Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
«Зима в місті 2025»: денний табір для дитини на канікули за 50 злотих
У Варшаві розпочалася реєстрація на щорічний табір для школярів «Zima w Mieście». Для дітей під час зимових канікул буде влаштовано спортивні, художні, науково-пізнавальні та розважальні активності. Реєстрація триває до 15 грудня. Розповідаємо, як зареєструватися та що цікавого у програмі
Денні табори для школярів у Варшаві працюватимуть і для українських дітей. Фото: wlochy.um.warszawa.pl
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Цього року зимові канікули у Мазовецькому воєводстві триватимуть з 3 до 14 лютого 2025 року, тож питання, де залишити дітей і як їх розважити, актуально для багатьох. У межах акції «Зима в місті» дитина може перебувати у денному таборі з 7:00 до 17:00 п’ять днів на тиждень, школярам пропонують дворазове харчування. Це не безкоштовно, але коштує символічних грошей — у порівнянні з приватними центрами та таборами. Тому що на проживання кожного вихованця виділяється субсидія від місцевої влади столиці. Тож день перебування учня у шкільному таборі коштуватиме коштуватиме 50 злотих з харчуванням. За бажанням можна відмовитися від харчування та давати дитині обід із собою, тоді сума зменшується до 30 злотих/день.
Якщо дитина з малозабезпеченої родини та протягом навчального року отримує безкоштовне харчування у школі, то вона звільняється і від оплати за догляд та харчування під час табору. Оплата здійснюється 2 січня переводом на банківській рахунок або ви маєте принести довідку про звільнення від оплат в обраний центр. Взяти участь та відвідати табори зможуть понад 7 тисяч дітей, зокрема школяри з України, що мешкають у Варшаві.
Акція діє вже не перший рік і зібрала багато позитивних відгуків від батьків та дітей.
«Ми вже брали участь в цієї акції, і нам дуже сподобалося. Я працюю і не маю можливості поїхати у відпустку взимку, а залишати дитину на цілий день за компьютером теж не хотілося б. Моя дитина не просто перебувала під опікою минулий раз, а ще й отримала багато нових знань та знайомств. Наприклад, син відвідав Центр Коперника, музей Шопена, музей польських євреїв POLIN. З вихователями вони постійно щось майстрували, збирали конструктор, грали в спортивні ігри, і дитина кожного дня йшла у табір із задоволенням. У нас з‘явилися нові друзі, з якими син і досі спілкується», — ділиться своїм досвідом мама 10-річного Сашка Лариса Павлова.
Список закладів, де буде відкрито денні таборі, доступні за посиланням.
При реєстрації вам необхідно обрати бажану локацію за місцем проживання. А ось про результат відбору повідомлять вже 20 грудня о 16:00.
Детальніше про акцію «Зима у місті» читайте за посиланням.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/673b5962872325474a4419c6_%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD.avif">«Читайте також: Де покататися на лижах у Польщі?»</span>
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Активно провести час запрошує мережа трамплінових парків у Варшаві Hangar 646. Під час зимових канікул з 3 по 14 лютого можна придбати тижневий абонемент за 649 злотих на тиждень, в який входять:
• 1 година занять з акробатики • 1 година занять з паркура • тренування з розтяжки • активне стрибання на батутах • снеки на почастунок
Всі заняття проходять з інструктором, загальний час перебування в батутному центрі — біля 5 годин. Але якщо у вас не виходить вчасно забрати дитину, вона може зачекати в фойє центру, де є кафе з wi-fi та смаколиками. Батутний центр працює до 21:00. Такі тренування допоможуть зміцнити загальну фізичну форму, підвищать витривалість, навчать працювати в команді та допоможуть завести нових друзів. Для дітей будуть влаштовані різні конкурси, завдання, щоб мотивувати та навчити здоровій конкуренції.
Адреса: Carla Goldoniego 1 Ціна: від 120 злотих/7,5 годин
Різноманітну программу для школярів на канікулах за демократичними цінами підготував Bielański Ośrodek Kultury. У ній — майстеркласи з ведення тіктоку від польських блогерів, кінопокази у сферичному кінотеатрі, вистави, конференція з настільних ігор, програма від фокусників в ілюзіоністів, заняття з вітрильного спорту тощо. Ви самі можете планувати свій графік і залишати дитину тільки на ті заняття, що їй цікаві.
Адреса: Zygmunta Vogla 62 Ціна: від 25 злотих та безкоштовно
Цілу серію різноманітних майстеркласів та занять для дітей різного віку під час зимових канікул підготував Осередок Культури Вилянув. Циркові та креативно-пластичні, танцювальні, музичні, а також заняття з бразильського єдиноборства капоейра, художні, театральні та заняття з фізичної підготовки для молодших школярів. Є безкоштовні та платні уроки, ціни платних лояльні: від 25 злотих. Адреси філій, де відбуваються заняття, дивіться на сайті Centrum Kultury Wilanów.
Майстеркласи від польських тіктокерів у художній галереї — це шанс не лише навчитися робити відео, які залітають, а й помалювати в цікавій компанії, потанцювати, зробити яскраві фото для інстаграм та розпитати успішних блогерів про тонкощі їхньої роботи. Тригодинні заняття розраховані на дітей від 8 до 15 років. Проводять відомі в Польщі блогери Aria Martelle,
Ula Smarkula, Sebastian Kowalczyk, Evie, Ciapur. Купити квиток та обрати для себе майстерклас можна за посиланням.
Всі зимові канікули Centrum Pieniądza NBP проводить безкоштовні зимові заняття для учнів початкових класів та розповідає історію першого польського короля. Під час занять учасники здійснять надзвичайну подорож у Середньовіччя. Вони зможуть побачити монети та банкноти віком до тисячі років! Відкриють таємниці першого польського короля та вшанують його пам‘ять. Обов’язковий попередній запис на сайті.
Спеціальну програму для школярів підготував Королівський замок у Варшаві: дітлахам пропонують не просто екскурсію, а цікаву гру, за допомогою якої вони дізнаються багато таємниць замку. Дітям покажуть художню галерею під мікроскопом, розкажуть про тонкощі роботи реставраторів і навіть проведуть майстерклас. Приємний бонус: організатори наважилися показати таємні куточки Королівського замку, що завжди були приховані від туристів.
Зимовий табір для учнів 1-3 класів з 8 до 18 годин з цікавою програмою підготували в Smart Kids planet. На дітлахів чекає активний відпочинок, походи в кінотеатр, прогулянки на вулиці, майстеркласи, а також 4-разове харчування. Програма табору досить різноманітна: кожного дня нові розваги, тож нудьгувати дитина точно не буде! Центр буде проводити різні наукові заняття з експериментами, щоб школяри змогли відчути себе справжніми дослідниками. А ще тут в ігровій формі можна опанувати нову професію.
Де: c. Хохолув 400, Малопольське воєводство, на кордоні зі Словаччиною, недалеко від Закопане Як зв'язатися: тел. +48 781 300 301, +48 782 300 301 Ціна входу: від 45 злотих. Дітям до трьох років безкоштовно Години роботи: неділя-четвер 09:00-22:00, п’ятниця-субота 09:00-23:00
Термальні купальні Хохолува є найбільшими і, мабуть, найвідомішими термальними басейнами Польщі. На відвідувачів чекають не лише басейни, сауни та SPA-центр, але й нормобарія, спортивний центр і ресторан. Відкритий термальний басейн має площу 638 кв. м і глибину 1,2 м. Є також 2 криті термальні басейни з масажними станціями площею 99 квадратних метрів. Ви також можете розслабитися в одному з семи малих гідромасажних басейнів, великому гідромасажному басейні або соляному джакузі. Для наймолодших підготовлені спеціальні атракції, як-от ігровий майданчик в дитячій зоні, гірки або дитячі басейни.
Де: c. Бялка-Татшаньська, вул. Сродкова 181, Малопольське воєводство Як зв'язатися: тел. +48 18 261 25 40 Ціна входу: від 69 злотих. Для дітей зростом до 104 см — 1 злотий
Години роботи: щоденно 09:00-22:00
Не меншою популярністю користується термальна купальня Баня. Комплекс у Бялка-Татшаньскій складається з критого й відкритого термальних басейнів, температура води в яких коливається між 34 і 38 градусами тепла. Вона надходить до термальних басейнів з глибини 2 500 метрів. Навіть віддавши частину своєї теплової енергії (початкова температура становить 72 градуси), вона зберігає цінні мікроелементи.
Окрім басейнів, у зоні релаксації також є джакузі, дві текстильні сауни, охолоджувальний басейн з температурою до 10 градусів та сніговий басейн. У комплексі також є саунарій.
Де: c. Буковина-Татшаньська, вул. Спортова 22, Малопольське воєводство, недалеко від Закопане Як зв'язатися: тел. +48 18 20 20 070 Ціна входу: від 27 злотих. Години роботи: щоденно 09:00-22:00
В оточенні підгальських лісів знаходяться термальні купальні Буковина. Там є 20 басейнів (рекреаційні, плавальні) з термальною водою температурою від 30 до 38 градусів. До того ж у цій термальній купальні також є джакузі, 3 водні гірки та 8 саун (зокрема, фінські сауни, парові лазні, інфрачервона кабіна).
Де: м. Познань, вул. Термальна 1 Як зв'язатися: тел. +48 459 595 590 Ціна входу: від 16 злотих - спортивний басейн, від 37 злотих — аквапарк (придбання квитка в зону Аквапарку дозволяє користуватися як зоною Аквапарку, так і зоною Спортивного басейну). Дітям до трьох років вхід безкоштовний (за наявності діючого документу). Години роботи: понеділок-субота 06:00-23:00, неділя 07:00-23:00
Жителі Познані та околиць, безумовно, добре знайомі з Мальтаньськими термальними купальнями. У самому центрі міста працює відкритий басейн з термальною мінеральною водою, критий геотермальний басейн і басейн з гарячою водою і джакузі. Тим, хто прагне відпочинку та відновлення сил, варто також відвідати “Золоті каскади” — три басейни з джакузі та водяними ліжками. Також там є величезний аквапарк, сауни, гірки та спеціальні зони для дітей.
Де: м. Єленя-Гура, вул. Парк Здройовий 5 Як зв'язатися : тел. +48 75 75 46 901 Ціна входу : від 21 злотого. Також там діють різні форми знижок, а для деяких категорій громадян вхід є безкоштовний. Години роботи: щоденно 08:00-22:00
Гарячі джерела в Цепліцах відомі з часів Середньовіччя. Місцеві води славляться на всю Європу найвищим вмістом кремнезему (діоксиду кремнія) на континенті. Термальні купальні також можуть похвалитися найвищою температурою на поверхні (до 87 градусів). Комплекс включає оздоровчі та норвезькі термальні басейни, обладнані спеціальними гейзерами і масажерами. Джерела кремнезему в Цепліце були популярні, наприклад, серед таких людей, як Йоганн Вольфганг фон Гете й князь Станіслав Понятовський.
Де: c. Шафляри, вул. Осєдлє Нове 45, Малопольське воєводство, недалеко від Закопане Як зв'язатися : тел. +48 727 52 52 52, +48 530 33 38 48 Ціна входу : від 49 злотих. Для дітей зростом до 100 см вхід безкоштовний Години роботи: щоденно 09:00-22:00
Одні з найкращих термальних купалень в горах знаходяться в Шафлярах. Якщо ви хочете відчути справжню атмосферу зігріваючих вод Підгалля, термальні купальні Гарячий Потік — ідеальний вибір. До послуг гостей 21 басейн. Термальні басейни живляться з місцевого геотермального джерела з вмістом природної сірки. Гірська рив'єра, сірчаний колізей — це лише деякі з гарячих басейнів, що пропонують різноманітні атракції. Всі вони знаходяться під відкритим небом.
Активно провести час запрошує мережа трамплінових парків у Варшаві Hangar 646. Під час зимових канікул з 3 по 14 лютого можна придбати тижневий абонемент за 649 злотих на тиждень, в який входять:
• 1 година занять з акробатики • 1 година занять з паркура • тренування з розтяжки • активне стрибання на батутах • снеки на почастунок
Всі заняття проходять з інструктором, загальний час перебування в батутному центрі — біля 5 годин. Але якщо у вас не виходить вчасно забрати дитину, вона може зачекати в фойє центру, де є кафе з wi-fi та смаколиками. Батутний центр працює до 21:00. Такі тренування допоможуть зміцнити загальну фізичну форму, підвищать витривалість, навчать працювати в команді та допоможуть завести нових друзів. Для дітей будуть влаштовані різні конкурси, завдання, щоб мотивувати та навчити здоровій конкуренції.
Адреса: Carla Goldoniego 1 Ціна: від 120 злотих/7,5 годин
Різноманітну программу для школярів на канікулах за демократичними цінами підготував Bielański Ośrodek Kultury. У ній — майстеркласи з ведення тіктоку від польських блогерів, кінопокази у сферичному кінотеатрі, вистави, конференція з настільних ігор, програма від фокусників в ілюзіоністів, заняття з вітрильного спорту тощо. Ви самі можете планувати свій графік і залишати дитину тільки на ті заняття, що їй цікаві.
Адреса: Zygmunta Vogla 62 Ціна: від 25 злотих та безкоштовно
Цілу серію різноманітних майстеркласів та занять для дітей різного віку під час зимових канікул підготував Осередок Культури Вилянув. Циркові та креативно-пластичні, танцювальні, музичні, а також заняття з бразильського єдиноборства капоейра, художні, театральні та заняття з фізичної підготовки для молодших школярів. Є безкоштовні та платні уроки, ціни платних лояльні: від 25 злотих. Адреси філій, де відбуваються заняття, дивіться на сайті Centrum Kultury Wilanów.
Майстеркласи від польських тіктокерів у художній галереї — це шанс не лише навчитися робити відео, які залітають, а й помалювати в цікавій компанії, потанцювати, зробити яскраві фото для інстаграм та розпитати успішних блогерів про тонкощі їхньої роботи. Тригодинні заняття розраховані на дітей від 8 до 15 років. Проводять відомі в Польщі блогери Aria Martelle,
Ula Smarkula, Sebastian Kowalczyk, Evie, Ciapur. Купити квиток та обрати для себе майстерклас можна за посиланням.
Всі зимові канікули Centrum Pieniądza NBP проводить безкоштовні зимові заняття для учнів початкових класів та розповідає історію першого польського короля. Під час занять учасники здійснять надзвичайну подорож у Середньовіччя. Вони зможуть побачити монети та банкноти віком до тисячі років! Відкриють таємниці першого польського короля та вшанують його пам‘ять. Обов’язковий попередній запис на сайті.
Спеціальну програму для школярів підготував Королівський замок у Варшаві: дітлахам пропонують не просто екскурсію, а цікаву гру, за допомогою якої вони дізнаються багато таємниць замку. Дітям покажуть художню галерею під мікроскопом, розкажуть про тонкощі роботи реставраторів і навіть проведуть майстерклас. Приємний бонус: організатори наважилися показати таємні куточки Королівського замку, що завжди були приховані від туристів.
Зимовий табір для учнів 1-3 класів з 8 до 18 годин з цікавою програмою підготували в Smart Kids planet. На дітлахів чекає активний відпочинок, походи в кінотеатр, прогулянки на вулиці, майстеркласи, а також 4-разове харчування. Програма табору досить різноманітна: кожного дня нові розваги, тож нудьгувати дитина точно не буде! Центр буде проводити різні наукові заняття з експериментами, щоб школяри змогли відчути себе справжніми дослідниками. А ще тут в ігровій формі можна опанувати нову професію.
Мета проєкту «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей» привернути увагу міжнародної спільноти до кривавої війни в Україні та розповісти про жахіття, які переживають українські діти. Цей проєкт — це експозиція, яка подорожує світом і представляє публіці особисті речі, малюнки, а також аудіо- та відеозаписи 14-х українських підлітків. Вони з різних куточків України — Донеччини, Херсонщини, Харківщини, Київщини. Діти у свій спосіб описують пережите — постійні обстріли, смерть близьких, голод та окупацію. Виставка вже побувала у Нідерландах, Німеччині, Франції, Україні та США. Іціаторка проєкту Христина Храновська розповіла виданню «Sestry» про учасників проєкту та реакцію світу на історії з війни в Україні, розказані дітьми.
Наталія Жуковська: Христино, виставка «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей» вже побувала у багатьох країнах Європи й у США. Як відвідувачі реагували на дитячі документальні свідоцтва російських злочинів?
Христина Храновська: Усі щоденники перекладені англійською. Додатково ми їх відцифрували. Кожен експонат має QR-код, відвідувачі можуть взяти навушники та послухати матеріал. Реакція у людей однакова — вони плачуть.
Фрагмент виставки «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей». Фото: пресслужба Фундації Христини Храновської
На виставці, окрім конкретних щоденників дітей, представлені також артефакти, якими вони з нами поділилися. Наприклад, спалений телефон убитого росіянами батька, воєнний жетон, іграшка, з якою дитина перетинала кордон, шапка, в якій сиділа у підвалі. У мирний час дитина у щоденнику мала б писати про свою першу закоханість, любов до школи, про якісь вподобання, дружбу.
Наша задача показати світові, що проживають діти України сьогодні, які жахіття відбуваються у центрі Європи
Показати, яку страшну ціну щоденно платять наші діти. А ще — ми б хотіли, щоб злочини, вчинені росіянами, були задокументовані та зафіксовані.
Під час експозиції у Нью-Йорку ви також представили мініфільм одного з авторів «Щоденників війни» Владислава П’ятіна. Хлопець його створив вже після того, як йому вдалось виїхати з України. Яка історія Владислава? Про що його фільм?
Владислав 75 днів пробув в окупації у Маріуполі, втратив дім. Він знімає давно. У своєму документальному фільмі показав Маріуполь до війни та під час окупації. Відео знімав на телефон. Коли той розрядився, дістав стару батьківську камеру. У стрічці є кадри, як підліток разом з родиною ховається від російських ракет у підвалі, як бомблять їхніх сусідів. Зазнято, як люди рубають дрова, щоб приготувати їсти, та топлять сніг, аби була вода, як ділять між собою одну картоплину. На це неможливо спокійно дивитися. Влад устиг зафіксувати масштаби руйнувань у місті.
Владислав П’ятін в окупованому Маріуполі. Фото: пресслужба Фундації Христини Храновської
Він їздив з нами до Нью-Йорка, щоб особисто презентувати свою відеороботу. Коли демонструвався його фільм, Влад плакав.
Ось уривок зі щоденника хлопця: «Я хотів, щоб через ці кадри люди могли хоч якось відчути все, що коїлося з нами в Маріуполі. Одна з найважливіших пісень в моєму житті, яка врятувала мою психіку тоді, — «Imagine» Джона Леннона. Тому я вирішив, що вона буде на початку фільму. Наше місто було неймовірним, зеленим і комфортним, місто для митців, для створення чогось нового. Місто, щоб бути самим собою. В одну мить воно перетворилося на бійню, де люди повзли для того, щоб вижити та не стати м’ясом».
А як склалася доля Влада?
Йому 18, він живе у Дубліні, навчається на журналіста. Хоче бути оператором та режисером. Фільм про Маріуполь мріє відправити на Канський фестиваль.
Христино, коли ви почали працювати з дітьми?
Ідея «Щоденників» з’явилася на початку повномасштабного вторгнення. Я зі своїми дітьми залишила Україну, й вони постійно питали, чому це трапилося, чому Україну бомблять. Я була в стані депресії. В якийсь момент на очі потрапив один із дитячих щоденників, який був у вільному доступі в інтернеті. До того я дивилася багато фільмів про війну, один із яких був про Анну Франк — єврейську дівчинку, яка зі сім’єю протягом 25 місяців переховувалася в окупованому Амстердамі, де вела щоденник, який з часом став всесвітньо відомим. Згодом їхню схованку викрили і всіх відправили до концтабору Аушвіц. І коли я побачила щоденник українського хлопчика, сумнівів уже не було. Я подумала, що треба свої переживання направити в конструктивне русло — на допомогу країні та дітям. Так і народилась ідея проєкту «Щоденники війни». Нам знадобилося 9 місяців, аби реалізувати задумане.
Христина Храновська під час презентації проєкту у Вашингтоні
Крок за кроком з’явилася велика команда, яка працювала над проєктом. 12 вересня 2024 року у Києві під час четвертого Саміту перших леді та джентльменів виставка знайшла відгук і підтримку серед перших леді з різних країн, серед яких були представники Литви, Естонії, Фінляндії, Гватемали та інших держав. Одним з найбільших досягнень 2024 року стало відкриття масштабної виставки у Нідерландах, у Національному військовому музеї. Під неї — історії українських дітей — виділили цілий поверх. Побачити експозицію можна буде до 31 серпня 2025 року.
Наші українські діти — це сучасна Анна Франк. Здавалося б, пройшло вже 80 років, а історія, на жаль, повторюється
Як ви шукали дітей, чиї історії стануть основою проєкту «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей»?
У нас різноманітне геопокриття історій: п'ять історій дітей із Маріуполя, ще є з Ірпеня, Харкова, Донецької області. Ми хотіли знайти дітей, які самостійно писали ці щоденники, самі малювали малюнки. Звернулися до фондів, які працюють із дітьми, серед яких «Голоси дітей», «Діти героїв» і платформа «ТЮ». Вони мають доступ до таких дітей, тож допомогли нам. Також шцкали інформацію в інтернеті. Наша команда перевіряла достовірність цих щоденників, спілкувалася з дітьми та батьками.
Фрагмент запису у щоденнику. Фото: Каto Taylor
Відбирати щоденники було справді складно, адже дітей, готових розповідати свої історії, близько сотні. Ми обрали чотирнадцять. Це записи дітей віком від 8 до 17 років. Також до проєкту були залучені психологи, які допомагали нам правильно побудувати комунікації з героями. Частина з них зараз за кордоном, хтось переїхав на захід України або залишився на своєму місці проживання.
Яким чином з великої кількості дітей, ви обрали лише 14? На що насамперед звертали увагу?
За час тільки повномасштабної війни постраждали тисячі дітей. З них багато загинули і з кожним новим обстрілом ми отримуємо жахливі новини про нові втрати.
За найскромнішими даними, понад 20 тисяч українських дітей депортовані до РФ. Все це могло б бути просто сухою статистикою у новинах. Але за кожною цифрою — трагедія, тяжка втрата для рідних і близьких, непоправні наслідки для майбутнього держави в цілому
Серед цих 14-ти історій є історія Аріни Первуніної. Вона їхала з Херсона до Миколаєва разом з татом, братом і сестрою. Їхню машину обстріляли росіяни. У тата було 17 поранень. 13-річна дівчинка самостійно витягла з машини брата і сестру, хоча сама мала поранення. Її тато, на жаль, помер. Дівчинка досі картає себе за те, що попросила батька, який на той момент жив в Одесі, забрати їх. І у неї є такий месседж у щоденнику: «Я не хочу жити. Навіщо таке життя без тата? Напевно, це моє покарання за те, що не змовчала, а подзвонила татові, не перетерпіла. Якби я не зателефонувала йому, то все було б добре, всі були б живі». З нею зараз працюють психологи.
Один із малюнків, представлених на виставці. Фото: Каto Taylor
Є також історія Єгора Кравцова, одного з найменших учасників нашого проєкту. Його щоденник зачитував Президент на День захисту дітей у 2023 році. Йому було 8 років, коли він ховався в укритті в Маріуполі разом із родиною. Коли вибрався, вирішив стати кухарем. Хлопчик написав: «Я був дуже голодний, поки сидів у підвалі, тому тепер я хочу стати кухарем, щоб нагодувати всіх людей навколо мене і по всій Україні, щоб ніхто більше не був голодним». В окупації хлопчик провів майже три місяці. Під час обстрілів загинув його дідусь, а сам хлопчик разом із сестрою та мамою був поранений. У своїх записах він писав: «У мене рана на спині, у сестри — видерта шкіра, поранення голови, мамі видерли мʼясо на руці й дірка в нозі»
Є ще Віолетта Горбачова з Нової Каховки, яка поділилася своїми фотографіями. Її тата вже немає. Тепер вона всі малюнки малює без обличчя.
Перш, ніж спілкуватися із дітьми, з ними працювали психологи. Коли ми чули їхні історії, то всі плакали. Я не можу все розказувати, бо є контракти про нерозголошення і конфіденційність. Скажу лише одне — мене вразило, як одна дівчинка заворожено повторювала одне й те саме речення. Дякуючи роботі психологам і часу вже відбулися вагомі зрушення. Я взагалі не розумію, як з такою травмою можна впоратись. Ти ментально травмований до кінця життя. Під час наших виставок разом з українською мисткинею Алевтиною Кахідзе ми організовуємо воркшопи. Збираємо дітей українських біженців, проводимо з ними майстеркласи. Ця ідея прийшла до нас випадково. Ці майстеркласи є дуже помічними.
Одного разу діти працювали з психологом, яка запитала у них, що вони хотіли б покласти не у «тривожну» валізу, а валізу «щастя». Один хлопчик дуже переживав, що його кіт залишився у Бучі. Тобто два роки пройшло, як люди переїхали у США, а він досі кота кладе у валізку «щастя»
Ось такі у нас безкінечні історії.
А які емоції ви відчували, вперше читаючи ці щоденники? І що вас, як маму, вразило найбільше?
Мені здається, що кожній мамі буде важко читати ці щоденники, адже це справді боляче. Та й не тільки мамі. Коли я вперше перечитувала записи дітей, я відчувала біль і розпач, які тісно перепліталися з ненавистю та відчуттям безпорадності. Насправді кожний щоденник унікальний.
Здебільшого це короткі речення, сповнені глибини і болю. Діти писали про те, що у сусідній будинок прилетіла ракета, що маму поранило в ногу, що немає чого їсти
У записах підлітків простежується причинно-наслідковий зв’язок, вони описують, зокрема, і свій стан. Хтось звинувачує себе у тому, що невчасно зателефонував батьку, хтось розуміє, чому плаче мама, що зараз їй потрібна підтримка і допомога.
Христина Храновська: «Мені здається, що кожній мамі буде важко читати ці щоденники, адже це справді боляче»
Єдине, що об’єднує ці щоденники незалежно від віку і статі, — це те, як з кожною сторінкою ці діти дорослішають, і з кожною новою сторінкою сильніше відчуваєш їхній біль.
Як ви вважаєте, чому діти писали ці щоденники?
Психологи мені пояснили, що таким чином діти підсвідомо використали правильні елементи арттерапії. Вилили свої переживання у щось. І це може бути не обов'язково щоденник. Хтось зв'язав іграшку, хтось із жовто-блакитною стрічкою у руці виїзджав з окупації. Це теж є частиною нашої виставки.
А як ви вважаєте, подібні нагадування світу про пережиті жахіття українськими дітьми вплинуть на підтримку українців?
Я впевнена, я це відчуваю, як ніхто інший. Ми робимо маленькі кроки на цьому шляху, але їх багато. Це точно допоможе, інакше я б цього не робила. А ще, я дуже хочу аби всі українські діти ментально повернулися до стану, який був у них до війни, стали здоровими. Війна однаково рано чи пізно закінчиться нашою Перемогою, але вже сьогодні ми маємо думати й щось робити, аби наші діти не стали «ментальними каліками». Ми маємо їм допомогти. Адже саме вони — майбутнє нашої нації, й саме їхньому поколінню доведеться відбудовувати Україну.
Коли: 16, 17, 18, 19, 27, 28 січня та 1, 2 лютого Де: TR Warszawa, ul. Marszałkowska 8
Еврідіка гине за трагічних обставин. Орфей залишається один. Що далі?
В TR Warszawa одна з найкращих режисерок середнього покоління Анна Смоляр (Anna Smolar) презентувала виставу на основі міфа давньої Греції. Вона ж разом з Томашем Шпєваком (Tomasz Śpiewak) створила за мотивами цього міфа сценарій та вибудувала драматургію. Зрештою вийшли роздуми про кохання та траур в інтерʼєрі сучасного життя. Автори досліджують культуру сучасного трауру та культуру горювання і забування, розповідаючи історії, в яких начебто і немає Орфея та Еврідіки, але є стосунки між героями (у виставі їх понад сорок), які ведуть до втрати.
«В «Орфеї» ми згадуємо стародавній міф, щоб поставити запитання про способи переживання втрати, про забуті чи нові ритуали та їхній потенціал виведення людини із самотності. Траур цікавить нас як у своєму інтимному, так і в політичному вимірах: підриваючи всюдисущий імператив постійної продуктивності, він має антисистемний потенціал, а розмова про траур дає можливість зміцнити соціальні стосунки та пережити біль у солідарності», — пояснюють автори вистави.
Коли: 29, 30, 31 січня та 1, 2, 4, 5 лютого Де: Teatr Polski im. Arnolda Szyfmana, ul. Kazimierza Karasia 2
Ден Джеммет — режисер майстерних постановок «Бурі» та «Дванадцятої ночі» Вільяма Шекспіра, а також «Шкода, що вона розпусниця» Джона Форда — повертається до польського театру.
На цей раз він ставить «Дівочі обітниці» — пʼєсу видатного польського поета та автора комедій XIX століття Александра Фредо. Сюжети яких зазвичай обертаються навколо різних граней людської природи. Цього разу в центрі уваги — юні дівчата, які одностайно відмовляються виходити заміж.
Події комедії розгортаються у передмісті Лондона в 70-ті роки ХХ століття. За висновками авторів нової постановки, історія емансипації показує, що дилеми польських придворних дівчат актуальні й досі. І жінки продовжують стикатися з ними протягом багатьох десятиліть — і не лише в Польщі.
Коли: 12 січня та 5, 15 лютого Де: Teatr BAJ. ul. Jagiellońska 28 Віковий рейтинг: 5+
Teatr BAJ запрошує на нову виставку «Кімната, повна казок. Монографічна вистава Уршулі Кубіч-Фік»/«Pokój pełen baśni. Wystawa monograficzna Urszuli Kubicz-Fik». Це вистава, присвячена творчості сценографки Урсули Кубіч-Фік. За своє життя вона зробила близько 70 постановок у лялькових та драматичних театрах. У театрі BAJ її роботу можна побачити у виставах «Снігова королева» (1994), «Попелюшка» (2000), «Сонце в долині Мумі-тролів» (2007) тощо.
Лялькова галерея театру «BAJ» — це простір, в якому головні ролі виконують герої старих вистав — театральні ляльки на пенсії, старий реквізит, іноді також використовуються костюми чи елементи сценографії. У колекції театру так багато ляльок, що кожен дорослий зможе поринути у спогади дитинства, а кожна дитина — відкрити для себе новий різноманітний світ.
Коли: 22, 23, 25 та 26 лютого Де: Teatr Narodowy w Warszawie, ul. Wierzbowej 3 Віковий рейтинг: 10+
Нова вистава від одного з найвідоміших театральних тандемів Польщі. Польська драматургиня Марія Войтишко та чеський режисер Якуб Крофта представляють сімейне драмеді з елементами казки «Пекло – Рай». За словами самих авторів, ця вистава торкається болючої теми втрати близьких, але подається вона з легкістю та гумором, якого багато в діалогах. А події на сцені відбуваються настільки непередбачуваноі, що дивують не лише глядачів, а й героїв вистави.
Коли: 8, 9, 12, 14, 15 та 16 лютого Де: Teatr Powszechny im. Zygmunta Hübnera. Jana Zamoyskiego, 20
Відомий театральний режисер Павел Лисак позбавляє «Вишневий сад» російськості. Дія драми розгортається після катастрофи, але також у надії на побудову нового, кращого світу. Провідницею крізь це полум'я є Шарлотта, яка змушує тих, хто вижив, протистояти минулому, насильству і масовій брехні.
Чи можливий сьогодні акт радикальної конфронтації із самим собою? Ким є Люба у сучасному світі? Нова версія «Вишневого саду» — це розправа з байдужістю та відсутністю емпатії. У реальності, де війна, що триває за кордоном, є війною тих, інших.
Коли: 12-16, 18 лютого Де: Teatrze Współczesnym, ul. Mokotowska 13, Scena w Baraku Віковий рейтинг: 16+
Лаборантка Беа по вуха закохується в Аарона. Вони обоє мають слабкість до поезії та ананасового соку. Беа мріє про материнство, але Аарон не поспішає розширювати сім'ю. Що стоїть цьому на заваді, якщо вони обидва мають високі рейтинги?
У своїй дебютній п'єсі режисерка Anna Gryszkówna використовує твір соціальної фантастики, номінований на престижну премію Oliviera в 2019. Його авторка Елла Роуд відтворює похмуре бачення світу в невизначеному майбутньому, прямо як у телесеріалі-антиутопії «Чорне дзеркало». Генетичні дослідження просунулися настільки, що на основі ДНК людини кожному присвоюється рейтинг — оцінка, яка перетворюється на соціальний статус, можливість отримати кращу роботу або знайти супутника життя. Головним критерієм оцінки індивіда стає не етнічна чи класова приналежність, а набір генів. Однак процеси виключення слабких залишаються напрочуд знайомими.
Коли: 28 лютого, 2 та 3 березня Де: Och-Teatr, вул. Grójecka 65
В Och-Teatr вирішили переосмислити перший та найбільш суперечливий роман Вітольда Ґомбровича, який був написаний у 1937 році і став культовим.
«Фердидурке» народився з образи, яку Вітольд Ґомбрович відчув на тлі критики своєї першої книги, яку оглядачі назвали «незрілою». Письменник збирався було написати памфлет проти критиків та «тіток з культури». Але, захопившись темою, пішов далі й вирішив звести рахунки з усім культурним світом.
Ґомбрович вважав, що в епоху бурхливих змін та прискореного розвитку, коли усталені форми легко ламаються під тиском життя, важливо знайти форму для того, що ще не дозріло, не викристалізувалося і не розвинулося. Майже через століття ця книга все ще здатна шокувати.
Адаптував роман «Фердідурке» для Och-Teatr Маріуш Малец (Mariusz Malec), який також є режисером вистави.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
