовку.
6. Речі для її хобі. Ні, це не пательня для мами, яка любить готувати. Йдеться про нові фарби, якщо вона любить малювати; рідкісні цибулини чи цікаві горщики для квітів, якщо вона їх розводить; схеми для вишивки, а ще — нову книгу, адже вона напевно любить читати.
7. Новий гаджет. Смарт годинник, робот-пилосос, пауербанк, фен, планшет чи взагалі кавоварка — це те, що завжди актуально.
8. Затишок. І все, що допомагає його створити: пухнастий плед, крісло-гойдалку, нову постільну білизну високого гатунку тощо. Ну і якщо ви зробите щось таке власноруч — розпишете чашку, зліпите з глини вазу, пошиєте печворк-ковдру абощо, то ціни вам не буде!
День матері святкують практично в усіх країнах світу. І хоча сенс свята всюди однаковий, дати святкування відрізняються. Коли ж День матері в Україні, а коли в Польщі? Та що краще подарувати мамі?
Якщо ви маєте статус UKR або сплачуєте страховку NFZ, то маєте право на безкоштовні стоматологічні послуги. Вони надаються у державних клініках, а також у приватних — але тільки тих, які мають контракти з NFZ (про що обов'язково повідомляє відповідна позначка на сайті клініки та табличка на її фасаді).
Перелік безкоштовних стоматологічних послуг чималий, але де-факто складається переважно з базових, як-от лікування карієсу, видалення зуба, рентгенодіагностика, зубні протези при повній відсутності зубів, гігієнічне чищення раз на рік тощо. Тоді як лікування під загальним наркозом, глибоке чищення каналів, встановлення імплантів та відбілювання зубів є вже платними.
Скерування для запису на безоплатний прийом до стоматолога не потрібне.
Будьте готові до тривалого часу очікування — від кількох тижнів до пів року. А також до найпростіших, хоч і нормальної якості, матеріалів для лікування (наприклад, пломб). На прийом ортодонта чи пародонтолога зазвичай черги ще більші — можна чекати навіть кілька років. Тому польські мами і записують своїх малюків до ортодонта одразу після народження.
То які є варіянти полікувати зуби собі чи своїй дитині безкоштовно?
Варіант 1: Де полікувати зуби в Польщі дорослому
Якщо у вас не гострий випадок, який потребує невідкладної допомоги, зайдіть на цю сторінку, виберіть відповідний тип лікарні/відділення та місцевість, де хочете отримати стоматологічну послугу, і вам випаде список місцевих клінік NFZ і найближчий вільний день, на який можна записатися. Запис може бути електронним, але краще за все зателефонувати до клініки або особисто підійти до реєстратури.
Варіант 2: Куди звертатися з гострим зубним болем — вночі, у вихідні та на свята
Якщо у вас сильно болить зуб і допомога потрібна негайно, зайдіть на цю сторінку, виберіть на панелі меню Nagła pomoc doraźna — Leczenie stomatologiczne. Далі заповніть поля короткої анкети і отримайте список місць, куди можна звернутися у вашій місцевості за невідкладною допомогою.
У Польщі є спеціальні пункти екстреної стоматологічної допомоги, які працюють вночі, у свята та вихідні. Тут надаються послуги на кшталт видалення зубів. У будні дні пункти приймають з 19:00 до 7:00. У суботу, неділю та святкові дні — 24 години на добу.
Ще один спосіб — зробити пошуковий запит в інтернеті Ostry dyżur stomatologiczny у вашому місті. Або перейти за цим посиланням. За детальною інформацією можна також зателефонувати на гарячу лінію за номером: 800 190 590.
Зверніть увагу, що термінове звернення не покриває лікування багатоканальних зубів для дорослих. Тобто якщо вам буде потрібно серйозне лікування жувального зуба, лікар знеболить його і поставить тимчасову пломбу. Або запропонує видалення. А ось подальші процедури доведеться проходити вже в іншому місці і, можливо, платно.
Варіант 3: Безкоштовна стоматологія для дітей у Польщі
З лікуванням зубів у дітей у Польщі справи простіші, особливо якщо йдеться про гострий біль. Польські школи переважно мають договір з найближчою поліклінікою, яка приймає учнів позачергово у разі необхідності. Також працюють стоматологічні автобуси. Інформація про місця зупинки дентобуса доступна на сайті кожного воєводського відділення NFZ.
Складнощі можуть виникнути з лікуванням зубів під повним наркозом, оскільки цей вид анестезії доступний лише дітям з інвалідністю, підтвердженою польським лікарем (іншим роблять знеболювальний укол). Силоміць тримати дитину, щоб полікувати їй зуби, польські лікарі не мають права. Тож якщо дитина не піддається на вмовляння та відмовляється відкрити рота, вам можуть рекомендувати загальну анестезію, за яку доведеться заплатити.
Варіант 4: Стоматологія при медичних університетах за мінімальними цінами або безкоштовно
Випускники факультету стоматології під наглядом спеціалістів отримують тут свої години практики, а пацієнти — мінімальні ціни на послуги (іноді тут лікують взагалі безкоштовно, але частіше — 30-50% вартості). Такі стоматологічні центри працюють у Варшаві (тел. 222 557 777), Вроцлаві (тел. 717 186 292), Гданську (тел. 587 270 550), Любліні (тел. 815 021 717), Познані (тел. 618 452 765), Кракові (тел. 124 245 555) тощо.
-----------------------------------------------------
Особистий досвід: лікування молочних зубів за 1100 євро
Коли ми тільки приїхали до Варшави 2 роки тому, мій син поскаржився на зубний біль. Ми одразу вирушили до державної стоматології, де мені та ще двом медсестрам довелося тримати дитину, щоб лікарка змогла бодай зазирнути їй до рота. Стоматологиня сказала, що діяти треба терміново, оскільки є сильне запалення, але насильно утримувати дитину і завдавати їй стресу вони не будуть. І порадила лікування під загальним наркозом. Мій син з аутизмом на той момент мав підтвердження діагнозу лише в Україні, тож надати таку послугу безкоштовно нам не могли. Ми змушені були звернутися до приватної дитячої стоматологічної клініки.
Лікування двох складних зубів та декількох легких з поверхневим карієсом обійшлося мені в 1100 євро (у 2024 році ціни вже вдвічі більші). Процедура зайняла близько двох годин. Спочатку мене з дитиною запросили до кабінету стоматолога, анестезіолог одягнув на сина маску. За лічені секунди він заснув на моїх руках, після чого мене попросили вийти. І покликали вже після лікування, коли дитина стала прокидатися у спеціальній кімнаті для сну.
За 20 хвилин можна було їхати додому. Після оформлення польської інвалідності син отримав право на безкоштовне лікування під загальним наркозом з невеликим часом очікування черги. Так, очікування прийому у стоматолога в дитячій лікарні на Коперника у Варшаві для нас тепер триває лише 1-2 тижні.
У межах NFZ українці зі статусом UKR можуть отримувати стоматологічні послуги, яких 200 штук, безкоштовно. Звичайно, до списку входять переважно базові процедури, а також негайна стоматологічна допомога у випадку гострого болю. То де і які саме стоматологічні послуги можна отримати в Польщі безоплатно?
Найкращі місця для сімейного відпочинку з дітьми в Польщі:
1. Majaland — дитячий рай під Варшавою
Парк умовно розділений на дві частини: закриту і просто неба. 25 крутезних атракціонів на площі 20 гектарів, дитячий театр, міні-аквапарк, мотузковий парк, велика ланцюгова карусель та дитяча автошкола, а також гірки, атракціони на воді й у тунелі, падіння з висоти та польоти, які добряче полоскочуть нерви. І, звичайно, щогодини відбуваються виступи бджілки Маї та її друзів. На території парку розваг працюють декілька кафе, є велика платна парковка.
Адреса: Ulica Przelotowa 1, 05-462 Góraszka (20-30 хвилин від Варшави)
Ціна: 57-115 злотих
2. Найбільший парк атракціонів у Польщі Energylandia
Найбільший, гарантовано незабутній парк, адже тільки тут є ціла зона екстремальних атракціонів.
Парк поділено на шість зон, кожна з яких має свою тематику. Одного дня тут може бути замало. Американські гірки, каруселі, гоночні траси та різноманітні сезонні атракціони — кожен знайде собі розвагу з різним ступенем екстриму. Наприклад, зона Bajkolandia створена для маленьких дітей, вони зустрічають тут героїв із улюблених казок і можуть спробувати себе у різних професіях. Strefa familijna пропонує розваги з помірною дозою адреналіну для всієї родини, а найпопулярніша Strefa ekstremalna — для тих, хто хоче випробувати свій характер.
Адреса: aleja 3 Maja 2, 32-640 Zator (1 година від Кракова, 3-4 години від Варшави)
Ціна: 129-179 злотих (низький сезон), 149-199 злотих (високий сезон)
3. Farma Iluzji — Edukacyjny park rozrywki
За 80 кілометрів від Варшави можна побачити левітуючий кран, з якого тече вода, перевернуті будинки та меблі, безкінечну криницю, голограми та безліч інших оптичних ілюзій. Діти тут шукають скарби у старій золотій шахті, мандрують лабіринтом дзеркал, відвідують заповідник драконів. Найвідоміша будівля і символ парку — будинок, що начебто літає на зв'язці повітряних куль. Тут також є мангали для барбекю, кілька ресторанів і дитяча кімната для мам з немовлятами.
Адреса: Mościska 9, 08-455 Mościska (1 година від Любліна, 1-1,2 — від Варшави)
Ціна: 81-90 злотих
Це перший сімейний тематичний парк у Польщі. Основна ідея — казка про гномів та загадкових монстрів з волохатим тілом та величезними очима. Казковий замок, пірати та воїни теж в асортименті. Тут можна провести до 9 годин, адже у парку безліч розваг для дітей: від величезних ігрових майданчиків та гір, що сягають хмар, до мережі секретних тунелів та організованих занять і майстер-класів. Діти і батьки також можуть покататися поїздом чи на гігантських гойдалках.
Адреса: Trzcianki 92, 24-123 Janowiec (45 хвилин від Любліна, 2 години від Варшави)
Ціна: 99-109 злотих за білет
5. Парк динозаврів JuraPark Solec Kujawski
Подивитися на сотню різних динозаврів в масштабі 1:1 і сходити в печерний ресторан поблизу Бидгоща — це ідеальна одноденна подорож для всієї родини. Крім скульптур динозаврів у натуральну величину, тут є Музей Землі, безліч видів рослин у Юрських садах, атракціони та парк польських мініатюр. Музей Землі — найбільший палеонтологічний музей у Польщі. Його експозиція налічує понад 1000 скам'янілостей та тварин з різних куточків світу.
Адреса: Sportowa 1, 86-050 Solec Kujawski (25 хвилин від м. Бидгощ, 3 години від Варшави)
Ціна: 5-89 злотих
6. Місто пригод та загадок Mandoria
Поринути в атмосферу торгового містечка XVI століття на 10 тисяч квадратних метрів з різноманітними атракціонами можна у парку Mandoria. Тут дух магічних історій переплітається із сюжетами на кшталт Гаррі Поттера. Це ціле місто пригод, загадок та сюрпризів. Каруселі та американські гірки, катання на човнах та тир з історичною зброєю. А найбільший захват у відвідувачів викликають гірка Mroczny Dwor, якою їдуть у темряві, та найдовша крита гірка в усій Польщі — Merkanta.
Адреса: Miasto Mody 2, 95-030 Rzgów (20 хвилин від м. Лодзь, 1,5 години від Варшави)
Ціна: 129 злотих
7. Legendia — парк атракціонів для всієї родини
Під Катовіце розташований парк з 40 атракціонами для всієї родини. Тут є найбільша карусель у Польщі — «Великий літак». Літаки знаходяться на 45-метровій вежі та літають зі швидкістю до 55 км/год, політ займає близько 12 хвилин. До того ж тут є водні гірки заввишки в 8 та 12 метрів та найвідоміші американські гірки Lech Coaster.
Адреса: aleja Atrakcji 1, 41-501 Chorzów (5-10 хвилин від Катовіце, 3 години від Варшави)
Ціна: 10-159 злотих
8. Minieuroland — Європа та світ у мініатюрі
Побачити Біг-Бен, статую Свободи та Ейфелеву вежу в один день можна в парку мініатюр «Мінієвроландія». Це чудове місце для відпочинку всією родиною, адже крім мініатюрних будівель, тут є квітучі рослини, територією гуляють фламінго та інші диво-птахи. На території є кілька зон відпочинку, кафе та досить великий дитячий майданчик. Це місце, де враження не втомлюють, а краса навколо милує втомлене око.
Адреси: ul. Noworudzka 11, 57-300 Kłodzko (1,5 години від м. Вроцлав, 4,5 години від Варшави)
Ціна: 45-49 злотих
Куди в Польщі поїхати з дітьми на вихідні, аби діти гарантовано запам’ятали цей день як щасливий на все життя? Ми підготували добірку найцікавіших парків розваг, де є атракціони для найменших, дорослих і підлітків, екстрим і казкові герої, магія і водні забави
Серед ознак і симптомів стресу — дратівливість, м'язова напруга в області плечей і шиї, зниження концентрації та працездатності, гіпертривожність, нудота, підвищення артеріального тиску та набір ваги. Як позбутися стресу під час війни?
«Пам'ятаєте дитячу гру «Ну, постривай!», де з різною швидкістю на вовка падають яйця і він повинен їх зловити? Що робити у такій ситуації? Зупинитись і зрозуміти: я — не вовк, у мене ще безліч ролей у житті, і вони теж вимагають моєї уваги, — розповідає Sestry психологиня Марина Леонова. — Я — мама, дружина, хороший фахівець і так далі, а ця ситуація, яка викликає у мене негативні емоції, дана мені виключно для того, щоб знайти всередині себе особливу силу».
Які причини стресу? На думку психологині, панічні атаки та сильний стрес накривають людину тоді, коли вона розуміє, що ситуація перевищує її можливості вирішити проблему. Якщо надати своєму внутрішньому Я більше сили та впевненості, то й погляд на те, що відбувається, зміниться. Але як допомогти собі при стресі та зняти напругу? Важливо підійти до питання комплексно.
10 способів, як боротися зі стресом та тривогою:
1. Зосередьтеся на максимальній турботі про себе
Намагайтеся правильно та повноцінно харчуватися, користуйтеся гаджетами, які зменшать час готування та прибирання. Не відмовляйтеся від допомоги. Виділіть час, який ви можете присвятити виключно собі.
2. Спіть щонайменше 8 годин на добу
Сон вважається якісним, якщо він починається з 22:00 і триває мінімум до 6:00. Саме в цей час організм виробляє мелатонін — гормон, що допомагає тілу вивести накопичені токсини і відновитися.
3. Фільтруйте своє інфополе
Щоб організм впорався зі стресовою ситуацією, убезпечте себе від негативної інформації, що шкодить. Зараз це складно зробити, але принаймні не прив’язуйте себе до стрічки новин.
Зменшуйте кількість звукових подразників навколо: вимикайте телевізор, комп'ютер та телефон. Використовуйте беруші, зменшіть зорове навантаження: рідше гортайте соціальні мережі, вимкніть миготливе світло, спіть у темряві. І, звичайно, фільтруйте контент, який ви читаєте, дивитесь та слухаєте.
4. Оточуйте себе приємними людьми, які мотивують та надихають
Спілкування з тими, хто близький за духом і мотивує, допомагає швидше подолати негативну ситуацію. Не варто заглиблюватися у свої переживання і шукати тих, у кого так само все погано чи ще гірше. Якщо людини, з якою ви відпочиваєте та перемикаєтесь, немає поруч фізично — листуйтесь.
5. Займайтеся спортом і будьте фізично активними
Тіло першим реагує на стрес — виникають м'язові затискання і психосоматичні болі. Вчені довели, що через тіло можна безпосередньо впливати на психологічний стан людини. Розслабляючи м’язові затиски та спазми, ви автоматично “розслабляєте мозок”. Тож давайте собі фізичне навантаження. І це не обов'язково спортзал. Підійдуть довгі піші прогулянки на свіжому повітрі, йога.
6. Робіть масаж
Загальний масаж завжди ефективно впливає на самопочуття, заспокоює нервову систему та вирівнює серцевий ритм, а також розслаблює м'язи, знижує рівень адреналіну та кортизолу — гормонів стресу. Якщо опанувати техніки самомасажу голови, шиї та стоп, то можна надавати собі швидку допомогу практично за будь-якої ситуації.
7. Виділіть час для хобі
Малюйте, адже це перемикає мозок. Пишіть, адже разом зі словами на папір виходить напруга. Зв’яжіть близькій людині шарф, адже це заспокоює. Яким би не був ритм вашого життя, знайдіть в ньому місце для занять, які приносять задоволення. Кулінарія, скрапбукінг, читання, спів — прості заняття відволікають і дозволяють психіці відпочити. Кажете, що на це немає часу? Дозвольте собі це, знайдіть дітям няню або залучіть їх до участі у вашому хобі.
8. Придумайте заняття, що створює відчуття стабільності
Це може бути похід в басейн по середах або на ринок по суботах. Кава о десятій ранку щодня або прогулянка з псом до ріки щовечора. Головне, щоб на підсвідомому рівні закріпилося відчуття, що у світі ще залишилися речі, які не порушити обставинами.
9. Опануйте дихальні практики
Вони допомагають заспокоїтись і не втратити контроль над емоціями, коли відбувається щось раптове та жахливе. Наприклад, якщо ви прочитали погану новину та відчуваєте, як усередині піднімаються паніка та страх, що серце починає швидше битися, а дихання стає уривчастим та поверховим. Зробіть глибокий вдих на п'ять рахунків, потім видих на стільки ж, рахуйте про себе. Рахунок можна замінити на назву предметів навколо вас.
Якщо потрібно швидко заспокоїтись, робіть глибокий вдих на шість рахунків та видих на три (але не більше п'яти циклів дихання). Якщо треба підбадьоритися, то навпаки — вдих на три рахунки, видих на шість.
10. Медитуйте
Використовуйте мобільний додаток для медитацій. Але щоб отримати результат, потрібні регулярність та дисципліна. Створіть собі приємні умови: поставте заспокійливу музику, аромалампу. Коли опануєте медитацію, будете здивовані, як ви раніше жили без такої ефективної техніки подолання стресу.
Ми живемо в час постійних викликів та хронічного стресу. Війна, зміна міст і країн, невизначеність і страх за майбутнє негативно відбиваються на організмі, виснажують його, призводять до підвищеної стомлюваності. Але способи допомогти собі зняти стрес і віднайти ресурс є
Як протікає це небезпечне захворювання, я знаю не з чуток — мій п'ятирічний син важко перехворів на кір у квітні. Що робити, якщо дитина захворіла на кір, щоб якнайшвидше отримати допомогу в Польщі? Розповідаю про свій досвід.
Як починається кір
Початок кору нагадує дуже сильне ГРВІ, де всі симптоми гостріші, ніж зазвичай. У нас все почалося з різкого підйому температури до 39,5-40C, сильної закладеності носа і надсадного кашлю. Температура збивається погано, дитина відчуває занепад сил. Тест не підтвердив ковід, а лікарі порадили збивати температуру і більше пити, поставивши діагноз "вірусна інфекція".
Загальний аналіз крові та с-реактивний білок при цьому говорив про відсутність бактеріальних ускладнень і був практично в нормі. Але дитині ставало дедалі гірше. І коли на п'ятий день хвороби син вже фактично не міг встати з ліжка, не пив, не їв, а температура не падала, ми знову звернулися до лікаря. Я звернулася в приватну клініку до україномовного педіатра в надії, що вона зможе якнайшвидше з'ясувати, що це за вірус.
"Зараз так усі хворіють, вірус такий ходить. Заспокойтеся і йдіть додому спати, скоро стане легше", — сказала лікарка на консультації за 190 злотих, призначивши аналізи ще на 100 злотих і виписавши ліків на 255 злотих. Тоді як ліків від кору не існує.
На той час дитина була геть безсила і лежала у візочку або на руках. Я не впізнавала сина. Навіть аналіз крові з вени він сприйняв без протесту. Консультація була зранку, і по приїзду додому син спав до 15:00. Прокинувся з високою температурою, подивився на мене і знову заплющив очі. Це було страшно. Сон був явно не схожий на відновлювальний, а більше нагадував стан марення.
Симптоми кору: плями у роті і висип на шкірі
Як розпізнати кір? Ми приїхали в шпиталь на Коперника, синові виміряли температуру і видали жарознижувальне, наказавши чекати лікаря кілька годин. Буквально за годину я помітила на тілі своєї дитини висип. Він був блідий і починався за вухами, опускаючись на грудну клітину і живіт. Я повідомила про це медсестрі. Слово "висип" подіяло, і лікар прийняв нас негайно. Довго оглядав шкіру, питав про щеплення від кору і відправив на рентген перевірити легені.
На початку висип може виглядати не так, як на картинках в інтернеті. Але ще до появи висипу в дитини в роті починають з'являтися специфічні білясті плями Бєльського-Копліка, і саме це дає можливість запідозрити початок кору.
Мій син має аутизм, і обстежити йому рот фактично неможливо. Тим часом аналізи крові на електроліти вже показали зневоднення, температура зростала, тому було ухвалено рішення поставити крапельницю і залишити нас у стаціонарі. Прокинувшись, я побачила свого сина з потрісканими закривавленими губами, набряклими повіками і геть обсипаного.
Висипка була вже не делікатною блідо-рожевою, а дуже яскравою. У сина не було сил навіть відкрити очі. Я побігла за лікарями, розуміючи, що дитина не реагує навіть на мене. Першою до палати прийшла медсестра, глянула на сина і швидко вийшла. За хвилину в палаті вже було понад десять людей на чолі з професоркою. Вона оглянула дитину, примудрившись, зазирнути їй у рота і відразу винесла вердикт: «Це кір. Тримайтеся».
Мене попросили більше не виходити з палати і чекати на перевезення до інфекційної лікарні, бо в педіатрії кір не лікують — це одна з найзаразніших хвороб. За статистикою, 9 із 10 контактуючих хворіють.
Далі все розвивалося стрімко. За 10 хвилин у нашій палаті були представникі Санепіда. Вони записали адресу садка і всіх, з ким ми контактували останні два тижні. За 10 хвилин ми вже мчали під крапельницею на швидкій до інфекційної лікарні.
Кір — це вірус, на який краще ніколи не хворіти
У нещеплених хвороба протікає особливо важко і без електролітних крапельниць та специфічного догляду дитячому організму важко з нею впоратися. Не можу передати, наскільки страшно безперервно сидіти біля ліжка своєї дитини і молитися, щоб вона відкрила очі. Нескінченні аналізи, щогодини знеболювальні, лікарі, які приходять до палати та коригують призначення, адже попередні не дали бажаного ефекту. Епізоди кашлю по 40 хвилин без перерви, які не знімаються нічим, а невелике полегшення дає лише інгаляція з гормоном. І сон. Тяжкий сон. Коли ти розумієш, що навіть уві сні твоїй дитині — боляче.
Як лікують кір. Ускладнення
"Dziecko prześpi odrę", — весь час повторювала мені лікарка. Вона розповіла, що теж хворіла в дитинстві на кір і постійно спала. Лікарі були дуже уважні та дуже мені співчували.
Хворий на кір знаходиться в окремому інфекційному боксі зі своїм коридором і душовою. Виходити за межі боксу не можна, відвідування заборонено. Усі виходи закриті і відкрити їх може лише медперсонал. Бокси в інфекційному відділенні скляні, щоб медперсоналу було простіше контролювати стан хворих та у разі потреби оперативно надати допомогу. У випадку з кором регулярно проводять моніторинг тиску і рівня кисню в крові, оскільки це захворювання характеризується ускладненнями для дихальної системи.
Лікування для українців зі статусом UKR у лікарнях NFZ безкоштовне, також надаються медикаменти, а в інфекційному відділенні — також їжа для мами та дитини. Навіть якщо вас ніхто не відвідує, їжі достатньо. Крім нас у відділенні було ще кілька дітей з кором. Один із них отримав ускладнення у вигляді пневмонії.
«Зараз у Варшаві спалах кору. Ще минулого року такого не було. У нас тут перша лінія фронту, бо хворих дітей везуть до нас. Тому я рекомендую тим, хто не зробив щеплення дитині, обов'язково його зараз зробити, це безкоштовно та ефективно», — сказав наш лікар в інфекційній лікарні на Вольській Jacub Niestępski.
Коли син виходив із відділення на своїх ногах, лікарі раділи за нас, як за рідних. А одна з лікарок навіть заплакала. В цей момент я зрозуміла, що, незважаючи на всі проблеми в суспільстві, поляки продовжують приходити до нас на допомогу та рятувати найдорожче.
Що потрібно знати, якщо є підозри на кір у Польщі?
• Якщо був контакт з хворим на кір, у вас є 72 години, щоб зробити профілактичне щеплення або укол імуноглобуліну. У Варшаві це можна зробити безкоштовно, надіславши запит до Санепідемстанції на електронну пошту sekretariat.psse.warszawa@sanepid.gov.pl
Такі установи є в кожному місті (Wojewódzka Stacja Sanitarno-Epidemiologiczna), і у випадку кору з вами зв'яжуться оперативно. Також тут ви можете отримати необхідну інформацію про перебіг захворювання та тривожні симптоми.
•Якщо ви впевнені, що ви або ваша дитина захворіли на кір і потребуєте медичної допомоги, не слід звертатися на SOR до звичайної лікарні. Лікуванням кору займаються тільки в інфекційній лікарні (szpital zakaźny). Як правило, при інфекційних лікарнях є свій SOR. У Варшаві можна звертатися за адресою Wolska, 37 Wojewódzki Szpital Zakaźny w Warszawie, який працює цілодобово.
•У разі підтвердження кору, потрібно надати всі дані, з ким зустрічався і спілкувався хворий останні два тижні. Інспектори з Санепідемстанції запишуть адреси школи, садка та телефони людей, які контактували з хворим, оперативно зв'яжуться в ними. Не треба боятися надавати таку інформацію лікарям — це робиться для того, щоб запобігти розвитку епідемії.
•Після появи висипу стан хворого різко погіршується. На четвертий день висипання починає зменшуватися і на п'ятий день з моменту перших висипань людина не вважається заразною.
•Після перенесеного захворювання організму потрібно багато часу, щоб відновитись. Протягом року можливі різноманітні ускладнення.
Вакцинація від кору: коли, де, як відбувається
Вакцинація проти кору — це одне з обов'язкових (безкоштовних) щеплень, що проводяться у Польщі у віці 13-15 місяців та 6 років. Ефективність вакцинації після введення 2-х доз вакцини становить 98-99% і зберігається все життя. Якщо з якихось причин щеплення не було зроблено, починати вакцинацію можна в будь-якому віці. Навіть одноразова доза вакцини дає до 90% захисту від зараження. І навіть якщо людина захворіє, то захворювання тоді пройде у легкій формі.
Зробити щеплення можна в поліклініці за місцем проживання. Питання термінової вакцинації після контакту з хворим або у випадку епідемії вирішується з міською санепідемслужбою.
Після вакцинації можуть виникнути місцеві реакції: біль у місці ін'єкції, почервоніння, набряк. У дітей можуть спостерігатися легке збільшення лімфатичних вузлів, висока температура та висипання. Дорослі люди можуть відчувати біль у суглобах. Якщо ви не пам'ятаєте. чи були щеплені від кору, в будь-якій лабораторії можна здати аналіз на визначення антитіл до кору і вирішити з лікарем питання доцільності щеплення.
Щеплення протипоказано вагітним жінкам. Також не можна вагітніти протягом місяця після введення вакцини.
За останні кілька тижнів у Польщі було виявлено понад 100 випадків захворювання на кір (статистика Головного санітарного управління країни). Для порівняння: за весь 2023 рік у країні зафіксовано всього 36 таких випадків. Основні осередки інфекції — у Варшаві, Вроцлаві, Познані та Любліні. Ситуацію і боротьбу з вірусом планується обговорити комісією з охорони здоров'я на найближчому засіданні Сейму
Чому потрібно замінити водійські права в Польщі громадянам із тимчасовим захистом і як це правильно зробити?
Щоб здійснити заміну українського посвідчення водія на європейське, потрібно звернутися за місцем офіційної реєстрації у відділ комунікації ужонду міста (Wydział Komunikacji Urzędu Miasta), староства (Starostwo Powiatowe) або району (Urzęd dzielnicy). Зверніть увагу, що органи влади приймають заяву лише якщо іноземець у них зареєстрований або має мельдунек (прописку).
Пакет документів для заміни посвідчення водія:
• Заява. Заповнюється на місці в день подачі
• Фотографія 35x45 мм. Фото має бути зроблене не більше місяця тому•Присяжний переклад посвідчення водія на польську мову
• Нотаріально засвідчена копія водійських прав
• Медична довідка, якщо у посвідчення закінчується термін дії
• Квитанція про сплату держмита (гербовий збір)
Українським чоловікам тепер необхідна довідка з Консульства
Після ухвалення закону про мобілізацію після 23 квітня 2024 року ситуація із заміною водійського посвідчення для чоловіків змінилася.
«Відтепер щоб замінити посвідчення водія, українець призовного віку має надати ужонду довідку про те, що його водійські права дійсні на території України. Це можна зробити, звернувшись до Посольства України у Варшаві», — розповіла Sestry фахівчиня із легалізації IQ Group Юлія Колодей.
Пані Колодей стверджує, що випадки, коли українців зі статусом UKR оштрафували за те, що вони не замінили права на польські, їй не відомі. Проте відомі прецеденти, що у випадку ДТП страхова компанія відмовлялася платити компенсацію, якщо винен водій, який не замінив посвідчення водія на польське. Такі справи неоднаразово доходили до суду, але суд приймав сторону страхової компанії.
Тому для безпечної роботи в таксі або кур'єром, а ще якщо ви маєте водійські права старого зразка (ламіновані, а не пластикові), краще замінити посвідчення водія. Заміна прав здійснюється протягом 1-2 місяців.
Зверніть увагу, якщо у ваших прав закінчується термін дії, ви маєте взяти медичну довідку для водія у Польщі та отримати польські права з продовженим терміном дії на декілька років.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65e096c52229f071c363bb79_shutterstock_2137561177-p-800.jpg">«Читайте також: Тимчасовий захист у Польщі: чому українці втрачають статус UKR?»</span>
Українці, що проживають на території Польщі понад 6 місяців (185 днів), мають обміняти національне посвідчення водія на польське. Це правило стосується насамперед власників карти побиту. А громадяни України зі статусом UKR можуть робити це за власним бажанням. Одначе, є ситуації, коли все ж краще замінити водійські права
Учасники перформансу символічно поливали одне одного «кров’ю українців» (буряковим концентратом). Учасники були одягнені в маски Путіна, Лукашенка, Орбана, Кім Чен Ина і закликали натовп танцювати під російську музику, бо це ж «висока культура». Хтось із натовпу зрештою крикнув: «Все чудово, але вимикайте вже це лайно!»
Харків‘янка Анастасія Янченко дізналася, що ворог влучив в її будинок. І хоча сама дівчина зараз у Варшаві, її накриває відчай і відчуття несправедливості.
«Коли наші хлопці гинуть на війні, а ми втрачаємо рідних, друзів та свої домівки, дуже дивно, що хтось цінує гроші більше зруйнованого людського життя. Мені сумно й прикро, що так відбувається в світі, тому я зараз тут. Мій рідний Харків обстрілюють щодня і щоночі, я постійно плачу, бо досі не можу прийняти це. А хтось робить бізнес і танцює на крові українців. Так не може бути в цивілізованому світі. Зараз дивлюся на всі ці кокошники — і вони в мене асоціюються зі смертю», — зізнається Анастасія.
Незважаючи на санкції, країна-терорист продовжує експортувати зерно, нафту, газ, діаманти та інші товари до країн ЄС. За 2023 рік Росія експортувала до Європи товари на суму не менше ніж 50,6 мільярдів євро, а ЄС до Росії — на 38,3 мільярдів євро. Більше 200 транснаціональних корпорацій сплатили $3,5 мільярда податків до російського бюджету.
Гарячою і болючою темою протягом останніх місяців у Польщі та Україні є імпорт зерна. На думку організаторів, попри війну та санкції Євросоюз послідовно зрощує імпорт продовольства з Росії — лише у 2023 році до ЄС надійшло російської агропродукції та продуктів харчування на понад €2,6 млрд. Росія проводить ефективну демпінгову політику, заповнюючи світовий ринок дешевим зерном, зокрема викраденим з України. Це спричинило падіння цін і надлишок сільськогосподарської та харчової продукції як у Польщі, так і в ЄС, а проросійські пропагандисти та використовують напругу навколо зернової кризи, щоб розпалити антиукраїнські та проросійські настрої.
«Потім ці гроші йдуть на ракети, потім ці гроші вбивають українців. У суботу Україна знову прокинулася в крові. У в Харкові російські ракети знову полетіли по мирним людям. Вже знаємо про 6 загиблих, 11 поранених. Рятувальні служби витягують людей з-під завалів. Інші сім'ї в цей момент, коли ми стоїмо тут з вами, готуються до похорону. А Європейський Союз, що він робить зараз? Якщо бути точним, то продовжує торгувати з Росією, вливаючи гроші в її бюджет, — каже Sestry лідерка Euromaidan-Warszawa Наталка Панченко. — Ми категорично відмовляємося з цим миритися та закликаємо ЄС негайно ввести ембарго на всі російські товари. Ми хочемо, щоб Євросоюз нарешті перестав підтримувати Росію, перестав годувати російський бюджет європейськими грошима, нашими податками, і почав дійсно підтримувати Україну, щоб вона могла якнайшвидше перемогти у цій війні. Тож ми звертаємося з петицією до влади Європейського Союзу про негайне ембарго на російські товари».
На акції також пройшов збір коштів для постраждалих у Харківській та Сумській областях. На зібрані гроші планується купити людям одяг та інші речі першої необхідності, а також зробити ремонт у тому житлі, яке ще можна врятувати після обстрілу.
Фото: Юлія Ладнова
Масштабну акцію протесту «Міжнародний ярмарок геноциду у Варшаві» організували активісти Euromaidan-Warszawa. Мистецький перформанс на Замковій площі спрямований проти торгівлі країн Євросоюзу з Росією. Дійство нагадувало «театр абсурду», адже учасники «продавали» російські газ, вугілля, зерно, самовари, самогон, їли криваві щі та танцювали під російську музику, демонструючи байдужість до всього, крім грошей
1. Квітучі крокуси в Татрах
На початку квітня можна насолодитися квітучими крокусами в Хохоловській долині (5 годин автівкою від Варшави). Це найкрасивіша і найбільша западина Польських Татр. Яскравим фіолетовим килимом крокуси вкривають всю долину. Тут влаштовують пікніки, можна забронювати для ночівлі будиночок. А ще взяти в оренду велосипед та поїхати на мальовничу велопрогулянку.
2. Нарцисові поля навколо гори святого Марчіна
Ніде у Польщі не росте стільки нарцисів, як у кінці квітня під горою святого Марчіна біля Тарнува (4 години автівкою від польської столиці). Поля розташовані по обидва боки від кільцевої дороги і простягаються на сотні метрів. Фотографуючись у квітах, пам'ятайте, що в Польщі квіткові поля належать приватним господарствам. Тому треба бути дуже обережними — не рвати і не м’яти квіти.
3. Долина п'яти озер з ведмедями та рідкісними рослинами
Назва цієї долини придумана на честь п'яти розташованих там водойм льодовикового походження. Захована глибоко в Татрах, Долина п'яти озер (Dolina Pięciu Stawów) не переповнена туристами, а прогулянка до неї проходить через мальовничий сосновий ліс і закінчується кам'янистою стежкою та серпантинами.
Вирушаючи в цю подорож, обов'язково подивиться на красу Сіклави — це найбільший 70-метровий водоспад у Татрах. Також тут знаходиться найдовше та найглибше місцеве озеро Wielki Staw Polski. У лісі живуть ведмеді, сарни, олені, бабаки та рідкісні рисі. Тому рекомендуємо дотримуватися туристичних стежок і не заходити в глибину лісу.
4. Яблуневі сади Груйця і Сандомежа
Околиці Груйця (Мазовецьке воєводство) та Сандомирщина — основні яблучні регіони Польщі. Тут яблуневі сади всюди, і більшість господарів готові пустити відвідувачів відпочити і пофотографуватись.
Є в Польщі ціла Сандомирська яблучна стежка — маршрут через увесь повіт та його фруктові й виноробні ферми. Він складається з агротуристичної, активної, апетитної, мистецької та винної доріг. І всюди до обрію на цьому шляху — яблуні. Коли в кінці квітня чи травні дерева зацвітають, то варто відкласти рутинні справи і поїхати милуватись цим цвітом.
5. Мошненський замок з ночівлєю
Цей замок XVIII-XIX століть (Zamek Moszna, 4.5 години автівкою від Варшави) порівнюють з Діснеєвським і з Хогвартсом. Його прикрашають 99 веж і є опція замовити екскурсію їхніми розкішними інтер'єрами. У каплиці на території замку часто проходять концерти сакральної музики, а в залах — виставки картин. Навколо замку — неймовірної краси сади та парк із трьохсотрічними дубами. Тут навіть можна зупинитися на ночівлю, адже частину Мошненського замку переобладнано під готель.
6. Совині гори та гірська фортеця Срібна Гура
Góry Sowie (5 годин від польської столиці) — це один з найбільш вражаючих гірських хребтів у Центральних Судетах і крута локація для фото на вершині хребта Wielka Sowa — 1015 м над рівнем моря. З 1991 року тут працює Ландшафтний парк з безліччю піших та велосипедних маршрутів.
За пів години їзди звідси розташована найбільша в Європі гірська фортеця XVIII століття — Срібна Гура.
Деякі з найцікавіших пам'яток Нижньої Сілезії знаходяться під землею. Окрім шахт, створених завдяки надзвичайним природним багатствам цього регіону, тут є таємничі залишки Третього Рейху. Проєкт «Riese» — тобто Гігант — був побудований в Совиних горах як штаб-квартира фюрера та склад зброї. І донині залишається загадкою для істориків і дослідників цього місця.
7. Край вулканів, що згасли, та «Сілезька Фудзіяма»
85-кілометрова стежка вулканів, що вже не вибухнуть, розташована в районі Качавських гір у Нижній Сілезії. Такі пагорби та скелі у формі конуса ви не побачите в інших регіонах Польщі. Найвищий вулкан у Польщі — Остшиця — має висоту 501 метр над рівнем моря. Він не діяв уже 4 мільйони років, і його називають «Сілезькою Фудзіямою». Поруч із парковкою біля підніжжя Остшиці є кемпінг з місцем для багаття та барбекю. Ну і для велосипедистів тут — роздолля.
8. Словінський національний парк
Вода в Балтійському морі ще холодна, але весняний відпочинок у Словінському парку обіцяє тишу і спокій. Третій за величиною національний парк Польщі — це світ води, піску і вітру. Це величезні території дюн, що рухаються, місцями оголюючи мертві ліси. Найвища дюна в цих місцях — 42 метри. Майже ⅔ площі парку вкрито водою. На території є Лебське озеро, ліси, торф’яні болота та озеро Гардно.
Одне з найкрасивіших місць парку — Лебська коса, звідки видно і дюни, і Балтійське море. Прогулянка приморською стежкою займає десь три години. Ідеальний варіант для відпочинку від галасу і метушні на вихідних (5,5-6 годин автівкою від столиці).
9. Фортеця крестоносців Мальборк
У самому центрі міста Мальборк розташований однойменний замок, який вважається однією з найбільших та найзнаменитіших фортець середньовічної Європи. Побудований тевтонцями, замок довгий час був резиденцією великих магістрів та місцем коронації, тут навчалися лицарі з усієї Європи, писалися монастирські хроніки, зберігалися цінні книги та реліквії, а сьогодні він є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Мальборк оточують мальовничі краєвиди Вісли та ландшафтні парки. Відвідайте Каплицю Святої Анни — це одна із найстаріших частин замку, що збереглася до наших днів. Вона прикрашена розписами XIV століття та старовинними скульптурами. З вежі Клеша відкривається неймовірний вид на околиці, а на вершині годинник XV століття досі відбиває час. З часів Тевтонського ордена зберігся також підземний простір із численними підвалами та коридорами.
10. Місто чудес Bardo
Містечко Bardo у Нижньосiлезькому воєводстві заховано у Бардзьких горах. Сюди в Базиліку Пресвятої Діви Марії (Bazylika Nawiedzenia Najświętszej Marii Panny w Bardzie) з'їжджаються паломники з усієї країни.
Девіз міста: «Бардо — місто чудес». За місцевою легендою, Божа Мати заплакала над долею народу та з'явилась на околицях Бардо після руйнівної війни. З того часу вона опікується цим місцем, оберігає і зцілює тих, хто до неї звертається, допомагає тим, хто молиться під час війни. Приховане серед пагорбів, прикрашене звивистою течією річки Ниса, маленьке містечко несе тиху радість і умиротворення.
Фотографії: Shutterstock
Ідеальний час для подорожей — з квітня по червень. Вже тепло і немає холодних вітрів, ще не спекотно і природа квітне. У Польщі є чимало місць, де весняні краєвиди виглядають незабутньо. Фіолетовий килим з крокусів у Татрах, квітучі яблуневі сади та поля нарцисів, старовинний замок а-ля Дісней, Долина п'яти озер… Розповідаємо про найкрасивіші місця Польщі навесні
Правовий статус перебування українських біженців у Польщі врегульований до 30 червня 2024 року. Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі розробило план змін до спецзакону, аби стабілізувати на довгий час умови перебування українських переселенців у Польщі.
У Фонді Лєни Гроховської в межах дискусії на тему «Кожна людина має право на гідне життя» обговорювали зміни в польській політиці щодо українських мігрантів. На зустрічі заступник державного секретаря Міністерства внутрішньої політики та адміністрації Польщі Мацей Дущик розповів, які зміни чекають на українців у Польщі.
1. Скасування пільги 40+
Після 30 червня 2024 року польський уряд скасовує пільгу 40 злотих в день для українських біженців. Громадяни Польщі більше не зможуть отримувати компенсацію за надання притулку і харчування українцям у приватних помешканнях.
Мацей Дущик пояснює це рішення випадками (і вони почастішали), коли власники житла оформлювали компенсації, але грошей біженцям не давали. Є ситуації, коли громадяни Польщі змушували переселенців працювати на них, відпрацьовуючи державні кошти. Забирали паспорти і залякували, що «якщо ви щось скажете, то ми звернемося до поліції і ви завтра опинитеся в Бахмуті чи Маріуполі».
Тому після 30 червня пільги отримуватимуть лише ті центри й притулки, які підписали угоди з воєводами і знаходяться під контролем держави
«Я випадково дізналася, що хазяйка квартири, яку я винаймаю, оформила на себе 40+ та поїхала за ці гроші на море. Разом з тим я орендувала у неї квартиру за 3000 злотих. Коли таємне стало явним, вона сказала мені, що хотіла брати за апартаменти більше, але пошкодувала мене і оформила виплату. Але я вважаю, що знімала 43 квадратні метри за ринковою ціною», — ділиться киянка Анастасія Лозинська.
Скаржитися дівчина не стала, вирішила повернутися до України. Але тих, кому повертатися нема куди, таке рішення поставить у важке становище. З цим погоджуються і представники Фонду Гроховської, але як удосконалити цей механізм, не знають.
«Зараз наш Фонд веде 5 притулків для біженців, в них мешкає 900 осіб. Лише один такий центр фінансується за рахунок воєводи. Ми намагалися протягом двох років включити й інші центри під опіку воєводств, але це виявилось непросто. Таким чином відміна компенсацій позбавить підтримки сотні осіб, серед яких люди з особливостями розвитку, люди похилого віку, хворі, матері немовлят. Але ця підтримка може бути продовжена, якщо центри нарешті підпишуть контракти з воєводами», — пояснила Sestry директор Фонду Анета Жоховська.
Чимало польських центрів для мігрантів вже закрилися або оголосили, що з початку липня безкоштовне проживання скасовується. Українські переселенки, які мешкають у таких центрах, у розпачі. Адже ті, хто міг собі дозволити, вже давно зняли квартири й інтегруються. Але можуть це не всі.
Ольга з двома дітьми вже рік живе у Центрі матері та дитини в П'ясечно та накопичує гроші на оренду квартири.
«У нас дуже хороший центр та господиня Елла. Вона багато робить для нас. Центр з новим ремонтом, нам привозять необхідні продукти раз на місяць. А решту грошей Елла нам видає, щоб ми могли самі купувати фрукти, м'ясо, молоко. Не знаю, скільки доведеться платити тепер, але навіть найдешевший хостел у Варшаві та околицях на мене і двох дітей коштує 1600 злотих. Для нас це чималі гроші», — розповідає Ольга і додає:
Зараз у притулку в місті П'ясечно мешкає 31 особа. Це лише жінки та діти, серед яких люди нездорові, літні, більшість — з окупованих територій. Одна з мешканок нещодавно стала мамою і зараз не може працювати. І скасування 40+ загрожує тим, що цим людям доведеться повернутися в Україну під бомби
За словами міністра Дущика, у центрах біженців на сьогоднішній день проживає 39 937 осіб, а це4,2% біженців. «Здебільшого це ті, хто без підтримки просто не впорається. Тому ця підтримка має бути». Міністр повідомив, що у центрах переселенців доступно орієнтовно 20 тисяч місць, і ті, хто особливо потребує допомоги, має переїхати у ці контрольовані державою великі центри і жити там.
2. Допомога «800+» не скасовується, але ті, хто живе за рахунок держави, будуть отримувати меншу суму
Українці, які отримують соціальну допомогу за програмою «Родина 800+» та проживають в осередках для біженців безкоштовно, змушені будуть частково платити за проживання. Тобто якщо матір з дітьми у притулку має житло і харчування, а також отримує допомогу від держави, то вона змушена буде повернути певний відсоток від допомоги «800+» державі.
3. Скасування допомоги 300 злотих
Після 30 червня 2024 року скасовується також одноразова виплата у розмірі 300 злотих, на яку біженці зараз мають право одразу після першого перетину кордону.
4. Дітей шкільного віку з України зобов'яжуть відвідувати польські школи з 1 вересня 2024 року
Неможливо перевірити, як діти вчаться онлайн в українській системі освіти. Заступниця міністра освіти Польщі Йоанна Муха заявила, що йдеться про великі групи дітей (близько 60 тисяч), які або вчаться тільки в українських школах онлайн, або взагалі ніде не навчаються. Враховуючи, що частина цих дітей залишиться у Польщі, уряд зобов'язаний забезпечити їм освіту. Чиновниця також повідомила, що нововведення не є спробою полонізації, тим паче для українських дітей передбачені уроки української мови як іноземної. Також Йоанна Муха додала, що в міністерстві хочуть, щоб українські діти вивчали в Польщі євроінтеграцію.
5. Українці зі статусом UKR зможуть оформити карту побиту на три роки за швидкою процедурою
У штаб-квартирі Міністерства внутрішніх справ та управління відбулося засідання Спільної комісії уряду та місцевого самоврядування, в результаті чого українцям, які втекли від війни, вирішили запропонувати дозвіл на тимчасове проживання на три роки — замість тимчасового захисту із щорічним очікуванням, чи продовжать його, чи ні.
Громадяни України, які вирішать подати заяву на отримання трирічного дозволу, будуть додатково перевірені правоохоронними органами, прикордонною службою та Агентством внутрішньої безпеки.
Зараз українці можуть подати документи на карту побиту терміном дії 1, 2 або 3 роки на підставі роботи чи бізнесу. З липня 2024 року на карту побиту, згідно з інформацією МВС, можна буде подавати документи навіть тим, хто не працює, а також пенсіонерам, студентам і дітям будь-якого віку
«Це буде автоматична система, яка за допомогою одного положення в законі змінить статус тимчасового захисту на статус тимчасового проживання після отримання карти побиту», — пояснює Мацей Дущик.
Чиновник зазначає, що українці матимуть право вибору — залишитись під тимчасовим захистом або перейти на дозвіл тимчасового проживання. Опція тимчасового захисту буде можлива доти, доки це дозволяє детектива ЄС. А ті, хто захоче отримати карту побиту, мають з 1 липня 2024 року до 30 вересня 2025 року зареєструватися на новому електронному порталі, посилання на який буде надано незабаром. Дозволи на тимчасове перебування почнуть видавати з 2025 року.
Скасування пільги 40+, одноразової виплати 300 злотих, а також спрощення в отриманні карти побиту на три роки для українців — такі нововведення анонсує польський уряд. «Підтримка незахищених українських переселенців у Польщі має бути», — обіцяє заступник держсекретаря Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик
Історія української моделі Христини Петрощук, у якої привокзальний таксист вимагав сплатити за два кілометри поїздки 300 злотих замість 20, спровокувала хвилю зізнань інших жінок, які також пережили подібні випадки. Христина сіла біля Центрального вокзалу Варшави у таксі, домовившись про одну ціну, дорогою водій запитав у дівчини, чи вона українка, а коли привіз на місце, заблокував двері, став кричати на неї і навіть погрожувати її вдарити, якщо вона не сплатить більшу суму. Коли таксист зрештою відпустив дівчину і вона зателефонувала до поліції, у відділку їй сказали, що на такі випадки не виїжджають.
Sestry дізналися, як поводитися в такій ситуації і куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою нечесного перевізника.
«Тільки українці торгуються, бо думають, що їм усі винні»
Марія Магдич приїхала до Варшави з Києва погостювати у подруги. Вона розповідає Sestry: «Мій автобус приїжджав близько 6-ї ранку, а у подруги маленька дитина. Тому я не захотіла просити її мене зустрічати. Тим паче я знала, що Юля живе всього за три кілометри від вокзалу, і якби не важкі валізи, я пішла б пішки. Як на зло я не взяла зарядку, телефон розрядився і мені довелося скористатися таксі, що стоять прямо на вокзалі. Я завжди знала, що вокзальні таксисти можуть обдурити, але подумала, що це Європа, тож тут все інакше».
Дівчина одразу уточнила вартість проїзду — водій назвав суму 50 злотих. І хоча зазвичай це коштує 15 злотих, Марія погодилась.
«Я занервувала вже через п'ять хвилин, бо зрозуміла, що мене везуть якоюсь довгою дорогою. Але таксист сказав, що пропустив поворот. Вже під будинком подруги він попросив у мене 400 злотих! І пояснив це тим, що я все не так зрозуміла, і взагалі в його машині на задньому сидінні висить прейскурант. За яким тільки посадка в авто коштувала 50 злотих, кожен кілометр — 40, а зарядка мого телефону — 95», — згадує дівчина.
Біля будинку водій не затримував дівчину в авто, але сказав, що без оплати на його умовах не поверне багаж, бо в нього все легально. Довелося погодитись і заплатити. Але найнеприємнішим, за словами Марії, стало те, що таксист дозволив собі досить неприємні висловлювання на адресу українців. Мовляв, усі пасажири спокійно платять, і лише українці торгуються, бо думають, що їм тут усі винні.
«Були б ви бідні, то не їздили б по всьому світу»
Ірина Мартовицька з Херсона теж потрапила у неприємну ситуацію, коли за поїздку з Варшави Центральної до Аеропорту Шопена вона заплатила 800 злотих. Жінці довелося віддати водієві всю готівку, бо інакше він не випускав її з машини.
«Я знаю, що не можна сідати до вокзальних таксистів, але я з дітьми летіла до Іспанії, ми запізнювалися і могли не встигнути на літак. Ми приїхали в аеропорт, діти вийшли з таксі — вони сиділи ззаду, а я — попереду. Я почала шукати гроші в сумочці, не помітивши, що водій в цей час заблокував мені двері. Він сказав: «З тебе 800 злотих». Я почала обурюватися, але водій натиснув на педаль газу і за ці секунди я трохи не збожеволіла, адже мої діти залишилися самі на вулиці», — розповіла Sestry жінка.
У паніці Ірина вигрібла всю готівку з сумочки і віддала таксисту, а в спину почула: «Були б ви бідні, то не їздили б по всьому світу».
Чого не можна робити і на що варто звернути увагу тим, хто користується таксі у Варшаві
По-перше, візьміть за правило користуватися не приватними перевізниками, а перевіреними службами таксі, які мають власні застосунки (наприклад, Uber або Bolt). Тим паче, що компанія Uber виграла тендер на оренду паркомісць на Центральному вокзалі, а ще планує поставити уберомати — кіоски, в яких можна буде замовити поїздку, навіть якщо у вас не встановлений застосунок або ваш смартфон не працює.
По-друге, якщо ви вже сіли у приватне таксі, увімкніть свій диктофон на смартфоні і запишіть відповідь водія на питання про вартість поїздки. І якщо наприкінці подорожі водій виставить новий рахунок, ці слова запишіть теж. Як доказ для поліції.
Ще один небезпечний момент — оплата на карту через Блік. Уважно дивіться, яку суму вам пропонують сплатити. Є випадки, коли на терміналі з'являлися зовсім інші суми, які таксист пояснював штрафом за ляскання дверима.
«Так було у нас. Платила бліком та автоматично підтвердила платіж. А виявилося, що у цього перевізника штрафи і за відчинене вікно та за те, що двері не так зачинив, і сів без бахіл у машину», — розповідає киянка Катерина Логвиненко.
«Це психологічний пресинг, але притягнути водія до відповідальності непросто»
Адвокатка Олександра Доманська у своїй практиці стикалася зі скаргами на недобросовісних таксистів, яких і таксистами юридично назвати, як виявилося, не можна.
«Це не поодинокі випадки, і щоразу люди емоційно розповідають, що їх обдурили і поліція не діє. Але давайте розбиратися. Основна проблема в тому, що ці водії зареєстровані як приватні перевізники, а не таксисти. Тому формально вони мають право встановлювати на свої послуги будь-який прайс. А ось регулюванням тарифів для таксі-компаній займається міська влада. Сьогодні у Варшаві максимальний тариф у офіційних таксі не перевищує 6 злотих за кілометр у святкові дні та нічний час у межах міста, а також 9 злотих з виїздом за місто», — уточнює адвокатка.
Олександра Доманська додає, що треба скаржитися до поліції, звертатися до адвоката, якщо почуваєтеся ошуканим.
Можливо, водія не вдасться притягнути до відповідальності за високий тариф, але утримувати людину в автомобілі водій точно не має права. Згідно зі статтею 236 Кримінального кодексу, шахраєм вважається той, хто з метою отримання матеріальної вигоди схиляє іншу особу до невигідного розпорядження майном та вводить в оману з метою отримання вигоди. Тому будь-який аудіо/відеозапис поїздки може стати хорошим аргументом в суді.
За словами фахівця, найчастіше така поведінка водія — це просто психологічний пресинг. Коли жінка одна в чужому місті та автомобілі, її набагато простіше залякати, і водій може цим скористатися. Тому краще не панікувати, сказати, що передали всі дані автомобіля, сфотографували водія та номерні знаки та відправили своїм друзям чи родичам. І в жодному разі не панікувати, не показувати, що ви налякані.
«Але давайте розберемо уявну ситуацію. Людина приїхала на вокзал, підійшла до перевізника й увімкнула диктофон. Потім назвала водію адресу та запитала ціну поїздки. Так само наприкінці потрібно записати відповідь водія, де він вимагатиме іншу суму. Але річ у тому, що людина, яка з низки причин не може викликати Uber, навряд чи зробить усі ці маніпуляції. В основному послугами таких перевізників користуються ті, хто дуже поспішає або люди з інших міст та країн, у яких розрядився телефон», — пояснює адвокатка.
Як відрізнити легальне варшавське таксі від приватного перевізника?
• табличка з написом «TAXI» на даху автомобіля;
• Наявність жовто-червоної смуги, що наклеєна вздовж автомобіля. На ній повинен бути вказаний бортовий номер таксі відповідно до номера ліцензії;
• герб Варшави під бортовим номером на передніх дверях автомобіля;
• інформація про тарифи тільки на задніх дверях у верхньому лівому кутку на склі. Там має бути зазначена вся інформація про ціни без прихованих платежів;
• всередині авто має бути ідентифікаційний бейдж, таксометр та інформація про те, куди можна звернутися зі скаргою.
Скарги на офіційно зареєстрованих перевізників можна залишити за телефоном 19 115
Читайте також «Безпека в таксі. Що зміниться?»
Варшавські вокзальні таксисти обманом вимагають від жінок, які сідають до їхніх автівок, оплату вдесятеро більшу, ніж було домовлено. Блокують двері, погрожують та поводяться агресивно. Як захистити свої права та убезпечитись від таких випадків?
Смерть 25-річної білоруски Лізи, яку наприкінці лютого зґвалтували в центрі польської столиці, викликала неабиякий резонанс у суспільстві. Сотні небайдужих людей — білорусів, поляків і українців, серед яких відомі активістки в боротьбі за права жінок — вийшли на марш пам’яті. Єлизавета була біженкою, яка приїхала до Польщі у пошуках безпеки. Коли на неї зненацька напали біля її будинку, вона не кричала, а тихо кликала на допомогу. Але люди проходили повз, не реагуючи на злочин.
Нарешті у Сеймі відбулося перше читання законопроєкту про зміну визначення терміну «зґвалтування»
Смерть білоруски стала приводом для обговорення посилення покарання за сексуальне насильство в Польщі. Ще 2 березня Kongres Kobiet та Ogólnopolski Strajk Kobiet звернулися до уряду з вимогою змінити польське законодавство, адаптувавши визначення зґвалтування відповідно до вимог Стамбульської конвенції.
Чинний кримінальний кодекс Польщі визнає злочин зґвалтуванням тоді, коли постраждала доведе, що чинила опір. Це має бути «активний і безперервний опір», «гучний протест, прохання чи крик», «справжній, а не «удаваний» опір. Тобто законодавство не захищає людину, яка під час насильства перебувала у стані шоку й заціпеніння, була непритомна, спала чи має обмежені можливості. Плюс постраждала мусить сама доводити факт насильства.
Заступниця міністра юстиції Марія Ейхарт заявила, що до Кримінального кодексу Польщі нарешті готуються зміни щодо визначення терміну «зґвалтування» — тепер ним вважатимуть дії, вчинені без явної згоди однієї зі сторін. 7 березня у Сеймі вже відбулося перше читання законопроєкту про внесення змін до КК.
Адвокатка, активістка й співавторка законопроєкту Данута Вавровська сподівається, що нарешті Сейм ухвалить позитивне рішення.
«Якби не трагедія, ми не знаємо, чи був би злочинець взагалі засуджений за зґвалтування, — пояснює Данута Вавровська Sestry. — Адже Стаття 197 Кримінального кодексу вимагає, щоб жертва захищалася, щоб вона кричала. Але у жертви не завжди є можливість кричати та захищатися. Їй можуть погрожувати ножем, її можуть накачати наркотиками чи алкоголем, це може бути жінка з інвалідністю. Ми не можемо більше чекати. За цю зміну у законодавстві ми боролися кілька років».
Strajk Kobiet також вимагає посилити покарання за зґвалтування, збільшивши нижню межу покарання за цей злочин до трьох років позбавлення волі.
Погрожував ножем з кущів і не отримав покарання
Українка Юлія прийшла на акцію з подругою з Білорусі, адже й сама добре знає, що таке переслідування, погрози та відчуття небезпеки біля власного дому.
«Коли я два роки тому приїхала до Варшави, то познайомилася тут з місцевим хлопцем, — розповідає Sestry Юля. — Він дуже допоміг мені спочатку, ми стали жити разом. Але за деякий час він різко змінився. З'ясувалося, що колись він мав проблеми з наркотиками, і раптом знову до них повернувся. Я не була до такого готова, ми розійшлися».
Але хлопець не залишив її у спокої і став залякувати.
«Пам'ятаю, як Марчин з ножем чекав на Юлю в кущах біля нашого офісу, — продовжує розповідати подруга і колега Юлії Ольга Полуян. — Ми викликали поліцію, але правоохоронці навіть не прийняли заяву, адже факту злочину не було. Мої свідчення не взяли до уваги. Він приходив ще кілька разів, пробив шини в моєму авто, погрожував, це продовжувалось пів року!» І весь цей час Юля не виходила з під'їзду сама, постійно просила таксистів чи сусідів проводити її аж до дверей квартири.
Українська активістка і волонтерка Оксана Литвиненко порівняла на акції поведінку вбивці Лізи з поведінкою росіян в Україні: «Найбільше в цій ситуації мене налякало те, що цей чоловік поводився , як російські злочинці. Він зґвалтував дівчину, взяв банківські картки, телефон і спокійно пішов у магазин, ніби нічого не сталося. Все те саме відбувається з жінками в Україні, тільки це явище має набагато більший масштаб.
Але жінки в Європі не мають боятися ходити по вулицям. Ми навіть не помічаємо, що цей страх став частиною нашого життя. Я рефлекторно зачиняю двері в машині на стоянці. Коли виходжу на вулицю, озираюсь, а своїм донькам кажу завжди бути на телефоні».
Допомога тим, хто зазнав насилля
Йоланта Гавенда з Fundacja Feminoteka запропонувала свою допомогу всім жінкам, які зіткнулися з насильством у Польщі. «Ми вже кілька років допомагаємо тим, хто пережив насилля і зґвалтування. І таких жінок більше, ніж ви можете собі уявити. Але як не було, так і немає чіткої, рішучої реакції поліції, підтримки нею постраждалих», — вважає Йоланта.
Йоланта Гавенда закликала жінок, які зіткнулися з проблемою насильства, звертатися за допомогою до фонду «Фемінотека». Телефон для українців — 888 88 79 88. Номер 888 88 33 88 — для тих, хто розмовляє польською. Лінія працює з понеділка по п'ятницю з 14:00 до 19:00.
«Якби не трагедія, ми не знаємо, чи був би злочинець взагалі засуджений за зґвалтування. Адже Стаття 197 Кримінального кодексу вимагає, щоб жертва захищалася, щоб вона кричала. Але у жертви не завжди є така можливість. Їй можуть погрожувати ножем, це може бути жінка з інвалідністю. На цю зміну у законодавстві ми чекали понад три роки. І більше чекати вже не можемо», — пояснює адвокатка й активістка Данута Вавровська
6 березня фермери з усієї Польщі знову з’їхалися до Варшави, аби протестувати проти «Зеленої угоди» ЄС, яка, на їхню думку, призведе до зниження рентабельності сільськогосподарського виробництва («Зелена угода», наприклад, передбачає скорочення використання добрив та засобів захисту рослин вдвічі, а також відведення четвертої частини фермерських площ землі під органічні культури). Виробники харчових товарів вимагають також закрити кордони для агропродовольчої продукції з країн поза межами ЄС (України, Білорусі, Росії) і захистити розведення тварин у Польщі.
Цього разу акція була масштабнішою, агресивнішою і голоснішою за попередню. Ще більше сигнальних ракет і петард, більше диму від фаєрів, вогнищ і спалених шин. «Мамо, це що, теж війна — як в Україні? Чому так бахкає?», — запитує дівчинка років п’яти у матері після того, як пролунав черговий гучний вибух петарди.
З колонки лунає пісня «Все ще буде красиво», якою Дональд Туск відкривав свої мітинги під час минулої виборчої кампанії. Знову приїхав танк, зроблений з сіна.
Просто перед офісом прем'єра протестувальники спалили труну, яку намагалися перекинути через огорожу, але поліцейські не дали цього зробити. До місця загоряння були направлені пожежні машини, проте протестувальники не захотіли їх пропускати.
«Ми тут, щоб розповісти прем'єр-міністру про те, що нам наболіло. Зелений курс — це кінець для нас усіх. Ще Туск має знати, що ми проти напливу продуктів з України, Росії та Республіки Білорусь. Якщо уряд не захистить нас, ми пропадемо. Польща зникне», — заявляє один з учасників протесту під час свого виступу біля канцелярії прем’єра.
До фермерів приєдналися мисливці, вони протестують проти змін до закону про полювання. Зокрема проти заборони полювання на деякі види птахів і тварин, обмежень полювання в певні години та заборону на користування тепловізорами.
Ще до початку акції у місті помітно активізувалася поліція — попри заборону фермери хотіли в’їхати до столиці тракторами, але їх не пустили (поліцією були встановлені загородження і заготовлені шипи). Фермери залишили свою техніку на під'їздах до Варшави, що завадило багатьом своєчасно дістатися на роботу. На деяких під’їздах до столиці Польщі утворилися кілометрові затори.
«Сьогодні я виїхала з дому завчасно, але все одно запізнилася на роботу на дві години, адже дорога до Мокотува була однією суцільною пробкою. Я такого не пам'ятаю за роки життя у Варшаві. Я — дитячий реабілітолог, працюю зі складними дітьми, і багатьом з них не можна пропускати заняття, а сьогодні двоє моїх пацієнтів не змогли отримати реабілітації», — розповіла Sestry Тереса Недашковська.
Основні заворушення, під час яких стражам порядку довелося примінити сльозогінний газ, сталися неподалік будівлі польського Сейму. Учасники протесту намагалися прорватися до Сейму, але їх зупинили. Вже ближче до завершення акції демостранти почали кидати бруківку в поліцію, остання затримала кількох осіб. Провокатори це чи ні, з’ясовують правоохоронці. В результаті сутичок постраждали 13 поліцейських, вони доставлені до лікарень.
Нагадаємо, що фермери також перешкоджають руху вантажівок на шести пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Так, на в'їзд в Україну очікують 2300 фур. Україна втрачає мільярди гривень, які необхідні їй для захисту від росіян.
Фото і відео - Олена Клепа
Протестуючі принесли до офісу Дональда Туска труну з написом «Фермер, прожив 20 років, убитий «Зеленою угодою», після чого її спалили. На думку учасників акції, це символізує занепад польського сільського господарства та Польщі. Також фермери палили шини, прапори ЄС, кидали яйця і бруківку в поліцію. Тримали плакати з написами «Хочу бути фермером, а не рабом Брюсселя» та «До біса зрадників польського села»
Фермерів почали підвозити великими автобусами задовго до офіційного початку протесту в 11.00. В’їзд до центру на тракторах заборонений. Вже на під'їзді до Plac Defilad — багато поліції, а рух перекрито. Мітингувальники використовують петарди, феєри, а також виготовили інсталяцію у формі танка з тюків сіна, яку провезли вулицями на тракторному причепі.
Польські фермери не змінюють вимог і виступають проти Green Deal (європейської зеленої політичної ініціативи Європейської Комісії з метою зробити Європу першим клімат-нейтральним континентом), надходження агропродукції з України. Також фермери вимагають захистити тваринництво в Польщі.
За даними столичної мерії, у сьогоднішній акції протесту фермерів взяли участь приблизно 10 000 осіб. Серед протестувальників було чимало явно нетверезих людей, водночас деякі привели з собою своїх дітей. Безліч польських прапорів, дим, гучні звуки, релігійні та солдатські пісні. Атмосфера — напружена, місцями агресивна. Дійшло навіть до того, що одного з учасників акції затримала поліція. Чоловік атакував працівника рятувальної служби і намагався підпалити смітник. На початку мітингу невідомі спробували розвести багаття біля Палацу Культури, але втрутилась поліція.
«Я тут, тому що хочу отримати своє. Зараз для українців у всьому світі умови кращі, ніж у польських фермерів (знайшли, кому заздрити — Авт.). А ми теж хочемо жити, і між іншим, ми знаходимося у своїй країні і маємо на це право», — коротко прокоментував один з учасників акції Петрек Весловський.
Учасники протесту пройшли центром міста від Палацу культури й науки до Сейму та Канцелярії прем'єр-міністра, щоб передати свою петицію. Фермери розраховували на зустріч з главою польського уряду Дональдом Туском, однак він цього дня відсутній у Варшаві, адже взяв участь у зустрічі лідерів Вишеградської групи у Празі. Поговорити з людьми вийшли представники канцелярії прем’єр-міністра.
Акція тривала близько п’яти годин. Свою петицію протестуючі передали спікеру Сейму Польщі Шимону Головні. Він прийняв делегацію, запевнивши, що «ніхто сьогодні не хоче довести до колапсу польську продовольчу безпеку і польських фермерів». Біля Сейму охорона стоїть в кілька рядів: поліція буквально оточила мітингуючих, остерігаючись сутичок та провокацій.
Зустріччю зі спікером фермери залишилися незадоволені — зараз вони чекають конкретики від уряду до 7-го березня. Наступні протести у Варшаві плануються напередодні — 6 березня. До них хочуть підключится ще й працівники транспорту та будівельників.
Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Єврокомісія розблокує для Польщі виплати у розмірі 137 мільярдів євро з фондів ЄС, які були заморожені через проблеми з верховенством права і незалежністю суддів за попередньої влади. І 1.4 мільярда євро з цієї суми будуть передані польським фермерам. Водночас своїми протестами фермери демонструють, що їм цього недостатньо. Невже шантаж в стилі Орбана виявиться ефективнішим за відповідальну політику?
Матеріал підготували Юлія Ладнова і Анастасія Янченко. Фотографії Наталії Рябої та Юлії Ладнової
В акції протесту фермерів взяли участь приблизно 10 000 осіб. Протестувальники використовували петарди, фаєри та прокотили центром польської столиці танк із сіна. Одного з учасників акції затримала поліція. Чоловік атакував працівника рятувальної служби і намагався підпалити смітник. На початку мітингу невідомі спробували розвести багаття біля Палацу Культури, але втрутилась поліція
«Перший свій плакат після повномасштабного вторгнення я намалював на третій день на серветці в черзі за пальним на АЗС. Це була пляшка з коктейлем Молотова з козацькими вусами», — згадує українсьий художник Дмитро Дзюба (@dimkarts). Ще в 2020 році спільна робота Дмитра та студії «Aztec Animation» увійшла до десятки найкраших анімованих постерів з нагоди 75-річчя ООН у Нью-Йорку. А з 2022 року художник створює плакати на підтримку ЗСУ, які активно експонуються в Україні й світі.
«Мистецтво проти Війни» — спільний проєкт українців і поляків. Організаторами виступили Спілка дослідників сучасного мистецтва, Biruchiy Contemporary Art Project та Центр Мєрошевського за підтримки Міністерства культури і національної спадщини Польщі.
«Це чудовий приклад співпраці між поляками та українцями в галузі культури. І потужна зброя проти російської пропаганди, маніфест солідарності з жертвами російського геноциду, — пояснив Sestry співорганізатор виставки з українського боку Геннадій Козуб. — Тут, зокрема, представлені роботи Нікіти Тітова та Олександра Грехова, які увійшли до книги «Плакати воєнного часу». Ці твори вже побували на численних міжнародних виставках та здобули світове визнання. Втім всі роботи, які тут представлені, потужні і виразні, наповнені емоціями та глибоким змістом.
Польська частина експозиції представлена скульптурами, плакатами, інсталяціями таких авторів як Анджей Милєвський, Матільда Дамєнцька, Марта Фрей тощо. Це не тільки реакція на російськи злочини, але й величезний прояв емпатії до українців. Сьогодні ми хочемо нагадати всьому світу, що кривава війна в Україні триває, гинуть військові та цивільні. І нам навіть більше, ніж на початку війни, потрібна підтримка світу».
Куратор проекту з польского боку Бартломєй Кєлбович (Bartłomiej Kiełbowicz) впевнений, що в другу річницю повномасштабного вторгнення не можна залишатися байдужими, потрібно ще більше мобілізуватися та підтримати тих, хто перебуває в надскладній ситуації.
«На мені зараз футболка подруги, яка загинула в Кременчуці два роки тому, — розповідає Бартломєй Кєлбович. — Вона пішла до супермаркету купити телефон і загинула від російської ракети. Пізніше мені надійшла від неї посилка, і сьогодні я одягнув цю футболку, щоб нагадати всім присутнім, що війна дуже близько. Також тут, у галереї, є робота, якої немає в списку. У верхній частині вікна наклеєна невеличка ракета. Її важко роздивитися, але вона є і нагадує нам тут, у мирній країні, про те, що війна поруч. І якщо ми не хочемо, щоб наші друзі й близькі гинули, коли просто виходять в магазин, то маємо щось робити».
А ось робота «Бородянський рушник» Каті Лісової серії робіт «Сила пам‘яті», де скрізь прогалини зруйнованої будівлі виглядає поет Тарас Шевченко. Кожна картина Каті Лісової розповідає про трагедії різних міст та селищ: Маріуполь, Ірпінь, Бородянка, Харків, Одеса, Київ, Чернігів, Сковородинівка. Всі роботи складаються з фрагментів документальних світлин і старих фото українців. Всі ці фрагменти «зшиті» зображеннями орнаменту із рушника. І це не випадково, бо в українській культурі саме рушник супроводжує людину від народження до смерті, а кожний регіон має свою рушникову стилістику. Оздоба рушника має зв’язок як з особистою історією, так і з культурною пам’яттю.
Висловити подяку митцям і підтримати українців напередодні річниці війни в галерею прийшли також Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Зварич, заступниця секретаря Міністерства Культури Польщі Марта Ценковська (Marta Cienkowska). Пані Марта була вражена роботами та назвала їх фантастичними.
«Я впевнена, що кожен знайде серед цих робіт щось своє, а потім приведе друзів або членів родини подивитися. Я дякую всім, хто працював над цим проєктом», — сказала Марта Ценковська.
«Через мистецтво й культуру можна дотягнутися до країн вільного світу, щоб консолідувати підтримку Україні, яка сьогодні бореться за інтереси цього світу. Зокрема, за інтереси Польщі. І те, що робите ви, художники, на цьому «полі бою» є дивовижним. Я вам за це дуже вдячний. Впевнений, що переможемо, якщо будемо всі разом», — заявив посол Василь Зварич.
До української частини експозиції увійшли роботи Миколи Гончарова, Закентія Горобйова, Олександра Грехова, Олега Грищенка, Артема Гусєва, Дмитра Дзюби, Андрія Єрмоленка, Каті Лісової, Антона Логова, Максима Паленка, Даші Подольцевої, Олексія Ревіки, Олексія Сая, Дмитра Сімонова, Михайла Скопа, Нікіти Тітова, Микити Шилімова, Альбіни Ялози та учасників групового проєкту «Мистецтво проти війни» (Катерини Бучацької, Міші Завального, Нікіти Кравцова). Ці твори містяться в книзі «Плакати воєнного часу», виданої у співпраці з Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради за підтримки Українського культурного фонду.
Польська частина виставки представлена скульптурами, плакатами, інсталяціями й транспарантами. Це роботи Анджея Мілєвського, Матильди Дамєнцької, Якуба Єзєрського, Павла Йоньци, Іди Каркошки, Бартломєя Кєлбовича, Гані Кмєць, Томаша Копцевича, Алєксандра Малаховського, Аґати Новіцької, Томаша Партики, Макса Ськорвідера, Міхала Слєзкіна, Беати Слівінської, Патрика Срочинського, Ірміни Стась, Марти Фрей, Міхала Фридриха, Алєксандри Цєсляк.
Плакати вже експонувалися в Україні на 19 виставках просто неба. Також проєкт тричі презентувався у США (Нью-Йорку, Колорадо-Спрінгс та Лос-Анджелесі), а також у Редінгу (Велика Британія) та Берліні..
У Варшаві виставка працюватиме до 29 лютого з 11:00 до 17:00 у галереї «Okno na Kulturę» за адресою ul. Krakowskie Przedmieście, 17. Вхід вільний.
У польській столиці відкрилася виставка плакатів українських та польських художників «Мистецтво проти Війни». Подія присвячена другій річниці повномасштабного вторгнення в Україну. Мистецькі плакати — це рефлексії митців на події, що відбуваються в Україні щодня. Це співчуття, гордість, біль, а також гнів і обурення безкінечними вбивствами, недостатньою підтримкою західного світу та брехнею російської пропаганди
24.02.2024 року Німеччина, Франція, Чехія, Англія, Шотландія, Ірландія, Мальта, Швейцарія, Канада, Туреччина, Південна Корея, Таїланд, Австралія, США й інші куточки цивілізованого світу (навіть Антарктика) забарвилися синьо-жовтими кольорами прапорів і наповнились банерами з антипутінськими, антивоєнними гаслами, закликами єднатися та вимогами надати Україні зброю.
Наймасштабніша акція, що пройшла у Варшаві, розпочалася о шостій ранку, коли активісти громадської організації «Євромайдан-Варшава» прийшли до будинку, в якому проживають російські дипломати, щоб розбудити їх звуком сирен і вибухів. Аби хоч віддалено відобразити те, як протягом десяти років Росія будить українців.
Багатотисячна акція протесту вдругій половині дня пройшла під гаслом «Україно, ти не одна!» В ній взяли участь не тільки українці, але й чимала кількість поляків і білорусів, які всі разом вийшли нагадати політикам у світі, що зараз для перемоги Україні якнайшвидше потрібна зброя, особливо літаки F-16 та далекобійні ракети.
Незважаючи на те, що офіційний початок акції був оголошений на 16:00, люди почали збиратися біля російського посольства заздалегідь: усього прийшло близько 20 тисяч людей, більшість була з плакатами та прапорами.
Біля брами російського посольства були встановлені інсталяції, що символізують зруйновані чи понівечені Бахмут, Маріуполь, Бучу, Херсон, Ірпінь. А також символічний цвинтар з невеличкими хрестами, кривавими лампадками та табличками з іменами людей, які загинули через російську агресію. Із стіни, яку встановили активісти, стирчав уламок ракети.
«Мінімум 155 мільярдів доларів збитків. Дозвольте нагадати, що обстріли цивільної інфраструктури, житлових будинків кожного дня — це величезні гроші, яких Україна потребує, щоб відновитись, — сказала лідерка «Євромайдан-Варшава» Наталка Панченко. — Але перш ніж ми почнемо реконструкцію, ми повинні спочатку виграти цю війну. Європейський союз має заморожених російських активів на 300 мільярдів євро. Настав час вже ці гроші розморозити і пожертвувати Україні, щоб було за що купити зброю, передати ракети та літаки».
Разом з Наталкою Панченко в акції взяли участь інші лідерки думок з України та Польщі. Наприклад, з вельми емоційною промовою виступила відома польська акторка Magda Boczarska.
Пані Магда зізналася: «Сьогодні в багатьох містах Польщі організовуються різні мистецькі заходи, концерти, щоб показати солідарність з українцями, що ми захоплюємося тим, наскільки ви сильні. Ви не самотні, і я також тут, щоб продемонструвати свою щирість, обійняти.
Чимало моїх знайомих підтримують Україну і вірять у вас. Дякую за те, що ми тут, у Польщі, можемо завдяки українцям дихати щасливим, вільним повітрям.
І я сподіваюсь, що ця жахлива війна закінчиться швидко, що Україна скоро знову стане вільною державою».
Не залишила байдужими людей і промова Тетяни Тіпакової, громадської активістки з Бердянську, яка була затримана і зазнала тортур від росіян в 2022 році за свою громадянську позицію. Вона закликала мешканців свого міста протистояти російській пропаганді та не приймати гуманітарну допомогу від окупанта. Тетяна була однією з організаторок антиросійських протестів, які щодня збирали сотні людей у Бердянську. Після другого викрадення та арешту вона змогла покинути окуповану територію. Сьогодні жінка є ініціатором флешмобів у містах України під гаслами «Бердянськ — то Україна».
«Росіяні кинули мене до в’язниці, надівши мішок на голову та кайданки, — поділилася з Sestry Тетяна. — Спочатку вони спробували вмовити мене перейти на їхній бік, а коли не вдалося, почалися тортури. Тоді, наприклад, я дізналася, що таке металеві крокодильчики. Це такі защипи, що одягаються на кожен палець, або на ніс, або на мочки вуха, після чого вмикається струм. Ще я знаю, що таке “слоник”: це коли на голову одягається протигаз і вимикається кисень. У в’язниці одни тортури змінюються іншими, а між ними — побиття. А найцікавіше те, що вони до цього готувалися, бо кати носили із собою спеціальну валізку з приладдям для тортур».
На акції було багато сліз, подяки ЗСУ та нагадувань про те, що втомлюватися рано. Бажаючі могли залишити свої побажання, слова підтримки на величезному прапорі. Від посольства учасники маршу, серед яких були навіть малі діти й собаки, колоною прослідували до Сейму, де подякували Польщі за підтримку і нагадали, наскільки важливо двом країнам зараз триматися разом заради безпеки та перемоги над агресором.
Фотографії Юлії Ладнової та Sestry
У другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну на вулиці з масовими акціями підтримки України вийшли люди в 65-ти країнах та 700-х містах світу. Наймасштабніша акція відбулась у польській Варшаві. Люди плакали, обіймалися, співали, били в барабани, лякали російських дипломатів сиренами та вимагали зброю
Частина історій була озвучена тими, хто не тільки збирає інформацію про зґвалтування, а й сам пройшов пекло російського полону, жив у крихітних камерах, де можна було лише стояти, чув жахливі стогони тих, кого руський мир катував, знищував фізично та морально. Це не тільки жінки, але й чоловіки різного віку.
Доповідь доступна польською та українською мовами, її можна побачити на сайті Інституту, але попереджаємо, що деякі подробиці настільки відверті та звірячі, що навіть читати їх дуже важко. Але не читати, не писати, не говорити про це не можна, адже це реальність та відповідь на запитання, чому українці з усіх сил намагаються дати відсіч російським окупантам і чому так важливо якомога швидше зупинити це зло.
«Найстрашніше в неволі — чути, як молода мама виє за своєю малою дитиною»
Людмила Гусейнова, громадська активістка з окупованого Новоазовська, була заарештована у 2019 році невизнаною владою ДНР за звинуваченням у шпигунстві на користь України. Три роки жінка повела в полоні, а зараз бореться за те, щоб з полону повернулися інші жінки.
«Дивлюся на місто за вікном і досі не вірю, що можна просто вийти за двері і ніхто тебе не затримає, — каже Людмила Гусейнова. — Я є свідком того, як вбивали та ґвалтували молодих дівчат, і жодного розслідування окупаційна влада не робила. Мене заарештували в 2019 році, у вироку було написано «За проукраїнську націоналістичну позицію». Обшукували мій дім, побачили багато книжок українською мовою. Книжки Тараса Шевченко, Ліни Костенко, український прапор у моєму будинку — це злочин. Мене кинули до автівки, одягли кайданки, мішок на голову та кудись повезли. Потім зняли кайданку з однієї руки та наказали роздягатися. Я знімала кофту, і мішок з голови теж почав зніматися. Окупанти побачили це і так затягнули ці зав‘язки на шиї, що важко було дихати. Я стояла серед тих чоловічих голосів, не бачила їхніх облич. Відчувала їх руки на своєму тілі, я слухала, як вони обговорюють мене, як вони сміються. Я не знаю, скільки це тривало».
Коли після допиту жінку відвели в камеру, то кинули так, шо вона впала на підлогу. Інша ув‘язнена сказала, що мішок з голови можна зняти. Людмила заплакала, бо зрозуміла, що знаходиться в найстрашнішій катівні Донецької області — «Ізоляція». Сокамерниця одразу попередила, що тут є відеокамери і потрібно встати з підлоги, бо не можна ані сидіти, ані лежати з шостої ранку до десятої години вечора. В таких нелюдських умовах Людмила провела 50 днів. Саме сюди після бойових завдань приїжджали, як вони то називали, на релаксацію росийськи нелюди. Вони пиячили до напівсмерті, билися між собою, а ще їм приводили для розваг українських хлопців та дівчат. Несамовиті крики, стогони було чутно постійно. Якось росіяни так напилися, що ходили по коридору і стріляли з автомату по залізним дверям камер. Але найстрашнішим там, у неволі, було чути, як молода мама виє за своєю малою дитиною, яку від неї силою відірвали окупанти, перед тим як кинути жінку до в’язниці.
Потім Людмилу Гусейнову перевели в Донецьке СІЗО #5, де умови утримання цивільних полонених були не менш страшними.
«Моє пекло закінчилося під час великого жіночого обміну в 2022 році, але пекло багатьох дівчат продовжується дотепер», — каже Людмила і показує десятки світлин жінок, які зараз знаходяться у російському полоні.
Окупант зґвалтував 76-річну жінку, а потім вибив їй зуби
На конференції присутня також працівниця Центру Лемкіна Ірина Довгань, яка теж зазнала насилля від окупантів ще в 2014 році, каже, що вірить в те, що завдяки таким дослідженням злочини росіян не залишаться безкарними, бо зараз чимало структур працюють над збором доказів. Яких не бракує.
«Українськи жінки дають свідчення не тому, що їм хочеться згадувати про пережите, а тому що вони не хочуть, щоб інші переживали подібне. Мало хто бажає слухати про ці жахіття та страждання, але як ми зупинимо все це, якщо не будемо про це знати?» — ставить риторичне запитання Ірина Довгань. І продовжує:
«Російських злочинців не зупиняє ніщо, навіть вік жертви. Особисто я збирала свідчення жінок від 17 до 76 років. Був випадок, коли окупант зґвалтував 76-річну жінку, потім вибив їй зуби та поїхав собі на її велосипеді. Тільки уявіть, скільки ще разів вона згадає про це, коли просто сідатиме їсти», — каже Ірина Довгань.
Ілюстрації до рапорту зробив художник Сергій Захаров, який народився в Донецьку та сам зазнав тортур від російських бойовиків.
«Свідчення здебільшого анонімні, Сергій Захаров перечитав всі, намагаючись у своїх роботах передати емоції, які відчували жінки, — пояснює Sestry працівниця Центру Лемкіна Юлія Мізюкіна. — Ось, наприклад, момент, коли літня жінка має зробити вибір, кого віддати на зґвалтування окупантам: свою дочку чи молоду невістку. Інакше їх би вбили всіх. Вона обрала невістку, бо в неї вже було двоє дітей, а донька ще не народжувала. А ось робота, де молода жінка на колінах біля полоненого з мішком на голові, позаду — окупант з автоматом. Це про те, коли чоловіка взяли в полон, а його дружину на його очах ґвалтували окупанти. Ось дві жінки на ліжку в камері, на їх обличчях жах і відчай, а підлога бувально усипана тарганами — згідно зі свідченнями жінок, умови утримання були наджахливими, не було не те що засобів гігієни — геть нічого не було».
«І в таких умовах кати з наглою усмішкою ще й запитували, чому жінка не поголена в інтимних місцях», — додає Вікторія Годік, мешканка Ірпеня, яка теж збирає інформацію та документує злочини росіян в Україні.
Молоду українку бойовики возять за собою для розваг
Чимало жінок, які пережили жах насильства та тортур, більше ніколи не зможуть жити нормальним життям. Відомі історії, коли жінки після пережитого покінчили життя самогубством. Вікторія Годік розповідає про неймовірно красиву дівчину, яка вже багато місяців знаходиться у полоні росіян. Вони просто возять її за собою, передаючи один одному для розваг. І зараз психічний стан дівчини такий, що невідомо, чи знайде вона сили не накласти на себе руки.
«Зараз від політиків можна почути, що ще два-три-п'ять років, і Путін атакуватиме країни НАТО. На мою думку, ця стратегія поведінки росіян буде подібною до тієї, що ми спостерігаємо на окупованих українських територіях. Пам'ятайте про це вже зараз, — зізнається Sestry професорка Магдалена Гавін, директорка Інституту Пілецького (dr hab. Magdalena Gawin).
Навіть якщо більшість на сьогоднішній день відчуває втому від війни, задокументовані історії 60 жінок — жертв сексуального насильства — нагадують, що втомлюватися не можна. Ці свідчення дуже сильно змінили моє уявлення про те, що відбувається в Україні
І додає, що планує зробити архів злочинів, яким можна буде користуватися в університетах Західної Європи та США. Адже дуже важливо, щоб така правда про російську окупацію була увічнена, увійшла до рангу наукових праць і стала предметом дослідження на довгі роки вперед. А вивчення в університетах — це дуже добрий спосіб зберегти в суспільстві пам'ять про окупацію та війну.
«Сьогодні втома від війни відчувається і в Західній Європі, і в Сполучених Штатах. Я маю на увазі, що люди втомлюються від одних і тих самих кадрів, з окопами й вбивствами. Тож Путін ніби досягає своєї мети, чи не так?
Нам було важко працювати над складанням звіту, але світ має знати та бачити, що відбувається, має допомагати Україні перемогти агресора, щоб така жахлива трагедія не повторилася з жінками в інших країнах.
Адже тортури і зґвалтування під час війни — це не спонтанні поодинокі випадки, а цілеспрямована серія вчинків російських солдатів. Це вид терору по відношенню до цивільного населення на окупованих територіях. Терору жінок», — резюмує Магдалена Гавін.
Напередодні дворіччя повномасштабного вторгнення в Інституті Пілецького у Варшаві презентували рапорт про сексуальне насильство російських військових над українськими жінками. Жахлива по своїй суті доповідь «Подобається, не подобається, терпи, моя красуне» містить 60 історій свідків, які були зібрані та задокументовані з квітня 2022 року до лютого 2024 року командою Центру документації російських злочинів в Україні імені Рафаеля Лемкіна
Розколяда — це традиційне українське дійство, що символізує прощання з різдвяними та новорічними святами. За давньою гуцульською традицією, таки проводи дозволяють благополучно дожити до наступного року. Тож щоб наступні свята точно наступили на наших умовах без війни, кілька сотень людей зібралися у варшавському клубі Scena CHMIELNA послухати українські пісні та взяти участь у благодійному аукціоні. Дохід з квитків був повністю перерахований на збір для української армії.
«Насправді Розколяда, яка відбулася у Варшаві, це наша спроба вбити двох зайців одним пострілом, — пояснює Sestry лідерка Euromaidan Warszawa Наталка Панченко. — З одного боку, ми хочемо нагадати людям про давню українську традицію, а по-друге, ми вирішили використати цю можливість для того, щоб зібрати більше пожертв для ЗСУ. Ми зараз проводимо збір на FPV-дрони, і він досить великій — це пів мільйона гривень. Ми вигадували дуже багато способів, як зібрати гроші якнайшвидше, оскільки часу на фронті обмаль. «Розколяда» й аукціон — це величезний вклад у наш збір, і ми дуже дякуємо всім, хто нас підтримав, хто підтримав Україну і ЗСУ».
Свято розпочалося із запального й дуже гучного шоу барабанщиків Rhythmmen. Під час заходу гурт був нагороджений почесною відзнакою за створення та популяризацію українського контенту, мови та культури.
Співачка ZBOROVSKA — наймолодша учасниця концерту, їй 16 років, і в Польщі дівчина опинилися саме через війну. Незважаючи на молодий вік, вона бере активну участь у благодійних заходах і сама пише пісні.
«Я родом з Миколаївської області, з міста Южноукраїнськ, в якому є атомна електростанція. І коли російські війська підійшли до сусіднього міста, ми з мамою виїхали до Німеччини і 14 місяців прожили там. Мені було важко призвичаїтися до іншого менталітету, побудувати стосунки з однокласниками, але там я почала писати пісні. В Польщі почуваюся набагато краще, тут чудові люди. Навчаюся, проживаю у гуртожитку, виступаю на благодійних заходах. Це мій спосіб сказати «дякую» тим, хто нас захищає та пришвидшити перемогу», — розповіла Анна Зборовська.
Фіналіст Європейського сезону «Голос країни» з команди Юлії Саніної Влад Пелих у Польщі вже два роки. Він приїхав з села Пологи Запорізької області, що зараз знаходиться під окупацією. У нього залишилося багато рідних в Україні, і сам Влад мріє повернутися додому.
«Вірю, що колись зможу поїхати в своє рідне село, побачити знайомих, однокласників. Я знаю, цей момент настане, а зараз ми робимо все, щоб наблизити перемогу. Голос — це моя зброя, я мрію зробити кар'єру співака вдома, а наразі активно беру участь у подібних заходах. Разом з командою ми вже були в 20 польських містах з концертами», — розповів Влад.
Його колега по цеху Андрій Жучковський теж не вперше виступає на благодійних концертах. «Минулого разу за вечір тут ми зібрали близько 60 тисяч гривень для ЗСУ», — радіє Андрій.
Загалом «Розколяда» пройшла в надихаючій щирій атмосфері, а енергія, яку співаки вкладали в свої виступи, була такою потужною, що заохочувала донатити.
У лідера Korbut Band на фронті загинув товариш, і саме дня нього Роман написав пісню, яку заспівав зі сцени. Глядачі відчували емоції артистів, активно підспівували, а із зали постійно лунало «Слава Україні!».
«Це наш десятий благодійний виступ. Відчуваю велике щастя, коли, виступаючи, можу допомогти своїй країні», — вважає співачка в стилі інді-поп Darie Lu.
«Вдома одразу повішу його на почесне місце. Це та річ, що точно буде передаватися з покоління в покоління. На першу акцію «Євромайдану» я прийшов, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, і з того часу буваю на всіх їхніх акціях», — поділився володар лота Андрій Рогульський.
Крім прапора, на аукціоні за 300 злотих продали колекційну горілку за перемогу із зображенням потопленого російського військового корабля. Подушку в повний людський зріст із зображенням Валерія Залужного купили двічі: спочатку чоловік придбав її за 400 злотих, після чого знову подарував аукціону, і вдруге вона пішла з молотка вже за 450 злотих. Так популярність головнокомандувача ЗСУ принесла 1750 злотих (за прапор і подушку разом) на дрони. Також пішов з аукціону сертифікат на фотосесію на суму понад 400 злотих та фотосесію all inclisive від Ольги Осипової за 800 злотих. Вхід на концерт коштував 50 злотих, відвідали «Розколяду» кілька сотень людей, чимало з них залишали свої донати також у спеціальних скриньках для пожертв. Усі гроші організатори пообіцяли перерахувати на підтримку України.
Репортаж підготували Анастасія Янченко і Юлія Ладнова
У Варшаві відбувся благодійний концерт «Розколяда» (ROZKOLYADA), організований Euromaidan Warszawa з метою збору коштів на підтримку армії України. Кульмінацією свята став благодійний аукціон з головним лотом — українським прапором з автографом генерала Валерія Залужного
Великий Оркестр Святкової Допомоги (WOŚP) — наймасштабніша благодійна акція Польщі. Вся країна (і навіть люди за її межами) щороку об’єднується у пориванні зробити пожертву й допомогти зібрати кошти на обладнання медичних закладів і лікування. Цьогоріч в акції взяли участь понад 1680 компаній та 120 000 волонтерів по всьому світу.
Гасло акції 2024 року — «Легені після пандемії» (Płuca po Pandemii), а мета — допомогти тим, хто постраждав від ковіду. А також підтримати пацієнтів з муковісцидозом та рідкісними невиліковними генетичними захворюваннями. Прямо під час фіналу, який пройшов у Варшаві на стадіоні Narodowym, можна було безкоштовно зробити спірометрію та перевірити стан легень.
WOŚP вражає своїми масштабами. Вулиці Варшави та інших міст Польщі заполонили волонтери зі скриньками та тисячі людей з наліпками у формі червоних сердець, які дають тим, хто зробив пожертву. Кошти передавали навіть ув’язнені — цьогоріч вони зірали майже шість тисяч злотих.
У гранд-фіналі WOŚP, який традиційно пройшов на головному стадіоні країни у Варшаві та запропонував не тільки концерт, а й аукціон, було зібрано понад 175 мільйонів 426 тисяч злотих. Скільки загалом вдалося зібрати WOŚP цього року, стане відомо за кілька тижнів — весь цей час триватиме підрахунок. Минулого року на боротьбу із сепсисом організатором вдалося зібрати понад 243 мільйонів злотих. А за весь час існування, а саме 31 рік, акція зібрала майже два мільярди злотих, на які, зокрема, було придбано понад 71 тисячу медичних пристроїв та устаткувань для порятунку життя.
Восьмирічна Мія спекла кекси і разом з мамою та подругами принесла їх на свято благодійності. Сьогодні дівчинка сяє усмішкою, адже вона волонтер на такому великому заході та виконує важливу роль — збирає донати. Сам Єжи Овсяк, президент Фундації WOŚP, відзначив її гарний вчинок.
«Для мене допомога — це диво, — зізнається Мія й пригощає нас своїм смачним кексом. — Люблю допомагати людям та дарувати приємні емоції. Якщо кожен із нас від щирого серця робитиме щось хороше для інших, наш світ неодмінно зміниться на краще».
«Мій шлях волонтера розпочався ще у молодшій школі, — розповідає волонтер Маріуш. — Тоді нам вчителі розповідали, як важливо допомагати іншим, залучали нас до участі в різних заходах, а пізніше це переросло у самостійне рішення допомагати там, де я можу, не чекаючи подяки».
Переможниці Miss Polska різних років в цей день також долучилися до свята і навіть дозволяють приміряти свою корону.
«Моя корона пасує всім, хто має велике серце, — коментує Ельжбета Саверська (Elżbieta Sawerska), Miss Polska 2004 та членкиня журі конкурсу краси. — Щороку ми з дівчатами беремо участь у заході WOŚP, для нас дуже важливо допомагати людям у важкі часи».
В рамках акції було розіграно побачення з телеведучою, альпіністкою та письменницею Мартиною Войцеховською (Martyna Wojciechowska). А художник Роберт Житинський (Robert Żytyński) спеціально для WOŚP вже не перший рік пише картини.
«Цього року головний персонаж моєї картини — саксофон, адже сьогодні ми збираємо гроші для здоров'я легень. А тільки людина зі здоровими легенями може грати на саксофоні», — ділиться з нами своїм задумом художник.
На аукціоні безліч цікавих лотів: телеведуча Йоанна Кринська (Joanna Kryńska) запропонувала спільні тренування під своїм керівництвом, зірковий футболіст Роберт Левандовський — футболку з автографом, а його дружина Анна — свою весільну сукню та запрошення до табору Camp by Ann у Dojo Stara wieś. Аукціон ще триває, а місце в таборі вже коштує понад 13 тисяч злотих.
«Чудові картини, чудове мистецтво, чудові чоботи», — коментує лоти засновник акції WOŚP Єжи Овсяк. І зізнається: «Рік тому я шукав гарний халат і не виграв, бо всі його хотіли».
Лукаша Красоня (Lukasz Krasoń) польські журналісти іноді порівнюють з Ником Вуйчичем. Пан Лукаш - держсекретар та уповноважений у справах людей з обмеженими можливостями в Міністерстві сім’ї, праці та соцполітики. Він з семи років пересувається на візку, але виступає з мотиваційними лекціями по всій країні, одружений, а його жага до життя вражає.
Лукаш Красонь розігрував на аукціоні свій жовтий причеп та обід у своїй компанії.
«Зі своїм причепом я проїхав 232 км, він був зі мною три місяці, — розповідає Sestry Лукаш Красонь. — З ним я хотів пройти до парламенту, адже відчуваю, що люди з обмеженими можливостями також мають бути в Сеймі, брати участь у процесах системи. І хоч мені не вдалося стати депутатом, зараз я все одно виконую значну роль у державі і можу багато зробити для людей. А ця акція показує, що кожна людина здатна щось змінити в цьому світі».
Протягом дня на блонях Народового стадіону можна було послухати відомих польських виконавців, серед яких Bokka, Kwiat Jabłoni i Krzysztof Zalewski, скошувати смачного густого супу, яким пригощали військові, поскладати гігантські пазли, покататися на чортовому колесі та роздивитися військові машини. Дорослих навчали робити штучне дихання.
А ввечері на Narodowym спалахнули яскраві вогні під запальні ритми танцювального шоу. Вистава «Вогні до небес» (Światełko do Nieba) стала кульмінацією свята. Десятки тисяч людей прийшли насолодитися шоу. Святкові концерти були організовані майже в усіх містах Польщі та за кордоном (Франція, США, Канада тощо).
Репортаж підготували Анастасія Янченко і Юлія Ладнова
Понад 175 мільйонів злотих зібрали у гранд-фіналі 32-ї акції Великого Оркестру Святкової Допомоги для тих, хто має проблеми з легенями після пандемії
Критерії для оформлення пенсії у Польщі:
- постійне проживання й останнє офіційне працевлаштування на території РП (Польщі) та наявність трудового договору;
- досягнення пенсійного віку: 60 років для жінок та 65 для чоловіків;
- наявність трудового стажу від 20 років для жінок та від 25 років для чоловіків.
Зазначимо, що у Польщі існує розподіл пенсіонерів на три вікові групи, і в кожній з них діє свій порядок нарахування виплат:
- люди, що народилися до 1949 року. Можуть претендувати на мінімальну пенсію. Її розмір з 1 березня 2023 року становить 1588,44 злотих. Щоб її отримати, жінкам потрібно мати не менш ніж 20 років стажу, а чоловікам — не менш ніж 25 років. Навіть якщо ви пропрацювали більшу частину часу в Україні і лише рік у Польщі, стаж все одно буде зараховано.
- люди, що народилися з 1949 до 1969 року. У цій категорії громадян розмір пенсії буде залежати від того, скільки податків було сплачено до Пенсійного фонду чи Управління соціального страхування. У цьому випадку розмір пенсійних виплат може бути як суттєво вищим, так і суттєво нижчим за мінімальні 1588,44 злотих.
- люди, що народилися після 1969 року. Якщо ви належите до цієї категорії, розмір вашої пенсії також залежатиме від сплачених податків. Але якщо у разі другої групи роботодавець повинен сплачувати податки або до Управління соцстрахування або до Пенсійного фонду, то представники третьої групи мають сплачувати податки в обидві організації.
Читайте також: Польська пенсія для українців: хто може отримати й як оформити?
Чи можна отримувати пенсію в Польщі та в Україні одночасно?
Така можливість дійсно існує, проте враховуйте, що польська пенсія виплачуватиметься лише за період трудової діяльності в Польщі. Наприклад, якщо людина пропрацювала 15 років в Україні та 5 років у Польщі, то вона має право отримувати пенсію в обох країнах. Відповідно, Пенсійний фонд України виплачуватиме пенсію за стаж на території нашої країни, а ZUS – за польську. Усі нарахування можуть сплачуватись на загальний банківський рахунок у Польщі. Щоб отримувати обидві пенсії в злотих, українські виплати необхідно оформити через Укрпошту.
Зверніть увагу, що періоди роботи у двох країнах не повинні перетинатися. Якщо в одній з країн ви працюєте як найманий працівник, а в іншій маєте власний бізнес, то за цей період зараховується лише працевлаштування у роботодавця.
Якщо на даний момент ви перебуваєте в Польщі, то підсумувати свій стаж разом з українським досить просто. Для цього з довідкою з нинішнього місця роботи зверніться до ZUS за місцем проживання.
Механізм оформлення пенсії в Польщі для українців
Для оформлення виплат необхідно зібрати пакет документів для ZUS, а саме:
- паспорт;
- номер PESEL;
- картку побиту;
- реєстраційний номер картки платника податків;
- документи, шо свідчать про трудовий стаж (трудова книга, довідка, диплом, військовий квиток);
- реквізити банку для нарахування виплат
Далі співробітники ZUS надішлють заповнені формуляри документів до Пенсійного фонду України для перевірки.
Корисні контакти
Якщо у вас виникли додаткові питання щодо оформлення пенсії, підрахунку стажу або ви хочете отримати детальнішу інформацію, можна звернутися на гарячу лінію в ZUS за телефоном +48 22 444 02 55. Вона працює з понеділка до п'ятниці з 8:00 до 18:00. Консультації доступні українською мовою. Також можна надіслати запит на електронну пошту ua@zus.pl.
Гаряча лінія пенсійного фонду України 0800503753 працює з понеділка по четвер з 8:00 до 17:00, у п'ятницю до 15:45. Запити приймаються на e-mail info@pfu.gov.ua.
Юлія Ладнова, журналістка Sestry
Громадяни України, які працювали в Польщі, мають можливість оформити тут пенсійні виплати від ZUS. Це передбачено двосторонньою угодою держав щодо соціального забезпечення від 1 січня 2014 року. Документ також передбачає, що людина, яка працювала та підлягає соціальному страхуванню в Україні та Польщі, може вийти на пенсію в будь-якій із цих країн, а також отримувати виплати в обох країнах.
Згідно зі статистикою міжнародного аналітичного центру Gremi Personal, до війни у Польщі було працевлаштовано 94% українських мігрантів. Через два роки після повномасштабного вторгнення цифра змінилась — зараз тут працює 64% українців (відсоток українців у Польщі після російського вторгнення зріс з приблизно 2-4% до 8%).
Аналітики стверджують, що з 2019 року зарплата трудових мігрантів щороку зростає. Це обумовлено ростом мінімальної заробітної плати та низьким рівнем безробіття в Польщі. Ті, хто втік від війни, здебільшого працюють за мінімальні зарплати і виконують роботу, яка не вимагає спеціальної освіти. У дослідженні Національного банку Польщі вказано, що середня зарплата українців за 2023 рік — 3500 злотих нетто.
Скільки заробляють українці в Польщі
Різницю у заробітках між біженцями та довоєнними мігрантами зазначає Національний Банк Польщі. Згідно з його дослідженням, найчастіше обидва типи мігрантів отримували зарплату в розмірі 3000-5000 злотих нетто, проте біженці частіше декларували заробіток менше 3000 злотих нетто (49% відповідей у порівнянні з 21% серед довоєнних мігрантів).
НБП стверджує, що найвищі заробітки українців у Польщі в 2023 році були в секторі IT і складали понад 5 000 злотих нетто, тоді як другою за рівнем заробітку галуззю став транспорт. Більшість довоєнних мігрантів працює на кваліфікованих роботах без вищої освіти (зварювальники, токарі, електрики тощо), а біженці з вищою освітою частіше виконують просту роботу, яка не потребує кваліфікації.
Безумовно, на дохід воєнних українців-біженців впливає абсолютна їхня неготовність до переїзду в іншу країну з дітьми або літніми людьми, що потребують догляду, хаос війни та складний емоційний стан. Саме тому 53% біженців користуються польською соціальною допомогою, що є хорошим доповненням до бюджету.
Читайте також: Як шукати роботу у Польщі?
За даними опитування НБП, лише 31% довоєних мігрантів оформили на себе такі виплати. Найпопулярніша з них — "800 плюс", якою користуються 44% біженців та 28% довоєнних мігрантів. Невеликий відсоток респондентів отримує допомогу з безробіття і лише 3% опитаних українців – польську пенсію.
Зараз багато говорять про те, що українці їдуть до Німеччини та інших країн у пошуках більш високих заробітків. Опитування НБП показує такі дані: 61% довоєнних мігрантів та 39% біженців стверджують, що залишаться в Польщі на постійне проживання або на термін більше одного року.
Основна кількість біженців у Польщі — жінки (78%), тоді як чоловіків лише 22%. Жінки з дітьми становлять 26% від усіх біженців, а 12% жінок проживають ще й з іншими членами сім'ї. Третина жінок самотня і живе без парнера й дітей. У дослідженні Gremi Personal наголошується, що чоловіки-біженці легше влаштовуються на роботу та отримують більше, ніж жінки, до того ж серед них рівень безробіття менший.
Середня зарплата в Польщі у 2024 році, згідно з офіційним прогнозом, становитиме 5 тисяч 742 злотих нетто.
Робота дозволяє українцям залишатися в Польщі
Міграційна платформа EWL також провела опитування серед українців у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Гданську, Познані, Любліні, Жешуві, Бидгощі, Гожуві, Ломжі, Тарнуві, Тчеві, Ополе, Устроні, Шидловці та Вадовиці. У дослідженні взяли участь 500 осіб, і ось його основні результати:
- 70% довоєнних мігрантів стверджують, що їхня нинішня робота відповідає рівню кваліфікації;
- 23% військових біженців заявляють про невідповідність рівня кваліфікації посаді;
- понад 50% тих, хто приїхав після повномасштабного вторгнення, кажуть, що нинішня робота значно нижча за їхній рівень освіти;
- 86% військових біженців не розглядають варіант пошуку роботи в інших країнах;
- кількість бажаючих розпочати свою справу в Польщі складає 15%. В 2021 році цю можливість розглядало близько 40% українських мігрантів.
Відповіді респондентів чітко показують, що неможливість отримати чи продовжити роботу в Польщі є вирішальним чинником під час розгляду питання повернення додому.
Юлія Ладнова, журналістка Sestry
Заробітна плата трудових мігрантів та біженців з України в Польщі стабільно зростає вже кілька років поспіль. Але становище біженців важче, ніж у тих, хто приїхав до війни. Переселенці здебільшого працюють за мінімальні зарплати. Скільки ж насправді отримують українці в Польщі?
Пережити найкоротші дні року й не впасти в зимову меланхолію непросто, адже взимку холодно, слизько, а через короткий день організму не вистачає світла. Навіть здоровим й активним людям знайомий стан зимової депресії. Це пов'язано з хімічними процесами, що відбуваються в нашому мозку і, в першу чергу, зі зниженням рівня серотоніну та дефіцитом вітаміну D. Однак зима може бути не тільки сірою, але й яскравою, насиченою та дуже затишною. Sestry підготували десять порад від щасливих людей, що допоможуть не просто пережити зиму, а й зробити це із задоволенням. Не зважайте на те, що наші поради здаються простими. Просто спробуйте:
1. Створіть щасливу скарбничку
Кажуть, що погане запам'ятовується, а добре забувається. Щоб спростувати цей стереотип, вистачить простої банки з кришкою, аркуша кольорового паперу та маркера. Протягом року, коли у вас трапляється щось гарне, фіксуйте щасливий момент на аркуші з датою та кладіть його до банки. Йдеться не лише про глобальні події, кладіть в банку все, що змусило вас хоча б посміхнутися. Зимовим вечором відкрийте її та зігрійте душу спогадами.
2. Зіграйте в таємного Санту
Стати таємним Сантою можна не лише на Різдво, а будь-коли. Запропонуйте друзям, колегам чи просто знайомим у соціальних мережах обмінятися подарунками анонімно. Ім'я людини, якій ви даруєте подарунок, вибирається випадково й повідомляється тільки вам. До моменту обміну подарунками ніхто не знає, хто йому даруватиме презент. Обмін подарунками відбувається у призначену дату, і до цього моменту кожен учасник має підготувати подарунок для свого адресата. З власного досвіду, а також досвіду своїх друзів знаю, що найцікавіші та найнесподіваніші сюрпризи роблять саме незнайомці.
3. Купайтеся в термальному басейні просто неба
У зимовий період, коли особливо бракує гормону щастя, варто розслабитися та влаштувати собі день релаксу. Купання у гарячих джерелах взимку неймовірно розслаблює та заспокоює. Після цього обов'язково погрітися в сауні та заварити трав'яний чай за всіма правилами чайної церемонії. Тепер вам гарантований міцний сон та приємна втома.
4. Носіть у сумці мандарини для колег
По-перше, це дуже мило. А по-друге, запах мандаринів та їхній переможний колір піднімуть настрій не тільки оточуючим, але й вам.
5. Скотіться на санчатах з високої гори
Забудьте про свій вік і про страх — просто долайте найвищу в вашій місцині гору і без роздумів катіться вниз на санчатах. У Варшаві, наприклад, таку гірку можна знайти на Національному стадіоні чи у парку Щесливицький. Буде набагато веселіше, якщо хтось запише для вас відео, аби потім переглядати та посміхатися з того, як незграбно ви випали з санчат на повороті чи як сколошматилося ваше волосся з-під шапки.
6. Покатайтеся на ковзанці в шапці з помпоном
Навіть якщо вам за 50, якщо ви ніколи не каталися на ковзанах і не впевнені, що у вас вийде, сміливо надягайте сукню-светр, теплу шапку з помпоном і рушайте на ковзанку. Краще піти на відкриту ковзанку ввечері, аби кружляти у світлі вуличних ліхтарів під романтичні мелодії. Спілкуйтеся з друзями, зігрівайтеся глінтвейном і не бійтеся впасти — невеликі синці це ніщо в порівнянні з тим задоволенням, яке ви отримаєте!
7. Складіть плейлист з добрими зимовими фільмами
Комедії та мелодрами, де добро перемагає зло, — непоганий спосіб поринути в спогади про дитинство, перше кохання та романтичні емоції. І хоч світ у цих фільмах дуже далекий від реальності, герої повертають нас у часи, коли ми відчували себе в безпеці. А якщо до сюжету, що захоплює, додати мерехтливі вогні на ялинці, то особливий настрій та перезавантаження гарантовані.
8. Зліпіть сніговика разом з дітьми
Це зимовий must have, адже саме він надійно піднімає настрій. Отож, щойно погода дозволить, беріть морквину, пластикове відро та вирушайте до парку з дітьми. А якщо поєднати цю розвагу з катанням на санчатах та грою в сніжки?.. О!
9. Поїдьте в зимову подорож
Їхати за кордон чи за місто — не має значення, головне, щоб там були лижі чи сноуборд. І великі дерева, засипані пухнастим снігом. Звичайно, ідеально поїхати взимку в гори, але якщо не виходить чи ви не полюбляєте покатушок, можна замінити їх зимовою рибалкою. А потім ще й побалувати себе та своїх близьких смачною рибною юшкою.
10. Купіть свічки й створіть навколо себе затишок
Взимку свічки особливо магічні й помічні. Купуйте собі великі й малі свічки з ароматами яблук та кориці та насолоджуйтесь теплом і затишком. Облаштуйте собі місце в квартирі, де можна було б із задоволенням відпочивати, читати чи мріяти в скандинавському стилі хюґе ( в перекладі з данської hugge — затишок, який дарує щастя). А що для цього треба, читайте в наступних публікаціях Sestry.
Зимовим вечором відкрийте банку з приємними спогадами, яку збирали цілий рік, і зігрійте душу...
Ракетна атака на Київ 2 січня 2024 року стала наймасштабнішою за два роки війни — загальна площа пожежі у столиці після прильоту склала близько 10 000 м2. Найбільше постраждав багатоквартирний будинок у Солом’янському районі: посеред двору — величезна вирва від ракети, троє людей загинуло, десятки поранено, три під’їзди з дев’яти вигоріли й не є придатними до заселення, 160 людей було евакуйовано.
Що з цими людьми зараз і що буде далі? Як кияни позбуваються наслідків трагедії?
Вирішив поснідати не там, де завжди, і цим врятувався
Киянин Олег Гонтаренко того дня прокинувся рано й вирішив поснідати у спальні. Це, як тепер згадує чоловік, його врятувало. Бо від кухні та балкону, де він снідає зазвичай, майже нічого не залишилося. Олег страждає від природної ламкості кісток та має особливість — його зріст всього на п’ять сантиметрів більший за метр. 62-річний чоловік пересувається на милицях. Із задимленої квартири його, як дитину, винесли на руках рятувальники.
«Від повітряних тривог я давно не тікаю: бомбосховища у нас в будинку немає, а до найближчого я все одно швидко не дійду, — зізнається Олег Гонтаренко Sestry. — Загалом у нас у будинку багато старих, вони перечікують тривоги вдома. Ховаються у ванній, виходять у коридор. Дотримуються правила двох стін.
Я вже поснідав і збирався віднести посуд на кухню. Раптом мене підняло, вдарило об стіну і відкинуло на диван. Такої сили була ударна хвиля. Мене навіть накрило ковдрою, завдяки чому я не постраждав від уламків. Одразу навіть не зрозумів, що сталося. Хвилин п’ять у мене просто був шок. Потім до мене долинули звуки сирени, і я побачив, що перебуваю у зруйнованій квартирі, навколо все горить, а значить, мені треба якось звідси вибратись. На щастя, поряд зі мною був телефон, я зателефонував 112 і сказав, що мені терміново необхідна допомога. Накрився пледом і намагався глибоко не вдихати — довкола все горіло, дихати було складно», — згадує Олег.
Щоб дістатися Олега, рятувальникам знадобилося близько 40 хвилин. Його витягли через вікно і почали передавати ланцюжком іншим рятувальникам. Вже в машині швидкої допомоги стало зрозуміло, що чоловік надихався чадним газом. На нього надягли кисневу маску. 11 січня Олег Гонтаренко переїхав з лікарні до квартири, яку для чоловіка орендували й оплачують волонтери. Свого житла у чоловіка більше немає, але для нього найстрашніше, що ракета повністю знищила його машину, припарковану в дворі. Олег їздив на 11-річній Toyota Yaris, яка була спеціально обладнана для його особливих потреб. «Вона була моїми ногами, без неї я не можу пересуватися містом».
З одягу вціліло лише кілька светрів і футболок та пара взуття — через фізичні особливості чоловікові складно підібрати звичайний одяг, а ортопедичне взуття необхідно замовляти. Олег відкрив збір на спецавто та дуже вдячний людям, які його підтримують. Каже, без них би не впорався.
«Тато виніс із палаючого будинку військову форму й берци, бо захотів помститися»
Про трагедію у своїй родині Поліна Мельникова дізналась із сімейного чату. Дівчина проживає у Варшаві і згадує, що за кілька днів до російської атаки у всіх членів сім'ї було якесь погане передчуття, ніби трапиться щось жахливе. 2 січня 2024 року Поліна прокинулась і побачила повідомлення: «Наш дім горить. Бабуся загинула»…
— У нас дуже дружна сім'я, ми постійно спілкуємось, ділимося новинами та тим, що у нас сталося за день. Кілька днів у нас усіх була якась незрозуміла внутрішня тривога, і я навіть стала вмовляти рідних приїхати до Варшави. Але вони відмовилися, — розповідає Sestry Поліна Мельникова, онука загиблої професорки Києво-Могилянської Академії Людмили Шевцової.
Коли оголосили повітряну тривогу, тато за кілька хвилин до вибуху перекрив газ і відключив щиток з електрикою у своїй та бабусиній квартирі. Квартири моїх батьків та бабусі суміжні, у них два різні входи та один загальний невеликий коридор. Вікна виходять на різні боки. Того ранку тато хотів забрати бабусю до нас, але коли відчинив двері до її кімнати, вона буквально виштовхнула його за двері зі словами «Не заходь сюди!». Це було вперше в житті, щоб бабуся когось з нас не пустила. І тільки-но тато зачинив двері, пролунав вибух…
Тієї ночі Людмила Василівна спала саме з того боку, куди прийшовся удар. Вибухова хвиля була настільки сильною, що у квартирі зірвало паркет. З речей майже нічого не вціліло. Першою на допомогу рідним приїхала сестра Поліни Даша. Вона мешкає на Подолі й забрала батьків жити до себе.
«Даші бабуся встигла сказати, що вона всіх нас любить. Але до лікарні її не довезли, бабуся померла в дорозі… У заключенні лікарів так і написано: «смерть внаслідок військової агресії, множинні осколкові рани». Після цієї трагедії мої батьки досі перебувають у стані шоку.
Похороном займалися ми з сестрою. Мама досі не може прийти до тями, адже втратила свою матір. А тато має інвалідність, у нього була операція на серці, а зараз ще й сильно порушився слух. І навіть за таких даних у свої 65 років він був добровольцем у батальйоні, що захищає критичну інфраструктуру столиці.
Коли після вибуху рятувальники вивели батьків з дому, тато раптом побіг назад через палаючі завали й знову пробрався до квартири, аби забрати свої берці та військову форму. Він захотів помститися за все, що з нами сталося»…
Сім'я Шевцових — корінні кияни, які дуже люблять своє місто. Незважаючи на те, що вся родина мала шанс залишитися за кордоном, було прийняте рішення жити вдома, в Україні. У перший рік війни кілька місяців всі Шевцови мешкали в Польщі, але повернулися й дуже цьому раділи. Любили повторювати, що Варшава — як курорт, де спокійно, добрі люди, але серце все одно хоче додому.
«Бабуся часто говорила, що пережила Другу світову війну, отже, переживе й цю, — згадує Поліна зі сльозами на очах. — У неї було відмінне здоров’я, вона бігала, викладала в університеті. Навіть коли була в Польщі, то працювала онлайн. Додому повернулася, бо душею їй було спокійніше на рідній землі. У будинку на Солом'янці моя сім'я прожила понад сорок років.
Найцінніше, що вдалося врятувати — це скринька, де бабуся зберігала наші листівки, сімейні фотографії. Вона дуже любила, коли ми дарували їй листівки з побажаннями, для неї це було найкращим подарунком».
Допомогти постраждалим прийшли сотні людей і за кілька днів прибрали величезні двір і будинок
Понівечений будинок потроху повертається до життя — в деяких під’їздах відновлено водопостачання, опалення, світло. Все це результат титанічної праці волонтерів і громади, яка за декілька днів зробила майже неможливе, відновивши життя там, де було згарище. Працювали всі: судді та візажистки, в сніг, дощ, просто неба, в пилюці та бруді...
— Це не перший обстріл нашого району, але таких руйнувань ще не було. Ми прибули на місце подій одні з перших і, коли побачили масштаби трагедії, були шоковані. Навколо вирви від ракети, яка впала у дворі, були пошкоджені кілька будинків, а також школа, — розповідає Sestry Альона Нікітіна, мешканка Солом’янського району, волонтерка і голова громадської організації Los Solomas (це найбільша районна спільнота Києва). Саме Альона організувала групу «Мурашник» для допомоги постраждалим, в якому взяли участь майже три тисячі людей.
Ми завжди координуємо свої дії з рятувальними службами, пожежниками, тому спочатку, щоб не заважати їхній рятівній роботі, ми стали допомагати мешканцям сусіднього будинку — вибуховою хвилею там винесло вікна, тож потрібно було їх закрити, щоб не виходило тепло з будинку. Коли людей було евакуйовано, ми перейшли до наступного кроку — очищення двору від наслідків атаки. Адже він був завалений повністю: згорілі машини й речі, уламки скла й стін. А вже потім ми стали допомагати людям з прибиранням квартир.
Мені дуже вразило те, що тільки-но ми оголосили про наш «Мурашник» і створили окремий телеграм-чат допомоги, туди відразу почали масово додаватися люди й пропонувати допомогу. У перші дні я прийняла кілька сотень дзвінків, люди надсилали гроші постраждалим, приїжджали з різних районів Києва, аби допомогти чимось власноруч. Загалом за ці дні ми закрили 1624 вибитих вікна. Це дуже великий обсяг роботи. Зараз майже все зроблено, територія очищена, щоб могли працювати комісія і будівельники. Але до нас продовжують надходити точкові запити на прибирання, адже мешканці квартир просто не в змозі зробити це самотужки», — каже Альона.
«Вкрай важко осягнути те, що нещодавно в цих помешканнях вирувало життя, люди снідали на кухні, а зараз все, що залишилось у квартирі після вибуху, вміщується в п’ять великих пакетів сміття… У деяких оселях люди знаходили цінні речі та документи, а деякі настільки вигоріли, що серед обвугленої чорної маси неможливо було впізнати, що це за річ», — каже Альона Нікітіна.
До багатьох квартир перші дні не було доступу через зруйновані перекриття та сходи, тож волонтерам і комунальникам довелося спочатку розчистити собі шлях до помешкань. Всі працювали практично цілодобово.
За словами Альони, доля будинку зараз вирішується місцевою владою та комісією. Це не швидкий процес, тому що пошкодження дуже великі, в двух під’їздах зруйновані перекриття, потрібен час, щоб оцінити всі наслідки. Деякі люди, чиї квартири вціліли, вже повертаються до себе додому. Вікон, в яких ввечері горить світло, стає дедалі більше. Зараз в будинку частково відновлено світло й опалення, але немає газу — мешканцям доводиться готувати їсти на маленькій електроплиті.
Ті, чиї квартири знищено повністю, поки живуть у родичів, друзів, а також в орендованих помешканнях. За допомогою громади та небайдужих людей вдалося зібрати їм гроші на оплату житла.
До 15 січня в сусідній школі працював штаб допомоги: люди отримали консультацію фахівців управління соціального захисту населення, психологів, одяг та їжу. Ті, хто не мав, куди піти, могли тут заночувати. Волонтери приходили сюди зігрітися та поїсти.
Щоб обійти всі квартири та оцінити збитки повністю, комісії знадобиться кілька тижнів. Але вже сьогодні є інформація, що всім постраждалим виплатять по 10 тисяч гривень (1000 злотих).
Сотні киян — від дітей до старих — відклали свої справи, самоорганізувалися, примчали на допомогу постраждалим, аби незважаючи на дощ, холод і бруд прибрати наслідки ушкоджень будинку в Солом'янському районі Києва та затерти сліди війни...
Негайно надати необхідну зброю Україні та припинити російський терор сьогодні закликали українці західний світ у центрі Варшави біля представництва Єврокомісії. Громадська ініціатива була організована Euromaidan-Warszawa у відповідь на посилення обстрілів українських міст і зібрала понад дві тисячі учасників. Незважаючи на лютий мороз, чимало людей прийшли разом з дітьми. Деякі учасники мітингу втратили рідних у результаті російських атак.
Серед основних вимог: зброя для захисту цивільного населення, літаки F-16, системи протиповітряної оборони, безпілотники та ракети з великим радіусом дії. А ще — ізоляція російських дипломатів, заборона їм доступу до міжнародних майданчиків, размороження заморожених російських активів та використання їх на допомогу Україні.
Вже майже десять років Україна переживає постійну агресію з боку Росії. Останнім часом росіяни посилили масовані обстріли українських територій і винищують цивільне населення.
«Україна не може знову чекати на допомогу, Путін кожного дня бомбить мирні міста та вбиває цивільних, — звернулася до світу лідерка громадської організації Euromaidan-Warszawa Наталка Панченко. — Ми просимо про конкретні речі, бо не маємо часу чекати. Немає часу в тих, хто зараз на фронті под обстрілами. Європейські політики повинні це усвідомити. Європа вважає, що в нас є десятиліття, щоб перемогти Росію. Але в нас нема десятиліть. І в Європи, до речі, теж. Україні потрібна протиповітряна оборона тут і зараз».
Кілька днів тому Україна відбила найбільшу комбіновану ракетну атаку в світі. ППО знищили за одну ніч 72 цілі, серед яких десять з десяти аеробалістичних ракет «Кинджал», 62 крилаті ракети «Калібр» та 35 ударних безпілотних літальних апаратів «Шахед». В результаті атак вже загинуло 92 людини, чимало осіб перебувають у лікарні на межі життя й смерті.
На акції була присутня Поліна Мельникова, яка 2 січня 2024 року втратила бабусю, професорку Києво-Могилянської Академії Людмилу Василівну Шевцову. В будинок Людмили на Солом'янці в Києві прилетіла ракета.
«Мої батьки та бабуся жили в сусідніх квартирах. Квартира батьків зруйнована, а від квартири бабусі фактично нічого не залишилося. Вона померла в машині швидкої допомоги, але встигла сказати моїй сестрі, яка зараз в Україні, що її любить. У будинку на Солом'янці моя сім'я прожила 40 років. Рідні не залишилися за кордоном, тому що хотіли жити тільки в Україні, а зараз батьки досі не можуть прийти до тями. Дехто втомився від війни, дехто опустив руки, але війна продовжується, гинуть люди, і я хочу, чтоб світ про це знав. Знав, що ми втрачаємо рідних, втрачаємо кращих. І пам‘ятав, що у війни немає кордонів, вона може дуже швидко поширюватися», — поділилася з Sestry Поліна.
Через майже два роки війни чи не кожен учасник акції має свою історію, яка змусила його прийти. І кожна з цих історій болить.
«Ми планували весілля, я чекала на дитину. Я була на третьому місяці вагітності, коли дізналася, що мій коханий загинув під Бахмутом. Минуло 8 місяців, а в мене болить так, ніби це було вчора. Рідні відправили мене до Варшави почати нове життя, а мені здається, що я божеволію. Росіяни відібрали в мене сенс і бажання жити. Не знаю, що буде далі. Сюди прийшла ще й для того, аби побути серед своїх. І щоб якнайменше дівчат повторили мою долю», — поділилась киянка Анна, яка плакала протягом майже всієї акції. Коли я підійшла до неї, щоб підтримати, жінка деякий час дивилася повз мене і тільки потім зі мною заговорила.
На мітинг також прийшла Олеся Кущ з Ірпеня, яка втратила будинок і тепер мешкає у Варшаві з родиною. Каже, що пережила справжній жах, коли до голови її 16-річної доньки вороги приставили автомат. «Наш будинок був знищений. Я боюся повертатися назад, поки йде війна. Я тут, на акції, бо вважаю, що ми всі повинні зробити все, що від нас залежить, щоб війна закінчилася. Донатити, допомагати, адже ніхто не знає, яке місто чи країна будуть наступними», — впевнена Олеся.
Підтримати Україну прийшли польські громадські діячі та політики. Зокрема, колишній мер Варшави, економіст Марцін Свенцицький, а також один з лідерів легендарного руху «Солідарність» Збігнєв Буяк.
На акції Stop Russian Terror також було зібрано донати на підтримку України. Сума незабаром буде озвучена організаторами.
Акція Stop Russian Terror із закликом негайного постачання необхідної зброї Україні зібрала у Варшаві понад дві тисячі учасників
Пережити найкоротші дні року й не впасти в зимову меланхолію непросто, адже взимку холодно, слизько, а через короткий день організму не вистачає світла. Навіть здоровим й активним людям знайомий стан зимової депресії. Це пов'язано з хімічними процесами, що відбуваються в нашому мозку і, в першу чергу, зі зниженням рівня серотоніну та дефіцитом вітаміну D. Однак зима може бути не тільки сірою, але й яскравою, насиченою та дуже затишною.
Sestry підготували десять порад від щасливих людей, що допоможуть не просто пережити зиму, а й зробити це із задоволенням. Не зважайте на те, що наші поради здаються простими. Просто спробуйте:
1. Покататися на ковзанці в шапці з помпоном
Навіть якщо вам за 50, якщо ви ніколи не каталися на ковзанах і не впевнені, що у вас вийде, сміливо надягайте сукню-светр, теплу шапку з помпоном і рушайте на ковзанку. Краще піти на відкриту ковзанку ввечері, аби кружляти у світлі вуличних ліхтарів під романтичні мелодії. Спілкуйтеся з друзями, зігрівайтеся глінтвейном і не бійтеся впасти — невеликі синці це ніщо в порівнянні з тим задоволенням, яке ви отримаєте!
2. Скласти плейлист з добрими різдвяними фільмами
Різдвяні комедії та мелодрами, де добро перемагає зло, — непоганий спосіб поринути в спогади про дитинство, перше кохання та романтичні емоції. І хоч світ у цих фільмах не завжди реальний, їхні герої повернуть нас у той час, коли ми відчували себе в безпеці. А якщо до сюжету, що захоплює, додати мерехтливі вогні на ялинці, святковий настрій та перезавантаження гарантовані.
3. Створити щасливу скарбничку
Кажуть, що погане запам'ятовується, а добре забувається. Щоб спростувати цей стереотип, вистачить простої банки з кришкою, аркуша кольорового паперу та маркера. Протягом року, коли у вас трапляється щось гарне, фіксуйте щасливий момент на аркуші з датою та кладіть його до банки. Йдеться не лише про глобальні події, кладіть в банку все, що змусило вас хоча б посміхнутися. Зимовим вечором відкрийте її та зігрійте душу спогадами.
4. Зліпити сніговика разом з дітьми
Безумовно, це зимовий must have, адже саме він надійно піднімає настрій. Отож, щойно погода дозволить, беріть морквину, пластикове відро та вирушайте до парку з дітьми. А якщо поєднати цю розвагу з катанням на санчатах та грою в сніжки?.. О!
5. Поїхати в зимову подорож
Їхати за кордон чи за місто — не має значення, головне, щоб там були лижі чи сноуборд. І великі дерева, засипані пухнастим снігом. Звичайно, ідеально поїхати взимку в гори, але якщо не виходить чи ви не полюбляєте покатушок, можна замінити їх зимовою рибалкою. А потім ще й побалувати себе та своїх близьких смачною рибною юшкою.
6. Зіграти в таємного Санту
Запропонуйте друзям, колегам чи просто знайомим у соціальних мережах обмінятися подарунками анонімно. Ім'я людини, якій ви даруєте подарунок, вибирається випадково й повідомляється тільки вам. До моменту обміну подарунками ніхто не знає, хто йому даруватиме презент. Обмін подарунками відбувається у призначену дату, і до цього моменту кожен учасник має підготувати подарунок для свого адресата. З власного досвіду, а також досвіду своїх друзів знаю, що найцікавіші та найнесподіваніші сюрпризи роблять саме незнайомці.
7. Купатися в термальному басейні просто неба
У зимовий період, коли особливо бракує гормону щастя, варто розслабитися та влаштувати собі день релаксу. Купання у гарячих джерелах взимку неймовірно розслаблює та заспокоює. Після цього обов'язково погрітися в сауні та заварити трав'яний чай за всіма правилами чайної церемонії. Тепер вам гарантований міцний сон та приємна втома.
8. Скотитися на санчатах з високої крижаної гори
Забудьте про свій вік і про страх — просто долайте найвищу в вашій місцині гору і без роздумів скочуйтесь вниз на санчатах. У Варшаві, наприклад, таку гірку можна знайти на Національному стадіоні чи у парку Щесливицький. Буде набагато веселіше, якщо хтось запише для вас відео, аби потім переглядати та посміхатися з того, як незграбно ви випали з санчат на повороті чи як сколошматилося ваше волосся з-під шапки.
9. Носити у сумці мандарини для колег
По-перше, це дуже мило. А по-друге, запах мандаринів й їхній переможний колір піднімає настрій не тільки оточуючим, але й вам.
10. Купуйте свічки та створюйте навколо себе затишок
Взимку свічки особливо магічні й помічні. Купуйте собі великі й малі свічки з ароматами яблук та кориці та насолоджуйтесь теплом і затишком. Облаштуйте собі місце в квартирі, де можна було б із задоволенням відпочивати, читати чи мріяти в скандинавському стилі хюґе ( в перекладі з данської hugge — затишок, який дарує щастя). А що для цього треба, читайте в наступних публікаціях Sestry.
Зимовим вечором відкрийте банку з приємними спогадами, яку збирали цілий рік, і зігрійте душу
1. Холодні Мазури та «Елкська мерзлота»
Є місця, прекрасні як влітку, так і взимку. Наприклад, Мазурські озера. В спеку це популярний курорт з купанням і пляжуванням, а в холодну пору року, особливо за наявності снігу, — місце сили, яке милує око та душу. До того ж Мазури пропонують чимало зимових варіантів розваг. Місцеві готелі організовують вечори біля багаття, походи, а найпопулярніший захід сезону — змагання зі спортивного орієнтування «Елкська мерзлота» ELCKA ZMARZLINA. Цього року учасникам дають на вибір дві дистанції: 25 та 50 км, а на їхньому шляху виникає безліч цікавих завдань. Вартість участі — 110 злотих. На фініші на всіх чекає теплий суп.
2. Перегони на льодових яхтах у Гіжицько
Змагання з вітрильного спорту популярні в Гіжицько (місто в північно-східній Польщі між озерами Мамри та Негоцін) не тільки влітку, але й взимку! Так-так, коли озера замерзають, тут влаштовують перегони на льодових яхтах (bojer). І навіть якщо ви не катаєтеся самі, спостерігати за цим видовищним заняттям теж цікаво. Першими використовувати човни на кризі стали ще в XVII столітті в Нідерландах, але тоді вони слугували для перевезення вантажів. А зимові регати з'явились у Польщі вже в 1920-30 роках і швидко набули популярності.
3. Відпочинок у заповіднику «Тухольські бори» та «польський стоунхендж»
Цей світовий біосферний заповідник знаходиться в 50 кілометрах від Гданська й тут за будь-якої погоди особлива атмосфера. Подейкують, що під місцевими соснами закопав свої скарби Наполеон. Лісовий комплекс займає площу в три тисячі квадратних кілометрів і є домівкою для різноманітних тварин та птахів (наприклад, глухарів). У парку ростуть столітні дуби — одному з них 600 років. Гуляючи, тут можна побачити чимало лісничих будиночків з червоної цегли.
Через засніжені ліси тут прокладено безліч лижних трас, а якщо снігу немає, поблизу можна відвідати середньовічне місто Хойніце. Або заїхати до Лесьно (Leśno), де є костел з найбільшою у Польщі дерев'яною дзвіницею. А також подивитися з 30-метрової вишки на унікальний акведук XIX століття у Фоютово (Fojutowo). А ще в заповіднику є місце, яке поляки називають своїм маленьким стоунхенджем. «Кам'яні Кола» (Kręgi Kamienne) — найбільше скупчення кам'яних кіл діаметром від 15 до 33 метрів у Польщі. Найімовірніше, це кладовище готів І-ІІ століть нашої ери.
4. Щецин та зимова Балтика
Щецин — місто на кордоні з Німеччиною, відоме своєю філармонією та підземними маршрутами. Неподалік знаходиться містечко Свіноуйсьце (Świnoujście) з його фортифікаціями, а також Центр слов'ян та вікінгів на острові Волин. Алея слави Мендзиздроє (Międzyzdroje) — аналог місцевого Голлівуду. Гора Кавча (Kawcza) — місце для поціновувачів активного відпочинку. Колобжег Моло (Kołobrzeg Molo) — курортне містечко з піщаними пляжами та атмосферними кав'ярнями. Колобжезький маяк — символ міста та одна з найвищих веж у Польщі. Всі ці місця взимку стають особливо привабливими ще й тому, що тут немає натовпу. Кажуть, що взимку не існує поганої погоди, тільки погано підібраний одяг. Вдягайтесь тепліше, гуляйте містами та узбережжям із замерзлим піском. А ввечері скористайтесь SPA-програмами, які пропонує більшість готелів, насолоджуючись затишком та теплом.
5. Гуральський карнавал у Буковіні-Татшаньській
Термальні джерела, лижі та одна з найяскравіших подій року — лютневий Гуральський карнавал. Заходу вже понад 40 років. Регіональні ансамблі та фольклорні колективи, колядки та танцювальні конкурси, виставки народних ремесел, де свої твори представляють майстри різьблення по дереву, художніх меблів та з виробів з металу й шкіри, розпису зі скла та мереживоплетіння тощо. Ну й головна подія — захоплююче шоу татшаньських вівчарок.
6. Центр олімпійської підготовки та бігові лижні траси Спали
Невеличке місто Спала славиться своїми дикими лісами та річкою Пліца. Спальські ліси — місце, де з давніх-давен відпочивали високопосадовці Польщі та інших країн, полювали монахи та мисливці ще із Середньовіччя. За сто кілометрів від Варшави розташований чудово оснащений Центр олімпійської підготовки з критим басейном та кріокамерою. У Спалу приїжджають, аби покататися на бігових лижах, санях, а також пограти в зимовий пейнтбол.
7. Усамітнення в Бещадах
Втомилися від шумного міста та метушливого ритму — ласкаво просимо до гірського масиву Бещади. Це місце вважається чи не найбільш затишним у всій Польщі. Тут є маршрути для поціновувачів піших прогулянок. Найцікавіші з них — Полонина Царська завдовжки чотири кілометри. З вершини Круглий Верх (Kruhly Wierch, 1297 м) відкривається неперевершена панорама. А також Полонина Ветлинська, яка вдвічі довша і знаходиться на території Бещадського національного парку. Найвища точка цього гірського масиву Roh — 1255 м над рівнем моря. Загальна довжина піших стежок тут — понад 200 км, а сніг у регіоні лежить з листопада до травня.
8. Санна траса в Карпачі
Проїхати понад кілометр на санях за один спуск можна лише в Карпачі, де розташовані унікальні санні траси. Відпочивати тут комфортно з дітьми віком від трьох років, траси обладнані двомісними санками з ременями безпеки для дорослих та дітей. Траси знаходяться в центрі відпочинку та спорту Kolorowa. Вони повністю автоматизовані, тому прислів'я «Любиш кататися, тож люби й санчата возити!» в Карпачі не актуальне. Швидкість катання також регулюється.
9. Зимовий похід на Морське Око
Озеро Морське Око неподалік Закопане кидає справжній виклик любителям піших прогулянок у зимову пору року. Багатометрові засніжені ялинки, високі гори, кафе з гарячим шоколадом по дорозі — все це дуже романтично, але врахуйте, що довжина маршруту близько десяти кілометрів в один бік, а отже, під силу не кожному. Втім пройтися замерзлим озером, яке за розміром нагадує десять футбольних полів, — задоволення для будь-кого. Особливо якщо уявити, що під ногами під кригою — понад 50 метрів глибини. Тут повітря настільки чисте і свіже, що хочеться забрати його з собою у пляшці.
10. Зубри в Біловезькій пущі
Знаменита Біловезька пуща — останній в Європі реліктовий ліс. З польського боку (бо є ще й з білоруського) найпопулярніше місце відпочинку цього лісу — село Białowieża. Тут можна легко зустріти останнього представника диків биків Європи — зубра. Тварини тут почуваються вільно й по-домашньому. А місцеві ресторани пригощають стравами з дичини — м'яса оленя, кабана, козулі та навіть варениками з м'ясом зубра. Але як це можливо, якщо зубри занесені до міжнародної Червоної книги? Виявляється, йдеться про м'ясо тварин, від яких через певні зовнішні ознаки (кульгавість або виснаження) відмовляється його стадо. Стається таке нечасто. Решту часу, коли всі зубри здорові-щасливі, ресторанам нічого не залишається, як класти до вареників яловичину.
Напередодні зимових ферій розповідаємо, де в Польщі взимку найкрасивіше та найцікавіше. Де можна покататися на льодових яхтах, з'їсти вареники з м'ясом зубра та скотитися на санчатах з кілометрової траси
1. Найвідоміша ковзанка Варшави знаходиться в Старому місті (Rynek Starego Miasta). Вона вміщує максимум 80 людей і працює щодня з 10:00 до 21:00 до кінця січня. Прибирання льоду тут відбувається тричі за день. Оренда ковзанів коштує 10 злотих за годину, захисного шолома — ще п’ять. Катання відбувається просто неба й безкоштовне.
Тел: 22 16-27-310
2. Відкрита міська ковзанка біля Палацу культури й науки (plac Defilad, 1) працює з 10:00 до 21:00 щодня і вміщує до 200 осіб. Покататися тут також можна безкоштовно, а за оренду ковзанів доведеться внести заставу 50 злотих (шолома — 20 злотих, ходунків для навчання — 50 злотих). Але приємно, що з поверненням інвентарю після катання гроші вам також повертають.
Тел: 501 299 976
3. Ковзанка Bemowo (Obrońców Tobruku, 40) відкрита щодня з 9:00 до 21:30 і працює безкоштовно. Оренда ковзанів теж безкоштовна, але 31 грудня та 1 січня атракція зачинена.
4. Невеличка ковзанка просто неба в Elektrowni Powiśle (ul. Zajęcza, 4) працює щодня з 11:00 до 21:00 до кінця лютого. Клієнтам центру вхід на ковзанку безкоштовний за наявності чека на 50 злотих. Іншим — 8 злотих за годину. Прокат ковзанів — 10 злотих за годину.
Тел: 22 128 56 00
5. Ковзанка в Centrum Praskie Koneser (Plac Konesera, 4) працює щодня з 8:45 до 22:00. Клієнтам торгівельного центру — безкоштовно за наявності чека на суму покупки мінімум 30 злотих. Іншим — 10 злотих за катання та 10 злотих за оренду ковзанів.
6. Крита ковзанка у Центрі Спорту на Wilanów (Gubinowska 28/30) працює у вихідні з 8:00 до 21:30, а в будні — з 16.00 до 21:00. 90 хвилин катання тут коштують 10-13 злотих. Оренда ковзанів — 10 злотих. З картою варшавяка бонуси.
Тел: 539 572 419, 22 651 52 22
7. У Wilanów цього року відкрився також новий критий каток на пляжі — Wilanów Beach (ul. Jana Jabłonowskiego 19). Вхід тут вільний, прокат ковзанів коштує 10-15 злотих за годину. Є також навчальний супровід — 10 злотих за годину. Працює ковзанка з 16.00 до 21.00 в будні, а також з 11.00 до 21.00 у вихідні.
8. Ще одна ковзанка просто неба на Wilanów знаходиться біля бізнес-центру Royal Wilanów (ul. Klimczaka,1). Вона працює в будні з 13.00 до 21.00 та у вихідні з 12.00 до 21.00. Оренда ковзанів — 5 злотих, вхід на ковзанку — 15 злотих. Також тут можуть підточити ваше спорядження. А ще за 150 злотих тут можна орендувати всю ковзанку.
9. Ковзанка зі справжнього льоду біля Westfield Arkadia на Волі (ul. Jana Pawła II 82) відкрита щодня з 10:00 до 22:00. Година катання коштує 15-20 злотих. Оренда ковзанів — 10 злотих. Можна також орендувати шоломи, ходунки та шкарпетки.
Тел: 22 323 67 67
10. Ковзанка OSiR Ochota (Rokosowska 10) працює в понеділок, вівторок та четвер з 8:00 до 21:00, а в середу та п’ятницю з 8:00 до 19:30. В суботу та неділю сюди можна потрапити з 10:00 до 21:00. Вхід без обмежень по часу коштує 9 злотих за звичайний квиток та 6 злотих за пільговий.
Тел: 22 572 90 70
11. MOCZYDŁO ICE RING (ul. Górczewska 69/73) працює щодня в наступних годинах: 9:00 – 13:00, 14:00 – 17:00, 18:00 – 21.00. Звичайний квиток коштує 14 злотих, пільговий — 10 злотих. Можна взяти в оренду ковзани за 8 злотих на годину.
Тел: 22 162 73 41
12. Ковзанка на Торгувку OSiR Targówek (Łabiszyńska, 20) працює з понеділка по п’ятницю з 18:30 до 19:00, а в суботу та неділю 12:00-12:30: 15:00-15:30, 18:30-19:00. Одна година катання коштує 12 злотих за звичайний квиток та 7 злотих за пільговий), оренда — 7 злотих.
Тел: 22 529 88 00
13. Ковзанка Torwar (Łazienkowska, 6A) працює у вівторок та четвер з 20:00 до 21:30, в суботу з 18:30 до 20:30, а в неділю: 11:00 - 12:30, 18:30 - 20:30. Вхід тут коштує 23 злотих за звичайний квіток та 17 злотих за пільговий. За оренду ковзанів доведеться сплатити 15 злотих.
14. Ковзанка у Бродновському парку (Park Bródnowski) безкоштовна та працює понеділка по п’ятницю з 14:00 до 21:00, а в суботу та неділю з 09:00 до 21:00. Якщо у вас немає ковзанів, за їх прокат доведеться сплатити 7 злотих.
15. Ковзанка OSiR Wawer (Poprzeczna 22) відкрита щодня з 9:00 до 20:45. Тут 90 хвилин катання коштують 13 злотих та звичайний квиток та 8 злотих за пільговий, та ще 10 злотих за прокат ковзанів.
Тел: 22 443 00 93
16. Lodowisko Stegny (Inspektowa, 1) працює з понеділка по п’ятницю з 19:00 до 21:00, а в суботу та неділю з 12:00 до 20:00. Три години катання коштують 20 злотих за звичайний квиток та 13 злотих за пільговий.
Тел: 22 162 73 11
17. Ковзанка на Бялоленці (ul. Strumykowa, 21) працює з понеділка по п‘ятницю в наступні години: 8.00-15.00, 15.30-17.00, 17.30-19.00, 19.30-21.00, а в суботу та неділю: 9.30-11.00, 11.30-13.00, 13.30-15.00, 15.30-17.00, 17.30-19.00, 19.30-21.00.
Квиток коштує 8-10 злотих за 30 хвилин. Оренда ковзанів —15 злотих.
Тел: 22 676 50 72
18. Ковзанка на Ursus (ul. Gen. K. Sosnkowskiego, 10) на території школи #14 — безкоштовна, працює з 15.00 до 21.00 з понеділка по п’ятницю, з 9.00 до 14.00 та 15.00-21.00 в суботу, а в неділю — з 9.00 до 14.00 та з 15.00 до 20.00.
Тел: 789 043 011
Зимове катання на ковзанах доступне в усіх районах Варшави. Ловіть список варшавських ковзанок з цінами та контактами
Цьогоріч українці разом з усім світом відзначають Святвечір або Вігілію (Wigilia означає «нічне бдіння», утримання від сну) — вечір напередодні Різдва.
Коли ввечері 24 грудня на зимовому небі з'являється перша зірка, яка символізує Вифлеємську, родина традиційно збирається за столом.
У польської Вігілії та українського Святвечора багато спільного. На святковому столі присутні 12 пісних страв — за кількістю апостолів Ісуса Христа. В обох країнах на вечерю готуються страви з риби, капусти, грибів і маку. Разом з тим існує різниця в технологіях приготування святкових страв, через що їжа на українському та польському столах часто смакує зовсім по-різному.
1. В Україні починають з куті, в Польщі — з облаток
В Україні та Польщі на Різдво готують кутю — зернову кашу з сухофруктами, медом, маком та горіхами. В Україні це головна страва святкового столу. Але якщо у нас ця страва вважається традиційною для всіх регіонів, то в Польщі її шанують здебільшого на сході країни. Кутя вважається символом достатку та благополуччя, а пшениця символізує вічність (адже зерно щороку проростає). Мак — символ родючості та багатства, мед — допомога від сил природи, горіхи — оберіг від хвороб.
Істотна відмінність у тому, що український Святвечір традиційно починається з куті, а польська Вігілія — з облаток (opłatek). Це тонкі прісні вафлі, які називають різдвяним хлібом. Символ примирення, прощення образ, які були завдані протягом року. І в Польщі ритуал ділення облатками найдзвичайно важливий. Кожен член родини під час вечері відламує шматочок облаток інших родичів і ділиться з ними своєю. Весь процес супроводжується побажаннями щасливого Різдва та символізує єдність родини та прощення.
2. Червоний борщ з вушками та борщ із чорносливом і грибами
Польський вігілійний стіл важко уявити без червоного борщу з вушками. Тоді як на українському різдвяному столі борщ не обов'язковий. А якщо його все ж подають, то додають чорнослив, гриби й сметану. Українці впевнені, що справжній борщ має бути настільки густим і наваристим, що в ньому ложка стоїть.
Кажуть, українцю ніколи не вгодиш чужим борщем. Але різниця між цією стравою в Україні та Польщі дійсно феноменальна. Польський червоний борщик готується на основі закваски з буряка з додаванням селери, цибулі, оцту або лимонного соку. І смак страви залежить від того, наскільки ця закваска кисла чи солодка. «У хорошому борщику багато цукру», — говорять поляки. А ось картоплі, капусти та квасолі в польському борщі не зустрінеш. До бурякової закваски в тарілки кладуть «вушка» — вироби з тіста на кшталт пельменів, фаршированих капустою та грибами.
3. Узвар та суп із сухофруктів зі спеціями
Узвар у Польщі часто називають різдвяним супом. Готують його зазвичай із сушених яблук, слив, груш, родзинок, абрикосу та інжиру. Ще в Польщі люблять додавати до узвару спеції: корицю, гвоздику, імбир і навіть ваніль.
4. Вареники та пероги (pierogi)
Традиційно як на Вігілію, так і на Святвечір подають вареники з квашеною тушкованою капустою. Нерідко до страви додають гриби. І завжди — цибулю, обсмажену до золотистої скоринки. В Україні популярними є також вареники з картоплею.
5. Вінегрет та sałatka jarzynowa
У Польщі король салатів на вігілійному столі — овочевий з майонезом (sałatka jarzynowa). Це місцева версія салату Олів'є. Заправляється пісним майонезом і готується з варених моркви, картоплі, яєць з додаванням маринованих огірків, зеленого горошку та цибулі. В Україні на Святвечір прийнято готувати вінегрет із солоним огірком, квашеною капустою та квасолею. Деякі додають до вінегрету горошок, оселедець чи тюльку.
6. Голубці з картоплею в Польщі, з рисом та грибами – в Україні
У Польщі традиційні пісні голубці до різдвяного столу готуються із пропарених капустяних листів та начинки із сирої тертої картоплі, обсмаженої цибулі та манної крупи. В Україні їх прийнято начиняти рисом та грибами. У Польщі цю страву люблять запікати в соусі з томатної пасти та сметани, а в нас віддають перевагу тушкованню у сметані з цибулею та морквою.
7. Тушкована капуста з горохом і без
Страви з тушкованої капусти — обов'язкові на польському й українському столах, от тільки готують їх по-різному. У нас прийнято свіжу капусту нашаткувати та тушкувати її в каструлі з олією й водою чи грибним відваром, додати за смаком томатну пасту, цибулю чи гриби. Тоді як у Польщі ця страва є досить оригінальною, бо до капусти додають горох.
8. Смажений короп і товстолобик на овочевій подушці
Смажений короп зі хрусткою скоринкою — одна з головних страв на святковому столі. в Польщі. Часом коропа маринують у пиві або подають у желе. Риба символізує багацтво та нібито виконує бажання на наступний рік.
В Україні рибу частіше запікають у духовці з овочами. І це не обов'язково має бути короп. Підійдуть і товстолобик на овочевій подушці чи форель.
9. Оселедець маринований і в сметані
На Різдвяному столі в Польщі та Україні оселедець — завжди бажана страва. Але в нас зазвичай подають його маринованим і заправленим олією з цибулькою, тоді як в Польщі віддають перевагу оселедцю в сметані. Для цього вже готовий малосольний оселедець змішують з жирною сметаною, маринованою цибулею, шматочками кислого яблука, додають трохи гірчиці, оцту, лимонного соку та цукру, дозволяючи оселедцю в усьому цьому кілька годин поплавати.
10. Грибна юшка з лазанками
Традиційний польський суп із лісових грибів на Вігілію подають з тонкими домашніми лазанками (шматками тіста з пшеничного, житнього чи гречаного борошна). В Україні страву готують із сушених білих грибів з додаванням борошняної заправки, що надає густої консистенції й перетворює рідину на суп-пюре.
11. Різдвяний калач в Україні — локшина з маком у Польщі
Польську вечерю на Вігілію неможливо уявити без макового рулету (makowiec). Нерідко його замінюють на локшину з маком (kluski z makiem). Для цього достатньо зварити макарони, додати до них мак, мед і волоські горіхи за смаком. В Україні готують з маком витушки, рулети й вареники. А ще люблять ялбучні пляцки з корицею та кекси з цукатами.
12. Пиріжки, пряники та paszteciki
На польскому столі на Вігілію часто можна побачити листкові пиріжки paszteciki з капустою або грибами. В Україні теж часто пекуть пиріжки, але з дріжджового тіста. З капустою, грибами, гречкою з кропом, квасолею або горохом, а також зі смаженою цибулею та вареною картоплею. В Україні пиріжки часто роблять солодкими — з повидлом, маком, фруктами, тоді як в Польщі віддають перевагу різдвяним торуньським пряникам.
Чим відрізняються 12 основних польських та українських страв на Різдвяному столі?
Напад російських військ на Україну змусив сотні тисяч українців кидати все й тікати за кордон. Поляки впустили українців у свої домівки й показали високий рівень солідарності. Ці події стали джерелом натхнення для створення конкурсу First to Help («Перший на допомогу»), який має на меті зафіксувати ці надзвичайні історії, зібрати свідчення людей, які підставили плече біженцям з України.
Взяли участь у конкурсі волонтери, журналісти, фотографи, оператори тощо. А оцінювали задокументовані роботи Марцін Вікло (журналіст преси, радіо та телебачення), Аркадіуш Голембєвський (режисер, продюсер, оператор і сценарист) та Бартломей Косинський (фотограф репортажів і природи). Фінал конкурсу від Польського інституту національної свободи відбувся в Centralny Dom Technologii у Варшаві.
Гран-прі в номінації «Відео» отримала робота «Дякую тобі, Польще!», створена на замовлення Посольства України на знак подяки полякам за те, що вони відчинили свої домівки та серця для мільйонів українців. Короткий фільм розповідає історію українки, яка в перші дні війни залишила свій дім та чоловіка, аби врятувати дітей. Саме в Польщі вона знаходить турботу та підтримку, коли розуміє, що більше не може зустрітися з коханим чоловіком і втратила його назавжди.
Отримати нагороду вийшла на сцену директорка з комунікацій Sestry Ірина Твердовська, яка на початку великої війни працювала в комунікаційному центрі при Посольстві України у Варшаві.
«Ця відзнака дуже важлива і цінна для нас, тому що вже від початку березня минулого року був створений комунікаційний медіацентр при Посольстві, ми працювали та намагалися допомогти людям. Влітку 2022 року виникла ідея створити ролик-подяку полякам за те, що вони зробили для українців. Над ним працювало багато людей. Я дуже вдячна режисеру Стасу Капралову, його дружині Олені Турбал, з якою ми написали текст, продакшн-студії ESSE, яка зняла відео та передала усі емоції, донорам, що допомогли нам. Ця відзнака дуже важлива саме зараз, бо це звернення до поляків: ви відкрили свої серця та домівки, не закривайте їх. Війна в Україні не закінчилась. І доки Україна стоїть і воює проти Росії, ваші діти можуть жити в безпеці. Тому нам важливо об'єднатися, ми мусимо порозумітися заради наших дітей», — говорить Ірина Твердовська.
Гран-прі у номінації «Фотографія» дісталося Дареку Дельмановичу, який відзняв цикл фотографій «Допомога без кордонів» про повсякденну роботу волонтерів.
«Моя робота — данина поваги волонтерам, які допомагали і продовжують допомагати людям весь цей час. Завдяки фото збережеться історія на довгі роки для майбутніх поколінь. Я сам часто відкладав у бік фотоапарат, коли людям потрібна була моя допомога. Є моменти, коли не думаєш про гарні фото, бо бачиш, що комусь потрібна допомога реальна — піднести валізу, піднятися сходами на вокзалі, допомогти з дитиною на кордоні, адже було дуже багато людей, вони приїжджали до нас надзвичайно розгубленими», — прокоментував Sestry отриману нагороду Дарек Дельманович.
Гран-прі в номінації «Текст» вручили Неонілі Павлюк за її спостереження про роботу волонтерів під назвою «Цього не можна перекласти».
«Неможливо показати весь біль та розпач, через який пройшли українці. І я іноді не знаходила слів, щоб передати все, що відчуваю, на очах з'явилися сльози. У ті перші дні люди,не знаючи мови, йшли й допомагали, бо відчували, що це портібно. Обійняти, прихистити, дати необхідні речі, напоїти чаєм. І так має бути і зараз, ми маємо допомагати до кінця, тому що війна не закінчилася», — впевнена Неоніла Павлюк.
Вищою відзнакою за «Текст» також відзначили історію Едіти Ігнатюк «Не всі втекли» про Мацека, який після нападу Росії на Україну став водієм гуманітарного конвою і, ризикуючи власним життям, допомагав мешканцям атакованої країни. А ще — історію Радослава Хойди, який отримав нагороду разом зі своїм маленьким сином за роботу «Щоденник волонтера Томмі». Усією родиною ці люди допомагали українцям і записували емоційні дитячі спостереження свого наймолодшого волонтера Томмі.
«Це документування гуманістичного боку війни — не тільки її жахів, але й духовного багатства суспільства», — пояснив свою місію організатор конкурсу та Директор Національного інституту свободи Войцех Качмарчик.
Серед переможців конкурсу First to help за найкраще висвітлення теми допомоги українським біженцям — членкині команди Sestry
Цьогоріч столиця рясніє інсталяціями, натхненними побутом наших бабусь та дідусів. Часів, коли дзвонили по дротових телефонах зі слухавкою, дивилися величезні чорно-білі телевізори та мріяли про автомобілі, які зараз називаються ретро. А ще гралися дзиґами, а ялинку прикрашали паперовими ланцюжками ручної роботи. Для сучасних дітей це — дивина. Тоді як для нас — ще й ностальгія.
Ілюмінація на вулицях — невід'ємна частина зимових свят. Вона створює різдвяний настрій навіть коли не хочеться святкувати
1. Катання на лижах та сноубордах
Унікальне місце у Варшаві, де можна покататися на лижах та сноуборді — Щенслівицька гірка в Park Szczęśliwicki на Охоті. З найвищої в місті гори заввишки 75 метрів відкривається надихаючий вид на місто та його хмарочоси. Піднятися на вершину можна на канатно-крісельному та бугельному підйомниках. Є тут також прокат спорядження. Довжина траси — 227 метрів.
Цей схил ідеально підходить для того, аби поставити дітей (або себе) на лижі. На гірці працюють професійні інструктори як для малих, так і для дорослих. А поки дітей вчать спускатися «плугом», мами можуть відпочити в кафе.
Коли: з грудня до березня з 10:00 до 22:00. Катання доступне більшість зі святкових днів.
Адреса: Park Szczęśliwicki, ul. Drawska, 22
Вартість: 2:00/50 zł, ski pass - 10 злотих.
Делаті тут: http://parkszczesliwicki.pl
2. Свято від Українського дому
Благодійне свято для українців традиційно організовує Український Дім на початку січня. Гостей свята очікує велика програма з концертом для дітей та дорослих, традиційний почастунок та забави. Незабутні емоції та теплий прийом гарантовані. Вхід — безкоштовний.
Коли: 6 січня 12:30-15:30
Адреса: Nowy Teatr, Antoniego Józefa Madalińskiego 10/16
3. Шоу світла у Вілянівському Палаці
Найефектніша ілюмінація в місті, яка протягом десяти років кожної зими вражає навіть вибагливих відвідувачів, — це Сад світла на території Вілянівського палацу. Поки ніч довша за день та людям бракує сонячного світла, королівський сад грає тисячами світлодіодних вогників і піднімає настрій. У цьому сезоні відвідувачі побачать тут 75-метровий сяючий тунель, Музичний Сад Мрій, в якому звучить музика Вівальді та Баха. А також інсталяції, присвячені астрономічним захопленням короля Яна III. Крім цього, з п'ятниці по неділю на головних будівлях палацу щовечора вмикають по чотири світлових проектних шоу на різні теми тривалістю 14 хвилин.
Коли: до 29 лютого щодня з 16:00 до 21:00
Адреса : Stanisława Kostki Potockiego 14/16
Вартість: 20-49 злотих.
Деталі тут: https://www.wilanow-palac.pl/mappingi.html
4. Катання на тюбінгу
Через дорогу від Вілянівського королівського палацу, на дитячому майданчинку біля Ужонду у грудні й січні можна безкоштовно кататися на тюбінгу у світловому тунелі. Ця розвага користується величезною популярністю у дітей, тому в вихідні дні тут завжди черги на спуск. Велика понтонна гора підсвічена яскравою ілюмінацією, а поруч розташована безкоштовна карусель, світлові фігури та міні-ярмарок з глінтвейном, снеками та сувенірами.
Адреса: ul. Klimczaka, 2.
5. Прогулянка різдвяним транспортом
Різдвяний трамвай та вагон метро - це красива традиція та атрибут зимової Варшави. Транспорт, який піднімає настрій - це вже саме собою диво, чи не так? Рекомендуємо хоча б раз проїхатися з дитиною в прикрашеному вагоні, потриматися за поручні-цукерки, зробити селфі та відчути себе героєм казки. Тільки обирайте для таких поїздок не годину-пік.
Різдвяний трамвай цьогоріч курсує в різних напрямках та за різними маршрутами, аби покатати людей в усіх районах міста. Перевірити розклад трамвая можна тут: www.tw.waw.pl
Маршрут святкового вагона метро також змінюється щотижня. Дивіться його тут: www.wtp.waw.pl
А різдвяний автобус — електричний Solaris Urbino 18 під номером 5899 — можна зустріти до початку січня на маршрутах 128, 175 та 503.
6. Приготування шоколаду
Понад 20 видів гарячого шоколаду та різні майстер-класи проводять для дітей в шоколадних крамницях Wedel, які називаються pijalnia сzekolady. Під час майстер-класу діти дізнаються, звідки походить шоколад, як відбувається процес його виробництва, після чого декорують смаколики та грають зі спеціальним шоколадним тістом.
Адреса: Staroswiatki Sklep. вул. Spitalna 8
Вартість: від 50 злотих
Деталі тут: https://wedelpijalnie.pl/warsztaty-i-imprezy/warsztaty-dla-dzieci
7. Шоу ілюзіоністів
Шоу Czarodziej — це подорож до країни ілюзій. Якось у кімнаті Джулії з'являється Чарівник і перевертає її світ з ніг на голову. Її улюблений плюшевий Клоун оживає, і це лише початок чарівної пригоди для тих, хто любить різноманітні фокуси. Після вистави передбачена зустріч з артистами в фойє театру, де можна не тільки взяти автограф та сфотографуватися, а також навчитися робити фокуси та трішки почаклувати.
Коли: 31 грудня об 11:00 та 28 січня об 11:00
Адреса: Театр Palladium, ul. Złota 9
Вартість: від 72 злотих
Деталі тут: https://biletyna.pl/dla-dzieci/Czarodziej/Warszawa
8. Візит до Великої Фабрики Ельфів
Відчути магію Різдва, зустріти Святого Миколая, пройти квест, покататися на оленях та познайомитися з ельфами мріє чи не кожна дитина. Цей атракціон для всієї родини вражає декораціями, а також щороку тішить новим сюжетом квесту. Гра з ельфами триває дві години, після чого можна залишитися на гарячий шоколад чи додатково відвідати платні майстер-класи з новорічного декорування.
Коли: з 22 листопада 2023 року до 12 січня 2024 року
з понеділка по п'ятницю з 14:30 до 17:30, а у вихідні з 9:00 до 18:00/
Адреса: PGE Narodowy — al. Księcia Józefa Poniatowskiego 1
Вартість: 59 злотих
Детальніше тут: www.warszawa.wielkafabrykaelfow.pl
9. Вистава «Imieniny Świętego Mikołaja»
Що станеться, якщо перевернути звичний сценарій, аби діти самі робили Святому Миколаю подарунки та сюрпризи? Нове шоу в ігровому форматі навчить дітей, що найцінніші подарунки — це ті, в яких ми самі вкладаємо душу, в яких є тепло й кохання.
Коли: 6, 7, 14 січня о 12:00.
Адреса: Teatr IMKA, ul. Kocjana 3
Вартість: від 80 злотих
https://www.ebilet.pl/rodzina/spektakle-dla-dzieci/imieniny-swietego-mikolaja
10. «Снігова Королева» в новій інтерпретації
Нова сценічна адаптація казки Андерсена написана спеціально для театру Capitol і сповнена гумором, чарами, таємницями та захоплюючими пригодами. Це історія про те, наскільки важлива дружба, а костюми героїв та музичний супровід роблять з цієї історії чуттєве та ефектне шоу.
Коли: 7 січня об 11:00
Адреса: Teatr Capitol — Scena Duza, ul. Marszałkowska 115
Вартість квитка: від 70 злотих
Деталі тут: https://teatrcapitol.pl/spektakl/krolowa-sniegu/
Думаєте, куди піти з дитиною на канікулах? Пропонуємо список безкоштовних та платних зимових розваг й активностей, цікавих для всієї родини
Я – мама особливої дитини. У мого сина аутизм. Як, на вашу думку, я повинна виглядати? Заплаканою? Злою? Скривдженою на весь світ? Нещасною, щоб усі повірили, що я переживаю за діагноз сина? Вибачте, якщо я когось засмучу, але, якби не війна в Україні, я б написала, що проживаю своє найкраще життя. У моєму житті є чудова робота, подорожі, кава в ліжко вранці та клуб «РАС-прекрасні зустрічі у Варшаві» для мам особливих діток. Клуб абсолютно безкоштовний. Почну зі своєї історії.
Мені було соромно, що я народила хвору дитину
Марку 4,5 роки. Він чудова, але абсолютно не вербальна дитина. Щоб син іноді називав мене мамою, я витратила $11 524 та купу терпіння. Я не знаю, скільки ще потрібно витратити, щоб ми почали вести діалоги про улюблені мультфільми, як це роблять інші мами з дітьми. Не знаю, чи допоможе поведінкова терапія, ліки і чи взагалі допоможуть гроші. Вилікувати аутизм не можна. Можна лише зробити життя дитини з цим діагнозом трохи комфортнішим.
Марк народився здоровим: вчасно перевернувся на живіт, сів, пішов, сказав свої перші слова, а потім перехворів на важкий вірус, став задумливим та замовчав. Став складати предмети в ряд, не відгукувався на ім'я, міг годинами грати в одну й ту саму гру і виявляв вражаючу акуратність. Я помітила, що син не реагує на звернену мову і поводиться так, ніби є тільки він і більше нікого. Він не звертав уваги на те, що я приходжу з роботи, не обіймав і не цілував мене, як це роблять інші діти. Я почала шукати причину.
Коли я помітила, що із сином щось не так, Facebook почав видавати мені статті про аутизм. Спочатку я відганяла ці припущення, але ознак РАС ставало більше.
Важко народити здорову дитину, а через півтора роки почути від психіатра: затримка мовного розвитку, ознаки РАС, діагноз F84.0 та ментальна інвалідність.
Мені стало складно відповідати на запитання тих, хто про аутизм знає тільки за американськими фільмами, де цей діагноз чомусь асоціюється з геніальністю та романтичною небагатослівністю. Навіть Маску та Цукербергу приписують цей діагноз. Я не психіатр і не знайома з ними особисто, але той факт, що ці люди народили дітей, побудували бізнес і обходяться без сторонньої допомоги, дозволяє зробити висновок, що вони мають тільки окремі риси аутичного спектру. Втім, їх можемо мати і ми з вами.
А так виглядає кошмар батьків дитини-аутиста:
• дитина загубиться і не зможе сказати, як її звуть. Тому я завжди кладу Марку записки з контактами в кишені, а коли опиняємось у натовпі, то ще й пишу ручкою на спині.
• дитина загубиться та загине. Це найстрашніше, тому що у дитини з аутизмом геть відсутне почуття небезпеки. Автомобілі на дорозі, річка, залізничний переїзд в картині світу аутиста сприймається як частина захоплюючої пригоди, а не джерело небезпеки.
• я помру – і моя дитина буде нікому не потрібна. е дуже сумний сценарій. У такому разі дитину заберуть до спецустанови, якщо родичі відмовляться піклуватися про неї. У мене немає родичів, з якими я спілкуюся. Вони мешкають в іншій країні, у нас дуже різні погляди на життя. Є нормотиповий старший син, котрий дуже любить брата. І я на нього дуже сподіваюся. Якщо мій син не зможе обходитися без сторонньої допомоги у майбутньому, у нього хоча б є опора у цьому світі.
• я не зрозумію, чим хворіє моя дитина і не зможу їй допомогти.
Діти з аутизмом не завжди можуть показати, що болить. Тому іноді ти спочатку борешся із симптомами, а потім із причиною. Наприклад, у доньки моєї знайомої помітили вже занедбаний отит - дівчинка не трималася за вуха і не плакала, а просто стала замкнутішою і дивилася в одну точку.
Ще в Києві я почала шукати таких же батьків, як і я, але в більшості випадків спілкування з ними зводилося до того, що треба мовчати і не говорити про діагноз. Поки дитина маленька, багато що можна списати на шкідливий характер. Навіть моя екссвекруха дізналася про все через півроку і плакала так, ніби хтось помер. Спочатку мені не хотілося ні з ким ділитися. Я уникала дитячих майданчиків, зустрічей із друзями, розмов про їхніх дітей.
І хоча я шалено люблю Марка, мені було соромно за те, що я народила дитину з аутизмом, хотілося повернутися в той час, коли я ще нічого не знала.
РАС-прекрасні зустрічі у Варшаві для мам особливих дітей
У Варшаві я опинилася тоді, коли Україну щодня бомбили росіяни, і знищувати в моїй душі вже було нічого. Я тримала сина за руку, коли стояла в черзі в уженді (місцева адміністрація в Польщі), щоб оформити песель. Він дуже назойливо вокалізував, стимів та смикав куртку незнайомої жінки. «Чому ваш син так дивно поводиться?» - Запитала вона. «У нього аутизм», - абсолютно спокійно відповіла я, і сама здивувалася цьому.
А потім здивувалася ще більше, коли зауважила, що у Польщі до таких діток ставляться дуже доброзичливо. З ними можна ходити до кафе, музеїв, дитячої кімнати без засуджуючих поглядів. Мені раптово захотілося ділитися. Захотілося створити комфортне середовище для мам, де кожна може розслабитись, послухати цікаві лекції від фахівців, поділитися досвідом, а найголовніше ті мами, що тільки дізналися про діагноз, зможу виплеснути емоції та зрозуміти, що життя не закінчується. Просто наше життя трішки нагадує escape room.
Так я створила середовище для мам, де ми підтримуємо одна одну.
«РАС-прекрасні зустрічі у Варшаві» - це некомерційний проект. Всі фахівці підтримують нас безкоштовно, ми відкриті для тих мам, хто щойно дізнався чи сумнівається у діагнозі. Ми не дамо вам офіційного висновку (це робить дитячий психіатр), але ми підтримаємо вас, допоможемо скласти план терапії, проконсультуємо з питань, що хвилюють і просто допоможемо вибратися з емоційного дна. Ми підкажемо, як правильно оформити документи для школи чи дитячого садка, як оформити інвалідність та виплати на дитину, поділимося інформацією про те, які безкоштовні програми терапії діють у Варшаві та як вибрати садок для дитини.
Ми разом ростемо та трансформуємося, але у нас незмінні:
• корисні короткі відео з розвитку дитини
• психологічні поради та консультації для мам
• невеликі розіграші корисних подарунків
• докладні інструкції з оформлення документів, виборів саду та спеціалістів для дитини
• лекції від експертів
• ваш та наш корисний досвід;
• майстер-класи для мам;
• корисні рекомендації та контакти, які допоможуть вам побудувати комфортні стосунки з аутизмом.
Якщо хочете долучитися до нас, чекаємо за посиланням: https://t.me/+2Hjn8DFKRT1hZDg8
Або в моєму instagram: @ju_in_warsaw
Особистий досвід адаптації такої дитини у Польщі
«Коли мою ногу схопила з кущів чужа рука, я кричала на весь район»
Проживши у Варшаві майже два роки, я встигла змінити три райони. Після рідної київської Борщагівки мене не лякала нічна Варшава. Я сміливо гуляла зі своїм песиком, мопсихою Поллі, — як вона любить, ближче до опівночі. Неодмінно, як вона любить, — на пустирі, за 200 метрів від будинку. Аж поки одного разу не полізла за нею в густі кущі, які росли в канавах. Я шукала свою Поллі, аж раптом мою ногу схопила чужа рука, і я злякалась так, що мій крик розлетівся на весь район.
У голові одразу промайнула картина, як мої діти, які мирно сплять у своїх ліжечках, прокидаються без мами, а далі польські та українські інстаграм-пабліки виходять зі страшними заголовками. Але чоловік, що схопив мене за ногу, виявився звичайним безхатьком, якого ми з собакою розбудили. В Будапешті безпритульні сплять влітку на лавках набережної, так що мандрівникові й сісти нікуди. А в Парижі вони називаються клошарами й ганяють з-під мостів туристів.
За пару місяців у моєму районі сталась вже інша ситуація. Біля мого будинку й навіть всередині нього кілька патрулів поліції протягом дня на когось чатували. Надвечір приїхали додаткові поліцейські мікроавтобуси. А вранці на пустирі, де мене нещодавно схопили за ногу, 15 поліцейських прочісували кожний сантиметр. Після цього бажання гуляти в цьому місці ночами зникло. Як ті пустирні кущі, які зрештою вирубали від гріха подалі.
Так я зацікавилась, які райони у Варшаві вважаються небезпечними і з якої причини. І з'ясувала, що, за версією порталу Otodom, мій район Охота входить до трійки таких, що його самі варшав'яни вважають небезпечними (інші два — Середмістя та Північна Прага).
Середмістя ніколи не спить
Згідно з поліцейською статистикою за 2021-2022 роки, лідирує в списку найменш безпечних районів польської столиці Середмістя (Śródmieście). «Ну яке ще Середмістя? — скажете ви, — Це ж туристичний центр, де на вулицях завжди багато поліції, а оренда квартир найдорожча в Варшаві». Виявляється, саме тут відбувається найбільша кількість крадіжок (туристи завжди приваблюють шахраїв) та бійок (результат насиченого нічного життя в пабах та клубах, де подають алкоголь). Для порівняння: в 2021 році у Середмісті зафіксовано 7,7 тисяч правопорушень, тоді як у районі Весола (Wesoła) — 351 злочин. Кілька років тому мер Варшави Рафал Тшасковський, засмучений показниками злочинності в центрі Варшави, навіть висунув ідею ввести посаду «нічного мера» столиці, який би стежив за безпекою міста від заходу до світанку.
Які злочини скоюють у Варшаві? Переважно крадіжки — вони становлять 60 відсотків від усіх злочинів. На другому місці операції з наркотиками — 11 відсотків, а на третьому — дорожньо-транспортні пригоди, яких п’ять відсотків. За 2022 рік зафіксовано також 90 згвалтувань та 35 вбивств. Трапляються й оригінальні злочини. Наприклад, наприкінці минулого року в Бєлянах велосипедист з мачете атакував двох перехожих та втік. У його затриманні взяли участь 3000 поліцейських з усього міста.
Небезпечна Прага чи страшилка для туристів?
Репутацію небезпечного району має також Прага Північна (Praga-Północ). Водночас злочинів тут фіксується у п'ять разів менше, ніж у Середмісті.
Колись Північна Прага мала славу, яка нагадує історію нашої української Одеси. На базарі Ружицького, наприклад, зароджувалась польська мафія. І всі ті шахраї та аферисти різного калібру, що про них згодом зняли романтичні фільми чи написали книги, були пов'язані з цим базаром і його околицями. Ще одне місце — стадіон десятиліття, на місці якого вже багато років стоїть Національний стадіон. Це був найбільший ярмарок Європи, тут торгували люди з усього світу. І кожна нація мала свою мафію.
«Аж до 1990-х район Прага мав дурну славу, — розповідає Марцін Страхота з компанії «Скарби Варшави». — Потрапити сюди з іншого району гарантовано означало бути як мінімум обікраденим. Зачіпки використовувались класичні: попросити запалити, подзвонити чи запитати, котра година. А далі — від нудьги чи для розваги — забирали гроші та давали в обличчя. Була й оригінальна зачіпка: місцеві стояли біля брами та малювали риску. І якщо хтось з перехожих на цю риску наступав, то хулігани використовували це як привід відібрати гаманець».
За словами Марціна Страхоти, причиною такої кількості дрібних злочинців у районі Прага стало те, що після Другої світової війни комуністична влада свідомо переселила сюди злочинців. І, за теорією розбитих вікон, район дуже швидко деградував. Чому саме сюди? На Празі збереглися довоєнні будинки — кам’яниці ідеологічних ворогів комуністів. І в такий спосіб, не власними руками, останні зруйнували ці будинки.
Але на зламі XX-XXI століть ситуація сильно змінилася, Прага обросла сучасними новобудовами, кав’ярнями та галереями й стала позиціонуватися як район митців. Історіями про страшну Прагу лякають тепер лише туристів. А мешканці району на запитання про безпечність Північної Праги здебільшого сміються й запевняють, що за пару десятків років у них тут жодна волосина з голови не впала.
І тим не менш деякі точки району й сьогодні приваблюють злочинців. Найбільша кількість злодіянь на Північній Празі пов'язана з наркоторгівлею, точки якої знаходяться на вулиці Бжеська (Brzeska) та базарі Ружицького. У листопаді цього року мер Рафал Тшасковський підлив масла у вогонь, заявивши, що хоча за останні 30 років Прага дуже змінилася, він все ще уникає ходити вулицею Бжеською в нічний час.
«На Brzeskiej, про яку говорив мер, багато наркоманів та тих, хто продає заборонені речовини, — розповідає Дар’я Харкова, яка працює на Північній Празі. — Сама часто бачила підлітка з явно вираженими інтелектуальними порушеннями, до якого час від часу підходили люди, щось діставали з його кишень і йшли геть. Навіть якщо таку дитину затримає поліція, вона все одно нічого не зможе довести. Мало хто міг покласти наркотики в кишеню людини. Разом з тим я спокійно ходжу вулицями району навіть ввечері».
Окрім наркоторговців, деякі місця Північної Праги приваблюють також дорожних аферистів. Інструктор автошколи «D-drive» Сергій Сергєєв розповідає: «У районі вулиці Ковенська (Kowienska) є ділянка з чергою пішохідних переходів, де водіям варто бути дуже уважними. Це місце славиться тим, що тут нерідко під колеса автівок кидаються різні неблагополучні особи, для яких це спосіб заробити. Адже в Польщі відповідальність за наїзд на пішохода дуже висока. Донька моїх знайомих з України мала такий неприємний досвід: їхала повільно, перед пішохідним переходом пригальмувала, а коли почала рух, то жінка, яка спокійно чекала на тротуарі, зненацька стрибнула їй на капот. Потім впала перед машиною та стала грати жертву ДТП. Найдивовижніше, що в таких ситуаціях водій вважається неправим. Відкупитися від «жертви» знайомим коштувало п'ять тисяч євро, хоча з тілесних ушкоджень у жінки були зафіксовані тільки подряпини на коліні».
А які ж райони Варшави найбільш безпечні?
Найвищу оцінку в рейтингу Otodom отримав район Віланув (Wilanów). Віланув та Урсинув (Ursynów) — молоді райони Варшави, де проживають люди приблизно одного віку й матеріального становища. У більшості є діти. Ще один район — Весола (Wesoła), де переважає одноквартирна житлова забудова. Насамкінець зазначимо, що загалом варшав’яни оцінюють рівень безпеки свого міста як вищий за середній. А портал Numbeo визнав Варшаву одним з найбезпечніших міст Європи. Ба більше, Boston Consulting Group дослідила, що в рейтингу міст, які обирають люди в пошуках щасливого життя, Варшава посідає четверту сходинку, поступаючись тільки Копенгагену, Відню й Амстердаму.
«Ну яке ще Середмістя? — спитаєте ви, — Це ж туристичний центр, де на вулицях завжди багато поліції, а оренда квартир найдорожча в Варшаві». Виявляється, саме тут відбувається найбільша кількість крадіжок та бійок
Українські біженки поступово інтегруються в польське суспільство. Знаходять роботу, розширюють соціальні контакти, обирають навчальні заклади для дітей, орендують квартири, купують речі онлайн тощо. Ми зібрали різні сервіси та додатки, які можуть стати у пригоді, тож зберігайте посилання.
1.Mapuj Pomoc
Сайт, де можна пропонувати допомогу та отримати її: починаючи від психологічної підтримки, закінчуючи речами та продуктами харчування.
Організація у Варшаві, яка надає допомогу українським біженцям після прибуття до Польщі: ночівля на декілька днів, юридичні консультації та інші види підтримки. Організація також створює заходи для українок, ви можете приєднатися до Клубу українських жінок.
Благодійна організація допомоги вразливим групам населення. Організація допомагає Українським мігрантам фінансово, надає гуманітарну допомогу.
4. Додаток Rozkład Kolejowy
В ньому можна відстежувати розклад та маршрути поїздів із пересадками.
Сайт з пошуку постійної роботи в Польщі. На ньому, серед іншого, є вакансії для українок.
6. Додаток GOING
Пошук розважальних заходів.
7. Allegro.pl
Один із головних сервісів з онлайн-покупок у Польщі.
8. mobilet.pl
Це портативний білетомат та паркомат у телефоні
9. Ceneo.pl
Додаток для порівняння цін на різні товари.
Досить популярний сервіс, якщо ви користуєтесь громадським транспортом. Можна спланувати маршрут, купити квиток на громадський транспорт або просто ввести адресу місця, куди вам потрібно дістатися. Додаток підкаже, яким саме автобусом чи трамваем краще їхати, прорахує кілька варіантів шляху і вкаже час, витрачений на поїздку.
11. Додаток Moja Gazetka
Тут міститься інформація про знижки, акції, розпродажі, купони мережевих магазинів Польщі. Збереження всіх знижкових та бонусних карток у додатку.
12. Multikino
Корисний додаток для кіноманів, де можна дізнатися про нові сеанси, замовити квиток та навіть попкорн.
13. Pracazarogiem.pl
Тут можна знайти роботу з повною та частковою зайнятістю, а також підробіток на один раз. Зручний фільтр вакансій.
14. Pan Paragon
Це сканер чеків, що не лише сканує чеки ваших покупок, а й зберігає їх в електронному вигляді. Таким чином, купуючи нову річ, ви можете не боятися втратити гарантійний чек. Це можна зробити за допомогою програми та повернути товар у разі потреби.
Один із сервісів, де представлені пропозиції оренди помешкань. Цим сайтом можна користуватися як і сайтом OLX (тільки потрібно перейти на польську версію, це легко зробити через акаунт в Гуглі).
А які сервіси допомогли вам в Польщі? Пишіть на адресу редакції, будемо доповнювати перелік корисних посилань: redakcja@sestry.eu
Sestry зібрали для вас перелік корисних посилань, які полегшать побут в цій країні
Не тільки в Україні аферисти телефонують людям, представляючись працівниками банків чи інтернет-провайдерами, і вимагають від них надати свої особисті дані. В Польщі також поширені крадіжки Pesel та іншої особистої інформації з метою подальшого використання для різноманітних оборудок.
«За допомогою чужих даних можна оформити кредит у банку, вести незаконну підприємницьку діяльність, відкрити банківський рахунок на чуже ім'я, орендувати квартиру чи номер у готелі, — пояснює адвокат Марина Радецька. — Шахрай може взяти напрокат та викрасти автомобіль, купити sim-карту, зареєструвати обліковий запис в інтернеті та поширювати від вашого імені образливу інформацію. Крадіжка особистості — поширена проблема в Польщі, тому можливість швидко заблокувати Pesel — опція необхідна. Це легше, ніж раптово дізнатися про шахрайство від судового пристава та вирішувати проблему протягом років».
Відтепер кожен повнолітній власник номера Pesel може заблокувати його в будь-якому уженді гміни з паспортом. Онлайн на сайті obywatel.gov.pl чи через застосунок mObywatel це можна буде зробити вже в середині грудня. Можливість блокування стосується не лише поляків, а й іноземців. У випадку ж інвалідності або хвороби здійснити блокування можна через довірену особу або опікуна.
Чи вплине блокування Pesel на статус Ukr?
Жодним чином - ані на статус UKR, ані на будь-який статус іноземця, а також на законність його перебування в країні.
Чи можна потім розблокувати свій номер?
Розблокувати номер можна будь-якої миті. Розблокування та блокування можна проводити скільки завгодно разів — зміни починають діяти відразу.
Чи можна звернутися до лікаря із заблокованим Pesel?
Так. Блокування не вплине на звернення до лікарів, виписування рецептів та отримання соцвиплат.
А що не можна буде зробити із заблокованим Pesel?
Обмеження не дозволяє взяти кредит чи позику, здійснити покупку в розстрочку, продати нерухомість та виготовити дублікат SIM-карти.
Вже в червні 2024 року набуде чинності закон, який зобов'яже банки та нотаріусів перевіряти, чи не заблокований Pesel, перед тим як надавати послуги. Якщо виявиться, що фірма або банк уклали договір, незважаючи на блокування ідентифікатора, то саме вони і відповідатимуть за всі негативні наслідки. Пред'являти претензії до власника Pesel стане неможливо. Суди повинні будуть перевіряти дату блокування за будь-яких спорів про кредити, позики або шахрайство.
PESEL — це персональний ідентифікаційний номер, що використовується в Польщі з 1979 року. Абревіатура розшифровується як Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności (Універсальна електронна система реєстрації населення). Його формула YYMMDDZZZXQ, де YYMMDD — дата народження, ZZZX — конкретний ідентифікаційний номер, X — стать (парні числа - жіноча стать, непарні - чоловіча) і Q — контрольна цифра.
З 17 листопада 2023 року кожен повнолітній власник Pesel може заблокувати свій номер від ошуканців. А вже з червня 2024 року фінансові установи Польщі не матимуть права видати кредит, якщо Pesel заблоковано.
Набір ваги в еміграції — той неприємний бонус, що отримує багато жінок на додаток до всієї невизначеності та стресу, який вони переживають.
«Я не помітила як перетворилась на жінку-шафу»
«Не знаю, де була та червона лінія, після якої я перетворилася з тонкої дівчинки на жінку-шафу. Почалась війна, я спочатку скинула 7 кілограм, а потім набрала 15. Це сталося абсолютно непомітно. Так, було багато порушень у харчуванні, але сильно не переїдала. Можливо, винні швидкі перекуси, фаст-фуд, багато солодкого в раціоні. Сьогодні моє життя — постійні дієти, а вага сходить дуже повільно і повертається назад дуже швидко», — розповідає українка Ірина.
Після півроку життя за кордоном у неї порушився режим сну, з'явилася задишка, сильна тахікардія, майже немає життєвих сил.
«Перші півроку я дуже переживала, їсти взагалі не хотілося. Ми активно переїжджали, шукали житло. Я схудла сама собою, потім коли все трохи налагодилося, діти пішли в садок і школу, почала швидко набирати, мій розмір XS перетворився на М. Зайві кілограми відкладаються на животі, плечах , спині, а нижня частина тулуба практично не набирає. Такий собі дирижабль на ніжках. Окрім зовнішності, погіршилося самопочуття», — розповідає Ірина.
Масивний тулуб — це про почуття відповідальності
За набір ваги у стресовому стані може бути «відповідальний» психологічний фактор, пояснює психолог Марина Леонова. Еволюція надала людині один із універсальних адаптогенних механізмів — жувальні рухи. Вони викликають відчуття стабільності та заспокоєння: є їжа, все добре. Тому багато хто, навіть не усвідомлюючи, підпадає під цей найдавніший спосіб боротьби організму зі стресом. Людина сама не помічає, скільки і що саме вона з'їдає. Вихід один — записувати будь-який прийом їжі в нотатки на мобільному телефоні або у спеціальний мобільний додаток.
«Набір ваги, коли зайве відкладається на верхній частині тулуба, говорить про величезне почуття відповідальності, яку відчуває людина. Буквально несе на плечах весь цей вантаж, тому підсвідомо плече і спина в неї могутні та міцні. Тому раджу працювати не лише з дієтологом, а й з психологом, щоб усунути чинники, що сприяють заїданню стресу», — пояснює психолог.
На будь-яку зміну внутрішніх чи зовнішніх факторів організм відповідає гормональною перебудовою. Ендокринна система регулює практично всі процеси життєдіяльності. Якщо всі органи представити у вигляді оркестру, то ендокринна система виступить як диригент.
«Тривалий та інтенсивний вплив негативних ситуацій призводить до хронічного стресу, який має назву дистрес. Це стан, що супроводжується порушеннями функцій ендокринної та нервової систем. Тривале перебування у стані дистресу може призвести до низки серйозних захворювань, але перше, що помічають жінки — зміна зовнішнього вигляду. Порушення сну, збої у раціоні харчування, неконтрольоване вживання неякісної їжі — наслідки затяжного стресу.
Всі ці фактори призводять до зменшення вироблення колагену, з’являються зморшки, шкіра стає вʼялою. Надлишок кортизолу сприяє підвищенню артеріального тиску та рівня цукру в крові, ожирінню, витонченню шкіри. Ще один фактор збільшення кількості підшкірного жиру і набряклості — це дисбаланс вироблення жіночих гормонів, зниження вироблення естрогенів позначається не тільки на самопочутті, але й на зовнішності: волосся тьмяніє, шкіра виглядає блідою. Надлишок цього гормону супроводжується порушенням статевої функції й утворенням жиру саме на животі та стегнах, а також посиленням передменструального синдрому», — пояснює дієтолог, фітнес-тренер та коуч з харчування Лілія Халілова.
Найголовніше пам'ятати, що ці зміни в організмі важливо вчасно зупинити.
Дієтолог радить дотримуватись правил, які стабілізують ситуацію
• Постарайтеся налагодити режим сну і лягати спати до 23:00. У цей час організм оздоровлюється, омолоджується, позбавляється стресів і бореться із запаленнями.
• Додайте фізичну активність: щонайменше 3-4 разів на тиждень. Це можуть бути активні прогулянки, домашні тренування чи відвідування спортивних клубів.
• Налагодіть режим харчування. Постарайтеся відмовитися від перекусів та прийомів їжі, від фас-фудів, кафе та ресторанів. Додайте до раціону різноманітні овочі й цільнозернові крупи — це джерело клітковини, необхідної організму для виведення токсинів і вільних радикалів, очищення кишківника.
• Слідкуйте за тим, щоб організму вистачало білка. Норма для здорових активних жінок не менше 1 грама на кг ваги, намагайтеся вибирати пісні сорти м'яса від тварин, вирощених на натуральних кормах, та рибу дикого вилову.
• Не забувайте про корисні жири, достатнє споживання продуктів, що містять омега 3 (олії холодного віджиму, авокадо, риба, морепродукти, насіння та горіхи). Це нормалізує психоемоційний стан, зменшує ризик розвитку неврологічних захворювань, покращує якість шкіри та нормалізує гормональний фон.
• Намагайтеся, щоб харчування було простим, збалансованим. Варіть, запікайте, готуйте на пару, уникайте смаженого, копченого та їжі, приготовленої на великому вогні. Не вживайте готових ковбас та гастрономічних м’ясних виробів.
Поради дієтолога та психолога, як скинути вагу, що стала наслідком стресу
Виховувати дитину з особливостями розвитку — це завжди непросто, особливо коли ти в чужій країні та не маєш інформації. Пропонуємо список організацій, які проводять заняття для особливих діток та їхніх батьків.
Дві мови спілкування та навчання — це виклик чи додаткові можливості?
«Після початку війни рекордна кількість українських дітей з інвалідністю приїхала до Польщі. І ми стикнулися з проблемою, що здебільшого батьки не знають, як правильно оформити тут інвалідність, документи для здобуття освіти, терапії та реабілітації. Мами дітей розгублені, їм потрібна підтримка, і ми готові її надати на постійній основі. Всі наші зустрічі — це відповіді на конкретні запитання конкретних людей, розбір ситуації та практичні поради. Також ми проводимо заходи для діток і створюємо атмосферу, в якій мама особливої дитини може видихнути та розслабитися», — розповідає засновниця фундації DAR ( Diagnoza Akceptacja Rozwój) Дар‘я Харкова.
В DAR проводять безкоштовні заходи для дітей-мігрантів та їхніх батьків.
Так, у неділю 10 грудня об 11:00 тут відбудеться безкоштовний онлайн вебінар для батьків «Двомовна дитина в польській освітній системі. Виклик для дитини чи додаткові можливості».
На вебінарі будуть говорити про етапи розвитку дитини в двомовному середовищі, пояснять, чи затримує друга мова розвиток мовлення, що є нормою, а коли час звернутися до спеціаліста та дадуть відповіді на запитання батьків. Участь у вебінарі вільна.
Запис за номером телефону або в телеграмі +48 795 221 959. При реєстрації важливо описати свою проблему та вік дитини, щоб спеціаліст міг підготуватися і потім приділити вашій темі увагу. Проводить вебінар засновниця фундації, корекційний педагог Дар‘я Харкова, яка вже понад сім років займається проблемою дітей-мігрантів у польському середовищі.
Також в грудні в фундації DAR пройде офлайн зустріч для батьків дітей з аутизмом, на якій батькам розкажуть, як оформити інвалідність та виплати в Польщі, вибрати школу чи садок для особливої дитини, а також дадуть відповіді на питання щодо розвитку та навчання. Такі зустрічі проводяться раз на кілька місяців, записатися та стежити за анонсами можна у телеграм-групі @ras_warsaw
Від аутизму немає ліків, але є терапія
Цикл безкоштовних занять для дітей 3-6 років зі спектром аутизму в листопаді розпочала фундація Synapsis на вулиці Ondraszka 3 в Варшаві.
Записатися можна, написавши листа на електронну пошту pomocdlaukrainy@synapsis.org.pl
Більше інформації можна прочитати тут: https://synapsis.org.pl/wsparcie-dla-osob-w-spektrum-autyzmu-z-ukrainy
Фундація також займається консультацією батьків, людей, що приймають у себе вдома біженців з РАС, а також екстреною психологічною допомогою, вирішенням питання з документами та офіційними організаціями.
Поки дитина займається, мама відпочиває
В SOS WIOSKI DZIECIECE під Варшавою на постійній основі проводять терапію та реабілітаційні заняття для дітей зі статусом UKR.
Безкоштовно тут можна отримати комплексну психологічну, логопедичну, терапевтичну допомогу та додаткову підтримуючу терапію для дітей та підлітків. Цей великій центр розташований в мальовничій лісній зоні та має чудових україномовних спеціалістів. Поки дитина займається, мама може випити кави, відпочити або попрацювати з ноутбуком. Ознайомитися з діяльністю Центра та записатися на візіт можна на сайті https://wioskisos.org/centrum-sos-laski
Терапія мистецтвом та песиками
Терапевтичний дитячий садок ABATEAM на ul. Korotyńskiego 26A розпочинає безкоштовні заняття для дітей з особливостями розвитку. Для того, щоб відвідувати заняття з 13.00 до 16.00 п’ять разів на тиждень потрібно мати посвідку про інвалідність (orzeczenie o potrzebie kształcenia specjalnego та orzeczenie o niepełnosprawności). Пропозиція адресована дітям з 2,5 до 9 років. Діти беруть участь в індивідуальних заняттях з психологом, дефектологом, логопедом та фізіотерапевтом. Додатково можуть проводитись терапія з песиками, ритмічні на музичні ігри, казкотерапія, робототехніка тощо.
Більше інформації тут: www.abateam.pl
Нагадуємо, що одноразово скористатися програмою “15 годин терапії для дітей з інвалідністю з України” можна також в реабілітаційному центрі Olinek на вулиці Bobrowiecka 9. Деталі тут: www.olinek.com.pl
«Здебільшого батьки не знають, як правильно оформити в Польщі інвалідність, документи для терапії та навчання. Мами дітей розгублені, їм потрібна підтримка, і ми готові її надати»
6 грудня під Сеймом зібрались десятки активістів, аби, як вони самі кажуть, «збудити польську владу». Рівно місяць тому польські перевізники заблокували проїзди на трьох пунктах пропуску «Рава-Руська-Гребенне», «Ягодин-Дорогуськ» та «Краківець-Корчова». З 23 листопада страйкарі перекрили четвертий ПП — «Шегині-Медика». Уже місяць нема жодних зрушень у питанні деблокади кордону.
«Сьогодні ми зібралися під Сеймом, аби польські депутати якнайшвидше вирішили питання розблокування кордону України. Це перше питання. Друге — створення умов для покращення експорту та імпорту між Україною та Польщею, створення максимальної користі для обох країн. І третє питання, на яке ми хотіли б звернути увагу, це посилення протидії російській пропаганді. Усі ці акції і протести, які виникли протягом останнього півроку, проходять не без участі нашого ворога», — заявила організаторка акції, засновниця клубу торгівлі Україна–ЄС Вікторія Тріфан.
Читайте також: Блокадний листопад: як вирішити ситуацію на кордоні
Тріфан наголосила, що від блокади страждає не лише Україна, це також шкодить й економічним інтересам Польщі. Однак крім фінансових збитків, польські депутати мають розуміти, що йдеться і про життя та здоров'я водіїв, які стали заручниками блокади.
— Мій батько далекобійник, те, що відбувається зараз, водіям дуже складно витримати через холод і мороз. Тому ми маємо привернути увагу до ситуації, — наголосив один з учасників акції Антон, який вже 8 років мешкає в Польщі.
Читайте також: Микола Княжицький: «У мене немає жодних сумнівів, що блокада кордону — це спецоперація Російської Федерації»
— Треба збудити увагу польської влади, бо майже не було реакції з її боку. А також треба збудити українців, щоб виходили на протести проти дій перевізників на кордоні, — наголосив Василь Хомин, один із активістів.
Учасники акції передали лист на ім’я спікера Сейму Шимона Головні з проханням якомога швидше вирішити проблему.
У листі учасники мітингу підкреслили той факт, що в умовах війни, коли повітряний простір закритий, а морські порти заблоковані Росією, єдиний шлях забезпечення України — наземний. І 90% всіх поставок йдуть через Польщу. Тож треба не лише вирішити питання нинішньої блокади, але й розробити механізми, як уникнути подібних ситуацій у майбутньому.
Читайте також: Блокада не того кордону
«Жодна акція за останній час не проходить без участі нашого ворога», — учасники антиблокадного мітингу закликали польських депутатів деблокувати кордон
Ставити офіційний діагноз польські психіатри відмовлялися через мовний бар’єр
Після того як Юлія Лелеко з двома дітьми приїхала до Варшави, стан її трирічного сина з розладом аутичного спектра сильно погіршився.
– Це був якийсь щоденний квест – дожити до вечора, – згадує Юля. – Протягом двох місяців Марко не вставав з ліжка та відмовлявся контактувати із зовнішнім світом. Ми зі старшим сином виявилися повністю залежними від настрою малого. І найстрашнішим було навіть не те, що він міг будь-де влаштувати скандал. Лякало, що син дедалі більше занурювався в себе, і з кожним днем шанси на те, що він навчиться нормально взаємодіяти з суспільством, танули на очах.
Будь-яка спроба поставити дитину на підлогу закінчувалася моторошною істерикою, разом з тим треба було ходити в магазини, забирати старшого зі школи і займатися побутом, який у новій країні був геть не налаштований.
Маркові були вкрай потрібна поведінкова терапія та спеціалізований дитячий садок, але потрапити до такого садка можна було тільки з підтвердженим польськими лікарями діагнозом. Юлії довелося шукати можливості ефективної реабілітації для свого малюка з особливими потребами. Однак ставити офіційний діагноз польські психіатри відмовлялися через мовний бар’єр.
За словами Юлії Лелеко, в Україні діагноз аутизм офіційно не ставиться дитині до трьох років. Разом з тим відомо: що раніше почати займатися, то кращих результатів у корекції можна досягти. У Польщі можливості для інклюзії значно ширші, але для цього необхідно оформити спеціальні документи. Процедура оформлення тривала для Юлі та її сина пів року.
– Основна проблема була в тому як знайти психіатра і отримати висновок, – згадує Юлія. – До державного спеціаліста у Варшаві швидко не потрапиш – візити розписані на місяці вперед. А приватні психіатри, як правило, відмовляли іноземцям і пропонували лише оглянути дитину та написати рекомендації, ставити ж офіційний діагноз не наважувалися. Пояснюючи це тим, що з дитиною неможливо глибоко поспілкуватися через мовні бар’єри. Також у Варшаві є мережа клінік, в яких пропонують тестування ADOS (шкала спостереження для діагностики аутизму) і видають усі необхідні документи для оформлення інвалідності, але коштує це 2500 злотих. Сума величезна. Отож, я продовжувала пошуки, аж доки нарешті не знайшла польського психіатра, який поставив діагноз за один візит і взяв за консультацію 200 злотих.
Сьогодні Марко ходить до терапевтичного дитячого садка, займається з логопедом та спеціалістом сенсорної інтеграції, відвідує безліч занять. Дитина показує величезний прогрес, більше не боїться контактувати зі світом, і хоча попереду ще багато праці, в Юлі з’явився час, робота і надія на те, що її син «впишеться» в соціум.
Особливу дитину можна віддати навіть до приватного садочка – заклади отримують дотації
– Перше, що треба зробити після переїзду до Польщі з особливою дитиною – прийти до poradnia psychologiczno-pedagogiczna (психолого-педагогічного консультаційного центру) вашого району, – пояснює педагог-дефектолог Дар’я Харкова. – Адресу установи можна знайти в Google. У таких установах дедалі частіше працюють україномовні перекладачі, які допомагають поспілкуватися зі спеціалістами. Самих українських документів для підтвердження діагнозу в Польщі замало. У порадні можуть попросити пройти додаткові обстеження і принести присяжний (тобто завірений офіційно) переклад українських документів. А якщо діагноз ще ніколи не ставили, вам детально розкажуть як це зробити з нуля. У будь-якому разі доведеться полювати на висновок польського психіатра. Мета відвідування порадні – отримати orzeczenie o potrzebie kształcenia specjalnego (акт про необхідність спецнавчання), з яким можна влаштувати дитину в садок чи школу, а також отримувати необхідні додаткові заняття.
До речі, в Польщі дорослі не обговорюють проблеми дитини в її присутності. Вважається, що це може ії образити, тому перша зустріч у порадні найчастіше відбувається лише з батьками. Вони приходять з документами, розповідають про проблему, і тільки після цього фахівці працюють з малечею.
Сама Дарина переїхала до Варшави вісім років тому, пройшла тут додаткове навчання і тепер займається з дітьми, які мають особливості розвитку різного ступеня важкості. За словами дефектолога, зараз Польща має вражаючі можливості для реабілітації дітей з аутизмом. Але оформлення діагнозу за всіма правилами – процес для терплячих.
– Найпростіший і безкоштовний спосіб – записатися до психіатра по медичній страховці NFZ, але в цьому випадку чекати на консультацію можна і пів року ( у маленьких містечках трапляються виняткові випадки, коли черг немає). Саме тому більшість мам обирає варіант записатися до приватної клініки. Врахуйте, що психіатр скоріше за все не поставить діагноз “аутизм” за один візит. Уточнюйте заздалегідь, скільки часу знадобиться для встановлення діагнозу, аби це не влетіло вам у копійку, – радить Дар’я.
Психіатр видає дві довідки: для порадні та для оформлення інвалідності. Другий документ дійсний лише місяць. У Варшаві інвалідність оформлюється на вулиці Generala Andersa, 5 у міському відділі до справ інвалідів (Miejski Zespół ds. Orzekania o Niepełnosprawności), такі відділи існують у кожному місті, гміні. Механізм оформлення дуже подібний всюди, в деяких відділах додатково попросять завірені переклади документів, додаткові обстедення, в деяких – ні. Приносите набір документів, працівник закладу заповнює папери. Далі чекаєте, коли вас викличуть на комісію. Адже саме від рішення комісії залежить, чи призначать виплати на дитину (комісія визначає рівень самостійності особи з інвалідністю і від цього залежить, чи опікун отримуватиме виплати), чи можна буде оформити низку інших пільг. Виплата на дитини з інвалідністю в Польщі становить дві тисячі злотих на місяць. Її може оформити один із батьків за умови, що він не працює і не має інших джерел доходу.
Після отримання висновку психолого-психіатричного консультаційного центру (навіть не чекаючи оформлення інвалідності в Польщі) можна записувати малечу до спеціального садочка чи школи. Список спецзакладів освіти видають також у порадні. Але, звичайно, є можливість підшукати щось самій. Завдяки тому, що садок отримує субвенцію (грошова допомога з держбюджету) на дітей з інвалідністю, навіть приватні інклюзивні садочки Польщі можуть коштувати в межах 500-800 злотих на місяць.
Оформлення діагнозу за правилами допомагає економити щомісяця до тисячі злотих
І навіть якщо родина не має коштів на терапію дитини, в Польщі існують безкоштовні програми й інклюзивні дитсадки.
– Я була приємно вражена, коли моя донька пішла до безкоштовного садка, а різні приватні центри запропонували нам до десяти занять на місяць безкоштовно. Таке можливо завдяки дотаціям від ЄС, – радіє Тетяна Леуш, мати семирічної Вероніки із синдромом Дауна.
Вартість приватних занять з логопедом, спеціалістом сенсорної інтеграції або поведінкової терапії – від 80 до 170 злотих на годину. Заняття можна відвідувати навіть без офіційного діагнозу. Разом з тим саме документи, оформлені за процедурою, допомагають значно знизити витрати на терапію, адже дитині з особливими потребами рекомендують щонайменше три заняття на тиждень.
***
В Польщі існує досить багато громадських організацій та ініціатив, які допомагають батькам дітей з аутизмом. Як знайти підтримку, якщо виховуєте дитину з аутизмом дивіться тут.
Варто занотувати і телефони медичної допомоги при аутизмі, особливо під час кризових ситуацій, як наприклад, переїзд до іншої країни, тож дивіться корисні контакти тут.
Тисячі українських дітей з особливими потребами рятуються від війни в Польщі. Як влаштувати їх у садки і школи? Які тут існують пільги і можливості?
Тетяна Яловчак — перша й єдина українська альпіністка-рекордсменка, яка піднялась на сім найвищих вершин світу, після чого стала один за одним підкорювати найвищі вулкани. На днях вона розгорнула український прапор на Гілуве (4300 м) в Папуа Новій Гвінеї.
Уродженка Селидового Донецької області в 2014 році втратила рідну домівку. Коли почалася повномасштабна війна, Тетяна залишилась в Україні волонтерити, пройшла навчання на бойового медика. У серпні 2023 року Яловчак була у Чернігівському драмтеатрі на виставці дронів, коли росіяни кинули на цей театр свою ракету. Вона написала книгу «Підкори свій Еверест» про те, як перетворити поразку на перемогу. Sestry поговорили з Тетяною про експедиції, екстремальні моменти її життя, мотивацію та способи подолати страх.
«Якби не поразка на Евересті, я б не підкорила інші вершини й вулкани»
— В дитинстві мене лякала бурхлива вода, я дуже боялась плавати в відкритих водоймах, тому вже в дорослому житті вирішила подивитися в обличчя цьому страху та переплисти Босфор, — зізнається Тетяна Яловчак. — Я часто буваю в зоні бойових дій, але мені й там не буває страшно, тому що я багато до чого готова і знаю, як діяти. Разом з тим коли російська ракета прилетіла й упала поруч з моїм будинком під Києвом, коли я побачила заграву від вибуху зі своїх вікон, от тоді мені було дуже страшно. Це сталося близько четвертої ранку, я спокійно спала, але в секунду скотилася з ліжка, лягла на підлогу та накрилася ковдрою, щоб уламки мене не посікли. Саме у такі моменти, коли ти не готова до небезпеки, відчувається неймовірний страх, якою б безстрашною по життю людина не була. Я жінка вольова, але мені дуже некомфортно також під час блекаутів, коли вдома взимку холодно.
— Краще вже холодний, але величний Еверест. Розкажіть про те, як ви втілили свою мрію про сходження на найвищу вершину світу.
— Ідея підкорення Евересту народилася в Києві, куди я несподівано для себе потрапила в 2014 році, коли розпочалося російське вторгнення на мою рідну Донеччину. У мене в Донецьку тоді був успішний турбізнес, я полетіла в відпустку на Маврикій, але повернутись додому вже не змогла. З речей у мене з собою була тільки валізка з парео та купальниками. З ними я й почала нове життя. Тоді, пам'ятаю, квартири донецьким та луганським здавали неохоче. Я довго шукала житло. Знайшла квартиру у мальовничому житловому комплексі під Києвом, там поряд ліс і можна гуляти. І от на одній з таких прогулянок я раптом зрозуміла, що мені треба на Еверест. Причому обов'язково з рушником, вишитим моєю бабусею. Це ж зв'язок поколінь!
Експедиція досить дорога — близько 60 тисяч доларів. Це зараз у мене є спонсори, тоді ж таких грошей у мене не було. Спонсори не вірили в дівчину, яка раптом зібралася піти на таку серйозну вершину. Тоді я продала свою квартиру в Донецьку (досі дивуюсь, як це мені вдалось), щоб сплатити за експедицію. Піднялась, завязала половину рушника на вершині, а другу половину забрала з собою. Ця друга половинка вже багато де побувала, зараз це моя найцінніша реліквія. На Гілуве він теж зі мною.
— Ви планували бути першою українкою на Евересті, але вас на один день обійшла Ірина Галай. Як ви це сприйняли?
— Зібравшись підкорювати Еврест, я зібрала пресконференцію й оголосила на всю країну, що йду. Мала мету саме бути першою, а не просто піднятися. Тож коли з’ясувалося, що Ірина вийшла на день раніше і прийшла першою, мені було складно зібрати себе докупи, я плакала та почувалася роздратованою. Але зараз можу сказати: якби не ця поразка, я б не підкорила сім найвищих вершин на семи континентах і не пушла б на вулкани. Я вдячна, що все сталося, як сталося. Іноді поразка — найкраща мотивація.
Загалом експедиція тривала 50 днів, і це був неймовірний досвід. На Евересті я вперше користувалася кисневими балонами. Ми збиралися в загальному наметі, одягали маски і тренувалися дихати в них. Повний балон важить чотири кілограми, а порожній — три, але на вершині, де кожен грам має значення, було відчуття, ніби несеш на плечах слона. Дивно, що місцеві жителі шерпи, які допомагали нам зі сходженням, до самої вершини піднімаються без кисневих балонів. Це дивовижний народ, вони можуть нести на своїх плечах вгору вагу, що дорівнює їхній власній. В пам'яті залишилось багато цікавих історій, пов'язаних зі сходженням. Це і те, як я відвідала лазню на висоті 5000 метрів. Те, як на семи тисячах я нашивала на рукавички емблему футбольного клубу «Шахтар», вітаючи його з 80-річчям. Трагічні випадки трапляються вже під час спуску з Евересту. Так, на спуску я бачила замерзлі людські тіла, але сприймала їх як попередження, що уважність в горах — понад усе.
— Тепер ви на фінішній прямій до підкорення семи найвищих вулканів на всіх континентах.
— Шість вже підкорено. У світі лише п’ятеро людей змогли підкорити сім найвищих вершин та сім вулканів. А в Україні таких рекордсменів немає взагалі. Не менш складніше за підйом — домовлятися з папуасами. Це як Олімпійські ігри за рівнем складності. Я подолала висоту 4300 метрів без страховки, розгорнула на вершині вулкана Гілуве синьо-жовтий прапор Залужного та, звичайно, бабусин рушник. Своїми сходженнями я розповідаю світові про Україну, її силу духу та культуру.
Коли закінчиться війна, мрію зібрати у себе вдома багато гостей та розстелити білу скатертину. Буде багато сліз, обіймів, вибачень перед тими, кого не вдалося врятувати. Скатертину, до речі, я вже купила.
«Почуваюся комфортно там, де є ризик»
— У серпні 2023 року, коли росіяни запустили «Іскандером» по центру Чернігова, ви були серед гостей на виставці безпілотників у драмтеатрі. Пам’ятаєте той день?
— До дрібниць. Ось реєстрація, гімн, хвилина шани загиблих воїнів і раптом — повітряна тривога. Нас просять пройти в укриття. Люди виходять повільно й неохоче, бо вже адаптувалися до тривог і кожен у цей момент думає, що з ним нічого не станеться. Пам'ятаю, що в холі висіла неймовірно гарна кришталева люстра, а я люблю їх фотографувати. І я подумала: «Гаразд, повернусь після закінчення тривоги і тоді вже сфотографую». Але повертатись вже було нікуди… Згадую, що спочатку мала на думці присісти у кафе біля театру, але саме був Спас, багато ошатних людей із кошиками йшли до церкви святити мед, яблука. І я теж пішла до церкви. І десь за двісті метрів від театру почула потужний вибух. Мене обдало сильним жаром, люди навколо стали валитися на землю, кричати і молитися, а я, наче у сповільненій зйомці, завмерла і дивилась, як від ударної хвилі в цю мить спадає з дерев листя…
Кинулася допомагати постраждалим — ось і стали в нагоді курси першої допомоги, які я пройшла на початку війни. Далі з’ясувалось, що в моїй автівці побило і повиносило шиби. Я дивилась на наслідки падіння ракети і відчувала, що не можу собі дозволити більше нічого відкладати на завтра. Я хочу жити тут і зараз.
— Як для вас почалася повномасштабна війна?
— Про це стільки говорилось в суспільстві, що моє почуття шоку минуло дуже швидко. Я була вдома на Київщині. Як і більшість людей спала, а коли почула звук винищувача над своїм будинком, встала та поїхала заправляти машину. Завантажила у багажник авто пуховики, пледи, спальники, подушки, термоси. Завдяки своєму досвіду і знайомствам в туризмі відправила маму з дітьми до Болгарії. Зв'язалася з колегами за кордоном, які допомогли знайти турбази та літні табори, аби прийняти українців безкоштовно.
Люди виїжджали до Болгарії з собаками, кішками, папугами, акваріумними рибками. Я розумію і підтримую жінок, які прагнуть убезпечити своїх дітей, але особисто для себе вирішила, що не поїду зі своєї країни. Коли я ще працювала в туризмі, то довго жила за кордоном. Це було непросто. Розуміти, що ти, приміром, ще не полька, але вже й не українка - важке почуття. Сьогодні я багато спілкуюся зі студентами, виступаю у коледжах та університетах як мотиваційний спікер. І я завжди говорю молоді: «Я хочу, щоб наш Український синій паспорт був найпотужнішим паспортом у світі. Зараз це паспорт справжніх героїв, і я хочу, щоби швейцарці хотіли жити в нас, а не ми в Швейцарії. Я вірю в це і горю цим, тому я тут.
— В зону бойових дій ви їздили як волонтерка?
— На території бойових дій я вирішила їхати тоді, коли зрозуміла, що в нас тут, у Києві, надто відчувається безпечність. Поїхала, аби побачити, яка вона - реальність війни. Дарма що там постійно працює артилерія, я там добре спала та мала дуже хороший апетит. Мозок в тонусі, адже доводиться приймати життєво важливі рішення за себе та інших. Коли трапляються обстріли в умовно безпечних містах України, це відбувається зненацька і лякає. А в зоні бойових дій все чітко й зрозуміло — на війні як на війні. Що не кажи, а я почуваюся комфортно там, де є ризик. Моє життя їм давно вже наповнене.
Українська альпіністка Тетяна Яловчак підкорила свій шостий, найвищий в Австралії та Океанії, вулкан і встановила черговий рекорд в історії сходжень
За даними порталу GetHome.pl українці купують у Польщі більше квартир, ніж решта іноземців. Близько половини всіх придбаних об'єктів нерухомості не громадянами Польщі припадає на українців.
Ірина Базанова із чоловіком купили квартиру для доньки-студентки у Варшаві. Зупинили вибір на помешканні в низькій забудові під Варшавою вартістю 565 000 злотих та площею 50 м2. Сьогодні ціни на нерухомість у Варшаві зросли і вартість готового житла на вторинному ринку становить 12-18 тисяч злотих за квадратний метр в залежності від району. Але постає питання й щодо того як переказати гроші закордон.
Гроші на житло перевозили всією ріднею 2 тижні
«Ще до війни ми продали квартиру в центрі Києва, яка дісталася дочці у спадок від бабусі. Гроші поклали в банківську ячейку та думали вкласти їх у нерухомість у Києві. Після вторгнення Росії в Україну плани змінилися, у Варшаві дуже подорожчало житло, вирішили не витрачати на оренду і купити своє. Гроші перевозили всією ріднею та хорошими знайомими протягом двох тижнів, бо декларувати кошти – шалено складний процес», – ділиться досвідом Ірина.
У польському банку сім'ї потрібно було надати документи, що підтверджують легальність походження коштів – для цього довелося перекласти документи про продаж квартири у Києві та документи про спадщину. Без цього покласти велику суму на рахунок вкрай проблематично. Кожен банк має свої вимоги, але, як правило, у Польщі звітують за суму понад €15 000, хоча деякі фінустанови можуть запитати про походження і набагато меньших коштів. Із плюсів: громадянам України можна оформити іпотеку на нерухомість та навіть стати учасником державної програми іпотеки під 2%.
«Коли купували квартиру в Берліні, на нас дивилися із подивом: звідки у мігрантів такі гроші?»
Німеччина стала другою країною після Польщі, куди поїхало найбільше українців після початку повномасштабного вторгнення. І хоча про масову купівлю нерухомості не йдеться, багато наших земляків, зважилися на покупку своїх квадратних метрів в цій країні. В невеликих містах ціни на житло коливаються в межах €2-4 тисяч за квадратний метр, а ось в Мюнхені починаються від €8 тисяч, а у Франкфурті – від €6 тисяч за квадратний метр і вище. У Берліні ціна квадратного метра стартує від 7 тисяч євро.
«Самі німці дуже часто орендують житло все життя, бо не можуть собі дозволити собі його купити. Тож коли ми купували квартиру у Берліні, на нас дивилися із подивом: звідки у мігрантів такі гроші? У мого чоловіка бізнес, тому підтвердити легальність коштів ми могли, але наскільки я знаю, багато забезпечених українців не спромоглися купити тут житло, тому що не підтвердили легальність грошей – тут з цим дуже суворо. Втім, суворо з усім, бо за несплату податків чи комунальних платежів – житло забирають», – розповідає українка Ліна Іваниця.
Сам процес купівлі дуже довгий, складається з п'яти етапів і займає приблизно три місяці. Купівля нерухомості не дає іноземцю додаткових вигод чи права на отримання посвідки на проживання – для цього необхідно проживання в країні не менше 5 років та мати офіційне працевлаштування.
Але найбільше українку здивувало те, що німецькі продавці забрали з квартири старий ламінат.
«Нас відразу запитали, чи робитиме ми новий ремонт. Ми планували це робити, тому дозволили забрати старі меблі, але колишні господарі пішли далі та вивези навіть ламінат. Не знаю, куди вони мають намір його застосувати», - дивується жінка.
Найбільша база нерухомості Німеччини представлена на ресурсах Immobilien Scout 24 та immowelt.de. Коли об'єкт обрано, то покупецю слід ознайомитися із поземельною книгою (Grundbuch) та подивитися всю історію нерухомості, а також житловий статут, протоколи зборів власників, економічний план та розрахунок комунальних платежів. Оплачується нерухомість тільки з рахунку в німецькому банку – опція SWIFT переказів недоступна. Для здійснення угоди також необхідно підтвердити фізичну адресу в Німеччині. Іпотека чи розстрочка для українців не передбачена.
Власник іспанської нерухомості може претендувати на громадянство
Іспанія користується популярністю у громадян України також – і тут реально оформить іпотеку під 2-4% терміном до 20 років, але потрібно ретельно обирати банк, оскільки у багатьох фінансових установах великий відсоток відмови іноземцям. Цю інформацію можна знайти на формах.
З документів вимагатиметься довідка про відсутність кредитної заборгованості, підтвердження легальності походження коштів, документи з місця роботи та рекомендаційний лист із банку, деякі банки ще просять довідку про несудимість.
Усі документи мають бути перекладені присяжним перекладачем. Процес купівлі зі сплатою податків триває приблизно місяця. На відміну від Німеччини, власник іспанської нерухомості може претендувати на дозвіл на проживання та пізніше громадянство. Ціна стартує від €1500 євро за квадратний метр, залежно від регіону. До речі, громадяни Польщі часто купують нерухомість в Іспанії. Найдорожчі регіони – Балеарські острови та Мадрид. Ціни там коливаються від €3200 –3600 за квадратний метр. Популярна Каталонія починається від 2100 євро за квадрат. Нерухомість Валенсії та Наварро коштує приблизно €1500-1600 за квадратний метр.
Гроші перевозять на флешці: легальність під питанням
Ріелтор Юлія Залуцька пояснює основні нюанси, які мають знати іноземці під час купівлі нерухомості за кордоном. Найголовніший нюанс полягає в тому, що в країнах Євросоюзу не можна купити нерухомість за готівку – така опція доступна в Туреччині та ОАЕ та про легальність там не питають.
«У Польщі та інших країнах Євросоюзу всі операції з купівлі нерухомості відбуваються за безготівковим розрахунком. Відкрити рахунок не проблема, але перерахувати на нього гроші або перерахувати їх на рахунок продавця з України зараз не так просто, як раніше – Нацбанк встановив обмеження на такі перекази», – пояснює фахівець.
Перевозити готівку за кордон, щоб покласти їх на рахунок у країні Євросоюзі, теж не просто – дозволений максимум без декларування становить €10 000 на особу. Все, що вище, треба декларувати.
Але тут є нюанс. Вивозити за межі України можна лише ті кошти, які знято з власного банківського рахунку. Навіть якщо ви можете підтвердити легальність коштів, то готівка все одно має проходити через банк. Це дуже дивно, але спочатку кошти потрібно покласти на рахунок, а потім зняти. І всі виписки про походження грошей обов'язково потрібно зберегти, оскільки вони стануть у нагоді і на кордоні, і в іноземному банку», - пояснює Юлія Залуцька.
Сьогодні в українському банку фізична особа може зняти з рахунку понад сто тисяч гривень на день (це приблизно €2564 євро). Тобто знімати гроші на житло вартістю €100 000 доведеться приблизно 40 днів. Знімати готівку з української банківської картки за кордоном теж можна з обмеженням до 100 000 гривень на місяць (€2564), хоча розраховуватися в магазинах можна без ліміту.
На формах активно обговорюють опцію купівлі криптовалюти, щоб уникнути лімітів. На перший погляд, схема дуже проста – можна купити криптовалюту зі стійким курсом (стейблкоїн) та продати її в інтернеті з оплатою на іноземний рахунок. Однак провезти гроші можна просто на флеші та без додаткових декларацій – для цього рекомендують придбати апаратний гаманець Ledger і на нього покласти криптовалюту. А потім покласти гроші на рахунок у іноземному банку. Ця ідея активно обговорюється на форумах, але її легальність під питанням і поки що не має чіткого регламенту.
За словами фахівця, у всіх фінансових установах є різний поріг суми, яку потрібно документально підтвердити. Наприклад, в Іспанії в деяких банках можна покласти на рахунок 50 000 євро і не звітувати, а законодавство Великобританії дозволяє покласти на рахунок до 100 000 фунтів без митної декларації.
Щоб підтвердити легальність коштів за кордоном, підійде довідка про заробітну плату за останні кілька років або документ про продаж квартири, автомобіля чи іншого майна в Україні, але він має термін давності – не більше двох років.
Українці активно купують житло за кордоном. Банки вимагають підтвердження легальності походження коштів
Я прожила рік у Варшаві в районі Воля, сумлінно сплачувала орендну плату за трикімнатну квартиру і збиралась продовжити контракт. Але власниця вирішила підняти щомісячну оплату на дві тисячі злотих. Я перевірила ціни на ринку і зрозуміла, що це надто дорого. Вирішила не продовжувати умову оренди. Нова квартира знайшлась легко і швидко, вона була дешевша на тисячу злотих, ніж моя попередня і краща за плануванням, з новими меблями. За кілька днів я вже збирала речі. Та радість була передчасною. Мене очікувала епопея з повернення кауції (застави) за попереднє житло.
Отже, мій досвід. Я попередила власницю помешкання за два тижні, що умову оренди не продовжую і готова звільнити квартиру. Зробила генеральне прибирання. Пані все ніяк не могла приїхати, щоб перевірити квартиру і розрахуватись. Ми з дітьми вже виїхали звідти, а я ще два тижні наполегливо намагалась віддати ключі від квартири. Це здалося дивним.
У моєму випадку кауція за трикімнатне житло була доволі високою – 10 000 злотих (це два щомісячні платежі). Така плата за трьох потенційних «шкідників»: двох дітей та маленького песика-мопсика. Інших варіантів рік тому у Варшаві не було, довелося погодитись на ці занадто невигідні умови. Я розуміла, що у власників буде спокуса не повернути заставу, але ж у Польщі законодавство чітко каже – кауція має бути повернена орендарю, якщо майно не пошкоджено.
І я себе перестрахувала: при заїзді до квартири детально знімала на телефон кожне пошкодження та подряпину, щоб потім власник не змусив мене за це платити. Але не врахувала одного – не фотографувала підлоги, і це згодом зіграло зі мною злий жарт.
Фотофіксація при заселенні – ваш аргумент при виселенні
Порада перша: знімайте у квартирі всі поверхні, меблі, стіни, підлоги, стелі, фіксуйте загальний стан та окремі деталі. При виселенні ви будете вдячні собі за таку пересторогу.
Вже після виселення ми з власницею підписали протокол прийому-передачі житла (protokół zdawczo-odbiorczy), де були зафіксовані порушення лише за двома пунктами: невеликі подряпини на дерев'яній підлозі біля стола та витертий підлокітник на дерматиновому кріслі. За крісло власниця одразу пред'явила рахунок у 600 злотих, стільки коштує таке саме нове. А далі почалося найцікавіше, історія про вартість кількох подряпин на підлозі.
Я вже потім з'ясувала, що аргумент про дефекти на підлозі після виселення – це стандартний спосіб схитрувати і не повернути кауцію, бо підлогу складно відремонтувати частково, власник наполягатиме на повній її заміні. Однак не поспішайте погоджуватись.
Поки ви не написали власнику – не маєте аргументів, що намагались вирішити питання
Порада друга: напишіть листа власнику на електронну пошту або СМС і поцікавтеся, коли він поверне вашу заставу. Якщо на повідомлення немає відповіді або вона не є конкретною, можете написати мейла більш офіційною мовою, приблизно такого змісту та із зазначенням терміну повернення застави за договором:
«Dzień dobry, uprzejmie proszę o zwrot kaucji zgodnie z umową. Termin w zawartej i podpisanej przez Państwo umowie – 14 dni. Proszę poinformować kiedy mogę spodziewać się przelewu. W razie braku odpowiedzi z Państwa strony kieruje sprawę na drogę prawną. Pozdrawiam».
Пам'ятайте, якщо в договорі не вказані терміни повернення застави (в моєму випадку було вказано 14 днів), то згідно із законом орендодавець має місяць, щоб віддати ваші гроші. Цим правилом часто нехтують, оскільки більшість власників упевнені, що орендар не поскаржиться до суду.
Мені трохи пощастило у цій суперечці, бо я знайшла на сайті пошуку житла оголошення про оренду квартири, яку я винаймала: там на фото була та сама підлога і те саме крісло, що ніяк не вплинуло на ціну найму. Отже, я сфотографувала ці докази – вони свідчать, що власник не видав жодної копійки з моїх грошей, щоб нівелювати «шкоду».
Поясніть спокійно, що ви рішуче налаштовані звернутися до суду
Порада третя: рішуче дайте зрозуміти орендодавцю, що доведете справу до суду, і тоді йому доведеться не тільки повернути кауцію, а й сплатити судові витрати, включаючи послуги адвоката. Але пам'ятайте, що суди в Польщі можуть тривати й півтора роки, кожен виклик юриста до суду та складання позову – це гроші. У середньому складання позову та офіційного листа коштує 400 злотих, участь адвоката в одному судовому засіданні – 800 злотих. Але у разі виграшу орендаря, власник повинен буде компенсувати витрати не пізніше ніж через місяць. Є шанс відсудити невелику моральну компенсацію, проте він мінімальний. Якщо коротко, в доведенні справи до суду власник точно не зацікавлений, якщо знає про те, що він неправий.
Треба розуміти, що, погодившись на суд, орендодавець швидше за все вважає, що правда його боці, тобто неповернення застави пов'язано із законними підставами. Наприклад, заборгованістю, що утворилася. Відповідно, доведеться підтвердити і відсутність боргів за оренду та комунальні платежі – надати відомості про своєчасні перекази, оплату рахунків, відсутність завданих збитків.
Звертайтесь зі скаргами до місцевих органів влади
Порада четверта: можна звертатися зі скаргами до Urząd Skarbowy, житлового кооперативу, на інфолінію Українського дому, де вас проконсультують, як правильно скласти скаргу і викласти свої аргументи, враховуючи польське законодавство.
Порада п’ята: найдієвішим способом залишається звернення до поліції зі скаргою чи досудовий позов від юриста. Пам'ятайте, якщо ви прийдете в поліцію, далі вже вони зв'язуватимуться з власником, і, швидше за все, суду не уникнути. Досудовий позов від юриста якнайкраще підкреслить серйозність ваших намірів, і якщо власник побачить, що закон не на його боці, то незабаром поверне гроші. Тут головне, щоб усю комунікацію від вашого імені вів фахівець. У моєму випадку спрацював саме цей спосіб, і моя кауція була повернута фактично в повному обсязі.
Пам'ятайте, що ви не зобов'язані оплачувати пошкодження підлоги та потертості на меблях, якщо вони мають характер «звичайного користування та зношення», а сліди навмисних пошкоджень відсутні. А якщо орендодавець наполягає на заміні меблів внаслідок її сильного зношування за час оренди, то максимум на який він може розраховувати, це покупка аналогічних не нових предметів інтер'єру.
Я чекала на повернення грошей три місяці. Витратила на допомогу юриста 500 злотих. Це варто було зробити. Тому не опускайте руки і наберіться терпіння, все вийде, справедливість має бути!
Історія про те як потертий дерматиновий підлокітник на кріслі мені намагались «продати» за 10 тисяч злотих
За даними сайту rentier.io, сьогодні середня вартість оренди у Варшаві становить 76 злотих за квадратний метр. Ціна кавалерки (так називають маленьку однокімнатну квартиру) починається від 2500 злотих, а двокімнатну складно знайти менш ніж за 3500 злотих. До війни ціни оренди у столиці Польщі були майже вдвічі нижче, але зараз попит значно перевищує пропозицію. Подібна ситуація спостерігається і в інших регіонах країни. Навіть за таких високих цін на житло, вимоги до орендарів посилилися, а кількість квартирних афер зросла.
Не запрошувати гостей та вимикати світло після 23:00
Родина Світлани Чельцової приїхала до Варшави з Києва понад рік тому. У сім'ї четверо дітей.
«Ми рік винаймали трикімнатну квартиру на Мокотові (престижний район Варшави – ред.) за 4500 злотих. Нещодавно власник вирішив її продавати, були змушені шукати нове житло. Варіантів дешевше 6300 злотих у Варшаві не знайшли. Пощастило зняти гарну квартиру на 85 квадратних метрів за 5000 злотих у Вавері. Подібного плану варіанти нам пропонували на Мокотові 8-9 тисяч плюс оплата за воду та електроенергію. Це нереально дорого для нашої родини», – розповідає Світлана.
Жінка зазначає, що змінилися й умови договору. Якщо раніше договір оренди був стандартним, то зараз орендодавці додають дуже незвичні пункти.
«В одній з квартир, що нам були готові здати, був дуже дивний договір. Наприклад, орендар втратить право користування житлом, якщо не відповідатиме на листи чи дзвінки орендодавців протягом двох тижнів. При цьому орендар має сплатити штраф, а кауція у такому разі не повертається. Штрафи були за все по максимуму: за плями на дивані, зіпсований кран, помальовану стіну. Але ж у нас діти! Нам простіше все відремонтувати, ніж оплачувати величезні штрафи», – ділиться Світлана Чельцова.
Є договори оренди, де власник вимагає застрахувати майно, оплачувати клінінгову службу раз на два тижні, вимикати світло після 23:00, забороняє переставляти меблі та запрошувати гостей. Дуже часто орендар не може отримати доступ до поштової скриньки або можливість зареєструвати місце проживання на час дії договору оренди. Раніше для цієї процедури достатньо було прийти в уженд із договором, але тепер потрібно надати спеціальний додаток до договору оренди, де власник дає на це згоду.
Знімають подобово, а здають довгостроково
На тлі нових вимог почастішали й випадки шахрайства з нерухомістю. Найпопулярніша схема зараз полягає в тому, що аферист винаймає житло подобово і виставляє його на сайті як довгострокову оренду за привабливою ціною. Розрахунок на те, що справжність права на власність іноземцю перевірити складно, а шахрай готовий відразу віддати ключі.
«Уявіть як справжні власники прийшли за ключами, а там розставляє речі інша людина. На жаль, таких випадків лише у Варшаві та Кракові особисто я вже знаю не менше ніж п'ять за останній місяць, – розповідає ріелтор Івона Недвижець. – Раджу співпрацювати із сертифікованим ріелтором, який перевірить усі документи та правильно оформить угоду. Знаю, що зараз багато хто видає себе за агента, але насправді ці люди просто знаходять для вас оголошення від власників в інтернеті і виконують роль звичайного перекладача. Вони не мають власної бази і у разі реальної суперечки з власником, ці люди вам не допоможуть нічим».
Якщо не хочете стати жертвою шахраїв, то ніколи не переводьте заставу до підписання договору, не залишайте навіть невеликий завдаток перед тим, як побачите квартиру.
«До нас звертаються клієнти, які розповідають про те, що побачили привабливе оголошення у соцмережах, написали власнику, який опинився за кордоном. Псевдовласник часто є переконливим, надсилає навіть відео квартири, називає адресу, надсилає договір. Оскільки зараз знайти квартиру у Варшаві дуже складно, люди часто погоджуються на перший варіант за гарною ціною і навіть готові не дивитися житло. Цим і користуються шахраї. Так і тут «власник» просить переказати йому на рахунок гроші за перший місяць, щоб у нього були гарантії, що угода не зірветься, коли він візьме квиток на літак. Звісно, жодної угоди не відбудеться», – каже Івона.
Але навіть якщо квартиру винайняти вдалося, іншим дуже важливим моментом залишиться правильне виселення, коли контракт закінчився або орендар хоче достроково розірвати угоду. У більшості договорів оренди є пункт про те, що квартиронаймач має попередити власника про свої наміри за 1-3 місяці, і в цьому випадку він має право на повернення застави. Однак навіть якщо ви роз'їхалися за всіма правилами, іноді повернути кауцію буває складно.
10 тисяч злотих за потерту підлогу
«Я орендувала квартиру на Волі (район Варшави недалеко від центру міста – ред.), мій контакт закінчувався 5 серпня 2023 року. Я вчасно оплачувала оренду та всі рахунки, але власник вирішив сильно підвищити ціну на наступний рік. Я знайшла нове житло, значно дешевше. При виселенні зі старої квартири, залишила приміщення чистим та фактично таким, як зняла його рік тому. Але власникові не сподобалося, що дерматинове крісло в дитячій кімнаті та підлога біля нього виявились потертими. Там не було якихось навмисних ушкоджень, а сталося це лише від того, що кріслом просто рік користувалися та підсовували його до стола. Це не критичні пошкодження. За договором, у власника житла є 14 днів на повернення застави, але я вже кілька місяців чекаю на свої гроші та рішення, в яку суму оцінять ці пошкодження. Власник натякнув, що то дуже дорого та може коштувати навіть всю суму. Але 10 тисяч за потертий шматок підлоги в 50 сантиметрів - це щось неможливе», - ділиться своєю історією Юлія Гончарова з Києва.
До речі, багато орендарів не знають про це, але власник не може утримувати гроші із застави (в Польщі це називається «кауція») на власний розсуд. Якщо кауцію не повертають, це порушення закону, і орендар може подати позов до суду на власника житла. А щоб утримати з кауції певну суму за шкоду, яку завдав орендар, власник має показати офіційну фактуру та фото того, що ремонт було зроблено. Якщо не було умисних ушкоджень, а відбулося природне зношування від того, що речами користувалися за призначенням, це також можна оскаржити. Що стосується меблів, якщо ви вʼїжджаєте до квартири з не новими меблями, а після виселення власник вимагає замінити щось з меблів, то він може розглядати також тільки не нові варіанти. Купувати новий стілець чи крісло орендар не зобов'язаний.
Три кроки, що допоможуть повернути кауцію при виселенні:
1. Напишіть e-mail власнику нерухомості з проханням повернути заставу. Повернення кауції – це законна вимога. І якщо власник нерухомості не виконує закон, значить, він чинить протиправну дію. Навряд чи після цього відразу ж вам повернуть гроші, але у вас буде офіційне підтвердження того, що ви
намагалися вирішити проблему мирним шляхом.
2. Подайте скаргу в місцевий Urząd Skarbowy (аналог української податкової служби) та житловий кооператив (по-польки це називається «спулдзельня»), який обслуговує будинок. Якщо орендодавець не сплачує всі податки, йому загрожує серйозний штраф. Це може стати серйозним аргументом у суперечці.
3. Якщо повернути заставу не вдалося, зверніться до суду. Для цього варто мати на руках договір оренди із сумою застави, підтвердження всіх оплат протягом терміну оренди житла, а також продемонструвати спроби досудового врегулювання конфлікту. Якраз стане в нагоді лист, який ви заздалегідь написали власнику. Для суду знадобляться підтвердження виїзду з квартири та Protokół zdawczo-odbiorczy, в якому власник нерухомості напише, з якими недоліками він прийняв квартиру та яка сума має бути вирахувана із застави. Якщо орендар не погоджується з протоколом і не завдав нерухомості навмисних збитків, він має право його не підписувати та оскаржувати.
Загалом, винаймаючи квартиру, завжди звертайте увагу на нетипові речі, які можуть свідчити про недобрі наміри власника, або шахрая. Наприклад: від вас вимагають розрахуватися готівкою при вселенні; житло пропонують набагато дешевше ринкової ціни; власник вимагає надто велику кауцію (зазвичай розмір застави не перевищує оплати за один місяць); власник не хоче підписувати договір оренди, не показує документи на житло та інше. І до речі, памʼятайте, що у Польщі заборонено винаймати дачні будиночки – на таких ділянках офіційно не дозволяється постійне проживання (це так звані ділянки RODO). Стикались? Будьте пильними. Вдалих вам умов оренди!
На ринку оренди квартир у Польщі спостерігається підвищений попит через наплив воєнних біженців. Sestry зібрали історії українок про дивні вимоги власників житла, шахрайські схеми та права орендарів
Гарно, але без туристичних натовпів. Смачно, але не так дорого, як у літній сезон. І якщо ви ще не відкрили для себе осінні поїздки Польщею, то ще встигаєте захопити останні дні, коли ще сонячно і яскраво.
Куди вирушити восени, щоб насолодитися барвистим пейзажем? Sestry підготували для вас ТОП-5 місць для осіннього відпочинку у Польщі.
Прогулятися мальовничою Ланцкороною
За 36 кіломерів від Кракова розташоване невелике село Ланцкорона з чарівними дерев'яними будинками.
Найкрасивіші краєвиди з видом на Татри та Бабину Гору відкриваються з Ланцкоронської Гори - улюблене місце відпочинку художників. З розваг: прогулянка пішохідним маршрутом, руїни замку часів Казимира Великого, місцевий ринок та краєзнавчий музей.
Можна вибрати із 5 пішохідних маршрутів:
Давній Королівський шлях
Алея Закоханих
Дорога на болота
Алеї Тихого Шепоту
Дорога до Старого кар'єру.
Казімєж-Дольний на річці Вісла (Kazimierz Dolny nad Wisłą)
Серед мальовничих Пулавських пагорбів над Віслою за 50 кілометрів від Любліна мальовничо розгорнулося місто, що не потребує представлення. Дивовижні краєвиди поєднуються з архітектурою епохи Ренесансу. З часів заснування міста Казімєжем Великим зберігся замок та кам'яна вежа. Тут варто зазирнути до порту, прогулятись бульваром. Навколо міста тягнеться ландшафтний парк. Це ідеальне місце для прогулянок вулицями, що ведуть до лісових ущелин та високих пагорбів з видами на Віслу. Полюбляєте спостерігати захід сонця? Тоді вам точно до Казімєжа-Дольного.
Мендзидро (Międzyzdroje) з пірсом та дорогою в море
Балтійське море справляє незабутні враження. Мальовниче узбережжя – в холодну пору року тут панує особлива романтика. Мендзидро привітає вас Променадою Зірок, Океанаріумом і Музеєм воскових фігур. Пляж із дрібним світлим піском відокремлений від міста високою скелею та безліччю дюн. На морському курорті розташований найдовший пірс у Польщі – 395 метрів. Оглядові майданчики Кавча-Гора та Госань для тих, хто мріє про красиві фотографії біля моря. Дістатися сюди можна, якщо йти чорною стежкою з центру міста або пляжем. На оглядовий майданчик ведуть довгі дерев'яні сходи, а зверху відкривається чудовий краєвид на пристань та німецькі порти.
Вісла (Wisła) із мисливським палацом Габсбургів
На півдні Польщі, у Сілезькому воєводстві, де бере свій початок найбільша однойменна польська річка Вісла, розташований цей великий туристичний та спортивний центр. Окрім найкрасивіших пейзажів, готелів, підйомників, ресторанів із смачною кухнею, тут збереглися цікаві історичні пам'ятки. Наприклад, мисливський палац Габсбургів. У 1897-1898 роках його збудував Фрідріх Австрійський, герцог Тешенський. Цікаво подивитись і Президентський палац, збудований у стилі архітектурного модернізму у 1928-1931 роках. Справжня прикраса міста – дерев'яні вілли початку XX століття.
Польська Прага Клодзко (Kłodzko)
Це місто часто порівнюють із Прагою. Воно розташоване у Клодзькій долині, біля підніжжя Бардських гір, і тут панують три культури – чеська, німецька та польська. Старе місто Клодзко, над яким височіє незграбна прусська фортеця, є одним із найцінніших комплексів Старого міста в Нижній Сілезії (Dolnym Śląsku). Під Старим містом можна відвідати підземний туристичний маршрут, який проходить через історичні підвали. Ще з часів середньовіччя вони використовувалися місцевими торговцями та майстрами як склади. Старе місто в Клодзко наповнене історичними багатоквартирними будинками та церквами. Серед них виділяються готичний костел Успіння Пресвятої Діви Марії та францисканський монастир у стилі бароко, а також костел Святих Георгія та Адальберта. Дуже атмосферним куточком є готичний собор Св. Іоанна зі фігурами святих у бароковому стилі, що нагадують знаменитий Празький Карлів міст.
Осінь у Європі ніби спеціально існує для тих, хто любить тепло, без літньої спеки.
Sestry зібрали для вас ті інструменти, які здатні допомогти у пошуку роботи. Окрім того, ми ділимося історіями українок та їх досвідом працевлаштування.
Читайте те, що пишуть на дошках оголошень!
Марія Велюх приїхала до Польщі з донькою Світланою та онуком Тимофієм. Поки донька на роботі, Марія Павлівна зустрічає дитину зі школи, ходить до магазину, прибирає та готує їжу, але сидіти на шиї у доньки не в її характері.
«Мені 58 років, у Києві я працювала у типографії. Як шукати роботу по інтернету, не уявляла, адже погано знаю мову і маю обмежений час, бо займаюсь онуком. Шукала працю лише на 3-4 години на день. Допоміг випадок. У Зомбках під Варшавою, де ми живемо, є Kaufland, на вході до ньогоу – дошка з оголошеннями. Там лежить спеціальний папір, на якому можна написати своє оголошення та приклеїти на стіну. Пропонують і шукають, що завгодно. Від дрібного побутового ремонту до послуг няні та репетиторства. Деякі оголошення є не тільки польською, а й українською мовами. Я прийшла додому, донька допомогла написати оголошення двома мовами. Мовляв, пенсіонерка, живу неподалік, відповідальна, порядна, доглянути дитину, допоможу по господарству, приготую домашню їжу. Того ж дня зателефонували п'ятеро людей. І з двома ми домовилися. Зараз я допомагаю одній сім'ї з немовлям по три години тричі на тиждень, поки мама займається своїми справами. А іншій родині готую обіди, вигулюю собаку. Мої роботодавці обожнюють мої сирники та суп із фрикадельками», – розповідає пані Марія. Жінка заробляє на себе. Може піти до кавʼярні з подругою та порадувати онука подарунками.
Низкооплачувальна робота як старт для пошуку клієнтів
Мешканка Київської області Наталія Галай, як тільки приїхала, влаштувалася у Варшаві у житловий кооператив на Жолібожі прибирати під'їзди. Робота важка і низькооплачувана.
«У під'їзді – ковролін, на який іноді справляли свої справи домашні тварини. Дуже складно вимити так, щоб прибрати запах. В Польщі стежать за чистотою під'їздів, траплялись догани та штрафи навіть за плями на дзеркалі у ліфті. Та перевага цієї роботи була в тому, що я дуже легко домовлялася із мешканцями на прибирання їхніх квартир. А це зовсім інші гроші. За місяць вдавалося заробити суму вдвічі, а то й втричі більше за зарплату прибиральниці підʼїзду. За прибирання квартир я беру 35 злотих на годину, клієнтів вистачає», – розповідає пані Наталія.
Кримчанка Ріана приїхала до Вроцлава з Ірпеня з однією валізою, двома дітьми та літньою свекрухою.
«З перших днів влаштувалася на прибирання квартир. Мені допомогла волонтерка, ще коли оформляла pesel. У мене було з собою лише 200 євро і паніка, що не зможу прогодувати свою сім'ю. Так, напочатку волонтери допомагали з їжею, одягом, житлом, але це не могло тривати вічно. Я звикла розраховувати на себе, просто почала питати всіх про роботу. На Фейсбуці, у чергах, як тільки заводила з кимось розмову – я хотіла отримати хоч якусь фінансову незалежність», – розповідає жінка.
Волонтерка допомогла Ріані влаштуватися в клінінгову компанію - там було офіційне працевлаштування та зарплата, на відміну від приватних прибирань. Пропрацювала два місяці, зрозуміла, що готова відкрити свою фірму, але треба зібрати стартовий капітал.
«Потрібно було щонайменше 10 тисяч злотих, щоб запустити свій бізнес. Найдорожча покупка – хороший миючий пилосос та набір якісної побутової хімії. Спочатку до клієнтів ходила сама з жінкою, яку знайшла на Фейсбуці. Потім замовлень ставало більше, і ми почали набирати людей. Сьогодні у мене працює 15 осіб, ми прибираємо не лише квартири, а й офіси на постійній основі. Не скажу, що все гладко і легко, було дуже багато різних нюансів, але для себе я зрозуміла одну річ: не важливо, що ти робиш – головне, що ти робиш це краще за інших. Прибиранням займається дуже багато жінок, але щоб за це платили хороші гроші, щоб клієнти були постійними, потрібно робити свою роботу краще за інших. І для мене найскладнішим було донести цю філософію до співробітників», – розповідає Ріана.
Крім соціальних мереж та пошук роботи через знайомих, у Польщі існує безліч інших способів. Наприклад, Centralna Baza Ofert Pracy – це державна біржа праці. Сайт доступний чотирма мовами, українською також. Тут є безліч пропозицій роботи для мігрантів. Якщо ви знаєте польську мову хоча б на розмовному рівні, можна звернутися до агенції з працевлаштування. Оплачує послуги агенції роботодавець. Але перед тим, як співпрацювати з агентством, потрібно перевірити відгуки та інформацію про нього. Відсутність відгуків або безліч різко негативних - привід задуматися. Дуже часто у кадрових агентах можна знайти вакансії із наданням житла. Як правило, це недорогі хостели, гуртожитки чи будинки для працівників. У більшості фірм допоможуть з оформленням документів та карти часового побуту. Якщо ви звертаєтеся в агентство, не забувайте питати про особливості вакансії, умов праці, вимог, адже часто бувають такі нюанси, про які претендент навіть не замислюється.
Юридичну інформацію про роботодавця можна перевірити на сайті Центрального Управління Статистики (GUS). Вас має насторожити, якщо інформація у реєстрі не відповідає заявленій.
https://wyszukiwarkaregon.stat.gov.pl/appBIR/index.aspx
Список сайтів для пошуку роботи в Польщі
Один із способів пошуку – перегляд сайтів з вакансіями. На деяких порталах робота для українців навіть позначена спеціально, що спрощує завдання для претендента.
• pracuj.pl — найпопулярніший ресурс для пошуку роботи в Польщі. На сайті через конструктор ви можете створити своє CV (резюме). Сайт підійде для тих, хто добре знає польську мову та має затребувану спеціальність. Більшість вакансій потребують кваліфікації.
• https://m.olx.pl/praca/ — сайт пропонує безліч вакансій, у тому числі з позначкою для українців.
• https://www.praca.pl — загальнонаціональна база даних.
• https://www.infopraca.pl — зручний пошук по локації.
• https://pl.jooble.org — вакансії у Польщі та за кордоном.
• https://www.gowork.pl — більше ста тисяч пропозицій.
• https://pl.indeed.com/ — база даних із пропозиціями роботи у Польщі та за кордоном.
• https://jobllegro.com/ — база даних пропозицій про роботу, на сайті можна створити особистий профіль та розмістити резюме.
• https://www.remontuj.pl/ — ремонтні послуги.
• https://fixly.pl/ — вакансії у різних галузях.
• https://layboard.com/ — платформа для пошуку вакансій, що не вимагає реєстрації. Доступні пропозиції від прямих роботодавців та кадрових агенцій.
• http://polandpraca-ua.com/pl — вакансії для українців у Польщі та Європі.
• https://pl.razem.work/cv — база даних пошуку працівників, а також для розміщення резюме.
• adzuna.pl — агрегатор вакансій із усього польського ринку праці. Тут також можна переглянути середню заробітну плату за обраним напрямком.
• karieramanagera.pl — тут можна знайти роботу менеджера.
• https://www.opiekaseniora.pl/ — догляд за літніми людьми.
• https://www.niania.pl/ — догляд за дітьми.
• https://www.pomocedomowe.pl/ — робота по дому.
• https://www.opiekazwierzat.pl/ — тимчасова робота з догляду за домашніми тваринами.
Якщо ви програміст, тестувальник, веб-дизайнер, маркетолог, то в Польщі розвинений пошук за цими спеціалізаціями на:
Для більшості претендентів гостро постає питання, яку оптимальну ціну поставити за свої послуги, щоб зацікавити роботодавця, але й не здешевити. Наскільки ви відповідаєте своїм запитам і скільки маєте заробляти на своїй посаді можна перевірити, використовуючи ці посилання:
• https://www.goldenline.pl/centrumkariery/
Якщо у вас виникли спірні питання щодо працевлаштування або конфлікт з роботодавцем, можете звернутися до стаціонарного консультаційного пункту Українського дому у Варшаві за адресою:
ul. Andersa 29
Часи роботи Українського дому:
понеділок – п’ятниця: 10:00–18:00
субота: 10:00–17:00
або зателефонуйте на інфолінію: +48 727 805 764
Корисні посилання та поради для українок, а також – особистий досвід наших героїнь
Започаткувала Клуб голова правління Українського дому Мирослава Керик разом з однодумцями. Ідея «Жінки допомагають жінкам» дуже цінна в мігрантському середовищі, тому що за кордоном дуже багато українок залишаються без підтримки. Клуб українських жінок працює з 2014 року, він допомагає мігранткам у Польщі: учасниці мають змогу спілкуватися, знаходити контакти у новому середовищі.
«Багато жінок тоді (з 2014 року, початку діяльності Клубу — ред.) приїжджали на роботу і в них зовсім не було часу та сил шукати собі подруг. А ось збиратися у своєму колі хотілося. Коли на першій зустрічі їм запропонували вишивати, то багато хто щиро обурився, мовляв, не можна вишивати в неділю. Жінки прагнули співати, згодом з цього бажання повстав хор «Калина». У ті часи дуже популярними були кулінарні майстер-класи і сусіди-поляки розпочинали знайомство з українською культурою через національну кухню. Іноді приходили мешканці будинка і запитували, що це тут готують і звідки такий неймовірний аромат», — розповіла Марина Мазурак.
Після 24 лютого 2022 року, коли Росія напала на Україну і до Польщі приїхали мільйони воєнних біженок, цей проект набув ще більшого масштабу.
В Українському домі у Польщі почала працювати інформаційна лінія для біженок, долучилися волонтери, змінилися пріоритети і Клубу українських жінок.
«Якщо говорити глобально, то наша мета — створити безпечне середовище для жінок, де можна отримати взаємну підтримку та допомогу, — пояснює Марина Мазурак. — Але ця допомога може бути різною. Це і психологічна підтримка, і арттерапія, і рукоділля, яке теж діє терапевтично. А іноді жінки потребують просто інформації та фахової поради. Так, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, наші перші зустрічі були про те, як записатися до лікаря, як працює польська система охорони здоров'я чи громадський транспорт. Дуже популярною була зустріч на тему про відкриття власного бізнесу в Польщі – на неї прийшло більше 60 осіб. Тоді ця інформація була потрібна, а зараз коли жінки більш-менш адаптувалися та налагодили побут, то й їхні потреби змінитись, змінюють й теми зустрічей. Ми чітко відстежуємо, як змінюється стан жінок, які приходять до клубу, залежно від масових обстрілів (України) та пам'ятних дат. Ми це помічаємо та реагуємо - відповідно організовуємо психологічні майстер-класи або додаємо спортивні заняття — моральна підтримка через фізичну активність, через рукоділля чи мистецтво — це те, що жінки хочуть отримати у нас», — каже Марина.
Сьогодні Клуб Українських жінок щотижня публікує анонси заходу на своїй сторінці у Facebook.
Реєстрація на події починається щопонеділка, має обмеження щодо кількості осіб. Усі заходи безкоштовні. Необов'язково обирати щось одне. Зазвичай програма дуже різноманітна, кожна знайде собі щось цікаве. Є творчі та художні майстер-класи, де можна своїми руками зробити сувенір, розписати сумку, блюдо чи чашку, або відвідати воркшоп із музичної терапії.
«Якось на майстер-класі із розпису шоперів одна з учасниць сказала: "Я у вас відродилася". Я пам'ятаю її торбу з ромашками. Ми розговорились. Виявилось, що це — арттерапевтка з Києва. За кілька місяців до цього її чоловік загинув на війні. Зараз пані Наталя Шумська проводить у нас заняття з нейромалювання і сканди коучингу, вона є інструктором зі скандинавської ходьби. Допомагаючи іншим, пані Наталя отримує втіху, багато енергії та підтримки. І ми відкриті для пропозицій, коли людина готова поділитися знаннями та досвідом з іншими», — каже Марина Мазурак.
Сьогодні у планах Клубу відкрити вечірні майстер-класи, щоб жінкам було простіше знайти вільний час. Постає завдання зробити програму для жінок старшого віку, щоб вони швидше знайшли собі подруг та підібрали цікаві заняття. Хоча проєкт не має обмежень за віком, представниці старшого покоління мають потребу іноді побути у своєму колі.
Отже, цікаве заняття та гроно друзів знайде собі кожна учасниця.
Координатор Клубу українських жінок у Варшаві Марина Мазурак розповіла виданню SESTRY про його пріоритети і засади роботи
Вже 3 листопада о 18:00 буде оголошено набір на курси від Українського Дому: посилання на реєстраційну форму та додаткову інформацію зʼявиться на сторінках соцмереж у Фейсбуку та в Інстаграмі. Варто поквапитись, бо ці курси користуються високою популярністю: набір на них закривається впродовж декількох годин від початку реєстрації. Цього разу пропонують заняття всім, кому виповнилось 18 років. Доступні рівні А2, B1, B2. Навчання проходитиме два рази на тиждень і триватиме до кінця цього року.
Fundacja Ocalenie впродовж чотирьох триместрів на рік проводить набір на навчальний курс: січень-березень, квітень-червень, липень-вересень, жовтень-грудень. Найближчий термін подання заявки – з 2 по 4 січня 2024 року. Бажаючим потрібно заповнити анкету на сайті фонду, де вказуються паспортні дані та номер PESEL. Заняття проходять двічі на тиждень, тривалість 90 хвилин. Викладачі курсу у фундації – волонтери. Пріоритетом є навчання розмовної польської мови. На курсах українцям допоможуть якнайшвидше подолати мовний бар'єр і почати вільно використовувати мову для вирішення побутових питань та дружнього спілкування. Однак у фундації попереджають, що максимальний рівень, на який зараз можуть розраховувати студенти, – це А2 (комунікативний).
З нуля до рівня С2 проводять курси: Fundacja Nauki Języków Obcych та Szkoła Języków Obcych Linguae Mundi. Тут за підсумками навчання можна буде скласти сертифікований іспит, але платно. На цих курсах читають пізнавальні лекції про Польщу та допомагають пройти тест на визначення професії.
Факультет економічних наук Варшавського університету розробив мовні курси для воєнних біженців, комп'ютерні курси та заняття з профорієнтації. Окрім цього, тут можна отримати юридичну консультацію та взяти участь у розважальних майстер-класах для дорослих та дітей, що проходять у вихідні дні. Є курси як для дорослих, так і для дітей.
Програма «Солідарні з Україною» регулярно проводить навчання з польської мови у Національній бібліотеці Варшави. На заняття можуть претендувати як ті, хто хоче вивчати польську з нуля, так і ті, хто вже знаходиться на рівні B1. Для визначення початкового рівня доведеться пройти тест.
Періодично курси польської мови проходять в Centrum Wielokulturowe. Слідкувати за актуальним набором можна на сайті центру. Крім мовних курсів, українці можуть користуватися кімнатами для переговорів, брати участь у дебатах та конференціях, отримувати допомогу, відвідувати виставки та кінопокази.
Безкоштовно вивчати польську можна на платформі polskijazyk.pl. Щоб отримати доступ до курсу, необхідно зареєструватися.
Курс із 10 занять для українців розробив Економіко-гуманітарний університет у Варшаві.
У розділі за посиланням можна зареєструватися та розпочати навчання вже зараз. Після проходження завдань система запропонує пройти тест.
Інтегруватися у польське середовище допомагають Український Дім та Fundacja Ocalenie
«Мала нервовий день, переходила дорогу через пішохідний перехід, гортала плейлист на мобільному, мене зупинила поліція і виписала штраф 200 злотих», – розповідає киянка Людмила Рак. Вона з подивом дізналась, що користуватися мобілкою не можна, коли переходиш дорогу у Польщі.
Штраф за неправильне користування мобільним телефоном
Інцидент трапився у центрі Варшави, і претензії поліцейських були обґрунтовані. Відповідно до норм Kodeksu Wykroczeń (Кодекс про адміністративні правопорушення), у Польщі заборонено користуватися телефоном, навушниками або іншими електронними пристроями, коли ви йдете через пішохідний перехід. Це загрожує штрафом до 300 злотих. Норми законодавства повʼязані з безпекою на дорозі, пішоходів та водіїв. До того ж, у Польщі існує величезна кількість спецтранспорту, який має пріоритет дорожнього руху, а також право проїзду на сигнал світлофора, що забороняє рух. Спочатку ми чуємо гучну сирену, а потім бачимо автомобіль, що наближається.
А водій може отримати штраф 300 злотих за телефон у руках, якщо його помітила таємна поліція навіть на світлофорі. Якщо це просто навігатор – для нього має бути утримувач. Законно карають у Польщі за ввімкнений двигун авто, якщо машина стоїть. Наприклад, прогрів автомобіля більш ніж 1 хвилину, якщо він стоїть, карається штрафом 100 злотих, згідно з нормами того ж кодексу. Це викликано вимогами до охорони навколишнього середовища, бо такий автомобіль виділяє надмірну кількість вихлопних газів.
5000 злотих або арешт за захаращення під'їзду
Поляки дбають і про чистоту паркінгів та під'їзду. За зимову гуму, велосипеди старі меблі чи непотрібний мотлох на паркувальному місці або біля нього, а також у під'їзді, можна отримати величезний штраф. А іноді захаращення проходів карається навіть позбавленням волі. Заборони на захаращення проходів або вільного доступу до евакуаційних шляхів прописані не лише правилами конкретних житлових кооперативів, а й урядовими протипожежними нормами. Наприклад, Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 7 czerwca 2010 r. w sprawie ochrony przeciwpozarowej budynków, innych obiektów budowlanych i terenów (Постановою Міністра внутрішніх справ та адміністрації про протипожежний захист будівель, інших будівельних об'єктів та територій).
Коляски, велосипеди та різні великогабаритні предмети у під'їзді зберігати суворо заборонено, оскільки це може перешкоджати виходу людей у разі надзвичайної евакуації. При першому порушенні мешканців попереджають та залишають припис. Якщо порушення відбувається систематично і захаращення набуває масштабного характеру, а також при невиконанні припису, пожежний інспектор може виписати штраф у розмірі до 5000 злотих. У складних ситуаціях порушника можуть позбавити волі на 30 днів. Якщо сталася пожежа, і доведено, що речі у підʼїзді заважали гасінню, можна отримати до 10 років позбавлення волі, якщо є жертви.
Також у Польщі заборонено матюкатися у громадських місцях – любителям сказати міцне слово загрожує покарання до 1500 злотих.
Якщо ви залишаєте дитину до 7 років одну в будинку, і на це скаржаться сусіди ( навіть за відсутності загрози для життя неповнолітнього), муніципальна поліція може накласти штраф на батьків від 20 до 5000 злотих.
Розпиття алкоголю у громадських місцях карається штрафом у 100 злотих. А ось за їзду на велосипеді пʼяним (вміст алкоголю в крові від 0,2 до 0,5 проміле) можна отримати штраф 1000-2500 злотих або арешт на 14 діб.
Незважаючи на те, що у Польщі популярні великі тераси та балкони, експлуатувати їх потрібно правильно. Якщо сусідам заважає дим із гриля з вашої тераси або ви вибиваєте килими на балконі, за це можна сплатити штраф 500 злотих.
Перед збиранням грибів - зайдіть на сайт Міністерства клімату та навколишнього середовища.
Найнезвичайніший штраф загрожує грибникам. Про це мало хто знає, але у Польщі не можна збирати гриби у тих частинах лісу, де є заборона на вхід. Заборона на збирання грибів діє також у заповідниках та національних парках. За це гаманець може схуднути на 500 злотих. А покарання розміром до кількох тисяч злотих можна отримати за збирання грибів, що знаходяться під охороною. У Польщі таких аж 17 видів. Точний перелік грибів можна знайти на офіційному сайті Міністерства клімату та навколишнього середовища.
А які незвичні штрафи довелось сплатити вам?
Пишіть нам: redakcja@sestry.eu
Не можна матюкатися та залишати дитячу коляску у під'їзді
Поліцеальна школа в Польщі – це можливість здобути популярну професію, отримати диплом, визнаний в усіх країнах ЄС, вивчити польську мову, легалізуватися та влаштуватися на роботу. До того ж приймають до таких шкіл без вступних іспитів. Навчання переважно безкоштовне. Але деяких правил доведеться суворо дотримуватись
Випускник поліцеальної школи не здає іспит на знання мови при подачі на карту резидента або сталого побиту
«Нова спеціальність сама мене знайшла!» – впевнена Маргарита Черниш, яка почала навчання у поліцеальній школі з вересня 2023 року за спеціальністю ерготерапевт (фахівець, що допомагає людям з обмеженими можливостями відновити соціальні, побутові та функціональні навички). Маргарита виховує дитину з аутизмом і їй цікаво допомагати людям з особливими потребами. У Варшаві вона з початку війни: перші пів року працювала на кухні в дитсадку, який відвідує її син, а потім вирішила опанувати нову професію і вивчити мову.
– Дуже сумую за рідною Полтавою, але поки йде війна – повертатися не планую. Адже в Польщі набагато більше, ніж в Україні, можливостей для дитини з аутизмом. І я хочу використати нагоду і розвиватися як фахівець з сенсорної інтеграції для діток з особливостями, – пояснює Маргарита.
Вступити до поліцеальної школи легко: обираєш бажану професію чи локацію школи, готуєш пакет документів і приносиш їх до секретаріату. По суті, це аналог наших технікумів, тільки вчитися можуть усі дорослі від 18 до 60 років. Головний документ при вступі – перекладений присяжним перекладачем атестат про повну загальну середню освіту (переклад коштує орієнтовно 200 злотих). Якщо атестат загубився, його можна відновити в Міністерстві освіти.
Яким професіям навчають? Медичним: дитячий та дорослий опікун, асистент людини з обмеженими можливостями, ортопед, масажист та асистент стоматолога. Індустрії краси: майстер манікюру, перукар, косметолог, стиліст і візажист. Можна стати флористом, барменом, бухгалтером і турагентом, вивчити основи готельного чи розважального бізнесу тощо. Навчання триває від року до двох у денній і заочній формах. Найдовше, а саме тричі на тиждень протягом двох років, вчаться майбутні масажисти. Популярною вважається професія «асистент стоматолога», яку можна опанувати з нуля. Ну і випускнику не обов'язково працювати у стоматологічному кабінеті, можна займатися дезінфекцією в лікарнях чи салонах краси.
До речі, косметологів у поліцеальній школі не вчать робити ін'єкції та агресивні кислотні пілінги, які зараз користуються найбільшим попитом на ринку. Маски, чистка обличчя, базовий догляд і фарбування брів – ось навички, яким навчають фахівців.
Важливий бонус поліцеальної школи – можливість підтягнути мову до рівня В1. До того ж, якщо школа входить до офіційного списку польських навчальних закладів, то її випускник звільняється від іспиту на знання мови при подачі на карту резидента або постійного побиту.
– Якщо мовне питання для вас важливе, уточнюйте перед вступом, чи підтвердять вам на обраному факультеті рівень польської і хто викладачі, – радить Дар’я Харкова, яка закінчила поліцеальну школу п’ять років тому і отримала спеціальність медичної опекунки. – Коли я вчилась у поліцеалці, у нас на групу 30 осіб було тільки двоє українців, а всі викладачі – поляки. Зараз студентів-українців – більшість, і дедалі частіше з’являються і викладачі-українці. З одного боку, зі своїми легше зрозуміти матеріал. З іншого – польську мову до високого рівня ви так навряд чи підтягнете.
Якщо школа має дофінансування ЄС, то навчання безкоштовне. Якщо ні – в середньому оплата за місяць становить 80-200 злотих. Школи мають партнерів та часто надають бонуси своїм студентам у вигляді безкоштовних відвідувань різноманітних заходів і музеїв. Студенти віком до 26 років мають знижки на проїзд громадським транспортом.
– На нашому курсі медичних опікунок була відмінна матеріально-технічна база для навчання, – згадує Дарія. – Кабінет був облаштований, як справжня лікарня: халати, рукавички, антисептики, одноразові інструменти та засоби гігієни, пакети для стоми – тобто все те, що може знадобитися у догляді за лежачим хворим. Пам’ятаю, я заздрила тим, хто обрав професію флориста чи перукаря. Адже вони виходили зі школи з квітами та новими зачісками, а медичні опікуни поверталися з занять із запахом антисептика.
На іспиті треба відповісти на 60 запитань за 40 хвилин
Навчання за спеціальністю медичний опікун для Дарії Харкової тривало всього рік. Заняття у школі проходили чотири дні на місяць у вихідні. Решту часу потрібно було готувати домашнє завдання й опановувати матеріал самотужки. Матеріалу давали дуже багато, а предметів було, як в університеті: професійна англійська лексика, основи господарської діяльності, гігієна праці, основи техніки безпеки й інше.
Особиста присутність на заняттях – основна й сувора вимога поліцеальної школи. Прогули караються – десь накладають грошовий штраф, десь за пропуск половини занять виганяють зі школи. Раніше, коли російсько-українська війна ще не почалась і в українців не було тимчасового захисту, за прогули могли навіть депортувати.
– Кожному, хто має намір працювати за фахом, по закінченню курсу доведеться скласти іспит, – пояснює Дарія. – Якщо ви його не складаєте, то отримуєте документ про те, що прослухали лекції за спеціальністю. Іспит ділиться на дві частини – теоретичну та практичну. У мене з теорії було 60 питань, на які потрібно було відповісти за 40 хвилин. А це майже неможливо, якщо не вчив матеріали та погано володієш мовою. Правильних відповідей має бути щонайменше 60 відсотків. Ну а на практичній частині я витягнула завдання «помити голову лежачому пацієнтові». А в цій справі важливо дотримуватися всіх нюансів, яких вчать викладачі. Перед вами манекен, з яким треба поводитись, наче з людиною: привітатись, запитати згоду на маніпуляцію, обов'язково мити голову в медичних рукавичках, а коли сушиш волосся феном, то змінити рукавички на нові.
Отож, скласти головний іспит у поліцеальній школі під силу не кожному. А перескласти його можна тільки раз через пів року. Натомість той, хто сумлінно вчився і показав високий результат, отримує диплом, який визнають усі країни Євросоюзу.
Поліцеальна школа дає переваги в легалізації побиту в Польщі
А ще поліцеальна школа може стати у пригоді тим, хто має проблеми з картою побиту, як, наприклад це було у Дар’ї з Харкова, яка закінчила поліцеальну школу, обравши спеціальність опекунки медичної. На той момент вона вже працювала у Варшаві та мала карту тимчасового побиту.
«Карта побиту дуже залежить від працедавця. Якщо я змінювала роботу, то в мене було лише 30 днів, щоб змінити карту, оскільки вона прив'язана до роботи, роботодавця. Це дуже незручно, бо на моїй карті були ще чоловік та донька. Я дізналася, що студенти поліцеальних шкіл звільнені від цієї процедури і не зобов'язані змінювати карту побиту, якщо змінюють роботу. Плюс це був чудовий шанс освоїти нову спеціальність», – ділиться Дар'я.
Зверніть увагу, що у поліцеальній школі можна обрати і тривалість навчання, і наставника з професії. Ця модель навчання підходить також тим, хто хоче змінити чи підтвердити свою кваліфікацію.
«Після уроків вони виходили з новими зачісками й квітами, а ми – із запахом антисептика» - ми зʼясовували переваги освіти для дорослих
Футбольний клуб «Шахтар» відкрив першу офіційну футбольну школу в Польщі для хлопців і дівчат від 2 до 13 років. Sestry побували на тренуванні столичному районі Bemowo.
Перше, що вражає, це розмір футбольного поля – воно справді величезне. Тренування проходять на стадіоні у Варшаві за адресою Obrońców Tobruku, 11. Це Bemowski ośrodek piłki nożnej. Тут є кілька великих футбольних полів з електронним табло, трибуни для глядачів і навіть металева огорожа для гостей – там на професійних матчах розміщують фанів команди запрошеної команди-противника, аби уникнути сутичок між гостями та господарями матчу.
«Нам дуже не вистачало таких тренувань у Варшаві. До цього, ми тренувалися просто на секції після школи. Але це не той рівень. Тут є відчуття, що ти вже справжній футболіст та тренера дуже мотивують. До професійних польських шкіл потрапити складно, багато проблем із комунікацією, так, і грати хочеться зі своїми українцями», – ділиться мати юного гравця Андрія Гаманюка.
Головним тренером школи є Карпутєв Сергій - чемпіон України з футболу серед юнаків, кандидат у майстри спорту з футболу, тренер в проекті Welcome Through Football, який проводився під егідою UEFA, тренер в проектах Shakhtar Social.
Записатись на заняття незалежно від попередньої підготовки можуть усі охочі хлопці й дівчата. Учні отримають пріоритетне право брати участь у відборі до Академії «Шахтаря», а також стануть частиною регулярних професійних футбольних подій клубу. Офіційне відкриття школи планується у листопаді 2023 року, з подарунками, розіграшами та запрошеними футболістами-чемпіонами.
Футбольний клуб проводить регулярні тренування для дітей у по суботах та неділях (фоторепортаж)
У країні посилюються вимоги до водіїв таксі Bolt, Uber та Free Now. Відтепер компанії муситимуть перевіряти особу того, хто хоче працевлаштуватися. Це має підвищити безпеку пасажирів, в першу чергу, бо є випадки неадекватної поведінки водіїв, спроб домагань і навіть згвалтувань у таксі (32 випадки таких злочинів в Польщі зафіксовано минулоріч).
Водіїв перевірятимуть ретельніше
Якщо раніше водій таксі через мобільний додаток міг онлайн налагодити роботу з посередником, то тепер він повинен особисто з'явитися в офіс на перевірку. У компанії зроблять фото водія і перевірятимуть його не менше, ніж один раз за 50 поїздок – це дає гарантію того, що перевезення здійснюється виключно тим водієм, який уклав договір. Щодо людей, які вже уклали договір, то їхній термін верифікації особи спливає у жовтні 2023 року. Вони також повинні з'явитися особисто в офіс компанії-перевізника. Згідно з новими правилами, якщо посередник не виконуватиме своїх зобов'язань, йому загрожує штраф у розмірі 10 000 злотих, за повторне порушення – до 50 000 злотих.
Крім цього передбачаються обов'язкові перевірки посвідчення водія в Центральному реєстрі транспортних засобів і водіїв (Centralna Ewidencja Pojazdów i Kierowców). У водія вимагатимуть довідку про відсутність судимості. Служби таксі зможуть обмінюватися даними водіїв.
Читайте також «Як не стати жертвою таксі-мафії у Варшаві»
«Для роботи в таксі Варшави нелегалам продавали готовий акаунт»
Киянин Віталій Ткаченко у Варшаві мешкає п'ятий рік, два з яких працює таксистом.
«Нічого складного у нових правилах для водіїв немає, просто потрібно буде частіше фотографуватись. Тому що раніше часто продавали акаунти для роботи в таксі нелегалам. А зараз уже іноді, коли я їду за кермом, програма просить мене надіслати фотографію, що автомобілем керую саме я. Довідка про несудимість, на мою думку, марна справа. Більшість водіїв – приїжджі, судимості в Польщі не мають, а чи були судимі на батьківщині, невідомо. Довідка коштує 30 злотих і дійсна лише місяць. Крім того, зараз вимагають ліцензію, раніше з цим було не так суворо. Ліцензія для водія таксі коштує від 100 злотих, вона дійсна лише в тому місті, де працюєш», – розповідає Віталій.
На сьогодні перевізники й самі зацікавлені у тому, щоб підвищити безпеку поїздок. Так, Bolt вже тестує аудіозапис в авто під час поїздки, Uber, якщо авто довго стоїть під час поїздки (наприклад, в заторах), надсилає повідомлення у додатку, де вимагає підтвердити, чи все гаразд. Крім цього, можна ділитися своїм маршрутом із родичами чи друзями.
Зараз працювати в службі таксі можна із закордонним посвідченням водія. Але, за словами Віталія Ткаченка, їх уже готують до того, що до травня наступного року водії мають перейти на польські права. Це також підвищить безпеку перевезень, оскільки у Польщі є досить високі вимоги до водіїв. Але це створить проблеми для тих, хто приїжджає і одразу хоче влаштуватися у таксі. Оскільки обміняти посвідчення водія на посвідчення польського зразка можна тільки після 6 місяців перебування в країні.
8 тисяч водіїв втратили роботу
Компанія Bolt ще в 2022 році посилила верифікацію водіїв та попросила їх пред'являти ще й медичну довідку про можливість роботи у сфері перевезень, свідоцтво про успішне проходження психологічних тестів та ідентифікатор водія таксі. Як наслідок, 1 січня 2023 року служба заблокувала 8 тисяч водіїв, які не змогли виконати нові вимоги. Найчастіше блокування були пов'язані з відсутністю ідентифікатора водія таксі. Цей пластиковий документ видають уженди (місцеві адміністрації) за заявою, і вони просто не встигали обробляти величезну кількість запитів.
Безумовно, нововведення у польських службах таксі змінять ситуацію з безпекою на краще, але не вирішать усіх проблем.
Польща вводить нові правила. Sestry дізналися як перевірятимуть водіїв
У Польщі стартувала державна програма «Pierwsze mieszkanie» (Перше житло), що допоможе взяти кредит на купівлю житла зі ставкою лише 2 відсотки. При цьому, скористатися опцією можуть і українці, які покинули свою країну через війну. Для цього їм, як і громадянам Польщі, потрібно відповідати усім критеріям програми. Умови – позичальнику ще не виповнилось 45 років і це його перше житло. Звичайно, потрібно мати на руках усі документи, що підтверджують платоспроможність, а також – позитивну кредитну історію. Якщо українець вже працює в Польщі, то більшість банків розглядають перекладені польською мовою документи з Українського бюро кредитних історій.
Гарантом безпечного кредиту під 2 відсотки є держава, яка сплачує різницю за процентною ставкою на 10-річний період.
Вартість квадратного метру не обмежена, але програма передбачає суму кредиту до 500 тисяч злотих для одиноких позичальників та до 600 тисяч злотих для подружжя або особи, яка виховує дитину.
За регламентом програми «Bezpieczny Kredyt 2%», власний внесок не може перевищувати 200 тисяч злотих. Це означає, що можна обирати квартиру вартістю до 700-800 тисяч злотих. До речі, влада стверджує, що цю програму можна буде поєднати з програмою «Mieszkanie bez wkładu własnego» і оформити іпотеку навіть, якщо у вас немає коштів на перший внесок, але є високий дохід.
Пропозиція діє до 31 грудня 2027 року. Людина, яка придбала житло на таких підставах, зобов'язується прожити в ньому хоча б рік. Здавати таке житло в оренду не можна. Якщо квартира не використовується за призначенням, то учасника програми можуть змусити повернути всі кошти. Також якщо в період дії пільги за кредитом (це 10 років) ви захочете продати приміщення, це анулює домовленості. Купівля іншого житла або отримання права власності на нерухомість (за винятком спадщини), а також переплати за кредитом у перші три роки також скасовують дію пільги.
- Банки, що підтвердили участь у цій програмі і надають кредити:
- Bank BPS и Banki Spółdzielcze
- Zrzeszenia BPS,
- Bank PEKAO S.A.,
- Bank Spółdzielczy Rzemiosła у Кракові,
- Bank Spółdzielczy в Brodnicy,
- Krakowski Bank Spółdzielczy у Кракові,
- PKO Bank Polski S.A.,
- SGB-Bank S.A.,
- VeloBank S.A.
- Alior Bank S.A.
- Документи, які необхідно надати банку:
- 1. Карта сталого чи тимчасового побиту
- 2. Свідоцтво про сплату податків
- 3. Договір з забудовником або продавцем
- 4. Довідка про офіційну заробітну плату
- 5. Витяг з бюро кредитних історій
- 6. Історія руху коштів на банківських картках
- 7. Довідка про несудимість
Пільговий кредит на житло під 2% українцям видаватимуть на таких же умовах, що й полякам
На вулицях з'являються сезонні квіти. Біля музею-в'язниці Пав'як, чагарник Calocephalus із сріблястими пагонами. Новий Свят і Краківське Передмістя прикрашають жоржини, ехінацея, квітки з романтичною назвою «Крила ангела», але головні акценти - це жовті, червоні листя дерев, особлива атмосфера осіннього міста, яку хочеться залишити собі на памʼять у виразних фото, в якій приємно пити каву та надихатися.
Sestry підготували для вас must visit у категорії «Осінь у Варшаві».
1. Pumpkin Farm у Варшаві – одна з найвідоміших гарбузових ферм у всій Польщі. Знаходиться в маєтку Powsin в районі Wilanów на вулиці Drewny, 17. Всюдисущі гарбузи різних сортів, розмірів і кольорів на кількох гектарах землі, солом'яні піраміди, кукурудзяний лабіринт, альпаки, кролики, тарзанка і частування з гарбуза – це улюблена локація варшавян та туристів, працює вона лише восени.
2. Коли бетонний пейзаж міста прикрашає жовте, оранжеве та червоне листя, він стає суперестетичним і ніби проситься у кадр. У Варшаві є чимало будівель, покритих пишною рослинністю, що в'ється на фасадах, і одну з таких будівель може спостерігати на вулиці Chocimska, 24, це будівля Національного інституту охорони здоров'я (Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego PZH). Варто прогулятися вулицею Krzywickiego, там декілька таких будинків в листях. А також цікаві рослинні локації знайдете неподалік фуд-кортів Browary Warszawskie.
3. Від вулиці Krzywe Koło до вулиці Brzozowej є місце, яке називають Вулицею кам'яних сходів. Воно восени набуває просто неймовірного шарму. Це прихована, вузька та крута вулиця у центрі міста поєднує верхню частину Старого міста з районами вздовж річки Вісли. Цей район розташований на горі і має крутий схил, тут відкриваються чудові види. Про цю локацію знають не багато людей, і вона точно варта уваги.
4. Кожен мешканець столиці знає про парк та музей Łazienki Królewskie, алеї якого восени виглядають неймовірно. Також Ogród Saski у стилі бароко недалеко від Старого міста біля Placu Pilsudskiego сповнений старих каштанів, мальовничих алей та затишних лавочок.
Парк з фонтаном та дивовижною водонапірною баштою польського архітектора, італійця за походженням Енріко Марконі, мальовниче озеро, оточене плакучими вербами, симетричні доріжки з газонами та квітниками,Скульптури Муз та Доброчесності, що прикрашають сад, створюють неповторну осінню атмосферу.
5. Сад на даху Бібліотеки Варшавського університету на вулиці Dobra 56/66 восени просто заворожує своїм центральним куполом, вкритим криваво-червоним плющем. Це один із найбільших садів на даху в Європі. Сад відкритий для відвідування до пізньої осені та розділений на чотири частини, кожна з яких вкрита різними видами рослин. Тут можна відпочивати з пледом на траві, пити чай із термоса та милуватися панорамою Варшави з мостів та оглядового майданчика.
6. Кав'ярня Deseo на вулиці Burakowska, 5/7 розташована у мальовничому дворику на межі столичних районів Воля та Жолібож. Кав'ярня та кілька інших ресторанчиків розташовані на території старої мереживної фабрики. Будинки зі старої цегли обплітає густий плющ, їм товаришують мінігарбузи, верески, а стара бруківка під ногами додає колориту.
7. Osiedle Przyjaźń переносить в атмосферу осені, яку не побачиш у мегаполісі. Локація відрізняється від усіх інших варшавських пейзажів і нагадує музей просто неба. Дерев'яні будинки різних кольорів в стилі заміських садиб побудовані в 1952 році. Тут панує спокій, характерний для лінивих передмість. Це одне з улюблених місць прогулянок мешканців Бемово. А розташований житловий масив на вулицях Marii Grzegorzewskiej та Konarskiego.
8. Park Skaryszewski викликає спогади про дитинство, де була гонитва за білками, стрибки по каменях річки, печера на вкритому ялинами пагорбі, схованки серед дерев та перші побачення. Осінь забарвлює локацію в неймовірні кольори. Парк величезний, білки наполегливо випрошують частування.
9. Zamek Ujazdowski і парк теж варто відвідати. Тут знаходиться королівський палац польського короля Августа II, розташований він поряд із парком Łazienki Królewskie. Цю локацію обов'язково потрібно сфотографувати восени! Класична архітектура та мʼякі тони зачаровують аристократизмом. Оточений зеленню, величний замок з баштами ніби зійшов зі сторінок старовинних гравюр.
10. Żelazowa Wola це особлива місцевість, заледве у 46 км від Варшави. Тут розташовани чудовий, майже казковий осінній парк, що оточує білий садибний будинок. Відновлена садиба, в якій народився Фредерік Шопен, простір, що багато років розробляли дизайнери. Їхнім завданням було не лише зібрати артефакти, а й створити атмосферу, що передає дух творчості композитора. Парк навколо садиби захопить фарбами, рослинністю, чудовими містками і музикою природи, тією, що памʼятає великого маєстро.
Осінь у столиці Польщі чудова, неможливо встояти перед її дивовижним шармом
Немає слів, здатних описати біль та розпач маріупольців. Окупанти, з перших днів повномасштабного вторгнення цілеспрямовано знищували місто і людей. На відновлення Маріуполя знадобиться 10 років, та вже не відновити життя людей. Своїми історіями з нами поділилися жінки, які провели кілька тижнів в окупованому місті.
Аліна Чубарова: «Я записувала, що ми їли, куди прилетів снаряд, а потім дні злилися в один»
Аліна вела щоденник із перших днів війни. Разом із чоловіком, дитиною, мамою та стареньким котом Мойсеєм вона витримала понад три тижні у блокадному Маріуполі, поки не добралася до Бердянська.
«Я записувала, що ми їли, куди прилетів снаряд, коли пропало світло, зв’язок, газ. А потім усі дні злилися в один. Вдень бомбардували літаки. Увечері безперервно стріляли з чогось важкого. Було дико і страшно, та я далі сподівалася, що стіни сховища нас врятують. Молилася, хоч давно цього не робила. Думала, за які гріхи це могло зі мною трапитися», — згадує Аліна.
У кота закінчилась їжа. Мойсея Аліна вже раз вивозила з Ясинуватої Донецької області, тоді зіткнулися з війною вперше. Кіт нагадує їй про безтурботний час, коли ще все було добре. Потрібно було вийти і дістати Мойсею їжу. Аліна знала, що не всі повертаються — часто тих, хто вийшов, знаходили під стінами будинку мертвими.
«Попри страх, пішли з чоловіком додому. Син Демид із мамою залишилися у сховищі. Тільки зайшли до хати, затряслися стіни. Думала, все… Взяли корм, пісок для Мосі, взуття, сухі шкарпетки собі та пішли назад. Потім вже навіть готували картоплю на багатті під мінометний обстріл».
12 березня на школу, де навчався син Аліни, скинули авіабомбу. На вулиці холодно. Стріляли з усього постійно. Всі дні стали однаково страшними. Зв’язку із зовнішнім світом не було.
«Якби місяць тому хтось сказав, що я зможу другий тиждень не митися, спати в пуховику та взутті на підлозі в кімнаті, де крім нас ще 12 людей — я б розсміялася. Виявилося — можу. Постійно думаєш, від чого помреш? Від голоду? Зневоднення? Чи задихнешся під завалами будівлі, в якій ховаєшся?»
Аліна відчувала страшну провину перед сином, що йому доводиться переживати таке. Надії на зелений коридор не було, а коли все навколо розсипалося остаточно та палахкотіло, сім’я зважилася вибиратися самотужки. Залишалось провести ще одну ніч у палаючому місті. Цієї ночі Аліна з сином спустилася в інше бомбосховища, а її чоловік Сашко пішов по сумки. Через годину прийшов його товариш із підбитою ногою та словами, що не знає, де Сашко. Чоловіків розкидало вибуховою хвилею.
«На щастя, невдовзі я почула голос Сашка. Він стояв блідий, у посіченій куртці та з відірваними ручками від пакетів. Він сильно вивихнув ногу, травмував вухо та руку», — каже Аліна.
Шлях на підконтрольну Україні територію сім’я ділила на маленькі відрізки. Доводилося обминати зруйновані будинки, мертві тіла, які ніхто не міг прибрати і поховати, по дорозі застали ще й обстріли з моря. Те, що їм вдалося вибратися, Аліна вважає найбільшим дивом, а все пережите пеклом на землі. Після Маріуполя родина Аліни жила у Запоріжжі, а потім переїхали до Києва.
Лариса Ткаченко: «Прошу онука не дивитися: дуже багато мертвих»
Лариса Борисівна провела в окупованому Маріуполі кілька тижнів, переживши авіаудари та найстрашнішу дорогу у своєму житті.
«Навколо все вибухає, люди падають мертві, все відбувається як у справжнісінькому фільмі жахів, тільки наяву. А я прошу онука не дивитися навколо, бо дуже багато мертвих людей».
Коли почалася війна, 60-річна жінка відновлювалась після операції. Вона з донькою, зятем та онуком спочатку жила у тісній костюмерній Дому Культури «Молодіжний», потім родині вдалося перебратися до бомбосховища.
Перші два дні всі залишалися вдома. На третій день розірвалася бомба, їхня дев’ятиповерхівка підстрибнула від вибуху і спалахнула.
«Ми спробували потрапити до якогось підвалу, але там висів величезний замок. Пішли до бомбосховища, але там все забито людьми. Тоді вирішили піти на роботу до дітей. Тільки вийшли — почався обстріл, спалахнула зупинка. Я ледве бігла, а снаряди сипалися», — Лариса Ткаченко досі згадує ті страшні дні зі сльозами, а її руки тремтять.
Залишитися на роботі у дітей не вийшло — приліт у дах будівлі і все спалахнуло. Сім’ї пощастило потрапити до Дому Культури «Молодіжний», а після цього з’явилися місця у бомбосховищі, в якому на той момент було 300 людей. З них третина — діти. Спали сидячи, топити лід, щоб попити чай, готувати юшку з картоплі та води на багатті, але найстрашнішим було те, що обіцяну евакуацію раз-у-раз скасовували. Надія танула.
«Їжі не було. Снаряди падали дедалі ближче. Пожежу вже ніхто не гасив, та й гасити не було кому. Коли спалахнула будівля, де були діти, жінки, інваліди, ми зрозуміли, що у нас лише один шанс на порятунок. Всю ніч думали, згоримо чи ні, а вранці вирушили в дорогу».
Пробираючись через зруйновані будівлі, цеглу, каміння, мертві тіла, Лариса Борисівна разом з родиною дійшла до мети, пройшовши найдовший у своєму житті шлях — 40 кілометрів пішки. Мала можливість залишитись у Польщі чи Німеччині, але обрала переїхати до столиці України. Жінка живе у квартирі знайомих та каже, що у такому віці їй складно звикати до нових порядків.
«У Польщі нам допомагали, але згодом довелося б самим влаштовувати своє життя, вчити мову. Це більше для молодих. Та й Україну я люблю, не бачу своє життя не тут», — каже жінка.
Крім пенсії, на життя Лариса Ткаченко заробляє тим, що робить на замовлення прикраси й іграшки з бісеру. Її вироби з патріотичною символікою мають попит у Європі.
Ольга Беспала: «Люди стояли за водою. Починався обстріл — і хтось гинув»
До 24 лютого родина Ольги Беспалої жила звичайним життям: чоловік стоматолог, вона журналістка, син школяр. Збудували й облаштували будинок — живи та радій. Тоді ще ніхто не знав, що в підвалі цього дому вони переживуть найстрашніші дні свого життя, а від будівлі залишаться руїни.
«Як і багато хто, ми думали, що все швидко закінчиться. Навіть продуктами не запасалися. Чоловік ходив на роботу до 26 лютого — стоматологічна поліклініка приймала пацієнтів з гострим болем. Знаходилися й ті, хто дзвонив і запитував про зубні протези, коронки. Це якось заспокоювало. Та невдовзі центр міста перекрили, з’явилося багато військових. Чоловік про всяк випадок взяв ліки з клініки», — згадує Ольга.
Потім ці ліки допоможуть людям, бо, попри обстріли, до лікаря приходили навіть у підвал, щоб вирвати хворий зуб або за знеболювальним. Коли дрібними гострими осколками синові сусіда посікло живіт та шлунок, тоді чоловік віддав нещасному залишки знеболювальних, хлопця завантажили на ковдру та віднесли до лікарні, яка на той час уже була без вікон.
Страшними стали походи по воду, якої постійно не вистачало. Була мрія напитися вдосталь, а доводилося заощаджувати. На чай топили сніг на багатті. Ходити до джерела було страшно, це робили лише за нагальної потреби.
«Люди стояли за водою, починався обстріл — і хтось гинув. Відтягували трупи та стояли далі. Кого могли, ховали. У нас у підвалі було трохи консервації, знайшлося печиво та шоколад, що я не особливо люблю, але купила ще за часів коронавірусу. Залишки каші, яку можна було зварити на багатті, адже газу та світла давно не було. Було дуже холодно. Я думала, що мені ніколи не зігрітися».
Коли ворожі літаки почали скидати бомби безперервно, один із вибухів зруйнував гараж та одну з машин, будинок теж був частково зруйнований, вирішили їхати. Ця дорога була найстрашнішою для Ольги, адже звичні та улюблені місця встеляли розірвані тіла, поранені люди йшли з порожніми поглядами без надії на порятунок, а покинуті будинки зяяли дірками вибитих вікон.
На одному з блокпостів машину перевіряли чеченці. «Чому на машині написано “Діти”? Я у його віці вже вбивав», — сказав окупант, кивнувши у бік 15-річного сина Ольги.
Коли родина дісталася на підконтрольну Україні територію, одразу купили хліб. Ніколи ще він не здавався таким смачним.
Нині Ольга із сім’єю живе у Німеччині. Повертатися не планують, активно вчать мову й інтегруються у суспільство. Єдине, що трохи засмучує: ні вона, ні чоловік не можуть працювати за професією.
«Я люблю Україну і мрію знову побачити свій дім, але коли ми зможемо потрапити до Маріуполя, невідомо. У Німеччині хороша соціальна підтримка, нам дали житло, тому ми тут», — резюмує Ольга.
Фото з приватних архівів героїнь публікації
Аліна, Лариса й Ольга роками облаштовували своє життя в Маріуполі, будували плани на майбутнє. 24 лютого 2022 року російські окупанти принесли пекло
Вона – українка з 18-річним стажем роботи на держслужбі та у вищих державних органах влади, на її руці татуювання «Ірпінь 07.03.2023». Марина із позивним Юта каже, що це її другий день народження – ледве вибралася з окупації на Київщині, рятуючи інших. Він – росіянин за паспортом, який воює на боці України у складі Російського добровольчого корпусу (РДК) і не вважає себе хорошим. Олександр із позивним Фортуна каже, що історія про хороших і поганих руських – це російський наратив, який активно підтримує ліберальна опозиція, що розїхалась країнами ЄС. У його системі координат люди не міркують такими категоріями – вони беруть до рук зброю та йдуть захищати Україну.
Юта та Фортуна одружились 6 років тому, про це можна написати книгу. Вона – корінна киянка, а він – народився та жив у Новосибірську.
Познайомилися на Фейсбуці. Через рік Олександр прилетів до Києва. Росіянина прикордонники не впустили, вже вийшов закон, що забороняв чоловікам із РФ приїжджати до України. Марина поїхала за Олександром до Білорусі. Згодом вони одружилися в Грузії, щоб жити в Україні.
«Тут були нацики у чорному зі зброєю. Хто їх бачив та де вони?»
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну Олександр зустрів в Ірпені, що на Київщині. Маючи російський паспорт, чоловік обіймав керівну посаду у великій торговій мережі. Міг би забрати дружину та виїхати за кордон.
«24 лютого я прокинулася рано, Сашко, як завжди, поїхав до Києва на роботу, а я пішла за мамою. Поки забирала її, над нами пролетіли два винищувачі, почалася висадка російського десанту в Гостомелі (Гостомель – передмістя Києва, граничить з Ірпенем – ред.). Зрозуміла, що все серйозно і попросила чоловіка повертатись до нас», – згадує Марина.
Наступну ніч родина провела у підвалі. Потім подружжя почало організувати місцеву самооборону. Група Фортуни та Юти працювала з коригування української артилерії по ворогу, вони організовували місцеве населення та допомагали з евакуацією, коли почалися активні бої. Якось їм дісталося завдання наводити вогонь на колону окупантів, де, як з'ясувалося пізніше, був брат Сашка із Росгвардії. Брата тоді важко поранило, його відправили лікуватися до Білорусі.
«Було відчуття одного дуже довгого дня. З одного боку, люди згуртувалися та активно допомагали один одному. З іншого, знаходилися ті, хто пропонував відвезти мою тещу за 2 тисячі доларів до Житомира, причому тисячу потрібно було заплатити авансом», – згадує Фортуна.
Лише 28 лютого подружжю вдалося відправити маму Марини машиною до Яремче, на Західну Україну. Самі вони вирішили залишитися в Ірпені.
Колона ворожої техніки зайшла до містечка. І над їх життям нависла реальна загроза – коригувальників завжди вбивають на місці, а Сашка та Марину вже активно шукали окупанти.
«Коли ми побачили, що колона російської техніки заходить до міста, то сховали зброю, переодяглися та спустилися до підвалу. Тієї ночі мені здавалося, стріляли з усього. Я думала, що вийду – і довкола нічого не вціліло. Нас у підвалі було десь 20 людей. Вранці прийшов російський командир і запитав: «Тут були нацики в чорному зі зброєю. Хто їх бачив і де вони? Але нас не видали», – розповідає Марина.
Вибиралися з окупації – три пари штанів та рюкзак готівки
Коли обстріл трохи вщух, вони забігли до квартири за кішкою і вирішили вибиратися до Києва. Збирали групу охочих та пішли у бік центральної вулиці. Навколо вже все горіло і перетворювалося на одне суцільне пекло, а на перехресті заповітні кілька метрів не добігла жінка із дитиною. Обстріл був настільки щільний, що навіть відтягнути тіла убік вдалося не одразу.
Вибратися до столиці не вдалося. Довелося заночувати у підвалі лікарні. Не було зв'язку. ніхто не знав, що діється у місті. На свій страх і ризик подружжя вирушило знову – короткими перебіжками повз ліс та поле. Коли обстріл став дуже потужний, загубили кішку, вона втекла з переноски.
«Добігли до мосту – він був весь у обгорілих машинах. Це був Апокаліпсис на землі». Кадри підірваного мосту на Ірпінь і тисяч людей, що ховались під ним, облетіли весь світ.
Марина з чоловіком дісталися Біличів (околиця Києва) і заночували у Києві у знайомих. Це було 7 березня. «На мені було 3 пари штанів, у руках рюкзак – все, що залишилося з речей», – каже жінка.
Перед початком великої війни Олександр отримав зарплату. Тож, мали цілий рюкзак готівки. А вже на початку війни купити їжу було проблематично, в магазинах залишився невеликий вибір товару, вони не працювали під час повітряних тривог.
«Нам усім світить від 20 років до довічного»
Фортуна зрозумів, що як раніше вже не буде, тому формування корпусу РДК стало цілком логічним. Сьогодні вони презентують себе як військово-політичну організацію, що складається з російських добровольців, переважно громадян РФ, які проживають на території України, що воювали на боці України з 2014 року, та стали на її захист з 24 лютого 2022 року. З початку повномасштабної війни бійці РДК брали участь у бойових діях у Чернігівській, Київській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях, а також у гучних рейдах за межами України – у Брянській та Білгородській областях.
«Росія намагається створити для своїх громадян ілюзію захищеності, але її державний кордон можна перетнути зі зброєю, що неодноразово довели наші рейди. Армія РФ радянського зразка, у них командування побудовано на системі доповідей. Можна виконати завдання та повернутись, поки інформація дійде нагору. Російська пропаганда називає нас терористами та вбивцями, але ми ставимо для себе глобальні цілі: усунення політичного режиму РФ та відновлення територіальної цілісності України у межах 1991 року. Нам хотілося б забрати одну російську область і зробити там Новоросію навпаки. Такий російський Сінгапур, де були б високі технології, штучний інтелект, дослідження у галузі генетики», – розмірковує Фортуна.
На питання, кому підпорядковується РДК, відповідає наступне: «В Україні ми підпорядковуємося Міністерству оборони, а всі операції на території Росії робимо самі, виключно за своєю ініціативою. Там (в Росії – ред.) кожному із добровольців корпусу світить від 20 років до довічного».
Сьогодні організація активно планує нові операції. Своїми найближчими соратниками вважають добровольців із Польщі.
«Ми щільно спілкуємось із Польським добровольчим корпусом, маємо великий обсяг спільного навчання та тренувань. Плюс вони беруть участь у боях на запорізько-донецькому напрямку, на південному сході з нами. Це наші найближчі колеги, ми постійно спілкуємось, тренуємось, воюємо разом. Ми з ними постійно на зв’язку, вони нам дуже допомагають, ми їм допомагаємо», – стверджує Фортуна.
Марина також задіяна в РДК, займається юридичною роботою і щоразу шалено нервується, коли чекає на чоловіка з бойових завдань. Після війни вони мріють виїхати у подорож щонайменше на півроку.
«Зараз багато що залежатиме від того, як Україна увійде в зиму. Росія намагатиметься утримати фронт до весни, за зиму акумулювати ресурси, провести мобілізацію та навесні воюватиме з новими силами. Україні потрібен успіх до Нового року, тому я порадив би чоловікам, які відпочивають у ресторані, докласти зусиль для перемоги. Я не говорю, що обов'язково йти воювати, але треба приносити користь. Волонтерити, донатити, допомагати військовим, якщо ви вирішили пов'язати своє життя з цією країною», – переконаний Фортуна.
Для російських родичів він «укронацист»
Подружжя повернулося до Ірпеня в квітні 2022 року. Марина з Сашком відразу ж почали шукати кішку Єву, що втекла на початку війни, і ремонтувати квартиру.
«Я довго дорікала собі, що залишила Єву в переносці. Якби одразу посадила її в рюкзак, вона б не втекла. Ми з Сашком об'їздили всі притулки та обійшли двори, розклеїли оголошення, зв'язувалися з волонтерами, які евакуювали тварин – все безрезультатно. Пошуки зайняли 2,5 місяців, і коли не залишилося надії, зважилися взяти іншого кота, який втратив господарів під час окупації. Тоді знайшлася наша Єва. Вагітна. І зовсім не в тому районі, де загубилася», – розповідає Марина.
Кішка народила чотирьох кошенят і всім їм знайшли господарів. А от з житлом було складніше. Будинок встояв, але дуже постраждав від окупантів. На два поверхи нижче квартири подружжя в стіні була наскрізна пробоїна від танка, дах будівлі проламаний і неабияк пошкоджений фасад.
«Спочатку ми просто заклеїли балкон целофаном, прибрали уламки і навіть зраділи, що житло просто є і воно не знищене, адже ми вже попрощалися із цією квартирою. Потім будинок відновили. Втім так, як було раніше вже не буде, адже війна триває», – розповідає подружжя.
Фортуна не підтримує стосунки із родичами з Росії. Давно зійшло нанівець навіть формальне спілкування з матір'ю, яка спочатку намагалася дотримуватися нейтралітету і звинувачувала у всьому американців, але після рейдів РДК на територію РФ, стала вірити в казки кремлівських пропагандистів. Сам Фортуна вірить лише у те, що його діти виростуть і правильно оцінять ситуацію. А поки що його викреслили зі списку сім'ї та додали у блек-лист у всіх соцмережах як «укронациста».
«Я не засмучений із цього приводу і завжди відкритий до розумного діалогу. Тим більше, що у Марини вони (російські родичі чоловіка – ред.) не в блоці», – каже Фортуна.
«Але вони мені не пишуть. Мабуть, знають, що прокляну», – відповідає Марина.
«Російські родичі чоловіка мені не пишуть. Мабуть, знають, що прокляну» – розповідає Марина виданню Sestry. Вона з чоловіком зараз в РДК
У школах Польщі навчається майже 200 тисяч школярів-українців, вже півтора роки від початку широкомасштабної війни Росії в Україні. Деякі проблеми інтеграції та організації навчального процесу вдалося подолати, але багато питань залишається. Які зміни чекають у новому навчальному році? Що зроблено для інтеграції українських дітей у польське учнівське середовище? Що буде, якщо повідомити неправильну адресу проживання шкільній адміністрації? Чим приватна школа відрізняється від державної? Про все це читаєте у матеріалі видання Sestry.
Про безплатні ноутбуки, іспити та інтеграцію
Минулоріч у польських школах виникали труднощі з адаптацією українських дітей-воєнних біженців. Питання були не лише через мовний бар’єр і нерозуміння навчального матеріалу. Діти з територій, охоплених війною, важко звикали до нового середовища, лякались гучних звуків, не могли порозумітись з польськими однолітками тощо. З нового навчального року у школах Польщі запроваджені новації, які дещо поліпшують ситуацію.
Основні зміни для українців у польських школах у 2023/2024 навчальному році такі:
• вводяться додаткові заняття з польської мови (від 6 годин на тиждень) індивідуально або у групах до 15 осіб;
• з'явиться можливість складати випускні іспити з іноземної мови, яку діти вивчали в українській школі;
• українці матимуть окремі терміни подання заяв для складання іспитів. 15 березня 2024 року - кінцевий термін подання на іспити після 8 класу, на атестат зрілості та професійний іспит;
• для учнів підготовчого класу (так званий нульовий клас для дітей 6–7 років) не буде щорічної атестації, якщо дитина погано володіє польською мовою (має бути відповідне рішення педагогічної ради);
• будуть створені додаткові групи у дошкільних навчальних закладах та 1-3 класах шкіл;
• навчальні заклади зможуть брати на роботу фахівців – психологів та соціальних педагогів, наприклад – без педагогічної освіти, які надаватимуть психологічну підтримку школярам. Крім цього, в екзаменаційній комісії працюватимуть люди зі знанням української мови;
• з’являться спеціальні інтеграційні та комбіновані групи, що спростить процес адаптації українців та дозволить їм ефективніше розібратися у навчальному процесі;
• українські діти зможуть взяти участь у програмі, за якою чотирикласникам видаватимуть ноутбуки. 7 липня 2023 року Сейм Польщі ухвалив Закон про підтримку розвитку цифрових компетенцій учнів та вчителів. Згідно з ним, забезпечення учнів безкоштовними комп'ютерами розпочнеться вже у 2023/2024 навчальному році. Батькам польських школярів, а також дітям з інших країн, які підуть до четвертого класу польських шкіл, можна буде оформити заявку на отримання ноутбука. Опція доступна як для учнів державних, так і для приватних шкіл.
Отже, це торкається новацій. А тепер розберемо як на практиці вже відбувається процес навчання на прикладах українок, чиї діти відвідують школи у Польщі.
«Більше року в Польщі, а мову не вчать»
Українці Ірині з Києва школа у Варшаві подобається, хоча був один момент, що її збентежив: «Син пішов у перший клас 166 школи на Волі (район Варшави – ред.). У класі із 18 учнів 10 – українці. Було соромно, коли вчителі в чаті робили зауваження, що багато дітей вже понад рік в Польщі, а мову не вчать і даремно просиджують штани на уроках. Сподіваюся, обіцяні додаткові заняття з польської мови багатьох дисциплінують і будуть поштовхом до її вивчення», – вважає Ірина.
Мама другокласника Олена Катасонова живе за 40 км від Варшави у місті Груєць, у них із 17 осіб у класі 3 – українці.
«Ставлення хороше, минулого навчального року Рома був старостою класу, однокласники звуть на всі дні народження, атмосфера доброзичлива. У школі всі кабінети, а також туалет, їдальня, роздягальня підписані польською та українською мовами. У школі двічі на тиждень були безкоштовні додаткові заняття з польської мови. Зараз кажуть, що буде більше годин», – розповідає Олена про навчання свого 8-річного сина. Вона вважає, що головне дати дітям можливість навчатися. Далі вже від учнів та батьків залежить як скористатись цим шансом.
Як потрапити до школи, що не належить до вашого району?
Українці, що втікали від війни і отримали статус тимчасового захисту в Польщі (мусить мати PESEL ukr – це ідентифікаційний номер, який є у кожного резидента держави, за яким визначаються і питання працевлаштування, освіти, охорони здоров’я тощо) мають право подавати документи до будь-якої школи в цій країні. Однак треба зважати на ситуацію в кожному конкретному регіоні. Наприклад, школи Варшави зараз переповнені. І якщо прагнете, щоб дитина ходила до школи, що не відноситься до вашого району, то, швидше за все, вам відмовлять. Тому що зобов'язані взяти, в першу чергу, тих дітей, які проживають на відповідній території. У школах найчастіше просять показати договір оренди квартири, щоб з’ясувати це при прийомі дитини.
«Буває так, що школа за 3-4 км від будинку набагато краща, ніж найближча. А договір оренди у Польщі – це, по суті, надрукований на принтері документ без печаток. Але не слід забувати, що у країні законність документа засвідчують підписи, у договорі оренди є PESEL та дані власника житла. І за ними дуже просто все перевірити, бо школа інформує ужонд (місцева адміністрація в Польщі – ред.), звідки до них поступають на навчання діти. І там якраз уже можуть порівняти, чи правдиві дані вказані у договорі оренди», – попереджає фахівець з питань легалізації у Польщі Юлія Приходько.
Є легальний спосіб потрапити до школи, що не належить до вашого району, і для цього можна, наприклад, зареєструватися у хостелі у потрібному районі. У такому разі ви не порушуєте закон, але займаєте місця тих, хто проживає на цій території.
«Ми не будемо вам прислужувати»
У польських школах бувають ситуації, до яких батьки виявляються не готові. Часто це стосується інклюзивних форм освіти.
Марина Леонова з Харкова має двох дітей. Цього року її хлопчики пішли у 7 та 3 клас школи номер 2 у районі Урсус у Варшаві.
«Це інтеграційна школа, де можуть навчатись як звичайні дітки, так і учні з особливостями. У мого молодшого сина Михайлика аутизм, тому школу обрали саме цю, хоча в нашому районі є декілька інших закладів. І от з його навчанням ситуація виявилась складною. Водночас мого старшого сина Івана вчителі та однокласники зустріли дуже добре, для українських дітей там є 6 годин польської на тиждень – додатково та безкоштовно», – ділиться Марина.
У класі, де навчається Михайло, загалом 26 дітей. Окрім сина Марини, є ще одна дитина з аутизмом.
«Не знаю, хто правий у цій ситуації, але з початку навчального року мені дають зрозуміти, що моя молодша дитина незручна. Я сподівалась, що в інтеграційній школі знайдуть підхід до сина, але там не розуміють проявів його емоцій.
Наприклад, Мишко може підійти та обійняти іншого хлопчика за живіт, або голосно заплакати. Раніше у нас був особистий тьютор, але у цій школі є один тьютор для всіх дітей, і він не завжди перебуває поруч з моїм сином. У школі сказали, що не прислуговуватимуть нам і натякнули, щоб ми шукали для Михайла спеціалізований навчальний заклад», – розповідає мама хлопчика.
Віддавати його до спецшколи Марина Леонова не хоче – було докладено надто багато сил, щоби адаптувати дитину з особливими потребами до життя у суспільстві. Сьогодні Мишко спокійно ходить з мамою магазинами, подорожує і не створює особливих проблем. Марина щиро вірить, що у школі він теж адаптується, що йому почнуть приділяти більше уваги.
Від 2400 до 9000 злотих за приватну школу
Про ефективне використання можливостей освіти знає Аліна, мати Іллі Сніжко, який відвідував приватну польську школу весь минулий навчальний рік. Перед цим кілька місяців дитина навчалася у державній школі на Жолібожі (ще один район Варшави). В Україні хлопчик вчився в англомовній школі і англійською розмовляв не гірше рідної, української. За першої ж нагоди у Польщі його перевели до приватного закладу з англійською мовою навчання.
«На своєму досвіді ми відчули, наскільки сильно відрізняється освіта у приватній та державній школі. По-перше, у звичайній школі 33 учня у класі, де вчителі фізично не в змозі приділити всім увагу, домашні завдання фактично не перевіряються, і дуже багато тримається на самодисципліні. Для мене було відкриттям, наскільки м'які тут учителі. У нас би вже викликали батьків до школи, якось покарали, а тут намагаються заспокоїти і загалом дітям дозволяють дуже багато. Працює принцип, що дитину не можна нічого змушувати робити без їі волі», – дивується жінка.
Після кількох місяців у державній школі батьки перевели сина до приватної двомовної школи. Зміни очевидні: у класі вдвічі менше дітей, домашніх завдань набагато більше та контроль за успішністю вище. На вході школярі залишають телефони у спеціальному осередку у адміністратора і забрати їх можуть лише, коли йдуть додому о 17-18 годині.
«Мені сподобалося, що дітей стимулюють до знань. Наприклад, за гарну успішність запрошують на чаювання з директором, всіляко заохочують, діти пишуть навіть наукові роботи англійською, дуже цікава група продовженого дня.
Є сквош, барабани, піаніно та спортивні активності. Пропонують екскурсії, поїздки вихідного дня, подорожі на канікулах країнами Європи. В принципі, створюється така атмосфера, що дитина сама хоче вчитися. Але програма п'ятого класу приблизно як в Україні у восьмому, дуже багато додаткових занять», – розповідає мама.
Приватна школа у Варшаві задоволення не з дешевих. Ціна двомовної школи коливається в межах 2400-4000 злотих на місяць, ціна за англомовну школу може сягати 9 тисяч злотих на місяць. Додатково оплачуються гуртки та секції за інтересами, шкільна форма, обіди, фонд екскурсій та друковані робочі зошити. При цьому в хороших приватних школах Варшави важко знайти місця, а вступні іспити не набагато легші, ніж до університету. Договір із приватною школою, як правило, укладається на рік. А якщо батьки вирішили розірвати його раніше, то часто зобов'язані попередити щонайменше, ніж за 4 місяці. Аліна змогла відновити бізнес у Польщі, той, що до війни мала в Україні, тому має надію впоратися з зобов’язаннями, адже її мета – найкраща освіта для сина.
Загалом, польська система освіти підходить до учня, в першу чергу, як до особистості – дитину не контролюють, не сварять, не змушують навчатися. Це чудово, бо йдеться про розвиток особистості. І водночас такий принцип вимагає самодисципліни від учня, тобто, дитина отримає знання, якщо вона сама цього хоче. Для нас, українців, де батьки звикли примушувати дітей виконувати домашні завдання, все перевіряти і сварити, трохи незвично. Правда?
Додаткові заняття з польської мови та відтермінування іспитів, інтеграційні групи – все це покращує адаптацію дітей. Ми з’ясовували деталі разом з мамами-українками
«Я планувала поїхати подалі, але почала допомагати людям»
Коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, Моніка Бур, нейрологопед з Варшави, піддалася загальній паніці і почала пакувати валізи.
«Я була як в тумані. Все, що коїлось, здавалося жахливим і несподіваним. Я подумала: якщо Путін насмілився розпочати таку велику війну в Україні, що йому заважає піти далі? Заправила повний бак, поміняла гроші на євро, склала найнеобхідніші речі. А через кілька днів усвідомила, що пережила почуття страху, вирішила скерувати свою енергію на допомогу людям», — згадує Моніка.
Відтоді стала активною волонтеркою, збирала речі та відвозила їх у центр для біженців, організовувала заняття для українських дітей, допомагала влаштовувати їх до шкіл та садків, організувала допомогу через усіх своїх друзів, перші кілька місяців присвячувала більше часу українкам, ніж своїй родині. А ще полька стала користуватись усіма послугами, які пропонували українські жінки у соціальних мережах.
«Зіткнулася з тим, що не всі готові просто так прийняти допомогу. Українки дуже працьовиті, вони прагнуть самі заробляти гроші. Вирішила, що допомагатиму їм у цьому», — ділиться жінка.
Відтоді вона робить макіяж, манікюр тільки в українських майстринь, купує торти, пельмені, вареники, її діти тривалий час мали няню з Києва. «Вона вчила польську мову у нас, а ми в неї вчилися української. Нині вона повернулася додому», — каже Моніка.
Зізнається, що ніколи не намагалася заощадити на послугах українок, завжди платила ринкову вартість і раділа, що люди у такій складній ситуації не опускають руки.
«Я не боюся ракет та повітряної тривоги, бо тепер знаю ціну людяності»
Ася Мішталь — шкільна вчителька з Варшави. Від 24 лютого 2022 року вона допомогла сотням сімей. Почалося з того, що жінка стала волонтером в ЕКСПО-Центрі, куди на той момент прибував величезний потік біженців. Жінка займалася пошуком житла для них, але виявила ініціативу та вирішила допомагати просто від себе.
Щодня, крім виконання волонтерських завдань, обирала тих, кому особливо потрібна допомога та намагалася вирішити їхні питання за допомогою усіх своїх зв’язків, друзів, знайомств. Хтось шукав лікаря, інші хотіли переїхати до іншої країни. Купувала їжу та одяг, квитки, планувала маршрути, ночівлю й оренду житла, займалася з дітьми — так Ася допомагала підопічним адаптуватися до нових умов.
«У мене був хлопчик Назар. З сім’ї лікарів, ця дитина має неймовірний хист до хімії. Ми почали шукати для нього заняття та способи проявити себе. Важливо, щоб діти почували себе потрібними в новому місті, щоб у них з’явилися друзі. Назар переміг в Олімпіаді з хімії. За якийсь час його сім’я вирішила повернутися додому, і я влаштувала їм прощальний вечір у Варшаві. Найголовнішою нагородою за всі ці місяці стало зізнання підлітка, що єдине, за чим він нудьгуватиме вдома, це наші бесіди, спортивні та шкільні змагання, прогулянки», — ділиться жінка.
Цього літа вона їде до Києва у гості до своїх підопічних. Асю запросили, вона без вагань взяла квитки. Каже, що дуже хоче побачити людей, котрі стали їй рідними.
«Я не боюся ракет і повітряної тривоги, бо тепер знаю ціну людяності та вірю, що Україна переможе. Добро завжди перемагає — цього я навчаю дітей, і сама живу за таким принципом», — резюмує вона.
«Якщо росіяни забрали в них дім, то мої ляльки хоча б змусять їх посміхнутися»
«Я займаюся продажем автозапчастин, ми працюємо з українцями. Від них часто чула, що може початися війна, але це здавалося мені чимось неможливим», — згадує Марцеліна.
Коли до Польщі почали прибувати біженці, понад сто людей жінка розселила у своїх знайомих, друзів, родичів, колег та у себе вдома. Допомагала оформити виплати, давала гроші, купувала продукти й одяг, займалася влаштуванням дітей у школи і садочки.
«Я відкладала гроші на новий автомобіль, але витратила їх на допомогу людям. Не вважаю це чимось особливим — у такій ситуації було б не нормально не допомогти. І якби мені довелося віддати все, що в мене є, аби ця страшна війна закінчилася, я без сумніву зробила б це», — зізнається Марцеліна.
Вона посміхається і жартує, що неможливе зробила лише її 6-річна донька Зоя, яка віддала всю свою скарбничку й улюблені іграшки українським дітям — родина прийняла їх у себе вдома. Досі дівчинка неохоче ділилася іграшками, та коли в будинку з’явилися біженці, вона підійшла до мами і сказала: «Якщо росіяни забрали у них дім, то мої ляльки хоча б змусять їх посміхнутися».
«Мама сказала, що любить мене та більше не розплющила очі»
Маґда Ковальська — кризовий психолог, багато працювала з неблагополучними родинами, але досвіду роботи з людьми, які пережили воєнні дії, не мала. Коли почалася війна, жінка без роздумів пішла працювати в один із центрів для біженців, а також активно збирала речі, одяг і продукти для них.
«Найскладніше було працювати з тими, хто пережив окупацію. Хто не просто чув звуки вибухів, але й бачив, як знущаються з їхніх рідних, бачив їхні останні хвилини життя — це назавжди залишиться в їхній пам’яті. І в моїй пам’яті залишиться історія маленької дівчинки з-під Києва: «Нашу машину сильно обстріляли. Мама сказала, що любить мене та більше не розплющила очі. Машина спалахнула, потім тато взяв мене на руки, ми з бабусею довго бігли лісом. Хочу повернутися додому і сказати мамі, що я теж її люблю», — подібні історії Маґда досі згадує зі сльозами на очах.
За півтора року вона провела сотні консультацій, допомагаючи українцям адаптуватися до нових умов життя, батьки жінки прихистили понад 50 українських сімей у своєму готелі неподалік Закопаного, відомого польського курорту.
«Все, що ми, звичайні люди, можемо протиставити жорстокості цього світу — це людяність та взаємодопомога. Я ніколи не чекала на якусь особливу подяку, але мені приємно, що з багатьма українцями ми підтримуємо зв’язок досі, моя допомога виявилася їм корисною», — вважає Маґда.
Фото надані героїнями публікації
Чотири історії польських жінок, які допомогли українкам під час війни. Ніхто з них не вважає, що зробив щось особливе. Кожна має величезне серце.
Досліджувати світ із дитиною завжди цікаво, а в Польщі про це знають не з чуток, адже тут справжній культ розваг для дітей. Різноманітні парки, музеї та майстер-класи — тут вміють зацікавити дитину так, щоб вивчення світу було захопливим та корисним. Отож вирушаємо!
Плескатися у фонтанах парку Байка
За 27 кілометрів від Варшави у місті Блоні міститься величезний парк з басейнами, фонтанами, музичними інструментами та безліччю ігрових майданчиків. Це просто рай для малюків, там можна провести весь день з ранку до вечора. Територія парку поділена на зону спокійного відпочинку й активних розваг. Тут міститься найбільша в Польщі зона пішохідних фонтанів, де можна обливатись водою і влаштовувати перегони між струменями. Поруч є неглибокі басейни для малюків, зона відпочинку з лавками та кріслами для батьків. Майданчик у парку потішить діток безліччю гірок, гойдалок, конструкцій для лазіння, але найяскравіше враження залишить сектор музичних інструментів. Там малюки можуть грати на ксилофоні, тарілках, чи барабанах або уявити себе знаменитим трубачем. А коли вже награлися та набігалися, то можна корчити смішні гримаси в секторі кривих дзеркал.
ul. Kardynała Stefana Wyszyńskiego 10, 05-870 Błonie
Прогулянка поміж крон дерев
Нові враження чекають на дорослих та дітей у селі Помєхувек, що біля аеропорту Варшава/Модлін. Підвісна стежка серед крон дерев — це неймовірно красивий і цікавий спосіб ознайомитися з різними видами птахів і дерев у цій частині Мазовецького воєводства. Стежка розташована на підвісних платформах в глибині лісу, а на кожній з них зібрана інформація про тутешніх птахів і дерева. Крім цього, на території села є два відомі заповідники: частина охоплена охороною в рамках програми ЄС «Natura 2000» і території, що входять до мережі Варшавського комплексу охоронних краєвидів (Warszawski Obszar Chronionego Krajobrazu).
До речі, тут можна відвідати парк Долина Вкри при лісовому розважальному комплексі із каруселями, оглядовою вежею та тренажерною залою просто посеред лісу.
ul. Nasielska 1B, 05-180 Pomiechówek
Пізнати життя давнього села
Реконструйоване селище XIX–XX століть розташоване в етнографічному парку в Маужицях біля міста Ловіч. Невеликі небесного кольору будиночки з білими візерунками, квіткові галявини, сади, мальовані паперові прикраси, якими тут обклеєні стіни, печі та стелі — ідеалістична картина побуту Лодзинського воєводства доповнена доглянутими господарськими будівлями тих часів. В музеї просто неба часто проводяться майстер-класи з плетіння вінків, випікання хліба, вишивання, гончарної справи, а влітку — фестивалі просто неба, отож можна відвідати комору, млин, кузню, зайти в будь-який будинок.
Muzeum w Łowiczu
Stary Rynek 5/7
99-400 Łowicz
Maurzyce, 99-440 Zduny
Природний інгалятор у Констанціні-Єзьорній
Всього за 10 кілометрів від Варшави у сосновому лісі та зелені потопає мальовниче містечко Констанцін-Єзьорна. Наповнене атмосферою затишку і теплоти, це місто, напевно, залишиться в пам’яті у кожного, хто хоч раз там побував. У теплу пору року тут регулярно проводяться кінопокази, а в Курортному парку безліч дитячих та оглядових майданчиків, гарних вілл XIX–XX століть, будівля паперової фабрики XVIII століття, але найголовніше — тут міститься соляна градирня заввишки 6 та діаметром 40 метрів. Пара соляного розчину насичена йодом, бромом і різними мікроелементами, тому приємну прогулянку тут можна поєднати з оздоровленням.
ul. Henryka Sienkiewicza
05-510 Konstancin-Jeziorna
Найбільший розарій
Ботанічний сад і Парк культури у Повсіні зобов’язаний відвідати кожен, хто мешкає у Варшаві. Сюди дуже зручно добиратися з Вілянува, а розваг для дітей досить багато. У парку культури є дитячі майданчики і спортивні зони для гольфу, безкоштовні зони для барбекю з мангалами. Гірки, мости, конструкції для лазіння, вежі розташовані на лісовій галявині.Тут тунелі нагадують стволи, що впали, а пісочниці — пташині гнізда. Для дітей старшого віку є мотузковий парк. А в ботанічному саду розбито альпінарій і найбільший у Польщі розарій, оранжереї, зони екзотичних та садових рослин, яблуневий сад із 500 видами дерев. Малюків не залишать байдужими рослини-хижаки, що харчуються комахами.
ul. Prawdziwka 2, 02-973 Warszawa
ul. Maślaków 1, 02-973 Warszawa
Запустити залізницю і проїхати на ретро поїзді
За 55 кілометрів від Варшави, у місті Сохачев, на території колишньої залізничної станції 1922 року функціонує Музей вузькоколійної залізниці. Його колекція складається з понад 150 експонатів, серед яких старовинні паротяги, дрезини, вагони, військові платформи, легкові автомобілі, пристосовані для їзди по коліях, а також бричка Пілсудського — кінний екіпаж, який рухався рейками. У виставковому залі можна запустити макет залізниці, кинувши туди монетку. У вихідні з квітня до жовтня тут можна подорожувати до Кампіноської пущі на ретропоїзді.
Крім того, у Сохачеві міститься Музей Сохачевської землі і Битви під Бзурою з величезною колекцією зброї, спорядження, обмундирування та інших реліквій військової кампанії вересня 1939 року і битви на річці Бзура — найбільшої наступальної битви союзних військ на початку Другої світової. А на невеликому пагорбі біля музею збереглися рештки замку князів Мазовецьких.
Muzeum Kolei Wąskotorowej w Sochaczewie
ul. Licealna 18, 96-500 Sochaczew
Muzeum Ziemi Sochaczewskiej i Pola Bitwy nad Bzurą w Sochaczewie
Plac Tadeusza Kościuszki 12, 96-500 Sochaczew
Динозаври на Урсинові
Переміститися в парк юрського періоду зовсім нескладно, а ось вражень залишиться багато. Парк юрського періоду (Park Jurajski) на Урсинові з Музеєм Землі познайомить молодих дослідників з доісторичними часами, розповість про перші гриби та комах, динозаврів, що населяли планету в той час. У сімейному парку розваг є освітня доріжка, а також зона розваг з атракціонами. Тут можна відчути себе археологом чи просто залізти всередину скульптури динозавра.
ul. Puszczyka 18, 02-781 Warszawa
Aleja Na Skarpie 20/26, 27
00-488 Warszawa
На скейти всією родиною
Якщо ви справді готові до такого сценарію, то краще за парк ім. Збіґнєва Герберта на Бєлянах не знайти! На трьох гектарах території є маршрути для новачків і просунутих любителів скейтів, самокатів, роликових ковзанів із пандусами, підйомами та рівними ділянками траси. Для поціновувачів спокійного відпочинку — шахові столи і затишні місця, де можна посидіти з книгою.
Park im. Zbigniewa Herberta
ul. Zbigniewa Romaszewskiego, 00-001 Warszawa
«Жива» палеонтологія
Якщо раптом шукатимете вхід до розрекламованого музею лялькових будиночків, то можете випадково знайти вхід до Музею еволюції. Він міститься в будівлі Палацу молоді в центрі Варшави, і важко уявити собі дитину, котра не була б вражена його експонатами. Муляжі риб, що еволюціонували, моделі стародавніх тварин, первісна людина на повен зріст та інші наукові артефакти точно здивують юного дослідника.
Muzeum Ewolucji Instytutu Paleobiologii PAN
Pałac Kultury i Nauki
Plac Defilad 1, 00-110 Warszawa
(вхід: z ul. Świętokrzyskiej przez Pałac Młodzieży)
Потримати в руках 12,5 кілограма золота
Маючи справу з грошима кожен день, що ми знаємо про них? Наприклад, на банкнотах євро намальовані мости, вікна і ворота, яких немає насправді. Вони просто символізують відкритість та співпрацю між країнами Європи. Центр Грошей Національного Банку Польщі, або Музей грошей у Варшаві — це найсучасніший виставково-освітній осередок у ЄС. Тут можна побачити унікальну колекцію монет, подивитися на мільйон злотих у сховищі, потримати в руках злиток золота вагою 12,5 кілограма, побачити першу польську банкноту з полімеру, а також вивчити весь процес проєктування і виробництва грошей. Крім цього, молодому поколінню буде корисно знати про цінність ресурсів і про те, як правильно взаємодіяти з грошима.
Centrum Pieniądza NBP im. Sławomira S. Skrzypka
ul. Świętokrzyska 11/21, 00-919 Warszawa
Більше інформації про події у Варшаві можна знайти ТУТ.
Ось що можна робити разом із дітлахами у Варшаві й околицях безкоштовно або за символічну ціну
Українцям, які отримали прихисток від війни в Польщі, надано в країні ті ж права, що й громадянам РП - на працю, соціальний захист, навчання, медичну допомогу. Все це можна отримати, маючи так званий статус UKR, він закріплений в іншому документі - це PESEL, його має кожен українець, тимчасовий воєнний мігрант у Польщі. Однак, якщо українець виїде з Польщі більш, ніж на 30 днів, статус автоматично втрачається, згідно з законодавством.
Помилки прикордонників
Зазвичай втрата статусу UKR відбувається з трьох причин. Найпоширеніша причина: прикордонна служба реєструє дату, коли громадянин України виїжджає з Польщі, але дату повернення не реєструє, аргументуючи це тим, що пред'явнику додатку dia.pl це необов'язково.
З такою ситуацією на кордоні зіткнулося чимало біженців, тому є сенс наполягати на тому, щоб прикордонний контроль з польського боку фіксував дату виїзду та в'їзду до країни, обов'язково поставивши штамп у паспорті. Крім цього, буває так, що громадянин України заїхав до Польщі за одним закордонним паспортом, а на теренах РП оформлює інший. Наприклад, через те, що у документа закінчився термін дії чи він загубився. І виїжджає із новим документом на територію України. Через невідповідність паспортних даних у системі часто відбувається програмний збій і, як наслідок, втрата статусу.
Часовий побут теж “винний”
Втратити статус UKR можна також під час оформлення карти побиту (її біженці можуть отримати на підставі ведення бізнесу чи працевлаштування) – тоді статус UKR буде втрачений на період отримання рішення.
Дія тимчасового захисту у Польщі припиняється, якщо переселенець оформлює захист в іншій країні ЄС.
У такому разі потрібно повідомити ZUS (Заклад соціального страхування) про виїзд та відмовитися від соціальних щомісячних виплат 500+ на дітей. Інакше з вас можуть стягнути кошти, якщо буде встановлено, що гроші отримані у період перебування за межами Польщі.
Коли перейматися?
Зазвичай про те, що статус тимчасового захисту перестав діяти людина дізнається тоді, коли припиняється виплата допомоги на дітей або ж їй відмовили у безкоштовній медичній допомозі. Щоб уникнути таких ситуацій, варто після повернення з іншої країни приблизно через тиждень самостійно перевірити свій статус за посиланням.
Або в пошукову систему ввести: Sprawdź swoje dane w rejestrze PESEL.
Після того, як ви авторизуєтеся в системі за допомогою довіреного профілю, побачите свої дані. Якщо навпроти графи status cizoziemca стоїть прочерк або написано UKR - це означає, що все гаразд, статус є чинним. У разі втрати статусу у цьому розділі буде написано, що іноземець не є громадянином країни ЄС чи Швейцарії, а також не є членом сім'ї такого іноземця.
Кроки, що допоможуть відновити статус UKR
1. Зверніться до Urząd (місцева адміністрація) за місцем проживання. Якщо ви не залишали територію Польщі більше, ніж на 30 днів (навіть якщо не маєте штамп про зворотний в'їзд), то як доказ можете надати навіть чек з магазину або скріншот про транзакцію на території Польщі з мобільного банкінгу. Підійде також документ про звернення до лікаря, чи будь-якої іншої установи.
2. Якщо ви не залишали територію країни, а просто отримали новий паспорт, то з новим документом обов'язково варто прийти до місцевої адміністрації для актуалізації даних.
3. Якщо ви виїхали за територію країни більш ніж на 30 днів, але не оформляли тимчасовий захист в іншій країні, відновити статус можна, така опція доступна один раз.
Оновлення статусу є безоплатним. Якщо вас позбавили тимчасового захисту помилково, маєте право на отримання всіх пільг, що були втрачені за цей період.
Процедура не складна, та краще перевірити свій статус до подорожі за територію Польщі. Чому? Вже з'ясовуємо
Зверніться до редакторів
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.