Ексклюзив
20
хв

Дзвонити чи їхати самому? Правила виклику швидкої допомоги в Польщі 

Невідкладна медична допомога в Польщі доступна як громадянам, так і приїжджим — незалежно від того, чи оформлено медичне страхування. Однак тут є свої правила виклику бригади швидкої допомоги, і якщо викликати «каретку» не за протоколом, можна отримати штраф 1500 злотих. Розбираємось, у яких випадках дзвонити в швидку, а в яких — самостійно звернутися до лікарні

Юлія Ладнова

Чи відправляти до вас бригаду швидкої допомоги, вирішує диспетчер служби. Фото: pcrm.com.pl

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Якщо у дитини висока температура, яка погано збивається, але при цьому дитина свідома і без судом, — у Польщі це не привід для виклику бригади. У такому разі ви маєте звернутися на SOR (Szpitalny oddział ratunkowy). Хибний виклик бригади швидкої допомоги загрожує штрафом від 500 до 1500 злотих. А іноді навіть карається арештом.

Як у Польщі викликати швидку допомогу (karetka pogotowia)?

У Польщі попросити про екстрену допомогу можна за двома короткими номерами:

999 — телефон екстреної служби, на дзвінок відповідає медичний диспетчер.

112 — єдиний номер служби екстреної допомоги на території Євросоюзу. Його можна використовувати у випадках загрози здоров'ю та життю, а також при пограбуваннях, псуванні майна та інших екстрених ситуаціях. На дзвінок відповідає оператор, який після розмови з вами викличе відповідні служби: швидку допомогу, пожежну, поліцію, рятувальників. Або з'єднає вас з потрібною службою по телефону.

Якщо ви викликаєте бригаду швидкої допомоги, чітко відповідайте на запитання диспетчера, назвіть точне місце події, причину виклику, максимально опишіть того, хто потребує допомоги (ім'я, прізвище, стать та вік хворого). Також залиште всі свої дані та контактну інформацію. Саме диспетчер вирішить: відправляти медичну бригаду чи ні.  Якщо ситуація некритична, вам порекомендують самостійно звернутися на SOR. 

Скільки часу чекати швидку допомогу?

Швидка має приїхати до вас протягом 8 хвилин у місті (з населенням понад 10 тис) й протягом 15 хвилин за його межами. 

В яких випадках викликають швидку допомогу в Польщі?   

• втрата свідомості та розлад свідомості, спроба суїциду
• ДТП та серйозні травми
• дуже висока температура, але тільки в тому випадку, коли є судоми, втрата свідомості або інші симптоми, що людина зазвичай не відчуває при лихоманці
• зупинка серця, раптовий різкий біль у грудях, порушення серцевого ритму, сильна задишка
• раптовий різкий біль у животі та постійне блювання, особливо якщо воно містить кров
• масивна кровотеча з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
• масивна кровотеча зі статевих шляхів та стрімкі пологи
• гострі та тяжкі алергічні реакції (висипання, задишка, набряк) після прийому ліків, укусів отруйних тварин
• отруєння, зокрема медпрепаратами, хімічними речовинами чи газами, проковтування побутової хімії 
• ядуха, асфіксія
• серйозні опіки
• тепловий удар чи сильне переохолодження тіла
• удар електричним струмом
• утоплення
• агресія, спричинена психічним захворюванням
• падіння з великої висоти
• великі рани, травми ніг, коли людина не може ходити 

Читайте також: «Зубний біль: куди українцям звертатись у Польщі?»

Чи має можливість пацієнт чи його рідні самі обрати лікарню, до якої буде доставлений хворий? 

Ні. Людина, яка телефонує за номером екстреної допомоги, не може вибрати лікарню, до якої відвезуть пацієнта. Бригада екстреної медичної допомоги транспортує особу у стані раптової загрози здоров’ю чи життю до найближчого відділення швидкої медичної допомоги чи лікарні. Заклад вказує медичний диспетчер або обласний координатор швидкої медичної допомоги.

Читайте також: «Не знаєте, як зробити щеплення дитині в Польщі? Прочитайте цей текст»

Коли не варто викликати швидку допомогу і як відстояти свої права пацієнта?

Не викликайте швидку допомогу, якщо стан здоров’я не загрожує життю. Будь-який стан, коли людина може самостійно пересуватися, перебуває у свідомості, не має гострого нападу — не привід для виклику бригади. Висока температура у дитини, переломи кінцівок — привід звернутися до пункту невідкладної допомоги самому. Також не варто дзвонити в швидку, якщо вам потрібний рецепт на ліки, направлення до фахівця, додаткові аналізи чи консультації. 

Разом з тим бувають ситуації, коли диспетчер відмовляється надіслати бригаду необґрунтовано або пацієнт надто довго чекає на допомогу. У такому разі можна подати скаргу директору міської станції швидкої допомоги, яка вам відмовила. Також можна направити скаргу з описом ситуації воєводі, обов'язково вказавши точну дату та час. 

А ще в будь-якій ситуації, коли пацієнт підозрює, що його права порушено, слід звернутися до офісу Rzecznika Praw Pacjenta. У Варшаві це можна зробити за адресою: ul. Płocka 11/13, код поштовий 01-231, Warszawa

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66cd86bbf9d24918a2d5ec08_%D0%BB%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0.avif">«Читайте також: Безпліддя й гормональні збої. Як ще війна впливає на здоров’я українських жінок?»</span>

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Табличка «Zakaz fotografowania» має бути розміщена на фасаді будівлі, огорожі чи видному місці об'єкту таким чином, що не побачити її неможливо. Близько 25 000 таких знаків буде розміщено в Польщі на різних об'єктах. Це стратегічно важливі локації для безпеки та оборони держави. За поясненнями Міністерства оборони Польщі, формальна заборона на фотографування цих об'єктів існує з 2022 року. Однак досі не було єдиного механізму, що регулював би порушення та притягував до відповідальності. Не було і процедури отримання дозволів на зйомку таких об'єктів. 

З моменту набрання чинності Закону «Про захист батьківщини» в 2022 році з'явилася правова основа для заборони фотографування об'єктів, що мають значення для безпеки й оборони держави. Проте не було ні знака про заборону фотозйомки, ні правил її розміщення. Тож на практиці дотримання заборони було проблематичним, і багато випадків можна було легко оскаржити в суді саме через відсутність належного маркування, формальних процедур та документів (наприклад, шаблону дозволу). 

Як виглядає знак і на яких локаціях його встановлюють? 

Це квадратна табличка/знак розміром 60x60 см з червоним написом ZAKAZ FOTOGRAFOWANIA (заборонено фотографувати). На ній зображено закреслену піктограму фотоапарата, відеокамери й телефону. Основний текст перекладено англійською, німецькою, російською та арабською мовами.

Виготовлення і розміщення табличок обійшлося польському бюджету в 1 мільйон злотих. Розмістять знаки на таких поверхнях:

• обʼєктах інфраструктури, що належить Міністерству національної оборони;
• об'єктах, що особливо важливі для безпеки та обороноздатності країни;
• об'єктах критичної інфраструктури.

Що загрожує за порушення та в яких випадках зйомка можлива?

Порушнику загрожує штраф від 5 до 20 тисяч злотих, арешт до 30 діб та конфіскація обладнання, незалежно від того, належить воно безпосередньо порушнику чи ні. Також не можна знімати людей та рухоме майно, які знаходяться на території цих об'єктів.

Але зйомка можлива, якщо це:

• технічні фотографії об'єкта нерухомості, зроблені адміністраторами/менеджерами для документальних цілей;
• публічні заходи та фотографії іноземних делегацій, які підписують важливі угоди;
• висвітлення у ЗМІ конференцій чи інтерв'ю, що анонсовані та дозволені компетентним органом;
• геодезичні та будівельні роботи на замовлення уповноважених органів;
• діяльність служб: поліції, рятувальників, судових органів;
• різні публічні заходи, які проводяться уповноваженими органами.

Як отримати дозвіл на зйомку?

Для цього треба написати заяву на імʼя керівника обʼєкта, де планується зйомка, і чекати на відповідь протягом 14 днів.

• заява подається у паперовому або електронному вигляді з підписом;
• заявка повинна містити персональні дані та обґрунтування;
• треба вказати дані фотографа, адресу об'єкта, дату та кількість осіб, що будуть присутні на зйомці.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664c56c8418377acb7007858_grill%20warsaw.avif">«Читайте також: Де у Варшаві зробити гриль та посмажити м'ясо? Список місць»

20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Юлія Ладнова
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Де посмажити шашлик у Польщі й не отримати штраф? Місця і правила

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress