Нове покоління інцелів, виховане ПіС

Виборчий цикл у Польщі тягнеться з осені 2023 року. Півтора роки тому до прем’єрського кабінету за підтримки коаліції «Громадянської платформи», «Лівиці» й «Третього шляху» повернувся Дональд Туск. Прагнення «Громадянської платформи» взяти реванш у «ПіС» виглядає очевидним, як і резони, за якими кандидат від правих Кароль Навроцький названий в своїй агітаційній кампанії саме «громадянським кандидатом». Ці статуси підкреслюють характер холодної громадянської війни, на яку перетворилася президентська кампанія в Польщі. 

«Ставка більша за життя» — інакше не скажеш, до того ж для обох фіналістів перегонів. До речі, в експертному середовищі дедалі гучніше звучать припущення про проведення дочасних парламентських виборів навздогін за президентською кампанією.

Особливістю цього виборчого циклу в Польщі є його проведення в умовах війни в Україні, кінця-краю якій поки не видно. Польське суспільство 1 червня обиратиме Верховного головнокомандувача, і потенційні претенденти (це загальна позиція практично всіх учасників гонки) не мають намірів відправляти в Україну польських військових. Позиція дражлива для українських політиків, проте її можна правильно роз’яснити. Зокрема, якщо нагадувати про терміни початку надання Україні Польщею військово-технічної допомоги й обсяги переданої техніки та військового майна. Посол України в Польщі Василь Боднар слушно назвав Польщу «дорогою життя» для українців, і це не звучить перебільшенням. В умовах найбільшої в сучасному світі війни, на яку перетворилося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, важливо не наступати на мозолі партнерів. Принаймні через інстинкт самозбереження.

Хочу відзначити специфіку сприйняття всередині України польських виборів. Це важливий аспект. Подібність української та польської політичних систем не є 100-відсотковою, у Польщі президент, скоріше, виступає каталізатором або гальмує (залежно від порозуміння з правлячою коаліцією) головні прояви урядової політики. Тоді як в Україні в умовах воєнного стану риси офісно-президентської республіки стали надзвичайно помітними через зосередження повноважень в руках глави держави. Порозумінню між політиками це навряд чи сприяє.

Проте є й інша, вагоміша причина. Зараз на території Польщі перебуває близько двох мільйонів українців, не всі вони воєнні мігранти, про що важливо пам’ятати. Проте протягом 2014-2024 років польське громадянство отримали близько 40 тисяч українців, і зараз на порядку денному польського політикуму — ускладнення процесу його набуття. Українці стали не просто найбільшою національною меншиною Польщі, але й викликом для колись моноетнічної польської нації. Під час виборів будь-якого рівня це стає особливо помітним. «Українське питання» проявилося у публічно висловленому скепсисі Кароля Навроцького стосовно перспектив вступу України до НАТО і ЄС та заклику Рафала Тшасковського змінити умови для виплати допомоги «800+» на українських дітей, які перебувають на території Польщі.

Польсько-українські відносини з 24 лютого 2022 року пройшли від ідилії під акомпанемент «Гей, соколи» до стану прихованого напруження, який створює плідні можливості для кремлівського втручання. 

У Росії добре знають: у Польщі складно грати із симпатіями до РФ, проте цілком можна зіграти на антиукраїнських настроях з усім комплексом негативних емоцій

У Кремлі про це добре знають — і діють відповідно. Неможливість проведення з об’єктивних причин виборів в Україні сформувала політичний підхід «Після нас хоч потоп», мало придатний для діалогу з партнерами. «Невідомий» Володимиру Зеленському ще в січні 2025 року Кароль Навроцький здатний створити чимало проблем в разі обрання президентом РП. Його візит до Вашингтону й спільне фото з Дональдом Трампом — прозорий натяк на парадигму можливого розвитку відносин.

І тут питання не лише в тому, що кандидат від правих підписав «декларацію Менцена», яка передбачає зокрема відмову підтримувати вступ України до НАТО. Кароль Навроцький пішов на цей крок того дня, коли було зафіксовано його прогнозовану перевагу над Рафалом Тшасковським у фіналі президентської гонки. Тож закріпити цю тенденцію для штабу Навроцького, на жаль, цілком логічно. Інше питання: як Рафалу Тшасковському дезавуювати своє бачення України як буферної зони між Росією та Заходом, про що він заявив ще напередодні першого туру голосування? Не факт, що Тшасковський захоче корегувати власну позицію — загальний клімат польсько-українських відносин цьому не сприяє.

Попри згадані проблеми, варто відзначити успіх стратегічного значення у двосторонніх відносинах. Дієво продемонстрована офіційним Києвом готовність до ексгумації жертв Другої світової війни (колишнє село Пужники на Тернопільщині не належить до Волині, проте потреба у перепохованні була й там) дозволила нейтралізувати чергову провокацію на горі Монастир. Тамтешнє поховання вояків УПА, які не лише загинули у бою з радянськими карателями, але й, вірогідно, були громадянами Другої Речі Посполитої, традиційно стає об’єктом дій вандалів — з політичним підтекстом. Спільна позиція Варшави й Києва дає надію на порозуміння.

Дональд Туск, якого небезпідставно розглядають як можливого головного бенефіціара успіхів Рафала Тшасковського, 10 травня відвідав Київ разом з трьома послідовними лідерами європейської «коаліції охочих». Присутність польського прем’єра повинна була продемонструвати залученість Польщі до підтримання безпеки України на тлі вже згаданих обіцянок міністра оборони Владислава Косиняка-Камиша не відправляти польських військових в Україну. Проте характер коаліції не дозволив Туску трансформувати поїздку до Києва в свій серйозний успіх. І Туск вирішив змінити вектор, повідомивши про скасування торговельного безвізу для України на початку червня. Польща, як відомо, була серед ініціаторів цього кроку. Хоча товарообіг між Польщею й Україною у 2024 році склав 11,7 мільярдів доларів зі значним профіцитом Польщі.

Ситуація примушує закликати не лише готуватися до можливих нових випадів проти України на фініші президентської гонки, але й змінювати формат польсько-українського діалогу. Він повинен носити прагматичний характер і здійснюватися за «гамбурзьким рахунком*». Не зайвим буде й обопільний інформаційний супровід для уникнення прикрих непорозумінь. Інакше негативні тенденції у відносинах Польщі й України будуть тільки поглиблюватися.

‍

*«Гамбурзький рахунок» — термін, запропонований письменником Віктором Шкловським, що означає сувору, об'єктивну оцінку цінностей, незаплямовану контекстом, емоціями чи поточним наративом. Він походить від історії про борців, які після сезону сфальсифікованих поєдинків таємно зустрічалися в Гамбурзі, щоб провести справжні бої і встановити між собою справжню ієрархію.

Гамбурзька класифікація стала метафорою абсолютного вердикту — без пощади, без прикрас. Це мірило реальної цінності, незалежної від репутації, кон'юнктури чи емоційного сприйняття.

Що зміниться для студентів-іноземців

Перша вагома зміна стосується мови, а саме рівня її знання. За новими правилами, вже при вступі до польського вишу іноземець повинен буде підтвердити рівень володіння мовою сертифікатом рівня B2 і більше. Це стосується не лише польської, а також англійської мови, якщо іноземець обирає її в якості мови навчання в університеті. Ці поправки спрямовані на те, щоб  іноземці більше не могли використовувати студентські візи для влаштування на роботу або переїзду до інших країн Шенгенської зони. Також студент більше не зможе отримати карту побиту лише за умов навчання в університеті. А якщо він не розпочне навчання, на яке записався, то ректор ВНЗ буде зобов'язаний письмово повідомити про це до консульства, де студенту видали візу. Там можуть анулювати візу, і перебування на території Польщі в такому випадку не буде законним. 

Крім того, суттєво знизиться кількість іноземців в ВНЗ Польщі.Відтепер кількість іноземних студентів не може перевищувати 50% від загальної кількості студентів цього навчального закладу в навчальному році. Приймати нових людей навчальний заклад зможе тільки тоді, коли цей показник знизиться до 50%.  Тож кількість поляків та іноземців має бути рівною. 

Запроваджується єдиний реєстр іноземних студентів та аспірантів, а консули та МЗС набувають більше  повноважень щодо контролю за візами.

Що зміниться для висококваліфікованих спеціалістів

Якщо за новими правилами стати студентом буде складніше, то життя висококваліфікованих спеціалістів-іноземців має стати простішим. Це нововведення стосується отримання Blue Card — дозволу водночас на роботу і на проживання. Цю карту можуть отримати іноземці з вищою освітою або ті, хто має від 3 років досвіду роботи за фахом із затвердженого переліку професій (наприклад, у сфері IT, інженерії та інших затребуваних галузях). Цей документ надає трудові й соціальні права, як у громадян країн ЄС, можливість переїзду та роботи в інших країнах Євросоюзу та стабільний термін проживання в Польщі. 

Отримати його можна буде без тесту ринку праці для працедавців, тоді як дотепер треба було доводити, що на вакансію не вдалось знайти польського кандидата. А ще можна це зробити в електронному форматі. Щоправда, за нелегальне працевлаштування іноземця працедавцю загрожує штраф в 50000 злотих. 

Поліцеальні школи та отримання громадянства й карти резидента 

Дипломи поліцеальної школи більше не будуть підходити для отримання карти резидента або оформлення громадянства. Підтвердити знання мови можливо буде тільки сертифікатом на рівень B1-B2 з держіспиту. І це значно ускладнює шлях, бо іспит проходить лише 4 рази на рік, а кількість місць обмежена. Ті, хто закінчили поліцеальну школу до червня 2025 року, ще мають можливість податися з її сертифікатом на громадянство або карту резидента до червня 2026 року. Решті вже доведеться писати держіспит.

Як отримати громадянство Польщі?

Для того, щоб український громадянин чи будь-який інший іноземець міг претендувати на польське громадянство, йому треба мати для цього такі підстави:

Підстава №1: довести своє польське походження за корінням або діяльністю в полонійній організації 

Одна з можливостей для іноземця отримати польське громадянство — це знайти в своєму родинному дереві польських предків, або отримати “карту поляка” в інший спосіб, через долучення до однієї з полонійних організацій за кордоном. 

Ці організації повинні перебувати у відповідному державному реєстрі Республіки Польщі. В Україні дві такі організації — Federacja Organizacji Polskich na Ukrainie, а також Związek Polaków na Ukrainie. Отримавши Карту поляка, можна податися на сталий побит і вже через рік постійного проживання подати заяву на польське громадянство. Це найкоротший шлях.

Підстава №2: шлюб з громадянином (громадянкою) Польщі / за “правом крові”

Для отримання польського громадянства за цією підставою, необхідно щонайменше 2 роки безперервно і легально проживати в Польщі на підставі дозволу на постійне проживання (карта сталого побиту), а також щонайменше 3 роки перебувати у шлюбі з громадянином Польщі. Важливо не просто укласти шлюб, а й постійно проживати з цією людиною, вести спільне домогосподарство. 

За “правом крові” — це якщо один з батьків є громадянином Польщі, так само дитина може отримати польське громадянство. Дитина, яка народилася на території країни, отримує польське громадянство, якщо бодай один з її батьків —  громадянин Польщі. Другий з батьків повинен дати згоду на надання громадянства своїй дитині. 

Польське громадянство може також отримати дитина, яка народилася на території Польщі, а хто її батьки — невідомо (або батьки — особи без громадянства).

Також отримати польське громадянство можно через усиновлення громадянином Польщі неповнолітньої дитини. 

Підстава №3: постійне проживання на території Польщі 

• Іноземець повинен легально проживати в Польщі принаймі 3 роки без перерви на підставі карти резидента ЄС. Заявку на цю карту можна подавати після перебування в Польщі не менше 5 років на законних підставах, тобто, загалом треба щонайменше 8 років. Також варто врахувати, що не всі терміни рахуються 1:1, наприклад, навчання у польському виші рахується, як 1:0,5 роки. Водночас шкільне навчання за учнівською візою взагалі не враховується в загальний термін перебування; 
• іноземець має мати стабільне й регулярне джерело доходу в Польщі;
• іноземець повинен мати постійне місце проживання.

Підстава №4: постійне та легальне проживання на території Польщі 

Це — "класична" натуралізаційна умова, яка стосується тих, хто довго живе в Польщі. Для отримання громадянства за цієї умовою, необхідно: 

• перебувати в Польщі постійно й легально протягом принаймні 10 років на підставі дозволу на постійне проживання / дозволу на проживання довготермінового резидента ЄС / права постійного проживання;
• мати стабільне і регулярне джерело доходу в Польщі, 
• мати місце постійного проживання.

Підстава №5: офіційний статус біженця (нагадаємо, що українці, переважно, перебувають в статусі тимчасового захисту, а не біженства)

Умови отримання громадянства:  принаймні 2 роки безперервно і легально перебуває в Польщі на підставі дозволу на постійне проживання, який видано в Польщі як біженцю.

Підстава №6: дитина до 18 років на підставі громадянства одного з батьків 

Це можливо, якщо іноземець: 

• має менше 18 років;
• легально перебуває в Польщі на підставі дозволу на постійне проживання, дозволу на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу, або права постійного проживання;
• один з батьків має громадянство Польщі\один з батьків відновив польське громадянство;
• другий з батьків погодився визнати дитину громадянином Польщі.

Підстава №7: за виняткові заслуги перед Польщею громадянство від Президента Польщі 

Відповідну заявку може подати будь-який іноземець, навіть якщо він не проживає в країні. Однак зазвичай позитивне рішення з цього питання отримують ті іноземці, які мають особливі заслуги перед Польщею, гуманітарні підстави. Часто це спортсмени, актори, видатні діячі. 

Зокрема, минулоріч польське громадянство отримав американський актор і режисер Джессі Айзенберг. Президент Польщі Анджей Дуда ухвалив позитивне рішення у цій справі після виходу кінострічки «Справжній біль», у якій розповідається історія двох американців, що є нащадками польських євреїв. 

Для всіх бажаючих отримати польське громадянство є обов'язковим знання польської мови на рівні В1 (незабаром буде В2) — потрібно офіційне підтвердження: 

• сертифікат Державної комісії з сертифікації знання польської мови.
• дипломи бакалавра чи магістра польською мовою.
• свідоцтво про закінчення школи в Польщі (ліцею, технікуму тощо).
• свідоцтва поліцеальних шкіл, навіть отримані в Польщі, більше не будуть визнаватись.

Очікується, що інші зміни до урядових актів про отримання польського громадянства будуть презентовані вже восени 2025 року. Вони можуть зробити ще довшим шлях до отримання польського громадянства іноземцями.