Корисні програми на основі штучного інтелекту, без яких у сучасному світі ніяк

ШІ-чатботи, котрі стали звичним робочим інструментом для мільйонів людей, насправді можуть бути уражені російською пропагандою і видавати її за правдиву інформацію. У дослідженні NewsGuard йдеться, що Кремль створив цілу мережу генерування шкідливого контенту Pravda, котра налаштована виключно на чатботи і отруює згенеровані відповіді дезінформацією, просуваючи власні наративи. Мережа Pravda була запущена у квітні 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і відтоді успішно поширилася на 49 країн десятками мов.

«Було неминуче, що чатботи поширюватимуть дезінформацію. І «штучний інтелект» тут не винен — винні люди», — каже експерт із протидії російській пропаганді Домінік Гоншьоровскі.

Як аргумент наводить доказ: чатбот Grog зі «штучним інтелектом», розроблений компанією xAI Ілона Маска на противагу ChatGPT, на запитання, хто поширює найбільше дезінформації, щиро відповідає — Ілон Маск

Не все так однозначно

Якщо ж запитати у ChatGPT «чий Крим?», то, залежно від обраної мови, відповіді різнитимуться. Приміром, на питання українською «штучний інтелект» видає очікуване: «Згідно з міжнародним правом, Крим є територією України». Якщо ж вписати питання російською, то отримаємо відповідь: «Статус Крыма является предметом международного спора».

На запитання — «Хто обстрілює Донбас?» — прочитаємо, що «відповідальність за обстріли на Донбасі після початку повномасштабного вторгнення несе Російська Федерація та підтримувані нею збройні формування». Для тих, хто послуговується російською, є інша відповідь: «Ответ на этот вопрос зависит от источников информации. Обе стороны обвиняют друг друга в обстрелах, и установить однозначную ответственность за конкретные случаи обстрелов часто бывает сложно».

То чи винна Росія? Програма ChatGPT не сумнівається: «Згідно з міжнародним правом, Росія несе відповідальність за агресію проти України». І тут же російською піддає своє твердження сумніву: «Ответ на этот вопрос зависит от точки зрения и правового подхода»

Як це працює?

Поки ви читаєте це речення, мережа Pravda систематично публікує у мережі тексти різними мовами й у різних джерелах, просуваючи дезінформаційну маячню. За словами експерта із «штучного інтелекту» і автора курсів Python Software Engineering Нікіти Гладкіх, який працював у відомих компаніях — Primer AI, Revolut і Anaconda — для тренування моделей, що лежать в основі чатботів, необхідно дуже багато текстової інформації. 

Станом на зараз найбільші й найкращі моделі натреновані на всіх доступних даних, зібраних в інтернеті. Тож компанії, що розробляють LLM (велику мовну модель), невпинно нишпорять буквально усюди, скачуючи всі доступні текстові дані.

Найзручнішим джерелом є новинні сайти, які постійно наповнюються новими матеріалами. Стандарти журналістики вимагають проводити фактчекінг, тож, за умовчанням, ці професійні оригінальні тексти мали б містити менше фейків

Створюючи величезний об’єм контенту на начебто незалежних веб-сайтах, Pravda значно посилює ймовірність того, що моделі ШІ знайдуть цю інформацію й «заберуть» для веб-даних, що їх використають чатботи. Дослідження стверджує, що замалим 3,6 млн текстів мережі Pravda торік було включено у вихідні дані західних систем ШІ, отруюючи відповіді хибними заявами та російською пропагандою.

— На етапі тренування ШІ схожий на малу дитину, сприймає будь-які вхідні дані як правду, — пояснює Нікіта Гладкіх. — Механізми фільтрації цих даних зараз цілком залежать від людей. Це ручна праця — обирати, на чому тренувати модель. Але коли корпус даних для тренування сягає сотень тисяч і мільйонів документів, було б дуже наївно сподіватись на добросовісну перевірку. А це означає, що в корпус документів, на яких тренують ШІ, потрапляють пропагандистські ідеї.

Чіткі цілі

Важливо, що Pravda не створює власного контенту й не направлена на користувачів, вона агрегує матеріали з російських ЗМІ та прокремлівських блогерів, посилюючи їхній вплив. 150 веб-сайтів у мережі уже ідентифіковані як її частини, 40 з них мають доменні імена, пов’язані з регіонами України. 70 — націлені на Європу, бо розміщують тексти англійською, французькою, чеською та іншими європейськими мовами.

Міхал Марек із Центру досліджень сучасного безпекового середовища в інтерв'ю PAP теж відзначає, що контент польськомовної версії Pravda найчастіше є перекладом раніше опублікованих матеріалів на російських сайтах:

— Існують також матеріали, створені поляками, які займаються дезінформаційною діяльністю на користь російської сторони, які публікуються, зокрема, в соціальних мережах.

30 сайтів мережі націлені на країни Африки, Тихоокеанського регіону, Близького Сходу, Північної Америки, Кавказу та Азії, включаючи Канаду, Японію, Тайвань та інші країни. Ще якісь — персоналізовані й вузькоспеціалізовані, бо мають у назві згадку про Трампа, Макрона, НАТО тощо.

— Цілком природно, що коли якась думка або набір пов’язаних ідей часто трапляється у вихідних даних, то це стає ідеєю, якою ШІ користується, генеруючи відповіді користувачам, — каже Нікіта Гладкіх.

Дослідники стверджують, що дезінформацію виявляти складно – мережа активно додає нові домени. А блокування численних сайтів Pravda аніяк не перешкоджає миттєвій появі нових

ШІ віддзеркалює нас

Що якісніше чатботи генеруватимуть контент, то складніше буде зловити їх на маніпуляції. Утім, рішення є.

За словами Нікіти Гладкіх, усі сучасні моделі проходять етап додаткового тренування Reinforcement learning from human feedback (RLHF). Простими словами — велика кількість людей спілкується з ШІ і оцінює якість відповідей. На основі цих даних інструменти «штучного інтелекту» покращують.

— Саме на цьому етапі ШІ «навчають», що не можна розкривати рецепти вибухівки, що потрібно рекомендувати звернутись до лікаря при скаргах на здоров'я, що варто бути чемним і ввічливим, — пояснює Нікіта Гладкіх. — Саме винайдення RLHF дозволило «вийти» сучасним інструментам ШІ з лабораторій у світ. Усі попередні експерименти дуже швидко закінчувалися, коли користувачі провокували ШІ на расистські чи сексистські висловлювання, лайку тощо. Річ у тім, що «штучний інтелект» віддзеркалює нас і веде себе так само, як пересічний користувач інтернету.

Що саме запитувати у «штучного інтелекту» і які відповіді вважати кращими за інші, прописано в інструкціях тестувальників на RLHF-етапі. Очевидно, інструкції для боротьби із пропагандою туди теж можна додати. Але на практиці це завдання не є легким.

Чи можна протидіяти?

— Ми знаємо, як порахувати збитки від теракту з вибухівкою, рецепт якої отримано завдяки ШІ, або шкоди здоров'ю від некоректної медичної рекомендації. А як порахувати збитки від пропаганди і промитих мізків? Це задача із зірочкою, — каже Нікіта Гладкіх.  

Він припускає, що подібні дослідження-викриття приведуть до появи протоколів боротьби із пропагандою — як на етапі збору даних для тренування, так і на етапі RLHF. Утім, користувачам мереж варто таки покладатися на здоровий глузд, увесь час навчатися і обережно ставитися до будь-яких відповідей ШІ.    

— Російська пропаганда постійно розвивається, знаходить нові канали поширення, — каже Домінік Гоншьоровскі. — Ми безпорадні проти цього, бо росіяни грають не за правилами. Це якщо б на футбольному полі одна команда проголошувала чесну гру, а інша вийшла, озброєна кийками та ланцюгами.

Тож відкриваючи віконце чатбота, все ще варто озброюватися критичним мисленням, фільтрувати інформацію й застосовувати старий добрий фактчекінг. Не варто забувати, що дорослі у цій кімнаті — ми. А ШІ-інструменти — лишень помічники, які теж помиляються.

Усі фото: Shutterstock

Згідно з даними дослідження освітньої лабораторії Projector, у 2023 році 20% зі 150 опитаних компаній інтегрували інструменти штучного інтелекту. Абсолютним фаворитом став чат GPT — текстовий АІ-продукт (тут і далі  АІ вживається на позначення штучного інтелекту, від англ. Artificial Intelligence. — Авт.). Його використовували компанії для роботи з текстами, покращення текстів та генерування ідей. На другому місці був сервіс Mindjornej — АІ-інструмент для генерації зображень. Але все більше компаній працюють над власними АІ-розробками

Покращення для клієнтів

Штучний інтелект допомагає підбирати квартири через  мобільний застосунок Bird. Його з 2018 року запустила компанія ЛУН (українська компанія, яка створює сервіси для покупки і оренди житла в Україні та за кордоном. — Авт.). Нейронки перевіряють оголошення про здачу квартири, видаляють дублікати оголошень. Додаток діє наразі для Києва, Львова, Харкова, Одеси та Дніпра. Щоб ним скористатися, користувач має показати на карті район, де хоче орендувати квартиру, за допомогою фільтрів можна відсортувати за площею, ремонтом, інтер’єром і навіть меблями. 

Переадресовувати посилки, обирати улюблене відділення чи поштомат, отримувати відповіді на запитання та дізнаватися вартість доставки зможуть клієнти Нової пошти завдяки цифровій помічниці Сенді. Її  наразі тестує власна in-house R&D команда (команда певної компанії, яка самостійно займається розробками та тестуванням технологічних продуктів. — Авт.) логістичної компанії «Нова пошта». Цифрову помічницю в майбутньому інтегрують у мобільний додаток, повідомили у компанії у відповідь на запит Sestry.eu:

— Тестуємо можливість створення накладної за допомогою голосових команд.

Також за допомогою АІ плануємо оптимізувати міжнародні відправлення: достатньо буде зробити фото товару, а система на основі АІ автоматично згенерує його опис, оцінить стан і створить код відправлення

Сканер їжі, який визначає, що гість замовив, скільки це коштує, працює у кафе «Кантін» в бізнес-центрі Silver Breeze у Києві. Цей АІ-інструмент, який має комп’ютерний зір на основі нейронних мереж від Fozzy Group, називається Kissa AI. Гість ставить тацю з їжею в «портал» з камерами, світловими індикаторами, екраном, сканером і платіжним терміналом, а Kissa AI розпізнає страви та формує чек. За звичайну касу цей сканер працює у 10 разів швидше. З жовтня 2024 року ця нейронка може розмовляти. 

Штучний інтелект пропонує персоналізовані рекомендації покупцям, спілкується з ними через чат-боти, генерує контент у мережі магазинів електроніки та побутової техніки Фокстрот, розповідає Head of SEO компанії Максим Федорук:

— Штучний інтелект генерує рекомендації товарів, які відповідають вподобанням кожного окремого клієнта і це збільшило ймовірність повторних покупок.

А завдяки чат-ботам ми змогли покращити швидкість обслуговування, надаючи миттєві відповіді на поширені запити

АІ позбавляє компанії від рутини

Штучний інтелект для підприємств може допомогти з рутинними процесами, пояснює керівник АІ Future Lab при Київській школі економіки Володимир Кулініч:

— Він може допомогти у швидкій комунікації з клієнтами, автоматично відповідати на запити. Якщо дати AI дані про ваш бізнес (ціну на товар, що входить у послугу, асортимент), він вам дасть рекомендацію, як працювати з запереченнями, пояснювати клієнтам, чому це треба купити.

Завдяки даним про ваших клієнтів, АІ може допомогти зробити рекламу, оптимізувати її під вашу цільову аудиторію. Або ж дати клієнту персоналізовану інформацію

Також нейронні мережі можуть покращити й внутрішні процеси в компанії. До прикладу, процес навчання нових працівників.

— Навчання проходить на інтегрованій платформі, працівник вчиться по відео, спілкується з АІ, а потім проходить співбесіду, щоб вже ставати до роботи, — наводить приклад однієї з компаній, яка звернулась до АІ-лабораторії КШЕ, Володимир Кулініч.

АІ автоматизує обробку документів, моніторить ринок й аналізує наукові дані у фармацевтичній компанії «Дарниця». Тут штучний інтелект використовують уже три роки, розповідає директор з корпоративних комунікацій Василь Губарець:

— На базі штучного інтелекту створені особисті помічники (боти) для кожного співробітника компанії. Зокрема, аналітичний бот для дослідження ринку, бот для роботи з корпоративною документацією, бот-перекладач.

Це вивільняє спеціалістів від рутини і дає змогу зосередитися на стратегічних завдання

У Фокстроті за допомогою АІ змогли швидко створювати описи для товарів, що зекономило час та ресурси співробітників. 

На Новій пошті тестують пристрої для підвищення безпеки водіїв, які аналізують дорожню ситуацію та поведінку водія, щоб запобігти аваріям.

— Пристрої, схожі на звичайні автомобільні відеореєстратори, мають розширені функції, що дозволяють визначати фізичний стан водія, наприклад, позіхання та відволікання, а також оцінювати стиль водіння, — повідомляють у   R&D команді Нової пошти.  

Штучний інтелект для створення контенту в соцмережах використовують і невеликі бізнеси, наприклад, для того, щоб збільшити базу клієнтів: зібрати ліди, проаналізувати їх, оптимізувати рекламу, допомогти з контентом. А ось великі компанії більше звертаються із запитом про оптимізацію процесів.

— Компанія стає більш продуктивною, починає заробляти більше, але виміряти економічний ефект конкретно від AI — складно. Штучний інтелект оптимізує певні процеси, полегшує рутинну роботу. Якщо у вас в роботі не дуже багато рутинних завдань, мало даних, то АІ вам мало стане у пригоді, – пояснює Володимир Кулініч.

Державне регулювання

У червні 2024 року Мінцифри опублікувало Білу книгу з регулювання штучного інтелекту в Україні — документ, покликаний дати старт обговоренню впровадження АІ продуктів у різних сферах, у тому числі й у бізнесі. Бо регулювати використання ШІ доведеться, адже Україна тримає курс на приєднання до ЄС, де діють суворі регламенти. 

У Білій книзі пропонується поступово впроваджувати регулювання у сфері штучного інтелекту. Зокрема, пропонується два етапи: підготовчий та етап впровадження закону — аналога Регламенту ЄС зі штучного інтелекту. 

— Ми на етапі рекомендацій для певних галузей. Пишуться рекомендації для юристів, для вищої освіти, вже випущені рекомендації для середньої освіти. Зараз фіналізуються документи щодо інтелектуальної власності: кому взагалі належить продукт, який згенерував АІ, – зазначає Володимир Кулініч, який також є секретарем підкомітету з регулювання АІ при Мінцифри. 

На підготовчому етапі пропонується створювати sandbox, або регуляторну пісочницю  (регуляторна пісочниця — формат взаємодії компаній та регулятора, що дозволяє безпечно, без ризику порушити законодавство, тестувати нові продукти. Наприклад у Австралії «пісочниця» дозволяє фізособам та компаніям тестувати інноваційні фінансові послуги без попереднього отримання ліцензії.  — Авт.). Бізнеси, своєю чергою, мають погодитися на декларацію саморегулювання.

— І допоки ми не в ЄС, у нас буде саморегулювання, з рекомендаціями, порадами, але без жорстких заборон. Тому що AI act (Artificial Intelligence Act, AI Act, регламент про штучний інтелект Євросоюзу, ухвалений 13 березня 2024 року Європейським парламентом, має забезпечити безпеку і дотримання прав громадян при застосуванні штучного інтелекту. — Авт.) ми колись маємо імплементувати, і частково робота нашого підкомітету — це підготувати український бізнес до імплементації цих документів, — пояснює Володимир Кулініч.

Які галузі перспективні для АІ

Ритейл, продажі, логістика — не межа застосування штучного інтелекту компаніями. АІ-інструменти можна застосовувати у сільському господарстві. За його допомогою можна аналізувати стан посівів, кліматичні умови, визначати, яку ділянку варто підживити за допомогою дрона. 

Банківська сфера теж може автоматизувати процеси завдяки АІ. Штучний інтелект може визначати, чи можна видавати певній особі кредит, зважаючи на її кредитну історію. Але тут необхідний баланс, якщо йдеться про якісь соціальні чи пільгові кредити: жоден банк не погодить студенту кредит, бо в нього ще немає доходу. 

АІ можна застосовувати й у фешн-індустрії. Наприклад, ви задаєте параметри про свій стиль одягу, як ви хочете виглядати, а штучний інтелект підбирає вам стиль на основі ваших попередніх фото. Також ШІ може застосовуватися для прогнозування, які тренди будуть популярними, щоб додати кольори чи фасони в колекцію

Персоналізованими можна зробити й освітні програми. У 2024 році анонсували старт освітнього державного додатка «Мрія». Як повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, у застосунку буде бібліотека відеоматеріалів, які валідуватиме штучний інтелект: переглядатиме відео на предмет наявності некоректних жартів, забороненого контенту, а дітей навчатимуть, як ефективно використовувати штучний інтелект.

А у листопаді Google запустив платформу з безоплатними курсами для вивчення штучного інтелекту. Для спеціалістів, керівників та власників бізнесу, маркетологів, менеджерів з продажів, HR-фахівців, як оптимізувати буденні завдання та витрачати на них значно менше часу, розповідають на курсі ШІ для продуктивності.

Засновниця сервісної компанії LyraTech AI Катерина Стецюк нині живе на дві країни й на два міста — у Варшаві і Києві. Вона — трансформаційний AI-лідер, що допомагає покращувати роботу команд і бізнесів, використовуючи технологічні інновації у сфері штучного інтелекту. Попри потужне портфоліо — 30+ АІ-проектів й побудову АІ-команд до 20+ осіб — Катерина Стецюк наголошує також на важливості емоційного інтелекту в бізнесі й побудові команд. 

‍Ольга Гембік: Який шлях ви пройшли у сфері технологій — від початку і до створення власної компанії?

Катерина Стецюк: Я в темі штучного інтелекту майже 10 років. Починала як розробниця, потім керувала відділами, збирала команди для декількох великих українських аутсорс-компаній, відділи з машинного навчання. І, зрештою, заснувала свою сервісну компанію LyraTech AI. 

Ми розробляємо кастомні рішення для бізнесів, використовуючи технологію штучного інтелекту, які будуть їх підсилювати, оптимізовувати і давати або додаткове ревенью компанії, або зменшувати витрати. 

Ми займаємося створенням різних проєктів із фокусом на штучний інтелект. Працюємо з великими інтерпрайзами у сфері телекомунікації, фармацевтики, ритейлу. Але також працюємо і зі стартапами. Маємо серед клієнтів компанії з Великої Британії, США, Швейцарії. Збираємося легалізуватися у Польщі.

Я починала програмістом у компанії, писала на Java. Але потім мені захотілося більше викликів і різноманітних задач, які включали б у себе різноманітніші підходи, більше «математики»

У програмуванні усі більш-менш визначено. У сфері ж штучного інтелекту — зовсім ні, вона вивчається, у ній багато невизначеності, є багато місць, де можна створювати нове. І мені це було цікаво.

Чи можна спрогнозувати, які продукти штучного інтелекту формуватимуть найближче майбутнє?

Зараз усе швидко змінюється. За останні роки у сфері штучного інтелекту змінилося дуже багато. Усе, із чим працюємо зараз, іще три роки тому було дуже важко осягнути.

Я вірю у розвиток сфери генеративного штучного інтелекту, яка почала набирати обертів останні два роки 

Наприклад, ChatGPT — це частина напрямку Generative artificial intelligence із генерації текстів. Є також генерація зображень, відео, аудіо, клонування голосів тощо. У цій сфері поки що не все ідеально, але я вже бачу, як вона може давати значний профіт компаніям й полегшує поріг входу для будь-якої компанії і людини у сферу застосування штучного інтелекту. 

Питання, яке мусується футуристами, — чи замінить штучний інтелект людей, чи залишить їх без посад і роботи?

Дуже багато людей бояться того, що штучний інтелект замінить чимало професій. Багато хто всерйоз говорить про те, що ШI (штучний інтелект) заміняє нас і треба щось із цим робити. Я з цим твердженням не згодна. Так, штучний інтелект точно забере багато робочих місць, але й водночас і дасть їх.

Відбувається схожий процес, як це було з індустріальною революцією, коли ми переходили від коней до автомобілів. Хтось втрачав роботу, але з’являлося багато нових можливостей. Я вважаю, що це дуже класно — замінити якусь просту рутинну роботу штучним інтелектом, а людині дати більш творчу, складну роботу. ШI ще точно не може вирішувати дуже складні завдання.

Ми ніколи не позбавимося від креативності в задачах, від важливості людського фактору, ніяк не зможемо виключити людину з процесу. Бо дуже важливий — інтелект емоційний

Тому я б не боялася цього, а навпаки — закликала б людей, які переживають, що їхня професія має високі шанси за 5-10 років бути заміненою штучним інтелектом, отримувати нові навички. Є дуже багато сфер, куди можна посилюватися, навчатися. Штучний інтелект буде лише підсиленням людини на роботі, а не її заміною. 

Які українські компанії перебувають у цьому технічному авангарді змін і в роботі активно залучають штучний інтелект?

Насправді штучним інтелектом послуговуються дуже багато українських компаній. Не впевнена, що можу ділитися цими подробицями. 

Але от, наприклад, публічний кейс — використання штучного інтелекту для генерації зображення «Новою поштою». У твітері їх за це рознесли — мовляв, чому ви використовуєте це зображення, а не дизайнерське оформлення? На що представники компанії розповіли, що вони розвиваються і намагаються іти в ногу з часом. 

Ви — експертка з побудови команд. Яка роль штучного інтелекту для їхньої ефективності? Якими інструментами варто скористатися, аби отримати команду мрії? 

Одного продукту, який би використовували компанії й усе ставало супер-ефективно, – немає. Але на воркшопах з деякими українськими і закордонними компаніями ми розглядаємо, які є інструменти штучного інтелекту, який команди можуть використовувати. 

Наприклад, той же ChatGPT — це продукт для покращення ефективності роботи, бо може писати, обробляти величезні об’єми інформації, читати документи, робити саммеріз документів, знаходити помилки, писати листи, виправляти граматику, генерувати ідеї. Кейсів дуже багато.

З командами ми знаходимо різні процеси, які можуть бути автоматизовані. Наприклад, ось ця задача у нас робиться 20 раз за день, ми витрачаєм на неї 5 хвилин. Варто подумати, а чи можемо ми оптимізувати процеси за допомогою штучного інтелекту? І скільки часу ми виграємо від цього? 

Тобто важливий аналіз процесів в контексті команди, але у контексті персональної ефективності кожен працівник теж має ознайомитися з існуючими інструментами штучного інтелекту — як от ChatGPT, Midjourney, генерація зображень, аудіо, відео. Треба зрозуміти, що з цього може прискорити роботу для більшої ефективності. 

Важливо, щоб власники бізнесів і тім-ліди були зацікавлені навчати працівників. Це дасть профіти для бізнесу і членів команд, які зможуть автоматизувати якісь рутинні речі

Тому я у великому захваті і від українських компаній, які цим займаються, навчають своїх працівників, а не беруть якихось зовнішніх експертів, щоб донести основні важливі речі про ШІ. Якщо ж компанії не будуть цього робити, то це зроблять інші — і виграють. 

Яка роль емоційного інтелекту поряд зі штучним?

Емоційний інтелект буде важливим завжди. Ми — люди, нам потрібні люди, тож його важливість не зменшиться. Можливо, із використанням технологій лише збільшиться. Буде впроваджуватися автоматизація, тож потрібно також буде більша залученість людей в креативність, в комунікації із поясненнями, конгломерації нових ідей. Якщо хтось втрачатиме роботу, то важливо, що був інший, хто може в цьому людей підтримати.  

Як справи із застосуванням інструментів штучного інтелекту на польському ринку?

Польський ринок розвивається досить стрімко. Це один із ринків Європі, які у галузі ШІ розвиваються дуже стрімко. По-перше, сюди релокувалося багато українських компаній. По-друге, вони інвестують багато у підтримку компаній, розвиток. До того ж, багато іноземних офісів відкривають офіси в Польщі. 

На форумі WTECK - АІ для бізнесу, де я говорила про те, як використовувати ШІ для зростання та підвищення ефективності, було чимало компаній, розібрано цікавих кейсів. На форумі до мне підходили і спілкувалися багато людей, і було зрозуміло, що тема штучного інтелекту в Польщі гаряча і точно цікава.

Футурологи передбачили посилення ролі штучного інтелекту, але не передбачили майбутніх воєн. Як технології можуть полегшувати життя у часи турбулентності, природних катаклізмів і рукотворних воєн? 

Штучний інтелект залучений в усі ці сфери — від змін клімату і так далі. Дуже багато досліджень робиться у застосуванні ШІ у воєнний час. 

Війни завжди були рушіями технологічного прогресу, і в Україні є дуже багато класних компаній, які займаються від виготовлення дронів, — до відстежування пересувань техніки. І я впевнена, що всі ці технології, команди і компанії наближають нашу перемогу.

Коли говоримо про комп’ютерне бачення, яке зараз актуальне, то це, наприклад, інструменти для визначення фейків, знаходження пропаганди в постах тощо. Це теж штучний інтелект і ще одна сторона технологій.

Тобто ваша порада — активно залучати продукти штучного інтелекту в щоденне життя?

Людям точно не варто боятися штучного інтелекту, треба освічуватися. ШІ уже перейшов від того, що це була якась технологія для науковців, до можливостей для кожного. Кожен може бути залученим до цієї технології і використовувати її переваги. 

Компанії-технологічні гіганти зараз змагаються за створення найкращих моделей штучного інтелекту, і від цього ми, юзери, можемо отримувати лише переваги. Поки розробники вкладають мільярди, ми можемо це використовувати і навчатися. І в сучасному світі база знань зі штучного інтелекту — на високому рівні, але без заглиблення у технологічні деталі —буде обов’язковою для кожного.

<add-big-frame>Штучний інтелект (ШI) — це набір технологічних інструментів і алгоритмів, які видають нам готові рішення щодо змін цифрового й реального середовища, базуючись на різних даних. Штучний інтелект задумувався як багатовекторний інструмент, що виконуватиме завдання, які долі були під силу лише людині.

Емоційний інтелект  — це здатність розуміти і розпізнавати свої і чужі емоції, а отже, наміри, бажання і почуття. І найважливіше – вміння керувати емоціями і почуттями, впливати на свою поведінку та інших. Вперше про емоційний інтелект заговорив американський психолог Деніел Гоулман. <add-big-frame>