![Sestry](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/651c6d5fa67826f7e440e42f_Red_small.webp)
Публікації
Де дивитися Олімпіаду 2024?
Ігри в Україні транслює «Суспільне» — безкоштовно трансляції будуть доступні на платформі «Суспільне.Спорт» та на регіональних каналах майданчика.
Також змагання можна подивитись на медіасервісі «MEGOGO» в спортивному розділі. Також Олімпіаду транслюватиме офіційний сайт Міжнародного олімпійського комітету (МОК) — іноземними мовами.
Коли дивитися і вболівати за улюблених спортсменів?
● Артистичне плавання
9 серпня українську команду представлятимуть сестри Марина та Владислава Алексіїви. Якщо результат буде високий, то дует також виступить у фіналі 10 серпня.
● Бадмінтон
Від України буде змагатися Поліна Бугрова. З 27 липня розпочинається груповий етап у жінок.
● Бокс
27 липня виступить Олександр Хижняк, 28 липня — Айдер Абдураїмов та Дмитро Ловчинський. Боксери представлені у вагових категоріях до 57, 80, 92 кілограмів відповідно.
● Боротьба
До складу національної збірної входять як жінки, так і чоловіки. Зокрема, це спортсменки Оксана Лівач (50 кг), Аліна Грушина (57 кг), Ірина Коляденко (62 кг), Тетяна Сова (68 кг). І спортсмени Василь Михайлов (86 кг), Муразі Мчедлідзе (97 кг), Юрій Ідзінський (125 кг), Парвіз Насібов (67 кг), Жан Беленюк (87 кг).
Боротимуться українці кожен день з 5 до 10 липня включно.
● Брейкінг
Першовідкривачами у цьому вже офіційному виді спорту від України стануть троє танцюристів. Це Анна Пономаренко (Stefani) та Катерина Павленко (Kate), які виступлять 9 серпня. А також Олег Кузнєцов (Kuzya), який дебютує 10 серпня.
● Важка атлетика
Від України за медаль боротиметься Каміла Конотоп. 8 серпня вона виступатиме у ваговій категорії до 59 кілограмів.
● Академічне веслування
Атлети виступатимуть чоловічою парою: Ігор Хмара й Станіслав Ковальов. Та жіночою четвіркою: Анастасія Коженкова, Дарина Верхогляд, Катерина Дудченко та Євгенія Довгодько.
27, 28 липня відбудуться попередні запливи, а 29 липня — додаткові у всіх. Фінал у жінок планується на 31 липня, а у чоловіків — 2 серпня.
● Веслування на байдарках і каное
Національну збірну представлятимуть дев'ятеро веслувальників. Восьмеро у спринті (Павло Алтухов, Ігор Трунов, Олег Кухарик, Дмитро Даниленко, Іван Семикін, Людмила Лузан, Анастасія Рибачок, Марія Повх) та одна представниця в слаломі (Вікторія Ус).
Відповідно до цього розкладу можна підтримувати спортсменів:
Вікторія Ус виступатиме 27, 28 липня — байдарка-одиночка; 30, 31 липня — каное-одиначка; 3,4,5 серпня — байдарковий крос.
6 серпня — байдарка-четвірка (чоловіки) та каное-двійка (жінки).
Марія Повх веслуватиме 6, 10 серпня — байдарка-одиначка. Павло Алтухов та Людмила Лузан 7 серпня — каное-одиначка.
8 серпня каное-двійка (жінки) та байдарка-четвірка (чоловіки), а 9 серпня — байдарка-двійка (чоловіки).
● Велоспорт
Чотири велосипедисти змагатимуться від України. Анатолій Будяк та Юлія Бірюкова братимуть участь у груповій гонці 4 серпня та в роздільній — 27 липня та 3 серпня.
У змаганнях із маунтенбайку (гірські велосипеди) країну захищатиме Яна Беломоіна 28 липня та Олександр Гудима 29 липня.
● Спортивна гімнастика
До збірної увійшло шестеро гімнастів: Олег Верняєв, Ігор Радівілов, Назар Чепурний, Ілля Ковтун, Радомир Стельмах і Анна Лащевська.
27 і 28 липня відбудуться кваліфікаційні виступи. 29 липня — чоловічий командний фінал, а 31 липня — фінал у багатоборстві.
Анна Лащевська виступатиме 1, 3, 4, 5 серпня відповідно в таких дисциплінах, як багатоборство, опорний стрибок, різновисокі бруси, колода, вільні вправи.
Серед чоловіків також відбудуться виступи 3 серпня — вільні вправи, кінь — фінал; 4 серпня — кільця, опорний стрибок — фінал; 5 серпня — бруси, перекладина — фінал.
● Художня гімнастика
Таїсія Онофрійчук виступатиме в індивідуальних змаганнях, зокрема 8 серпня — у кваліфікації. А фінал можливий на наступний день.
А в групових змаганнях виборюватимуть перемогу Кіра Ширикіна, Діана Баєва, Валерія Перемета, Марія Височанська й Аліна Мельник. Їхній виступ планується 9 серпня, а фінал — 10.
● Дзюдо
П’ятеро бійців представлятимуть країну в різних вагових категоріях. Для всіх, окрім Білодід — це дебют на Іграх.
Виступи дзюдоїстів слід очікувати в такі дні: 27 липня — Дільшот Халматов (до 60 кг), 28 липня — Богдан Ядов (до 66 кг), 29 липня — Дар'я Білодід (до 57 кг), 31 липня — Єлизавета Литвиненко (до 78 кг), 1 серпня — Христина Гоман (понад 78 кг).
● Плавання
До складу команди з плавання увійшли також п’ятеро спортсменів, які долатимуть різні дистанції.
28 липня Олександр Желтяков, кваліфікація та 1/2 фіналу 100 метрів на спині; 29 липня Ніка Шарафутдінова, кваліфікація та 1/2 фіналу; 29 липня Михайло Романчук, кваліфікація 800 метрів вільним стилем; 30 липня Денис Кесіль, кваліфікація та 1/2 фіналу; 31 липня Олександр Желтяков, кваліфікація та 1/2 фіналу 200 метрів на спині; 1 сепня Владислав Бухов, кваліфікація та 1/2 фіналу; 3 серпня Михайло Романчук, кваліфікація 1500 метрів вільним стилем.
У разі гарних результатів фінали для українських плавців відбудуться наступного дня після кваліфікації.
● Стрибки у воду
Команда українських стрибунів у воду складається з дев’яти атлетів, а національна збірна має максимальне представництво у синхронних видах програми зі стрибків у воду.
27 липня розігруватиметься комплект нагород у синхронних стрибках з 3-метрового трампліна серед жінок, а 2 серпня — серед чоловіків.
29 липня — фінал у синхронних стрибках з 10-метрової вишки серед чоловіків, а 31 липня — серед жінок.
7 серпня розпочнуться змагання зі стрибків у воду з 3-метрового трампліна серед жінок, 5 серпня — з 10-метрової вишки серед жінок. А 9 серпня — у чоловіків.
● Спортивне скелелазіння
Відкриватимуть цю нову спортивну сторінку для України Ярослав Ткач та Євгенія Казебекова. Вони виступатимуть щодня з 5 до 9 серпня.
● Стрільба
Шестеро стрільців змогли кваліфікуватися до Олімпіади. У кульовій стрільбі Україну представлятимуть: Олена Костевич — 27, 28 липня пістолет, 10 метрів та 2, 3 серпня пістолет, 25 метрів.
Павло Коростильов — 27, 28 липня пістолет, 10 метрів. Сергій Куліш — 28, 29 липня гвинтівка, 10 метрів.
Сергій Куліш — 31 липня та 1, 2 серпня гвинтівка з трьох положень, 50 метрів.
Віктор Банькін, Максим Городинець — 4, 5 серпня, швидкісний пістолет, 25 метрів.
У стендовій стрільбі виступить лише Ірина Маловічко: 30, 31 липня — трап, кваліфікація; 2, 4 серпня — скіт, кваліфікація та фінал.
● Стрільба з лука
Українці братимуть участь в індивідуальних та змішаних змаганнях у стрільбі з лука: Михайло Усач та Вероніка Марченко — 25 липня (кваліфікація) та 2 серпня (1/8 фіналу).
● П'ятиборство
З 8 до 10 серпня триватимуть змагання із п'ятиборства. Валерія Пермикіна, Олександр Товкай та Владислав Чекан проходитимуть кваліфікацію 8 серпня.
● Теніс
До збірної України з тенісу увійшли лише жінки. Матчі відбудуться 27 і 28 липня.
В одиночному розряді гратимуть Еліна Світоліна, Марта Костюк, Ангеліна Калініна, Даяна Ястремська. У парному розряді — Даяна Ястремська і Ангеліна Калініна, Людмила та Надія Кіченок.
● Настільний теніс
Ярослав Жмуденко, Маргарита Песоцька та Соломія Братейко боротимуться за олімпійським тенісним столом. 27 липня планується старт ігор як у чоловіків, так і у жінок. Дата проведення фіналу буде відома згодом.
● Фехтування
Команда фехтувальниць представлена в індивідуальних та командних змаганнях. Це Ольга Харлан, Олена Кравацька, Юлія Бакастова, Джоан Фейбі Бажура, Влада Харькова, Аліна Комащук і Дар'я Варфоломєєва.
27 липня відбудуться індивідуальні змагання зі шпаги, а 29 липня — із шаблі. 30 липня — командні змагань зі шпаги і 3 серпня — із шаблі.
● Легка атлетика
Найбільше представників — 25 атлетів — Україна матиме саме у цьому виді спорту. Однак дехто виборюватиме медалі одразу в декількох дисциплінах. За умови вдалих виступів можливі такі раунди змагань:
1 серпня — Ігор Главан, Марія Сахарук та Олена Собчук (спортивна ходьба на 20 км).
2 серпня — змішана естафета 4х400 (кваліфікація).
4 серпня — Олександр Погорілко, Анна Рижикова та Вікторія Ткачук (біг на 400 м з бар'єрами).
5 серпня — Олександр Погорілко, Анна Рижикова та Вікторія Ткачук (біг на 400 м з бар'єрами, додаткова кваліфікація).
7 серпня — змішана марафонська естафета.
2 серпня — стрибки в висоту (жінки), кваліфікація. Вболіваємо за Ярославу Магучіх.
2 серпня — потрійний стрибок (жінки), кваліфікація.
7 серпня — стрибки в висоту (чоловіки), кваліфікація.
33-ті літні Олімпійські ігри в Парижі триватимуть до 11 серпня. Україна представлена у 23 видах спорту, до того ж у трьох дебютує — у футболі, брейкінгу й спортивному скелелазінні. Цьогоріч делегація з України є найменшою з часів здобуття незалежності — всього 140 спортсменів. Коли й де дивитися їхні виступи?
![де і коли дивитися українців на олімпійських іграх](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66a41962443dcaaf4b737a0d_olymp2.jpg)
Про своє рішення Джо Байден оголосив на своїй сторінці X. Чинний президент США заявив, що не балотується на другий термін у Білому домі.
«Для мене було найбільшою честю в моєму житті служити вам як президент. Хоча я мав намір балотуватися на переобрання, я вважаю, що в інтересах моєї партії та країни я повинен відмовитися від висування і зосередитися виключно на виконанні своїх обов’язків президента протягом терміну, що залишився», – заявив Джо Байден.
А також написав, що хоче запропонувати Камалу Гарріс, віцепрезидентку США, як кандидатку від Демократичної партії. Якщо партія підтримає її кандидатуру на початку серпня і вона переможе, то стане першою в історії США жінкою-президентом.
My fellow Democrats, I have decided not to accept the nomination and to focus all my energies on my duties as President for the remainder of my term. My very first decision as the party nominee in 2020 was to pick Kamala Harris as my Vice President. And it’s been the best… pic.twitter.com/x8DnvuImJV
— Joe Biden (@JoeBiden) July 21, 2024
Раніше Байден пояснив, що за час свого правління зроблено великий прогрес в Америці. І оголосив, що на цьому тижні звернеться до нації щодо свого рішення.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/669d52330c51e3662753aed3_biden.jpg)
Камала Гарріс також відреагувала на заяву Байдена:
«Для мене велика честь отримати підтримку президента, і я маю намір заслужити та виграти цю номінацію. У нас залишилося 107 днів до дня виборів».
Камалу вже офіційно підтримали Білл і Гілларі Клінтон. Натомість інший кандидат у президенти США Дональд Трамп заявив, що легко переможе Камалу Гарріс.
Президент США Джо Байден таки зняв свою кандидатуру. Він не буде боротися з Дональдом Трампом на майбутніх президентських виборах і пропонує замість себе Камалу Гарріс
![Джо Байден зняв кандидатуру](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/669d55580f21c3eac8180cc9_shutterstock_2457549145.jpg)
Мова — її життя основа. Ким була Ірина Фаріон
Ірина Фаріон — відома українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання і громадська діячка.
У 1988-1989 роках Фаріон була членом КПРС. Сама вона довго заперечувала цей факт («Орлиця не сповідається перед гієнами»), а потім пояснила, що це була вимушена міра виключно для наукового кар'єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.
У 1990-1995 років читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури у Львівській Академії мистецтв.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/669b7c36debba1feb45686ac_%D1%84%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD.jpg)
У 1996 році захистила кандидатську, а в 2015 — докторську дисертацію. Написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію «Просвіти» НУ «Львівська політехніка». З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів «Мова — твого життя основа».
Виступала проти англіцизмів і фемінітивів у мові. Була блогеркою та вела власні проєкти «ПротиАнглізм», «ПолітОгляд» та «Курси з культури української мови» на YouTube. У 2019 році започаткувала на телеканалі НТА проект «Ген українців» про видатних українців.
Ірина Фаріон нагороджена численними преміями. Торік за просвітницьку діяльність вона стала лауреаткою Всеукраїнської премії ім. Бориса Грінченка. Також вона лауреат премії ім. Івана Огієнка за наукові досягнення та премії ім. Олекси Гірника.
У 2012-2014 роках була народною депутаткою України VII скликання від партії «Свобода». Очолювала підкомітет з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/669b76919593dae66f9d7b79_%D1%84%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82.webp)
Більшість резонансних висловлювань Ірини Фаріон стосувалися мовного питання.
Фаріон відкрито виступала проти використання російської у публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо. Так, у 2013 році вона подала скаргу до суду на депутата-комуніста Олександра Зубчевського, бо той під час засідання Комітету з питань освіти і науки відмовився говорити українською мовою.
Одним з останніх скандалів стало минулорічне інтерв'ю Яніні Соколовій, в якому мовознавиця жорстко розкритикувала російськомовних військових.
«У мене є до них запитання: що вам, хлопці, заважає це зробити (вивчити українську — Ред), якщо ви такі сильні? Що заважає виконувати статтю 29 закону про Збройні Сили України? Ви, хлопці, знаєте, що таке дисципліна в армії?» — звернулась вона до Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування «Азов».
Після того як розгорівся скандал, вона опублікувала слова підтримки на свою адресу одного зі своїх підписників з Криму. У публікації були персональні дані підписника. Після цього у Криму його нібито затримали російські спецслужби.
Студенти вийшли на протест у Львові і вимагали звільнення професорки. 15 листопада 2023 року Львівська політехніка звільнила Фаріон. Проте у травні 2024 року Львівський апеляційний суд поновив її на посаді. Як повідомляє Суспільне, на відшкодовані 124 тисячі гривень жінка купила 11 дронів для ЗСУ.
Серед відомих цитат мовознавиці такі: «Говорити українською — це панувати»; «Я бажаю, щоб реально Україна вся заговорила українською мовою. Якби це сталося, не було б війни. Бо якби це сталося, українці продемонстрували б внутрішню та ментальну відокремленість від Москви»; «Влада, що не здатна захистити державної мови, ніколи не захистить державних територій»; «Мову не знають або політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви?».
Якось Ірина Фаріон сказала:
Крихкість життя. Ми так мало перебуваємо на цій землі! Якихось 70-80 років. Я не розумію, як можна це марнувати? Як можна не використати той час, щоб віддати все, що маєш?
Відведені їй 60 років часу Ірина Фаріон використала на повну.
19 липня у Львові близько 19:30 (за київським часом) невідомий вистрілив в українську мовознавицю й екснардепку Ірину Фаріон, яка чекала таксі біля свого дому, аби поїхати до доньки. Жінку забрала швидка, їй провели операцію, але врятувати Ірину Фаріон не вдалось. Вона загинула від кулі вбивці, якого досі шукають. За що і навіщо вбивати Фаріон? Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко не виключає «російський слід»
![Ірина Фаріон факти з життя](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/669b761d491e32a07a55beb1_Yuriy%20Dyachyshyn%20AFP.jpg)
<frame>Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт відповів вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.<frame>
Питання без відповідей
Я у Польщі з перших днів війни. Мій чоловік, з яким ми одружилися в жовтні 2021 року, вирішив, що нема чого чекати — мені потрібно виїхати. А сам пішов на фронт. Так війна розлучила нас на початку спільного життєвого шляху.
Я думала, війна триватиме максимум до травня, Захід дасть ефективну відповідь і ми всі зможемо повернутися в Україну.
Натомість вже майже 2,5 роки я живу в Польщі, аі мій чоловік — на війні. Замість будувати спільне життя, нас розділяють сотні кілометрів і страх за його життя. Безпека в Польщі насправді не дає полегшення, коли найближча для серця людина щодня зазнає ризику смерті чи інвалідності. Я весь час переживаю за чоловіка. Ці моменти онлайн, коли ми можемо обмінятися кількома словами, чудові, але вони ще більше розпалюють горе й тугу…
Після цих понад двох років найбільше мені бракує близькості та, мушу визнати, сексу. Я хочу обійняти його, кохатися і не вставати з ліжка тиждень.
Адже це ненормально, що в цивілізованій Європі сім’ї не можуть бути разом через те, що хворий на ненависть диктатор вирішив напасти на незалежну країну. У мені стільки злості, навіть ненависті, але понад усе — безсилля. Скільки ще нам доведеться жити в цій розлуці? Іноді я боюся, що не доживу до нашого спільного життя знову.
Я не поїду з Польщі, тому що мені нема куди повертатися в Україну. Мої свекри загинули, бо на їхній будинок впала бомба. Я виросла у дитячому будинку, і вони були моєю єдиною, першою справжньою родиною.
Мій чоловік завжди каже мені, щоб я не залишала Польщу, бо тільки так він має спокійну голову й не хвилюється, знаючи, що я тут у безпеці та про мене піклуються. Навіть якщо у нього є відпустка, він не може приїхати і бути тут зі мною.
Ми живемо в повній підвішеності. Скільки можна так жити на відстані? Це біль. Адже людині потрібні близькі люди, їхнє тепло та підтримка. Який шанс у стосунків вижити, якщо їхнім єдиним джерелом є туга?
Що, якщо один з нас не витримає цієї розлуки? Мені дуже сумно. Важко так жити. Друзі чи знайомі не замінять найближчої людини, а страх за його життя виснажує психіку.
Гжегож Міхал Мюллер, психолог на Avigon.pl:
Не наважуся давати поради. Найчесніше в цій ситуації висловити вам співчутливу повагу.
Ця ситуація дійсно є руйнівною. І те, про що ви пишете, — це застрягання Йова в абсурді війни. Ви правильно вчинили, що щиро попросили допомоги. Та вам потрібна не порада, а присутність підтримки.
Таку підтримку зможуть вам дати ті, у кого є подібний досвід. Розрада, присутність, наполегливість, хоробрість, певний повсякденний і справжній героїзм життя людей зі схожим досвідом можуть стати для вас джерелом сили в процесі подолання апокаліптичної, абсурдної та виснажливої ситуації.
Проблеми, які неможливо розв'язати самотужки, можна суттєво полегшити в групі.
Я пропоную вам знайти поблизу себе групу підтримки. Це може бути група у психолога — наприклад, для складних подружніх відносин, де є любов, поранена війною. А якщо такої групи не знайдеться, давайте разом створимо її з вас, редакції та моєї скромної персони.
На щастя, у Польщі вже працює низка сильних українських психологів. І якщо поєднати добре підібрану групу і психолога, то проблему, яку неможливо розв'язати самотужки, можна суттєво полегшити в групі.
Посилання на сторінку психолога тут
«Безпечне життя за кордоном насправді не дає полегшення, коли найближча для серця людина щодня зазнає ризику смерті. Я весь час переживаю за чоловіка»…
За призначення фон дер Ляєн проголосував 401 депутат Європарламенту, проти — 284, 15 депутатів утримались, а ще сім голосів визнали недійсними. Для переобрання головою Єврокомісії вона мала набрати мінімум 361 голос. Голосування завершило напружені переговори з різними силами за закритими дверима. Воно було таємним, тому до останнього не було відомо, чи вдасться Урсулі фон дер Ляєн отримати достатньо голосів.
Програма Урсули фон дер Ляєн на наступні 5 років на посаді президентки Єврокомісії така: створити новий фонд для стимулювання європейської промисловості, послабити правила конкуренції, щоб дозволити укладати більше угод між компаніями, створити спільний оборонний союз, посаду комісара з питань оборони та потроїти кількість прикордонників в ЄС. Фон дер Ляєн також наголосила, що інтеграція України, Молдови та Західних Балкан до ЄС стане пріоритетом її другого терміну.
— Найкраща інвестиція в європейську безпеку — це інвестиція в безпеку України, — запевнила фон дер Ляєн
І додала: «Фінансова, політична та військова підтримка України з боку Європи має тривати стільки, скільки буде потрібно. Ми будемо використовувати всі інструменти, які є в нашому розпорядженні, зокрема через Європейський фонд миру, працюючи над усіма питаннями — від нагальних потреб до майбутніх зусиль з відновлення через Ukraine Facility».
На посту президентки Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відповідає за збереження консенсусу між 27 очільниками держав, які представляють населення чисельністю 450 мільйонів. Великі кроки в ЄС вимагають широкомасштабної співпраці й уміння домовлятися, і фон дер Ляєн знову це вдається. Згадаємо її успіхи, невдачі та сильні кроки за минулої каденції.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66990cdb357ee90911d975e5_EN_01626191_1124.webp)
В обороні Європи
Урсула фон дер Ляєн провела Євросоюз крізь дві найсерйозніші кризи за останні десятиліття — пандемію коронавірусу та енергетичну. Саме на посаді президентки Єврокомісії вона показала себе ефективною кризовою менеджеркою, за що в 2022 році очолила рейтинг найвпливовіших жінок світу від Forbes і продовжує входити до списків найвпливовіших від інших світових видань дотепер.
«Криза у сфері охорони здоров'я, спричинена пандемією COVID-19, та війна в Україні з енергетичною кризою, спричиненою Росією, могли перетворитися на драматичну економічну та соціальну кризи. Але цього не сталося завдяки великій стійкості Європи, а також тому, що ми прийняли правильні рішення. Ми пережили величезні труднощі, але багато в чому вийшли сильнішими», — зазначила голова Європейської комісії на виступі в Європарламенті.
Під час пандемії європейські лідери були розгублені, шукали спільних рішень і за сприяння фон дер Ляєн домовилися про спільну закупівлю вакцин й узгодили чималі фінансові вливання у постраждалу економіку, а з лютого 2022 року прийняли мільйони українських біженців, посилили спільну безпеку й прикордонний контроль і запустили спільні поставки енергії.
«Вона обирає позицію попереду групи і ніби встановлює флагшток, а потім чекає, поки за нею підтягнеться група, — розповідає Ребекка Крісті з брюссельського аналітичного центру Bruegel. — Якщо ні, вона переміщує свій флагшток в інше місце, але воно в будь-якому разі попереду».
Кар’єрний шлях Урсули фон дер Ляєн такий: депутатка Бундестагу — міністр у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини в уряді Ангели Меркель — міністр оборони ФРН — президентка Єврокомісії. Видання The Guardian пише, що фон дер Ляєн керує комісією, як військовою операцією. Спить у невеликому приміщенні поряд з офісом і не тільки сама весь час працює, але й регулярно просить про це своїх співробітників.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66991596a440c3325176e376_EN_01383839_0060.webp)
Разом з тим голова Єврокомісії визнала, що кризові явища негативно вплинули на конкурентоспроможність європейської економіки, яку зараз необхідно відновлювати. Це має бути в центрі економічного порядку денного ЄС на найближчі кілька років.
У грудні 2019 року новообрана Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн запропонувала широкомасштабний план законодавчих змін та інвестицій під назвою European Green Deal («Європейський Зелений Курс») — зменшення викидів парникових газів у Євросоюзі вдвічі до 2030 року та досягнення повної кліматичної нейтральності до 2050. Для чого, звичайно, країнам Європи необхідно змінити законодавство й інвестувати в зелені технології шалені суми. Але це висока мета і «момент європейської людини на Місяці».
Програма передбачала 150-мільярдні компенсації: пільги, субсидії, інвестиції та пряму фінансову допомогу, аби допомогти країнам пережити перехід до кліматичної нейтральності безболісно. Тим не менш Європою прокотилася хвиля фермерських протестів проти зменшення кількості використовуваних пестицидів, добрив та антибіотиків, а також збільшення площ землі під органічне виробництво. І Єврокомісія зробила крок назад: критичні для фермерів формулювання були викреслені повністю або переписані.
У передвиборчій промові 18 липня було кілька прямих посилань на кліматичні дії і «Зелену угоду», з чого можна зробити висновок про домовленості із «зеленими». Гра триває.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6699100e1ab90daaae04c044_shutterstock_1649023975.webp)
Урсула фон дер Ляєн і Україна
У питанні України президентка Єврокомісії демонструє чітку послідовність.
У квітні 2022 року, в розпал російського вторгнення в Україну, Урсула фон дер Ляєн приїхала до Києва, аби підтримати Володимира Зеленського й українців. Після поїздки до Бучі вона написала у себе в X: «Моє послання українському народу: винні у звірствах будуть притягнуті до відповідальності. Ваша боротьба — наша боротьба». І пообіцяла, що працюватиме над приєднанням України до Євросоюзу.
З того часу вона відвідала воєнну Україну щонайменше 7 разів.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66990f0fba5ca3ef1655f190_ursula.webp)
Вже у травні 2022 року фон дер Ляєн оголосила про намір «заборонити весь імпорт російської сирої нафти та нафтопродуктів» і стати незалежними від російських нафти, газу і вугілля, але наразі санкції не заборонили, а обмежили імпорт російської нафти.
Також очільниця Єврокомісії зіграла одну з ключових ролей в наданні 23 червня 2022 року Україні статусу кандидата на вступ в члени Євросоюзу.
Одне з рішень фон дер Ляєн — заморозити 10 мільярдів євро європейського фінансування Угорщини через порушення країною вимог верховенства права. Однак наприкінці грудня 2023 сума була розблокована як компроміс на шляху до погодження Будапештом переговорів про вступ України до Євросоюзу. Зрештою 25 червня 2024 року Євросоюз офіційно почав переговори з Україною про вступ.
Її промови часто викликають сильні емоції:
«Сьогодні сміливість має ім'я — і це ім’я Україна. Сьогодні сміливість має обличчя — і це обличчя українських чоловіків та жінок, які виступають проти російської агресії» або «Ми знаємо, що українці готові померти за європейську перспективу. Ми хочемо, щоб вони жили з нами європейською мрією».
У день свого переобрання, 18 липня 2024, Урсула фон дер Ляєн також говорила про Україну та обов'язок Європи їй допомагати. А також різко розкритикувала дипломатичну поїздку до Росії та Китаю премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який з 1 липня розпочав своє шестимісячне головування в ЄС.
«Ця так звана мирна місія була нічим іншим, як місією умиротворення, — заявила під оплески депутатів Європарламенту фон дер Ляєн, яка вирішила бойкотувати головування Угорщини. — Європа не може контролювати диктаторів і демагогів у всьому світі, але вона може вибрати захист власної демократії». І додала:
— Росія робить ставку на те, що Європа і Захід стануть мʼякими, і дехто в Європі підіграє їй. Але Європа буде з Україною стільки, скільки буде потрібно
Переобрана президентка заявила, що вступ України в ЄС є пріоритетом її другого терміну
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66990c345ce9b035dc6147ce_EN_01626495_2040.webp)
У голосуванні взяли участь 699 депутатів Європарламенту, з яких 562 проголосували за Мецолу. Її суперниця, іспанка Ірен Монтеро з Лівої партії, отримала 62 голоси. Депутати Європарламенту визнали 76 голосів недійсними.
Напередодні голосування вона заявила, що Європа завжди була чимось, за що варто боротися.
«Моя пристрасть до цього проєкту не зменшилася. Я хочу покращити його. Я буду невтомно працювати, щоб об'єднати людей», — сказала вона. І додала, що виклики, які стоять перед ЄС, вимагатимуть сильного лідерства.
Після того, як кандидатуру Мецоли, яка належить до Європейської народної партії, підтримали в Європарламенті переважною більшістю голосів, вона звернулася до депутатів зі вступною промовою, в якій відзначила місце демократії та України:
«Ми зрозуміли, що ніколи не зможемо сприймати демократію як щось саме по собі зрозуміле. Ми побачили, що наші європейські цінності розглядаються багатьма як загроза... Агресивна війна Росії проти суверенної України залишається першим питанням на нашому порядку денному».
Вона нагадала, що відвідала Київ на початку війни від імені Європарламенту: «Цей візит дав новий імпульс нашому парламенту, нову популярність і вплив. Це допомогло привернути увагу політиків до необхідності підтримки України, і люди покладаються на нас, щоб ми продовжували світити настільки яскраво, наскільки це можливо. Від нас вимагатимуть більшого. Ми повинні бути готові вийти за межі того, що є зручним, і зробити те, що є необхідним».
Мецола обійматиме цю посаду протягом наступних двох з половиною років. Це буде її другий термін в якості голови Європарламенту
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6696659655eff98d19575427_EN_01626300_1594.jpg)
За григоріанським календарем, на який торік перейшли українські церкви, День хрещення Русі-України відзначається 15 липня. Свято було запроваджене у 2008 році за указом Віктора Ющенка.
Історія важливого вибору
Князь Володимир був язичником до 30 років, мав три гареми з 800 наложницями, багаторазово одружувався, але згодом усвідомив, що монотеїстична релігія має значні переваги для розвитку державності у порівнянні з багатобожжям. Зокрема, вона дозволить підтримати правління князя ідеологічно, об’єднавши різні язичницькі племена.
У «Повісті временних літ» йдеться, що Володимир схилився до вибору християнства не одразу — спочатку він провів «випробування вір». Спілкувався з представниками від ісламу, іудаїзму та християнства. Разом з тим інші історики стверджують, що князь від початку схилявся до вибору християнства з огляду на хрещення своєї бабусі — княгині Ольги. Ольга, яка мала незаперечний авторитет для Володимира, була першою правителькою Русі, яка прийняла християнство.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6694eed9bde4751ef2d46b52_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0.webp)
Християнство на той час прийняли чимало сусідніх країн, зокрема Візантія — найрозвиненіша і найсильніша на континенті. Тому прийняття християнства на Русі сприяло б зміцненню зв'язків з європейськими країнами.
Іслам та іудаїзм могли б значити для Київської Русі залежність від інших країн. А ось Візантія влади над Київською Руссю не мала.
Важливою підставою для хрещення стало також прохання візантійського імператора Василія II про військову допомогу у придушенні заколоту, на яке Володимир погодився в обмін на обіцянку віддати йому за дружину сестру імператора Анну. Василій II погодився, але тільки якщо Володимир охреститься сам і охрестить всю Русь.
Володимир — не перший, хто зрозумів переваги хрещення. Деякі історики вважають, що у 860-х роках Русь намагався хрестити Аскольд, він навіть побудував перші церкви, але після хрещення Київської Русі Володимиром інформацію про Аскольда було викреслено з літописів.
Як відбувалося хрещення
Хрещення Київської Русі розпочалося з Києва. Володимир наказав повалити ідолів, яким поклонялися люди, а фігуру головного бога Перуна символічно побити палицями і кинути в річку. Люди стояли уздовж берегів, простягаючи руки і благаючи ідола виплисти.
Наступного дня мешканців столиці масово охрестили у місці впадання річки Почайни у Дніпро. Після Києва християнство стали насаждати в інших містах Русі. Хрещення відбувалося здебільшого насильницьким способом, тому часто спалахували бунти, які придушувалися. Чимало дослідників вважають, що хрещенню мас передувала широка пропаганда християнства та хрещення знаті й відомих авторитетних персон.
Цікаво, що в Європі були країни, які прийняли хрещення пізніше Київської Русі — наприклад, Ісландія, Норвегія та Швеція. Остання взагалі довго вважалася язичницькою та варварською країною. Процес поширення християнства на Русі зайняв кілька століть, але вже до XII століття, за даними істориків, майже всі слов'янські землі прийняли релігію Христа.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6694ee1acc1174919787aa54_%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA%20%D0%B2%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2.webp)
У процесі поширення й утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосувалися до особливостей давньоруського етносу. Разом з тим у боротьбі з "поганством" християни знищили безцінні пам'ятки стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев'яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо.
Головними наслідками хрещення стали підвищення ролі Київської Русі на міжнародній арені, розвиток писемності, мистецтв, архітектури, музики, а також укріплення влади князів. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. Український історик Микола Чубатий писав, що Київська Русь стала центром східного християнства, окремим як від Візантії, так і від Риму.
Папа Іван Павло II згадував про хрещення Київської Русі під час свого понтифікату як про подію, що сталася ще до розколу на католицизм і православ'я і засвідчує “дивовижне багацтво вселенської церкви”.
Після хрещення Русі в Києві почалося будівництво християнських храмів, а сам Володимир з жорстокого і аморального правителя перетворився в щедрого і терпимого. Він влаштовував при дворі благодійні обіди для бідних і свята для простого народу, знищив всі язичницькі капища.
Християнство внесло зміни також у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов'ян містився страх перед стихійними силами природи, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.
У День хрещення Русі-України у храмах ПЦУ здійснюється богослужіння на честь Володимира Великого. Офіційно свято називають День хрещення Київської Русі-України.
1036-річчя хрещення Київської Русі святкують сьогодні в Україні. В 988 році князь Володимир охрестив Русь, і ця подія не лише спровокувала важливі релігійні зміни, але також вплинула на розвиток освіти, судочинства, суспільного життя та міжнародної дипломатії
![хрещення Русі князь Володимир](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6694e790f0872db52ebe633d_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C2.webp)
<frame>Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.<frame>
Проблеми з алкоголем — це коли він стає «ліками», а стосунки з рідними псуються
Я надто довго була наодинці із цією проблемою, і мені потрібно з кимось поділитися своїми страхами та тривогами.
Все почалося з того, що мій чоловік змінив роботу і приєднався до польсько-української команди. Мій чоловік — будівельник. Раніше він працював лише з поляками і проблем не було.
Після зміни роботи почалися проблеми з алкоголем. Раніше мій чоловік випивав тільки під час певних урочистостей, а тепер йому не потрібен привід. Кожна можливість хороша.
І триває все це майже рік. Я не працюю, бо доглядаю за трьома дітьми. Мій чоловік нас утримує. Він добре заробляє, але коли я рахую гроші, які він витрачає на алкоголь, у мене серце розривається. Я вже не знаю, як з ним говорити. Намагалася просити, благати, але він мені каже, що я перебільшую, тому що кілька келихів пива після роботи — це ні про що.
Я навіть намагалася поставити ультиматум: або я з дітьми, або випивка. Він посміявся з мене і сказав, що я нікуди не піду, бо мені нікуди йти. І він має рацію. У мене тут немає ані рідних, ані близьких, я покладаюся виключно на нього.
Нещодавно я переїхала зі спальні і сплю в дитячій. За відсутністю реакції на це чоловіка я роблю висновок, що його це зовсім не турбує.
Боюся, що якщо так буде продовжуватися, то він зрештою зазнає невдачі на роботі. І тоді почнеться справжня драма. Що я можу зробити? Як його переконати, що він шкодить собі, дітям і мені? Як з ним розмовляти, коли він майже завжди напідпитку?
Раніше він більше часу проводив з дітьми, грав з ними, приносив маленькі подарунки. Тепер навіть не запитає, чи здорові, чи їм чогось треба. Коли він приходить додому, я бачу напругу на обличчях дітей. Передчуття: він знову буде п'яним? Знову скине свій одяг і піде спати?
Я не знаю, що сталося, що змусило його почати пити. Це його реакція на стрес? Але ж алкоголь — це тимчасове розслаблення, випивка нічого не вирішує, вона лише ускладнює ситуацію. Я знаю це, але як я можу переконати його зрозуміти це теж?
Матеуш Харитон, дитячий та підлітковий психолог на Avigon.pl:
Шановна читачко, коли один член сім’ї є залежним, вся родина стає співзалежною. Тому дуже добре, що ви пишете про це і шукаєте підтримки й вирішення.
Поки ваш чоловік не помітить цю «хворобу», ви нічого не зможете з цим зробити
Чим довше ваш чоловік зловживає алкоголем, тим складніше йому позбутися залежності. Що б не відбувалося в його роботі, у житті він повинен шукати здорових рішень. Рік — це довго, якщо говорити про механізм випивки. В ній вже можна і заблукати.
Насамперед потрібно дати зрозуміти своєму чоловікові, що у нього є проблема. Поки він не помітить цю свою «хворобу», ви нічого не зможете з нею вдіяти. У кожному місті є міський центр соціального захисту населення або районний центр допомоги сім'ї, туди варто звернутися і повідомити про проблему, вам обов'язково допоможуть у цьому питанні.
Якщо ваші діти ходять до школи, ви повинні повідомити про ситуацію шкільного психолога, щоб він міг зайнятися дитиною. Може бути корисним відвідати веб-сайт Державного агентства з вирішення проблем, пов’язаних з алкоголем (www.parpa.pl), де чимало статей на цю тему, а також перелік закладів для лікування залежностей та контакти спеціалістів лікування залежності.
У цей момент ви менш важливі для свого чоловіка, ніж алкоголь
Найкращий варіант — щоб чоловік ходив на індивідуальну або групову терапію (групи АА). Я вважаю, що жінці з дітьми буде добре розлучитися з чоловіком на деякий час, пожити. наприклад, у друзів. Наступний крок — знайти роботу, тому що вам потрібно стати максимально незалежною від чоловіка. Дайте йому зрозуміти, що ви впораєтеся без нього.
А далі — спостерігати, чи буде ваш чоловік старатися за вас, чи він все ще піклується про вас. Бо якщо ні, то це значить, він не захоче змінюватися, і найвигіднішим рішенням для вас і дітей буде розлучення.
Ви, напевно, запитаєте, чому такі різкі кроки? Відповідь проста: якщо в цей момент ви для чоловіка менш важливі, ніж раніше, значить, ваше місце зайняв алкоголь.
І далі буде тільки гірше, адже з часом може з'явитися агресія до вас і ваших дітей.
Наслідком залежності для дітей може стати синдром ДДA
Пам’ятайте, що алкогольна проблема є напрочуд серйозною та небезпечною не лише для того, хто п’є, але й для вас та для розвитку ваших дітей. Результатом залежності для дітей ймовірно стане синдром ДДА (доросла дитина алкоголіка): вони будуть тривожними, їм буде важко вступати в здорові романтичні стосунки, вони матимуть низьку самооцінку, відчуватимуть себе незахищеними.
Діти вчаться переважно за зразками та наслідуванням. Тому цілком ймовірно, що через залежність вашого чоловіка ваша дитина також потягнеться до алкоголю в дорослому віці (чи навіть у підлітковому) і, можливо, зловживатиме ним. Дуже важливо, щоб ви та ваші діти пішли на психотерапію та пропрацювали цю проблему, поки не пізно. Бажаю вам сил і наполегливості у боротьбі із залежністю вашого чоловіка. Будь ласка, не здавайтеся і шукайте допомоги, ви не самотні.
Посилання на сторінку психолога і на сторінку Державного агентства з вирішення проблем, пов’язаних з алкоголем
«Я не знаю, що сталося, що змусило його почати випивати. Це його реакція на стрес? Але ж алкоголь — це тимчасове розслаблення, випивка нічого не вирішує, вона лише ускладнює ситуацію. Я знаю це, але як я можу переконати його зрозуміти це теж?»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668ffd55be8538f3d9921ae1_draczkovska%20alko.webp)
Дитячу лікарню у самому центрі Варшави організатори акції — «Євромайдан-Варшава» — обрали невипадково. Це символічне місце. Кожна людина у світі має зрозуміти, які жахливі злочини коїть Росія. Особливо відносно українських дітей.
![Ці свічки у пам'ять про всіх загиблих в Україні дітей](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d91f5e74085b0adc05146_IMG-20240709-WA0023.webp)
![Ця інсталяція символізує українських дітей, які щодня стають жертвами російської агресії](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d96924e7d779349c80dbb_IMG_0222.webp)
Сотні людей прийшли із українськими прапорами та плакатами — «Росія вбиває українських дітей», «Путін — вбивця», «Україна має стати членом НАТО».
![Редакція онлай-журналу Sestry.eu на акції протесту](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d9612d846d00b87b07039_20240709_181123.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d966b0dadb6bd4261414f_IMG_0166.webp)
— Дитячий шпиталь є місцем болю, де щодня триває битва за життя. І саме в таке місце поцілила російська ракета, — наголошує лідерка «Євромайдан-Варшава» Наталя Панченко.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d976158937cfd71960f30_IMG_0263.webp)
До учасників акції протесту емоційно звернулась Дорота Лобода, депутатка Сейму Польщі, коментуючи обстріл дитячої лікарні у Києва 8 липня:
— Важко зрозуміти, що ще має статись, аби світ прокинувся. Хто зараз не є на боці України, того треба називати поплічником Путіна.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d99275838bb34257493af_20240709_182538.webp)
Тим часом лідерка громадської думки Марта Лемпарт нагадала, що за ситуації, яка зараз відбувається в Україні, ніхто з росіян не має право голосу:
— Поки триває війна Росії проти України, нема так званих хороших руських.
Після дитячої лікарні сотні людей вирушили до представництва Єврокомісії в Україні. Поліція перекрила рух центральною дорогою, аби всі учасники протесту безпечно дійшли до місця призначення.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d9a2fb7d3a3fa300600b8_20240709_192025.webp)
Свічки, які учасники акції залишили перед представництвом Єврокомісії, мають нагадувати про всіх вбитих і постраждалих українських дітей. Україна досі не є членом Євросоюзу та НАТО, і саме тому Росія продовжує вбивати маленьких українців, бо не має відчуття страху.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d9ae2c8cb3f01da3122a0_20240709_193820.webp)
— Нема жодної гарантії, що завтра ракета не впаде десь тут, у Польщі, чи в іншій країні ЄС. Ми не є у безпеці, навіть якщо перебуваємо в Євросоюзі. Якщо Росія переможе Україну, то вона піде далі. Ворог розуміє лише мову сили. Якщо не дати в морду РФ, то росіяни підуть далі, — наголосив Євген Клімакін, волонтер, головний редактор «Нової Польщі».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d9bdc8f17f4fda5fd6504_IMG-20240709-WA0033.webp)
Головна редакторка Sestry.eu Марія Гурська, яка теж виступила на акції протесту, розповіла про свою героїчну знайому лікарку з «Охматдиту», яка допомагала постраждалим:
— Дають надію несамовиті люди, які мешкають в Україні. 8 липня я подзвонила лікарці своїх дітей, щоб дізнатись, як вона. А вона мені відповіла, що не має ані секунди вільного часу, бо разом з іншими людьми розбирала завали і подавала воду. Вже ввечері вона мені передзвонила і заспокоїла: все відбудуємо, все буде добре.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d9d1d4e7d779349cf6d4f_20240709_193248.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d9d948f8cbb81631f0c6b_20240709_184812.webp)
Фото: Олена Клепа та Наталія Ряба
Сотні людей прийшли до дитячого шпиталю у середмісті польської столиці, аби привернути увагу цілої Польщі та світу до злочинів РФ
![Редакторки Sestry.eu на акції протесту](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668e4bb22764e68cb746975a_sestry.webp)
75 років тому 12 країн підписали Вашингтонський договір, що став основою Північноатлантичного альянсу. Сьогодні у складі оборонного союзу 32 країни, які візьмуть участь у саміті 9-11 липня. І до них доєднаються представники 35 країн-партнерів, серед яких — Україна.
Ключові питання саміту — захист Альянсу в разі приходу до влади в США Дональда Трампа на тлі російської агресії в Україні; військова присутність на східному фланзі НАТО, ядерне стримування тощо. Основні «українські питання»: надання Україні систем ППО та нової зброї, тренування українських військових, а також перспективи прийняття країни в НАТО.
Як сказав Єнс Столтенберг, який з 1 жовтня уступає місце генсека НАТО Марку Рютте, допомога Україні буде на першому місці порядку денного саміту.
Для цього, наприклад, союзники планують створити в Німеччині місію НАТО під назвою «Допомога НАТО в галузі безпеки та навчання для України» (NSATU). Разом з форматом «Рамштайн» місія буде координувати допомогу для України (зараз більшість допомоги координують США, і в разі перемоги на президентських виборах Дональда Трампа поставки зброї в Україну можуть опинитися під загрозою). Місія НАТО також координуватиме навчання українських військових за кордоном і співпрацю між Україною та партнерами в межах безпекових угод.
«Цієї зими та весни ми спостерігали серйозні затримки в наданні підтримки, що мало наслідки на передовій. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося. Ось чому я очікую, що на саміті лідери Альянсу погодяться, що НАТО має керувати координацією та наданням допомоги», — пояснив генсек Єнс Столтенберг.
Члени Альянсу мають також затвердити на саміті військову допомогу Україні в 40 млрд євро, яку НАТО надасть Україні в 2025 році. Це фінансове зобов’язання буде розподілено між членами НАТО відповідно до розміру їх ВВП. У програмі не братиме участі тільки Угорщина. Вона блокувала цю ініціативу, але зрештою погодилася за умови, що гроші Будапешта не будуть використовуватися.
Також, за словами Володимира Зеленського, очікується збільшення списку країн, які вкладаються у безпеку України. Україна вже уклала 20 угод — 7 з країнами «Групи семи», 13 з країнами, що приєдналися до декларації, а також одну з Європейським Союзом.
Але найбільше Україна очікує від саміту нові поставки зброї. Насамперед — більше систем протиповітряної оборони ЗРК Patriot. Після безжальної атаки росіян на дитячу лікарню в Києві, очікується, що таких систем буде щонайменше п’ять.
На саміті буде підтверджено курс України на членство в НАТО. Проте офіційного запрошення поки не буде.
«Ми б хотіли запрошення, та ми знаємо, що ми його не отримаємо. Хоча я вважаю, що якщо ми хочемо побачити сильну Америку, то щось на кшталт запрошення — це саме той знак, що ніхто не боїться Путіна і всі впевнені у лідерстві Америки», — заявив Зеленський.
У Вашингтоні сьогодні відкривається ювілейний, 75-й саміт НАТО, який триватиме три дні. Його головними питаннями буде розширення допомоги Україні та її перспективи в Альянсі
![Сьогодні починається саміт НАТО у Вашингтоні](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668d0a8a4a1060f8ca4a0ea7_668d011fea6018738691263b_EN_01625565_0010.webp)
Тиждень в Україні почався з масштабної масованої атаки. Напередодні саміту НАТО російські терористи атакували різні українські міста: Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Словʼянськ, Краматорськ. Випустили 38 ракет різних типів, зокрема «кинджали». 30 зних було збито силами ППО.
Пошкоджено понад 50 цивільних об'єктів, житлові будинки, інфраструктура та дві лікарні. Уламки ракет попадали у шести районах столиці — в Солом’янському, Дніпровському, Дарницькому, Деснянському, Шевченківському та Голосіївському. Є пошкодження дитсадка, офісної будівлі, багатоповерхівки та низки інших обʼєктів. Повністю зруйновано або частково пошкоджено у Києві три трансформаторні підстанції. Задіяно по Україні 619 рятувальників і 132 одиниці техніки. Також допомогти як волонтери прийшли сотні людей на місцях.
Сильно постраждав від прямого влучання ракетою X-101 корпус дитячої лікарні «Охматдит», де діти отримували очищення крові (діаліз) при нирковій недостатності. Загинуло двоє дорослих, 16 поранених, зокрема семеро дітей. Ця лікарня є однією з найважливіших не тільки в Україні, а й у всій Європі. Лікарі тут щодня рятують сотні життів дітей з усієї України, а росіяни навпаки — руйнують і вбивають.
Удари по медичній інфраструктурі — тактика, відпрацьована у Чечні і Сирії, де за 8 років було зафіксовано 583 атаки на лікарні. За даними Physicians for Human Rights, з лютого 2022 року росіяни здійснили понад 1440 (!) атак на українські медичні заклади. І ці злочини не були покарані.
Значні руйнування також навколо станції метро «Лукʼянівська». Загалом у Києві 33 загиблих і 96 постраждалих.
У Кривомі Розі одразу декілька ракетних влучань. Попередньо — 10 загиблих, 47 поранений, зокрема 9 тяжких. У Дніпрі також 1 людина загинула і 12 потерпілих.
За кілька годин столицю було атаковано повторно. Одночасно пролунало декілька вибухів. Уламки ракет, зокрема, впали на медцентр «Адоніс» в Дніпровському районі міста. Відомо про 7 загиблих і трьох травмованих. Також у Києві було зруйновано житловий будинок у Шевченківському районі, де під завалами загинули 12 осіб.
На Заході вже назвали напад «найжахливішим за всю війну». 9 липня у Києві оголошено Днем жалоби.
Допомогти лікарні «Охматдит» можна тут.
Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668baceb7238ab7740088ddf_IMG_20240708_110846_454.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668baff94d380744be10fb97_IMG_20240708_111516_780.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bc3600c095419986c7517_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%8215.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bd18adfa1b466895ddd9d_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%94%D0%B2%202.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bb041790f30c7966aef44_IMG_20240708_111821_583.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bc389a9868cf3f5dbec6f_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%8211.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bab190eebbf65c5401b82_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%82.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bc3e1af9ccadff217d4d2_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%8214.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668c0a2b1ba5964314fac56e_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE2.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668c0a5ae3a023a535260748_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B93.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bc453b17183976422d972_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%8216.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bc8519192b64a0871d3ce_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%82%2066.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bd1b693795ef58700fbd3_%D0%BE%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%94%D0%B2.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668c0a0d02a172ff081290a7_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B91.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bd221273d1479a3a18451_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%208.07.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bab556f24e3df3efeb2a9_IMG_20240708_104400_337.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bab6b2f47b6b006a28372_IMG_20240708_104417_198.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bdc5b045a4ad41eafed55_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%20%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%208.07.jpg)
Момент влучання ракети X-101 у лікарню:
#Ukraine #UkraineWar #StopWar #RussiaUkraineWar #ukraineunderattack #SaveUkraine #WarInUkraine #StopRussianAggression #NoWar #PeaceForUkraine pic.twitter.com/A0Kd5dLxOc
— Sestry.eu (@SestryEU) July 8, 2024
Фотографії: ДСНС України, НДСЛ Охматдит, Ян Доброносов, Богдан Кутєпов, Олександр Гусєв, Дмитро Козацький
38 ракет різних типів випустили росіяни по різним містам України. Сильно постраждали Кривий Ріг і дитяча лікарня «Охматдит» у Києві. За кілька годин столицю було атаковано знов. Унаслідок масованих обстрілів уже щонайменше 43 загиблих (з них четверо дітей) і понад 129 поранених
![Постраждала жінка тримає на руках поранену дитину після нападу на дитячу лікарню в Києві](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668cee4bacec1c2c35f8b726_668bab010085cfe7e433c9db_IMG_20240708_103855_634.webp)
Як заявив Володимир Зеленський на пресконференції у Варшаві, документом передбачено положення про збиття у повітряному просторі України російських ракет і дронів, випущених у напрямку Польщі.
«Маємо це реалізувати. Ми співпрацюватимемо щодо бойової авіації — вже переданих Польщею літаків — і розглянемо можливості додаткової передачі», — прокоментував Президент України.
Також угодою зафіксовано формування та підготовку на території Польщі Українського легіону — нового добровольчого військового підрозділу. Він тренуватиметься в Польщі й буде оснащений партнерами. Кожен громадянин України зможе за бажанням підписати контракт із ЗСУ.
«Ми маємо дуже позитивний досвід українсько-польсько-литовської бригади і на основі такого досвіду дамо саме громадянам України, які зараз перебувають у Польщі, Литві, інших країнах ЄС можливість добровільно приєднатися до оборони України. Зараз наші команди пропрацюють всі нюанси цієї пропозиції», — пояснив Зеленський.
Підписана безпекова угода з Польщею передбачає також невійськову співпрацю: у розвідці, кібербезпеці, протидії російській дезінформації тощо.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bea53dc505e7ad78f8894_08_07_2024_02_000921.jpg)
Дональд Туск назвав угоду дуже важливим документом:
«Для нас було дуже важливо під час підготовки документа, щоби він не залишався просто декларацією доброї волі. Кожне слово в цьому документі є значущим, з них будуть практичні наслідки. Ми сприймаємо слова як взаємне зобов’язання, а не як пусті обіцянки. Ми найближчим часом разом з іншими союзниками крок за кроком будемо втілювати положення документа в життя».
Сьогодні у Варшаві з Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Польщею.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 8, 2024
У цьому безпрецедентному документі передбачено положення про збиття в повітряному просторі України російських ракет і дронів, випущених у… pic.twitter.com/3JWwCLIu6p
Напередодні саміту НАТО польський прем'єр запевнив, що Україна може розраховувати на повну підтримку Польщі, зокрема і в тому, що стосується шляху України в НАТО та ЄС, навіть якщо цей шлях буде довшим, ніж цього хоче Україна та Польща. І зазначив:
«Якщо ви не дочекаєтеся на саміті НАТО чіткої декларації, ми будемо продовжувати заохочувати наших союзників, щоби стежка до ЄС і НАТО була якнайшвидшою. На це також спрямований документ».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668c0e9c311ee183c3dade38_53843528094_e93f6862c3_k.jpg)
Також український Президент зустрівся зі своїм колегою Анджеєм Дудою:
— Поінформував про російські удари. Обговорили, що необхідно, аби дати більше захисту нашим людям. Оборонна співпраця та потреби Сил оборони України — основні пріоритети. Відзначили важливість інавгураційного Саміту миру, а також безпекової угоди між Україною та Польщею. Віримо в мирну, сильну Україну разом із мирною, сильною Польщею. Українська армія захищає безпеку Польщі та всієї Європи. І ми вдячні, що Варшава нам допомагає.
I had a meeting with the @prezydentpl, Andrzej Duda.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 8, 2024
I informed him about the Russian attacks and discussed what is needed to provide greater protection for our people. Enhancing defense cooperation and addressing the needs of the Ukrainian Defense Forces are top priorities. We… pic.twitter.com/GbNIkUnRdc
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668c10057cd7cc46995761f3_GR-PLQ7XcAAL98w.jpeg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668c104449bfaf76090b3229_GR-PLQaWkAAqkYT.jpeg)
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві безпекову угоду про співробітництво між державами. Подібні угоди щодо взаємної безпеки вже підписали з Києвом 19 держав, 7 країн «Групи семи» і ЄС як спільнота
![Президент Зеленський та Дональд Туск у Польщі](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668bea051ce00407dc3ef228_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%83.webp)
Максимальна ціна на газ для домогосподарств, а також лікарень, будинків соцзахисту, шкіл, садочків і ясел, яка до липня становила 200,17 злотих за МВт/год, зросте до 239 злотих за МВт/год. Така ціна діятиме до кінця червня 2025 року.
Як це вплине на рахунки споживачів?
За підрахунками Держенергетики, з 1 липня 2024 року рахунок за газ для домогосподарства зросте в середньому на 20%.
Для тих, хто використовує газ тільки для приготування їжі, щомісячне збільшення рахунку за газ становитиме 5-6 злотих. Якщо ж будинок опалюється газом (тариф W-3), то рахунок зросте десь на 1000 злотих на рік.
Щодо цін на електроенергію, то тут тарифи також зростуть. Ціна електроенергії в тарифах 5 найбільших продавців відтепер буде 622,8 злотих за МВт/год (на кінець червня ціна становила 412 злотих за МВт/год). Але для домогосподарств закріплена ціна — 500 злотих за МВт/год.
Ця зміна призведе до підвищення рахунку за газ у середньому на 14,5 злотих на місяць. Але це ще не все. З 1 липня зникає також замороження ціни за плату за розподіл електроенергії — з 289 до 430 злотих за МВт/год. Разом з цим закон звільняє домогосподарства від іншої статті рахунку — плати за потужність (близько 10,64 злотих нетто на місяць).
У підсумку маємо збільшення ціни у рахунку споживача за електроенергію в середньому на 33 злотих брутто на місяць (за іншими підрахунками — до 50 злотих на місяць).
Хороша новина в тому, що з серпня 2024 року близько 3,5 мільйонів домогосподарств у Польщі зможуть отримати допомогу від держави у вигляді енергетичного ваучера (субсидії).
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6685be4a9a8af73989ddca16_energy.webp)
Рахунки за газ і електроенергію зросли з липня 2024. Скільки тепер будуть коштувати світло й газ для споживачів у Польщі?
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66857df7e70a8fa707f910ff_shutterstock_2438979353.webp)
Найкращі фільми літа 2024, в яких головна героїня — жінка:
1. “Мадам Кліко”
Байопік, у прокаті з 18 липня
Історія життя Барбе-Ніколь Понсарден-Кліко, яка отримала у спадок від чоловіка виноградники й зуміла поліпшити якість ігристого вина настільки, що воно стало прозорим, смачним і відомим на весь світ. Завдяки непересічному розуму, сміливості протистояти чоловікам і управлінським талантам вона створила імперію шампанського. І за всіма цими процесами вельми приємно спостерігати.
2. “Бабуся з міста”
Комедійна драма, в прокаті з 20 червня
Фільм про три покоління жінок, прикрашений Катрін Деньов. Сюжет простий: дівчина ніколи не бачила свою бабусю і знайомиться з нею тільки тоді, коли та приїжджає доглянути дочку, хвору на рак. Жінки проходять шлях від взаємних звинувачень і відторгнення до прийняття і любові. І розуміють: “Насправді так круто, коли ми всі разом. І коли мама поруч”.
3. “Емілі в Парижі”, 4 сезон
Комедійно-драматичний серіал, з 15 серпня на Netflix
Для тих, кому 3 сезон серіалу про Емілі та її друзів розбив серце, зняли черговий сезон, в якому ще більше заплутаних стосунків і модних суконь. А ще у всій своїй красі предстає не тільки Париж, але також Рим.
4. “Забери мене на місяць”
Комедійна мелодрама, в прокаті з 11 липня
Події відбуваються під час космічної гонки між США та Радянським Союзом у 1960-х роках. Американським космічним програмам бракує народної підтримки, і NASA наймає фахівчиню з маркетингу, яка не тільки закохує в астронавтів усю країну, але й сама закохується у відповідального за запуск Аполлона-11. Фільм прикрашено Скарлетт Йоганссон.
5. “Гірська королева: вершини Лхакпа Шерпи”
Документальний фільм. З 31 липня на Netflix
Лхакпа Шерпа — перша непальська жінка, яка кілька разів піднялася на Еверест. Історія її життя вражає: від Лхакпу відмовилися батьки, згодом вона переїхала з Непалу в США, не вміючи писати і не знаючи англійської. Працювала посудомийкою та сама виховувала двох доньок, бо зазнала насилля з боку чоловіка, яке тривало 11 років. Сходження на Еверест для неї — надія змінити щось у своєму житті та в житті доньок.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66840965abe45d6b0fe44eee_netflix%20queen.webp)
6. “Жінки в блакитному”
Кримінальна драма, серіал, заснований на реальних подіях. З 31 липня на Apple TV+
Це історія чотирьох відважних жінок, які приєднуються до першого в консервативній Мексиці 1971 року повністю жіночого поліцейського підрозділу, кидаючи виклик ультраконсервативним нормам свого часу та полюючи за серійним вбивцею.
7. “Гамбіт королеви”
Історична костюмована драма, заснована на реальних подіях. У прокаті з 13 червня
Головна героїня — шоста дружина короля Англії Генріха VIII, історичного тирана й вбивці п'яти своїх жінок. Кетрін Парр розуміє своє непросте завдання вижити, тому вдає спокійну, врівноважену й покірну дружину. Багатьом при дворі не подобається вплив Кетрін на короля, починаються чвари й інтриги. Король, якого грає Джуд Лоу, викликає огиду й ненависть, натомість головна героїня — солідарність. Сценарій і акторська гра тримають інтерес до фільму до останньої миті.
8. “Леді в озері”
Детективний серіал, з 19 липня на Apple TV+
У центрі подій — зразкова домогосподарка, якій набридає її нудне життя і вона починає розслідування загадкової смерті молодої темношкірої жінки, про яку забуло місто. Події серіалу відбуваються в Балтиморі 1960-х років. Фільм прикрашений Наталі Портман.
9. “Кріпачка”
Анімаційна історична драма, в прокаті з 11 липня
"Кріпачка" розповідає історію молодої Ягни та показує роль жінки в польському селі наприкінці XIX століття. Дівчину видають заміж за багатого вдівця, але вона закохана в іншого — в сина свого чоловіка. Заборонене кохання та спротив Ягни розпалюють ненависть до неї сільської громади. Чи вдасться дівчині у патріархальному суспільстві дати відсіч кривдникам?
Фільм є екранізацією роману Chlopy польського письменника Владислава Реймонта, за який він отримав Нобелівську премію. Унікальність фільму в тому, що він намальований (творцями “З любовʼю, Вінсент”). У Польщі фільм вийшов на екрани торік, а цьогоріч виходить до українського та світового прокату.
10. “Думками навиворіт-2”
Анімаційний фільм, у прокаті з 14 червня 2024
На відміну від першої частини мультфільму, події у другій відбуваються в голові дівчинки-підлітка. Одного дня до відомих нам героїв — Радості, Суму, Гніву, Страху і Відрази — додаються нові емоції, притаманні пубертату: Заздрість, Облом, Сором, Ностальгія і Тривожність. Саме Тривожність захоплює пульт управління почуттями дівчини. І, щиро кажучи, хоч це і мультик, але спостерігати за боротьбою в голові у дівчинки цікавіше не дітям, а дорослим, які розуміють, про що йдеться і тому весь час сміються крізь сльози.
Літо 2024 року обіцяє чимало нових фільмів і серіалів. Легкі комедії та гостросюжетні драми, документальні та анімаційні. Пропонуємо гарячу десятку найкращих новинок, в яких головна героїня — жінка. Розгублена, таємнича, авантюрна, розумна. Серйозна і не дуже. Але завжди смілива, аби прийняти виклик і перемогти
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668444a6d6edb7cb80efba2b_films%202024%20movies.webp)
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан запропонував Україні домовитись з Росією про припинення вогню, а після того сісти за стіл перемовин:
— Мир — це важливе питання. Війна, в якій ви зараз живете, дуже інтенсивно впливає і на безпеку Європи. Ми високо цінуємо усі ініціативи Зеленського заради досягнення миру. Але вони потребують багато часу через правила міжнародної дипломатії. Тому я попросив пана президента подумати про те, чи не можна вчинити трошки інакше: зупинити вогонь, а потім вести перемовини з Росією, адже припинення вогню пришвидшило б темпи цих перемовин.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66840e6f8b7e159e085e6bea_02_07_2024_01_00652.webp)
Президент Зеленський у своєму виступі уникнув теми припинення вогню та потенційних перемовин. Водночас підкреслив, що Будапешт підтримав мирні ініціативи України на саміті у Швейцарії:
— Угорщина взяла участь у першому Саміті миру і підтримала комюніке саміту. Це говорить про готовність Угорщини бути ефективною заради повернення реальної довготривалої безпеки. Ми предметно обговорили, як надалі Угорщина може проявити своє лідерство в підготовці другого Саміту миру.
Ми бачимо можливість організувати другий Саміт миру вже в цьому році, ми б дуже хотіли цього, і всю підготовчу роботу для цього можемо зробити за найближчі місяці
Також, за словами Орбана, Угорщина бажає підписати глобальну угоду про співробітництво з Україною і брати участь у модернізації її економіки:
— Ми намагаємося закрити всі попередні суперечки і сконцентрувати увагу на майбутнє. Ми бажаємо налагодити відносини між нашими країнами.
Ми бажаємо підписати глобальну угоду про співробітництво з Україною, подібну до тих угод, які в нас діють з іншими нашими сусідніми країнами
Український Президент наголосив, що команди продовжать спільну роботу над цим документом:
— Зміст нашого діалогу може стати основою для майбутнього двостороннього документа між державами, який регулюватиме всі наші взаємовідносини та може бути заснований на дзеркальному підході до двосторонніх відносин.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66840f8f4bc80456e19b573c_02_07_2024_01_00630.webp)
Також, серед іншого, узгодили питання відкриття першої української школи в Угорщині.
— З паном прем’єр-міністром Орбаном ми обговорили усі найбільш принципові питання наших сусідських відносин: торгівлю, транскордонну співпрацю, енергетичні питання, говорили сьогодні про гуманітарну сферу, все те, що стосується життя наших людей і в Україні, і в Угорщині. Зокрема, обговорили відкриття першої української школи в Угорщині. Пан прем’єр-міністр запевнив у підтримці такого проєкту. Дякую, Вікторе, — зазначив Зеленський.
Фінансування цієї школи Угорська держава візьме на себе, наголосив Орбан:
— Буде відкрито стільки українських шкіл, скільки буде потрібно. Для нас важливо, щоб українці почувалися в Угорщині як вдома
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668410ca4bc80456e19ccc21_02_07_2024_01_00641.webp)
Востаннє Віктор Орбан був в Україні 12 років — у 2012-му —за каденції Віктора Януковича. Примітно, що нинішній візит угорського прем'єра відбувається на другий день від початку голосування Угорщини в Раді ЄС.
Уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до Києва прибув угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66840d2fb194a5d115eea921_02_07_2024_01_00654.webp)
Новий статус CUKR як один із способів легалізації українців у Польщі
Коли іноземцю присвоюється номер PESEL, то в реєстр, окрім громадянства, вноситься також "код-позначка" статусу цього іноземця в Польщі. Громадяни RP цього статусу не мають. Статус — це зручно для Польщі, бо дозволяє диференціювати категорії іноземців та їхніх дітей.
Статуси бувають:
◾UE — громадянин ЄС
◾CUE — член сім'ї громадянина ЄС (cudzoziemiec — Unia Europejska або członek rodziny UE)
◾NUE — не Unia Europejska
Коли почалася повномасштабна війна, з'явився четвертий статус —◾ UKR
З 1 липня 2024 з’явився новий, п'ятий статус —◾CUKR (cudzoziemiec-UKR)
Згідно із законом, на карті побиту, виданій за спрощеною процедурою (тобто онлайн) особі зі статусом CUKR, буде зазначено "poprzednio posiadacz ochrony czasowej". Польському уряду таким чином буде легше вести перелік та розуміти, хто з українських переселенців має намір залишитися в Польщі на найближчі роки.
Українці, які прибули до Польщі внаслідок війни, відтепер матимуть три способи легалізації свого перебування у Польщі:
Перший — той, який існує від початку повномасштабного вторгнення — це отримання статусу UKR. Особи з PESEL UKR перебувають під тимчасовим захистом, мають вільний доступ до ринку праці, можуть користуватись безоплатними медичними послугами в межах Національного фонду здоровʼя (NFZ), легально перебувати у Польщі без карти побиту або візи та вільно подорожувати в межах Європейського Союзу. Одночасно з цим власники статусу UKR не можуть залишати Польщу на термін понад 30 днів, інакше втратять свій спецстатус.
Від 1 липня всі українці, які прибувають до Польщі, рятуючись від війни, повинні якнайшвидше звернутися до місцевої адміністрації, щоб отримати PESEL UKR. Також нововведення передбачають, що PESEL UKR буде надаватись лише за наявності дійсного закордонного паспорта.
Другий спосіб легалізації — отримання карти тимчасового перебування / karta pobytu на таких само підставах, як інші іноземці в Польщі. Для отримання «традиційної» карти побиту потрібна причина — наприклад, навчання у польському університеті, працевлаштування або ведення власної господарської діяльності.
Третій спосіб буде запроваджений змінами до спецзакону. Це можливість отримати карту побиту особі зі статусом CUKR. Такі карти дадуть власникам майже такі ж права, як іншим іноземцям — зокрема, доступ до ринку праці. Однак таку карту видаватимуть лише громадянам України з PESEL UKR за певних умов.
Що таке статус CUKR і що він дасть українцям?
◾Зі статусом CUKR можна буде за подати документи онлайн на отримання карти побиту терміном на три роки.
◾Для отримання карти побиту не буде прив’язки до працевлаштування особи. Працюєш чи ні — можеш отримати статус і карту.
◾Дітям буде також присвоєно новий статус і вписано до карти, чого у випадку традиційної карти побиту не роблять.
◾Не буде прив’язки до Diia.pl.
◾Власник карти побиту не має заборони на виїзд в Україну терміном понад 30 днів.
Чи буде зараховуватися час перебування в статусі CUKR за час перебування на території РП для можливості в подальшому отримати статус резидента, інформації поки немає, адже щодо цього питання досі немає консенсусу.
Важливий момент: коли статус UKR змінюється на CUKR, особа втрачає можливості, повʼязані зі спеціальним статусом тимчасового захисту. Наприклад, українці при зміні статусів втрачають право користуватись безоплатними медичними послугами в межах Національного фонду здоровʼя (NFZ). Якщо людина працює, це нестрашно, адже її та її дітей застрахують на роботі. А от якщо людина не працює — медичні послуги вона змушена буде оплачувати з власної кишені.
Відтепер громадяни України зможуть подати документи на нову карту побиту за наступних умов:
— Якщо станом на 4 березня 2024 року вони вже мали статус UKR.
— Мають статус UKR на день подання заяви.
— Мають дійсний закордонний паспорт.
— Мали безперервний статус UKR не менш ніж 365 днів. Безперервність статусу є ключовою умовою для подачі заяви, що гарантує тривалість перебування у Польщі.
З 1 липня 2024 року набирають чинності зміни до спецзакону «Про допомогу громадянам України у звʼязку з війною у цій країні». Нововведення передбачають, що українці зі статусом UKR зможуть отримати новий статус CUKR і карту побиту за спрощеною процедурою. Реєстрація на оформлення статусу і карти ще не почалась, але зрозуміти нюанси краще вже зараз
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6682a61cd8e8e3559e76357f_cukr.webp)
Українці розповідають:
Марія Бурмака, співачка, продюсерка, Київ-Львів:
— Коли у мене немає світла, то зникає і вода. І тому я — ха-ха-ха — купила абонемент у спортзал, який знаходиться поблизу мого дому (а ціни на річні абонементи зараз просто фантастичні). Спортзал, як і весь молл, працює на генераторах, і для мене важливий не стільки спорт, скільки те, що я щодня у будь-який час можу прийняти душ, помити і висушити волосся. Набридло підлаштовуватися і вставати о 5 ранку, щоб помитися й зробити укладку!
На додачу до залу я купила не дуже потужний фен і не дуже потужні щипчики для випрямлення волосся — на батарейках. Головне, що я чиста, і мої речі теж.
Пральну машинку вдома я завантажую по самі вінця і чекаю на зручний момент у стабілізаційному графіку, щоб увімкнути її на повний цикл. Ну а м'ятим одягом сьогодні нікого не здивуєш, це навіть тренд. Отак і виживаємо.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668251f3fbfc812434b22366_20240701_020301.webp)
Анастасія Новицька, економістка, Київ:
— Щоб дізнатися, коли буде відключена електрика, я використовую застосунок «Київ цифровий». Дуже важливо вчасно заряджати потрібні гаджети. У моєму списку це два ноутбуки, повербанки, зарядна станція, акумуляторна лампа, ліхтарик, електронна книжка, смартфон. Коли гаджети заряджені, можна автономно працювати до 8 годин. А якщо відключення триватимуть довше — поїхати в офіс, коворкінг чи до друзів, де на той момент є світло.
Відключення світла навчили мене деяким лайфгакам:
— Раз на добу заливаю гарячу воду в термос, щоб потім не шукати, де нагріти воду і заварити свіжу каву з молоком чи смачний китайський чай;
— У морозилці зберігаю ємності із льодом. Вони підтримують низьку температуру в холодильнику, коли немає світла. Пляшки з льодом кладу на полиці із готовою їжею та продуктами, що швидко псуються;
— Коли заздалегідь знаєш часи «роботи» світла, можна запланувати й зробити безліч хатніх справ: готування, прання, поїздку на ліфті. Остання опція дуже важлива, бо на 10-й поверх складно підніматися з важкими торбами з магазину.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668252f36a6c0522b7b633b4_EN_01622580_0557.webp)
Регіна Гусейнова-Чекурда, юристка:
— Мені пощастило: у мене не видовий офіс на 25 поверсі, а лише на другому, куди можна спокійно піднятися пішки. Застрягнути в ліфті — мій найбільший страх, тому я перестала їздити в гості чи ходити до клієнтів, які живуть вище 5 поверху. Сподіваюсь, вони не ображаються.
У місті Бровари, де я мешкаю, світло відключають надовго і, що особливо неприємно, за непередбачуваним графіком. Найдовше відключення тривало понад 8 годин. Добре, що зараз літо. Адже я живу у приватному секторі, у моєму будинку від електрики працює котел опалення та насос для води. Тож коли відсутня електрика, тепло і вода також відсутні.
Під час минулих блекаутів довелося купити пічку на дровах, так звану «буржуйку», і безперебійник з акумулятором. На щастя, у теплу пору року проблема опалення не стоїть, а перебої з водою вирішуються запасами питної і технічної води. Вода стоїть всюди: у ванній — для вмивання і зливу, на умивальнику — щоб почистити зуби і помити руки, на кухні — для посуду. Аби пережити зиму, вже купила машину дров і планую купити ще один акумулятор.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668253ffca86a4c6b627d527_EN_01614788_1730.webp)
Валерія N, спеціаліст з поліграфу, Київ:
— З постійними тривогами під час війни я особисто можу розвантажити голову і тіло лише одним способом, і цей спосіб — секс. Постійного партнера зараз у мене немає, тому допомагають гаджети. Нещодавно я замовила онлайн яскравий, блискучий, просто космічний апарат для самозадоволення! Один недолік — не додумалася взяти на батарейках і купила такий, що заряджається через кабель. Хто ж думав, що відключення електрики можуть тривати понад 10 годин на добу?
У результаті ситуація: одного психологічно надважкого дня я знервована і зла, а мій найнадійніший друг і партнер в антистресовій терапії… розряджений! Не витримала, побігла у найближче відділення Нової пошти, де є генератор. Кажу: «Можна тут у вас підзарядитися?» Відповідають: «В принципі, так, але тільки якщо у вас щось термінове». Я зважила всі «за» і «проти» і продемонструвала працівникові пошти предмет з моєї сумочки. І що ви думаєте? Цей коректний мужчина не поставив мені більше жодного запитання. Я підзарядилася одразу за бабусею зі старою «Нокією». Єдине, що довелося 45 хвилин привселюдно тримати вібратор в руці коло гніздечка для підзарядки. Що тут скажеш — після такої пригоди ми з ним дуже зблизилися!
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668255862156ebea6c8d7191_EN_01623948_0601.webp)
Анна Радіонова, продюсерка, Варшава-Київ:
— У знайомої в Києві дитині всього 6 місяців, вона вже не на грудному молоці, і для подруги важливо регулярно підігрівати дитяче харчування. У моменти, коли виникає ця потреба, а електрики немає, вона бере дитину, сумку і йде на Нову пошту. Коли вона прийшла з цим проханням вперше, співробітники дозволили їй скористатись їхньою мікрохвильовою піччю на кухні та підсобним приміщенням, щоб одразу погодувати дочку замість нести підігріте додому. Працівники сказали, що вона завжди може приходити. Подруга зізналась, що розплакалася тоді від цього прояву підтримки.
Скільки не приходить у відділення — навіть якщо різні співробітники — відповідь завжди в стилі: «Так, звичайно, ви можете скористатись нашою кухнею і залишитись, щоб погодувати дитину, ходімте, ми вам все покажемо і допоможемо». Українці неймовірні, з такими людьми у війну не так страшно.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668260b9d3e34c11ce971d9f_switlo%20balkon.webp)
Ігор М, батько двох дітей, Кременчук:
— У Кременчуці працюють графіки відключень, майже чітко — зазвичай це 2-3 години блекауту. Ми живемо на 9 поверсі, ходимо пішки. Донька і раніше боялася ліфтів, а тепер тим паче. Займаємось фітнесом. Ходимо за продуктами з рюкзаками, так зручніше піднімати сходами. Дома маємо газову плиту, тому проблем з готуванням немає. Але іноді вечеряємо при ліхтариках. Маємо запас батарейок.
Взагалі я помітив, що з початком відключень люди стали більше виходити на вулиці, спілкуватися. Зараз дуже багато людей гуляють парками, сидять на лавочках, проводять час разом. Ми також. Коли світла немає, намагаємось кудись піти. Часто їздимо на дачу, готуємо їжу на вогнищі. Романтика.
Наталія Ряба, віцешеф-редакторка Sestry.eu, Варшава-Київ:
— Відсутність електрики протягом багатьох годин для українців — нова реальність. Тиждень тому я приїхала додому до Києва з Варшави. Потяг прибув близько 23:00. Зустрів чоловік. Ми їхали додому пустими дорогами нічного освітленого ліхтарями Києва. Я милувалася з вікна і якось не думала, що десь у місті, а конкретно у нас вдома, може бути інакше.
Вже у нашому темному під'їзді чоловік засвітив ліхтарик на мобільному і завбачливо попередив: «Ходимо лише пішки, ніякого ліфту, навіть коли в оселях світло. Бо застрягнеш!» Темний коридор — і ось нарешті наші двері. Відчиняємо, а квартира — як з різдвяної діснеївської картинки. Стіни у святкових гірляндах, у кімнатах запалені аромасвічки. Я вмить поринула в атмосферу свята, на душі стало радісно й тепло. Це ж чоловік і син влаштували до мого приїзду таку дивовижну красу!
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668253cd554dcc073900cdfa_IMG-20240629-WA0011.webp)
Наступного дня зустрічаємось з подругою у центрі Києва. Золоті Ворота, Пейзажна Алея, Андріївський узвіз, Поділ. Проводжаємо красивенний захід сонця, на вулицях запалюються вечірні ліхтарі. Мій улюблений бар на Подолі не вміщає усю молодь, частина сидить на сходах, жваво розмовляє і п’є холодне просекко. На мить мені здається, що війни немає. Але приїжджаю на свій район і вертаюся до реальності — всі будинки стоять у темряві. Тільки на мить стає моторошно, аж тут з-за хмари виходить місяць.
Роблю з десяток фото і вже біля мого будинку розумію, що попри відсутність освітлення на майданчику повно дітей. Дівчата на гойдалках, хлопці на велосипедах, усюди навколо - дитячий сміх. Яскравий місяць освітлює своїм сяйвом майданчик і українських дітей, які, попри вмовляння батьків, не хочуть йти додому, бо ж тільки десята вечора і канікули. І байдуже, що немає світла. Літо — для ігор і щастя.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668253e1ca86a4c6b627ad13_WhatsApp%20Image%202024-06-25%20at%2012.34.27.webp)
Романенко Марина, природозахисниця, Миколаїв:
— Весь час прислухаєшся до ритму: повітряна тривога/відбій повітряної тривоги. У Миколаєві цей ритм шалений через близьке розташування до лінії фронту. Тепер ще й відключення світла додались. Добре, хоч літо — якось морально легше через впевненість, що діти не залишаться голодними чи змерзнуть. АТ «Миколаївобленерго» оперативно інформує нас про години відключень. Вечірні години без світла — привід поспілкуватися з дітьми, особливо, коли не встигли зарядити гаджети. Ми часто використовуємо цей час, щоб прогулятися. Нехай темно — зате разом!
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6682549a4fe27757dbc1af85_EN_01622580_0552.webp)
Наталія Жуковська, журналістка Sestry.eu, Жешув-Київ:
— Мої батьки проживають у невеличкому селищі Драбів, що на Черкащині — за 170 км від Києва та 400 від лінії фронту на Харківщині. Люди там прокидаються зазвичай вдосвіта. Встають разом із сонцем, аби зрання нагодувати худобу та, поки не спекотно, попрацювати на городах. Світло у селищі почали вимикати синхронно з іншими областями. Мама каже, що, звісно, незручності були, але то на початку. Тепер звиклися і вчаться планувати свій час.
Відсутність електрики найпомітніша увечері. Замість звичного перегляду телевізору — живе спілкування. Замість моніторингу новин — чаювання при свічках на кухні. І так щодня з 20.00. Неочікувано відсутність світла дала моїм батькам можливість більше бути одне з одним.
Обом батькам я передала з Польщі якісні павербанки. Зарядити їх часу цілком вистачає протягом дня, коли є світло. Разом з тим дзвоню ввечері мамі, а потім і татові — телефони вимкнені. Наступного дня запитую, кажуть — розрядилися. А чому не зарядили? Забули. Батьки зізнаються, що раптом наче повернулися на десятки років назад, у часи перших побачень, коли існували лише вони вдвох. Мама каже: я знову почала чути тата. Тато не приховує: він вже й забув, яка його дружина чудова співрозмовниця. Навіщо телефон, коли найближча людина — поруч?
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66826053bfaa8e9671a4becb_EN_01622580_0559.webp)
Від редакції: Українці переживуть відключення електроенергії і злочинну російську неспровоковану війну проти нашої держави. Україна буде частиною ЄС — за кожного з нас і за тих, кого з нами більше немає. Світло переможе темряву!
Масовані російські атаки на український енергосектор штовхнули українців в обійми нової реальності — постійних відключень світла та інтернету, темних спальних районів, доступу до буденних зручностей «за графіком». Як українці долають труднощі, як живуть без електрики? І як навіть у ці складні часи знаходять можливість позитивно дивитись на життя?
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6682512a08ac2fbb3dfb5f19_switlo.webp)
Терор мирного населення в Україні не припиняється. Черговий російський удар прийшовся 28 червня по житловій багатоповерхівці в Дніпрі.
Одна людина загинула, 12 постраждалих, серед них — семимісячне немовля та вагітна жінка. Двох людей вдалося врятувати. Одного чоловіка надзвичайники витягли з автівки — потерпілого засипало частинами понівеченого будинку. 23 людям надано психологічну допомогу. За даними ОВА, зниклими вважаються 5 людей.
— Мама сказала нам з бабусею і дідусем вийти в коридор, і тут — бабах — впали двері, пішов запах, пил, я впала на підлогу, — розповідає Аліса — одна з тих, хто пережив ракетну атаку в Дніпрі. — Мене намагалися підняти, але мені було так страшно, я плакала. Потім я чула, як мама комусь дзвонила, як нас звільняли, наші двері різали болгаркою, аби увійти. Мені дуже страшно. Я не знаю, де тепер спати, що тепер робити… Я більше ніколи не посплю у своєму ліжку…
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667fdd45986fd491e7e1bce2_Screenshot_20240629_114458_Telegram%20(1).webp)
Також окупанти обстріляли село на Харківщині, під обстріл потрапила цивільна жінка, яка поралась у городі. Від отриманих травм вона померла на місці.
Подвійний смертоносний ракетний удар прийшовся також на житлові будинки міста Вільнянськ на Запоріжжі. Тут семеро загиблих, з них двоє — діти. 31 людина постраждала, зокрема 8 дітей.
На цьому тижні росіяни також обстріляли Харків. Внаслідок обстрілу житлової забудови троє людей загинули, 56 дістали поранень, зокрема двоє дітей.
Президент Володимир Зеленський нагадав: «Тільки достатня кількість і якість систем ППО, тільки достатня рішучість світу здатні зупинити російський терор».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667fdbb1242e048603890b13_IMG_20240629_042952_060.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667fdb984714da5aefe0a48a_IMG_20240629_111213_241.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667fdbc74829335558abd7b0_IMG_20240628_202753_939.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667fe86af6d1be176503ce3d_20240629_114605.webp)
«Я більше ніколи не посплю у своєму ліжку». Атаки на Вільнянськ, Дніпро і Харків знов руйнують життя
Тільки на цьому тижні внаслідок російських атак загинули люди в Дніпрі, на Запоріжжі й на Харківщині, десятки людей поранені і залишились без домівок
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667fdd147bc83725628d2b4e_20240629_120525.webp)
Кандидатуру Урсули фон дер Ляєн погодили на посаду глави Єврокомісії на другий термін. Прем’єрку Естонії Каї Каллас затвердили як верховну представницю ЄС із закордонних справ та політики безпеки (зараз цю посаду обіймає Жозеп Боррель). А колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніу Кошта погодили на посаду президента Європейської ради замість Шарля Мішеля. Роберту Мецолу збираються переобрати президенткою Європарламенту.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667dfdc9a205d29b11ca8d8a_kallas%20leyen%20costu.webp)
Разом з тим вітати Урсулу фон дер Ляєн можна буде тільки після позитивного голосування в Європарламенті 18 липня. Вона має отримати щонайменше 361 голос з 720.
Кая Каллас, представниця право-ліберальної Партії реформ і перша жінка-прем’єрка в Естонії, відома своєю жорсткою безкомпромісною позицією щодо Кремля, через яку навіть втратила голоси підтримки західних країн-членів у змаганні на посаду генсека НАТО.
У біографії Каллас є такий момент: її мати була депортована немовлям з Естонії до Сибіру у вагоні для тварин і прожила в депортації до 10-річного віку. Довгі роки потому Кая Каллас оголошена РФ у розшук за “ворожі дії проти історичної пам’яті” — а саме за знесення пам’ятників радянської історії в Естонії.
— Ми продовжимо робити свої кроки — підтримувати Україну, посилювати європейську оборону та боротьбу з російською пропагандою. РФ вважає, що фіктивний ордер на мій арешт допоможе змусити Естонію замовкнути — я не мовчатиму, а продовжу рішуче підтримувати Україну і виступати за посилення європейської оборони, — заявила цьогоріч Каллас.
Антоніу Кошта — 62-річний екс-очільник португальського уряду, колишній мер Лісабона і генсек Соціалістичної партії Португалії. Посада очільника Євроради є специфічною: політик не має повноважень сам ухвалювати рішення від імені ЄС, але має вагомий вплив на усі спільні обговорення європейських лідерів. Саме тому одна з основних вимог до цієї посади — вміння вести переговори та схиляти до компромісу.
Кошта підтримує Україну під час війни, виступає проти російської агресії та бере участь у допомозі — Португалія одна з перших пообіцяла передати Україні три танки Leopard 2. Але щодо вступу України до ЄС Кошта переконаний, що з цим не можна поспішати, це буде довгий шлях. У питанні членства України в НАТО він, як пише видання “Європейська правда”, також демонструє обережну позицію.
Тобто всі вищі посадовці ЄС, кандидатури яких щойно затвердили на саміті, знаходяться на боці України, а отже, можуть допомогти стримувати голоси проросійських сил у Європарламенті.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667be892f7e4ade0b9315751_rutte-p-800.jpg">«Читайте також: Марк Рютте став новим генсеком НАТО»</span>
Обговорення розподілу посад відбулося під час вечері в межах засідання Європейської ради. Глави держав та урядів ЄС офіційно схвалили призначення топ-посадовців. Усі вони займають чітку проукраїнську позицію
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667dfe904080fa4c8f78bced_EN_01624668_0148.webp)
Його називають успішним кризовим менеджером і майстром домовлятися.
Марк Рютте — колишній прем’єр Нідерландів протягом 13 років. Торік, після розпаду урядової коаліції в Нідерландах і перемозі правих популістів, він заявив, що боротиметься за посаду генсека НАТО. І зумів переконати підтримати його не тільки США та більшість інших країн Альянсу, але також опонента, угорського прем’єра Віктора Орбана, якому свого часу пропонував вийти з ЄС. Останньому він пообіцяв, що за його каденції Угорщина не буде залучена до дій Альянсу з підтримки України за межами території НАТО.
Після того, як румунський президент Клаус Йоганніс зняв свою кандидатуру у змаганні за посаду генсека, Марк Рютте став новим очільником НАТО на найближчі 10 років. Його кандидатуру підтримали всі 32 країни.
It is a tremendous honour to be appointed Secretary-General of NATO. The Alliance is and will remain the cornerstone of our collective security. Leading this organisation is a responsibility I do not take lightly. I’m grateful to all the Allies for placing their trust in me. I…
— Mark Rutte (@MinPres) June 26, 2024
«Справжнє лідерство вимагає вміння слухати й розуміти різні перспективи», — сказав якось Марк Рютте. Аналітики називають його дуже прагматичним, а ще таким, хто вміє впевнено й невідступно проводити свої ініціативи.
Марк Рютте зумів порозумітися навіть з Дональдом Трампом, хоча погляди на політику у них різні. Єдиний, щодо кого Рютте налаштований однозначно негативно — Володимир Путін. Багато в чому через збиття нідерландського пасажирського М-17, в якому загинули 298 людей. Ця подія дуже вплинула на політика.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667be5fe867f29aa44045a0d_EN_01600300_0810.webp)
Як голові НАТО Рютте доведеться зіткнутися з численними викликами, серед яких — підтримка України. На нещодавньому Саміті миру для України Рютте заявив:
— Ми повністю єдині з Україною і маємо спільне бачення принципів, цінностей, порядності. Ви не захоплюєте іншу країну. Не викрадаєте дітей. Не граєте в політику зі світовим продовольством. І ви не ставите під загрозу ядерну безпеку
Як прем’єр Нідерландів він вже пообіцяв надати Україні винищувачі F-16, які мають ось-ось надійти. І офіційно дозволив використовувати їх для ударів по цілях на території РФ. Передав ЗСУ артилерію, безпілотники, боєприпаси тощо. А також закликав надати Україні системи ППО, щоб захистити мирне населення від ракетних ударів росіян.
— Ми знаємо, що чимало країн сидять на великій кількості цих систем, можливо, не бажаючи надавати їх напряму. Ми можемо в них їх купити і доставити в Україну, у нас є гроші. Це надзвичайно важливо, — сказав Марк Рютте.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6675b302c47852699304f655_Rutte_NATO%20Pawel%20Kowal-Sestry.jpg">Павел Коваль: Одне з найважливіших завдань Марка Рютте на посаді генсека НАТО — це розширення Альянсу</span>
Рютте приступить до виконання обов'язків генерального секретаря НАТО з 1 жовтня 2024, коли закінчиться десятирічний термін повноважень Єнса Столтенберга
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667be892f7e4ade0b9315751_rutte.webp)
Як захиститися від сонця?
Дерматологи рекомендують:
— Шукайте тінь, коли бачите, що ваша тінь коротша за вас. Сонячні промені найшкідливіші з 10:00 до 14:00;
— Одягайтеся, обираючи легку сорочку з довгими рукавами, штани або довгу спідницю, капелюх із широкими крисами та сонцезахисні окуляри;
— Нанесіть сонцезахисний крем на всі зони шкіри, які не закриває одяг. Ідеальний варіянт — крем із широким спектром дії, водостійкістю та SPF30 або вище.
Сонцезахисні засоби захищають людську шкіру від сонячних променів двох типів:
1. UVA (спектр А): А означає «старіння» (aging) й «алергію» (allergy). UVА-промені не опалюють шкіру, але з ними на поверхню землі потрапляють 95% ультрафіолету. Вони здатні проникати глибоко в шкіру й викликати почервоніння, зморшки й інші неприємні речі.
2. UVB (спектр В): В повідомляє про «опік» (burn). Отримати від UVB-променів можна не тільки засмагу, але й опіки й навіть рак шкіри.
Промені спектру В активні навесні та влітку, коли активне сонце. Натомість А-промені активні протягом року. Тому в ідеалі сонцезахисний крем треба використовувати 365 днів на рік.
Як підібрати сонцезахисний крем?
Вибір засобу для захисту від сонця залежить від двох чинників: тривалість перебування під сонцем і тип шкіри. Якщо ви перебуваєте на відкритому сонці недовго — до роботи і додому, до того ж маєте засмаглу або смагляву шкіру, то можете придбати крем з мінімальним чи середнім захистом SPF 10-30. Якщо ж ви перебуваєте на курорті, пляжі чи в південній країні, у вас біла шкіра, руде чи світле волосся — обирайте SPF 30 і вище.
Що таке SPF, PA, PPD, IPD?
SPF розшифровується як Sun Protection Factor — «фактор захисту від сонця». У медицині цей фактор позначається цифрою і являє собою силу захисту, з якою той чи інший санскрин здатний убезпечити шкіру від ультрафіолету. Але не будь-якого ультрафіолету, а тільки від променів спектра B.
Захист від В-променів (UVB) позначається абревіатурою SPF.
Захист від А-променів (UVА) позначається абревіатурами PA (Protection Grade of UVA), PPD (Persistent Pigment Darkening) або IPD (Immediate Pigment Darkening). Іноді таких позначок на кремі може і не бути, але пильнуйте, щоб була UVА.
Що означає SPF15, 30 і 50?
Число, що стоїть поруч із цією абревіатурою, вказує на дозу B-променів, яку ви можете отримати без загрози опіку. Що вищий індекс SPF, то більше ультрафіолету блокує засіб. В Україні та Польщі, наприклад, SPF 30 — найпопулярніший.
Який крем підходить вашому типу шкіри?
SPF 30-50+ потрібен людям з дуже світлою шкірою (яка швидко згорає на сонці);
SPF 15-30 — для світлої шкіри (засмага лягає, але не завжди вдало — трапляються обгорання);
SPF 15 і менше буде достатнім для щоденного користування людям смаглявим і темношкірим, у яких не буває обгорянь.
Інформація, яка здивує:
SPF 10 забезпечує 83- 90% захисту;
SPF 20 = до 95% захисту;
SPF 30 = 97% захисту;
SPF 50 = 98% захисту;
SPF 100 = 99% захисту.
Тобто різниця є незначною.
Важливе правило: придбайте собі два сонцезахисні засоби. Одним користуйтеся зранку після очищення і зволоження, а другий киньте в сумку, щоб мати можливість нанести його через деякий час — після роботи або на пляжі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667b20ed9f0f87db30512737_%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%A4%D1%96%D1%82%D1%86%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0.webp)
Чи небезпечний сонцезахисний крем для організму?
Сонцезахисні креми мають два типи ультрафіолетових фільтрів. Органічні поглинають ультрафіолетове випромінювання, перетворюють його на безпечне. Неорганічні віддзеркалюють і розсіюють ультрафіолетове випромінювання.
Десять років тому вчені провели лабораторні досліди на мишах і виявили, що деякі органічні фільтри, зокрема і оксибензон, а також парабени і фталати, які можна знайти навіть у неорганічних фільтрах, можуть з'єднуватися в організмі з гормональними рецепторами і шкодити секреції гормонів ендокринних залоз чоловіків.
Вчені забили на сполох: Лора Ванденберг, доцент школи громадської охорони здоров'я і медичних наук при Массачусетському університеті в Амхерсті (США), заявила, що використання сонцезахисних кремів може призводити до скорочення кількості сперми і навіть збільшити ризик виникнення раку яєчок.
Після ретельних перевірок FDA (американське управління з контролю за продуктами й ліками) повідомило, що досліди на людях не підтвердили результати, проведені на мишах. До того ж миші отримували дуже високі дози крему, які жодна людина ніколи не отримує. І дійшли висновку, що ризик раку та передчасного старіння сильно перевищує ризик безпліддя у чоловіків, а отже, люди повинні продовжувати використовувати сонцезахисний крем, щоб захиститися від сонця. Тим паче, що в тих країнах, де люди масово й активно користуються сонцезахисними кремами, рівень раку шкіри за останні десятиліття помітно знизився.
Вплив ультрафіолету на шкіру носить накопичувальний характер: що більше ви засмагаєте, то вищий ризик меланоми і передчасного старіння, зморшок і пігментних плям. Але немало залежить і від типу вашої зовнішності. Нижче — інформація про захист від сонця та SPF креми, яку необхідно знати сучасній людині
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6679f32721284ac8d456a211_shutterstock_2363404241.webp)
«Вітаємо Молдову та Україну з початком переговорів про вступ. Це дуже хороша новина для народу України, Молдови та всього Європейського Союзу. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей. Бажаємо вдалого початку переговорів!» — написала вона на своїй сторінці X.
За її словами народи України та Молдови продемонстрували «непохитну відданість» приєднанню до Євросоюзу. Обидві країни почали масштабні реформи, однак Україну та Молдову досі чекає «суворий та вимогливий» шлях.
Урсула фон дер Ляєн також пояснила, що переговори для вступу потрібні, щоб підготувати країну до членства в ЄС, а тому вони не можуть бути «короткими шляхами».
Congratulations to Moldova and Ukraine on opening accession negotiations.
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) June 25, 2024
This is very good news for the people of Ukraine, Moldova, and the entire European Union.
The path ahead will be challenging but full of opportunities.
Wishing you a successful start of the negotiations! pic.twitter.com/v0GTnyqOM8
Сьогодні Євросоюз розпочав переговори з Україною та Молдовою про вступ. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667a8f1a07588148322a6ff5_shutterstock_2320228015.webp)
Також у складі делегації — керівник ОП Андрій Єрмак, його заступники Ігор Жовква та Ірина Мудра, перший заступник Голови ВР Олександр Корнієнко, міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка, представники усіх міністерств, а також Антимонопольного комітету, Держстату та інших відомств.
Кабінету Міністрів, згідно з указом, доручається забезпечити «усебічне опрацювання переговорних позицій України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу із залученням представників громадськості та бізнес-середовища» та профінансувати витрати, пов'язані з участю делегації України у переговорах з ЄС.
Нагадаємо, що переговори про підготовку до вступу України в ЄС стартують 25 червня в Люксембурзі. На 15:30 запланована міжурядова конференція з Україною, а на 18:00 — з Молдовою.
Як ми вже писали, на сьогоднішній день Україна виконала все, що потрібно для фактичного відкриття переговорів про членство в ЄС. Україна розраховує на затвердження переговорної рамки і відкриття перемовин про членство в ЄС до кінця червня. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на Ukraine Recovery Conference 2024.
Повний склад делегації виглядає так:
- Стефанішина Ольга Віталіївна — Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, глава делегації — головний переговірник;
- Єрмак Андрій Борисович — Керівник Офісу Президента України;
- Корнієнко Олександр Сергійович — Перший заступник Голови Верховної Ради України;
- Бережна Тетяна Василівна — заступник Міністра економіки України;
- Бігун Надія Валеріївна — заступник Міністра економіки України;
- Вернер Ігор Євгенійович — Голова Державної служби статистики України;
- Висоцький Тарас Миколайович — перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;
- Воробей Світлана Іванівна — заступник Міністра фінансів України;
- Головня Віталій Олександрович — заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;
- Гринчук Світлана Василівна — заступник Міністра енергетики України;
- Деркач Сергій Анатолійович — заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;
- Драганчук Юрій Олегович — заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції;
- Жовква Ігор Іванович — Заступник Керівника Офісу Президента України;
- Ільков Олександр Михайлович — генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України;
- Іонан Валерія Едуардівна — заступник Міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції;
- Качка Тарас Андрійович — заступник Міністра економіки України — Торговий представник України;
- Кириленко Павло Олександрович — Голова Антимонопольного комітету України;
- Кіндратів Віталій Зіновійович — заступник Міністра економіки України;
- Кудрявець Євген Володимирович — перший заступник Міністра освіти і науки України;
- Кузьо Володимир Вікторович — заступник Міністра економіки України;
- Лібанов Максим Олександрович — член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- Марченко Марія Василівна — заступник Керівника Департаменту з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Офісу Президента України;
- Мудра Ірина Романівна — Заступник Керівника Офісу Президента України;
- Немчінов Олег Миколайович — Міністр Кабінету Міністрів України;
- Ніколайчук Сергій Анатолійович — заступник Голови Національного банку України; Перебийніс Євген Петрович — заступник Міністра закордонних справ України;
- Постоловська Ірина Олександрівна — заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції;
- Сергєєв Олексій Олексійович — заступник Міністра внутрішніх справ України;
- Слободніченко Марина Костянтинівна – заступник Міністра охорони здоров'я України з питань європейської інтеграції;
- Соболев Олексій Дмитрович — заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
- Стрілець Руслан Олександрович — Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України;
- Сугак Людмила Петрівна — заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції;
- Улютін Денис Валерійович — перший заступник Міністра фінансів України;
- Ченцов Всеволод Валерійович — Представник України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії;
- Яременко Ігор Олександрович — заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України.
До делегації увійшли 35 представників. Очолить її Ольга Стефанішина — віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Вона зможе вносити зміни до складу делегації України, розподіляти обов'язки між її членами, залучати до участі в роботі працівників держорганів тощо
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667660e6a5aad617300fa430_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%20%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg)
Дівчата й навіть юнаки охоче брали участь у майстеркласах з виготовлення купальських вінків, народних іграх і забавах, танцювали, співали купальських обрядових пісень, частувались ковбасками на грилі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6677ffe6db1f43c89768e194_amonA5rbRGib6nF6wjJAtw_thumb_4fe8.webp)
Дівчата робили і прикрашали опудало Марени (зимове божество), а хлопці — Коструба (або Купайла), після чого жінки мали викрасти чоловіче дерево-опудало і втопити його, а хлопці — вкрасти Марену і спалити її на вогнищі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66783b7fc5729e7557e8637a_FB_IMG_1719155367748.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667800d440aab5cfdbd7ec6c_kupala%20opudalo.webp)
Найголовніший атрибут свята — вогнище, через яке стрибали поодинці й парами. Ніхто, на щастя, не обгорів, але був випадок, коли хлопець стрибав з наплічником і приземлився в багаття. Добре, що спина була захищена. Були ті, хто збивав коліна під час приземлення, але загалом атмосфера панувала — вогонь!
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667800f6db1f43c8976a39d6_xrGG1Z8qTGGOL7tMlfAQEQ_thumb_4ffa.webp)
«У Варшаві ми підтримуємо українську культуру. Наші діти, які народжуються тут, живуть уже в зовсім іншому середовищі, — розповідає організаторка заходу, волонтерка «Євромайдан-Варшава» Вікторія Погребняк. — Люди, які виїжджають з України, залишаються без внутрішньої опори, без цінностей, які нам прививали на рідній землі з молоком матері, з українською піснею. Ми діаспора, але передусім — українська. Тому хочемо, щоб наші унікальні традиції не забувались. Але ще ми робимо це, щоб Україна теж не втрачала з нами зв’язок».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66780134b14e78e447453ab7_%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA.webp)
«Ми організовуємо таку подію вперше. У Польщі традиції святкування Івана Купала відрізняються від наших, у них це називається Noc Świętojańska. Ми бачили тут, у Варшаві, що місцеві теж плетуть вінок, але один великий і всі разом. Ми ж хотіли зробити це саме в наших традиціях — як звикли бачити в Україні», — додає Вікторія і зізнається, що організатори не очікували такого ажіотажу й великої кількості охочих взяти участь у святі. Тож ймовірно, наступного року Купала масово відсвяткують знов.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66780211f4a44c1e61eb1f1f_JOha8IQkQhicyCo1I8PXfA_thumb_4fe0.webp)
«Я живу тут давно, з початком повномасштабної війни забрала до себе з України доньку, — ділиться враженнями учасниця заходу Людмила. — Я народилась в 70-х роках у Миколаєві: тоді це місто було геть російськомовне, аж неприємно було. Зараз усе змінилось. Дуже пишаюсь тим, як жителі Миколаєва чинили опір ворогові. Як вигнали їх з Баштанки, де я працювала [місто на Миколаївщині, де у березні 2022 року мешканці об'єднались проти окупантів і розбили колону російської техніки з понад 300 бойових машин — Ред.]. Якби не Баштанка — не було б України. Я там працювала, знаю тих хлопців, які героїчно обороняли місто. Сьогодні це свято, ці традиції, річка нагадують мені Батьківщину, я почуваюся зараз як вдома».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6678022facac8f7f64f02caa_wHeJq37bT6%2BEaCsJ1tnUuA_thumb_4fe6.webp)
Свято Купала — одне з найстаріших слов'янських свят сонцестояння. Його кульмінація — очищення за допомогою вогню, тобто стрибки через багаття.
Після переходу на новоюліанський календар у 2024 році Україна вперше за багато років нарешті святкує Купала під час літнього сонцестояння: коли день найдовший, а ніч — найкоротша. Раніше свято відзначали з 6 на 7 липня, цьогоріч — з 23 на 24 червня. Цього року Івана Купала ще й збігається зі святом Трійці.
Організатори заходу зазначають, що на інших акціях Євромайдан-Варшава до них неодноразово приєднувались поляки. Сподіваються, що українські купальські традиції також їм сподобаються.
Кошти, виручені на благодійному ярмарку та під час майстеркласів, підуть на дрони для ЗСУ.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667807920ef9037a64d2891a_2Wo3LDgtSYqoGt%2Bsh6oOrg_thumb_4fd9.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66780528565519719ed57823_rwLMWE5bT8SQ6cYjCZl9sw_thumb_4ff0.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667806e9ea021a4c3a3146d3_7uVuo02wT%2BmIdaEThXfdnA_thumb_4fe1.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66780718077134389b7b4c8a_9tvwt5%2BrTmapBFwAlyO4dA_thumb_4fd8.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6678055f5ab3c00c4b344511_yQ5OcCyUQUa3Zt4lxg7hNQ_thumb_4fcc.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667805862842d02ede9059ca_3eQf5ajOTFyD9nb6q0GRKg_thumb_4ff6%20(1).webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6678059fb8d44bfe8ac3f681_qVZHwTD%2BSEKGplrI5nJqNA_thumb_4fd6.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667805d2d5fac16b3548cef6_3F1JBal7Sg%2BilffklqN5PQ_thumb_4fda.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66780754623611fd533b289b_1c0BFx%25qRxiYR%25yKTYpR3w_thumb_4fc8.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66780600077134389b79e6a1_IMG-20240623-WA0002.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6678061f8a196f717b9c6e9a_hUwtic6%2BQM2iA1PIbmFSyQ_thumb_4fcd.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6678029eb14e78e44746ed6d_20240623_122036.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6678036240ecfed1a907f88b_SQ4KKXQ%25Qt63WVeXeORzJA_thumb_4ff1.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667806608a196f717b9cbdec_IMG-20240623-WA0000(1).webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667806a79dac8e7c6cc7caf2_J3WL6aUkQRSHZhFOxuHcag_thumb_4feb.webp)
Плетіння вінків, Коструб і Марена, стрибки через вогнище, купайлиця і танці — такого варшавські береги Вісли ще не бачили. З 22 на 23 червня на пляжі Понятувка українці вперше відсвяткували одне з найкрасивіших свят — Івана Купала — за рідними традиціями. Кошти, виручені під час заходу на благодійному ярмарку, збирали на закупівлю дронів для ЗСУ
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667804da3e33d4e28487372c_ivana%20kupala%20strybok.webp)
Згідно з новими правилами, з 1 липня 2024 року більше не буде виплачуватися грошова компенсація фізичним особам, які прихистили українських переселенців. Разом з тим громадяни України, які все ще потребують підтримки, можуть звернутися до місцевого воєводи, який підшукає їм місце в колективному закладі розміщення.
Номери телефонів гарячих ліній при воєводських управліннях для осіб, які шукають житло:
Вармінсько-Мазурське воєводство: 797 829 617 (цілодобово)
Великопольське воєводство: 987 (цілодобово) або 61 854 11 72 (в робочі дні)
Західнопоморське: 784 602 745 (цілодобово)
Куявсько-Поморське: 525 872 777 (понеділок-п'ятниця 08:00-15:00)
Лодзьке: 987 або 42 664 14 10 (цілодобово)
Люблінське: 605 111 233 (цілодобово)
Любуське: 95 785 13 30 (цілодобово)
Мазовецьке: 987 (цілодобово)
Малопольське: 516 240 691 (понеділок-п'ятниця 07:30-15:30)
Нижньосілезьке: 516 132 114 (понеділок-п'ятниця 06:30-14:30)
Опольське: 77 45 24 113 або 883 337 631 (понеділок-п'ятниця 07:30-15:30)
Підкарпатське: 800 100 990 (понеділок-п'ятниця 07:30-15:30)
Підляське: 85 74 39 347 (понеділок 08:00-18:00, вівторок-п'ятниця 07:30-15:30)
Поморське: 539 016 238 (понеділок-п’ятниця 10:00-18:00)
Сілезьке: 32 20 77 101 (цілодобово)
Свєнтокшиське: 41 342 11 81 або 41 342 12 14 (цілодобово)
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/665dcc34c763993dec3b353b_shutterstock_2137387509-p-800.webp">«Читайте також: Нові правила допомоги українським біженцям у Польщі: що зміниться 1 липня 2024?»</span>
1 липня 2024 року в Польщі набувають чинності зміни до спецзакону про тимчасовий захист українців. Вони зокрема передбачають скасування фінансової підтримки 40+ — компенсації за надання прихистку біженцям фізичними особами. Що ж робити тим українцям, які все ще потребують допомоги (жінки з дітьми до 3 років, пенсіонери, люди з інвалідністю тощо)? Публікуємо список контактів, за якими можна звернутися у кожному воєводстві
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6673fdacf5519b12c2e46f11_shutterstock_2271290273.webp)
Як повідомляє Міністерство інфраструктури, метою запровадження такого рішення є підвищення безпеки осіб, які користуються таксі, та недопущення надання транспортних послуг водіями, які не відповідають вимогам, необхідним для здійснення комерційних перевезень пасажирів легковими автомобілями та таксі.
Нові правила також спростять роботу поліцейських.
— Для нас ця зміна важлива, оскільки водійські права, видані в Польщі, доступні в наших польських ІТ-системах. Таким чином, поліція зможе чітко визначити, чи має водій водійське посвідчення, — пояснив інспектор Роберт Опас з відділу дорожнього руху Головного управління поліції.
Зараз польська поліція не має можливостей перевірити, чи є водійське посвідчення, видане в іншій країні, законним
Представники компаній, які організовують перевезення через додаток, висловили застереження щодо правил. «Нові правила посилять дефіцит працівників. У найбільших містах до 30 відсотків водіїв, які здійснюють майже 50 відсотків поїздок на таксі за допомогою програми, будуть виключені з ринку», — повідомила TVN24 Івона Крук, речниця Uber Polska.
Нове рішення може призвести до збільшення часу очікування транспортного засобу, замовленого через додаток, а також підвищення вартості проїзду
Зміни в правилах пов’язані зі змінами до Закону про дорожній рух та деяких інших актів Мінцифри. Поправка набула чинності 1 липня минулого року, але положення Закону про автотранспорт, які стосуються обов’язку мати національне водійське посвідчення, набули чинності через 12 місяців з дати оголошення.
Зміни до Закону про дорожній рух є відповіддю на хвилю злочинів, зокрема зґвалтувань клієнток таксі.
Зміни зобов’язують підприємців, які здійснюють посередництво в автомобільних перевезеннях, перевірити водіїв своєї служби таксі перед початком співпраці та замовленням першого перевезення. До того ж перевірити особисто — імідж, кваліфікацію (водійські права) та відсутність судимості, а також здійснити перевірку документів, що дають право керувати транспортним засобом.
Закон також посилює штрафи — до 1 мільйона злотих — для підприємців, які діють як посередники в транспорті, та для осіб, які здійснюють перевезення, за порушення цих зобов’язань. Закон перераховує низку порушень, які будуть каратися: наприклад, діяти як посередник у перевезенні людей без необхідної ліцензії — 500 000 злотих, ненадання для огляду пристрою, на якому встановлено мобільний додаток — 12 000 злотих тощо.
Відтепер у Польщі всі водії таксі, які працюють у застосунках, повинні мати польські водійські права. Зміна правил покликана підвищити безпеку пасажирів і полегшити роботу поліції
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/667013c9444501261a16d35e_EN_01615340_0013.jpg)
13 червня президент України Володимир Зеленський та глава Білого дому Джо Байден підписали двосторонню угоду про безпеку строком на 10 років. Це сталось на полях саміту G7, який 13-14 червня проходить в Італії.
Цим документом США беруть на себе довгострокові безпекові зобов'язання, спрямовані на підтримку зусиль України для перемоги у війні та стримування можливої російської військової агресії в майбутньому.
США мають намір звертатися до Конгресу з проханням про виділення коштів для підтримання оборонних спроможностей України під час війни та миру
У разі збройного нападу або загрози такого нападу на Україну вищі посадові особи США та України зустрінуться протягом 24 годин, щоб визначити подальші кроки:
— У разі майбутнього збройного нападу або загрози збройного нападу на Україну США, на прохання будь-якої зі сторін та згідно з їхнім відповідним законодавством, негайно проводять зустрічі, за можливості протягом 24 годин, на найвищому рівні для визначення відповідних подальших кроків та додаткових потреб у сфері оборони. Сторони можуть за взаємною згодою ухвалити рішення про розробку та впровадження додаткових відповідних заходів у сфері оборони та стримування, зокрема в економічній, військовій та/або політичній сферах.
Сполучені Штати підтверджують свою непохитну підтримку України в захисті її суверенітету й територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, йдеться в угоді:
— Сполучені Штати мають намір надавати довгострокову матеріально-технічну, тренувальну, консультативну, розвідувальну, оборонно-промислову, інституційну та іншу підтримку для розвитку українських Збройних Сил, здатних захищати суверенну, незалежну, демократичну Україну та стримувати майбутню агресію.
США підтримуватимуть оборонну силу України, а також розвиток військових спроможностей завдяки наданню зброї, обладнання, проведенню тренувань та іншій допомозі у співпраці з партнерами. Крім того, Вашингтон підтримуватиме Київ у розбудові багаторівневої та інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема спираючись на системи Patriot:
— Сполучені Штати зобов'язуються підтримувати Україну в розбудові багаторівневої, інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони. Обидві сторони мають намір здійснити подальші кроки для переходу до сучасної архітектури протиповітряної оборони України з відповідними радарами, перехоплювачами та допоміжним обладнанням по всьому спектру можливостей від тактичного до стратегічного рівнів.
Крім того, буде координуватися у співпраці з союзниками модернізація Повітряних сил України та закупівля ескадрилей сучасних винищувачів четвертого покоління: йдеться не лише про F-16, а й про інші літаки.
США також допомагатимуть у розвитку інших спроможностей, зокрема БПЛА
Документ також чітко фіксує підтримку з боку Сполучених Штатів майбутнього членства України в НАТО та визнання того, що ця угода є ланкою на шляху до членства України в Альянсі.
США стали 17-ю країною, із якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду. Раніше Україна підписала такі документи з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією та Японією.
Президенти України та США Володимир Зеленський та Джо Байден підписали в Італії двосторонню угоду у сфері безпеки
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/666b569592dc2aa945d775c2_0fddf0d2101ec09136d91332deb6b8e0_1718308302_extra_large.webp)
<frame>Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.<frame>
Шановні Сестри, пишу вам, бо не маю кому довіритись і попросити поради. Адже лист про мої стосунки.
Ми з хлопцем разом три роки. Живемо в Польщі, плануємо весілля. Все було добре, поки мій хлопець не став листуватися зі своєю колишньою дівчиною. Вона першою написала йому. Я навіть не знаю, як вона отримала його польський номер, але підозрюю, що його дав їй один з наших спільних друзів.
Мій хлопець розповів мені про цю спробу контакту, не приховував. Я не заперечувала — ця дівчина в Україні і, вочевидь, їй потрібна допомога, і це чудово, якщо ми можемо їй чимось допомогти з безпечної Польщі. Я була переконана, що це спілкування обмежиться кількома текстовими повідомленнями, що ми їй допоможемо і все.
На жаль, сталося інакше. Я стала помічати, що мій хлопець дедалі частіше став усамітнюватися зі своїм телефоном, посміхаючись в екран і пишучи з кожним днем все більше.
Одного разу він залишив телефон на столі й пішов у ванну. Я знаю, що не можна такого робити, але я подивився в його смартфон. І те, що я там прочитала, налякало мене.
Останні повідомлення — від колишньої дівчини про тугу, відсутність ніжності та сексу. Мій хлопець не залишився в боргу і відповідав, як сумує за її запахом, що пам'ятає чудовий секс в машині і хотів би знову лягти з нею в ліжко. Але це ще не все — про себе я дізналася, що я не дуже пристрасна, а йому набридло «обслуговувати поліно в ліжку»…
Мені страшенно сумно, я почуваюся зрадженою і приниженою. Я ніколи не чула, щоб він казав, що йому не подобається зі мною у ліжку. Ініціативу близькості проявляю переважно я. А що, якщо насправді я не приваблюю його і він змушує себе займатися зі мною сексом? У мене мільйон думок з цього приводу. Я плачу по кутках, і то шкодую, що прочитала, то радію, що принаймні не живу в незнанні.
Звичайно, я не сказала своєму хлопцю, що читала листування з його колишньою. Він поводиться так, ніби нічого не відбувається, не згадує про неї, але всюди ходить з телефоном. Мені страшенно сумно. Я не знаю, що мені робити. Як почати розмову? Адже я не можу довго вдавати, що нічого не сталося, — мені надто боляче. Будь ласка, допоможіть. Порадьте, як бути далі.
Матеуш Харітон, психолог на Avigon.pl:
Шановна пані, у ситуації, яку ви описали, ви обоє припустилися помилок. І я вважаю, що єдиним правильним рішенням є чесна та відверта розмова з партнером.
Весілля має бути не проміжним рішенням — це рішення на все життя
Придушення емоцій і збереження таємниць може мати негативний вплив на ваше психічне здоров'я. Я припускаю, що ваші стосунки знаходяться на серйозній стадії, якщо ви згадуєте про планування весілля. У такому випадку вам слід ще більше прагнути прояснити побачене.
Весілля має бути не проміжним рішенням — це рішення на все життя. Якщо ви не впевнені в собі на 100%, — на мій погляд, немає сенсу брати шлюб. Ви повинні зізнатися, що бачили ці повідомлення, і разом з тим висловити свої почуття і занепокоєння в спокійній і конструктивній формі. Я знаю, що в такі моменти важко зберігати спокій, але якщо ви дозволите собі зайве, ця розмова призведе до ескалації конфлікту замість рішення, яке буде задовільним для вас обох.
Варто чесно поговорити про те, що вас збуджує в ліжку і чого ви очікуєте
Якщо єдиною проблемою у ваших стосунках є секс, можливо, варто відверто поговорити про те, що вас збуджує в ліжку, чого ви очікуєте і, можливо, внести деяку різноманітність у вигляді еротичних іграшок чи рольових ігор. Варто подумати про один день на тиждень, який був би повністю тільки для вас. Домовтеся, що одного разу ваш партнер приготує щось для вас, а наступного тижня ви приготуєте щось особливе для нього. Це не обов’язково має бути щось грандіозне — це може бути спільна вечеря вдома, перегляд фільму, заняття, які вам обом подобаються.
Три роки — довгий час спільного життя, перший вогонь, можливо, згас, тому вам потрібно подбати про його підтримку або розпалювання. Будь ласка, не втрачайте надії. Я вважаю, що це питання, яке можна вирішити шляхом чесного, чуйного та відкритого діалогу. Хто знає, можливо, ця тимчасова криза зміцнить ваші стосунки в майбутньому, хоча зараз у це важко повірити.
Посилання на сторінку психолога: https://avigon.pl/ specialist/mateusz-chariton
«Ми з хлопцем разом три роки. Живемо в Польщі, плануємо весілля. Все у нас було добре, поки мій хлопець не став спілкуватися онлайн зі своєю колишньою дівчиною»…
Відповідне рішення ухвалила Рада Європейського Союзу. Тимчасовий захист, серед іншого, передбачає право на проживання та роботу, а також доступ до медичної та соціальної допомоги.
— Рада вітає пропозицію щодо продовження тимчасового захисту для більш ніж 4 мільйонів українців, які рятуються від агресивної війни Росії, до 4 березня 2026 року, — ідеться в заяві установи.
11 червня Європейська комісія запропонувала подовжити тимчасовий захист ще на один рік — з 5 березня 2025 року до 4 березня 2026 року:
— Враховуючи атаки Росії на цивільну та критичну інфраструктуру, що продовжуються, по всій Україні, безпечні та міцні умови для повернення людей в Україну на даний час відсутні. Тому Комісія вважає, що причини для тимчасового захисту зберігаються і що його слід продовжити ще на один рік як необхідну та адекватну відповідь на поточну ситуацію.
Офіційно Рада Європейського Союзу ухвалить рішення про продовження тимчасового захисту після того, як буде проведено юридичну перевірку та переклад усіма мовами ЄС.
Директива про тимчасовий захист була активована 4 березня 2022 року одностайним рішенням держав-членів ЄС. Вона була автоматично продовжена на один рік, а потім Рада ЄС продовжила її ще на один рік — до 4 березня 2025 року.
За даними Євростату, в ЄС проживає приблизно 4,2 мільйона осіб, які втекли від війни в України. Найбільше українських переселенців у Німеччині — 1,3 мільйона осіб, 31% від загальної кількості. На другому місці — Польща (956 тисяч, 22,7%). Далі за кількістю українських воєнних мігрантів йде Чеська Республіка — 364 тисяч, 9%.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66670fb50f8a8c2148ad7c78_GPeVTi-aAAAH93a.jpeg">Президент Польщі підписав зміни до спецзакону про допомогу громадянам України</span>
13 червня держави-члени ЄС схвалили продовження тимчасового захисту для українців, які проживають в Європейському Союзі, до 4 березня 2026 року
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/666868e83b6411153cfa6ce2_shutterstock_668221597.webp)
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що нещодавно Україна схвалила план реформ, проведення яких є умовою для надання багатомільярдної макрофінансової допомоги ЄС на найближчі роки.
І підкреслила, що Україна заслуговує на те, щоб держави ЄС почали з нею переговори про вступ.
«Україна виконала всі кроки, які ми визначили. І саме тому ми вважаємо, що ЄС повинен розпочати переговори про вступ з Україною вже до кінця цього місяця», — заявила фон дер Ляєн.
Одним з аспектів, який потребував значного законодавчого доопрацювання, пише Zmina.info, був захист прав національних меншин. Після отримання статусу кандидата на членство в ЄС Україна оновила законодавчу базу щодо національних меншин, і тепер вона відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини.
За останній рік Верховна Рада ухвалила три закони в галузі політики щодо національних меншин, а також схвалила 10 підзаконних актів для імплементації цих законів. Також була створена Рада громадських обʼєднань національних спільнот України, яка стала «голосом» 18 національних меншин, що проживають в Україні.
Але питання дотримання рівних прав нацменшин не єдине, доопрацювання якого було умовою євроінтеграції. Європейська комісія також наполягатиме на забезпеченні рівності ЛГБТ-спільноти в політичному діалозі та підтримуватиме заходи, спрямовані на боротьбу з насильством, ненавистю та дискримінацією в країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу.
7 червня Єврокомісія підтвердила, що надала позитивну усну оцінку щодо прогресу євроінтеграційних реформ України та Молдови, викладених у листопадовому звіті про розширення ЄС, пише видання «Європейська правда».
Водночас постійні представники країн-членів Європейського Союзу знову не змогли на останній зустрічі ухвалити рішення щодо рекомендацій Європейської комісії розпочати переговори про вступ до ЄС з Україною, оскільки Угорщина виступила із запереченнями.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна виконала всі необхідні умови для початку переговорів про вступ до ЄС до кінця червня. Про це вона заявила 11 червня на конференції з відновлення України в Берліні
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6668515904bb6cff9672cec1_EN_01622950_1198.jpg)
Рівно рік тому стався один з найбільших злочинів росіян — вони здійснили теракт на Каховській ГЕС. Зсередини були підірвані конструкції гідроелектростанції. О 2.54 американські супутники-розвідники зафіксували вибух на дамбі Каховської ГЕС безпосередньо перед її руйнуванням.
Russian terrorists. The destruction of the Kakhovka hydroelectric power plant dam only confirms for the whole world that they must be expelled from every corner of Ukrainian land. Not a single meter should be left to them, because they use every meter for terror. It’s only… pic.twitter.com/ErBog1gRhH
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) June 6, 2023
Фахівці норвезького науково-дослідного центру NORSAR після аналізу інформації з регіональних сейсмічних станцій виявили чіткі сигнали, зафіксовані приладами 6 червня о 02.54 за київським часом. Ці сигнали свідчили про вибух.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/666169089cabb6060a5786fd_EN_01567425_0113.webp)
Внаслідок вибуху на Каховській ГЕС було затоплено щонайменше 80 населених пунктів, розташованих нижче за течією на берегах Дніпра. Стався викид 18 кубічних кілометрів води. Про це йшлось у звіті Моніторингової місії ООН із прав людини. Загалом було підтоплено 612 квадратних кілометрів, з яких 32 відсотки – деокупована територія. Було підтоплено майже 65% всіх лісів Херсонської області. Про це заявили у Міністерстві оборони.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66616994a301b9e3152753f7_EN_01567332_0706.webp)
Унаслідок прориву греблі було пошкоджено понад 37 тисяч будинків, 37 закладів освіти та приблизно 11 медичних закладів.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66616a475fddb64923ad2e50_EN_01567533_0501.webp)
Загалом відомо про загибель 32 людей. Постраждали 28. Не встановлено місце перебування 39 людей. Такі дані навели у Міністерстві оборони. Водночас у відомстві наголосили: це дані лише з підконтрольних Україні територій. А ось скільки загиблих на тимчасово окупованих Росією територій, достеменно невідомо. А саме там найбільше підтоплених територій — понад 68%.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66616acf348add76771bf318_EN_01567575_2114.webp)
Росія з перших днів брехала про свою причетність до підриву Каховської ГЕС, розповсюджуючи свої наративи про те, що це справа ЗСУ. Так само Кремль від початку брехав і про кількість загиблих на тимчасово окупованих територіях. Журналісти Associated Press з’ясували у своєму розслідуванні, що, окупаційна влада взяла під контроль видачу свідоцтва про смерть, вивозячи тіла, за якими не звернулися родичі, а також, не дозволяючи медичним працівникам та волонтерам займатися тілами загиблих. РФ заявляла про 59 жертв. Однак розслідування AP показало, що лише в Олешках як мінімум сотні загиблих. За словами медичних працівників, у місті загинули 200-300 людей. Багато хто досі вважається зниклим безвісти. У Центрі національного спротиву заявляли про щонайменше півтисячі жертв повені в Олешках.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66616bac233fe734746547f8_EN_01567442_3361.webp)
За фактом руйнування Каховської ГЕС, СБУ відкрила карну справу проти російських військових за двома статтями Кримінального кодексу:
- стаття 438 – порушення законів та звичаїв війни
- стаття 441 – екоцид
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65907a085f0b0f1677fd5b2d_006-Ukraine-Picture-of-the-Year.webp)
Руйнування Каховської ГЕС російською армією завдало Україні збитків у майже на 14 мільярдів доларів США.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66616ca0348add76771df537_EN_01567332_0264.webp)
Торік у липні Кабінет міністрів України ухвалив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС. Він розрахований на два роки. На першому етапі спроєктують усі інженерні конструкції та підготують необхідну базу для відновлення ГЕС. До другого етапу — проведення будівельних робіт — перейдуть після деокупації територій, де розташована гідроелектростанція. Відновлення Каховської ГЕС коштуватиме орієнтовно один мільярд євро, ще стільки ж грошей піде на інші супутні роботи.
Підбірка фото: Beata Łyżwa-Sokół
На світанку 6 червня 2023 року російські військові підірвали конструкції Каховської ГЕС на Херсонщині
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/666167cd32ac5479df741a07_EN_01590853_0873.webp)
Комісія розслідуватиме російські і білоруські впливів за останні 20 років — з 2004 по 2024 рік. Туск наголосив, що найближчим часом треба бути особливо пильними щодо впливу іноземних країн, головно, Росії та Білорусі, які прагнуть дестабілізувати ситуацію в Польщі та на всьому континенті:
— Майбутні вибори та наступні тижні та місяці будуть вирішальними на наступні кілька років, якщо не десятиліть, у контексті безпеки, в тому числі, нашої країни. Головним завданням урядів західного світу, співпраці політиків, компаній і дослідницьких центрів буде протидіяти впливу ворогуючих держав за допомогою всіх доступних методів і технологій.
Очолив комісію голова Служби військової розвідки, генерал Ярослав Стружик. Серед 11 її членів, делегованих прем'єром та міністрами, — науковці, які досліджують дезінформацію, колишні дипломати, прокурори та силовики.
— Дуже важливо, щоб ця комісія була вільна від будь-яких спокус, політичних чи партійних намірів і щоб вона надала нам достовірну інформацію про те, як виглядали в минулому і як виглядають сьогодні реальні загрози з боку Росії та Білорусі. Ми знаємо точно, що ці дві держави і їхні служби найактивніші в Польщі, — наголосив Туск.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6659f9d9a7d861d773479eb8_Poland-border-Belarus-sestry.jpg">«Східний щит»: Польща зводить масштабні фортифікації на кордоні</span>
Прем'єр-міністр додав, що особисто стежитиме, щоб робота комісії не була використана на наступних президентських виборах у Польщі:
— У мене також є особисті причини та досвід, щоб контролювати та попереджати всіх, хто хоче використовувати такі речі, як інструмент політичної боротьби. Для нас головне отримати корисні знання для держави, щоб протистояти російському та білоруському впливу на нашу внутрішню безпеку.
Перший звіт комісія має оприлюднити через 60 днів.
Попередній уряд, очолюваний Матеушем Моравецьким, теж створював комісію з розслідування російського впливу. Вона мала аналізувати офіційні документи, випадки передання інформації третім особам, ухвалення «шкідливих» рішень з 2007 по 2022 рік. На той момент опозиційна партія «Громадянська платформа» та її лідер Дональд Туск заявляли, що ініціатива ПіС спрямована проти них. Після приходу до влади Туска комісію розпустили.
Про це 5 червня оголосив Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі. Він наголосив: «Ми повинні ефективно протидіяти російському та білоруському впливу»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66609368cd8c24d619bf1fc6_53597742708_f748e0fb58_c.webp)
Вища контрольна палата Польщі негативно оцінила якість вирішення питань, пов’язаних з обслуговуванням іноземців, які подаються на карту побиту, у воєводських управліннях — у 60% розглянутих випадків виявлено порушення регламенту.
Тривале очікування вирішення справ призводить до стану правової невизначеності щодо законності перебування українців у Польщі — як з боку держави, так і з боку переселенців. Це також іноді відлякує роботодавців. А ще тривалість провадження негативно впливає на приватне та сімейне життя українців, які не можуть виїхати з Польщі, щоб відвідати сім’ю в очікуванні дозволу на проживання (адже поки чекаєш на карту — виїжджати за межі країни не можна).
Тому польський уряд вирішив внести зміни до Закону про допомогу українським біженцям, який був прийнятий ПіС після початку повномасштабної війни в Україні.
— Ми повинні вийти із ситуації тимчасовості, — пояснив Мацей Дущик, заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації та професор Варшавського університету, який займається дослідженнями міграції.
Що ж обіцяють зміни до Закону?
1. Перебування українських біженців зі статусом UKR буде законним до 30 вересня 2025 року. Однак це стосується лише тих мігрантів, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року та перебували в Польщі безперервно мінімум 365 днів (тобто не перевищували термін поїздок за межі РП на понад 30 днів).
2. Після 2025 року особи, які перебувають під тимчасовим захистом, зможуть залишитися в Польщі, але повинні будуть подати заяву на тимчасове проживання (карту побиту) терміном на три роки. Отримання карти обіцяють за спрощеною процедурою.
3. Для отримання номера PESEL тепер необхідний проїзний документ (загранпаспорт).
4. Лікарі з України зможуть отримати дозвіл на практику в Польщі до 24 жовтня.
5. З 1 вересня 2024 року українські діти зобов’язані навчатися в польських школах (зараз до 150 тисяч українських дітей вчаться онлайн в Україні, в українських школах у Польщі або взагалі ніде не навчаються).
6. Пільгу «800+» та «Добрий старт» отримають лише ті діти, які виконають цей обов’язок навчання.
7. Користуватися центрами колективного розміщення зможуть лише ті, хто перебуває в особливо складних життєвих обставинах.
8. Українці більше не отримуватимуть одноразово 300 злотих після прибуття на територію Польщі для оформлення формальностей.
9. Також буде скасована пільга у розмірі 40 злотих на день для приватних осіб, які приймають громадян України.
У Сеймі міністр Дущик пояснив, що йдеться не лише про розвантаження державного бюджету, а й про усунення зловживань. Траплялося, що українці платили нечесним господарям за проживання, хоча останні отримували пільги за їх розміщення.
Щодо спрощеного шляху подачі документів на тимчасове проживання для осіб, які вже мають статус UKR і прибули до Польщі після 4 березня 2022 року: уряд хоче повністю оцифрувати систему, щоб можна було подавати заявки онлайн. Таке рішення зменшить навантаження на офіси та прискорить процедури.
Зміни були прийняті Сеймом і Сенатом без поправок. Зараз акт чекає на підпис Президента. Положення мають набути чинності 1 липня.
Отримати карту побиту або карту поляка останнім часом непросто. Так, середній час очікування розгляду заявки у деяких офісах становить цілий рік. А є випадок, коли у Сілезькому воєводстві чиновникам знадобилося сім років і п'ять місяців, аби розглянути заяву іноземця на тимчасове проживання. «Ми повинні вийти із ситуації тимчасовості», — говорить заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації та пропонує зміни до спецзакону
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/665dcc34c763993dec3b353b_shutterstock_2137387509.webp)
<frame>Менше половини українських школярів, які через війну живуть зараз у Польщі, відвідують польські школи. Але незабаром всі діти мусять піти до них, щоб не мати прогалин у навчальній програмі та інтегруватися в польське суспільство. Для багатьох українських дітей це означає неабиякий стрес, адже чимало з них недостатньо знають польську, мають психологічні травми й іноді зазнають булінгу. Редакція Sestry.eu знає, що це одна з найважливіших проблем біженців. Тому ми починаємо цикл «Школа без дому», в якому описуємо те, що турбує наших дітей, шукаємо хороших прикладів для наслідування, спілкуємося з психологами, вчителями та чиновниками. Тож якщо ви мати, вчителька, волонтер, психолог, чиновник — пишіть нам на redakcja@sestry.eu. Ми тут — для вас.<frame>
Вітаю, дорога редакціє журналу Sestry!
Бачу, що у вас з’явилася нова рубрика про освіту українських дітей в Польщі.
Хочу розповісти про проблему, з якою ми зіткнулись у польській школі. І, щиро кажучи, не знаємо, як на неї реагувати. Можливо, ви і ваші експерти підкажете, як нам бути.
У Польщі ми з кінця 2022 року. Ми мали тут родичів і часто їздили до них перед війною, тому польська мова не була новою і незнайомою для моєї дитини. Дочка одразу пішла до другого класу і легко порозумілася з однолітками. Але попри те, що досить швидко увійшла в робочий ритм у новій школі, все одно до кінця першого року навчання почувалася самотньою. Всі у класі були знайомі другий рік, і пари найкращих друзів, як і компанії, давно склалися.
Доньці весь час бракувало товаришки, щоб стати з нею в парі під час шкільних екскурсій або поїздок в басейн.
За партою вона сиділа одна, її не запрошували на дні народження і позашкільні зустрічі
Та — о, щастя! — на другий рік до нашого класу прийшла новенька з Білорусі. Дівчата одразу потоваришували, проблему з самотністю було вирішено.
Спочатку я переживала, що нова подруга моєї дочки говорить російською. Якось ми навіть поспілкувалися про це з її мамою, коли чекали дітей з гуртка малювання. Мама дівчинки сама почала розпитувати мене, як сталося, що ми говоримо українською, тоді як вони — російською. Я пояснила, що це наша рідна мова і через дії російського окупанта ми, українці, російської мови знати і чути не хочемо.
Моя співрозмовниця зізналася, що вони з чоловіком, на жаль, не знають рідної мови — білоруську їм викладали лише в молодших класах школи. І все ж родина виявилася свідомою, брала участь у вуличних акціях, хотіла жити у вільній Білорусі і виїхала з Мінська через політику нелегітимного диктатора Лукашенка і ризик репресій.
Щиро сподіваюся, що білоруси згадають власну мову і таким чином зроблять великий крок до своєї свободи
А поки ми з донькою домовилися, що якщо дівчата так здружилися, нехай кожна говорить по-своєму. Так і зробили, і, щиро кажучи, почали дуже радіти цій дружбі. Подруга дочки значно краще вчиться, займається спортом, показує гарний приклад, а головне — дівчатка стали найближчими подругами!
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6659beb42b5044eec602705c_20240530_201812.jpg)
Але наше мовне рішення зазнало атаки з несподіваного боку. Одного разу дочка прийшла зі школи засмучена. Виявилося, під час перерви до неї і подруги підійшла вчителька і зробила зауваження — заборонила спілкуватися іноземними мовами. Наполегливо попросила перейти на польську.
Я не сприйняла це серйозно, подумала, що це якась випадкова історія — заспокоїла дитину і попросила її про це забути. Однак невдовзі випадок повторився з іншим вчителем на групі продовженого дня.
Ось як описала його моя дитина: «Нам сказали намалювати весну. Ми з О. сиділи за однією партою, малювали і тихенько перемовлялися. Підійшла вчителька і сказала мені: "Не говори українською!" Я відповіла: "Але ж ми говоримо про наші справи!" Вчителька: "Можливо, ви обговорюєте мене, і мені це не подобається! Я ж не говорю іспанською про вас!" Ми відповіли: "Але ми не говоримо про вас". Однак вона дуже суворо зауважила: "Говоріть польською! Коли я вам кажу, що ви маєте говорити польською, так і робіть!"
За деякий час я знову сказала українською щось на вушко подрузі — дуже тихо.
Вчителька почула і стала на нас кричати. Це було нестерпно
Деякі діти почали підтримувати вчительку і вигукувати, що ми постійно говоримо між собою по-своєму, і що це їм також не подобається. А декілька дітей підтримали нас. Але ж це несправедливо! Вони не можуть нам забороняти говорити по-нашому!»
Зізнаюся, я шокована. Адже по-перше, це приватне спілкування дітей. По-друге, рідна мова — опора для кожної людини, особливо, дитини, яка приїхала з України, де йде війна. Хто може заборонити моїй дитині говорити українською? У чому сенс? Я не розумію, і не знаю, як підняти це питання, щоб не нашкодити дитині.
Нам не хотілося б змінювати школу, тим паче, я чула від знайомих, що таке відбувається і в інших навчальних закладах Польщі. Можливо, публікація цього листа допоможе щось змінити або принаймні розпочати дискусію в суспільстві.
Заздалегідь вдячна,
Н.Л., Львів-Варшава.
“Я щось сказала українською на вушко подрузі — дуже тихо. Вчителька почула і стала на нас кричати. Це було нестерпно. Деякі діти почали підтримувати вчительку. Це несправедливо! Вони не можуть нам забороняти говорити по-нашому!” — читачка Sestry.eu ділиться у листі проблемою, яку переживає в польській школі її дитина
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6659bd06c2c6f871282e3714_photo_2024-05-31_12-52-22.jpg)
Дискусія відбулася на YouTube-каналі «Фейгін Live» після того, як російська політоглядачка Юлія Латиніна, яка позиціонує себе як опозиційна, назвала у твіттері те, що зараз відбувається в Україні, «громадянською війною», адже росіяни й українці нібито разом побудували Російську імперію. Ба більше — українці, на її думку, були рівноправними партнерами росіян у цій імперії. Віталій Портников назвав такі заяви імперською пихою та невіглаством. Після чого опоненти зустрілись у прямому ефірі на нейтральній платформі.
Протягом понад годинної дискусії росіянка, сидячі у шкіряному червоному кріслі, говорила про Російську імперію як спільний партнерський продукт росіян та українців, стверджувала, що для «військової пропаганди» України недоцільно зображувати росіян як «генетичних імперців», а українців — як «світлих ельфів», що для перемоги держави у війні українська пропаганда має говорити росіянам, що, ідучи на війну, вони йдуть вбивати «брата, або якщо не брата, то тітку».
Латиніна весь час намагалась змістити фокус уваги з обговорення дій росіян на різноманітні приклади зі світової історії в стилі «а в Америці негрів лінчують». Тобто була готова обговорювати які завгодно імперії, крім власної. Натомість Портников — на контрасті — без краватки та домінуючого антуражу — навів низку переконливих історичних аргументів, чому українці протягом століть не мали рівних прав та можливостей з росіянами.
Основні аргументи Віталія Портникова:
Портников відкинув визначення себе як пропагандиста й сказав: «Я не вважаю, що маю брехати російському окупанту на українській землі й говорити, що він прийшов до братів, якщо він жодного стосунку до людей на цій землі не має. І його родинні зв'язки пов'язані винятково з тим, що імперія перемішувала народи і якась кількість вихідців з українських земель вирішила прийняти російську ідентичність і російський імперський погляд на світ».
Такі люди не були і не будуть братами українців, оскільки зробили інший історичний вибір.
А «рівне партнерство» українців з росіянами у створенні Російської імперії Портников прокоментував так: «Це брехня.
Тому що брати участь у будівництві Російської імперії могли лише ті люди українського етнічного походження, які відмовлялися від власної ідентичності та приймали чужу, московську, умовно кажучи, а потім російську національну ідентичність.
А ті українці, які не були готові до подібних дій, завжди були ворогами цієї імперії, завжди нею переслідувалися і зневажалися. І це стосується не лише українців. …Ті євреї, які хотіли бути євреями, завжди були ворогами імперії, завжди нею зневажались і знищувались.
Я хотів би нагадати прості історичні факти про наше видатне партнерство. З того моменту, як почалася взаємодія двох територій, коли Андрій Боголюбський зрештою створив те, що потім стане Москвою та Росією.
Перше, що сталося — це руйнування та знищення Києва. Яке це партнерство, коли тебе грабують, вбивають та ґвалтують? Те, що ми бачили зараз у Бучі, було за Андрія Боголюбскього в тих самих масштабах. Про яке партнерство ми говоримо, коли війська іншого божевільного — Петра I — повністю знищували Батурин, жінок та дітей?
Про яке партнерство ми говоримо, коли у 20-х роках ХХ століття всі ваші армії, які брали участь у громадянській війні за майбутнє Росії — що білі, що червоні — знищували українську державність — що Денікін, що Ленін?
…Про яке партнерство ми можемо говорити, якщо навіть люди, які вірою та правдою вам прислужувалися, завжди сприймалися з презирством як ті, які можуть варити борщ, їсти вареники та танцювати гопак. Про яке партнерство ми можемо говорити в Російській імперії, якщо українська культура в цій імперії завжди сприймалась як щось сільське?
Не схоже на щось серйозне і велике, тому що серйозне і велике — це Великий театр, московська культура, Рахманінов,Чайковський, Пушкін, Достоєвський, Толстой. А українцям залишаються лише села, фольклор. Тільки захоплюватись великим. Великою міською культурою Росії.
Про яке партнерство може йтися, якщо Російська імперія свідомо витісняла українців після приєднання українських земель? З міст у сільську місцевість та містечка. До речі, як і євреїв, яких не допускали у великі міста. У нашій країні, якщо брати її східну частину, не ту частину, яка входила до складу Австро-Угорщини, більшість українців жили до 1917 року лише в одному великому місті — Полтаві.
…Про яке партнерство може йтися, якщо практично всю історію українських земель вони сприймалися виключно як апендикс, що доводить російське право на Європу?
І мене вразило, що ми повинні через 33 роки після проголошення української незалежності продовжувати множити всі ті міфи, які Карамзіни та інші імперські історики написали на втіху династії Романових. Чому ми маємо серйозно сприймати нісенітницю, яку одні нетямущі люди написали для інших? Чому ми маємо серйозно сприймати ваші слова про те, що в Російській імперії українці були партнерами, а в Австро-Угорській — другим сортом? Це неправда.
Українців в Австро-Угорській імперії, можливо, на високих посадах було менше, ніж етнічних українців на посадах в Російській імперії, в Радянському Союзі. Але цих українців ніхто не закликав відмовитись від їхньої ідентичності.
Тому, можливо, вони й не перебували на високих посадах. Натомість українці мали національні товариства, політичні партії, газети, журнали, мову, школи, факультети в університетах. Австрія, якщо говорити саме про Австрію як частину Австро-Угорської імперії, в роки дуалістичної монархії, була зацікавлена в українському національному розвитку ще й тому, що вона вважала, що кожен народ, який розвивається в імперії, якимось чином є альтернативою іншим національним рухам.
І люди, які вигадували міфи про Москву, Третій Рим, вони всі партнери Росії, але вони відмовилися від українців у собі. Ми ж створюємо державу, яка пам'ятає свою реальну історичну та релігійну, якщо хочете, церковну спадкоємність. Ви відокремилися від нас колись і створили зовсім іншу, по суті, державу. Цілком на інших традиціях.
Київська держава має вікові традиції. Потім участь українського народу в побудові Великого князівства Литовського, де він справді був партнером. Потім непрості стосунки у Речі Посполитій, але там теж українці були партнерами у державному будівництві та хотіли більшого партнерства.
Але коли українці стали частиною вашої країни — більше жодного партнерства не було. Їм завжди говорили: або ти визнаєш себе російським, або ти ворог.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6657752ea672efb569709852_Portnikov-main.webp)
Сама концепція Російської імперії, де був один російський народ, розділений на великоросів, малоросів та білорусів, для українського та білоруського народів не мала на увазі партнерства, а визнавала відмову від своєї національної ідентичності. Ви шанували? Ви приймали лише тих, хто був готовий стати такими, як ви. Але цих людей ви при цьому зневажали, тільки-но вони виходили з кімнати.
…Ви в масі своїй досі не бачите нічого поганого, щоб назвати людину хохлом. Я дуже добре пам'ятаю часи, коли мої московські знайомі розповідали мені про своїх домогосподарок з України як про якихось представниць дикого племені, які приїхали з якогось покинутого хутора обслуговувати їх у їхніх московських хоромах.
Історія Росії та історія України — це історія двох різних країн на різних континентах. У Європі та на кордоні Азії.
І що навіть ті росіяни, які намагалися стати європейцями, зазнали у своїй, по суті євразійській та азіатській країні нищівної поразки. І ми не хочемо бути частиною цієї цивілізації та цієї поразки. Ми будуємо тут державу самодостатню — з українською мовою, українською культурою, реальним баченням нашої державної історії, до якої нинішня Росія не має жодного стосунку.
Ми не претендуємо на спадщину Андрія Боголюбського та його наступників у Суздальському князівстві та у майбутній Москві. Але ми не хочемо, щоб ви претендували на Київ з його історією та на всю історію наших земель через Київ, Галицько-Волинську Русь і потім Велике князівство Річ Посполита тощо.
Ми хочемо, щоб ви зрозуміли, що ми були не партнерами, а абсолютно випадковими жителями та жертвами української національної історичної помилки, коли частина наших земель стала частиною російської держави. І що Росія в цій державі завжди була підлою та брехливою мачухою для народу, який потрапив до неї у підпорядкування. І велике щастя, що 1991 року ми від цієї мачухи нарешті змогли втекти.
Але вона знову прийшла — вбивати, грабувати, ґвалтувати.
Чому ми цій тупій мачусі повинні вкладати в її паспорт фотографії якихось її родичів? Ми не хочемо, щоб вона дивилася на світлини родичів. Ми хочемо, щоб вона від нас нарешті відмовилася, розумієте?
І я завжди говорю, що, звичайно, було б добре, щоб Росія була демократичною, європейською, щоб вона не претендувала на наші землі, на білоруські землі, на землі Чечні та Татарстану. Але якщо такої Росії немає і не передбачається в історичній перспективі, то єдине, як ми можемо врятуватися — щоб ціна нашого завоювання для російського народу була вищою, ніж ціна його власного національного існування.
Тому наша дорога йде в НАТО, в реальний союз із Заходом, можливість себе захистити і можливість завдати такої шкоди агресору, після якої він не думав би далі завоювати наші землі. Це все, що ми можемо.
Тому що якщо ми станемо частиною Росії, ми знову зникнемо, як мало не зникли у роки її правління. А ми маємо зберегтися як нормальна європейська цивілізована держава. Що робитимете ви з вашою країною — це ваша справа.
Зможете повернути Росію до здорового глузду? Чудово. Це найкраще для всіх її сусідів. Не зможете — вибачте, ми повинні якось вижити, незважаючи на ваше буйне божевілля, яке повторюється кожні 50 років.
Реакція соцмереж
Українські глядачі назвали почуте в етері «потужною світоглядною дискусією» і звернули увагу, що, за підсумками голосування близько 16 тисяч глядачів, 87% віддали перевагу аргументам Портникова (проти 5% тих, хто підтримав Латиніну).
В українських соцмережах люди масово дякують Віталію Портникову за чітку позицію та переконливі контраргументи в дискусії. І пишуть, що Портников чудово продемонстрував, що росіян можна і треба розмазувати не лише на спортивних майданчиках.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/665772e4934acd513591b69e_portnykov%20palenko.webp)
«Розмова Портникова з Латиніною мусить увійти в аннали української журналістики», — пише перекладач і публіцист Андрій Бондар.
Юристка Регіна Гусейнова-Чекурда впевнена: «Це була головна подія дня. Головна. Бо це прецедент. Коли український журналісти показав блискучий інтелект, вміння стратегічно вести розмову з псевдоінтелектуалкою з кремля, не дав затягти себе на зручне для опонента поле, не повівся на емоції. Це треба показувати на факультетах журналістики і курсах по комунікації. Це було блискуче».
Журналіст і народний депутат Микола Княжицький зі свого боку висловив думку, що неабиякий резонанс дискусії серед українців — ознака комплексу нашої меншовартості. «Але розмова і позиція Віталія раптом прислужилися важливій справі: зняли облуду захоплення «хорошими русскімі» з очей багатьох».
А політичний пародист Богдан Процишин виклав «фотожабу», яка стала мемом:
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66577268898625bc0994621e_portnykov%20rections%20picture.webp)
Амбасадорка України в США Оксана Маркарова зізналася, що послухала запис дискусії та впевнилась у своєму давньому переконанні: не споживати російських/російськомовних субпродуктів. Вона написала: «Припиняйте витрачати такий дорогоцінний час на все агресивне російське — не важливо чи воно путінське, чи хорошоросійське. Все за виключенням інформації від поневолених Росією народів, які Росія досі тримає під окупацією — не релевантне, не глибоке і шкідливе.
Слухайте і читайте чудових українських експертів, істориків, журналістів, яких у нас багато, а також долучайтесь до величезного світу англомовного, франкомовного і іншомовного Всесвіту знань і інформації. Це не тільки правильно для нашого державотворення, це також збагачує і приносить надзвичайне інтелектуальне задоволення. На відміну від запорєбрикових лубочних антиукраїнських підробок».
Соцмережі активно обговорюють етер, де український журналіст Віталій Портников дискутував з російською публіцисткою Юлією Латиніною щодо імперської спадщини Росії та ролі в ній України. Зокрема, пишуть, що це прецедент, адже український журналіст показав блискучий інтелект, вміння стратегічно вести розмову з псевдоінтелектуалкою з Кремля та не дав затягти себе на зручне для опонента поле
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66576d5450d55fa8f36650ed_Portnikov-mainn.webp)
7 загиблих і близько 17 поранених у Харкові внаслідок ранкових ракетних ударів росіян. Від атаки також постраждала друкарня Vivat: на місці трагедії — пожежа. На момент влучання там перебувало 50 людей.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664f202b8e6c1a128136e133_IMG_20240523_124416_001.webp)
— Зруйновано типографію, де друкувались книжки, також є загиблі, двоє людей зникли безвісти. Шість осіб знаходяться у лікарні. Також були вибухи і руйнація по нашому комунальному підприємству й об'єктах транспортної інфраструктури, — заявив мер Харкова Ігор Терехов.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664f694a7957fe18520c1fc0_443940902_865951535558838_2384533835503332828_n.webp)
— Так, це наша друкарня. Зараз пожежа. Розбирають завали й рятують людей, — написала у FB директорка друкарні книжкового видавництва Vivat Юлія Орлова.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664f38480b2a1413a5ac38a7_photo_2024-05-23_11-33-07.webp)
Олег Синєгубов, голова Харківської ОДА, розповів, що серед сімох загиблих 5 жінок, 1 чоловік, дані однієї особи ще встановлюються. Будуть проведені додаткові експертизи.
Укрзалізниця повідомила, що окупант завдав удару по декількох їхніх об'єктах у Харкові й області. Під час атаки працівники перебували в укритті, але шестеро людей все ж зазнали поранень. Поїзди продовжують курсувати за графіком.
— Російські терористи користуються тим, що Україна досі позбавлена достатнього захисту ППО та надійної можливості знищувати пускові установки терористів саме там, де вони розташовані, — поблизу наших кордонів. І ця слабкість — не наша слабкість, а світу, який уже третій рік не наважується поводитися з терористами саме так, як вони на те заслуговують, — відреагував на російські обстріли Президент України Володимир Зеленський.
Вже 7 загиблих внаслідок сьогоднішньої атаки росіян по Харкову і передмістю. Ворог запустив 15 балістичних ракет, зруйнував типографію, пошкодив об'єкти Укззалізниці
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664f2016706435d01f1e01ed_IMG_20240523_122145_427.webp)
Рада Європейського Союзу схвалила використання доходів від заморожених активів Центрального банку Росії на користь України. Про це йдеться на сайті Ради ЄС та на сторінці соцмережі X (Twitter) міністра закордонних справ Чеської Республіки Яна Ліпавського.
«Росія має заплатити за свою військову шкоду», — написав чеський урядовець.
Більшість коштів піде на військову підтримку України.
«Рада ЄС підтвердила свою згоду на використання надходжень від знерухомлених активів Центрального банку Російської Федерації на користь України.
Передбачається, що щорічні надходження становитимуть приблизно 2,5-3 мільярди євро. 90% очікуваних надходжень буде використано на військові цілі для підтримки оборони України», — йдеться у повідомленні.
Менша частка — 10% — піде на відновлення та реконструкцію України.
Рада ЄС 21 травня схвалила конфіскацію доходів від знерухомлених російських активів для підтримки самооборони та відновлення України. Більшість з цієї суми піде на військові цілі
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664c8d6f0e3380f2844332a7_shutterstock_1828416812.jpg)
Вона повністю анонімна, не засуджує, допомагає 24 години на добу, сім днів на тиждень, навіть коли ви не можете говорити вголос. Володіє польською та українською мовами. Працює в додатку WhatsApp за номером +48 602 882 844. Фонд Фемінотека презентував чат-ботку Вікторію — новий цифровий інструмент на основі ШІ, який відповість на важливі питання про ґендерно зумовлене насильство.
Презентація нового інструменту допомоги Фемінотеки відбулася під час дебатів про протидію насильству щодо жінок і системної підтримки, організованих під патронатом Міністра у справах Рівності Катажини Котули.
Що таке ґендерно зумовлене насильство? Які права мають жінки в Польщі, якщо вони зазнають насильства, зокрема сексуального? Де отримати допомогу? Відповіді на ці питання можна знайти в мережі, у численних статтях, на сайтах жіночих і гуманітарних організацій. Але чи легко отримати потрібну інформацію в двох словах та ефективну допомогу?
— Система допомоги жертвам сексуального насильства в Польщі не працює, хоча країна взяла на себе зобов’язання щодо її впровадження у 2015 році, ратифікувавши Стамбульську конвенцію. Протягом багатьох років соціальні організації, такі як Фемінотека, намагалися заповнити цю прогалину. Ми реалізуємо наші проєкти, зокрема, Пункт допомоги жінкам після зґвалтування, відкритий у Варшаві у 2023 році, і останній інструмент на основі ШІ — чат-ботка Вікторія, — розповідає Йоанна Піотровська, тренерка та експертка із боротьби з насильством, засновниця і президентка Фемінотеки.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664b4c12593e8b07e8077fd6_Feminoteka%20czatbotka%20Viktoria.webp)
Чат-ботка Вікторія — це цифровий канал, який працює у додатку WhatsApp за номером +48 602 882 844. Він гарантує сучасний, безпечний і миттєвий доступ до достовірної інформації про ґендерне насильство, зокрема про те, як користуватися службами підтримки — гарячими лінііями та безпечними місцями.
До Вікторії можуть звернутися люди, які шукають допомоги, якщо вони зазнали або стали свідками ґендерного насильства. Чат-ботка адресована як полькам, так і біженкам з України, які перебувають у Польщі, адже Вікторія володіє двома мовами — польською та українською.
Фонд Фемінотека створила чат-ботку у рамках партнерства з організацією CARE Polska. Подібні технологічні рішення CARE і раніше підтримувала в таких країнах, як Афганістан і Гана. Окрім гарячої лінії Фемінотеки, кожен зможе отримати доступ до чату — анонімно і цілодобово.
— Ми спілкуємось з чат-боткою через WhatsApp, який є популярним додатком, але також може підвищити відчуття безпеки. Перевагою є те, що немає необхідності завантажувати спеціальний додаток, що дуже важливо, оскільки кривдники часто контролюють телефони своїх жертв. Телефон довіри чат-ботки можна записати в телефон як подружки Вікторії. Ми сподіваємось, що новий інструмент також забезпечить доступ до інформації людям, які живуть у містах, де пошук інформації про насильство в особистому контакті може бути складним, — наголошує Йоанна Гзира-Іскандар, прессекретарка із протидії насильству щодо жінок фонду Фемінотека.
З 2005 року Фемінотека допомагає жінкам, які пережили насильство. Останні роки зосереджується на підтримці у випадках сексуального насильства. Надає психологічну, терапевтичну і психо-травматологічну допомогу, а також юридичну і медичну, веде групи підтримки і гарячу лінію, на якій чергують експерти. Спеціальний фонд для жінок, зазнавших сексуального насилля, підтримує жертв і матеріально. Щорічно близько 400 жінок користуються різними формами підтримки від фонду.
— Важливо, що справи жінок, їхні права та протидії насильству над жінками повернулися до суспільного обговорення. Ми закликаємо владу запровадити інституційні, але емпатичні процедури, які відповідають міжнародним стандартам, — каже Йоанна Піотровська, засновниця та президентка Фемінотеки.
Фемінотека співпрацює з експертками та експертами ВООЗ, Фонду допомоги жертвам злочинів та інших спеціалізованих центрів по всій Європі щодо створення системи допомоги жертвам сексуального насильства та протидії насильству в Польщі. Рекомендації включають: створення спеціалізованих центрів допомоги потерпілим у кожному воєводстві, проведення тренінгів для поліції, прокурорів і суддів, впровадження методик щодо надання медичної допомоги, розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), запровадження системи скерування до спеціалістів, які пропонують психологічну, юридичну, соціальну підтримку, а також допомогу асистентки/асистента.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664b4bce8ca8565f74ba61b7_Czatbotka%20Viktoria%20Feminoteka.webp)
<border>Чат-ботка Вікторія (24/7): +48 602 882 844
Телефон довіри:
— польська мова: 888 88 33 88, працює: пн-пт, від 11.00 до 19.00, сб-нд від 10.00 до 16.00
— українська мова: 888 88 79 88, працює: пн-пт, від 14.00 до 19.00, сб-нд від 10.00 до 15.00
Веб-сайт: www.feminoteka.pl
Електронна адреса: pomoc@feminoteka.pl
facebook.com/FundacjaFeminoteka
instagram.com/fundacjafeminoteka/<border>
Матеріал був створений у співпраці Sestry та фонду Фемінотека
Чат-ботка Вікторія допоможе у пошуку підтримки жінкам після насильства
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664b4a2c9f474daabe82fef0_Czatbotka%20Viktoria%20Feminoteka%20Sestry.webp)
«Я знаю, що росіяни не мають чисельності, необхідної для здійснення стратегічного прориву», — заявив американський генерал Крістофер Каволі, командувач Європейським командуванням Збройних сил США і Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) з 1 липня 2022 року, журналістам після зустрічі начальників оборонних відомств країн НАТО в Брюсселі в четвер. Промову офіцера передає Politico.eu
На думку офіцера, яка, як він зазначає, походить, серед іншого, з дуже тісних контактів з українськими військовими, росіяни також не мають навичок і можливостей, необхідних для такого прориву, «щоб діяти в масштабах, необхідних для використання будь-якого прориву для отримання стратегічної переваги».
Однак росіяни мають «здатність здійснювати локальні прориви» — те, що їм вдалося зробити в кількох місцях. Між 9 і 15 травня вони захопили загалом 278 квадратних кілометрів території, що еквівалентно прямокутнику 28 на 10 кілометрів.
Каволі не впевнений, що масовані російські атаки навколо Харкова протягом останніх тижнів є саме тим великим літнім наступом, про який оголосила Москва. Невпевненість пов'язана з тим, що американські військові не бачать в російській глибинці резервів, необхідних для такого наступу.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664b481ab9f572389ed6306a_Cavoli_Rosiya_Sestry.webp)
До цього додається так званий людський фактор. Politico.eu наводить думку адмірала Роба Бауера, голови Військового комітету НАТО, який, відзначаючи той факт, що Росія нагромадила додаткові сили, водночас вважає, що їхня цінність є сумнівною
На думку адмірала, якість солдатів, з яких вони складаються, «нижча, ніж у тих, з ким [Росія — ред.] починала конфлікт», адже вже на початку війни загинуло дуже багато належно підготовлених російських офіцерів. Тому тренувати нові сили тепер нікому.
Хоча, як зазначає Politico.eu, американець не недооцінює потенціал російської армії, він також зазначає, що в результаті розблокування Конгресом США допомоги Україні її війська, які її захищають, зараз отримують «величезну кількість боєприпасів, величезну кількість систем ППО ближнього радіусу дії і значну кількість бронетехніки». Цю думку нещодавно підтвердив і сам президент Володимир Зеленський, заявивши, що українським військам більше не потрібно турбуватися про нестачу боєприпасів.
У будь-якому випадку, доля нинішньої кампанії буде вирішена в найближчі кілька тижнів, підсумовує генерал Каволі.
Головнокомандувач НАТО вважає, що росіянам бракує сили і якості
![Крістофер Каволі, НАТО, Росія, наступ](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664b495ae081ba74113dcdda_Cavoli_Sestry_1.webp)
Є два шляхи, якими може піти Європа у відповідь на те, що Путін робить в Україні вже більше двох років, пише Філіп Інман, економічний оглядач Guardian і Observer.
Перший шлях веде до поразки кремлівського диктатора і поступового, але систематичного відновлення європейського порядку — з миром на кордонах, стабільними цінами на продукти харчування та енергоносії, заспокоєнням фінансових ринків і підвищенням рівня життя мільйонів жителів континенту.
Інший шлях веде до поразки України і руйнування європейського порядку — коли Путін окупує відповідний шматок території сусідньої країни і, підбадьорений слабкістю Заходу, плануватиме, а потім завдаватиме подальших ударів. А в тому, що він це зробить, можна не сумніватися, оскільки він вже давно мінує все, що на схід від Москви нагадує демократію, стабільність і верховенство права: підкуповує проросійські партії в Європі, втручається в демократичні вибори, здійснює хакерські атаки, розпалює громадянські заворушення, порушує кордони сусідів і т.д.
Ідентичний виклик
Європа разом з Великою Британією сьогодні стикається з ідентичним викликом, що й у 1939 році. І вони, здається, однаково погано усвідомлюють серйозність ситуації. Інман з гіркотою робить висновок, що європейські лідери «хочуть, щоб їх залишили напризволяще для вирішення повсякденних, внутрішніх завдань».
Тим часом, об'єднана і рішуча Європа могла б легко допомогти Україні впоратися з російським вторгненням досить швидко. Ресурсів кількох її провідних держав, наданих Україні, було б достатньо, щоб відновити кордони 2014 року. І їй зовсім не потрібна для цього, як зазначає британський оглядач, підтримка Сполучених Штатів, хоча ця країна має величезне значення в цьому питанні.
Спосіб знекровити Москву
Другий спосіб ефективно притиснути Росію — накласти повну заборону на торгівлю з нею. Найджел Гоулд-Дейвіс, старший спеціаліст з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень, якого цитує Інман, вважає, що «слід виходити з того, що жодна західна компанія не підтримує режим, який загрожує Росії». Слід, однак, припустити, що жодна західна компанія не буде допомагати режиму, який загрожує життєво важливим інтересам безпеки Заходу.
Винятки з цього правила можуть бути зроблені для того, щоб дозволити приватним російським фондам виводити кошти за межі Росії.
Це, своєю чергою, «знекровило б московські фінансові установи» — і тоді Росії не залишилося б чим платити за китайські товари, а братська підтримка Пекіна припинилася б
Так чому ж Захід, на чолі з Європою, не впроваджує цю заборону? Тому що нібито це суперечить міжнародному праву. Принаймні, так стверджує головний камінь спотикання в цьому питанні — Німеччина. Та сама Німеччина, яка, як зазначає Інман, відправляє до Росії через Вірменію свої автомобілі, механічні та електричні деталі для різних приладів.
Охоронці міжнародного порядку
Існує також третій, ще простіший спосіб підтримати Київ: використати російські активи, що зберігаються в європейських фінансових центрах, для фінансування оборони України від Росії. Більшість активів російського центрального банку на суму 300 мільярдів доларів є відносно легкодоступними, оскільки вони котируються на бельгійській біржі Euroclear. Більше того, за словами Гоулд-Дейвіса, група відомих міжнародних експертів вже розробила легітимний план використання цих грошей на користь України.
Так в чому ж проблема? У відсутності доброї волі. Німеччина, яка перебуває в центрі дебатів з цього питання, знову проти, і з тієї ж причини, що й раніше: «необхідно поважати повоєнний міжнародний порядок». На думку Берліна, порушення цього порядку вдарить по довірі до Німеччини та Європи в цілому, віддаливши таким чином глобальний Південь від Заходу.
Спочатку перемога, потім відбудова
Противники напористих рішень, щоб продемонструвати свою добру волю і розуміння української справи, люблять говорити, що так, гроші з російських активів належать Україні, але не зараз, а після війни, коли буде створено реєстр українських збитків і почнеться відбудова.
«Для вух Путіна це солодка музика», — коментує британський оглядач, нагадуючи тверезу думку Тімоті Гартона Еша, видатного британського історика та експерта Chatham House: «Україна повинна спочатку виграти війну, а це означає, що вона повинна мати гроші, щоб купувати зброю скрізь, де вона може їх дістати».
Війна в Україні є найважливішою загрозою для Європи сьогодні, підсумовує Інман.
Немає часу на розмови. Потрібно діяти.
Відмовляючись конфіскувати закордонні активи Росії, Європа доводить, що не розуміє загрози з боку Москви — пише Guardian
![загроза Європі, допомога Україні, російська агресія, війна](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664794d1998cd8496ff3d76c_Sestry_1939.webp)
18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим розпочав депортацію кримських татар та інших народів Криму з півострова. За наказом Сталіна за два дні понад 200 тисяч людей посадили в залізничні товарні вагони та вивезли до Середньої Азії за допомогою 70 ешелонів. Люди тижнями їхали без їжі і води. Від спраги і тифу загинуло 8 тисяч татар — переважно діти і літні люди. За перші роки після депортації від хвороб померло до половини усіх перевезених.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66485d82be9cb3683173fbe0_%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F.png)
Цілий народ було позбавлено батьківщини протягом декількох днів. Кримські татари протягом наступного десятиріччя мали статус так званих «спецпереселенців», їм заборонялось перетинати кордон поселення без письмової згоди спецкомендатури.
Вшанування дати 18 травня започатковане у 2015 році постановою Верховної Ради України. Тоді ж Україна визнала депортацію кримськотатарського народу з Криму актом геноциду.
За словами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, злочин 1944 року мав катастрофічні наслідки для його народу: «Ті, що залишилися живими після цього геноциду, десятиліттями вели боротьбу за повернення на свою Батьківщину, за відновлення своїх законних прав. Сотні та тисячі людей під час цієї боротьби зазнали репресій радянського режиму. Молодість багатьох наших людей пройшла в радянських вʼязницях та таборах».
Сьогодні кримськотатарський народ знову позбавлений можливості спокійно жити на своїх етнічних землях.
«Найбільша допомога, яку потребують зараз кримські татари, — це допомога Україні в розгромі ворога», — наголосив Джемілєв на церемонії вшанування пам’яті жертв депортації в МЗС України.
За словами постійної представниці Президента України в АР Крим Таміли Ташевої, тисячі кримських татар після 2014 року та з початком повномасштабного вторгнення, у зв’язку з мобілізацією до ЗС РФ, змушені покидати свої домівки і їхати до материкової частини України, до Туреччини, країн Центральної Азії та ряду інших держав.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66485daf1e319e16bc9c9e9c_1715933779-2995.webp)
Таміла Ташева нагадала, що вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня можна запаливши свічку, написати пост у соцмережі або написати лист бранцю Кремля.
«Будь-яка форма активності вітається і буде оцінена кожним кримським татарином. Дуже гарна традиція була започаткована запалювати свічку у пам’ять про жертви Голодомору. У кримських татар такої традиції немає, але в будь-якій формі будь-який громадянин може це зробити. Чи щось написати в соціальних мережах, чи відправити лист до політв’язня, який знаходиться на території РФ», — наголосила представниця Президента України в АР Крим.
У Туреччині у 80-ті роковини депортації кримських татар, у м. Ескішехірі відбудеться масштабний мітинг та хода за участю до 10 000 осіб. Мета заходу — нагадати про заручників Кремля та про необхідність прискорення їхнього звільнення і повернення додому.
Нагадаємо, 19 травня (у третю неділю травня) Україна вшановує також День пам’яті жертв політичних репресій — безневинно закатованих та розстріляних українок і українців радянським режимом.
18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу. Історія повторюється: з 2014-го року, після незаконної окупації Росією Криму, чимало кримських татар знову змушені покинути свої домівки та етнічні землі. Російська влада продовжує утиски та дискредитацію тих, що залишився на півострові
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66485c3cef72fffd6eda41c3_80%20tatary.webp)
<frame>Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.<frame>
Говорити з рідними про секс дуже важко, але важливо
«Добре, що ви є, Сестри. У мене проблема, про яку я не хочу говорити з друзями. Написати про це легше, до того ж ви обов'язково допоможете. Минулого тижня я закладала одяг у пральну машину. Як завжди, перевірила всі кишені і в одній з них, у штанях мого 15-річного сина, знайшла презерватив. Не буду вдавати, що мене це не схвилювало.
Я була в шоці. Я не очікувала, що мій син-підліток вже займається сексом. Я навіть не знала, що він з кимось зустрічається чи має дівчину. Я ніколи не говорила з сином про «ці речі» і навіть не знаю, як це робити. Як почати таку розмову, щоб його не збентежити? Чи захоче він поговорити про це? Він, напевно, знає більше з інтернету, ніж може розповісти йому мама.
Я від початку виховувала його одна. І тут виникає друга проблема, точніше серйозне занепокоєння. Я завагітніла, коли мені виповнилося 17. Для мого на рік старшого хлопця, батька нашої дитини, це також був перший секс. Спочатку він радів, що у нас буде дитина, але батьки швидко відмовили його від створення сім’ї. На жаль, під їхнім впливом він дійшов висновку, що занадто молодий, аби бути батьком. Так я залишилася сама.
Я люблю сина і не можу уявити своє життя без нього. Але побачивши цей презерватив, я згадала про свою ситуацію і не хотіла б, щоб жодна дівчина страждала через мого сина. Він не знає деталей моїх стосунків з його батьком. Він знає лише те, що я мати-одиначка, а його тато не хотів піклуватися про нас. Може, мені варто розповісти йому про те, що колись зі мною сталося? Може, тоді він буде уважнішим до дівчат?
Будь ласка, допоможіть. Для мене це важливо».
Агнешка Ботта, клінічний психолог на Avigon.pl
Шановна читачко, батькам завжди нелегко прийняти думку, що їх дитина займається сексом. Скільки б не було вашому синові — для вас він завжди буде дитиною і вам може бути важко змиритися з тим, що син дорослішає і в нього з'являється особисте життя.
Той факт, що він носить презерватив у кишені, свідчить про його обізнаність про різні небезпеки
У наш час віковий поріг перших статевих стосунків підлітків значно знизився. За статистикою, молоді люди отримують перший сексуальний досвід у віці 15-16 років, а іноді навіть раніше. На жаль, фізична зрілість не завжди означає емоційну зрілість, тому роль батьків є дуже важливою.
Раджу почати розмову зі своїм сином з похвали за те, що він стежить за собою і усвідомлює не тільки ризик завагітніти під час статевого акту, але й ризик зараження хворобами, що передаються статевим шляхом.
Будь ласка, не бійтеся зізнатися, що ви знайшли презерватив у пральні. Той факт, що у сина в кишені був презерватив, свідчить про те, що він усвідомлює різні небезпеки. Вашого сина треба похвалити та показати, що він робить правильні речі.
Молоді хлопці дійсно можуть сприймати секс і жінок як розвагу
Важливо продемонструвати, що тема сексу є чимось нормальним, природним аспектом життя і нема чого соромитися. Навіть якщо ви думаєте, що син може дізнатися більше з інтернету, завжди варто згадати, що він може поговорити з вами на будь-яку тему.
Я розумію, що ви хочете, щоб син ніколи не кривдив жодної дівчини і усвідомлював, що секс — це не тільки задоволення, але й великий ризик і відповідальність. Якщо ви поділитеся історією зі своєї юності, це може позитивно змінити точку зору сина. Адже молоді хлопці і взагалі чоловіки дійсно мають схильність сприймати секс і жінок як розвагу та задоволення і не завжди усвідомлюють усі наслідки сексу.
Я думаю, що розповідь вашої історії може навчити сина аспекту відповідальності щодо використання контрацепції, а також відповідального ставлення до жінок, яке не завдає болю. До того ж якщо ви поділитеся з ним своєю історією, це може вас зблизити. Зміцнити ваші стосунки та довіру.
«Я люблю сина і не можу уявити своє життя без нього. Але побачивши цей презерватив, я згадала про свою ситуацію і не хочу, щоб жодна дівчина постраждала через мого сина»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6644e21b1d027dd37d1b17e9_sex%20condom.webp)
Понеділкова відставка Шойгу з посади міністра оборони Росії і заміна його на економіста і першого прем'єр-міністра (з 2020 року) Андрія Бєлоусова розкриває нинішнє ставлення Путіна до війни з Україною. Це пов'язано з тим, що російський диктатор хоче виграти війну за допомогою виснажливої стратегії і тривалої гонки озброєнь, робить висновок Єва Хартог на Politico.eu, посилаючись на думку експертів.
Марафон на знищення
На підтвердження цієї тези колумністка наводить, зокрема, думку Олександри Прокопієнко, колишньої радниці російського центрального банку: «Пріоритетом Путіна є війна; війну на виснаження виграє економіка».
Костянтин Сонін, професор Чиказького університету, в свою чергу зазначає: «Путін думає, що може виграти війну, скоригувавши деякі дрібниці, такі як озброєння, економіка, дисципліна і, можливо, ще одна мобілізаційна кампанія».
Єва Хартог пише, що причин для відставки Шойгу (він очолив Раду національної безпеки Росії, замінивши Миколу Патрушева, який був звільнений в той же час) було кілька. По-перше, фіаско бліцкригу 2022 року. Другою причиною став минулорічний заколот Євгена Пригожина, через який керівник групи Вагнера не лише висміяв Шойгу як командувача армією, а й голосно заявив про корупцію міністра та його відповідальність за безгосподарність у війську. Звинувачення в корупції, крім того, схоже, були підтверджені арештом минулого місяця за хабарництво Тимура Іванова, заступника Шойгу, також відомого як його «гаманець».
Вірна людина, яка розуміється на даних
Вирішальними для долі міністра оборони, однак, стали погляди Бєлоусова.
По-перше, політичні: як і Путін, Бєлоусов вважає, що Росія оточена ворогами і що анексія Криму в 2014 році була правильною
При цьому він безжально відданий Путіну і беззаперечно виконує те, що йому наказує бос.
Друге і більш важливе: його погляди на економіку, які збігаються з новою ідеєю Путіна про ведення війни, є важливими. Адже Бєлоусов був прихильником державного контролю в економіці ще з 1990-х років. Хоча Бєлоусов є прихильником кейнсіанської школи макроекономіки, він компетентний у своїй галузі і «розуміє дані». Принаймні так вважає Костянтин Сонін.
Для країни, яка має намір все більше переводити свою економіку на військові рейки, збільшуючи виробництво танків і ракет за рахунок холодильників і пральних машин, такий підхід до економіки має вирішальне значення.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6644bbf544235fc608993050_Belousov_Sestry.webp)
Лідер один
Водночас Путін не має наміру ставити Бєлоусова на чолі війни. Він відповідає за неї сам, і йому більш-менш успішно допомагає генерал Валерій Герасимов (доля якого на посаді начальника Генштабу також невизначена). Війна ведеться Путіним, і єдина робота Бєлоусова — стежити за тим, щоб економічна машина держави адекватно її живила. Сьогодні Росія витрачає на своє вторгнення 6,7% ВВП. Бєлоусов, швидше за все, забезпечить постійне зростання цієї цифри, що, як очікується, призведе до більшого виробництва військової техніки, ніж на Заході та в Україні. Решту розставить час. Путін «готується до ще багатьох років війни», пише з Києва аналітик з питань безпеки Джиммі Раштон у X.
Чи точні розрахунки кремлівського диктатора? Чи допоможе йому виграти війну економіст, здатний вичавити з економіки все, що можна, для війни?
Ілюзорні розрахунки
У цьому сумнівається не лише Костянтин Сонін, а й Олег Іцхокі, професор економіки Каліфорнійського університету. На його думку, набагато більший вплив на долю війни, ніж економічна акробатика Бєлоусова чи командування тією чи іншою особою російською армією, матиме ціна нафти на світових біржах, адже від неї залежить російський бюджет. А ще є військова допомога Заходу Україні.
І Сполучені Штати мають вплив і на те, і на інше.
Путін готується до ще багатьох років війни — пише Politico.eu
![Шойгу, війна в Україні, російська агресія, Росія](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6644bb234061dadac0b72ecd_Shoigu_Sestry.webp)
Запросити Україну до НАТО та розглянути конкретні умови членства нашої країни в Альянсі рекомендує Міжнародна робоча група з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції України.
Звіт робочої групи з аргументами зачитали в межах дискусійної панелі «Безпека та євроатлантична інтеграція України» під час Копенгагенського саміту за демократію керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Насамперед у документі йдеться про те, що на саміті НАТО, який відбудеться в липні у Вашингтоні, Альянс має надати Україні запрошення розпочати переговори про вступ та запросити Раду Україна — НАТО визначити конкретні умови членства, повідомляє пресслужба ОПУ.
«Надійна перспектива членства в НАТО є способом переконати Росію, що вона не виграє від ведення війни. Запрошення України зараз розпочати переговори про вступ — це спосіб дати чіткий сигнал Росії про необхідність припинити війну та дати Україні шанс на справедливий мир», — наголошується у звіті.
Міжнародна група Єрмака-Расмуссена пропонує встановити чіткі часові межі вступу України до Північноатлантичного альянсу — не пізніше липня 2028 року за виконання конкретних умов.
Також запропоновано інтенсифікувати зусилля України та її союзників, спрямовані на перешкоджання оперативному успіхові Росії в повітрі, на морі та на землі, зняти всі застереження щодо типів звичайних озброєнь, які постачаються в Україну, і, що важливо, щодо способів їхнього використання проти військових цілей у РФ.
Міжнародна робоча група наголошує на необхідності об’єднання мережі двосторонніх угод із безпеки між Україною та її партнерами в межах міжнародного договору (компакту). Зокрема, його мета – розбудова Збройних Сил України, щоб вони могли до кінця десятиліття досягти розміру та структури, достатньо міцної для захисту від можливого нападу Росії в майбутньому та посилення колективної оборони НАТО.
Запропоновано, щоб члени Альянсу зобов’язалися витрачати 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, а також розблокування заморожених російських активів на 300 мільярдів доларів і використання їх для підтримки України.
До складу Міжнародної робочої групи з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції України входять: колишні президенти Литви Даля Грибаускайте і Польщі Александр Квасневський, екс-держсекретарка США Гілларі Клінтон, колишні прем’єр-міністри Британії Борис Джонсон, Польщі Марек Белька, Фінляндії Санна Марін, Словаччини Мікулаш Дзурінда, Швеції Карл Більдт тощо. А також колишні міністри закордонних справ Канади, Франції, екс-помічники генсека НАТО Хайнер Браусс і Гідрімас Єглінскас та інші колишні високопосадовці.
Звіт робочої групи з аргументами зачитали під час Копенгагенського саміту за демократію керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. Міжнародна група пропонує встановити чіткі часові межі вступу України до Північноатлантичного альянсу — не пізніше липня 2028 року за виконання конкретних умов.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6644c5c613c6ad7d3a5cee37_yermak.jpg)
Пакет американської військової допомоги незабаром прибуде до України. Про це у Києві під час зустрічі із президентом України заявив державний секретар США Ентоні Блінкен:
— Ми захоплюємося вашою силою, вашим лідерством і стійкістю. Ми знаємо, що зараз складні часи. І також ми знаємо, що допомога вже узгоджена, вона вже їде. Вона скоро вже прибуде в Україну.
І вона допоможе вам по-справжньому, щоб боротися проти агресії Росії на полі бою
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664338f9dcca48079a0953a9_14_05_2024_01_09698.jpg)
Ентоні Блінкен наголосив, що США, як й інші партнери, впевнені, Україна досягне перемоги саме на полі бою. Держсекретар підкреслив, що Вашингтон не має жодних сумнівів у процвітанні української держави:
— Важливим є й те, що з часом Україна стане на ноги і в сенсі демократії, і в сенсі економіки, буде вільною і процвітаючою. Це стане найкращою відповіддю Путіну. Це буде найкращим для вашого майбутнього. І ми в США справді віримо в це.
Ми бачимо вашу мужність і віримо, що вона збережеться. Ми віддані тому, щоб забезпечити ваш успіх
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66433b18ef3429c7ecb9270d_14_05_2024_01_09695.jpg)
Володимир Зеленський, у свою чергу, заявив про необхідність якнайшвидшого доправлення раніше погодженої американської військової допомоги до України, насамперед систем протиповітряної оборони:
— Те, що, як мені здається, є важливим для обох сторін: це насамперед рішення щодо пакета військової допомоги — потрібно доставити цю військову допомогу якнайшвидше. Йдеться про ППО насамперед. Це найбільша проблема для нас.
Нам дійсно потрібно вже сьогодні два Patriot для Харкова, для Харківської області, тому що люди постійно страждають від обстрілів, від російських ракет
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66433a8b350d668122fac9e9_14_05_2024_01_09688.jpg)
Наголосив Зеленський і на важливості участі Джо Байдена у майбутньому Саміті миру:
— Саміт миру для нас є надзвичайно важливим. Нам потрібно, щоб участь брали не лише США, а й, власне, президент Байден. Ваша допомога нам також потрібна в тому, щоб залучити якнайбільше країн до цієї ініціативи.
Ентоні Блінкен прибув до Києва уранці 14 травня. У своєму твіттері він виклав фотографію із залізничного вокзалу у Польщі дорогою до України.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66433bd800171074ab70fbf3_photo_2024-05-14_07-06-19.jpg)
Державний секретар США прибув до України із незапланованим візитом. Ентоні Блінкен зустрівся із Володимиром Зеленським, де одним із головних питань було постачання американської зброї
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66433572b9467d0d5363981e_14_05_2024_01_09687.jpg)
Законопроєкт підтримали 84 парламентарі, проти проголосували 30 депутатів. Цей документ, на думку опозиції, повторює російське законодавство про «іноземних агентів».
Законопроєкт передбачає створення реєстру «іноагентів». У ньому будуть зазначені всі некомерційні юридичні особи та ЗМІ, які отримують з-за кордону понад 20% фінансування. Організації мають щороку заповнювати фінансову декларацію. Мін'юст, згідно із новим законом, має повноваження виявляти «організації, що здійснюють інтереси іноземної сили».
Якщо так звані іноагенти не будуть у реєстрі чи не заповнять декларацію, то на них буде накладено штраф. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що накладе вето на ухвалений документ.
Тим часом у Тбілісі розпочалися масові акції проти ухвалення документа.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66436fd0f9bee3b6508638c9_GNiKjNMXYAAeB1z.webp)
Як пишу «Суспільне», у грузинській столиці правоохоронці відтіснили мітингувальників подалі від будівлі парламенту, десятки людей затримано.
Chitadze str., near the Parliament entrance
— Tata Chemia 🇬🇪🇪🇺🇺🇦 (@tchemia) May 14, 2024
pic.twitter.com/DkkeJTGlQS
«Эхо Кавказу» опублікувало кадри, на яких видно затримання демонстрантів.
🔘 Задержания на акции у здания парламента Грузии – депутаты «Грузинской мечты» утвердили в третьем чтении закон об «иноагентах». #georgia #tbilisi pic.twitter.com/7TBQOcLbpe
— Эхо Кавказа (@ekhokavkaza) May 14, 2024
Помічник державного секретаря США з питань Європи та Євразії Джим О'Браєн заявив, що на Грузію можуть чекати санкції, якщо закон про «іноагентів» не буде приведений у відповідність до стандартів ЄС. Він додав, що Вашингтон передав Грузії 390 мільйонів доларів допомоги, спрямованої на питання військової оборони, розвиток економіки, будівництво інститутів, зокрема на посилення громадянського суспільства:
— Надання цієї допомоги може постати під сумнівом, якщо зміниться стратегічне партнерство, коли США сприймаються як супротивник, а не союзник.
У квітні парламент Грузії у першому читанні ухвалив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Це була друга спроба грузинський депутатів схвалити цей документ. Торік правляча партія через масові протести відкликала документ.
Напередодні міністри закордонних справ 12 країн-членів Євросоюзу попросили Єврокомісію надати коментарі щодо того, як ухвалення Грузією скандального проєкту про «іноагентів» відобразиться на шляху країни до ЄС.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні ухвалив закон «Про прозорість іноземного впливу» — так званий закон про «іноагентів»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66436db85c9f9878d5051675_GNivi5DWwAA6KvT.jpeg)
Види бізнесу, які найчастіше відкривають іноземці в Польщі
Найбільша кількість українських приватних підприємств працює в галузі будівництва (24%). Такі фірми відкривають переважно чоловіки. Ще вони реєструють бізнеси, пов'язані з транспортом, інтернет-послугами, сільським господарством і промисловою переробкою. Українські жінки найчастіше ведуть діяльність у сфері послуг. Бізнес, який ведуть українці в Польщі, відповідає потребам місцевого ринку і заповнює його прогалини.
За словами Володимира Шевякова з компанії Shevyakov Consult, найчастіше українці відкривають автомайстерні, кафе і ресторани, готелі і хостели, агентства нерухомості та салони краси.
Види бізнесу, які українцям в Польщі відкривати невигідно
Дослідження показують, що погано справи йдуть у роздрібній торгівлі. Найпростіший спосіб збанкрутувати — відкрити кіоск на ринку або невеликий магазинчик. У Польщі торгівля жваво йде в тих точках, які існують вже багато років.
Чому? Тому що українці здебільшого люблять нове, а поляки — добре знайоме і перевірене. Особливо мешканці маленьких міст і сіл довго звикають до місця, продавчині, асортименту.
Кав'ярні — нерентабельний бізнес, якщо йдеться про продаж лише кави. Мінус відкриття кафе, хостелів та готелів у тому, що їх багато.
У будівельному секторі в Польщі теж непросто досягти успіху з нуля. За інформацією Shevyakov Consult, щоб завоювати довіру підрядників, потрібна хороша репутація, рекомендації попередніх клієнтів. Але достатньо успішно стартують українські будівельні компанії, які переносять свій бізнес з України або розширюють його за кордоном. У таких фірм вже є злагоджений колектив спеціалістів (тобто не виникає проблем з кадрами) і є обладнання, купівля або оренда якого зазвичай коштує дорого.
Є правило: якщо ваш бізнес може бути цікавий великій аудиторії, відкривайте його у малих містах. А якщо він оригінальний, вузькоспеціалізований — у великих. У мегаполісах сильна конкуренція, там дійсно треба виділятися.
Види бізнесу, які українцям вигідно відкривати в Польщі
Салони краси та косметологія. Українські манікюрниці, бровістки, спеціалістки з уколів краси та перукарки здебільшого мають високий рівень майстерності і можуть легко конкурувати на ринку.
Вантажні перевезення й усі інші послуги, повʼязані з логістикою — експедитори, консультанти тощо — захоплюють польський ринок.
Няні, аніматори, фотографи, івент-бізнес тощо — дуже популярні та приносять хороший чистий прибуток. Цьому виду діяльності притаманні велика маржа, відсутність постійних витрат, легкі вхід та вихід з ринку, майже відсутня сезонність. Великим плюсом для українців тут є великий ринок серед україномовних і російськомовних іноземців, на яких часто направлена реклама. У польських компаній цього немає.
Українці, який мають у Польщі статус UKR або карту побиту, можуть вести тут підприємницьку діяльність. Кожен десятий бізнес у Польщі зараз відкривають українці (дані Польського економічного інституту). Тільки в 2022-2023 роках громадяни України зареєстрували понад 44,5 тисяч власних підприємств. Але не всі вони виявилися успішними. То який бізнес не варто відкривати українцям у Польщі і чому?
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663e2464f1b544726a346777_business%20in%20poland.jpg)
“Зі свого вікна я почула жахливі людські крики, — пише на своїй фейсбук-сторінці харківська письменниця Анна Гін. — Вулицею, виючи, помчали швидкі... Це найкращий стадіон у нашому мікрорайоні, діти стікаються сюди з усіх дворів, Самокати, ролики, велосипеди. Доріжки там рівні, розкреслений баскетбольний майданчик, обгороджене футбольне поле, тренажери… Нема там нічого — ані “центрів прийняття рішень”, ані навіть “об'єктів критичної інфраструктури”. Житлові будинки, дитсадок, стадіон, школа. Все”.
Харків’яни стверджують, що у місті не було повітряної тривоги й попереджаючих про можливу атаку сирен. У прокуратурі припустили, що ракета рухалася настільки низько, що її не було видно на радарах. Що саме прилетіло на стадіон, встановлюють вибухотехніки. Але вже ясно одне: цілили росіяни саме по дітях.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663c7b7ff0ca333d8344f6b7_kharkiv%20stadion.jpg)
“Мій син і ще три хлопці грали у футбол. Прилетіло прямо на стадіон, у сина подряпане обличчя, інших розірвало”. Це слова харків’янки в одному з місцевих чатів після того, як російська ракета влучила вчора близько 13.00 у стадіон харківського району Салтівка. Семеро сильно постраждали, четверо з них — діти. Два хлопці в дуже важкому стані. Одному з них відірвало ногу
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663c7bd9e194e007c922c09d_kharkiv%20attack%208.05.2024.jpg)
Український дует Jerry Heil & alyona alyona з піснею Teresa & Maria виступили у півфіналі у шведському місті Мальме разом з іншими 14 країнами-учасницями. Далі пройшли 10 країн. 9 травня відбудеться другий півфінал, а 11 травня — гранд-фінал конкурсу, в якому візьмуть участь 26 команд (10 з першого півфіналу, 10 з другого, 5 країн “великої п'ятірки” та минулорічна переможниця Швеція).
Лише за рік українські артистки випустили 8 спільних треків та відіграли спільний тур у США. Виступ дівчат справив на глядачів враження, адже номер поставила іменита режисерка Таня Муіньо, яка знімала кліпи для таких зірок, як Dua Lipa, Кеті Перрі, Дженіфер Лопес, Ленні Кравіц тощо. Щодо костюмів співачок, то alyona alyona вийшла на сцену у кольчузі, а Jerry Heil у латах і струмуючій сукні.
“Хтось каже, що мій образ — це Жанна Д’Арк, хтось — що це архангел Михаїл, хтось — що Прометей. Наш образ — про сильних, які несуть на своїх сталевих плечах світ”, — пояснила Jerry Heil.
За Україною виступила польська Luna — співачка надзвичайної зовнішності. Шкода, але її чудовий виступ з піснею The Tower не пройшов до фіналу.
Залу запалив фаворит цьогорічних рейтингів, хорватський співак Baby Lasagna. Саме йому всі букмекерські компанії одноголосно пророкують перемогу.
Представники Фінляндії Windows95man заспівали пісню No rules, і протягом виступу здавалось, що один з вокалістів бігає по сцені без трусів.
Нагадаємо, що фінал Євробачення 2024 відбудеться у суботу, 11 травня о 22.00 по Києву (21.00 по Варшаві).
Наприкінці шоу оголосять бали професійного журі кожної країни, після чого учасники отримають свої бали за результатами глядацького голосування. Ці бали оголошуються ведучими у порядку зростання, починаючи з країни, яка набрала найменшу кількість балів від журі.
Як проголосувати на Євробаченні 2024? Голосувати з території України за Україну не можна, а от з-за кордону, якщо маєте місцевий мобільний номер, — можна і треба. Для голосування необхідно відправити SMS з порядковим номером учасника. З України — на номер 7576, з Польщі — на номер 73555, з Німеччини — 99599, з Чехії — 906 1113 (вартість SMS — близько 7,44 гривні). Або є варіант завантажити офіційний застосунок Eurovision Song Contest. Інструкція з голосування знаходиться на сайті конкурсу.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663a9a7e4b62be7a08be6c74_eurovision2024%201.webp)
Разом з Україною у фіналі заспівають Сербія, Португалія, Словенія, Литва, Фінляндія, Кіпр, Ірландія, Люксембург і, звичайно, Хорватія. Польська співачка Luna, на жаль, не набрала кількість голосів, необхідну для виходу до фіналу
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663a9a61d5596df6536a2770_eurovision%202024%202.webp)
На сьогоднішній день українські переселенці у Швеції за місцевими законами мають прожити у країні три роки, перш ніж будуть занесені до реєстру населення і зможуть отримати номер соціального страхування.
Номер соціального страхування дає доступ до медичної, зокрема стоматологічної, допомоги. А також можливість отримувати грошову допомогу у відпустці по догляду за дитиною та на лікарняному. Плюс — ідентифікаційний номер банку, що полегшує можливості контактів з органами влади та, наприклад, зі школою дитини.
Уряд Швеції планує змінити правила і дозволити українцям реєструватися та подаватися на пільги раніше — а саме через рік перебування у країні. Міністерка з питань міграції Швеції Марія Мальмер Стенергард заявила Sveriges radio, що нові правила набудуть чинності вже 1 листопада 2024 року.
Зареєстровані в національному реєстрі українці зможуть брати участь у програмі агентства з працевлаштування, яка підтримує вивчення шведської мови та допомагає з пошуком роботи.
Участь у програмі дозволить отримувати більше грошової допомоги: так, сьогодні українці можуть претендувати на підтримку від Міграційного агентства Швеції у розмірі 71 шведська крона на день (7 євро), а з участю у програмі ця сума збільшиться до 308 шведських крон (30 євро) на день.
Як повідомляють в уряді Швеції, 1 листопада цього року близько 33 тисяч українців будуть зареєстровані та матимуть якісно нові права та можливості.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66317d74185c0986e0d881e7_EN_01540328_0012.jpg">«Читайте також: «Тимчасовий захист українців у Польщі продовжено ще на рік. Але умови перебування змінились»</span>
Вже цієї осені українські переселенці у Швеції зможуть зареєструватися в національному реєстрі й отримати ширший пакет допомоги та нові можливості
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6639f99cb15c692c9b423bcb_malmer%20stenergard%20ukraine.webp)
Китай і Європейський Союз мають спільний інтерес у мирі та безпеці. Про це йшлось під час тристоронньої зустрічі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з главою Франції Еммануелем Макроном і лідером Китаю Сі Цзіньпінем, яка відбулась 6 травня у Парижі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6638e7143fc77967cf34e36e_GM5ll1sWkAAwMwe.jpeg)
В Євросоюзі сподіваються, що Китай використає свій вплив на Кремль, аби закінчити війну Росії в Україні, повідомила на брифінгу після тристоронньої зустрічі Урсула фон дер Ляєн:
— Першою темою, щодо якої ми обмінялися думками, була геополітична ситуація. Ми особливо обговорили Україну й конфлікти на Близькому Сході. Ми згодні з тим, що Європа і Китай мають спільні інтереси в мирі та безпеці, і розраховуємо, що Пекін використає весь свій вплив на Росію, щоб покласти край агресивній війні проти України.
Президентка Єврокомісії відзначила і важливу роль Сі Цзіньпіна у деескалації російських безвідповідальних ядерних погроз:
— Я впевнена, що президент Сі і далі робитиме це на тлі безперервних ядерних погроз з боку Росії.
Обговорили на зустріч й зобов’язання Китаю не надавати Москві будь-яку допомогу летальною зброєю:
— Потрібні додаткові зусилля для скорочення поставок до Росії товарів подвійного призначення, які потрапляють на поле бою. І з огляду на екзистенціальний характер загрози, яка походить від цієї війни і для України, і для Європи, це справді впливає на відносини ЄС і Китаю.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6638e9cd7fa7cdb76e4944ea_EN_01619298_2525.jpg)
Еммануель Макрон перед початком зустрічі заявив, що Європа та Китай перебувають на поворотному етапі історії:
— Майбутнє нашого континенту цілком очевидно також залежатиме від нашої здатності розвивати збалансовані відносини з Китаєм».
Сі Цзіньпін прилетів до Парижа 5 травня. Це його перший з 2019 року візит до Європи. Китайський лідер відвідає три країни — крім Франції, ще Сербію та Угорщину. До Парижа Сі прибув на запрошення Еммануеля Макрона:
— Я маю велике задоволення здійснити свій третій державний візит до Франції на запрошення президента Еммануеля Макрона. Для китайців Франція має неповторний шарм. Це батьківщина багатьох великих філософів, письменників і художників, які надихнули людство.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6638eafa40013145a9bf7338_GM5d_A0XoAAKXrZ.jpeg)
Глава Китаю у своїй колонці для Le Figaro написав, що сподівається на повернення в Європу миру та стабільності:
— Ми маємо намір працювати з Францією та всім міжнародним співтовариством, щоб знайти правильні шляхи вирішення кризи.
Сі наголосив, що відданий низці норм, що регулюють міжнародні відносини. Серед них, зокрема, взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності, взаємний ненапад, взаємне невтручання у внутрішні справи, рівність і взаємна вигода, мирне співіснування.
Крім пошуків шляхів вирішення війни в Україні китайський лідер мав обговорити із главою Францїі торговельні та дипломатичні відносини між двома країнами.
Уперше за 5 років — з 2019 року — глава Китаю Сі Цзіньпін прибув із візитом до Європи. Першою країною, де зупинився китайський лідер, стала Франція
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6638e4ad0dc485a44d2823f6_EN_01619298_1945.jpg)
Видачу українцям закондонних паспортів та інших документів за кордоном відновлено в усіх без винятку підрозділах ДП «Документ».
На сайті установи повідомляється, що для попередження і недопущення перевантаженості системи та повторних технічних збоїв, видача буде відбуватися насамперед соціально вразливим категоріям громадян та після повторного отримання SMS про готовність паспортів для видачі. Тобто навіть якщо до збою вам вже приходило повідомлення — чекайте нового.
Осіб, які чекають на видачу готових документів, просять дотримуватись правил:
• мати SMS про готовність паспорту (отримане після 25 квітня);
• пред’явити документ, що посвідчує особу заявника (зокрема е-паспорт у додатку «ДІЯ»);
• пройти процедуру верифікації та перевірити персональні дані (тобто отримати паспорт може той, хто на нього подавався, або найближчий родич за наявності документу, що підтверджує родство, або нотаріально завіреної довіреності).
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6636072416347535d11ce3aa_pasport%20ukraine.webp)
Усім, хто подавався на паспорт до технічного збою системи 23 квітня, слід дочекатися нового SMS про готовність документу для видачі
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66360881368896af516c0dab_passport%20main.jpg)
«Тришаровий» план дестабілізації країни включає в себе перевагу на полі бою, дезінформаційну кампанію в Україні та ізоляцію на міжнародній арені. Про це Вадим Скібіцький, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України, заявив в інтерв'ю The Economist. Sestry наводять ключові його тези.
План дестабілізації
Головний фактор плану дестабілізації, за словами Скібіцького, — військовий. Пройдуть тижні, доки американська допомога дійде до лінії фронту. Навряд чи вона зможе зрівнятися з російськими запасами снарядів або забезпечити ефективний захист від низькотехнологічних, руйнівних керованих авіабомб.
Другий фактор — це російська дезінформаційна кампанія в Україні. Вона спрямована на підрив української мобілізації та політичної легітимності Зеленського. Його президентський термін умовно закінчується 20 травня. Попри те, що Конституція дозволяє його продовження на невизначений термін у воєнний час, опоненти глави держави вже наголошують на вразливості президента.
Третій фактор — невпинна кампанія Росії з міжнародної ізоляції України: «Вони будуть розхитувати ситуацію у будь-який спосіб».
Наступ на Харківщину та Сумщину
Росія готується до наступу в районі Харківської та Сумської областей на північному сході. За словами Скібіцького, Росія розпочне наступ наприкінці травня або на початку червня. Російське угруповання «Північ», розташоване на кордоні з Харківщиною, налічує 35 тисяч, але його, за словами представника ГУР, збільшать до 50 000-70 000 військовослужбовців. Також РФ формує дивізію резервів у центральній Росії, яку вони можуть додати до основних сил.
Цього недостатньо для операції з захоплення великого міста:
— Швидка операція, щоб увійти і вийти, — можливо. Але операція з захоплення Харкова чи навіть Сум — це зовсім іншого порядку. Росіяни це знають. І ми це знаємо.
Перемога України і переговори з РФ
Україна не має можливості виграти війну проти Росії лише на полі бою, заявив Скібіцький. Якщо б і вдалось відкинути російські сили до кордонів 1991 року, це не припинило б війну. Її можуть закінчити лише перемовини, які можуть розпочатися не раніше, ніж у другій половині 2025 року. Російські військові виробничі потужності розширилися, але досягнуть плато на початку 2026 року через нестачу матеріалів та інженерів.
Обидві сторони можуть врешті-решт зіткнутися з нестачею зброї
Захоплення Балтики
7 днів вистачить Росії, аби захопити країни Балтії. Тим часом час реакції НАТО, стверджує Скібіцький, — десять днів. Якщо сусіди України не знайдуть шляхів подальшого збільшення оборонного виробництва, щоб допомогти Україні, вони опиняться під прицілом Росії. Представник ГУР применшує значення статті 5 Хартії колективної оборони НАТО і навіть присутності військ НАТО в країнах, що межують з Україною, як такі, що можуть виявитися малозначущими на практиці.
Мобілізація в Україні
Складний процес мобілізації населення ускладнюється політичною боротьбою і нерішучістю в Києві. Призов на військову службу значною мірою зупинився взимку після звільнення президентом керівників обласних ТЦК. З грудня ситуація дещо покращилася, але не вирішилась. Є побоювання, що наступна хвиля мобілізованих новобранців призведе до появи невмотивованих солдатів з низьким моральним духом.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький розповів про російський план дестабілізації України
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6634e13d18564317b1779430_dscf8864_id96059_1300x867_a1797d6010093eda7651965e4ba11c81_650x410.jpg)
У Чеській Республіці зараз перебувають 94 643 українські чоловіки віком від 18 до 65 років, які мають тимчасовий захист у зв'язку з війною в Україні. І тих з них, хто ховається від мобілізації, сидячи за кордоном, Чехія не підтримує, заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський, пише видання Novinky.
Однак можливості Чехії обмежені, коли справа стосується примусового обов’язкового повернення та депортації українських чоловіків призовного віку. «Чеська держава не має для цього правових підстав. Вона не може позбавити когось тимчасового захисту лише тому, що так хоче», — коментує Вера Хонускова, експерт з міжнародного права юридичного факультету Карлового університету.
Теоретичний вихід вона бачить у тому, що Україна буде надсилати повістки за кордон, і якщо особа не реагує, тоді Україна може притягнути цього громадянина до кримінальної відповідальності й вимагати його екстрадиції.
Обмеження у видачі нових закордонних паспортів українцям за кордоном теж не зіграє на руку ухилянтам. Адже якщо закінчується термін паспорту, має бути дійсний проїзний документ, виданий країною, в якій людина має тимчасовий захист. «Немає документів — штраф до п’яти тисяч крон (8450 гривень) і загроза депортації», — пояснює Йозеф Урбан, речник Управління зовнішньої поліції Чехії.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662d415382a9a82cca0155f2_passport%20dokument.jpg">«Читайте також: Чи депортуватимуть українських чоловіків з простроченими паспортами з Польщі? Міністр МВС дає відповідь»</span>
«Чехія вже давно підтримує українських біженців, і ми приймаємо їх на своїй території. Але не тих, хто намагається уникнути призовного обовʼязку», — заявив Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6634cdf0ca83a6fe3a7ec1b8_mobilization%20ukraine%201.jpg)
Наталія Ряба: Нордичний детектив: у напрузі до останньої букви
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a40fdaba4fd6bdf4c253_rejkiawik.webp)
Я лише зайшла до книгарні у Києві, як відчула її. Ця книга лежала серед інших новинок, але вона єдина, хто не загубився серед інших книжок. Я не знала, чи варто її брати, чи цікава вона — це все не мало значення. Мене до неї тягнуло, як магнітом.
Я поверталась з Києва до Варшави потягом і читала іншу книгу, але рука так і тягнулась до «Рейк’явіку». Та потяг не те місце, де вона мала бути прочитана. Ви лише гляньте на її обкладинку! Я би сказала, що це суцільний секс. Ти дивишся на неї і відразу розумієш, ця книга приготувала багато естетичної насолоди. Але читати цю книжку у потязі не можна. Аж ніяк.
Похмуре небо Варшави — чи то буде злива, чи то піде сніг (ти ніколи не розумієш, що природа готує у квітні). Але небо майже такого кольору, як на обкладинці «Рейк’явіку». Час настав. Ми з собакою їдемо у ліс, де забредаємо у глибокі хащі. А там — болото і старі зламані дерева. Містичне місце — для нордичного детективу. Я його знайшла.
15-річна Лаура вирішила провести це літо на маленькому острові Відей неподалік Рейк'явіка. Здається, ідеальна робота й ідеальне місце для того, щоб пізнати себе, навчитись жити по-дорослому, без батьків, не бути під їхнім вічним контролем, а до того ж трохи підзаробити. Робота у судового юриста та його дружини здавалась просто мрією. Але тільки здавалась… На початку серпня дівчинка безслідно зникає.
«Вона не мала секретів і, здавалося, була дівчиною, з якою кожен міг би себе ототожнити»
Лаура безслідно зникає.
Стандарний сюжет будь-якого детективу. Але не цього. Ти з перших сторінок знаєш, ні, відчуваєш, тебе чекає подорож у серію заплутаних подій, де до останньої сторінки не знатимеш ім’я вбивці
Навіть якщо вперто намагатимешся вгадувати. Це що у крові у нордичних авторів (сценаристів теж)?
Поки моя собака копала чергову нору у хащах, а комарі, мешканці болота, нещадно гризли мене, я ковтала сторінку за сторінкою. А їх, на секунду, 288 дрібним шрифтом. Мені здається, що я разом із героями роману розслідувала цю справу. Спочатку страшно злилась на детектива — ну що ж він такий нерішучий? Чому він не перевірив всі версії, які були в його ж голові? 30 років він житиме таємницею загибелі (та чи загибелі? може, дівчина просто втекла і жесь живе собі в Австралії?) 15-річної Лаури. Але потім мені страшно захотілось розгадати цю загадку самій, аби лише цей лисий постарілий детектив знайшов свій спокій.
30 років хтось дуже не хотів, аби правда про зникнення Лаури стала відомою всім. З перших сторінок ти підозрюєш конкретну людину, всі аргументи на користь твоєї версії. Але далі все так переплітається, що твій підозрюваний, схоже, уже один із потерпілих. Чи можливо таке? Звичайно, це ж ісландський, вибачте, нордичний детектив.
Журналіст Валь Робертссон через 30 років після зникнення/загибелі/втечі Лаури вирішив покопатись у цій справі. Він достатньо юний, трохи безпардоний, прямий як дошка, допитливий до неможливості — одним словом, він точно мав би щось знайти. І знайшов. Але одного дня випадково потрапив під автобус. Випадково? Ну, не дуже, хтось його штовхнув у спину. Чесно, я не сподівалась на такий поворот, але маємо, що маємо. Однак справу розслідували. І нікуди Лаура не втекла. А лежала у могилі старої жінки на тому самому острові Відей. Усі 30 років. Але більше ні слова, просто купуйте і читайте. Чи візьміть у мене — залюбки поділюсь.
Я прочитала книгу на одному диханні. І жодні комарі не завадили мені. Є лише один нюанс — а що ж завтра читати, якщо практично 300 сторінок проковтнула за день? Ділиться своїми улюбленими книжками — створимо наш сестринський книжковий клуб!
Йоанна Мосєй-Сітек: Куди ти втечеш, друже з Антверпена?
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a42f158f05d312da32c6_Coreczka%20Tamara%20Duda.webp)
Цю книгу я придбала навесні 2022 року, бо хотіла ближче познайомитися з українською літературою. Прочитати щось більше, ніж Забужко. Проте, як іноді буває, книжка швидко опинилась на полиці: колись її прочитаю.
Аж до авторської зустрічі з Оксаною Забужко, під час якої почула від відомої письменниці: «Якщо хочете зрозуміти, з чого все починалося, прочитайте «Доцю» Тамари Дуди (Тамари Горіха Зерня).
Після такої рекомендації я схопилась за читання. Тепер я знаю, що на моїй полиці пів року лежала визначна книга.
Дебютний роман Дуди переносить нас на Донбас навесні 2014 року. Головна героїня — витончена, завзята дівчина, чию багатообіцяючу кар’єру художниці, спеціалістки з вітражного мистецтва,перериває війна. Війна, тоді ще нове слово, зветься ніби-війна (АТО), де складно було розібратися, хто наш, а хто їхній. Важко повірити, що на самому Донбасі авторка провела лише два дні, і це не біографічний роман, бо так сильно вона асоціюється з головною героїнею.
Авторка, яка два роки волонтерила на Сході України, запевняє, що кожен діалог у книзі справді мав місце. І все це написано гострою мовою з інтелігентним, майже стендапівським гумором. Окрім жорстокості війни, книга також показує, який довгий і болісний шлях пройшла Україна у боротьбі за власну ідентичність і незалежність.
Прийнято вважати, що про війну зазвичай пишуть чоловіки.
«Доця» — виняткова книга. Вона показує жіноче обличчя війни, жіночу силу, і водночас силу спільноти, де всі піклуються один про одного, бо командою легше боротися і виживати
Часто, коли я раджу друзям «Доцю», вони запитують, чи не страшно, бо їм набридли історії про війну. Тому я відповідаю: ні, це не страшно, але це змушує мене думати, що те, що сталося за нашим східним кордоном, може трапитись будь-де і будь-коли. І як запитує авторка у вступі: «Куди ти втечеш, моя подруго з Антверпена чи Мадрида, якщо це станеться з тобою?»
Сьогодні це питання більш актуальне, ніж у 2024 році.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66376d05fd94d8717fbb4650_%D0%94%D0%BE%D1%86%D1%8F%20%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80a%20%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%B0%20%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F.webp)
Тамара Дуда — українська журналістка та перекладачка. У 2014-2016 роках волонтерила у зоні бойових дій на Сході України. Дебютний роман Тамари Дуди увійшов до тридцятки найважливіших прозових творів незалежної України за версією Українського інституту книги, а у 2022 році отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка. Польською «Доцю» переклав Марцін Гачковський.
Марія Гурська: «У пошуках чуйності» Наталії де Барбаро
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a475eb6b351bfce0d362_Czu%C5%82a%20przewodniczka-Natalia%20de%20Barbaro.webp)
Про «У пошуках чуйності» мені розповіли дівчата з польської редакції Sestry.eu. Вони були в цілковитому захваті від цієї книги авторства дочки відомого польського психотерапевта Богдана де Барбаро, Наталії де Барбаро. Цікавість до книги зросла, коли я прочитала передмову, де авторка звертається до всіх українок, в дім яких прийшла війна, зі словами солідарності та підтримки, і розповідає про те, як за два місяці до повномаштабки розірвала контракт з російським видавництвом: «Ані злотого у бюджет країни-агресорки!». Я зрозуміла, що де Барбаро — наша дівчина, і мені стало дуже цікаво, про що ж пише ця талановита психологиня, яка в одну мить стала відомою на всю Польщу, завдяки своїй книзі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66376d7c71a5b17294ed2e55_Czu%C5%82a%20przewodniczka-Natalia%20de%20Barbaro-sestry.webp)
«У пошуках чуйності» — це розповідь авторки про її власний пошук себе справжньої у лабіринті кімнат величезного будинку свідомості, сформованого під тиском суспільних норм та моралі, очікувань оточуючих людей та самокритики.
Де Барбаро розповідає, як віднайти власну кімнату, в якій навіть найпрацьовитіша матиме змогу врешті відпочити, поспілкуватись з самою собою і робити те, що вона любить
Це буде нелегко, бо в процесі доведеться зустрітися з трьома сфінксами — трьома іпостасями нашого внутрішнього «Я» — Покірною, Мученицею і Сніговою Королевою. Тих, хто наважиться ближче познайомитися з монстрами всередині нас, які заважають нам жити, очікує винагорода — знайомство з Чуйною порадницею — феєю-хрещеною з «Попелюшки», білосніжною дівою з «Дівчини-безручки» Братів Гримм, дбайливою матір’ю нашого внутрішнього немовляти і старшою Сестрою, про яку з дитинства мріє кожна із нас. Книга компактна і легко читається, а після кожного розділу є місце для нотаток.
Видання, прикрашене чудовими колажами авторства Анети Клейновської, не дає усіх відповідей, але показує шлях і є стимулом до подальшої внутрішньої роботи. З підказками, отриманими від авторки, в одній команді з Чуйною порадницею, робити це буде легко і цікаво!
Анастасія Канарська: «Пряжа. В пошуках внутрішньої свободи» Наталії де Барбаро та «Naku*wiam zen» Марії Пешек
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a4c3eb6b351bfce1333a_MariaPeszek%20Nakurwiam%20zen.webp)
Польську версію, згадуваної нашою головною редакторкою Марією Гурською, книги «У пошуках чуйності» Наталії де Барбаро я подарувала собі на день народження восени 2021-го року. Здається, що видання українського перекладу цієї книжки Галиною Крук в 2022-му є напрочуд чуйним сестринським даром для читачок з України і відчувається невипадковість, адже психологиня Наталія де Барбаро проводить майстер-класи для жінок, творячи широке коло сестер, які можуть не знати про існування одна одної, але бути об’єднаними прагненням прислухатися до своїх внутрішніх потреб, дозволяти собі бути собою. Її книги теж творять своєрідний ланцюжок, за законами якого, мій прочитаний серцем подарунок у свій час перейшов до іншої читачки, якій саме треба було цю мапу на шляху до розуміння себе. Я спочатку позичила, а потім подарувала приятельці цю книжку.
Наступне видання цієї ж авторки, яке теж пораджу (наразі тільки польською мовою) прийшло вже до мене від іншої подруги.
А було так: я обирала між двома свіжими виданнями — «Przędza. W poszukiwaniu wewnętrznej wolności» Наталії де Барбаро (Wydawnictwo Agora, 2023) і «Naku*wiam zen» Марії Пешек (Wydawnictwo Marginesy) і зрозуміла, що з внутрішньою свободою в мене не так вже й погано, а ось варто було би зловити дзен
Звісно, це я дещо іронізую, але в той момент мені справді була потрібна ця жива, без гриму розмова акторки з актором, доньки з батьком, Марії Пешек з Яном Пешеком. Ця книжка буде особливо близькою творчим людям, батькам, чи дітям з мистецьких середовищ. В ній переплітаються роздуми про театр, мистецтво, зі спогадами дитинства, проговорюванням травматичних досвідів. Чи можна бути водночас геніальною/-им на сцені й у материнстві та батьківстві? Однозначної відповіді не буде, як і рецепту отримання дзену! Але… ось це несподіване зашпортування об те, що хтось переживає в цю мить таке ж, дає можливість подивитись на проблему з ширшої перспективи.
Акторка і співачка Марія Пешек написала книгу-інтерв’ю зі своїм батьком, актором Яном Пешеком, після того як він пережив серцевий напад, опинившись на грані життя та смерті. Це до болю й сміху відверта розмова про особисте та професійне, в якій багато любові. Щойно в Театрі-галереї Studio у Варшаві відбулась прем’єра біографічної вистави «Серце зі скла. Мюзикл дзен» з цими чудовими акторами, батьком та донькою. Власне в цьому в театрі на переломі 90-их і 2000-их відбулись перші професійні акторські кроки Марії, а Ян ось уже 40 років співпрацює зі Studio. Лібрето до постановки Цезарія Томашевського написали Клаудія Гартунг-Вуйцяк та Марія Пешек, взявши за основу книгу «Naku*wiam zen» та… казку Ганса-Кристіана Андерсена «Снігова королева». Інтригуюче поєднання?!
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a4db68b42c04eaa9826e_Przedza%20Natalia%20de%20Barbrao.webp)
Та повернімося ще на мить до «Пряжі»! Моя подруга паралельно читала «Пряжу. В пошуках внутрішньої свободи» («Przędza. W poszukiwaniu wewnętrznej wolności» Наталії де Барбаро). І потім ми з нею обмінялись книжками. Скажу, що особливе відчуття від такої міньби. Цікавим і продуктивним може стати також досвід позичання книг у біблітеках. Одна моя приятелька, здається, могла би побити якісь рекорди в кількості та швидкості прочитаного. Вона читає прогулюючись, тепер вже з дитиною, на каві, в дорозі — дослівно всюди. Наталія де Барбаро у своїй книзі порівнює життя із ткацтвом, в якому кожен день може бути інша нитка, яскравіша чи менш виразна, можна ткати швидко в захопленні, чи повільніше, поринувши у екзистенційні роздуми. Зрештою, маємо право й розпорювати попереднє та творити новий візерунок свого гобелену!
Марія Сирчина: «Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?» Саллі Руні
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a8aca072c68bebaeaff8_salli_runi.webp)
Здавалося б, що нового можна написати про стосунки між людьми? Ірландка Саллі Руні затягує у свій світ і розповідає про те, що хвилює сучасне покоління 30+, підсаджуючи на гачки незвичного стилю, зворушливої чесності, любові до людей, розумних діалогів та великої кількості відвертих сексуальних сцен.
Чотири герої живуть, дружать, кохають, кохаються, спілкуються і листуються.
Успішна письменниця Еліс пише електронні листи своїй найкращій подрузі Ейлін, і в них дівчата діляться думками про світову кризу, релігію, політику і мистецтво. А поза листуванням намагаються просто жити і бути «нормальними». Еліс знайомиться у Тіндері з хлопцем на ім’я Фелікс, запрошує його до Риму, де відкрито закохується, але невзаємно. Фелікс бісексуальний та, як тепер кажуть, токсичний. Тим цікавіше.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66376dc0484e1f53dbcd4a65_Sally%20Rooney-Co%20slychac%20piekny%20swiecie-sestry.webp)
Інша героїня Ейлін має друга дитинства Саймона, і вони давно і сильно люблять одне одного. Це сильні теплі почуття, але герої наче створюють бар’єри між собою і любов’ю інших. І якщо читаючи їхні непередбачувані та ідеальні діалоги хочеться скрикнути: «Та покажіть вже мені цих людей, які вміють бути настільки відвертими, наче оголені дроти!»
То те, що вони витворяють зі своїми почуттями, позбавляючи себе стосунків через безглузді непорозуміння, повертає на землю. Де насправді таке трапляється повсюдно.
Люди в книзі Руні спілкуються без агресії і настільки щирі — до крихкості, — що це обеззброює, розслабляє і має терапевтичний ефект.
«У такому житті є щось тонке — наче я музичний інструмент, а світ торкається мене і вібрує в мені», — пише Саллі.
Як вона це робить? Незрозуміло. І це теж захоплює.
Беата Лижва: «13 історій війни»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a52de4e038c983c5d25f_13%20stories%20of%20war.webp)
Я — фоторедакторка і хочу бути в курсі подій, тому починаю день із перегляду фотографій на інформаційних вебсайтах новин найбільших друкованих видань світу. Підбираю фото для текстів в інтернет-журналі Sestry.eu, хочу знати, що відбувається в Україні. Перш ніж зайти на сторінки The New York Times, BBC або Guardian, я перевіряю, які фото з України опубліковано в профілі фотографів УАПП (@ukrainian_photographers) і дивлюся IG-звіти українських фотожурналістів. Погляд професіоналів, які працюють на місці, є неоціненним. Я спостерігаю за фотокореспондентами, які фотографують у місцях, які вони добре знали до війни, тому я їм абсолютно довіряю. Я знаю, що вони перші там, де відбувається щось важливе, вміють документувати військові злочини, і, що для мене має велике значення, вони чутливі до ситуацій, в яких опиняються окремі люди, мирні жителі, але й вони самі.
Я на секуду задумалась, кому потрібна книга воєнних фотографій «13 історій війни», видана до другої річниці повномасштабної російсько-української війни у видавництві Ukrainian Warchive? Хто повернеться до образів, від яких більшість із нас тікає під час скролення соціальних мереж? Чи потягнуться до альбому лише професіонали, автори фото та студенти фотографії? Мій погляд перекинувся на полицю із фотоальбомами, які я збираю роками. Серед них — модні альбоми, книги з портретами знаменитостей та пейзажами, але найбільше місця займають книги з фоторепортажами та документальними проєктами. І саме останні я найчастіше позичаю друзям і використовую сама, коли хочу щось пояснити дітям чи студентам журфаку. Серед багатьох таких примірників є два великі альбоми «Magnum Stories» та «Magnum Contact Sheets», які містять знакові фотографії, що документують найбільші збройні та соціально-політичні конфлікти минулого століття, включно з історіями простих людей, що відбувалися на тлі цих подій. Без більшості фотографій, представлених в обох альбомах, сьогодні важко зрозуміти сучасну історію.
Тому я переконана, що «13 історій війни» набагато важливіші для майбутніх поколінь, які більше не знайдуть усі ці зворушливі фото з України в інстасторіз, через що їм буде складніше зрозуміти, який величезний вплив мало на наше життя те, що діялося, починаючи з 2014 року, в цій європейській країні
«Я був у багатьох із згаданих місцях, але глибоко усвідомлюю, що ніде не був. Ці історії розповідають люди, які живуть там, де вони працюють, і працюють там, де вони живуть, а не тимчасовий відвідувач із зворотним квитком, заброньованим до прибуття», — написав шведський фотограф Пол Гансен у передмові до альбому.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66376e9a67b3b3a3a4a8f031_13%20stories%20of%20war-sestry.webp)
Усі світлини, опубліковані в альбомі «13 історій війни», є частиною збірки Ukrainian Warchive — цифрового архіву, який збирає та зберігає фотографії професійних фотографів, що документують російсько-українську війну.
Книга підтримана Інститутом наук про людину у Відні (Institut für die Wissenschaften vom Menschen, IWM) у рамках програми Documenting Ukraine; Фонд Hasselblad; та Шведський інститут.
У книзі представлено 13 фотонарисів Юлії Кочетової, Яни Кононової, Євгена Малолєтки, Лізи Букреєвої, Романа Пашковського, Алени Гром, Сергія Полежаки,
Дмитро Козацького, Саші Курмаза, Олександра Глядєлова, Олі Коваль, В'ячеслава Ратинського, Романа Бордуна.
Ми любимо читати! Діти часто надають перевагу цукеркам, а не книжкам у подарунок. А дорослі освічені дівчата вже хочуть дарувати їх собі й близьким, радити, обговорювати. Тому Sestry не стримуються у цьому бажанні й ми вирішуємо ділитися з вами прочитаним.
![«Рейк’явік» Катрін Якобсдоттір, Раґнар Йонассон, «Доця» Тамари Дуди (Тамари Горіха Зерня), «У пошуках чуйності» Наталії де Барбаро](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633a24b1ab53218f505f3fc_Bez%20nazwy-1%202%20kopia.webp)
Ввечері 1 травня росіяни знову атакували місто балістикою. Агресор бив по цивільній інфраструктурі і мирному населенню. В результаті постраждало 14 людей, а також згорів сортувальний центр “Нової пошти”, горіли будівлі поруч.
Внаслідок удару по Харківщині 1 травня загинули та постраждали мирні люди. Це сталося у селищі Золочів Богодухівського району та двох районах самого Харкова.
Також росіяни обстріляли місто Гірник Донецької області — внаслідок удару загинуло 2 і поранено 6 людей.
"Дуже важливо, щоб такі удари не перетворювались на рутину для світу", — сказав Президент України Володимир Зеленський.
І додав: "Щоб терористи програли, солідарність лідерів у захисті від терору має працювати 24/7, так само як і люди, які ліквідовують наслідки ударів, як і наші воїни, які щодня і щоночі роблять усе, щоб тими силами, які є в Україні, зробити якнайбільше".
Щирі співчуття родинам загиблих.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633483c9ef15dc24eda56ee_IMG_20240502_073522_285.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633486cc170122fb3a902d7_IMG_20240502_093523_909.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663348aab6332f02f90160e7_IMG_20240502_073827_120.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663348d7d40bdf60cd42bb23_IMG_20240502_073856_690.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663348ee269335a75ef6288e_IMG_20240502_073724_551.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66334da2f106ad101e87447f_IMG_20240502_093120_421%20(1).jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66334e48dd5fb06c26483315_IMG_20240502_092831_571.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/663349115c3be9b5544261e4_IMG_20240502_073725_487.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633492d8e929cb62fcd8fea_IMG_20240502_093523_552.jpg)
Фото ДСНС України, Одещини, Миколаївщини, Дніпропетровщини
Атаки по Одесі й Харкову стали щоденними. Гинуть мирні люди, виникають потужні пожежі, руйнуються райони, чорний їдкий дим закриває синє українське небо.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6633481b0f38f89702a39815_IMG_20240502_073634_818.jpg)
Варшава
1. Православна церква України у Варшаві (капеланська місія ПЦУ)
Адреса: Kokosowa 12
Тел: 727864761
2. Митрополичий собор святої Марії Магдалини
Адреса: al. Solidarności 52 (Dworzec Wilenski)
Тел: (22) 619 84 67
3. Parafia Prawosławna św. Jana Klimaka
Адреса: Wolska 138/140
Тел: (22) 836-68-16, 536 423 612
4. Православна Церква Parafia św. Sofii Mądrości Bożej
Адреса: ul. Puławska 568
Тел: 575 501 800, 534 107 280
5. Греко-католицька Парафія Успіння Пресвятої Богородиці
Адреса: Miodowa 16
Тел: 22 831 17 18
6. Греко-Католицька Парафія Благовіщення Пресвятої Богородиці
Адреса: Myśliborska 100
Тел: 574 565 710
7. Греко-католицька Парафія Покрови Пресвятої Богородиці на Празі
Адреса: al. Stanów Zjednoczonych 55
Тел: 576 003 857
8. Парафія Блаженного Миколая Чарнецького
Адреса: Domaniewska 20
Тел: 693821534
9. Українська греко-католицька церква (Парафія Свщм. Йосафата УГКЦ в П'ясечно)
Адреса: Pl. Piłsudskiego 10. Piaseczno
Тел: 509 801 625
Краків
1. Греко-католицька парафія в Кракові
Адреса: Wiślna 11
Тел: 502 036 141
2. Православна церква Успіння Пресвятої Діви Марії
Адреса: Szpitalna 24
3. Православна Церква України
Адреса: Brzegi 254, Węgrzce Wielkie
Тел: 726 176 975 (о. Юрій)
20 квітня християни святкують Великдень або Пасху. Публікуємо список православних і греко-католицьких храмів і парафій у Варшаві й Кракові, де українці можуть освятити в 2025 році паски та крашанки
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6631e9d455a4e5f73832d341_paski.jpg)
Тимчасовий захист vs тимчасове проживання
Українці зі статусом UKR зможуть за спрощеною процедурою податися на карту побиту терміном на три роки. Для цього до реєстру Pesel навіть додано новий тип статуса — CUKR.
Також продовжено до 30 вересня 2025 року термін дії польських віз та карт побиту, виданих українцям.
Податися на карту побиту зможуть громадяни України, які подадуть електронну заяву до воєводи, мають активний станом на 4.03.2024 статус UKR та матимуть його також у день подання заявки. Статус UKR має бути безперервним щонайменше протягом року.
Усіх без виключення українців, які подадуть заявки на карту побиту, перевірять поліція, прикордонна служба та Агентство внутрішньої безпеки. Обов’язок здати відбитки пальців для бази Pesel UKR тепер мають діти з 6 років.
Зверніть увагу, що єдиним документом, на основі якого роблять Pesel UKR, відтепер є дійсний закордонний паспорт.
Зміни у питанні соцвиплат
800+ і "Добрий старт"
Новий закон пов’язує виплату допомоги 800+ і "Добрий старт" з обов'язковим навчанням дітей у Польщі. Тобто 800 і 300 злотих будуть виплачуватися тим, хто проживає з дитиною на території Республіки Польща, якщо дитина відвідує польський садок або школу.
Це зроблено, аби пільгами не користувались ті, хто проживає насправді в Україні, а в Польщу приїжджає за виплатами.
У польських садках і школах зараз навчається близько 180 тисяч українських дітей, які мають Pesel UKR.
Виплати 40+ скасовуються
Водночас з’явилось положення, яке дозволяє воєводам укладати договори з громадськими організаціями, які існують не менше ніж 24 місяці, якщо ці організації надають прихисток людям похилого віку, людям з інвалідністю тощо.
Правила оплати проживання і харчування в колективних центрах розміщення українських біженців також змінено. Ті, хто отримує допомогу на дітей 800+, будуть оплачувати проживання з цим коштів. Винятки — особи з інвалідністю та батьки/опікуни дітей з інвалідністю.
Скасовується одноразова грошова допомога в 300 злотих тим, хто тільки-но приїхав до Польщі з України в пошуках захисту.
На думку авторів законопроєкту, зараз ця допомога втратила свою основну функцію, адже переселенці можуть отримувати підтримку (одяг, їжу тощо) в колективних закладах розміщення.
Зміни щодо працевлаштування та навчання
- Період, протягом якого учні з України можуть брати участь у додаткових безкоштовних заняттях з польської мови, продовжено з 24 до 36 місяців. Але тільки для тих, хто почав вчитися рік або два тому.
- Скасовано вимогу документального підтвердження знання польської мови тим, хто влаштовується працювати помічником вчителя.
- Відновлено можливість надання психологічних послуг громадянам України психологами з України, які перебувають у Польщі і мають відповідну освіту, отриману в Україні.
- Продовжено до 30 вересня 2025 року дозвіл на працевлаштування в Польщі лікарям, стоматологам, медсестрам та акушерам з України за фахом за спрощенною процедурою.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660d41b14d673205fbafc4bb_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96-p-800.jpg">«Читайте також: П'ять змін до Закону про допомогу українцям у Польщі, які готує польський уряд»</span>
Польський уряд схвалив проєкт змін до Закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на її території. Згідно з ним, тимчасовий захист — тобто легальне перебування українців зі статусом UKR на території Польщі — продовжено до 30 вересня 2025 року. Закон набуде чинності 1 липня 2024 року. Розповідаємо, які зміни у зв'язку з цим чекають на українських біженців у Польщі
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66317d74185c0986e0d881e7_EN_01540328_0012.jpg)
Українські, американські та європейські посадовці, американці українського походження, нобелівські лауреати, науковці, солдатські матері, євангельські лідери та чимало інших долучилися до багатомісячної лобістської кампанії, аби подолати обструкцію законопроєкту про допомогу Україні з боку крайніх правих республіканців. Вони діяли, об'єднані страхом, що Україна може зазнати поразки у своїй екзистенціальній битві проти Росії. Ця кампанія не завжди була скоординованою, але вона була сфокусована на тому, щоб провести закон через Конгрес.
Краплі моря точать скелі
«Я беру таксі до аеропорту у Вашингтоні з почуттям полегшення», — написала у соцмережах після голосування в Палаті представників правозахисниця Олександра Матвійчук. Минулого тижня Матвійчук, співлауреатка Нобелівської премії миру 2022 року, зустрілася з членами Конгресу, щоб розповісти про злочини, які російські окупаційні війська чинять в Україні. А також мала низку зустрічей з лідерами думок.
«Українське громадянське суспільство використовує підхід, який називається «кожен з нас — крапля в морі», що означає, що всі ми, всі наші зусилля є скромними, ми — не боги, ми — люди. Але разом ми можемо змінити реальність на краще».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66310098d7137bf195923152_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%B2%20%D1%81%D1%88%D0%B0.jpg)
«Ми намагались діяти на всіх рівнях»
На Капітолійський пагорб Матвійчук привела українсько-американська правозахисна група Razom, яка допомагає координувати лобістські зусилля неурядових організацій.
Саме Razom організувала для членів Конгресу зустрічі з американськими матерями, чиї сини загинули, воюючи в Україні. І з українськими дітьми, які були депортовані до Росії і ціною великих зусиль повернені, а також з десятками інших людей, які могли розповісти про війну з перших вуст. У рідному окрузі спікера Палати представників США Майка Джонсона в штаті Луїзіана представники організації влаштували виставку ― за допомогою спеціальних окулярів віртуальної реальності відвідувачі могли подорожувати зруйнованими війною українськими містами.
На рівні країни Razom запустила інформаційну кампанію на радіо, телебаченні та білбордах, повідомляючи про сотні зруйнованих церков і вбитих християнських пасторів, намагаючись схилити на бік України консервативну аудиторію. Один із таких білбордів поставили прямо навпроти церкви, куди ходить молитися Джонсон, коли буває у своєму окрузі.
«Ми намагалися діяти на всіх рівнях, ― каже один з директорів Razom Микола Мурський. ― Зокрема, привозили до США уламки російських снарядів, що атакували Україну, приходили (до можновладців) і казали: «Ось, подивіться, з чим ми щодня маємо справу! Це влетіло в український будинок, а тепер це у вашому офісі».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630fe6c6a591939982295cd_img_2_1714482328525.jpg)
Наприкінці січня організація пережила «момент осяяння», адже прийшло усвідомлення, що закон про допомогу може провалитися.
«Ми зрозуміли, що повинні зробити все, що в наших силах», — згадує Мурський і додає, що «десятки організацій і сотні, якщо не тисячі людей, наполегливо працювали» над тим, щоб закон був прийнятий.
Спільна молитва за Україну
У центрі зусиль опинилась спроба переконати Майка Джонсона поставити законопроєкт на голосування.
Razom допомогла організувати розмову Володимира Зеленського з Майком Джонсоном ― і це, як запевняють джерела The Washington Post, відчутно вплинуло на американського політика. Поступово спікер став союзником України. Київ же ухвалив найкраще, як пише медіа, на той момент рішення ― не тиснути на американську сторону й не звинувачувати республіканців у зраді, а просто дати їм, і зокрема Джонсону, час і простір для роботи над питанням.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630fdb47448a15447e55d1d_f86ef85783472ddaa685f65f89e330b3_1702407712_extra_large.jpeg)
За словами учасників процесу, для Джонсона, південного баптиста, особливо важливими були аргументи інших членів євангельської спільноти. Спікер зустрічався з численними групами релігійних лідерів із США та України, які повільно, але впевнено підштовхували його до прийняття законопроєкту про допомогу.
Американські євангелісти допомогли розвіяти поширену в консервативних ЗМІ тезу про те, що Україна переслідує християнські громади, вказуючи на те, що насправді це Росія обмежує релігійну свободу.
Джонсон також зустрівся з групами українських євангелістів.
За тиждень до голосування Джонсон розмовляв з євангелістом Сергієм Гайдаржи, чия дружина Анна і 4-місячний син Тимофій загинули в березні в результаті удару безпілотника по їхньому житловому будинку в Одесі.
Сам Сергій та його маленька донька Ліза вижили. Під час зустрічі з Джонсоном Гайдаржи показав спікерові світлини безпілотника. «Того самого іранського безпілотника, який атакував Ізраїль лише кілька днів до цього», — описав його Павло Унгурян, колишній український нардеп, який допоміг організувати знайомство. «Це була дуже емоційна зустріч», — резюмував Унгурян.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630fe36e17b3b73f07e7bfb_437522051_7379680908786325_555145057476158635_n-Cropped.jpg)
Унгурян знає Джонсона понад рік. За його словами, у них «глибокі стосунки». У січні він відвідав «день молитви і покаяння» в Музеї Біблії у Вашингтоні, де Джонсон був головним гостем, а Унгуряна запросили виголосити молитву за Україну.
За його словами, Унгурян і Джонсон встигли лише потиснути один одному руки і обійнятися. «Я попросив усіх, зокрема конгресменів, помолитися за Україну».
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6617f3443bf5da2dcaa3ce5a_Ukraine%20win-Barbara%20Streisand-Sean%20Penn-Timothy%20Snyder.jpg">«Читайте також: «Конгрес повинен дозволити Україні перемогти», — кажуть Барбра Стрейзанд, Тімоті Снайдер, Шон Пенн та інші зірки»</span>
За довгоочікуваним пів року голосуванням Конгресу США за виділення Україні 61 мільярда доларів стоять сотні конкретних кроків українців — від тих, хто приїхав з Києва, до представників американської діаспори, від лідерів релігійних громад до лауреатки Нобелівської премії миру Олександри Матвійчук. Як це відбувалось у США, пише The Washington Post
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630fd9251efac050c76b540_EN_01617624_1792.jpg)
Як повідомив Букінгемський палац, метою візиту герцогині Единбурзької Софі було «продемонструвати солідарність з жінками, чоловіками та дітьми, які постраждали від війни». Візит став продовженням роботи принцеси Софі на благо тих, хто став жертвою сексуального насильства, пов'язаного зі збройним конфліктом в Україні.
Герцогиня зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та першою леді Оленою Зеленською. Вона також відвідала Національний заповідник «Софія Київська» та місто Бучу, де вшанувала пам'ять похованих там жертв російської окупації. У посольстві Великої Британії в Києві вона поспілкувалася з жертвами сексуального насильства з боку російських військових.
Президентське подружжя подякувало герцогині за приїзд.
«Ми дуже цінуємо підтримку народу Великої Британії, зокрема, вдячні за притулок для наших біженців із перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Також дуже вдячні за всі пакети військової допомоги вашого уряду та прем’єр-міністрів. Це надзвичайно важливо для наших військових», — наголосив Володимир Зеленський, — читаємо на Офіційній сторінці Президента України.
Британська принцеса Софі — дружина принца Едварда, молодшого брата короля Чарльза ІІІ, в понеділок, 29 квітня 2024 року здійснила неоголошений візит до України. Про це офіційно сповістив Букінгемський палац. Вона стала першою представницею королівської родини, яка відвідала країну з початку повномасштабної війни, — повідомляє PAP.
![Герцогиня Единбурзька, принцеса Софі, візит, Київ, королівська родина](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630df036ff466eaf8f282b5_pryntsesa_Sofia_Olena_Zelenska_Sestry.webp)
Харків
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630c6efbf47fac441288a22_IMG_20240430_122000_212.jpg)
У результаті сьогоднішньої атаки росіян на Харків відомо про одного загиблого та семеро поранених, повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Укрзалізниця повідомила, що від атаки загинув її працівник — монтер колії Олександр Кот. Ще одна працівниця залізниці поранена.
Окупанти вдарили по Холодногірському та Київському районах Харкова. Пошкоджені цивільні та адмінбудівлі, понад 40 гаражів, 10 автівок.
Одеса і касетні боєприпаси
В Одесі кількість загиблих від вчорашньої російської атаки зросла до шести людей — три жінки, три чоловіка. А ще — пес. Лікарні надають допомогу 23 постраждалим, з яких двоє — діти. Четверо перебувають у край важкому стані, серед них — чотирирічна дівчинка. Усього постраждало 63 особи.
Удар прийшовся на набережну моря, трасу здоров’я і цивільну інфраструктуру. Снаряд влучив зокрема в палац студентів "Одеської юридичої академії", яку називають замком Гаррі Поттера. Дах будівлі згорів.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630c7faf4f4400917843ae9_IMG_20240429_211720_995.jpg)
Вдарили по Одесі балістичними ракетами, одна з яких розкрилася в повітрі та випустила касетні боєприпаси. Про це розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук у своєму Telegram-каналі.
Касетні суббоєприпаси підриваються на висоті від 6 до 10 метрів над землею. Один касетний боєприпас дорівнює кільком чи навіть кільком десяткам звичайних. Особливо ефективні такі снаряди в боротьбі з ворогом в окопах, але Росія, як бачимо, використовує їх проти мирного населення. Нагадаємо, що саме касетними боєприпасами росіяни завдали сотні ударів по Україні, найбільший з яких — по Краматорську у квітні 2022 року.
Небезпека касетних боєприпасів в тому, що вони покривають велику площу і не завжди розриваються. Тобто певна кількість суббоєприпасів може залишатися на місці прильоту місяцями або навіть роками і нести загрозу населенню, зокрема дітям.
Росія продовжує воювати з мирним українським населенням. Вчора агресор обстріляв Одесу, сьогодні Харків і Херсонщину. У Харкові загинув залізничник. В Одесі не зустрінуть новий день 5 людей — здебільшого це ті, хто спокійно прогулювався трасою здоров’я. Росіяни знову використали проти цивільного населення касетні боєприпаси
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6630bbddca4faab1fbf08fa4_Atak%20na%20Charkow%2030%20kwietnia-sestry.jpg)
Дорога редакціє журналу Sestry!
Дякую, що піднімаєте у Ваших матеріалах тему виховання, зокрема, пишете про те, як розмовляти з дітьми про війну. Думаю і про власну проблему, яка існує у моїй родині, і хочу поділитися з Вами.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661fc871a74ca63b5c9e427e_prawda-ukr-poziom.jpg">Як говорити з дітьми про війну?</span>
Я виїхала в Європу через 5 місяців після початку війни з 6 річною дочкою. Ми з Києва. З лютого і до літа 2022 ми жили в знайомих у Львові — чекали, що війна скоро закінчиться. Та ракети долітали і на Західну Україну, і я вирішила, що безпечніше для дитини буде, якщо ми почекаємо на Перемогу в Польщі. Під Варшавою в нас були знайомі і ми зважилися на тимчасовий переїзд. В Києві дочка вивчала польську мову, тому коли з вересня вона пішла в другий клас у польській школі, то швидко адаптувалася і знайшла нових подруг. Наша невеличка орендована квартира з маленьким садком також дуже їй сподобалася. Звісно, ми сумуємо за домом, за рідними, і чекаємо,коли зможемо повернутися до рідного дому і звичного життя. Та тут я спокійна, що дитина може спокійно вчитися і не повинна переживати і ховатися через тривоги.
Хоч ми зараз і за кордоном, та все ж встигли відчути на собі травму війни. Двічі пережили втрату дому (спочатку в Києві, і потім у Львові), провели багато годин у бомбосховищах, і звісно, були шоковані жахливими новинами про звірства російської армії на тимчасово окупованих територіях, вбивства мирних українців російськими ракетами. Якщо дорослий в стані винести все це, проаналізувати, то дитина на мою думку не здатна, та й не повинна нести такий інформаційний тягар. З перших днів війни я весь час намагалася захищати дочку від зайвої інформації. Коли летіли російські ракети, я казала, що це навчання наших військових, новини дивилася у ванній із замкненими дверима і увімкненою водою, а читаючи про події у смартфоні, не показувала, що схвильована, і ховала сльози.
Звісно, я пояснила дитині, що йде війна і на нас напали росіяни, але весь час наголошувала, що наші військові переможуть злого Путіна, і вже скоро йому настане кінець, а Україна переможе
У Польщі дочка весь час сумує за домом і рідними, та я обіцяю їй, що ми скоро повернемося. Місточком з домом для нас є спілкування з моїми батьками, з якими ми часто зідзвонюємося у вайбері.
І отут, дорога редакціє, починається моя проблема.
Мій батько не хоче і чути моїх аргументів про те, що дитину потрібно берегти. Він навпаки вважає, що правда, почута в дитинстві, є найкращим щепленням від нещасть у дорослому житті
Коли ми зідзвонюємося, він кличе дочку до телефону, і після кількох хвилин розмови, найчастіше, коли я не чую, бо, наприклад, готую вечерю, починає розповідати їй про обстріли Чернігова, Одеси, Дніпра, про знайдених під завалами немовлят, про жахливі втрати, каліцтва військових і цивільних, про те, як сумують за своїми татусями, загиблими на фронті, українські малюки, про сотні прапорів, які майоріють над могилами наших військових… Дитина прибігає до мене в сльозах після кожної такої розмови, і потім довго не може заснути, розпитує мене про деталі. Уся несправедливість цієї війни раптом падає на неї після такої розмови з моїм батьком, і вся моя праця над її спокійним дитинством іде нанівець.
У такі моменти мені здається, що переді мною не моя маленька дівчинка, а незнайома мені дитина, значно старша за мою. Не дзвонити батькам — не варіант, бо ми дуже любимо дідуся і бабусю. Мої розмови і прохання до батька також нічого не дають. Та кожен його дзвінок для дитини — величезний стрес. Часом я думаю, що, можливо, мені варто почати самій говорити з дочкою про війну, щоб вона трохи загартовувалася. Але як це робити, щоб не зранити її ще більше? Адже з іншого боку, коли ми повернемося додому, на неї також чекає зовсім інша країна, яку нам ще належить відбудовувати..
Читачка Sestry.eu, А.Н., Київ-Варшава
В редакційному проєкті Sestry.eu «Як розмовляти з дітьми про війну» беруть участь мами з усього світу. Напишіть нам і Ви! За кожен опублікований у нашому онлайн-журналі лист ми подаруємо Вам книгу.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65b79168e3c2b53043bb1625_shutterstock_2277775453.jpg">Як говорити з дітьми про війну?</span>
Чи жорстока правда, почута в дитинстві, є щепленням від нещасть у дорослому житті?
![з дітьми про війну, малюнок, перемога, російська агресія, війна Росії в Україні](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662f6a4b4bacc49be8d35cdc_malunok_lyst_Sestry.webp)
<frame>Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?
Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.<frame>
Найважливіше — зрозуміти причини, аби не нашкодити
«Читаю листи, які пишуть вам мої землячки. Особливо цікаво читати про проблеми тих, хто має дітей. У мене теж є питання, яке потребує розв'язання.
Я приїхала до Польщі разом з 12-річним сином на початку війни. Чоловік покинув нас, коли синові було три роки. Мій хлопчик добре вчиться у польській школі, вже дуже добре розмовляє польською — краще за мене, хоча моїх перших польських слів навчила мене ще моя прабабуся.
Проблема виникла у вересні, з початком нового навчального року. Я помітила, що з мого гаманця зникає дріб’язок — монети в 2 чи 5 злотих. Спочатку я не звернула на це особливої уваги. Думала, що, може, поклала дрібні гроші до кишені чи витратила їх на квиток і забула. Але ситуація стала повторюватися.
Тоді до мене дійшло, що це робить мій син. І — аби пересвідчитися — одного вечора я навмисне залишила в сумочці гаманець взагалі без готівки — тільки з карткою. Вранці до мене прийшов мій син і запитав, чи можу я дати йому 10 злотих, тому що після школи він з друзями ходить їсти хот-доги. Я дала йому гроші. І зрозуміла, що зникнення грошей — таки справа його рук, а не моя розсіяність.
Я розумію, що у 12-річної дитини є свої потреби, зокрема фінансові. Даю синові 100 злотих кишенькових грошей на місяць, але, як бачите, йому цього замало. І зараз я просто можу не тримати готівку в своєму гаманці, і тоді він буде просити у мене підтримки, але, на мій погляд, в основі сімейних стосунків має лежати довіра.
Ми одне в одного єдині на цілому світі. І я хочу, аби він був зі мною чесним і знав, що завжди може на мене розраховувати. Мій син — хороша дитина. Він добре вчиться, допомагає мені вдома, поважає мене. Але це захоплення моєю готівкою мене дуже турбує.
Мені потрібно з ним поговорити, але я не знаю, як почати, щоб не зіпсувати зв’язок між нами. Крадіжка є крадіжка. Навіть якщо це лише кілька злотих із маминого гаманця. Будь ласка, допоможіть».
Тетяна Ричко, лайф-коуч на Avigon.pl:
Шановна пані, я розумію стурбованість тим, що ваш син забирає дрібні гроші з вашого гаманця. Дійсно дуже важливо поговорити з ним про це.
Невідомо, чи пов'язана така поведінка з дорослішанням хлопчика і його підвищеними потребами, чи, може, щось недобре відбувається в його оточенні і син «мусить» красти гроші, але він не хоче або соромиться про це розповідати.
Навіть неприродний рух голови або очей може бути сигналом для вас, що щось відбувається
Розумію, чому ви не хочете починати розмову ні з того ні з сього, тому варто підлаштувати ситуацію. Ви можете залишити кілька монет у місці, яке не викличе підозр у вашого сина — наприклад, поруч з ключами чи іншими дрібницями в коридорі. Якщо бодай одна з монет зникне (ймовірно, не всі, щоб ви не помітили), це і стане приводом почати розмову.
Запитайте свого сина, чи знає він, що сталося з грошима, які ви підготували для сусіда (наприклад). І далі уважно спостерігайте, як він відреагує. Ви його добре знаєте, тому навіть неприродний рух вашої голови або очей може бути сигналом, що щось відбувається.
Така розмова буде важливою для хлопця, адже він побачить вашу підтримку
Якщо ваш син стане заперечувати, що причетний до зникнення грошей — шукайте іншу можливість. Не засуджуйте його, адже невідомо, що стало причиною його поведінки. Варто поставитися до нього ніжно, але серйозно. Ви можете розповісти йому, як важко заробляти гроші на повсякденні потреби, пояснити, що людина не може собі все дозволити, але ви докладаєте максимум зусиль, щоб забезпечити його гідним життям.
Є сенс звернути увагу на цінність грошей. Що інколи треба вміти сказати друзям, що у вас немає грошей — і це не соромно. Така розмова, безумовно, буде важливою для хлопця, тому що він побачить вашу підтримку і водночас дізнається, що ви не згодні на його зраду. Якщо ж раптом виявиться, що проблема глибша, у вас принаймні вже буде підстава для подальших дій.
Посилання на сторінку експерта: https://avigon.pl/ specialist/tatiana-ryczko
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65e02cd04429b5a405d0fd5d_drachkovska-p-800.jpg">«Читайте також: Вперше в житті я підняла руку на дитину. Доньці стало страшно»</span>
«Мені потрібно з ним поговорити, але я не знаю, як почати, щоб не зіпсувати зв’язок між нами»...
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662a27d2a8777ff76247804d_drachkovska%20syn.jpg)
Слідом за Німеччиною, де представник берлінського сенату у відповідь на запит DW заявив, що депортувати українських чоловіків, у яких закінчиться дія закордонного паспорту, не будуть, схожі заяви пролунали і від представника польського уряду.
Польського міністра внутрішніх справ Марчіна Кервінського в ефірі TVN24 запитали, як Польща збирається забезпечити права молодих українців (наприклад, студентів 18-25 років), які тепер можуть мати труднощі через призупинення Україною надання консульських послуг військовозобов’язаним чоловікам. Очільник МВС відповів, що це питання насправді ширше. Польський уряд саме готує нову редакцію закону Про допомогу громадянам України у зв'язку з війною, але вже сьогодні ясно те, що сама по собі відсутність діючого паспорта не є підставою для депортації. Українці з вичерпаним терміном дії паспортів також підлягають тимчасовому захисту.
«Усі рішення щодо громадян України, які проживають у Польщі, вносяться до Спеціального закону.
Нещодавно ми продовжили дію цього закону до 30 червня, а за кілька днів подамо нову його редакцію, яка врегулює всі ці питання», — повідомив глава МВС Польщі Марчін Кервінський.
Він додав, що рішення щодо поточної ситуації розроблятиме заступник міністра Мацей Дущик. І зазначив, що Польща не ділиться даними про біженців, які перебувають у Польщі, «також з українською стороною».
Нагадаємо, що на офіційній сторінці польського уряду gov.pl вже понад два роки висить інформація про те, що легально перебуваючими на території Польщі українцями вважаються ті, хто в'їхав після 24.02.2022 і під час проходження прикордонного контролю був зареєстрований комендантом Прикордонної служби, після чого пройшов процедуру оформлення тимчасового захисту.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662db5d7be997a69b357dd57_Screenshot_20240428_035315_Chrome.jpg)
Разом з тим слід зазначити, що після закінчення дії паспорта українських чоловіків за кордоном очікують проблеми не лише з пересуванням між країнами, але також із працевлаштуванням, отриманням пільг чи водійських прав, відкриттям банківського рахунку, оформленням страховки тощо.
23 квітня Україна призупинила надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. А міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що військовозобов'язані українські чоловіки, в яких вийде строк перебування паспортів, можуть бути депортовані. Зі свого боку польський міністр внутрішніх справ Марчін Кервінський каже, що депортації за прострочений паспорт не буде
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662d415382a9a82cca0155f2_passport%20dokument.jpg)
Для Києва передбачено виділення майже 61 мільярда доларів додаткової військової та економічної допомоги Україні.
— Це хороший день для Америки, для Європи і для миру у світі. Я щойно підписав законопроєкти щодо оборонної допомоги. Це зробить Америку безпечнішою, це зробить світ безпечнішим. Вони нададуть життєву допомогу і нашим партнерам, щоб вони могли себе захищати та захищати свої суверенні землі, — заявив Джо Байден на брифінгу після підписання ухваленого у Конгресі та підтриманого Сенатом законопроєкту.
В Україну буде направлено обладнання з власних запасів США.
— Я подбаю про те, щоб постачання розпочалися просто зараз. У найближчі кілька годин, буквально кілька годин, ми почнемо відправляти в Україну обладнання для ППО, для артилерії, для ракетних систем і бронетехніки. Ви знаєте, що це постачання — це буквально інвестиція. Не лише в безпеку України, а й у безпеку Європи, — наголосив президент США. — Потім ми замінимо ці запаси новою продукцією, виробленою американськими компаніями тут, в Америці. Ракети Patriot виробництва Аризони. Javelins виробництва Алабами. Артилерійські снаряди виробництва Огайо, Пенсільванії та Техасу.
Іншими словами, ми допомагаємо Україні й водночас інвестуємо в нашу власну промислову базу
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662933c6ae139928a31db25c_EN_01617740_2495.webp)
Байден наголосив, що треба робити максимально, аби підтримати Україну у війні проти Росії:
— Якщо Путін нападе на союзника НАТО, як він напав на Україну сьогодні, в нас не буде іншого вибору, крім як прийти на допомогу, як наші союзники по НАТО прийшли до нас на допомогу після терактів 11 вересня.
Ось чому ми підтримуємо Україну й надаємо їй підтримку — щоб не дати Путіну втягнути Сполучені Штати у війну в Європі й у майбутньому
Новий пакет військової допомоги
24 квітня Вашингтон оголосив про виділення пакета військової допомоги Україні загальною вартістю 1 мільярд доларів. Попередній, до слова, становив 300 мільйонів доларів.
— Після ухвалення додаткового фінансування для потреб національної безпеки Сполучені Штати сьогодні оголошують про виділення значного нового пакету зброї та обладнання для України, щоби підтримати хоробрий український народ, який захищає свою країну та свою свободу від агресії РФ, — йдеться на сайті Держдепу.
Міністерство оборони США оприлюднило список того, що Україна отримає у рамках цього пакету військової допомоги:
- <add-frame>ракети для протиповітряної оборони RIM-7 і AIM-9M;<add-frame>
- зенітні ракети Stinger;
- стрілецька зброя та додаткові боєприпаси до стрілецької зброї, у тому числі, патрони для боротьби з безпілотними літальними системами
- додаткові боєприпаси для систем HIMARS;
- артилерійські снаряди калібру 155 мм та 105 мм, а також мінометні снаряди калібру 60 мм;
- бойові машини піхоти Bradley;
- багатоцільові колісні транспортні засоби високої мобільності (HMMWV);
- тактичні автомобілі для буксирування та транспортування техніки;
- протитанкові системи Javelin і AT-4;
- протипіхотні боєприпаси Claymore тощо.
— Цей пакет дозволить збільшити поставки боєприпасів, озброєння та обладнання для підтримки здатності України захищати свою лінію фронту, захищати свої міста та протистояти постійним атакам Росії, — йдеться в офіційному повідомленні Міністерства оборони США.
ATACMS будуть?
В офіційному переліку від Пентагону нема жодної згадки про далекобійні ракети ATACMS. Але є одне але. Кілька видань — АР і Politico з посиланням на власні джерела — пишуть, що цей вид озброєння буде.
Тим часом інше медіа — Reuters — повідомляє, що Україна вже отримувала ATACMS дальністю до 300 км. Ці ракети США таємно передали Україні у рамках пакета допомоги на суму 300 мільйонів доларів, затвердженого 12 березня. Вперше ЗСУ застосувала ці ракети 17 квітня, завдавши удару по військовому аеродрому в окупованому Криму.
Заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател розвіяв усі сумніви — він підтвердив, що Вашингтон поставив далекобійні ракети ATACMS Україні. За його словами, це було негласне розпорядження від Байдена, яке він дав своїй команді, котра займається питаннями нацбезпеки. Це озброєння увійшло у попередній пакет допомоги, про який оголосили 12 березня. ATACMS прибули у квітні, зазначив Пател.
— Ми не анонсували цього, щоби забезпечити оперативну безпеку України на її прохання, — повідомив представник Держдепу.
Реакція України
Володимир Зеленський подякував президенту Байдену, Конгресу, усім американцям:
— Вся наша співпраця — України та Сполучених Штатів — кожен прояв підтримки нашого захисту зараз роблять сильніше обидва наші народи і всіх наших партнерів, увесь світ, який прагне жити за правилами, а не в умовах насильства і хаосу.
Дякую всім американцям на оборонних підприємствах, кожному штату, які виробляють зброю, яка зараз реально захищає демократію і наш спосіб життя
Сьогодні Президент Байден підписав ухвалений Конгресом пакет підтримки – підтримки, зокрема, української. Шлях довжиною пів року подолали. Хтоб що не казав, але ми здобуваємо підтримку, якої потребуємо – потребуємо, щоб надалі захищати життя від російських ударів.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) April 24, 2024
Цими днями вже…
Зеленський наголосив, що новий пакет допомоги містить усе те, про що він говорив із Джо Байденом під час нещодавньої телефонної розмови:
— Шлях довжиною півроку подолали. Хто б що не казав, але ми здобуваємо підтримку, якої потребуємо — потребуємо, щоб надалі захищати життя від російських ударів. Цими днями максимально активно працювали з нашими американськими друзями — на всіх рівнях —щоб оперативно наповнити цей пакет від Сполучених Штатів саме такою зброєю, яка потрібна нашим воїнам. Його загальна вартість становить 1 мільярд доларів, і він містить усе те, що ми обговорювали з Президентом Байденом під час нашої телефонної розмови, — від «атакамсів» і артилерії, від протитанкової зброї і ракет для «хаймарсів» до необхідної ППО і техніки.
Що передувало?
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США.
Сенат США 23 квітня проголосував за пакет військової допомоги, який включає понад 60 мільярдів доларів для України, після того, як Палата представників підтримала цей захід 20 квітня після місяців суперечок.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662837d295c97f11d4ba9557_senate%20usa.jpg">Сенат США також проголосував за пакет військової допомоги Україні на майже 61 мільярд доларів</span>
Президент США Джо Байден підписав пакет законопроєктів про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню на 95 млрд доларів
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66292dc1dc348a5aac74f086_EN_01617742_1590.webp)
Залишаючи свої будинки у 1986 році, мешканці Чорнобильської зони не усвідомлювали, що це назавжди. Ставили квартири на сигналізацію, ховали від дружин заначки під плінтуси. Залишали тварин. Евакуювали людей нібито на три дні...
Чорнобильські «біороботи» рятують світ
26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Вночі на ЧАЕС проходив експеримент. Ситуація вийшла з-під контролю і один за одним сталися два вибухи. Четвертий реактор було повністю зруйновано, внаслідок чого в атмосферу потрапила величезна хмара радіоактивного пилу.
Радянська влада довгий час замовчувала катастрофу і навіть влаштувала традиційні першотравневі паради.
Світ нічого не знав про вибух два дні
10 днів — з 26 квітня до 6 травня — тривав максимальний викид радіоактивних речовин із пошкодженого реактора. 11 тонн ядерного палива потрапило в атмосферу. Найбільша хмара осіла на території Білорусі. 30 співробітників ЧАЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом місяця.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало орієнтовно 5 мільйонів людей. Було забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів Білорусі, України та РФ. З них в Україні — 2218 селищ та міст з населенням приблизно 2,4 мільйонів людей.
Ліквідація наслідків аварії коштувала Радянському Союзу 18 мільярдів доларів. З усіх його куточків на боротьбу з «мирним атомом» було кинуто щонайменше 600 тисяч людей, і скільки з них загинуло від променевої хвороби — невідомо. За різними джерелами — від 4 до 40 тисяч осіб.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662badae02445092f3d73765_europian%20institute%20of%20chernobyl.jpg)
Унікальні підрозділи хлопців, які скидали з даху реактора радіоактивні шматки графіту, іноземці прозвали «біороботами». Адже ці люди працювали за таких небезпечних умов, у яких ламалися навіть спеціально створені для робіт під час катастроф роботи. Активність радіації на даху була від 600 до 1000 рентгенів на годину — а це смертельні дози опромінення. «Біороботи» виходили на дах на кілька хвилин, кидали одну лопату графіту в палаючий реактор і йшли, поступаючись місцем наступним. Більшості з них ця дійсно героїчна праця коштувала життя.
Колишнє місто-мрія Прип'ять тепер — місто-примара, його нема на сучасних картах.
Магніт для сталкерів і туристів з 75 країн світу
Перші чорнобильські сталкери з'явились на початку дев'яностих, одразу після розвалу Радянського союзу. На початку 2000-х сюди стали приїжджати туристи. А в 2010 році було прийнято рішення відкрити Зону для всіх бажаючих — необхідно було тільки отримати на це офіційний дозвіл і заплатити від 500 гривень до 500 доларів. За наказом Міністра з надзвичайних ситуацій України були проведені радіологічні дослідження та сформовані маршрути для відвідувачів. Зазначалось, що на території цих маршрутів у 30-кілометровій зоні можна перебувати до 4-5 днів без шкоди для здоров'я, а в 10-кілометровій зоні — 1 день.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662babff6e5cbb5dd624c76a_chernobyl%20water.jpg)
Поїздка до 30-кілометрової Чорнобильської зони стала лідером у світовому списку унікальних місць та екзотичних екскурсій (нижче у рейтингу — Антарктида та Північна Корея). Що більше часу минало з моменту аварії, то більше туристів приїжджало. Усього — з 75 країн світу.
У Зону, що за своїми розмірами дорівнює трьом Києвам чи п’яти Варшавам, їхали з усього світу, щоб побачити можливу модель майбутнього людської цивілізації
Відчути атмосферу покинутого будинку. Зрозуміти, що буває, коли людське життя цінується менше, ніж прибуток від дешевої електроенергії чи державна таємниця.
— Кілька років тому я тут бачив жінку, що засмагала, — розповідав колишній супроводжуючий туристів у Зоні Сергій Чернов. — При цьому повз неї йшли місцеві працівники, одягнені в захисні, щільно застебнуті костюми. «Я, — сказала вона, — у московській газеті прочитала, що чорнобильська засмага найстійкіша, рік не змивається!»
Чорнобиль після російської окупації
У перший же день повномасштабного російського вторгнення Чорнобильська АЕС, яку 36 років консервували і берегли від подальшого розповсюдження радіації, була окупована військами РФ. Місце, в якому колись відбувся найстрашніший цивільний ядерний інцидент у світі, знову стало зоною підвищеної небезпеки.
Російські війська були в Зоні трохи більше місяця — до 2 квітня. І хоча великих боїв там не було (тільки зіткнення з прикордонниками та обстріли у перші дні), окупація змінила ці особливі землі на багато років.
Вражає історія про росіян у Чорнобильській зоні, які рили окопи в Рудому лісі — одній з найбрудніших локацій місцевості. Працівники станції, які залишалися там під час окупації, пояснювали, що рити чорнобильську землю дуже небезпечно. Але ніхто їх не слухав. Ба більше: радіоактивний пил росіяни вивезли за межі Зони на гусеницях своїх танків.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662badff042646eb557f550e_chrn.webp)
У Чорнобильській зоні і раніше було правило, що краще не сходити з асфальту. Але зараз окрім небезпеки від радіації додалася загроза мін та розтяжок. Тепер ні про який туризм чи сталкерські походи навіть не йдеться, адже 95-98% території зони відчуження вважається замінованою (оскільки вона поки не обстежена на наявність вибухових пристроїв).
Внаслідок вторгнення росіян на територію ЧАЕС було пошкоджено і розграбовано офісну та комп'ютерну техніку на суму понад 230 мільйонів гривень. Заступнику гендиректора «Росатома» Ніколаю Мулюкіну Національна поліція України оголосила підозру про порушення законів і звичаїв війни. За даними слідства, Мулюкін під час російської окупації Чорнобиля навесні 2022 року керував пограбуванням атомної електростанції. Окупанти не знали, чим там займатися, і просто крали майно. Утримуючи в заручниках працівників станції та нацгвардійців, які її захищали.
Аби привести ДСП «ЧАЕС» у довоєнний стан та відновити все необхідне, потрібно 1,6 мільярдів гривень, вважають в державному агентстві України з управління зоною відчуження.
Але найгірше — у полоні росіян досі залишаються 103 бійця Нацгвардії, які охороняли ЧАЕС. Як розповідає дружина одного з полонених військовослужбовців Наталія Кушнарьова, окупанти захопили їх під час вторгнення 24 лютого 2022 року.
38 років тому сталася найстрашніша в світі цивільна ядерна катастрофа. З часом територія навколо Чорнобильської АЕС стала магнітом для сталкерів і туристів з усього світу. Але після нашестя російських окупантів ситуація радикально змінилася
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662bb53c21e6a3cff031bdbe_chern.jpg)
За ухвалення законопроєкту проголосували 79 (необхідно — 51), проти висловились 18 сенаторів. Законодавці підтримали скорочення процедури розгляду пакетів допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню, що дозволило провести швидке обговорення протягом 30 годин з обмеженим часом для кожного сенатора.
Президент США Джо Байден пообіцяв підписати пакет законопроєктів про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню 24 квітня, щоб відновити постачання озброєнь Києву цього тижня, йдеться у заяві на сайті Білого дому.
Коли це станеться, Україні буде виділено 60,84 мільярдів доларів.
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що 49,9 мільярдів доларів підуть на оборонні видатки, 7,8 мільярдів доларів — це потенційна бюджетна підтримка, а 1,57 мільярдів доларів — економічна допомога. Ще 400 мільйонів доларів –— кошти на захист кордонів та гуманітарне розмінування.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66240ab8da69de6c7e3254d6_USA%20aid%20for%20Ukraine-p-800.jpg">«Читайте також: Палата представників Конгресу США погодила пакет допомоги Україні на майже 61 мільярд доларів»</span>
Очікується, що законопроєкт підпише президент США Джо Байден вже сьогодні
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662837d295c97f11d4ba9557_senate%20usa.webp)
Велика Британія збільшує допомогу Україні
Однією з найочікуваніших заяв британського прем'єра Ріші Сунака стала передача Україні додаткових пів мільярда фунтів стерлінгів (це понад 600 мільйонів доларів) військової підтримки. На додачу до того, що Великобританія цього року вже виділила Україні приблизно 3,5 мільярда доларів.
Допомога включає поставки 60 бойових катерів, понад 1600 ударних і протиповітряних ракет, а також додаткових високоточних керованих ракет Storm Shadow, понад 400 одиниць техніки, зокрема 160 автомобілів Husky, 162 бронемашини та 78 автомобілів підвищеної прохідності, а також майже 4 мільйони снарядів малого калібру, зброю і боєприпаси.
Як швидко Україна отримає анонсовану військову підтримку, невідомо. Але глава британського уряду пообіцяв, що «Україна не самотня і ніколи не буде самотньою».
Зі свого боку генсек НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Альянс передасть Україні необхідні системи ППО. І конкретні оголошення щодо цього з'являться найближчими днями.
У небі над Польщею з’являться нові британські літаки
«Я хотів би говорити про неймовірну силу, яка характеризує наші відносини, — сказав британський прем’єр після зустрічі з Дональдом Туском. — Ми союзники назавжди», — додав Сунак польською мовою. І запевнив, що Велика Британія не забуде, як польські пілоти рятували британські життя, воюючи в небі над його країною.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66282ec81c7120849acf1607_FB_IMG_1713900828641.webp)
Сунак повідомив, що в межах своєї підтримки Велика Британія відправить до Польщі винищувачі Typhoon, які захищатимуть польський повітряний простір. Плюс до Польщі буде відправлено 16 тисяч британських солдатів. Британські солдати захищатимуть не тільки польське небо, а також Сувальський перешийок.
«Польща витрачає на безпеку найбільше з усіх союзників НАТО», — повідомив Сунак.
Єнс Столтенберґ разом із Ріші Сунаком і Дональдом Туском відвідали місце дислокації в Польщі британських військовослужбовців першої Варшавської бронетанкової бригади імені Тадеуша Костюшка.
«Солдати, які дислоковані в Польщі, є своєрідним посланням: НАТО захищатиме своїх союзників», — запевнив Столтенберґ.
Немає планів розміщувати ядерну зброю в Польщі
«Немає ніяких планів розміщення більшої кількості ядерного озброєння додатково в будь-яких країнах НАТО», — заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Варшаві, коментуючи нещодавну заяву польського президента Анджея Дуди про готовність Польщі розмістити у себе ядерну зброю союзників.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66282eea5180443c60552121_EN_01617623_3153.webp)
Британія збільшує витрати на оборону
Ріші Сунак заявив, що Британія планує збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП, що перевершує заявлену керівництвом НАТО мету з витрат на оборону для держав-членів західного військового блоку. «Ми інвестуємо додаткові 75 мільярдів фунтів в оборону протягом наступних шести років», — повідомив Сунак. Таке рішення обґрунтоване зростаючою загрозою з боку таких країн як Росія, Китай, Іран та КНДР.
Адже коли справа доходить до оборони, Лондон не може спочивати на лаврах і «повинен зробити більше». За рахунок збільшення витрат на оборону, які прем'єр назвав «найбільшим зміцненням національної оборони Великобританії за ціле покоління».
Столтенберґ привітав заяву Сунака. За словами глави НАТО, це підтверджує ключову роль, яку Велика Британія відіграє в Альянсі.
«Велика Британія знову подає приклад», — із захопленням резюмував норвежець.
Велика Британія виділить Україні ще 500 мільйонів фунтів, а польське небо будуть захищати британські Typhoon. Про це заявив британський прем’єр-міністр Ріші Сунак у Варшаві на тристоронній зустрічі з польським прем’єром Дональдом Туском і головою НАТО Єнсом Столтенберґом
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66282e2d26ed652046a68a57_EN_01617705_0040.webp)
Міністерство закордонних справ наказало всім консульствам України припинити надання послуг чоловікам призовного віку з 23 квітня. Очільник МЗС Дмитро Кулеба заявив у мережі Х, що таке рішення було ухвалене на виконання закону про мобілізацію:
— Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною.
Саме тому я доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно
Захист прав та інтересів громадян України за кордоном завжди був і залишається пріоритетом МЗС. Водночас в умовах повномасштабної російської агресії головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення.
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) April 23, 2024
Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав…
Тимчасове призупинення надання консульських послуг торкнеться всіх чоловіків віком від 18 і до 60 років. Зараз же без проблем вони можуть отримати єдиний документ — посвідчення особи на повернення в Україну.
Що кажуть консульства?
В українському консульстві у Польщі Суспільному повідомили, що призупинили прийом документів для чоловіків призовного віку, повідомляє Суспільне:
— Нині призупинений прийом громадян призовного віку. Зараз ми чекаємо вказівки від Міністерства закордонних справ. Тобто чоловіків від 18 до 60 років. Зараз просто тимчасово призупинений їхній прийом. Зараз розробляються механізми, які будуть відповідно діяти до того закону про мобілізацію. Наразі чекаємо.
Припинили видачу закордонних паспортів українським чоловікам і у генконсульстві України у Барселоні. Також про зміни у наданні консульських послуг повідомили у генконсульстві у Г'юстоні, США.
Чи працюватимуть паспортні сервіси?
З 23 квітня призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах ДП «Документ». Пояснюють це технічними причинами. Однак подати заявки на виготовлення нових паспортів здійснюється у звичному режимі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6627894fbfee682205b2d54a_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82.webp)
«Видача паспортів можлива для дітей до 12 років, у зв'язку з відсутністю необхідності біометричної верифікації. Закордонні філії повідомлять всіх користувачів послуг про поновлення роботи систем видачі документів на усіх офіційних ресурсах ДП "Документ"», – йдеться у повідомленні.
МЗС роз'яснює
Міністерство закордонних справ дало відповіді на найпоширеніші питання, пов'язані з тимчасовим обмеженням надання консульських послуг.
- Рішення про призупинення процесу надання консульських послуг є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном.
- Всі заяви про надання консульських послуг, подані до 23 квітня, будуть розглянуті та опрацьовані консульськими установами в повному обсязі. У тому числі йдеться і про оформлення закордонного паспорту.
- Обмеження не застосовуються, якщо чоловік оформлює документи не для себе, а для неповнолітньої дитини чи підопічної особи (йдеться про оформлення паспорту для виїзду за кордон, реєстрацію народження дитини тощо).
- Після оновлення даних військового обліку в ТЦК чоловіки віком 18-60 років із дійсними військово-обліковими документами матимуть доступ до консульських послуг у повному обсязі.
11 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію. 17 квітня його підписав президент Володимир Зеленський. Документ містить норму про обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів. Закон вступить у дію 18 травня 2024 року.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6617fe7ce8acc71cf38ce53f_armiya.jpg">Нові правила мобілізації: бронь, штрафи, надбавки — що чекає українців?</span>
З 23 квітня чоловіки призовного віку за кордоном не зможуть отримати консульські послуги. Зокрема, закордонний паспорт. Виключення — оформлення документів для повернення в Україну
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66277e87da0aa83223e29171_shutterstock_663476842.webp)
1 травня в Польщі святкують День праці (Święto Pracy) або День міжнародної солідарності трудящих. Це державне свято. У 2024 році воно припадає на середу і є офіційним вихідним днем.
2 травня — День прапора Республіки Польща. Цей день не є офіційним вихідним, але чимало поляків беруть у цей день відпустку, аби створити собі Великі травневі вихідні.
Адже 3 травня — День Конституції, Національний день Третього травня (Święto Konstytucji 3 Maja). Цей одне з найважливіших державних свят Польщі. І, звичайно, це вихідний. У 2024 році він припадає на п'ятницю.
За трьома травневими святковими днями цьогоріч йдуть субота та неділя. Що означає, що відпочивати можна буде 5 днів. А ті, хто візьмуть відпустку 29 і 30 квітня, матимуть взагалі 9 днів без роботи (з 27 квітня по 5 травня 2024 року).
Щодо погоди, то синоптики на травневі свята 2024 року обіцяють теплі бездощові або малодощові дні. Очікується температура 10-20 градусів Цельсія.
Але це не єдині свята у травні в Польщі.
19 травня (у неділю) Польща відзначає Зелені святки (Zielone Świątki), які припадають на 50 день після Великодня.
30 травня (четвер) поляки святкують Боже Тіло / Корпус Крісті / Свято Тіла і Крові Христових (Boże Ciało). Це одне з головних свят Католицької Церкви. У цей день віряни згадують Останню вечерю, коли хліб і вино перетворилися в Тіло і Кров Христа. Відмінною ознакою цього свята є урочисті процесії вулицями і навколо храмів.
Можна взяти відпустку 31 травня і мати подовжені вихідні (з 30 травня по 2 червня). Магазини, школи та більшість установ 30 травня закриті, а громадський транспорт може працювати за обмеженим розкладом.
Магазини на травневі свята в Польщі працюватимуть за таким графіком: 1, 3, 5, 12, 19, 26 і 30 травня — магазини закриті. 2 і 4 травня магазини в Польщі працюватимуть за звичним графіком.
Нагадуємо також, що 28 квітня — торгова неділя.
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6599c854b9077a8ca3234f5e_wychidni%20dni%20u%20Polshchi%202024-p-800.jpg">«Читайте також: Вихідні дні у Польщі 2024»</span>
Травневі свята завжди довгоочікувані, адже обіцяють декілька днів відпочинку і теплу погоду. На які дні тижня припадає цьогоріч «майовка» в Польщі, які травневі дні будуть офіційними вихідними, коли працюватимуть магазини та яка очікується погода?
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6626785c3a2a27e280c3e013_shutterstock_2277076733.jpg)
«Кандидат від республіканців на президентських виборах у США не вважає за потрібне відвідати Україну найближчим часом, оскільки він не перебуває на посаді», — йдеться у заяві штабу Дональда Трампа від 10 квітня.
Це стало відповіддю на запрошення, яке напередодні надіслав колишньому президенту США президент України Володимир Зеленський: «Ми б хотіли, щоб Дональд Трамп приїхав в Україну, побачив все на власні очі і зробив висновки. Я готовий зустрітися з ним і обговорити це питання. Воно дуже важливе».
Причина всіх проблем
Хіба справжня причина відмови Трампа Зеленському в тому, що він не сидить у Білому домі? Не зовсім.
У статті, нещодавно опублікованій в Politico, журналістка Вероніка Мелкозерова пропонує дещо інше пояснення цього питання: Дональд Трамп не поїде до Києва, тому що він ненавидить Україну. До того ж ненавидить вже давно.
Таку причину поведінки американського президента публічно озвучив, зокрема, Лев Парнас, українсько-американський бізнесмен, якого цитує Мелкозерова, колись тісно пов'язаний з Руді Джуліані, адвокатом і другом Трампа, колишнім мером Нью-Йорка.
«Він і люди з його оточення вважають, що Україна стала причиною всіх проблем Трампа», — каже Парнас.
Радник Трампа на зарплаті у Януковича
Щоб зрозуміти, з чого все почалося, треба коротко зупинитися на постаті Пола Манафорта, американського лобіста і юриста, якого, як пише The Washington Post, Трамп хоче найняти у свій передвиборчий штаб як радника.
Манафорт вже вдруге працюватиме в кампанії Трампа — на чолі виборчого штабу республіканського кандидата в президенти він вже стояв у 2016 році. Однак через кілька місяців був звільнений. За приховування факту, що раніше працював лобістом проросійських політиків з України.
Якщо бути точним, Манафорт працював на колишнього президента України Віктора Януковича, який сумнозвісно втік з батьківщини до Росії після Майдану 2014 року. Саме після втечі у київському штабі Партії регіонів Януковича було знайдено те, що громадськість запам'ятала як «чорну» бухгалтерію. У ній від руки був написаний список таємних платежів партії Януковича українським чиновникам, телезіркам, законодавцям, журналістам і… Манафорту, який, як стверджувалося, щонайменше 22 траншами отримав орієнтовно 12,7 мільйона доларів.
Незручні зв'язки
У США цю справу оприлюднила газета New York Times у серпні 2016 року — за кілька місяців до фінального протистояння за президентське крісло між Дональдом Трампом і Гілларі Клінтон. Очевидно, що розкриття причетності довіреної особи Трампа до проросійського режиму Януковича поставило кандидата в президенти від Республіканської партії у дуже незручне становище. Адже, як пише Вероніка Мелкозерова, це була «одна з перших історій, які пов'язували Трампа з Україною і, можливо, з Росією та її союзниками; питання, яке не давало йому спокою протягом усього часу перебування на посаді».
Прихильники Трампа, на чолі з ним самим, затято захищаючись, заявили, що «Чорна книга» є фальшивкою, вся ця історія є фальшивкою, і взагалі все це — змова Демократичної партії проти кандидата від республіканців.
«Рашагейт» і електронне листування Гілларі
Ще одною перешкодою у відносинах Трампа з Україною став «Рашагейт» (Russiagate). Ця справа, яка вибухнула у 2016 році, стосувалася втручання російських спецслужб у президентські вибори в США, що відбулися восени того ж року. Федеральні слідчі та американські спецслужби довели, що росіяни зламали електронну пошту Національного комітету Демократичної партії, яку пізніше оприлюднив WikiLeaks.
Викрадене листування нібито включало серед іншого офіційні електронні листи Гілларі Клінтон, відправлені з її приватної поштової скриньки.
Подальше розслідування показало, що Трамп був сильно розчарований тим, що зміст електронних листів його суперниці у боротьбі за Білий дім не був опублікований.
У 2017 році, вже будучи 45-м президентом США, він повернувся до цього питання, публічно звернувшись до Росії з проханням допомогти йому знайти ці листи. У будь-якому випадку дії російських служб зіграли важливу роль у перемозі на виборах кандидата-республіканця.
Теорія змови на захист Росії
Манафорт і його люди, намагаючись відвести від штабу Трампа підозри в тому, що він діє в змові з Кремлем, вигадали безглузду тезу: сервери демократів зламали не росіяни, а... українці.
Цю конспірологічну теорію також послідовно і неодноразово озвучував сам Трамп, стверджуючи, що хакерська атака була здійснена з боку України. Тим часом сама Україна продовжує приховувати матеріали, отримані в результаті хакерської атаки.
У 2018 році Манафорт був засуджений у справі про вплив Росії на американську політику — тобто саме у зв'язку з Russiagate. Суд довів його вину в податковому шахрайстві, пов'язаному з приховуванням доходів від роботи на проросійських українців.
Розслідування також виявило, що під час роботи на кампанію Трампа Манафорт мав контакти з агентом російської розвідки Костянтином Килимником. Через два роки, у 2020 році, Трамп помилував Манафорта.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66263e4ccd054015f99fa9ce_shutterstock_745703416.webp)
Ідеальна розмова
Настав липень 2019 року, і відбулася знаменита телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, яку американець пізніше назвав «ідеальною» (perfect phonecall). Під час цієї розмови президент США попросив українського президента про послугу — передати його адміністрації сервер з викраденими у демократів документами, який нібито перебуває у володінні української компанії.
Друга тема, яку Трамп підняв під час цієї розмови, стала справа Гантера Байдена — і опосередковано його батька Джо Байдена, суперника Трампа на майбутніх президентських виборах.
Друге прохання Трампа ґрунтувалося на чутках, які вже деякий час циркулювали в таборі Трампа, що обидва Байдени були корумповані українцями. Ці сенсації начебто підтверджувалися свідченнями такого собі Олександра Смирнова, довіреного інформатора ФБР.
Він розповів, що у 2015 році співробітники української енергетичної компанії Burisma найняли Гантера Байдена, який на той час займався бізнесом у країні, щоб завдяки впливу його батька, тодішнього віце-президента США в уряді Барака Обами, він відстоював їхні інтереси перед українським урядом. За словами Смирнова, за це покровительство Burisma заплатила обом Байденам по 5 мільйонів доларів.
15 лютого 2024 року Смірнова заарештувало ФБР за неправдиві свідчення та «створення неправдивих і фіктивних записів» у справі Байдена. За його власним визнанням, він зробив це тому, що йому не подобався Джо Байден.
Я впевнений, що ви розв’яжете цю проблему
Під час телефонної розмови із Зеленським Трамп тиснув на українського президента, щоб Київ, який вже розслідував корупцію проти компанії Burisma, розпочав ще одне розслідування — цього разу проти Байдена-молодшого.
«Я впевнений, що ви розв’яжете цю проблему» — нібито сказав Трамп Зеленському.
Як повідомляється, Зеленський пообіцяв подивитися, що з цим можна зробити, але в підсумку розслідування проти Гантера так і не було розпочато.
Адже Україна ніколи не мала жодних доказів того, що Байден порушив закон.
Зеленський це знає
У світлі всіх цих подій стає зрозумілішим, що ставлення Трампа до України, яке проглядається через блокування його слухняними республіканцями в Конгресі
допомоги Україні або з нещодавніх публічних заяв кандидата в президенти про те, що він «закінчить війну протягом 24 годин» і що в обмін на мир українці повинні повернути Росії землі, які вона вже окупувала.
Зауважимо, однак: це зрозуміло з точки зору самого Трампа, який — як пише Politico, «нелегко прощає і нелегко забуває». Окремим питанням залишається, чи справді Трамп має підстави ображатися на Україну.
Його ставлення до України та президента Зеленського — це, зрештою, плід його власних помилок, інтриг і комбінацій, які зробили його нещасним, а також його міфоманії, зарозумілості, манії величі та схильності до теорій змови. І аж ніяк не ворожість українців.
Який результат всього цього? Той, який дозволяє особистість Трампа. «Зараз Трамп ненавидить Зеленського з пристрастю. І Зеленський це знає», — пише Politico, цитуючи слова Лева Парнаса.
Чому Україна так обтяжує Дональда Трампа, що він готовий призвести до її поразки? «Politico» ставить інтригуючий діагноз
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66263b4e002a9309e54db9bd_B2103CA8-1EB3-454D-A757-887B2489421B_w1080_h608_s%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.webp)
Усього буде виділено 60,84 мільярдів доларів, з яких 49,9 мільярдів підуть на оборонні видатки для України:
- <add-frame>11,3 мільярда доларів підуть на поточні військові операції США у регіоні;<add-frame>
- 13,8 мільярдів доларів — на закупівлю нових систем озброєння, товарів та послуг оборонного призначення;
- 26 мільярдів доларів — на постійний нагляд та підзвітність за допомогу та обладнання, надані Україні.
Також передбачається $7,8 мільярдів доларів прямої фінансової допомоги у вигляді кредиту Україні (бюджетна підтримка).
Після 15 листопада 2024 року американський президент зможе списати до половини суми боргу за кредитом після подання відповідного обґрунтування Конгресу.
Законопроект вимагає від Пентагону/Держдепартаменту надати чітку стратегію США щодо України протягом 45 днів. А також зобов'язує президента США передати Україні ATACMS далекого радіусу дії (тип не вказано) якнайшвидше після його набуття чинності. Президент здатний відкласти передачу, якщо передача ATACMS, на його думку, завдасть шкоди інтересам національної безпеки США.
Раніше впродовж чотирьох місяців республіканці у Палаті представників блокували проєкт адміністрації Джо Байдена, до якого, окрім допомоги закордонним партнерам, були включені асигнування на посилення заходів проти незаконної міграції та зміцнення південного кордону Штатів.
Тепер законопроєкт розділили на чотири частини, аби голоси «проти» не складалися, як сталося би за єдиного голосування (адже республіканські ізоляціоністи проти допомоги Україні, але за допомогу Ізраїлю. А ультраліві демократи за Україну, але проти допомоги Ізраїлю). І такий хід спрацював: конгресмени ухвалили не тільки законопроєкт про допомогу Україні, але також про допомогу Ізраїлю і підтримку Індо-Тихоокеанського регіону.
Усі чотири поправки до законопроєкту про підтримку України були відхилені Палатою представників.
Помічник секретаря Пентагону з питань міжнародної безпеки Селеста Волландер на днях повідомила, що Пентагон розпочне швидке переміщення боєприпасів, артилерійських снарядів і ракет для протиповітряної оборони, тільки-но Конгрес схвалить допомогу. Зі свого боку президент США Джо Байден пообіцяв підписати законопроєкт без зволікань, тільки він попаде йому на стіл після схвалення Сенатом. А лідер демократів у Сенаті Чак Шумер вже заявив, що Сенат ухвалить допомогу (це має статися у вівторок, 23 квітня).
У залі під час голосування майоріло чимало українських прапорців. А конгресвумен від штату Огайо Марсі Каптур у виступі на підтримку законопроєкту про допомогу Україні навіть зацитувала поему Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим»: «Схаменіться! Будьте люди, Бо лихо вам буде! Розкуються незабаром Заковані люди».
Президент України Володимир Зеленський подякував «кожному і кожній, хто підтримав наш пакет», а також особисто спікеру Майку Джонсону і всім американським серцям, які відчувають, що російське зло точно не повинно вигравати. Також він подякував усій українській команді та всім друзям України. «Ми цінуємо кожен прояв підтримки нашої держави і незалежності, наших людей і нашого життя, яке Росія так хоче закопати в руїнах», — заявив український президент.
Але це ще не всі добрі новини. Конгресмени також проголосували за законопроєкт про використання заморожених російських активів для України. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно ухвалила резолюцію із закликом передати заморожені активи РФ на відновленя України.
Історичне голосування в Палаті представників США відбулося. Переважною більшістю конгресмени підтримали законопроєкт про допомогу Україні. «За» проголосували 311 конгресменів, «проти» — 112. Тепер за законопроєкт має проголосувати Сенат, після чого його пообіцяв максимально оперативно підписати американський президент Джо Байден
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66240ab8da69de6c7e3254d6_USA%20aid%20for%20Ukraine.webp)
Понад 35 людей постраждало, 8 вбито, серед них — дві дитини.
У Синельниківському районі на Дніпропетровщині внаслідок російських ракетних ударів загинуло шестеро людей. У Дніпрі — двоє загиблих, у Кривому Розі — поранені, повідомив голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук. У Нікопольському районі пошкоджено 14 будинків, без світла залишились 30 000 родин. Після обіду агресори спрямували дрон на пожежну машину. На щастя, надзвичайники живі.
Маленький шестирічний хлопчик у Синельникову залишився один, адже інші члени його родини загинули від російської ракети. Мама, бабуся, сестра і брат. Батько помер рік тому. Дитина знаходиться в лікарні з опіками, пораненнями і струсом мозку. Тітка хлопчика по татовій лінії заявила про бажання оформити опікунство.
Після атаки в Дніпрі пошкоджені 6 багатоповерхівок і два приватні будинки, три навчальні заклади, 7 адміністративних та офісна будівлі, ринок, магазини і торговельні павільйони, готель, СТО, а також майже 50 авто.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66227b4a43028b72d626afc2_IMG_20240419_155429_811.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66227b5ab03e00553a9020c4_IMG_20240419_155429_507.webp)
Жорстокі ракетні атаки на міста України відбуваються дедалі частіше. Сьогодні Україна оплакує жертв на Дніпропетровщині
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662291d2778da802b64c8127_IMG_20240419_164505_205.jpg)
«Свідомий вибір іншої смерті». Історія повстання
До війни єврейська громада Варшави була найчисельнішою в Європі та другою у світі після Нью-Йорка: євреї складали близько третини мешканців міста (понад 350 тисяч). Більшість з них не пережила воєнних років.
У створеному в 1940 році варшавському гетто німці ув’язнили понад 400 тисяч євреїв. 22 липня 1942 року нацисти почали депортацію в’язнів до табору смерті Треблінка. Там загинуло 300 тисяч варшавських євреїв. У гетто залишилося десь 60 тисяч — переважно молодих, у розквіті сил (їх залишили, бо вони гарно працювали). Втрачати було нічого. У людей, яких прирекли на смерть у газових камерах, виникла ідея збройного спротиву. За словами Марека Едельмана, одного з керівників повстання, це був свідомий вибір іншої смерті.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662269bee5eae9caa95c5f7a_Stroop_Report_-_Warsaw_Ghetto_Uprising_08.webp)
Коли на початку 1943 року німці почали чергову акцію депортації, вони наштовхнулися на опір бійців Єврейської бойової організації. «Євреї! Окупант починає другий акт вашого знищення! Не йдіть безвільно на смерть! Захищайтеся!» — йшлося у листівці організації.
19 квітня 1943 року напередодні єврейського свята Песах німецькі війська чисельністю дві тисячі осіб підійшли до гетто вже на танках. Але, як зазначає музей POLIN, проти них виступили пів тисячі членів Єврейської бойової організації та 150 бійців Єврейського військового союзу. Повстанці кидали в німців гранати, пляшки з бензином і стріляли з різних точок (зокрема, із будинків і бункерів), не пускаючи нацистів до гетто.
Німці систематично прочісували чергові квартали вулиць, виганяли з будинків мирних мешканців і вбивали повстанців. Будинки спалювали. До знайдених ними бункерів, де окрім бійців переховувались і мирні жителі, вони кидали димові шашки та знищували всіх вибухівкою.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/662269ab6bfbc57dcb20f042_Stroop_Report_-_Warsaw_Ghetto_Uprising_-_26552.webp)
Із звіта командувача німецькими військами Юргена Штропа відомо, що німецькі війська захопили або вбили понад 56 000 євреїв і знайшли 631 бункер. Частину євреїв вбили на місці або відправили до газових камер Треблінки, а частину депортували до трудових таборів.
Лише кільком десяткам повстанців вдалося вибратися з палаючого гетто через каналізацію та підземні тунелі. Деякі з них загинули через доноси, деякі — у партизанських боях, а частина пізніше взяла участь у Варшавському повстанні 1944 року.
На початку травня 1943 року німці оточили бункер штабу Єврейської бойової організації. Сотня бійців задихнулися від диму або покінчили життя самогубством, не бажаючи потрапляти до рук нацистів.
Незважаючи на обмежені запаси зброї, повстанцям на чолі з Мордехаєм Анелевичем, Іцхаком Цукерманом, Тосею Альтманом, Цив'єю Любеткін та Мареком Едельманом вдалося протриматися майже місяць. 16 травня німці підірвали Велику Синагогу, а територію гетто зрівняли із землею.
Чому символом цієї героїчної і трагічної події став жовтий нарцис?
Ідея популяризувати пам’ять про героїчну і трагічну сторінку в житті євреїв і Польщі народилася у співробітників музею історії польських євреїв POLIN. В 2013 році вони провели опитування і з’ясували, що лише 30% мешканців польської столиці знають, що таке повстання у Варшавському гетто.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6622ab5f79feba54e363a607_zonkile-marka-edelmana_abbohdziewicz_repoerter.webp)
Чому саме нарцис? Щороку дев'ятнадцятого квітня один з керівників повстання Марек Едельман, який вижив і дожив до 2009 року, отримував від анонімного адресата букет жовтих квітів. І з часом він і сам став класти до пам'ятника героям повстання саме жовті квіти — найчастіше нарциси. Після смерті Едельмана традицію було вирішено продовжити. Символом пам’яті став нарцис.
«Не дозволимо німцям обирати час і місце нашої смерті». Під цим гаслом 19 квітня 1943 року відбулося повстання у Варшавському гетто, яке увійшло в історію як приклад героїчного опору загнаних у кут людей і найбільше повстання євреїв проти гітлерівців за всю Другу світову війну
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6622a99e38c46ba7461c9948_zonkile%201.jpg)
Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?
Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.
У стосунках з батьками чоловіка головне — повага, а не любов
«Шановні Sestry, насамперед я хочу подякувати вам за те, що ви є! Адже завдяки вам я можу читати про життя моїх співвітчизниць у Польщі. Це шматочок світу, куди ви запрошуєте разом нас і наших польських сестер (хоча також і братів). Мені подобається читати листи, які ви отримуєте, і відповіді психологів, які — наче цілющий пластир для наших травмованих життів.
Тепер я знаю, що це було попередження
Я теж маю проблему, якою хочу поділитися. Я переїхала до Польщі давно — за три роки до війни. Тут я познайомилася з місцевим хлопцем, і три роки тому ми одружилися.
Це була любов з першого погляду. Він працював на рецепції в компанії, куди я прийшла на співбесіду. Коли після зустрічі я виходила, він попросив мій номер телефону на випадок, якщо я раптом не отримаю цю роботу. На щастя, мене прийняли, і відтоді ми нерозлучні.
Марек із багатодітної родини. У нього є троє братів і три сестри. Вони мають близькі стосунки, часто зустрічаються і допомагають у біді. Мене дуже швидко познайомили з родиною. Його батькам уже за 70. Мама народила Марка, коли їй було за 40. Він завжди був для неї дорогим, як зіниця ока. Я почула це від його братів і сестер, коли ми вперше зустрілися. Тоді не звернула на це уваги, але тепер розумію, що це було попередженням.
У мене враження, що свекруха мене просто терпить. Перший приклад. Благословення батьків перед походом до церкви на вінчання. Мама благословляла тільки його, наче мене й не було, наче я не стояла біля нього на колінах. Так само під час кожного сімейного заходу. Вона вітається тільки з Марком, питає його, чи подобається йому те, що вона приготувала. Я ж для неї не існую.
Я хотіла їй якось догодити і під час однієї зустрічі почала допомагати їй на кухні, носити тарілки і подавати на стіл. І їй сподобалось. Вона з усіма сиділа за столом і наказувала мені, що робити. Звела мене до ролі офіціантки, і, мабуть, це єдина роль, яку вона знає у своїй родині.
Я б хотіла, щоб моя свекруха змінила своє ставлення до мене
Коли я поскаржилася Марку, він сказав, що поговорить зі своєю мамою. І, мабуть, він це зробив, тому що під час наступної зустрічі вона вже не бажала моєї допомоги, але її ставлення до мене не змінилося. На щастя, ми живемо окремо.
Я рада, що у мене є люблячий чоловік, який навіть запропонував перестати відвідувати своїх батьків разом, якщо мені це незручно. Я знаю, що сім'я для нього дуже важлива, і знаю, як багато для нього означає такий жест. Я не хочу, щоб він почувався погано, але я б хотіла, щоб моя свекруха змінила своє ставлення до мене.
Не маю сміливості поговорити з нею сама, бо паралізована страхом. Я боюся, що почую слова, які розділять нас назавжди. Що я можу зробити, щоб переконати її? Я впевнена, що будь-яка інша жінка на моєму місці поводилася б так само. Мені здається, що через стільки часу моя свекруха вже має зрозуміти, що Марек налагодив своє життя і щасливий зі мною. Що з нею не так? Чи, може, я забагато прошу?»
Яна Малицька, дитячий та підлітковий психолог на Avigon.pl:
Шановна читачко, що таке шлюб?
Союз між двома особами протилежної статі, укладений відповідно до чинного законодавства, що передбачає певні взаємні права та обов'язки, встановлені правилами та звичаями. Повторюсь — «між двома», без мами, тата, тільки ви і він.
Не можна налаштовувати чоловіка проти матері
З ваших слів я бачу, що сварки між вами з чоловіком немає, у вас все гаразд. У сім'ї панує любов. Це найголовніше. Ще одна дуже важлива перевага — ви живете окремо, вам не потрібно зустрічатися щодня у побуті.
Ви пишете, що вашій свекрусі вже за 70. Людину такого віку важко переконати змінити свою точку зору. Справа не тільки в тому, що ваш чоловік — улюблений син вашої свекрухи, але також в тому, що він з нею поряд вже понад 30 років.
Якщо ви хочете, щоб у вашій родині все було добре, не можна негативно налаштовувати чоловіка на його матір. Намагайтеся на сімейних зустрічах завжди показувати себе з кращого боку. Тільки так ви зможете бути найкращою невісткою і найкращою дружиною для свого чоловіка.
Натомість тільки-но ви почнете негативно говорити про свою свекруху, все може обернутися проти вас. Це може змусити вашого чоловіка задуматися про ваші стосунки. У цій ситуації потрібно діяти тільки з любов'ю, тільки з добрими словами і намірами. Тоді правда буде на вашому боці. Ви маєте бути мудрою, аби зберегти свою сім'ю.
Свекруха не зобов'язана любити всіх навколо
Що з нею не так? На таке запитання немає відповіді. У кожного з нас є свої переваги і недоліки. Вона любить своїх дітей більше за життя і не зобов'язана любити всіх навколо.
Те саме можна сказати про вас. Ви дуже любите свого чоловіка, але не зобов'язані любити його матір. З вашого боку має бути тільки повага до його матері, адже вона його народила, виховала і тепер у вас такий чудовий чоловік. Людину неможливо змусити поважати когось, як неможливо нав'язати їй інші почуття. Ким би ця людина не була.
Посилання на сторінку експерта: https://avigon.pl/ specialist/yana-malytska
«Свекруха народила Марка, мого чоловіка, коли їй було вже за сорок. Він завжди був для неї дорогим, як зіниця ока. Я почула це від його братів і сестер, коли ми вперше зустрілися. Тоді я не звернула на це уваги, але тепер розумію, що це було попередженням»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6620a671a30ae07f00c0614c_drachkovska%20svekruha.jpg)
Росія вдарила по Чернігову трьома «Іскандерами». У місті зруйнована восьмиповерхова будівля, пошкоджені чотири багатоповерхівки, лікарня, заклад освіти та десятки автівок. Відомо, що серед потерпілих є діти.
Серед 18 загиблих внаслідок російського обстрілу — 25-річна лейтенант поліції. Жінка жила в сусідньому будинку, перебувала вдома на лікарняному. Вона загинула внаслідок осколкового поранення.
«На жаль, кількість загиблих може зрости. І цього не було б, якби Україна отримала достатньо засобів ППО, а рішучість світу в протидії російському терору теж була достатньою», — заявив Президент України Володимир Зеленський.
Щире співчуття родинам усіх загиблих внаслідок російської атаки.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661fb73546dcc1298a58b006_IMG_20240417_131036_996.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661f95322d1be85612a4ed5b_IMG_20240417_110933_109.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661fb7557ff00eade77c9698_FB_IMG_1713353351210.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661f95496559666d9bc4dcfc_IMG_20240417_110933_459.webp)
18 загиблих і понад 78 травмованих, серед яких є діти
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661f9a170ec73e128f2e750c_IMG_20240417_113931_875.jpg)
До кінця 2022 року ВВП України скоротився приблизно на 30%, а інфляція різко підскочила з 10% до 26,6%. Понад десять мільйонів українців були змушені залишити свої домівки, а рівень безробіття зріс до 24,5%. Національний банк України девальвував валюту країни: із 29 до 36,57 гривень за долар США.
Однак після цього похмурого початку українська економіка почала показувати ознаки стійкості та відновлення
У грудні 2023 року Міжнародний валютний фонд виявив, що, незважаючи на міріади проблем, макроекономічні індикатори України виявилися «сильнішими, ніж очікувалося». МВФ переглянув прогноз темпів зростання ВВП України на 2023 рік із 2% до 4,5%, очікуючи, що інфляція знизиться до 5,5%.Завдяки уповільненню темпів інфляції Національний банк України ввів замість фіксованого обмінного курсу «керований гнучкий» курс. Відсоткові ставки впали з 25% на початку 2023 року до рівня близько 15%.
Тим часом, економіка Росія демонструє ознаки перенапруги. Як кажуть у доповіді міністерства фінансів США, економіка Росії зараз на 5% менша, ніж вона могла б бути, якби президент Владімір Путін не напав на Україну. У цій ж доповіді наголошується, що санкції справді стримують темпи зростання економіки Росії, викликавши підвищення відсоткових ставок (16% у грудні 2023 року) та послаблення рубля. У період із січня по жовтень 2023 року курс зріс із 69 рублів за долар до 100 за долар.
Далі обмінний курс знизився до рівня 88-93 рублів за долар, що пояснюється спробами центробанку Росії зміцнити валюту шляхом запровадження контролю над рухом капіталів. Російські експортери у 43 галузях сьогодні зобов'язані обмінювати 90% одержаної іноземної валюти на рублі. Цей радикальний тактичний захід (введений поспіхом) свідчить, що хмари невизначеності будуть і надалі нависати над фінансовою системою Росії, загрожуючи подальшою дестабілізацією курсу рубля.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661d32b1bc5774127fefdb4f_Anastasia_Fedyk_syndicate_sestry.webp)
Безпосередні причини економічних проблем України та Росії дуже різняться, але зрештою всі вони стали результатом особистого рішення Путіна розпочати війну.
Для України центральним є той факт, що бойові дії ведуться майже винятково на її території, а Росія завдає прямих ударів по українських виробничих об'єктах, транспортних шляхах, освітніх установах тацивільній інфраструктурі. Збитки від авіаційних ударів Росії по українській енергетичній інфраструктурі взимку 2022 року далеко не обмежувався руйнуванням конкретних об'єктів. Окрім прямої шкоди на суму 8,8 млрд доларів США було завдано збитків малому бізнесу: багато малих підприємств були змушені закритися або значно змінити свою діяльність. Ці збої призвели до серйозних макроекономічних наслідків. За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів,податкової та митної політики, щодня «блекаут» загрожував економіці «втратою понад 200 мільйонів доларів».
На той момент Україна виявила стійкість. А потім вона відновила щонайменше 62% зруйнованих ТЕЦ, 68% гідроелектростанцій та 80% ліній електропередач. Втім, російські авіаудари, як і раніше, створюють гостру загрозу для тих частин країни, де немає адекватної протиповітряної оборони. Окрім того, російські атаки призвели до збоїв в українському експорті. Україна є одним із найбільших у світі постачальників зерна; на зерновий експорт припадає на в середньому приблизно 10% річного ВВП України. Після лютого 2022 року російський військово-морський флот перешкоджав відправленню 20 мільйонів тонн українського зерна через Чорне море, а також знищив «тисячі тонн зерна», яке зберігалося в українських портах.
Однак після того, як у липні 2023 року Росія вийшла з організованої ООН «Чорноморської зернової ініціативи», Україна вже за місяць зуміла відкрити новий коридор морських поставок. За даними Бріджит Брінк, посла США в Україні, до середини січня цим маршрутом було відправлено вже 16,5 мільйонів тонн зерна, тоді як результатом похованої ініціативи ООН стало постачання лише 33 мільйонів тонн за цілий рік. Економічні перспективи України залишаються світлими, незважаючи на спроби Росії затьмарити їх.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661d32cf6d9593312a210afd_Yuriy_Gorodnichenko_syndicate_sestry.webp)
Що стосується Росії, то там більшість економічних втрат стали результатом своїх управлінських помилок, і навіть санкцій Заходу. Аналітики зазначають, що через військові втрати та масові втечі від призову Росія зіткнулася з «демографічною кризою». Крім того, економіку країни послаблює зниження нафтогазових доходів, а також постійний, задушливий дефіцит запчастин та обладнання, які виробляються на Заході. Економічні санкції не змогли зупинити війну, але вони призвели до серйозних проблем у російській економіці.
Зрозуміло, всі ці проблеми Росія сама на себе накликала. Вона безумовно не виграє цю війну — ні на військовому, ні економічному фронтах.
Україна ж починає відновлюватись після першого шоку, і якщо активна допомога Заходу буде продовжуватися, тоді вона отримає перевагу у війні на виснаження
Однак не варто помилятися: Україна терміново потребує посилення військового потенціалу для захисту своїх громадян та економіки від російських авіаударів. Системи ППО, надані США, Норвегією, Німеччиною та іншими країнами, зіграли життєво важливу роль у нейтралізації російських атак на українську енергетичну інфраструктуру цієї зими. Крім того, Україні потрібно розширювати можливості завдання ударів по військово-промисловому комплексу Росії з метою зниження інтенсивності російських авіаударів.
Зі свого боку, Захід зобов'язаний продовжувати надавати фінансову та військову допомогу Україні, і йому слід продовжити закручування гайок економічних санкцій, щоб позбавити Росію ресурсів, необхідних для ведення агресивної війни. Вторинні санкції можуть відіграти центральну роль у контролі за дотриманням існуючих обмежень проти російської торгівлі та фінансів. Усі перелічені заходи не тільки реально здійсненні, а й терміново необхідні для того, щоб допомогти Україні захистити себе.
Анастасія Федик — асистентка-професорка фінансів у Каліфорнійському університеті в Берклі.
Юрій Городниченко — професор економіки у Каліфорнійському університеті в Берклі.
Вже більше двох років Росія веде повномасштабну агресивну війну проти України, атакуючи її промислові та інфраструктурні об'єкти, а Україна демонструє стійкість, незважаючи на завдані їй величезні військові та економічні збитки.
![МВФ, системи ППО, військовий потенціал, перемога](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661d3aa8966b42267a9de78e_EN_01564149_4855%20(1).jpg)
«Українці борються за своє існування. На території, яку окупувала, Росія катує українських громадян, викрадає українських дітей та вбиває українських лідерів. На територію, до якої може дістатися зі своєю зброєю, Росія завдає ударів по мирним мешканцям і рятувальникам. Російські ракети, безпілотники та бомби руйнують церкви та пам’ятники Голокосту. Російська окупація загрожує мусульманам України, кримським татарам.
Російські лідери відкрито кажуть, що їхня мета — знищення української держави та знищення українців як народу. Російські пропагандисти чи не щодня погрожують геноцидом. Прямо зараз Росія використовує ракети та плануючі бомби, щоб знищити старовинне та прекрасне місто Харків, де колись проживало 1,5 мільйона людей, так само, як Росія знищила Маріуполь, Алеппо та Грозний.
Українці теж борються за нашу безпеку і свободу кожного. Опираючись російській диктатурі, вони показують, що демократія може захистити себе. Захищаючи свої кордони, вони захищають міжнародний порядок і стримують хаос. Борючись з Росією один на один, вони захищають Європу. Показуючи, наскільки важкими є наступальні операції, українці зменшують ймовірність китайської війни на Тихому океані. Вони ведуть війну проти ядерної держави і цим зменшують ймовірність розповсюдження ядерної зброї та ядерної війни.
Збройні сили України захищають основні американські інтереси. Вони роблять речі, які американці не можуть зробити самі. Вони прийняли на себе всю атаку Росії і цим унеможливлюють інші війни в Європі. Вони стримують Китай, жодним чином не провокуючи Пекін. Показуючи, що ядерній державі можна протистояти, вони вчать інші країни, що їм не потрібно створювати ядерну зброю. Два роки українці захищали нас, як свій народ.
Більшість американців це розуміють і хочуть допомогти Україні. І більшість обраних представників також.
Але ми підводимо українців. Минуло понад 470 днів з моменту провалення Конгресом голосування за підтримку України. Це більша частина часу з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року. За час нашої бездіяльності Росія відновила свою армію. Вона готує новий наступ, випробовуючи Україну на всьому фронті та незаконно використовуючи газ CS, щоб вигнати українських солдатів з окопів.
Якщо Росія прорветься, це буде наша вина. І тоді ми зрозуміємо, що ми втратили.
Усе, що для нас робить Україна, можна повернути назад. Якщо Україна зазнає поразки, ми опинимося в набагато небезпечнішому світі. Це буде світ, де ми можемо очікувати війни в Європі та війни в Азії. Світ, в якому Росія може перекрити продовольство на Близький Схід і в Африку, що його зараз постачає Україна. Світ без правил і світ, повний ядерної зброї.
І тоді буде надто пізно зробити те, що зараз легко: допомогти союзнику, який веде боротьбу свого життя, ухваливши закон у Конгресі. Витратьте приблизно один нікель долара Міністерства оборони, приблизно один пенні із загального бюджетного долара, більша частина якого в будь-якому випадку залишається в Сполучених Штатах.
Ми не повинні підвести наших союзників. В усьому світі всі дивляться і вірять, що Україна — це легкий вибір для нас. Це демократія, і ми стверджуємо, що підтримуємо демократії. Її солдати роблять для нас те, чого ми не можемо зробити самі. Україна воює сама, а не просить американських військ. Те, що Америка має зробити, щоб підтримати Україну, є мінімальним. Якщо ми не зможемо виконати наші зобов’язання перед Україною, ніхто не повірить, що ми підтримуватимемо когось із наших союзників у майбутньому. Це зменшить до нас довіру і створить світ війни.
А українці — вражаючі союзники. Вони добре воюють на дуже довгому фронті. Вони очистили Чорне море від російського флоту, дозволивши українському сільському господарству годувати Близький Схід і Африку. Вони розробили та застосували власну зброю. Вони роблять усе можливе по-людськи і кожного дня несуть болючі людські втрати. Але їм потрібні речі, які тільки ми можемо забезпечити, щоб продовжувати боротьбу.
Українці дають нам шанс. Шанс для американців вчинити правильно, для них, для нас, заради порядності, заради людяності. Україна може захистити себе і забезпечити стабільність у всьому світі. Але якщо ми дозволимо Україні програти, ми накликаємо катастрофу для них і катастрофу для себе.
Цього тижня Конгрес повернувся до засідання. Часу мало, і нові небезпеки можуть настати дуже швидко. Разом ми закликаємо Конгрес вчинити правильно — прямо зараз. Підтримайте Україну».
Підписи:
Френсіс Фукуяма, політолог
Тімоті Снайдер, історик
Барбара Стрейзанд, акторка і співачка
Вігго Мортенсен, актор
Гурт Imagine Gragons
Шон Пенн, актор
Джей Джей Абрамс, кінорежисер
Хосе Андрес, шеф-кухар і активіст
Мона Шарен, журналістка
Габріель Картеріс, акторка та профспілковий лідер
Гіларі Суонк, акторка
Розаріо Доусон, акторка
Феліція Дей, акторка та письменниця
Дуг Фірс, колишній радник з внутрішньої безпеки
Джонатан Сафран Фоер, прозаїк
Марк Хемілл, актор
Гейл Енн Херд, продюсер
Дара Хосровшахі, підприємець
Вільям Крістол, письменник
Ерік Едельман, дипломат
Скотт Келлі, астронавт
Даніель Любецький, підприємець
Майкл Макфол, політолог
Кейт Маккіннон, акторка
Алісса Мілано, акторка
Паттон Освальт, комік і актор
Філіпс О'Браєн, військовий історик
Бред Пейслі, музикант
Сергій Плохій, історик
Іванна Сахно, акторка
Ерік Шмідт, філантроп
Лієв Шрайбер, актор
Террелл Джермейн Старр, журналіст
Пітер Венер, письменник і активіст
Кетрін Віннік, акторка
Міша Коллінз, актор
Photo: LIBKOS/AP/East News
35 відомих митців, активістів, науковців й інтелектуалів закликають Конгрес США фінансово допомогти Україні. Нижче Sestry публікують лист, підписаний ними
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6617f0a2ed201484a17025ee_letter%20of%20stars.jpg)
Ви втратили найближчих людей? Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти, попросити підтримки? Потребуєте поради, підтримки?
Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам (redakcja@sestry.eu), і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком, який полегшить ваше життя за кордоном і допоможе почати вирішувати проблеми. Ми публікуємо наступний лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.
Секс як перешкода в стосунках
Мої батьки загинули в аварії, я не маю братів і сестер, тож мене нічого не тримало, коли я переїхала до Польщі.
Коли почалася війна, я дистанціювалася. Майже не читала новин і уникала цієї теми. Згодом зрозуміла, що з тих пір як я втратила батьків, моя психіка ніби відштовхує погані новини, заперечує їх. Можливо, це недобре, але мені так легше справлятися з життям.
Тут я зустріла хлопця, з яким вже понад рік. Спочатку все між нами було чудово.
Ми були зачаровані одне одним, відчували метеликів у животі. Мій партнер довгий час уникав статевого акту, а для мене секс важливий. Тому вперше все відбулося з моєї ініціативи. І минуло швидко й коротко...
Я була трохи розчарована, але пояснила собі, що перший раз через стрес може бути всяке. Ми ще не знали потреб одне одного, перехвилювалися. На жаль, вдруге все теж трапилось з моєї ініціативи і теж блискавично.
Він дуже добре ставиться до мене, допомагає, і взагалі він файний. Романтичний, ніжний, уважний — приміром, може принести без приводу квіти. Але секс з ним не приносить задоволення. З уривків розмов про його минуле та про двох його колишніх партнерок (я — третя), я можу зробити висновок, що ці дівчини пішли від нього, і що секс ніколи не був для нього на важливому місці.
Його попередні подруги розійшлися з ним приблизно через рік стосунків. Цікаво, скільки витримаю я. Я намагаюся бути активною в ліжку, а не лежати, як колода. Завжди ношу сексуальну білизну, створюю приємну атмосферу, але для нього цього виявляється недостатньо. Іноді мені доводиться багато працювати, щоб досягти його «бойової готовності», але наш статевий акт закінчується за кілька секунд.
Я дедалі більше переконуюсь, що у нього проблеми з ерекцією, але уникаю цієї теми. Після сексу він іде до ванни, ніби нічого особливого не сталося. Немає ні обіймів, ні поцілунків, наче він хоче якнайшвидше про це забути. Мені здається, що він відчуває моє розчарування, але уникає розмови зі мною. Чесно кажучи, я не знаю, як порушити цю тему. Як ми можемо допомогти йому і нам?
Дорота Костжева, психолог на платформі Avigon.pl:
Шановна читачко, мені дуже шкода ваших батьків. Я розумію, що тема війни дуже важка, адже може викликати спогади про нещасний випадок і смерть ваших батьків.
Але повернімося до ваших стосунків, тому що це те, про що, в основному, ваш лист. Ви пишете, що для вас секс важливий, тому яким би хорошим, романтичним і ніжним не був ваш партнер, це повною мірою не замінить вам сексуальну сферу. Не дивно, що ви стурбовані ситуацією.
Ви запитуєте, як грамотно підняти з ним цю тему. Адже питання, безумовно, потребує вирішення. І відкрита, чесна розмова, заснована на безумовній повазі, прийнятті та розумінні, є ключем до вирішення ситуації. До такої розмови варто заздалегідь добре підготуватися:
Виберіть правильний момент
Справа не в очікуванні ідеального моменту, а в його створенні. Оберіть час, коли ви обидва можете поговорити неспішно та наодинці, коли ніхто вас не перебиває.
Цінуйте свого партнера
Перед розмовою варто подумати, що ви цінуєте у своєму партнері, за що ним захоплюєтеся, що вам у ньому подобається, чому для вас важливі стосунки з ним, і з цього почати розмову.
Поділіться своїми проблемами
Тут варто згадати про свої занепокоєння. Наприклад, про те, що ви написали в листі, що ви не зовсім знаєте, як підняти цю тему, що вам некомфортно, що ви боїтеся реакції партнера, але ви вирішили це зробити. У будь-якому випадку поруште це питання, тому що ваше сексуальне життя важливе для вас. Висловлюйте свої потреби, не звинувачуючи та не пояснюючи невдачі вашого партнера за нього.
Далі важливо, щоб ви говорили про свої сексуальні потреби, не звинувачуючи та не засуджуючи свого партнера. Наприклад: мені потрібні поцілунки та обійми після статевого акту, тому що тоді я відчуваю себе коханою, мені подобаються певні види пестощів, це приносить мені задоволення тощо.
На цьому етапі замість того, щоб формулювати свої думки та інтерпретації щодо причин невдач вашого партнера, було б гарною ідеєю поставити йому відкрите запитання. Наприклад: що тобі подобається в нашому сексуальному житті? Що я можу зробити по-іншому, щоб тобі це сподобалося? Розкажіть про свої потреби тощо.
Речення, які я написала, є лише прикладами, щоб проілюструвати тон, в якому така розмова може відбуватися.
Співчуття, розуміння і терпіння
У такій розмові дуже важливо продемонструвати емпатію, відкритість до різних точок зору, терпіння та бажання пізнати одне одного. Варто пам'ятати, що ваш партнер також може почуватися незручно в цій розмові.
Чому терпіння таке важливе? Тому що одна розмова може не зробити ваше сексуальне життя задовільним із завтрашнього дня. Зміни можуть зайняти час. Також може виявитися, що вашому партнеру знадобиться час, і він не зможе поговорити про це відкрито, коли ви вперше спробуєте порушити тему. Може виявитися, що варто звернутися до спеціаліста, наприклад, до сексолога, або подумати про терапію пари, якщо всі розмови закінчаться невдачею.
Посилання на сторінку психолога: https://avigon.pl/ specialist/dorota-kostrzewa
«Мій партнер дуже добре ставиться до мене, він чудовий. Романтичний, приносить квіти, проявляє ніжність. Але секс з ним жахливий. Мені цікаво, чи є сенс продовжувати стосунки чи краще їх припинити»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6617dbb6ebf9f567920af211_drachkovska%20sex.jpg)
Дві трагедії в один день
Бортом президентського літака Ту-154М польська державна делегація летіла на жалобні урочистості з нагоди 70-річчя Катинського злочину — масового розстрілу польських офіцерів в 1940 році.
Під час Другої світової керівництво комуністичної партії наказало НКВД вбити приблизно 22 000 польських громадян пострілом у потилицю. Місцем цього жахливого злочину стала Катинь — село в Росії, розташоване за 18 кілометрів від Смоленська, адже саме там у 1943 році були виявлені масові поховання. Страти відбувалися і в інших місцях, проте Катинь стала символом для всього злочину.
Пам’ять про Катинський розстріл зберігалася людьми багато років попри те, що після війни Польща опинилась під комуністичним режимом, який приховував правду. Тільки 1990 року Михайло Горбачов визнав відповідальність НКВД за цей злочин.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66167ddc78d391753398f539_katastrofa-smolenska3.webp)
Після падіння комунізму демократично обрана польська влада надала великого значення вшануванню пам’яті трагічних подій. Урочистості організували як у Польщі, так і на місці загибелі убитих. І в 2010 році державна делегація Польщі летіла вшанувати їхні могили з нагоди 70-річчя трагедії.
Польська сторона хотіла надати урочистостям належного значення та привернути увагу громадськості до історії злочину. Тому взяти участь у церемонії на цвинтарі було запрошено людей, які відзначилися у боротьбі за збереження пам’яті про Катинь.
10 квітня 2010 року о 8:41 за варшавським часом літак, який перевозив польського президента, високопосадовців, представників релігійних громад, збройних сил і родини загиблих у Катині розбився за кілька сотень метрів від злітно-посадкової смуги під час спроби приземлитися в аеропорту Смоленська.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66167e2a914bc2f74bfa3693_Katastrofa_w_Smole%C5%84sku.webp)
Опівдні цього ж дня у Кракові пролунав найбільший у Польщі дзвін Сигізмунд, який б’є виключно у найважливіші для країни моменти. В країні оголосили тижневий траур. До Президентського палацу стали приходити люди зі свічками і квітами. Їх було дуже багато і вони плакали. Це був один з моментів в історії Польщі, коли суспільство згуртувалося, а політичні чвари відступили.
Тіла загиблих одне за одним поверталися до Польщі. Президент і його дружина були поховані у склепі на Вавелі в Кракові. Поруч із саркофагом президентського подружжя встановлено табличку з іменами й написом: «Тіла сплять, душі пильнують».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66167e03b69d3afac251aae4_pogrzeb-1024x770.webp)
Головне фото: Kuba Atis/ Agencja Wyborcza.pl
Вранці 10 квітня 2010 року світ облетіла новина про катастрофу польського урядового літака біля міста Смоленськ у Росії. Сьогодні в Польщі відзначають 14 річницю цієї трагедії, в результаті якої загинули польський президент Лех Качинський з дружиною та ще 94 людини. Смоленська катастрофа стала для Польщі найдраматичнішою подією з часів Другої світової війни.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661695fa3753778e96961632_Rocznica%20katastrofy%20smolenskiej-sestry.jpg)
Інтенсифікація атак російських безпілотників з кінця березня завдала величезної шкоди енергетичній інфраструктурі України. ДТЕК, найбільший виробник електроенергії в країні (постачає 20 % електроенергії в країні), щойно оголосив, що втратив 80 % своїх генеруючих потужностей, а 5 з 6 вугільних електростанцій серйозно пошкоджені. Усунення пошкоджень лише в Харківській області коштуватиме 300 мільйонів доларів США і займе до восьми місяців роботи.
За оцінками Світового банку, з початку повномасштабного російського вторгнення втрати електроенергетичного сектору України склали 12 мільярдів доларів США.
Потрібні гроші та гарантії
Україна втомилася від цього замкненого кола, вже розглядаючи ремонт пошкоджених вугільних електростанцій лише як тимчасове рішення. Вона хоче рухатися вперед, докорінно трансформуючи свій енергетичний сектор. Вона має намір побудувати сотні вітрових і фотоелектричних станцій, замість великих вугільних електростанцій.
Проблема в тому, що хоча організаційно та кадрово Україна готова до такої революції вже зараз, війна закриває її компаніям доступ до капіталу та страхових гарантій для нових інвестицій. Про це в інтерв'ю виданню Politico зазначив Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК. За його словами, Євросоюз, а також Європейський банк реконструкції (ЄБРР) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) повинні фінансово підтримати Україну в цьому проєкті, надавши їй доступ до капіталу і гарантії, що обмежують ризики.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661649c11a7a3db1bb1cf4c6_ruinuvannia_rosiyeyu_dtek.webp)
Переваги «зеленої» дисперсії
Тимченко стверджує, що розподілена зелена енергетика в Україні мала б свої переваги. По-перше, росіяни не зможуть вивести з ладу українську енергосистему, завдаючи ударів по об'єктах, яких будуть сотні по всій країні. По-друге, це був би потужний модернізаційний стрибок для України, і вона пішла б шляхом, який Європейський Союз визначив як пріоритетний. Приєднавшись до ЄС у майбутньому, Україна вже буде країною, яка значною мірою відповідатиме його енергетичним та екологічним стандартам.
Сам ЄС, як підкреслює Максим Тимченко у своєму інтерв'ю виданню Politico, також виграє від цього, оскільки Україна вироблятиме «зелену» енергію і для ЄС, а це прискорить енергетичний перехід усього Співтовариства
Тому гра варта свічок, тим більше, що Україна вже мала успішний дебют у цій сфері. У травні 2023 року ДТЕК у співпраці з урядом Данії запустив вітроелектростанцію потужністю 114 мегават у Миколаївській області. Очікується, що після розширення потужність цієї станції збільшиться до 500 мегават у 2025 році.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/661649819c7c2a9e65d7caf9_dyrektor_dtek_maksym_tymchenko.webp)
Україна не чекає
Що про все це говорять адресати звернень Тимченка? Єврокомісія поки що не бажає коментувати це питання, хоча нагадує, що нещодавно звернулася до країн ЄС із закликом сильніше підтримувати Україну в енергетичних питаннях. ЄІБ вустами свого речника нагадав, що банк нещодавно взяв на себе зобов'язання виділити Україні 2 млрд євро на ремонт критично важливої інфраструктури. Натомість речник ЄБРР досить туманно заявив, що його компанія «розглядає можливість подальшої надзвичайної підтримки... для стимулювання інвестицій приватного сектору в [український] сектор відновлюваної енергетики».
Таким чином, млини європейської бюрократії мелють повільно, але, можливо, позиція самої України, яка не чекає без діла на західні гроші, спонукає політиків до дій. Так, Тимченко оголосив, що його компанія має намір подати «величезний позов» проти Росії за шкоду, яку вона завдала енергетичній інфраструктурі ДТЕК з 2014 року.
А про здатність ДТЕК бути ефективним свідчить те, що міжнародний суд присудив йому $267 млн відшкодування збитків за незаконне захоплення Росією активів цієї української компанії в Криму.
Зі статтею Politico можна ознайомитися тут.
Цей цикл повторюється з осені 2022 року: Росія сезонно бомбардує українські електростанції, часто позбавляючи багатьох українців електроенергії та тепла на тижні. У свою чергу, ці люди відновлюють пошкодження ціною великих зусиль і витрат — лише для того, щоб через деякий час знову зіткнутися з хвилею бомбардувань. Ось чому Україна каже: «Досить! Ми хочемо відновлювану енергію», — пише журнал Politico.
![ДТЕК, зелена енергетика, енергосистема України, відновлювальна енергетика](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6616481eb1a486ba068a20b9_prymorska_dtek.jpg)
Через два роки після російського повномасштабного нападу на Україну війна продовжує мати руйнівні наслідки для українських дітей. Активні бойові дії, обстріли та бомбардування загрожують дітям та їхнім родинам, особливо у прифронтових громадах. 3,7 мільйона людей залишаються переміщеними особами в Україні, а діти продовжують стикатися з підвищеним ризиком розлуки сімей, насильства та нерозірваних боєприпасів. Коли ці діти опиняються в інших країнах, місцеві вихователі у дитсадках та вчителі в школах мають вміти з ними працювати.
Зараз у Польщі 180 тисяч українських дітей відвідують державні польські школи та дошкільні заклади. Цієї осені через зміни закону до них додадуться ті, хто до цього навчався тільки онлайн в Україні. Щоб підтримати цих учнів, UNICEF представив інтернет-платформу Learning Passport. Тут вчителі можуть отримати доступ до ресурсів і тренінгів, спеціально розроблених для розвитку їхніх навичок покращення міжкультурної комунікації та підтримки учнів — особливо тих, хто зіткнувся з травмою, стресом і важкими ситуаціями через війну в Україні.
Польща стала першою країною в світі, яка запустила версію Learning Passport спеціально для вчителів
«У Польщі в кожному третьому класі є мінімум один український біженець, — розповідає Франческо Кальканьо, керівник відділу освіти Управління реагування на біженців UNICEF у Польщі. — Тому вчителям необхідно вдосконалювати свої навички мультикультурного спілкування. А також вміти діагностувати складні емоції та реагувати на них, розпізнавати ситуації, які можуть вимагати спеціалізованого втручання. Learning Passport пропонує курси саме для цих потреб».
Польські вчителі розповідають, що здебільшого не знають, як грамотно працювати з дітьми з травмою війни, адже це для них новий досвід, якому нікого не вчили. Але допомогти українським дітям хочеться, вони потребують інтеграції, шукають собі друзів і сильно переживають, якщо їх не приймають місцеві однолітки. Вони нерідко бувають замкненими, надто вразливими. Плюс їх треба вміти захистити від булінгу, допомогти їм опанувати техніки розслаблення та подолання стресу, а місцевим учням — прийняти цих дітей як своїх.
«Вчителі в Польщі потребують не тільки професійної підтримки — як правильно поводитись в тих чи інших ситуаціях з українськими дітьми, але й підтримки емоційної. Адже завдяки їхній емоційній стабільності виростуть емоційно стабільні діти», — впевнена тренерка платформи Learning Passport Аурелія Шокал.
Зараз Learning Passport представлений вже в 40 країнах. Доступ до платформи безкоштовний і можливий польською, українською й англійською мовами. Після закінчення курсів вчитель отримує сертифікат, затверджений Міністерством освіти і науки Польщі.
Learning Passport вже навчив понад 9500 вчителів у Польщі важливим навичкам і знанням, необхідним для подолання травм і стресу в їхніх класах. Використовуючи ці тренінги, вчителі в Польщі вже змогли підтримати 200 000 дітей та підлітків.
Польські вчителі розповідають, що здебільшого не знають, як грамотно працювати з дітьми з травмою війни, адже це для них новий досвід, якому не вчили. Українські діти шукають собі друзів і переживають, якщо їх не приймають місцеві однолітки. Вони нерідко бувають замкненими, надто вразливими. Для допомоги цим дітям і польським вчителям створено онлайн-платформу Learning Passport, де зібрані тренінги роботи з дітьми з травмами війни
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6613b94a1906279749510cb7_learning%20passport%20unicef%20poland%20ukraine.webp)
Зґвалтування (в тому числі групове), сексуальне рабство, побиття і каліцтво статевих органів, кастрація, примушування членів сім'ї бути свідками сексуального насильства над близькими... Росіяни зробили сексуальні звірства поширеною зброєю в Україні, ― пише на сторінках британської газети Катерина Бусол, українська юристка, професорка Києво-Могилянської академії та колишня наукова співробітниця одного із найвідоміших світових аналітичних центрів, що вивчає міжнародні відносини ― Chatham House.
Деякі жертви [зґвалтувань] стверджували, що їм одягали протигази на голову, щоб не було чути їхніх криків або щоб задушити їх (Протокол Конференції Комісії з розслідування в Україні 29 серпня 2023 року)
Це не випадково. Як зазначає авторка, «токсичні гендерні ієрархії» вже давно стали нормою в Росії. Росія ― країна системної та глибоко вкоріненої в суспільстві толерантності до насильства над жінками та сексуальними меншинами. Країна, яка майже декриміналізувала домашнє насильство. Країна, де «переслідування геїв досягло апогею, коли ЛГБТК+ рух був визнаний екстремістським». І в якій фемінізм або рухи за права дітей також називають «екстремістськими».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660ebd455461501f7161bc22_Kateryna_Busol_portret_2022.webp)
Те, що росіяни дозволяють собі в Україні протягом останніх двох років, є крайнім проявом явищ і настроїв, які виникли задовго до війни. Росія не лише заохочує своїх солдатів до зґвалтувань, але й милує і випускає з-за ґрат тих ґвалтівників, які вирішили воювати проти України.
Комісія ООН з розслідування ситуації в Україні вже задокументувала сотні актів сексуального насильства, часто звірячого, скоєних путінськими солдатами над «дівчатками і хлопчиками, жінками і чоловіками у віці від чотирьох до 80 років». Це насильство відбувалося як вдома у жертв, так і в місцях позбавлення волі або на військових постах. Насильство проти ЛГБТК+ людей ускладнювалося широко розповсюдженою насильницькою гомофобією серед росіян. Крім того, дегуманізуючою була риторика злочинців, причому не лише по відношенню до представників сексуальних меншин, яким вони завдавали шкоди.
Іноді ув'язнення починалося з «процедури прийняття» або «прийомки», під час якої і чоловіків, і жінок змушували залишатися оголеними перед іншими протягом тривалого періоду часу (Протокол)
«Таке сексуальне насильство може офіційно кваліфікуватися як воєнний злочин, злочин проти людяності або грубе порушення прав людини. Воно також може становити елемент геноциду або свідчити про геноцидні наміри Росії щодо українців як національної групи», ― пише Бусол.
Проблема полягає в тому, що повідомлення про такі злочини в інших збройних конфліктах та притягнення до відповідальності за них, як правило, є трудомістким процесом. Жертвам часто дуже важко подолати сором, вони часто піддаються соціальній стигматизації, а потреба в їхній безпеці та охороні здоров'я є більш нагальною, ніж притягнення винних до відповідальності.
Тож як зробити пошук справедливості швидшим та ефективнішим? Українська юристка постулює три шляхи.
Деякі жінки, які пережили зґвалтування, вирішили покинути свої сім'ї, домівки та громади через сором і стигму, пов'язані зі зґвалтуванням (Протокол)
По-перше, Міжнародний кримінальний суд, який досі видавав судові ордери на арешт у зв'язку з депортацією українських дітей і російськими нападами на енергетичну інфраструктуру України, повинні робити те саме з особами, які вчинили задокументоване сексуальне насильство.
По-друге, прокурори не лише з України, а й з інших країн повинні мати можливість переслідувати російських сексуальних злочинців ― на основі так званої універсальної юрисдикції. Згідно з цим принципом, будь-яка країна має юрисдикцію щодо осіб, які вчинили чітко визначені злочини, що вважаються особливо небезпечними для міжнародної спільноти. «Прокурори, які працюють над українськими справами по всьому світу, повинні надавати пріоритет сексуальним злочинам», ― зазначає Катерина Бусол.
Жертва одного з інцидентів була вагітною і марно благала солдатів пощадити її. Через кілька днів у неї стався викидень (Протокол)
І третій шлях: дії української системи правосуддя. У вересні 2022 року в Генеральній прокуратурі України було створено спеціальний підрозділ з розслідування воєнних злочинів, пов'язаних із сексуальним насильством. Його очолила прокурор Ірина Діденко. Завдання підрозділу ― зробити так, щоб жертви, які тепер мають більший і простіший доступ до фахівців обох статей (психологів чи прокурорів), більш охоче повідомляли про злочини, скоєні проти них окупантами.
Адже справа, підкреслює Бусол, не лише в тому, щоб переслідувати злочинців, але й захищати постраждалих, розвиваючи їхню чутливість, пам'ятаючи про пережиті травми, вдосконалюючи систему захисту свідків.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660ebe0bd9f6df5eaf3f249c_Tsentr_dopomohy_vryatovanym_Dnipro_Sestry.webp)
З іншого боку, військові сексуальні злочинці та їхні керівники (принципали) також повинні нести відповідальність своїм майном. Те, чим вони володіють, має бути передане безпосередньо людям, яким вони завдали шкоди. Таку форму відшкодування відстоювали, зокрема, два нобелівські лауреати, доктор Деніс Муквеге, конголезький громадський активіст, і Надя Мурад, єзидка та посол доброї волі ООН для жертв торгівлі людьми.
У березні 2022 року в одному із сіл Чернігівської області російські збройні сили окупували будинок жертви протягом 20 днів. Щоночі командир підрозділу спав з 16-річною дівчиною, ґвалтував, душив і бив її, погрожував вбити її родичів, а солдати з його підрозділу вчинили групове зґвалтування (Протокол)
Для київського адвоката проблема російських злочинів і злочинів на сексуальному ґрунті ― це не лише біда, а й своєрідний шанс для України. Адже після війни країна повинна «привести своє кримінальне законодавство у відповідність до міжнародного права, криміналізувавши всі види сексуальних злочинів і запровадивши положення про командну відповідальність, що дасть можливість карати не тільки безпосередніх виконавців, а й їхніх начальників.
На думку дослідниці, Україна має вийти з цієї війни як країна із сучасною, повністю рівною правовою та соціальною системою, що відповідає найвищим демократичним стандартам. Участь жінок в управлінні державою має бути розширена на всіх рівнях, а громадянське партнерство має бути поширене на чоловіків-геїв ― особливо тому, що багато з них захищають батьківщину.
Один з тих, хто вижив, заявив: «Це було зроблено тільки для того, щоб принизити нас як людей» (Протокол)
Тільки тоді з трагедії, яка спіткала багато тисяч українських жінок і чоловіків, вийде якесь тривале добро. Лише тоді зло перетвориться на катарсис, а послання Революції Гідності «Права людини понад усе» ― нарешті буде виконане.
Читайте оригінал статті: https://www.theguardian.com/commentisfree/2024/mar/25/russia-weaponising-sexual-violence-ukraine-values
Використання Росією сексуального насильства як зброї проти українських жінок і чоловіків доводить, що ця війна є настільки ж екзистенційною, наскільки і війною цінностей, ― пише українська юристка Катерина Бусол, в The Guardian
![злочини росіян, геноцид, зґватування, воєнні злочини](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660eba16d44c7956437c4d3d_protesty_voyenni_zlochyny_sestry_shutterstock.webp)
Ви втратили найближчих людей? Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти, попросити підтримки? Потребуєте поради, підтримки?
Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам (redakcja@sestry.eu), і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком, який полегшить ваше життя за кордоном і допоможе почати вирішувати проблеми. Ми публікуємо наступний лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.
Дотикам на роботі є межі
«Я в Польщі більше року. Я приїхала не відразу після початку війни, мені здавалося, що мій край відносно безпечний, але коли розбомбили сусіднє місто, я вирішила виїхати. Я взяла із собою сестру, молодшу за мене на два роки. Спочатку нас добре прийняли, але ми швидко влаштувалися в готель і стали жити самі.
Моя проблема пов'язана зі стосунками з чоловіками.
З самого початку я відчула, що чоловіки, поляки, скорочують дистанцію. У мене таке враження, що наше українське громадянство дуже надихає їх до контактів з нами, і через це вони можуть дозволити собі більше по відношенню до нас. Я не хочу ставитися до всіх чоловіків за подобою моїх колег, але коли я спілкуюся зі своїми українськими приятельками, які працюють у Польщі, я чую схожі розповіді від деяких із них. Таке враження, що польські чоловіки намагаються скористатися нашим важким становищем.
Що я маю на увазі? Я працюю офіціанткою в ресторані готелю. Мої колеги можуть підійти до мене, сказати щось приємне, наприклад: ти сьогодні гарно зав’язала волосся, і при цьому торкнутися мого волосся. Також вони обіймають чи поглажують по спині під час розмови. Те, що я українка, дозволяє їм торкатися мене?
Я вже кілька разів казала, що не хочу, щоб мене торкалися. Я на роботі, в тому ж становищі, що й вони, і хочу, щоб до мене ставилися, як до решти команди. Спочатку було здивування, потім роздратування, а останнім часом є навіть невелика злоба з їхнього боку, наприклад, перекидання серветок, поставлених на столах, не рознесення напоїв, що вони завжди робили, або відсутність допомоги в прибиранні після великої компанії.
Я знаю, що така поведінка не повинна відбуватися, і я сподіваюся, що мені не доведеться звертатися до менеджера. До польських колег так не ставляться. Хоча вони довше працюють, і я не знаю, як до польських дівчат ставилися колеги на початку.
Я не хочу проблем на роботі, тому що неприємно працювати там, де колеги мають якісь образи одне на одного. Як з ними розмовляти, щоб уникнути таких ситуацій? Адже вони самі повинні знати, що компліментам і дотикам на роботі є межі».
Матеуш Харітон, клінічний психолог на Avigon.pl:
Шановна пані, ви смілива та сильна людина. Ви дуже добре впоралися з викликами, які кинуло вам життя, і я вірю, що ви також добре впораєтеся з цими труднощами.
З того, що ви описали, випливає, що проблема не в вас, а в чоловіках, яких ви зустрічаєте. Колеги по роботі дотримуються певних шкідливих стереотипів щодо українок, які закріпилися в нашій культурі завдяки фільмам і серіалам 1990-х і 2000-х років. Досі, тобто до початку російсько-української війни, дівчат зі Сходу (росіянок, білорусок, українок) асоціювали та представляли в ЗМІ як прибиральниць чи кухарок. Жінок, які підуть на все, щоб заробити гроші, виконають будь-яку роботу, навіть нижчу за свою реальну кваліфікацію.
Їхня поведінка є абсолютно неприйнятною та осудною
Чоловіки, з якими ви працюєте, мабуть, знають про межі, яких слід триматися (зворушливі, нетактовні коментарі), але вони дозволяють собі більше, тому що ви з іншої країни. Можливо, вони розраховують на ваше невігластво, незнання закону, вони користуються вашим соціально-економічним становищем. Вони впевнені: ви зробите все, щоб зберегти свою роботу. Вони знають, що ви не захочете повідомляти про це керівництву і не будете звертатися за допомогою.
Будь ласка, не зрозумійте мене неправильно, я в жодному разі не намагаюся виправдати їхню поведінку, я просто намагаюся намалювати картину соціокультурної ситуації. Їхня поведінка є абсолютно неприйнятною та осудною. Те, що ви описали як приємні слова та компліменти, насправді ними не є. Це спроба скористатися вами.
Щирий комплімент повинен виглядати так: — Ваше волосся дуже гарно закручено. — Дякую! — Будь ласка.
Ніхто не має права посягати на ваше тіло без вашої прямої згоди або перешкоджати виконанню ваших службових обов'язків
Якщо хтось на роботі хоче торкнутися вашого волосся, вашого тіла, він повинен запитати згоди. При першому ж виникненні таких ситуацій потрібно повідомляти про це керівництву, а якщо це не допоможе, то навіть у поліцію. Ви представили ситуації порушення фізичних кордонів, а також сексуальні домагання та мобінг. Це заборонені законом дії. Ніхто не має права посягати на ваше тіло без вашої прямої згоди або перешкоджати виконанню ваших службових обов'язків.
Ви заслуговуєте кращого ставлення, ніж те, яке пропонують ваші колеги
Будь ласка, не звертайте уваги на атмосферу на роботі, головне — ваша безпека та душевний комфорт під час роботи, яку ви виконуєте. Толерування такої поведінки може призвести до чогось набагато серйознішого, і хто знає, що ще вони можуть зробити, якщо їм це дозволять.
Було поставлено питання, як з ними розмовляти, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому. Але я вважаю, що у вас вже була з ними така розмова, яка описана в листі, дозвольте процитувати: «Я вже кілька разів казала, що не хочу, аби мене торкалися. Я на роботі, в тому ж становищі, що й вони, і хочу, щоб до мене ставилися, як до решти команди». Ви чітко і наполегливо встановили межі, що викликало реакцію у вигляді злоби у ваших колег.
Те, що можна зробити полюбовно, ви вже зробили, наступний крок — повідомити про це у вищу інстанцію (наприклад, керівнику, менеджеру, в поліцію).
Я також пропоную вам поговорити з психологом. Ваш досвід в Україні та на роботі може мати негативні наслідки для вашого психічного благополуччя. Було б добре опрацювати ці переживання та емоції під час розмови. Будь ласка, пам’ятайте, що той факт, що ви з іншої країни або маєте особливу ситуацію, не дає нікому права на будь-яку експлуатацію. Ви цінна людина і заслуговуєте кращого ставлення, ніж те, яке демонструють ваші колеги.
Посилання на стрінку психолога: https://avigon.pl/ specialist/mateusz-chariton
«Моя проблема пов'язана зі стосунками з чоловіками. У мене таке враження, що наше українське громадянство надихає польських хлопців до контакту, і тому вони дозволяють собі більше по відношенню до нас»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660e4caf42cc084b5d9e80e9_%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.webp)
«Книга перш за все про мого сина. Але в його образі зібраний один єдиний портрет молоді, яка вже народилась у вільній Україні, і яка добровольцями пішла на фронт, з’їжджаючись з різних куточків планети. Її написання рятувало і вбивало водночас, бо я пропускала заново через себе усі минулі події. А рятувало, бо в книзі є сенс», — розповідала в розмові для Sestry.eu письменниця, журналістка, фотохудожниця Олена Чернінька. «Один із трьох напрямків Віктора Франкла ― це сенс творчості. В книзі одночасно розвиваються три напрямки. Перший ― історія про хлопця-добровольця, яких в Україні легіон. Про те, яким він був ще змалечку і яким став. Другий ― мій особистий досвід від початку великої війни і до тепер. Досвід матері, син якої на війні, досвід матері, яка почула жахливу звістку. Як це пережити і як не впасти у прірву. Третій ― історичне тло усіх подій, тісно вплетене в життя сучасних українців.
Сподіваюсь, що мій досвід від пережитого у книзі «Лемберг: мамцю, ну не плач» стане однією з опор для багатьох матерів, дружин та дочок, які опинились в схожій ситуації
Ну і звісно ― суспільство повинне плекати в собі емпатію. Це запорука швидкого психологічного одужання кожному. Тільки допомагаючи іншим, людина залишається людиною. В цьому закарбоване золоте правило, яке не дасть злетіти зі своєї орбіти, яку подарував кожному з нас Всесвіт».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660d5e80d7e5500d8e1c7314_Olena_Cherninka_Sestry.webp)
Михайло ― син Олени Чернінької пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Про його загибель мати повідомили 20 травня 2023 року. Письменниця згадує, що ця найстрашніша у житті звістка наздогнала її у неочікуваний момент. «Стрес був колосальний. Після цього я почала руйнувати свій організм гідазепамом. За три тижні настав момент, коли я зрозуміла, що запустила дуже поганий процес, який може призвести тільки до повного руйнування психіки. І тоді я прийняла рішення звернутись до найкращого фахівця та пройти належний курс лікування в клініці. Ми з моїм психотерапевтом зупинились на екзистенційній теорії та логотерапії від Віктора Франкла. Саме по його інструкції я послідовно шукаю свої нові-старі сенси буття», ― відверто розповідає Мама.
Книга Олени Чернінької «Лемберґ: мамцю, ну не плач», яка побачила світ у Видавництві Старого Лева, не може не викликати сліз, чому підтвердженням є емоції усіх без винятку на численних презентаціях цієї весни. При тому в ній так багато віри і світла.
Друкуємо її фрагмент:
Хлопчики, які ніколи не плачуть
13 жовтня 1994 року народився хлопчик на ім’я Михайло, хлопчик, який від народження ніколи не плакав. Чи таке буває? Сама б не повірила, якби цим хлопчиком не був мій син. Засинав ввечері по графіку. Просинався вранці й мовчав, дивився в стелю й думав про щось своє. Цікаво, про що думають новонароджені малюки? Мовчав собі, дивився в стелю, розглядав її й чекав, поки прокинеться мама. І зі спанням вдень та ж сама історія. Засинав і просинався без жодного звуку. Хіба тільки посміхався й уважно розглядав все довкола. Бо все було йому цікаво, маленькому хлопчику, який ніколи не плакав. Принаймні я так собі думала…
Про твої сльози і їх ціну я дізналася абсолютно випадково. Ти дуже любиш природу й тварин (дозволь говорити про тебе завжди в теперішньому часі)
Твоє бажання завести вдома чилійську білку дегу спочатку мене налякало. Адже вона схожа на охайного мишо-щура. Але, як завжди, тобі вдалось мене переконати. Вміння переконувати ― твоя сильна сторона. Відтоді я полюбила чилійських білок, а з ними вже й мишей зі щурами. Ми довго не могли придумати тваринці ім’я. Аж одного дня я почула, як ти її годуєш, примовляючи: «Хтось тут голодний, хтось тут хоче їсточки». Не відаючи того, ти сам її і назвав. Відтоді в нас оселився Хтось.
Білки дегу живуть недовго. А наша ще й хворіла час до часу. Ти старанно носив її у ветеринарну клініку, колов укольчики, підбирав правильне харчування. Але одного вечора Хтось таки помер. Це було випадково. Ніщо не передвіщало такого кінця для Хтося. Ще вранці він був бадьорий і шустрий. А ввечері, коли ми повернулись, більченя лежало мертве у своїй клітці біля поїлочки. Ти вів себе достойно і стримано. Ми обговорили, як підемо зараз поховаємо Хтося в парку Костюшка під деревом, де до того раніше ховали пташенят сойок, що впали з гнізда й не змогли виборсатись самотужки без батьків. Так, ніхто й не знає досі, що в парку Костюшка ми відкрили таємне кладовище пташок, а згодом і наступних білок дегу, які будуть жити з тобою усе твоє подальше життя.
Ми повернулись додому після парку й ти зачинився у ванній кімнаті мити руки. Аж за якийсь час я почула з ванни дивні звуки. Спочатку мені здалось, що це сміх. Аж потім, прислухавшись, я зрозуміла, що ти плачеш, тамуючи гучність, аби я не почула. Відтоді я зрозуміла, що ти вмієш плакати.
А одного разу ти подзвонив зі школи й таким заспокійливим голосом почав мені щебетати, що тобі здається, ніби ти підвернув ногу й потрібно приїхати за тобою. А подумала, що це черговий «трюк», аби прогуляти школу. Крикнула в трубку щось на кшталт: «Нічого страшного. Йди на урок». Але ти додав: «Підвернув чи зламав». «Як зламав?» ― я збила дзвінок і викликала таксі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660d5b7ea18b7a04b8b4b74e_Olena_Cherninka_Lemberg_Sestry.jpg)
Коли зайшла в сестринську кімнату в школі, ти сидів на спеціальному лежаку, а довкола тебе вже були лікарі й старшокласники, які донесли тебе в медпункт. Я глянула на ногу й тут же відвернулась, адже в районі щиколотки вона була в кросівку повернута в бік рівно на 90 градусів. Я хутко відвернулась, відчуваючи, що зараз гепнусь без свідомості, відкрила тамтешню аптечку й налила собі мало не півбанки корвалдину. За хвилину я підвела очі до люстра, що висіло поруч і побачила в ньому тебе. З-за спини ти дивився на мене, ледь тамуючи сльози від болю (я нарешті побачила твої реальні сльози) й… посміхався. Посміхався такою широкою посмішкою, на яку тільки зміг розтягнути губи. Ця посмішка наче промовляла: «Мамцю, ну не плач. Он дивись ― я ж сміюсь. Все буде добре». Потім я часто буду чути від тебе цю фразу. Бо я ненормальна мама, яка вічно переживала за все і по трохи, абсолютно не розуміючи, який в неї ідеальний і не схожий на інших син. Ногу ти зламав, бо на той час в тебе був період паркуру і руферства. Якось пізніше тебе вже знімала поліція з даху костелу Єзуїтів (Петра й Павла). Але це вже інша історія. І тоді я також розплакалась, коли в поліції заставила майора рвати протокол, обіцяючи, що ми більше не будемо…
Третій раз, коли ти плакав, я не бачила. Але я це відчула. По мамськи відчула. Ти вже був на великій війні. Південь України. Я вже не згадаю, чи то була Миколаївщина, Херсонщина чи Запоріжська область. Ти знаходився на передовій в окопі чи бліндажі на точці нуль. Постійно ж рвався на нуль чи ще далі. Чому так? Ми розмовляли по телефону, і ти як завжди, безтурботним голосом розповідав мені історії з фронту, ділився планами та емоціями. Я часто говорила, що дуже люблю тебе, і щоб берігся й не ліз в небезпеку. Останнє тебе трохи злило й ти відповідав: «Мамцю, я все знаю». Та я ніколи не казала, що пишаюсь тобою! Страх! Адже коли мені таке хтось казав, я намагалась стати ще кращою, робила свою роботу ще краще, аби виправдати довіру й поділку того свого поступу, за який мене відзначити такою високою відзнакою. Я боялась сказати тобі це ідіотське слово «пишаюсь». Боялась, що ти як і я, почнеш геройствувати і лізти в небезпеку, аби відповідати цій високій відзнаці.
В трубці я чула обстріли. Все довкола бабахкало. А ти спокійно собі жартував зі мною по телефону. І я наважилась сказати ці слова: «Пишаюсь тобою, синку»
В мене тряслись піджилки і затамовувало подих. Кожен день, як ти пішов на велику війну, я помирала й народжувалась заново, ледь побачу зелений вогник біля твого віконця в месенджері, або отримаю повідомлення чи дзвінок в Сигнал. Від тебе. Цього разу я помирала від страху, що як раптом я не встигну тобі сказати, що пишаюсь. Я не розуміла, наскільки це важливо для тебе.
У відповідь спочатку була довга тиша. І я навіть подумала, що перервався зв’язок. Я альокала багато разів. Аж потім почула твій голос із закладеним носом. Спокійний і трошки штучно бадьорий. Та я точно вже знала ― ти щойно плакав…
Зелена кімната
Наша зелена кімната пахне Бахмутом. Його землею. Адже на твоїх берцях LOWA стільки тої землі налипло… Дістаючи їх з целофанового пакета, що приїхав з передової разом із твоїми речами, я нюхаю цю землю, торкаюсь її пальцями, цілую. Адже нею ступав ти, її оберігав від рашистської чуми, за неї мерз у холодних підвалах, виїжджав по ночах на завдання, або як ти кажеш ― на роботу, нею ж і повертався у сірих ранкових світанках. Це земля твоїх предків по лінії дідуся Миколи. Ох, як же він тебе любив, твій дідусь Микола. Як же я його просила щодня оберігати Тебе з небес.
Твої берці LOWA стоять тепер посеред нашої зеленої кімнати. І я обережно обходжу їх кожен раз, щоб не зачепити, час до часу, беручи до рук і колихаючи, як малу дитину. Ті самі берці LOWA, які на початку великої війни неможливо було дістати, стоять тепер посеред нашої зеленої кімнати. Брудні берці з землею Бахмута на чистому бежевому килимі у тій самій кімнаті, з якої ти ще зовсім малюком писав листи Святому Миколаю. Один такий лист я зберегла. Ти написав його, перев’язав сріблястою святковою стрічкою і віддав мені, аби я відправила поштою: Святому Миколаю від Михайла, місто Львів, адреса така-то, Зелена кімната. Саме так ти підписав листа. А всередині намалював наряджену ялинку із дописом: «Дорогий Миколаю, я хочу набір солдатиків, який ми бачили із мамою в «Ме́тро». Я хочу, щоби там було дуже багато зброї, два солдатика, і якщо буде щит, то зі щитом, а як буде ліхтарик, то з ліхтарем. Але головне, щоби було два солдатика». Я не розгортала цього листа більше двадцяти років. А як учора розгорнула, ледь стримувала сльози. Ти вже з першого класу готувався до великої війни, мій дорогий Воїне, мій Вікінг з чорним волоссям, рудою бородою і сірими очима, які в ясну погоду стають блакитними…»
Прочитані у відповідний момент рядки можуть стати рятівним колом у безвиході. Написана у розпачу книжка здатна дати силу жити авторці, допомагаючи своїм словом іншим. Таким безсумнівним прикладом є «Лемберґ: мамцю, ну не плач» Олени Чернінької, яка вийшла друком навесні. Читаємо з вами її уривок та ділимося безцінними словами матері Воїна.
![Олена Чернінька, Лемберґ, книга, Видавництво Старого Лева](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660d55a59963bcc74b0ce75c_Olena_Cherninka_maty_geroya_shutterstock.webp)
«Кожного разу, коли Володимир Путін щось ламає, задається одне і те ж питання: чи зміниться щось?» — пише Саймон Тісдалл у своїй новій колонці в Guardian. Адже, за його словами, безсумнівно, саме Путін — як глава поліцейської держави, яку він послідовно будував протягом останньої чверті століття, — несе повну відповідальність за масове вбивство цивільних осіб у московському конференц-центрі. Після такого катастрофічного провалу в будь-якій нормальній, демократичній країні глава держави мав би з ганьбою піти у відставку, взявши на себе особисту відповідальність за трагедію. Але саме так: у нормальній. Позбавлена механізмів незалежних соціальних і політичних стримувань і противаг, Росія такою країною не є.
Фальшивий міф про царя
Однак, на думку Тісдалла, той факт, що Путін не думає йти, зовсім не є доказом його сили. Навпаки, це свідчення слабкості диктатора.
Ця слабкість тим більше вражає, що роками Путін будував свою позицію серед росіян на міфі про непереможного крутого хлопця, сучасного царя — захисника матінки-Росії та її народу від (реальних і уявних) ворогів. Неписана угода, що тривала всі ці роки між росіянами та їхнім правителем, була торгівлею: свобода в обмін на безпеку. Взятий під чобіт, народ міг очікувати, що цар натомість захистить його.
Саме так зображували Путіна пропагандистські ЗМІ перед виборами, підкріплені на час передвиборчої кампанії додатково 1 мільярдом фунтів стерлінгів (приблизно 117 мільярдами рублів) на «управління інформацією», тобто на брехню і пропаганду.
Тим часом, за іронією долі, одразу після виборів з'ясовується, що з величезною армією і таким монстром, яким в Росії є апарат безпеки, російський президент не зміг протистояти кільком терористам і зупинити вбивства своїх співвітчизників. А його система навіть не змогла нікого попередити про небезпеку, зазначає Тісдалл.
Це не дивно, оскільки у своїй безмежній зарозумілості і самовдоволенні Путін зробив себе вразливим, не тільки відкинувши американські попередження про неминучу атаку, але навіть публічно оголосивши їх ворожою дезінформацією. Замість того, щоб вистежувати ісламістів, підвладні служби витратили більшу частину свого часу і енергії на переслідування невинних громадян, залишків опозиції, геїв і останніх незалежних журналістів.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6606dd2c9ca0bae6f469ac6e_Zhinka_Krokus_Siti_Hol_Sestry.webp)
Найбезглуздіша геостратегічна помилка
Чи є ще щось, що визначило останню поразку Путіна? На думку англійського оглядача, так: відірваність від реальності, відсутність у президента-узурпатора уявлення про життя простих росіян та його віра в брехню, яку він вимовляє і яку хоче чути. Путін не здатен бачити, а якщо і бачить, то не здатен прийняти різницю між реальністю і власними ілюзіями. Адже він сам, як головний брехун країни, базує свою владу на «щоденному згодовуванні брехні своєму поневоленому народу в епічних масштабах».
Незважаючи на відверті відеозаписи, опубліковані в Інтернеті «Ісламською Державою», яка взяла на себе відповідальність за напад, Путін продовжує звинувачувати українських «нацистів». Це виходить за рамки цинізму. Це щось, що межує з психозом, - оцінює Тісдалл
Диктатор продовжує, незважаючи на те, що не має «навіть крихти доказів на підтримку цього божевільного наклепу». Хіба що в його випадку щось подібне вже давно не є чимось дивним: брехня і теорії змови — його улюблені інструменти політики.
Звичайно, перед обличчям його останньої поразки вони приносять йому мало втіхи. Лють Путіна прямо пропорційна його усвідомленню того, наскільки він скомпрометував себе. Бо що це за захисник і батько нації, який протягом 19 годин після кровопролиття сотень своїх співвітчизників «ховається, дується і планує, як зняти з себе провину і уникнути наслідків»?
Ця, за словами Тісдалла, «егоїстична, холодна безтурботність» характеризує Путіна з початку його правління під час найсерйозніших криз: катастрофа підводного човна «Курськ», різанина під час другої облоги Грозного, масові вбивства в театрі на Дубровці або в Беслані.
Ця риса також підштовхнула його до «найдурнішої геостратегічної помилки сучасності - невмілого вторгнення в Україну»
Яке їхало, таке здибало
Чому Путін так поводиться? На думку англійця, тому що він завжди турбується, якою б великою не була біда — лише про себе, свою владу і власну безпеку. Сотні, тисячі або сотні тисяч жертв політики, яку він проводить, не мають для нього значення. Все, що має значення — це особиста одержимість господаря в Кремлі, особливо та антизахідна і антиукраїнська.
Як зазначає Тісдалл, йдучи шляхом цих своїх одержимостей протягом 25 років, «Путін перетворив російську державу на свою власну подобу: жорстоку, некомпетентну, неосвічену, недовірливу, схиблену на мареннях та ізольовану».
Саме тому Росія фундаментально слабка, як і її правитель. Послідовні помилки і нещастя, в які він її заганяє, роблять його владу і авторитет слабкими — так само, як і його страх перед ними. Тому публіцист Guardian не сумнівається: остаточна розплата кремлівського злочинця — лише питання часу. І притягнуть його до відповідальності ті, хто не пробачить йому слабкостей.
«Він прийде, не сумнівайтеся. Це станеться, не сумнівайтеся» — підсумовує Саймон Тісдалл.
Нещодавні події в «Крокус Сіті Холі» — це смертельна невдача для кремлівського диктатора. Він заплатить за це дуже високу ціну, вважає оглядач з міжнародних питань британської газети Guardian.
![Крокус Сіті Холл, Путін, одержимість, крах](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6606d63b4bfcc1fe0b31e5ff_Putin_nevdacha_Sestry.webp)
Дональд Туск дав своє перше інтерв'ю після переобрання прем'єр-міністром Польщі. Інтерв’ю має європейський формат: у розмові взяли участь журналісти польської «Gazeta Wyborcza», французької «El Pais», італійської «La Repubblica», німецької «Die Welt», бельгійської «LeSoir» та швейцарської «Tribune de Geneve». Sestry публікують фрагменти бесіди з «Gazeta Wyborcza» — про загрозу війни в Європі, українсько-польські відносини, російську ракету в повітряному просторі Польщі та протести фермерів.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6606e28561f85d0d2102e5ad_DZ240109_1112902.webp)
— Політики, військові, експерти з усієї Європи говорять про те, що через кілька років Росія може напасти на країни НАТО. Як ви вважаєте, війна неминуча?
— Я чую це запитання всюди. Це поширюється серед державних лідерів, і коли я вдома, в Сопоті, навіть мої онуки питають мене про можливість війни.
Не хочу нікого лякати, але війна — це вже не поняття минулого. Це реально, і це почалося понад два роки тому. Зараз найбільше тривожить те, що можливий буквально будь-який сценарій. Такої ситуації у нас не було з 1945 року.
З дитинства пам’ятаю фото, яке висить у моїй родинній хаті. На ньому — пляж Сопота, повний людей, що сміються. Вони були зроблені 31 серпня 1939 року. Через кілька годин за п'ять кілометрів почалася Друга світова війна.
Я знаю, що це прозвучить нищівно, особливо для людей молодого покоління, але ми повинні морально звикнути до приходу нової ери. Довоєнна доба. Я не перебільшую. З кожним днем це стає все помітнішим.
— Нещодавно повітряний простір Польщі знову порушила російська крилата ракета...
— Так, це черговий тривожний випадок. Коли атакують Львів чи інші міста Західної України, на нашій ділянці кордону чути звуки вибухів.
Під час останнього засідання Європейської Ради у мене була цікава дискусія з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Він попросив припинити використання у заявах слова «війна». Він стверджував, що люди не хочуть, щоб їх лякали, і що в Іспанії це звучить абстрактно. Я відповів, що в моїй частині Європи війна більше не є абстракцією — і що наш обов'язок полягає не в обговоренні, а в діях і підготовці до захисту.
— Польща готується, витрачає на оборону 4%. ВВП.
— Ми повинні бути готові. Європі ще потрібно багато зробити. На щастя, ми вже бачимо справжню революцію, коли йдеться про європейську ментальність.
Коли я був першим прем’єр-міністром, ніхто за межами балтійських країн не звертав уваги на мої попередження про те, що Росія може бути загрозою. Ця можливість була відкинута, і в 2008–2009 роках точилася дискусія про європейське співтовариство безпеки від Лісабона до Владивостока. Коли я сказав, що Росія для Європи проблема, а не партнер, вони знизали плечима: так, поляк, русофоб.
Зараз я спостерігаю за змінами, які відбуваються в усіх столицях Європи. І найголовніше з них — ніхто більше не ставить під сумнів нашу відданість необхідності спільної оборони.
Давайте подивимося на Німеччину, там відбувся величезний поворот. Сьогодні основні партії ХДС і СДПН змагаються між собою, яка з них більш проукраїнська. Давайте подивимося на суперечку президента Франції Еммануеля Макрона з популістами та його рішучість стати одним із лідерів антипутінського фронту в Європі. І в Скандинавії є зміни. Коли я був молодим, Швецію та Фінляндію вважали взірцями пацифізму та нейтралітету. Сьогодні вони є членами НАТО. Мої колеги зі Стокгольма та Гельсінкі іноді мають більш жорстку позицію щодо питань безпеки, ніж старі члени Пакту. І йдеться не лише про риторику, а й про дії.
— Україна, яка воює три роки, зараз переживає нелегкі часи. Що було б, якби вона програла війну?
— Ми повинні відмовитися від такого способу мислення: «а якщо». Нашим головним завданням має бути захист України від російського вторгнення та збереження України як незалежної та цілісної держави. Майбутнє України переважно в наших руках. Я не кажу лише про Польщу чи навіть про ЄС, а про весь Захід.
Від нас залежить, чи вдасться Україні уникнути песимістичних сценаріїв. Сьогодні її ситуація набагато важча, ніж рік тому, але й набагато краща, ніж на початку війни, коли путінські солдати стояли на підступах до Києва.
Можливо, про війну в Україні доведеться думати в довгостроковій перспективі. Це означає дедалі більше нових обов’язків для європейських країн. У наших інтересах зберегти Україну в найкращому стані. У Польщі це знають всі і це не підлягає обговоренню.
У нас була дуже складна спільна історія з Україною. Те, що зараз сталося між нашими народами — ця беззаперечна солідарність — це диво. Я хочу зберегти таке ставлення, хоча це нелегко.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6606e35713558ff97cde7425_EN_01615412_0051.webp)
— Особливо зараз, коли польські фермери та водії вантажівок протестують...
— Найсумніші моменти в моїй політичній кар’єрі — це коли мені доводиться бути жорстким і суворим по відношенню до наших українських друзів. Я, мабуть, найбільш проукраїнський політик в Європі, але я відповідальний за своїх громадян. Як польський прем'єр-міністр я відповідаю за захист основних інтересів Польщі. У даному випадку йдеться не про вузьку соціальну групу, а про безліч фермерів та членів їхніх сімей.
Якщо до цього додати транспортні компанії, то йдеться про інтереси мільйонів польських громадян, яким загрожує лібералізація торгівлі між Україною та ЄС. Пошуки вирішення цієї проблеми займають у мене величезну частину часу.
Поляки платять високу ціну. Ніхто не зрівняється з Польщею, коли йдеться про підтримку України.
Якщо порівнювати статистику боєприпасів і військової техніки, які відправляються в Україну, то, мабуть, забули, що в перші тижні війни ми передали 300 танків, а це фактично все, що у нас було. Якщо додати споживання нашої інфраструктури, автомобільних доріг, залізничних колій, аеропорту в Жешуві, а також витрати на соціальні виплати для українців, до яких ставляться так само, як і до наших громадян, і втрати фермерів і водіїв, сума становитиме досягають десятків мільярдів. Я використовую ці розрахунки, щоб показати, що ми справді не можемо нести витрати вільної торгівлі з Україною.
— Як це вирішити?
— Ми хочемо допомогти Україні, чим можемо. Але на останньому саміті Європейської ради я стверджував, що ідея вільної торгівлі з Україною має бути перероблена. Думаю, я переконав у цьому Францію, Італію й Австрію. Я хочу чесної домовленості з Україною з цього приводу, я хочу знайти спільний знаменник інтересів України, Польщі та всього ЄС.
Польсько-українські міжурядові консультації з цього приводу відбулися у четвер у Варшаві. Я вірю, що ми досягнемо компромісу.
— Два тижні тому ви відвідали Білий дім, потім полетіли до Берліна, щоб зустрітися з канцлером Олафом Шольцем і президентом Макроном. Які новини ви привезли з США?
— Меседж полягав у тому, що незалежно від того, чи Джо Байден, чи Дональд Трамп переможе на наступних виборах, Європа повинна зробити більше, коли йдеться про оборону. Не для досягнення військової автономії від США чи створення паралельних до НАТО структур — а для того, щоб краще використовувати наш потенціал, наші можливості та силу. Ми будемо більш привабливим партнером для США, якщо будемо більш самодостатніми в питаннях оборони.
Читайте також «Ніхто з нас не задоволений на 100%» Результати переговорів між українським і польським прем'єрами»
У своєму першому великому інтерв'ю польський прем'єр сказав: «Від нас залежить, чи вдасться Україні уникнути песимістичних сценаріїв. Сьогодні її ситуація набагато важча, ніж рік тому, але й набагато краща, ніж на початку війни, коли путінські солдати стояли на підступах до Києва»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6606e24b04a1ee43dfb443c5_main-EN_01614170_2078.webp)
Переговори між польським і українським урядами відбулися 28 березня у Варшаві. Польський прем'єр Дональд Туск заявив, що цій зустрічі передували сотні годин розмов між міністерствами і партіями. Переговори стосувалися передусім таких питань, як блокада кордону і торгівля, надання зброї, енергетика та відновлення України після російських атак.
Дональд Туск підкреслив: «Незалежно від того, чи матимемо ми з українським урядом конфлікт інтересів щодо деяких питань, немає такої сили у світі, яка могла б підірвати нашу дружбу і співпрацю. Нам легко було розмовляти сьогодні, адже у нас є чітка позиція в стратегічно важливих питаннях. Україна завжди може розраховувати на нашу підтримку у питаннях допомоги у захисті від російської агресії — матеріальної, військової, дипломатичної, а також підтримки України на міжнародній арені щодо її вступу в ЄС та НАТО. Ми з вами у цій драматичній ситуації нашої спільної історії».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6605a5c6f36941ae5c237cf8_20240328_171407.webp)
Польща розпочала місію з блокування вантажів зерна з Росії і Білорусі
Далі прем’єри перейшли до звітування по суперечливим моментам. Дональд Туск повідомив, що коли йдеться про питання, які хвилюють зараз певні соціальні та професійні групи, досягти їхнього вирішення так, аби обидві сторони отримали повну сатисфакцію, неможливо. «Ніхто з нас не залишився задоволеним на 100%. Але це і називається консенсус».
Я шукав рішення, яке б задовольнило насамперед польських фермерів, — сказав польський прем'єр.
За його словами, Польщі вдалося зробити крок вперед у питанні експорту зерна та транзиту сільськогосподарської продукції через країну.
Так, Польща розпочала місію з блокування вантажів зерна з Росії і Білорусі і наближається до ефекту, який можна порівняти з ембарго. Офіційного рішення ще немає, але Єврокомісія вже запропонувала ввести 50% мито на експорт зернових з Росії і Білорусі до ЄС. Цю ініціативу вже підтримали Міністерства сільського господарства Литви, Латвії, Естонії, Польщі і Чехії. «Очікуємо на ухвалення Брюсселем рішення про нові ставки мита», — додав Денис Шмигаль.
«Ми також на фінішній прямій щодо того, аби конкуренція з боку українських перевізників не була такою жорсткою для польських перевізників», — заявив прем’єр-міністр Польщі, але не розшифрував свої слова. Втім, за інформцією учасників переговорів між сторонами, готується розширення переліку забороненої української продукції. А ще — польський уряд заявив про підтримку повної заборони транзиту українського зерна, кукурудзи і соняшника. Остаточного рішення в цьому питанні поки немає.
Ліцензії на вивіз популярних агрокультур з України через польський кордон будуть погоджуватись з польською стороною
Зі свого боку український голова уряду Денис Шмигаль запропонував Польщі виішити питання з доступом на польський ринок укрїнського зерна, соняшника, ріпака та кукурудзи шляхом ліцензування. Український уряд запроваджує верифікацію — тобто без спецліцензій експорту цих популярних категорій через Польщу вже не буде. Денис Шмигаль пояснив: «Такі ліцензії видаватимемо лише за спільним походженням із польською стороною. Для української сторони це не дуже цікава історія, але ми погоджуємося на цей компроміс, аби аграрний експорт України не шкодив польським виробникам».
За словами українського прем'єра, переговори можна розділити на кілька важливих питань. Перше — зброя для України, створення спільних оборонних підприємств на територіях обох держав. «Україна вдячна Польщі за створення танкової коаліції, Україна очікує також на приєднання до такої важливої для нас артилерійської коаліції».
Друге питання — блокада кордонів, яка шкодить економікам обох країн. Денис Шмигаль нагадав, що з 17 мільйонів тонн агропродукції з України лише дві тонни їдуть наземним транспортом.
— На сьогоднішній день українське зерно не потрапляє на польський ринок, — запевнив Денис Шмигаль.
Що стосується таких груп, як малина і цукор, то сторони домовилися продовжуватии консультації. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначає, що такому довгоочікуваному порозумінню сторін цього разу сприяли новини з Брюсселю, де 29 березня має бути ухвалено продовження дії автономних преференцій для України, проте з обмеженнями, які пролобіювала Польща.
Також у планах України і Польщі — будівництво нових пунктів пропуску на кордоні. А ще — створення спеціального антикризового сільськогосподарського штабу.
Україна попросила вільно пропускати через кордон не тільки зброю і гуманітарку, але також пальне
«Українська сторона просить про те, аби разом з вільним пропуском зброї та гуманітарної допомоги через польський кордон пропускали пальне, адже від цього сильно залежить ситуація на фронті, — повідомив український очільник уряду. — Польща внесла пункти пропуску на кордоні до списку стратегічних об’єктів, ми зробили так само».
Чергове важливе питання — розвиток інфраструктури і відновлення. Зокрема, польська сторона погодилась взяти участь у відбудові Харківської області і продовження автомагістралі А4. Конференція з відбудови України відбудеться у червні в Берліні.
«Ще один важливий момент, який ми обговорили, — енергетика, — продовжив перераховувати Денис Шмигаль. — Польський уряд погодився допомогти стабілізувати нашу енергосистему шляхом імпорту електроенергії. Маємо також план будівництва лінії електропередач аж до Жешува, а це між іншим поглиблює інтеграцію української енергосистеми з європейською. Разом досягнемо певної енергонезалежності для наших країн. І Росія більше ніколи не диктуватиме умови в енергетиці на континенті».
Довгоочікуваному діалогу сторін цього разу сприяли новини з Брюсселю, де 29 березня має бути ухвалено продовження дії автономних преференцій для України, проте з обмеженнями, які пролобіювала Польща
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6605a269fe49eccfc8fd0b06_%D1%82%D1%83%D1%81%D0%BA1.webp)
Ви втратили найближчих людей? Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти, попросити підтримки? Потребуєте поради, підтримки?
Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам (redakcja@sestry.eu), і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком, який полегшить ваше життя за кордоном і допоможе почати вирішувати проблеми. Ми публікуємо наступний лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.
Війна страшна, але якщо діти про це дізнаються, у країні нічого не зміниться
Маю доньку шести років. З початку війни ми були в Польщі. Я виховую дочку одна. Її батько сказав, що не готовий до батьківства і зник з мого життя, щойно дізнався, що я вагітна. Я люблю свою доньку понад усе на світі. Наталка дуже чутлива дитина. При стресі вона іноді мочиться вночі, але це рідкісні випадки.
Найгірше було, коли ми їхали до Польщі. Незважаючи на те, що моїй донечці вже було чотири роки і вона перестала носити підгузки, мені довелося по дорозі позичати памперси у мам менших дітей, бо вона мочилася від стресу. На щастя, у Польщі все минуло, коли ми знайшли тиху квартиру і зустріли інших українських мам з дітьми. В Україні я була швачкою, у мене було багато клієнтів, я навіть проєктувала власні вироби. Зараз працюю в Польщі, навіть повернулася до дизайну, але все одно хочу додому.
Ми часто зустрічаємося великими групами мам і дітей. Сидимо, п'ємо каву, діти разом граються. Зовні це, мабуть, виглядає ідилічно. Але це не так. Адже головна тема наших розмов — війна. Практично всі ми хочемо повернутися в свою країну і своє попереднє життя.
Коли ми сидимо великою групою, неможливо не обмінятися найновішою інформацією, яке місто знову обстріляли, як мої друзі, які залишилися в Україні, як їм допомогти, яку посилку переслати наступною. До цього часу я думала, що це просто наша розмова і дітей це не стосується. Коли вони зайняті грою, у них є свій власний світ, і їм у ньому добре. На жаль, моя дитина вже кілька днів ставить мені одне й те саме питання під час їжі: «Мамо, ця війна коли-небудь закінчиться?»
Я бачу, що у доньки немає апетиту, вона колупає виделкою в тарілці замість того, щоб їсти, і таке враження, що вона постійно про це думає. Я намагаюся її заспокоїти і переконати, що все буде добре і ми поїдемо додому, але я не думаю, що вона вірить мені. Я намагаюся зайняти її час читанням, розповіданням історій, розмальовуванням книжок, але мені здається, що це заспокоює мене більше, ніж її.
Два дні тому вона знову намочила вночі простирадло. Я хотіла б, щоб у моєї дитини було щасливе дитинство. Чи можу я чимось допомогти своїй доньці? Якщо вона ставить такі питання зараз, чи це не залишиться з нею на все життя? Це травма?
Яна Малицька — дитячий та підлітковий психолог на Avigon.pl:
Коли мене запитують: «Чи можу я якось допомогти своїй доньці?», я передусім кажу: щоб допомогти своїй доньці, ви повинні спочатку допомогти собі.
Ваша донька настільки прив'язана до вас, що відчуває все, що відчуває її мама. Усі ваші переживання автоматично, на підсвідомому рівні, передаються доньці. Тому треба перестати мамі говорити при доньці про те жахливе, що коїться в країні. Ви в безпеці. Є сенс постаратися не говорити на важкі теми і змінити свій підхід до проблеми. Війна страшна, але якщо ваша дочка про це дізнається, у країні нічого не зміниться. Зміняться тільки її реакції та підхід до життя і людей.
Діти живуть тим, чим живуть їхні батьки
Коли ви зустрічаєтеся з друзями, намагайтеся не говорити про ці страшні речі в присутності дітей, тому що вони, як губки, вбирають все, що говорять навколо. Вони все чують, навіть коли граються. Діти живуть тим, чим живуть їхні батьки. Копіюють все. Тому щоб донька була щаслива, передусім повинна бути щаслива мати. Щоб донька відчувала, що її мама щаслива і нічого не боїться, потрібно, крім роботи, знайти хобі і придумати ігри. Тому що страх матері передається дочці. Не потрібно намагатися переконати дитину, що все буде добре. Просто створіть у житті вашої дочки атмосферу, щоб вона не відчувала цього страху.
Це травма?
Від вас багато залежить. Як я вже сказала, донька не повинна знати все, що відбувається в країні, де йде війна. Вам не потрібно постійно повторювати, що ви хочете повернутися додому. Якщо ви не скажете, що хочете додому, ваша донька не запитає про це.
Так, це нелегко, але якщо ви хочете і мрієте, щоб у вашої донечки було щасливе дитинство, то потрібно постаратися. Живи сьогоднішнім днем, бо ніхто не знає, що чекає нас завтра. Радіти тому, що ми маємо, дрібницям, які нас оточують.
Я вам так скажу, що спочатку ми повинні радіти, що у нас є життя і що ми маємо можливість бачити мирне небо. Тому що багато людей цього не мають. Будь ласка, намагайтеся шукати те добре і красиве навколо, за що можна вчепитися. Адже тільки так можна не провалитися і рухатися вперед.
Посилання на сторінку експерта: https://avigon.pl/ specialist/yana-malytska
«Ось уже кілька днів моя дитина під час вечері запитує мене про війну. Я бачу, що у неї немає апетиту, вона водить виделкою по тарілці замість того, щоб їсти. Таке враження, що вона весь час тільки про це і думає»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66050fcb236439fa2dc2395a_%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0.webp)
Авторка чуйно ділиться власним досвідом з читачками як із найближчими. Її слова підтримують, зміцнюють та допомагають жити, адже перш за все Наталія де Барбаро аналізує міфи та стереотипи про те, як повинна поводитись жінка та що для неї найважливіше в житті. Ця книга показує, що таке незалежність і свобода та що найголовнішими у нашому власному житті є ми самі. Кожна із нас.
«В пошуках чуйності» перекладена багатьма іноземними мовами, зокрема українською (переклад відомої української письменниці та літературознавиці Галини Крук). Придбати можна тут.
Публікуємо її фрагменти, серед яких слова авторки саме до українських читачок, які неможливо не цитувати.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660198763441315e2274b4c5_Natalia-de-Barbaro-autorka-Czulej-przewodniczki-Ukraine.webp)
Від авторки
«У мене за вікном зараз усе небо чорне від диму», — написала мені зі Львова моя перекладачка Галина Крук.
«В пошуках чуйності» виникла в перші дні пандемії, за два роки до російського нападу на Україну. Я хотіла, щоб ця книжка несла жінкам щось на зразок світла, полегшення і звільнення від почуття самотності.
Зараз я хочу принести полегшення і звільнення від почуття самотності тобі. Ми не знайомі. Я — твоя сестра. Ці обидва речення — правдиві.
Готелю «Україна», де я вела тренінги для активісток і активістів, уже нема. Ірина, одна з учасниць, яка тоді була вагітною, тепер відвезла свою донечку в село до батьків і є волонтеркою, а її чоловік воює. Позаяк я багато працювала в Україні, то пам’ятаю — тоді безпечні — вулиці Сум, Вінниці,Києва, Львова, Миколаєва й Одеси. Я йшла тими вулицями з жінками, образ яких ношу в серці: з Людмилою, Галиною,Світланою, Уляною й Анною.
22 лютого 2022 року я вирішила розірвати контракт з російським видавництвом, хоч авторська угода вже й була підписана. Ані копійки в бюджет бандита і психопата. Через два дні все почалося.
Попри те все, що трапилося, я знаходжу в своєму серці ще одне почуття — вдячність. Вдячність за те, що багато з нас, польок і поляків, змогли допомогти. Чи знаєш ти, незнайома сестро, яким важливим було для нас усіх і для мене особисто те, що ми могли зробити хоч щось, а не стояти безпорадно осторонь вашого нещастя? І ти, моя сестро Маріє, яку я знаю, чи розумієш, яким щастям для мене є наше знайомство?
Чим останні місяці виявилися для тебе, яка зараз тримає цю книжку в руках? Що тобі довелося і далі доводиться нести на своїх плечах? Я не знаю. Але знаю, що чим більше маємо внутрішньої свободи і доброго ставлення до себе самих, тим менше влади мають над нами ті, що несуть зло.
Нехай ця книжка принесе тобі Добро. Нехай буде так, ніби ми взялися за руки: я відчую тепло твоєї руки, а ти — моєї.
Слава Україні!
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660199134180c45bbd2bcdeb_v_poshukach_chuinosti_2_shutterstock.webp)
Вступ
— Чому все не так? — запитала вона мене, а сльози її текли, розмазуючи туш з ефектом подовження вій. — У мене хороший чоловік, діти, робота, квартира. Чому мені не хочеться прокидатися вранці? — І відразу стурбованододала: — Туш потекла?
Ця жінка, моя клієнтка в коучингу, дійшла висновку, що вона живе в стані хронічного підпорядкування. Вона закінчила юридичний, бо так хотіли її батьки. Пішла працювати у велику компанію, бо там можна заробити хороші гроші. Стіни у вітальні вона пофарбувала в той колір, який стилісти вважають модним. «Чому все не так?» — спочатку питала вона. А через дві зустрічі: «Як мені бути щасливою, якщо мене самої в усьому цьому ніколи не було?».
Працюючи з жінками під час майстер-класу «Власна кімната» і на індивідуальних заняттях, я часто помічаю, як багато з них втрачають себе. Як багато з них підлаштовують своє життя до того, чого (на їхню думку) очікують від них інші.
Мені теж траплялося так робити. Коли я почала думати, чому так стається, то збагнула, що це через страх. Страх підказував мені, що якщо я заговорю і скажу те, що думаю, мені можуть відмовити. Що якщо я затримаюся у своєму русі від зустрічі до зустрічі, від тренування до тренування, від завдання до завдання, то втрачу право ходити по Матінці- Землі. Що якщо я замовлю борщ на Святвечір у кнайпі, а не зварю сама, то це буде ганебно.
Усе це виявилося неправдою.
Те, що ми робимо зі страху, віддаляє нас від себе. Віддає режисуру нашого життя Суворій Комісії, яка дивиться на нас холодним оком. І те, що в нас живе й тепле, замерзає від її погляду.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66019934b73e547583c2b4ee_v_poshukach_chuinosti_3_shutterstock.webp)
Працюючи над собою, я виявила, що в мені живе ще хтось. Це внутрішня постать, яка, якщо я попрошу її про це, допомагає мені своєю мудрістю та зрілістю. Я назвала її Чуйною Порадницею. Можливо, і ти, заплющивши очі та зробивши кілька вдихів, побачиш Її образ під повіками. Зроби це зараз, навіть якщо лише гортаєш книжку, стоячи d книгарні. Подумай про Чуйну Порадницю.
Як так сталося, що Вона чекає? Звідки це моє припущення, що ти, може, теж помітила Її? Для мене це загадка. Але я відчуваю, що Вона живе і в тобі.
Я роблю це зараз разом з тобою: заплющую очі, щоб побачити Її. Моя Чуйна Порадниця не показує мені свого обличчя, але я бачу край її плаща і бачу, що вона йде стежкою. Серцем я відчуваю, що маю слідувати за Нею.
Якщо я зроблю це, то мій страх зазнає змін і перетвориться на прихильність до себе: так само, як лід у річці перетворюється на сонці на живу, бурхливу воду. Вдих і видих замінять апное; в мені з’явиться місце для мого «так» і «ні», для власних рішень, для розваги, для сердечностідо людей, яких я люблю. І з’явиться віра в те, що вони теж можуть безмежно і безумовно любити мене.
З мого досвіду, цей крок — перетворення страху на певну любов до себе — не одноразовий. Немає ні фанфар, ні фінішної прямої, ні чіткого хепіенду. Цей рух вимагає практики, уважності, щоденного плекання зв’язку із самою собою. Але така практика робить нас день за днем ближчими до себе, робить наше життя більш нашим.
Ця книжка про те, як ми можемо знайти шлях назад, навіть якщо ми дуже від себе віддалилися. Вона веде нас через нерівності, вибоїни та манівці. Але ця дорога чекає на нас. А в її кінці чекаємо на себе ми самі. Як той, хто став на порозі дому і засвітив мандрівникові світло на ґанку.
Пролог
Сон про зашнурованих жінок
Кільканадцять років тому мені наснився такий сон: глибоко під землею, у тому, що нагадує соляну шахту у Величці, є велика водойма темно-зеленої води. Я занурена в темні води цієї водойми; у чорній сукні з дев’ятнадцятого століття, туго затягнутій у корсет, на зразок тої, яку носила Голлі Гантер у фільмі «Фортепіано». Поруч зі мною плавають інші жінки, одягнені так само. Я не бачу їхніх облич. Ми плаваємо, точніше, ми бовтаємося в цій воді, і я, уві сні, знаю, що це якась така гра. Основне правило цієї гри: не можна випірнути, не можна зробити вдих. Тоді, коли мені це сниться, я відчуваю, що задихаюся, що моє тіло повільно починає рухатися вгору, до поверхні. Я відчуваю, що це провал, і що він от-от настане. Мені соромно. Я знаю, що на краю цієї водойми стоїть чоловік — він теж, як і жінки, що плавають навколо мене, не має обличчя, але його силует у моїх спогадах нагадує фігуру крутого бізнесмена, схожого на тих, що дивляться на нас з реклами інвестиційних фондів або вишуканих годинників. Пізніше я назвала його Наглядачем Водойми. Його завдання — пильнувати, щоб ми не виринали з води. Мені здається, у нього в руці палиця, якою він має заштовхувати нас назад у воду. Я знаю, що йому це найпростіше — один рух палицею чи навіть носаком черевика.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6601995dda20250aef11aeb3_v_poshukach_chuinosti_4_shutterstock.webp)
Я розповіла про цей сон кільком жінкам. Одна з них сказала, що я була ув’язнена в ньому трьома способами, замкнена на три замки — під землею, під водою та ще в корсеті. «Зашнурована жінка», — подумала я тоді. Це був сон про зашнурованих жінок.
Тоді, коли я побачила цей сон, я не до кінця усвідомлювала його значення, але всім своїм єством відчула, що моїм завданням буде за ним слідувати: виконати ту роботу, до якої він мене покликав. Можливо, якби не він, я і не взялася б за написання цієї книжки.
Я вирішила відстежити цих зашнурованих жінок у собі. Коли я спускаюся темним ліфтом під землю? Коли в повсякденному житті я заходжу у водойму з водою кольору моху, одягнена в сукню, в якій навіть на поверхні й на сонці нікому не було б комфортно? Хто вони і звідки взялися ці мої закуті, ув’язнені частини мене? Хто мій внутрішній Наглядач Водойми?
І найголовніше питання — як мені вибратися звідти, зняти корсет і вийти на сонце? Якої праці це вимагатиме? Від мене?
Від тебе?
Моя відповідь на це питання буде багатосторінковою і не повною. Проте я знаю, що її пошуки — це завдання, яке я не покину. І я відчуваю, що від думки про цю роботу в усьому моєму тілі з’являється радість.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660c13badcc435d69c67cf3f_%D0%92%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D1%87%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-Czu%C5%82a%20przewodniczka-%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%B5%20%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE-Natalia%20de%20Barbaro.webp)
«В пошуках чуйності» (пол. Czuła przewodniczka) Наталії де Барбаро, Wydawnictwo Agora
«В пошуках чуйності» (пол. Czuła przewodniczka) Наталії де Барбаро — це книга, яку купили пів мільйона польських жінок: для себе, своїх подруг, матерів, сусідок і сестер.
![Наталія де Барбаро; психологія; жіноча свобода; книжка; український переклад](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/660199d72a83dbadb0a6823f_v_poshukach_chuinosti_1_shutterstock.webp)
Відбулися два прямі влучання по ДніпроГЕС, в результаті яких ГЕС-2 серйозно постраждала. «Наслідки ми прорахуємо протягом дня і стане ясно, чи зможе хоча б в обмеженому режимі працювати ГЕС-2», — повідомляє директор Укргідроенерго Ігор Сирота.
Зараз на станції пожежа вже локалізована. На місці працюють надзвичайні служби та енергетики, долаючи наслідки авіаударів. Загрози прориву немає. Автомобільний рух на дамбі ГЕС перекрито, але ситуація на плотині станції контрольована. Але очевидно, що після підриву Каховської ГЕС росіяни не заспокоїлись і намагаються спричинити нову екологічну катастрофу.
Також після удару по ДніпроГЕС стався витік нафтопродуктів у річку Дніпро, повідомляє Держекоінспекція. Фахівці встановлюють масштаби катастрофи.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fd791944497e8129ba491f_IMG_20240322_132134_894.webp)
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, вночі здійснено наймасштабнішу атаку на українську енергетику за останній час. Харків залишився без світла. Метою атаки є не просто пошкодити, а спробувати знову, як і минулого року, спричинити потужний збій в роботі енергосистеми країни.
«На жаль, є влучання та пошкодження об’єктів генерації, системи передачі та розподілу електроенергії в різних областях. До того ж через обстріл знеструмлено одну з ліній електропередачі, що живить ЗАЕС», — розповідає міністр.
Укрзалізниця заявила про декілька знеструмлених ділянок і задіяння резервних схем живлення та тепловозів, аби всі потяги продовжували рух. Повідомляється про затримки деяких рейсів.
Ракетні обстріли РФ здійснила в Одесі, Дніпрі й області, Харкові, Вінницькій області, Запоріжжі, Кривому Розі, Хмельницькому, Львівській області, на Сумщині, Івано-Франківщині та Полтавщині. Внаслідок них постраждали люди та десятки будинків. У Хмельницькому двоє людей загинули, щонайменше вісім постраждали, в Запоріжжі три людини загинуло і 15 постраждали. Російський дрон влучив у маршрутку з людьми на Чернігівщині, а їхня ракета — у тролейбус, який їхав через дамбу ДніпроГЕСу.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fd78eef3801e557692517b_%D0%B3%D0%B5%D1%813.webp)
На тлі масштабних обстрілів Financial Times з посиланням на три інформаційні джерела повідомляє, що США закликали Україну припинити атаки на енергетичну інфраструктуру РФ (НПЗ), адже удари безпілотників можуть призвести до підвищення світових цін на нафту і спровокують помсту. При цьому американські ЗМІ не повідомляють жодних новин про таку необхідну зараз американську допомогу в прикритті українців, наших міст та стратегічних об’єктів.
Всього за ніч росіяни випустили 60 «шахедів» і 90 ракет різних типів. В ніч на 22 березня Росія атакувала найбільшу гідроелектростанцію України — Дніпровську ГЕС у Запоріжжі. На станції виникла пожежа. Агресор здійснив наймасштабніший за останній час напад на енергетичну систему України. Є жертви серед мирного населення
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fd9437096e2b70161bd0c7_%D0%B3%D0%B5%D1%81.webp)
Вистава у формі мюзиклу «Харків! Харків!» розповідає про долю авангардного театру «Березіль» і його творця — режисера-реформатора Леся Курбаса, який діяв у Харкові в 1925-1933 роках. Як зазначено на сайті театру, це вистава «про конфлікти між містом і театром, директором театру і режисером, режисером і глядачем, режисером і акторами... Доля Курбаса стає метафорою долі кожного творця — а може, кожного з нас. Кожного, хто бореться за свої ідеали».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fcbc6f8577ac1c719d34a1_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2.jpg)
Це історія про те, як театр Курбаса приїжджає з Києва до Харкова, і що з ним відбувається далі. Сергій Жадан відтворює історичні факти, але змінює фінал історії. «Не хотілося вбивати чергового нашого генія, а оскільки у своїй виставі ми самі собі творці, то можемо залишити Леся Курбаса живим, ще й вручити йому «Оскар», — зізнається Sestry режисерка Світлана Олешко. — Все це чудово збіглося з тим, що інша харківська команда отримала справжній «Оскар» за фільм «20 днів у Маріуполі».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fcbb7a3cbdbc31377235bf_FB_IMG_1711057369844.webp)
Харків — колиска українського авангарду. У 1920-х роках тут жили і працювали видатні митці — не лише письменники, а й художники, скульптори, кінорежисери. Вони увійшли в історію як «Розстріляне відродження». Майже всі вони загинули під час сталінських репресій у 1930-х роках, а їхня творчість була на десятиліття викреслена з офіційної історії української культури.
Український режисер, драматург і актор Лесь Курбас створив експериментальний театр українського модернізму, поєднуючи національні театральні традиції з найновішими сучасними формами європейського театру. Він реформував українське театральне мистецтво, зламав існуюче сприйняття того, як має працювати актор і реалізував ідею створення театру європейського рівня з національним ядром. Лесь Курбас говорив, що театр має бути таким, яким суспільство буде завтра. Але радянська влада всього цього не оцінила, режисера було засуджено й вбито в урочищі Сандармох. Проте пам'ять про нього вбити не вдалося.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fcbb3682e0c68e87adada8_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%88%D0%B0.webp)
22-27 березня у Польському театрі ім. Арнольда Шифмана у Варшаві відбудуться премʼєрні покази вистави «Харків, Харків» української режисерки Світлани Олешко за п’єсою Сергія Жадана. Текст п'єси написаний минулоріч на замовлення Польського театру у Варшаві. Квитки на всі прем’єрні вистави вже розпродані, а глядачі, які не встигли їх придбати, сподіваються побачити виставу вже у репертуарі театру
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fcbc6f8577ac1c719d34a1_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2.jpg)
Ви втратили найближчих людей? Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти, попросити підтримки? Потребуєте поради, підтримки?
Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам (redakcja@sestry.eu), і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт допоміг вам доброю порадою. Це може стати першим кроком, який полегшить ваше життя за кордоном і допоможе почати вирішувати проблеми. Ми публікуємо наступний лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.
Реакція класу загострила відчуття нашої беззахисності
Мій син мав прикрий випадок у польській школі. На уроці біології він писав контрольну і здав її в неохайному вигляді. Так, мій син дійсно має проблему з акуратністю. Але слова, які вжив учитель, мене приголомшили.
«Таке відчуття, що ти і твоя сім’я їсте зі смітника! Чи у вас в Україні це нормально?» — кричав вчитель. Після цих слів клас розсміявся.
Син прийшов додому в сильно пригніченому стані. Він розповів, що діти не вперше сміються і принижують його, говорячи, що Україна слабка і ходить по світу з простягнутою рукою, просячи допомоги. Що Україна все одно програє цю війну. Питають, чи на його будинок в Україні вже впала бомба.
Він повернувся після уроків і зачинився у кімнаті, довго був на самоті, а наступного ранку відмовився йти до школи. Мені боляче, що з ним таке відбувається. Я розумію, що діти в сьомому класі просто транслюють те, що чують вдома від батьків. Але такі слова - це антипідтримка і демотиватор, вони збивають з ніг.
Чим я можу допомогти синові? В Україні я б поставила тих, хто образив мого сина, на місце, досягла б вибачення або звільнення цього педагога. Але тут ми чужі і навіть беззахисні. І реакція класу тільки загострила це почуття.
Я вже написала листа вчителю. Готова наступним кроком писати директору. Але навіть якщо вчитель вибачиться, як далі існувати серед тих, хто має такі думки? Як знайти сили знову боротися, аби захистити сина вже не тільки від російських бомб, але й від гострих вбиваючих слів тих, в кому він бачив друзів?
Ольга Берлюта, психолог, психотерапевт, бізнес-тренер:
Ви абсолютно праві: не в тому справа, що з вашим сином щось не так, а в тому, що деякі люди не вміють себе поводити, стомлені, роздратовані, злі, стурбовані або просто хочуть здаватися сильними за рахунок слабших. Ваш син своєю присутністю підсвічує те, що насправді відбувається в головах, душах, серцях тих людей, які дозволяють собі подібні слова. Так може бути в будь-якій країні. І у своїй рідній також.
Інші показують нам, ким ми насправді є
Коли до нас у дитячу психологічну групу приходить нова дитина, яка з різних причин не може себе стримувати, говорить неприємні речі учасникам, не бачить меж і кордонів, інші діти вже знають, що ця дитина — їхній вчитель. Вона допомагає їм навчитися толерантності, співчуттю, розумінню того, що інша людина може себе поводити по-різному і не так, як нам хочеться. А ще вона нам показує, якими насправді є ми самі. Адже від нашої реакції залежить те, ким ми є.
Ситуація, яка сталася з вашим сином, неприйнятна. Вчитель не має права говорити подібні речі жодному учневі будь-якої національності. Це питання педагогічної етики, гідності та професіоналізму. Варто сказати сину, що вчитель неправий. А ще це чудовий приклад того, як не можна себе поводити з іншими людьми. Він відчув на собі, як це неприємно, тож для нього цей випадок стане щепленням від подібної поведінки.
Не жертва булінгу, а господар свого життя
По-перше, ваш син не жертва булінгу — він головна дійова особа свого життя. Тільки він вирішує, що торкатиметься його душі, на що він реагуватиме, на що відгукнеться його серце. Він у позиції того, хто може вирішувати, у нього є вибір, з ким товаришувати, кого точно не брати другом, принаймні до того, як людина не усвідомить і не вибачиться.
Другою важливою складовою у подоланні булінгу є самоцінність. У суспільстві панує думка, що те, що думають про нас інші люди, важливо. Але навіть якщо ви все будете робити ідеально, знайдуться ті, кому ви просто не подобаєтесь. Нам важко сприйняти, коли хтось говорить про нас негативно. У випадку, коли я певен, що мене всі повинні любити, такі висловлювання будуть торкати мене за живе. Але зрештою дитина може навчитися справлятися з такими неприємними моментами, бо, на жаль, вислови в школі — це не останні подібні негативні ситуації в житті, і з ними доведеться зустрітися і впоратися.
Людині не треба відмовлятися від себе, щоб бути прийнятою
Звідси випливає третє — віра у себе. Коротко можна пояснити це поняття так: ваш син не повинен змінитися чи стати іншим, щоб більше не отримувати критичних зауважень. Людині не треба відмовлятися від себе, щоб бути прийнятою. Те, що неможливо чи неприйнятно для одних, не робить його автоматично неприйнятним для інших.
І четверте: Я — не агрессор. Якщо я ненавиджу агресорів за те, що вони зробили мені боляче, то я стаю таким, як вони. Навіть якщо я можу краще управляти своєю ненавистю — я все одно ненавиджу. І чим більше в мені накопичується злості, тим гіршими можуть бути мої вчинки. Злість обов’язково виллється: на агресора, на себе чи на слабших. І що більше дозріває в мені це почуття, то більш фатальними можуть бути мої вчинки.
Проблема не в вас. Ви — просто екран
Отже, підсумуємо. Зазвичай діти повторюють те, що роблять їхні батьки і вчителі, а не те, чому вони їх вчать на словах. І яким буде наше майбутнє, залежить від нас усіх. Це колективна і водночас індивідуальна відповідальність. А перший крок подолання будь-якого булінгу — вийти з позиції жертви, взяти відповідальність на себе за своє відношення, слова і дії у відповідь на образи. І це зробити простіше, якщо пам’ятати правило: «Проблема не в вас. Ви — просто екран». Бо хто чим багатий — той тим і ділиться.
«Син прийшов додому в сильно пригніченому стані. Він розповів, що діти не вперше сміються і принижують його, говорячи, що Україна слабка і ходить по світу з простягнутою рукою, просячи допомоги. Але образу від вчителя він почув уперше»…
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fbfa7113380597850cb8ea_%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3.webp)
20 березня польські фермери масово протестували по всій Польщі. Акції протесту пройшли у 580 населених пунктах, в них взяли участь до 70 тисяч людей (за даними польської поліції). Трактори й фури перекривали рух для автотранспорту й спровокували затори на дорогах. Місцями протесту стали насамперед під’їздні дороги до міст та швидкісні траси.
Мери деяких міст заборонили страйк. Очільник Вроцлава Яцек Сутрик відмовив демонстрантам, тому вони на тракторах поїхали до його будинку. У Кракові було паралізовано транспортну розв’язку в центрі міста. На одному з перехресть в Лодзі протест поєднали з молитвою. За словами фермерів, їм нічого більше не залишилось.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fb759de27b4994537ef5ef__W9A5957.webp)
«Вшанували» своєю присутністю аграрії також спікера Сейму Шимона Головню. На огорожі будинку батьків політика протестуючі розвісили банери «Фермери дякують за випущений газ і побиття у Варшаві» та «Зрадник польського села».
Фермери кажуть, що протестувати їх змусила складна ситуація в галузі сільського господарства та відсутність домовленостей з владою. Один з демонстрантів жаліється: «Ми стоїмо, бо не отримали компенсацій. Добрива — дорогі, пальне — дороге, яловичина — дешева, нема де продати зерно, ніхто не хоче його купувати, а якщо хтось і хоче, то за смішні гроші — 450 злотих, а це невигідно». Інший протестуючий вважає, що Брюссель має повністю відмовитися від своїх ідей про Green Deal та заборонити імпорт української агропродукції, а прем’єр-міністр вибачитися, що назвав демонстрантів у Варшаві хуліганами.
Блокада кордону фермерами продовжується
Польські фермери продовжують блокувати рух вантажівок на кордоні з Україною. Речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко повідомляє, що «польські протестувальники взагалі не пропускають вантажівки в бік Польщі по напрямку пунктів пропуску Ягодин та Рава-Руська (там фіксуються нульові показники перетину кордону на виїзд з України), а також пропускають на в'їзд в Польщу лише кілька вантажівок за добу по напрямку Шегині, за минулу добу таких було всього п’ять». Щодо вантажівок, які прямують з Польщі в Україну, то протестуючі самостійно оглядають вантажі та вирішують, чи пропустити їх (що в умовах війни України з Росією є небезпечним). В день вони можуть дозволити проїзд 40-70 автівкам.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fb78fa7bd1069a8118547e_EN_01613777_0026.webp)
Біля тисячі фур стоять у чергах. Блокада паралізує українську економіку, адже один день простою через страйк завдає одній українській компанії втрат на один мільйон гривень (дані Європейської Бізнес Асоціації). За словами посла України в Польщі Василя Зварича, економіка України вже зазнала понад 500 мільйонів доларів (19 мільярдів гривень) збитків внаслідок блокування кордону. Разом з цим зерно з Росії без жодних проблем та санкцій імпортується до Європи та Польщі. І ні в кого це не викликає протестів.
Ба більше: блокада кордону шкодить ще й польським підприємцям, які ведуть бізнес з Україною. За словами голови Ради міжнародного товариства польських підприємців в Україні Шимона Ващина, польські компанії вже втратили через страйки на кордоні щонайменше 30 мільйонів доларів (це тільки прямі збитки).
Політичні причини
«Є політичні причини, чому польський уряд дуже помірковано ставиться до протестів», — коментує Forbes Ukraine посол Польщі в Україні Ярослав Гузи.
У квітні в Польщі відбудуться місцеві вибори. Вони не настільки помітні в медіа, але дуже важливі. І основна боротьба за виборців іде між партіями ПіС і «Громадянська коаліція». «Обидві сторони ведуть запеклу боротьбу у пошуку підтримки в сільських громадах. Ось чому це таке делікатне питання — як поводитися з протестувальниками».
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fb706d526aa2a273b8a4f6_policja%20lubelska.webp)
У Польщі зареєстровано орієнтовно 1,3 мільйони фермерів. Кількість виборців становить майже 29 мільйонів, отож, фермери — це мінімум 5% електорату (насправді більше, адже у кожного фермера є сім’я).
Тиск фермерів на владу зростає і приносить плоди
Загальноєвропейські протести фермерів вже вплинули на політику ЄС. Єврокомісія скасувала рішення вдвічі скоротити використання пестицидів на території ЄС, а найменші ферми (менше 10 га) виключені з більшої частини Зеленої угоди. У випадку Польщі це аж ¾ усіх фермерських господарств.
Стало також відомо, що в ніч на 20 березня польські фермери (11 їхніх представників) підписали угоду з міністром сільського господарства Польщі Чеславом Сєкерським, згідно з якою міністр має звернутися до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням зупинити не лише імпорт, але й транзит сільськогосподарської продукції з України, на яку поширюється ембарго, через територію Польщі, повідомляє Польське радіо. Якщо прем’єр погодиться на цю вимогу щодо України, нас може очікувати ще й торгова війна.
Польські фермери перекривають рух на дорогах та на кордоні. І в результаті свого тиску на владу підписують угоду з міністром сільського господарства Польщі Чеславом Сєкерським, згідно з якою міністр має звернутися до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням зупинити не лише імпорт, але й транзит сільськогосподарської продукції з України через територію Польщі
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65fb6ed71bc04f07cc4d64f5_warminsko-Mazurska%20Izba%20Rolnicza%20fb.jpg)
Коли Вербна неділя 2024 року у Польщі?
У Вербну неділю в польських костелах освячуватимуть пасхальні пальми як символ відродження життя. За традицією, освячені пальми слід спалити у Велику суботу, перед Великоднем, а попелом наступного року посипатимуть чоло вірян у Попільну середу.
Вербною неділею розпочнеться Страсний тиждень. У цей день євангельські уривки, що читаються на Літургії, нагадуватимуть нам про тріумфальний в'їзд Ісуса до Єрусалиму і страсті Господні. Тому Вербну неділю ще називають "Страсною".
Традиція Вербної неділі в Польщі
У Польщі Вербну неділю святкують з часів середньовіччя. У цей день у парафіях також організовуються процесії.
Пальмова неділя — це свято на честь прибуття Ісуса Христа до Єрусалиму. Ця подія описана в Біблії. Цей день є також останньою неділею Великого посту. Згідно з положеннями канонічного права, в цей день, як і в інші неділі, віряни повинні відвідувати Службу Божу.
Пальмова неділя в Польщі не є державним святом — навіть більше, цього року вона є однією з семи торгових неділь.
За народними віруваннями, освячена в костелі гілка пальми набувала особливих властивостей. Молоді люди в центральній і східній Польщі після повернення з костелу били одне одного цими гілками.
Легкі удари пальмовими гілками мали забезпечити удачу на цілий рік.
Пальмові гілочки мали здатність "пробуджувати" життєві сили й передавати енергію людям і тваринам.
Бʼючи один одного освяченими пальмовими гілочками в Пальмову неділю, люди бажали здоров’я та добробуту.
Вербна неділя — рухоме свято. Як і щороку, воно відзначається за тиждень до Великодня. В Польщі Вербна неділя називається Пальмовою, а замість верби тут освячують гілки пальм. У 2024 році Вербна неділя припадає на 24 березня, та розпочинає Страсний тиждень.
![Вербна неділя; Пальмова неділя; Великдень-2024](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65face2c430bff6e53c98647_verbna%20nedila%20v%20polshchi.webp)
Міністри закордонних справ Європейського Союзу схвалили виділення Україні 5 мільярдів євро на озброєння. З них 500 мільйонів євро підуть на місію з навчання військових з України в Польщі.
"Фонд буде підтримувати Україну в придбанні військового обладнання, необхідного для захисту своєї нації від російської агресії. Ми втілюємо наші слова в дії", - написав верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель на X.
"Український солдат – єдина надія Європи на збереження миру. Не повинно бути жодних обмежень чи затримок у забезпеченні українських військових усім, чого вони потребують, щоб зламати хребет російським окупаційним військам на українській землі", – сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який був присутній на засіданні.
Європейський фонд миру профінансував компенсації країнам, які постачали Україні військову техніку. Гроші з цього фонду отримувала й Польща. Тепер цю формулу дещо змінили й, окрім відшкодування понесених витрат, гроші будуть перераховуватись і на спільні закупівлі зброї також за межами ЄС. В пріоритеті є військова техніка, що виготовляється на території Євросоюзу. На цьому наполягала Франція.
Країни Європейського Союзу погодилися виділити цьогоріч 5 мільярдів євро на озброєння України. Рішення було прийнято на зустрічі у Брюсселі і стало можливим завдяки тому, що Угорщина, яка була проти, вирішила утриматися від голосування
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f875059da26e6b0525502c_shutterstock_2198170935.jpg)
«Тут російський військовий корабель, здавайтеся і складайте зброю. Інакше ми підемо в атаку», — такий ультиматум з палуби російського ракетного крейсера «Москва» був озвучений українським воїнам, які захищають чорноморський острів Зміїний.
«Російський військовий корабель, іди на х…», — почули у відповідь росіяни. На острів посипався град куль. Це було 24 лютого 2022 року, перший день російського вторгнення в Україну.
Слова українського прикордонника, яким після звільнення з тримісячного полону виявився Роман Грибов, швидко облетіли світ, ставши символом українського героїзму та опору. Додаткової, по-своєму пророчої, сили вони отримали в середині квітня 2022 року, коли крейсер «Москва» пішов на дно після ураження українськими ракетами.
Берегти «крилаті слова»
Через два роки, як повідомляє “Politico”, «крилаті слова» відважного українця є предметом запеклої боротьби між Державною прикордонною службою України та Офісом інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO).
Припускаючи, що повідомлення про російський корабель стало символом незламності всього українського народу, а люди з «нещирими намірами», які не мають відношення до української справи, можуть захотіти на цьому заробити, брюссельські юристи Андрій Буковник і Тарас Кульбаба ще в березні 2022 року подали до Європейської аґенції інтелектуальної власності заявку на торговельну марку на військового. Вони також боялися, що якщо вони не зроблять цього самі, хтось інший втрутиться і збереже торгову марку на своє ім’я.
Точка зору обох юристів виглядає ще більш зрозумілою, адже сотнями розтиражовані різноманітні гаджети з гаслом і зображенням українського солдата на фоні російського корабля можна купити в Інтернеті, але ні військовий, ні українська держава, ні прикордонники нічого з цього не мають.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f86a18a803bf8265eb5333_plakat_idi_huy.webp)
Вартові порядності з Брюсселю
Відповідь Європейської аґенції інтелектуальної власності була схожою на холодний душ. Офіс ЄС відхилив заявку на тій підставі, що гасло Роман Грибова могло бути сприйняте як те, яке «суперечить загальноприйнятим принципам моралі, оскільки мало би бути використане для отримання фінансової вигоди від події, визнаною трагічною». Тобто від війни між Росією та Україною.
Буковник і Кульбаба відчули ляпаса: у Брюсселі припустили, що український військовий хотів заробити на своїй мужності. Проте, шукаючи ефективнішого рішення, вони подали іншу заяву — цього разу, щоправда, від імені українського прикордонника.
Повторну відмову, яку вони отримали у грудні 2022 року, обґрунтували ще більш абсурдним чином: товарного знаку не буде, оскільки мова українського військового була «вульгарною» та мала «образливий сексуальний підтекст». Що ще гірше, далі цитує Politico, «навіть якщо знак мав сприйматись як вираження бравади та мужності, він применшує російське вторгнення та використовує його лише як інструмент для продажу комерційних товарів, таких як ювелірні вироби, іграшки, одяг, гаманці тощо".
Так чиновники з Брюсселю стали охоронцями моральної чистоти боротьби між українцями та росіянами.
Буковник, якого цитує "Politico", не приховує свого роздратування та подиву. Ну як можна цензурувати солдата, якому загрожує смерть?
Третє звернення юристів відбулося в лютому 2023 року. Цього разу, відхиляючи заявку, Європейська аґенція інтелектуальної власності заявила, що слова Гоцького не мають «відмінного характеру», а тільки такі слова заслуговують на торгову марку, адже тільки їх можна відрізнити від інших. Інакше кажучи, брюссельські бюрократи побоювалися, що люди можуть не знати, про яку конкретну ситуацію і місце йдеться у заяві захисника острова Зміїний.
Справа честі
Незважаючи на це, Кульбаба та Буковник не мають наміру здаватися. Для них це справа честі. Які у них шанси? Цитує "Politico" проф. Елеонора Росаті, фахівець з інтелектуальної власності Стокгольмського університету, вважає, що це нуль.
«Я не вірю, що ця ініціатива коли-небудь матиме успіх. Це була програна справа з самого початку», – каже Розаті. Такою була доля «Je suis Charlie», «Black Lives Matter» та інших загальновідомих гасел, що містять політичні погляди. Якими б морально правильними вони не були, як потенційна торгова марка вони недостатньо виділяються.
У лютому Кульбаба та Буковник подали ще одну заявку. Якщо цього разу не вийде, то будуть пробувати знову і знову.
Два роки тому хоробрий український воїн послав «на х...» великий російський корабель і став героєм вільного світу. Однак для брюссельських чиновників його слова були вульгарними, сексуально образливими та мали на меті отримання фінансового прибутку.
![російський корабель; українська відвага; торгова марка; острів Зміїний](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f8670f497cb05ce8cc8435_EN_01590953_0449.webp)
«Жодної опозиції. Ані натяку на свободу. Відсутність вибору», — так охарактеризував фіктивні вибори президента РФ голова Європейської Ради Шарль Мішель, саркастично привітавши Путіна з переконливою перемогою у перший день псевдовиборів.
І виявився абсолютно правий: цього разу екзитполи малюють Путіну рекордну підтримку 87-88% виборців по РФ. Причому на окупованих росіянами українських територіях це аж 88-95%, а в Чечні взагалі 99,28%.
Першими і без сарказму Путіна привітали президент Венесуели Ніколас Мадуро, лідери Нікарагуа Даніель Ортега та Північної Кореї Кім Чен Ин, представники Куби, Болівії, Узбекистану, Таджикистану, а також Папа Римський Франциск. У той же час західні лідери впевнені, що «вибори» пройшли нечесно.
Реакція Заходу
Понад 50 країн засудили незаконні російські вибори на окупованих українських територіях на засіданні Ради Безпеки ООН.
Речник Державного департаменту США Метью Міллер наголосив, що територіальні претензії РФ щодо України є нелегітимними, а проведення псевдовиборів на окупованих територіях демонструє відверте ігнорування Росією своїх зобов’язань за міжнародним правом.
«США ніколи не визнають легітимність чи результати фіктивних президентських виборів, які Росія проводить на території суверенної України. Наша позиція чітка: Луганськ, Донецьк, Запоріжжя, Херсон і Крим — це Україна», — сказав Міллер.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f79ed5a1db8311168d27bd_Screenshot_20240318_025322_X.webp)
У МЗС Польщі підтвердили, що голосування в Росії проходило в умовах репресій проти суспільства, що унеможливлювало вільний, демократичний вибір. У Міністерстві закордонних справ Німеччини сказали, що «вибори» на окупованих територіях України є недійсними та є черговим порушенням міжнародного права». А у МЗС Чехії висловились, що так звані вибори в Росії «відбулися під час загарбницької війни проти України та в умовах систематичного придушення російського громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та будь-яких проявів опозиції».
Зі свого боку міністр закордонних справ Великобританії Девід Камерон написав у X, що «не так виглядають вільні та чесні вибори». А генсек НАТО Йенс Столтенберг пояснив, що вони не можуть бути свободними і чесними, адже «опозиційні політики знаходяться під вартою, інші взагалі вбиті, решта — у вигнанні».
Порушення на окупованих українських територіях
Так звані вибори російська влада запланувала на три дні — з 15 по 17 березня. Але на окупованих українських територіях чотирьох областей — Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонської — «голосування» почалося раніше (достроково). Наступне порушення — за даними Східної Правозахисної групи, організація процесу волевиявлення супроводжувалась посиленням контролю із залученням силовиків — співробітників Міністерства внутрішніх справ і Федеральної служби військ національної гвардії РФ. Людей на окупованих територіях буквально змушували голосувати, використовуючи для цього різні методи. Члени так званих виборчих комісій ходили по квартирах у супроводі військових, аби в разі відмови чи суперечок незгодного можна було одразу затримати. Ба більше — людей ще й знімали на відеокамеру. Виборців також ловили на вулиці, змушуючи голосувати на дитячих майданчиках, на капотах автівок, лавочках під під’їздом. Вперше були запущені мобільні виборчі дільниці: автобуси, що зупинялися в місцях скупчення людей, яких заводили всередину поставити галочку в потрібному місці бюлетеня. За словами місцевих, багатьох з них навіть не просили показати паспорт — давали бюлетені без документів.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f79f54a1db8311168db6cc_FB_IMG_1710672236859.webp)
Кремль оголосив про гучний успіх дострокового голосування на окупованих територіях, намагаючись намалювати картину одностайної підтримки вторгнення Росії та анексії українських регіонів. Намальована явка на окупованих територіях: 83-88% (в самій РФ явку заявили на рівні 73%). Пропагандисти Кремля вже коментують, що підтримка Путіна на окупованих територіях більша, ніж в самій РФ. Але якщо перевести дані окупантів у числа, вийде, що на окупованих територіях проголосувало 3,5-4 мільйона українців, хоча такої кількості людей зараз на цих територіях просто немає.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f79ff2ec95c55b1f3d2b7f_FB_IMG_1710672176462.webp)
Затримання за користування смартфоном або прихід на дільницю опівдні
Протягом трьох днів на дільницях РФ затримано понад 63 людини в 14 містах, найбільше — в Казані. Одного з мешканців Казані затримали, приміром, просто тому, що він прийшов на виборчу дільницю опівдні (тих, хто проти Путіна, Юлія Навальна закликала прийти на дільниці рівно о 12.00). Деяких забирали до відділків після того, як вони діставали смартфони і починали знімати порушення на дільницях.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f7a08a6370038d5b38521f_wybory2024!.webp)
Зафіксовано чимало випадків псування бюлетенів, а також випадки залиття до урн для голосування зеленки. Також на кількох дільницях сталися підпали урн. Є відео, на якому людина, яка прийшла на виборчу дільницю, показує, що чорнила від ручки, яка лежить у кабіні для голосування, зникає з бюлетеня при нагріванні.
По всій території РФ на виборчих дільницях траплялися поодинокі бюлетені, в яких електорат писав «ні війні» та «мир Україні». Також у мережі з'явилися фото бюлетенів, на яких громадяни Росії закликали звільнити всіх політв'язнів.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f79f71bf51c816c350f28b_IMG_20240317_093425_109.webp)
Людей на окупованих територіях буквально змушували голосувати, використовуючи для цього різні методи. Члени так званих виборчих комісій ходили по квартирах у супроводі військових, аби в разі відмови чи суперечок незгодного можна було одразу затримати. Ба більше — людей ще й знімали на відеокамеру. Виборців також ловили на вулиці, змушуючи голосувати на дитячих майданчиках, на капотах автівок, лавочках під під’їздом
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f79ef5f0bd12613eb8b150_FB_IMG_1710672292444.webp)
Бартош Т. Вєлінський «Gazeta Wyborcza», Лоран Маршан «Ouest France»: У вівторок президент Анджей Дуда, прем’єр-міністр Дональд Туск і Ви відвідали президента Джо Байдена в Білому домі. Що приніс ваш візит до США?
Радослав Сікорський: Це був насамперед ювілейний візит. Президент Байден запросив нас з нагоди 25-ї річниці вступу Польщі до НАТО. З перспективи сьогоднішнього дня можна оцінити, наскільки важливим був наш вступ до Альянсу. Зараз Польща є частиною західної системи безпеки й, що найважливіше, президент Владімір Путін дуже добре про це знає. Під час зустрічі в Білому домі панувала тепла атмосфера — це свідчить про те, що Сполучені Штати цінують роль, яку Польща відіграє протягом останнього часу в допомозі Україні, українським вимушеним переселенцям, а також в тому, що вона є логістичним центром допомоги для України. США також цінують нас як країну, яка дуже серйозно ставиться до своєї безпеки та оборони.
У листопаді у США відбудуться президентські вибори. Як вони вплинуть на Європу?
Радослав Сікорський: Панове, ви мене зараз намагаєтеся схилити до втручання у внутрішні справи, у президентські вибори нашого союзника. Однак я хотів би нагадати вам, що у нас був хороший досвід роботи з адміністраціями різного складу. Давайте також подивимося на ставлення демократів і республіканців до НАТО. Альянс був створений у 1949 році за президентства Гаррі Трумена, який був членом Демократичної партії. Однак Рональд Рейган, якого ми дуже добре пам'ятаємо завдяки його політиці щодо комунізму, був республіканцем. А Білл Клінтон, за президентства якого ми вступили до НАТО, в свою чергу, був демократом. Висновок очевидний:
Польща буде підтримувати максимально хороші стосунки зі США, незалежно від того, хто перебуватиме при владі
Республіканці місяцями блокують схвалення військової допомоги Україні в Конгресі. Чи вплинули переговори з президентом Дудою на їх позицію?
Радослав Сікорський: Я не думаю, що будь-який іноземний гість може суттєво вплинути на членів Конгресу США. Але варто зазначити, що ми, принаймні, намагалися. Президент Дуда пояснив спікеру Палати представників Майку Джонсону, наскільки важливо для Польщі та Європи підтримувати Україну. Він також розповів про переслідування Росією християн, в тому числі баптистів, на окупованих українських територіях. Джонсон — людина віруюча. Якщо Путіну дозволити завоювати Україну, він не зупиниться на досягнутому. Тоді стримати його буде складніше, бо у розпорядженні Росії опиняться промислові та людські ресурси завойованої України. Відповідно, Америці доведеться задіяти більше ресурсів і більше людей для посилення Європи. Це — небажаний сценарій. Тому, як ми пояснювали, Путіна треба зупинити в Україні.
І як на це відреагував Джонсон?
Радослав Сікорський: Зі слів президента було зрозуміло, що він відреагував обнадійливо.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f5043b8055cb27ae8f0684_EN_01613854_3380.webp)
Фото: Andrew Harnik/AP/East News
На Вашу думку, чи може статись так, що фронт в Україні впаде?
Радослав Сікорський: Від початку війни, як член Європейського парламенту, я двічі був біля лінії фронту. Один раз під Херсоном і один — під Бахмутом, буквально в декількох кілометрах від місця, де відбувалися бойові дії. У мене склалося враження, що Путін воює не лише з українцями. Його супротивником є також величезна українська територія. Україна вдвічі більша за Польщу, відстані між містами дуже значні. Я возив з Польщі напівпричепи, які були куплені на кошти з благодійних пожертв, і доставляв їх на передову. Шлях від польського кордону до Києва тривав добу. Ще один день зайняла дорога з Києва до Харкова і далі. Якщо Росія захоче контролювати таку величезну територію — їй знадобиться величезна кількість солдатів.
Українці показали Путіну, що вони — окрема нація і не збираються жити під його черевиком. Тож навіть якщо фронт розвалиться, що малоймовірно, на Путіна чекають роки партизанської війни
Згадаймо, як рішуче українські партизани чинили опір більшовикам під час громадянської війни. Українські селянські повстання охоплювали території за 200 км від Москви. А після Другої світової війни українські партизани були активними аж до 1950-х. Українці — волелюбний народ, який вміє боротися. Путін, навіть якщо йому вдасться перемогти українську армію, отримає в Європі другий Афганістан. А війна в Афганістані не закінчилася для росіян добре.
Ключовим центром, схоже, є Одеса.
Радослав Сікорський: З Одеського порту, до якого росіяни не змогли навіть наблизитися, Україна зараз експортує зерно через турецькі протоки всупереч волі Путіна. Обсяги експорту відновилися до рівня, який був до початку повномасштабної війни. Парадокс полягає в тому, що Україна, яка практично не має військово-морського флоту, виграла битву за західну частину Чорного моря. Тепер вона розширює свої позиції на інші частини цього басейну. Цей приклад показує, що Україна все ж здатна перемогти Росію.
На даний момент, в тому числі й через блокування республіканців у Конгресі, Україні бракує боєприпасів та військової техніки. Чи зможе Європа компенсувати дефіцит поставок?
Радослав Сікорський: У нас є обнадійливі сигнали в цьому питанні. Минулого тижня з ініціативи Чехії відбулася конференція щодо закупівлі артилерійських боєприпасів. Заяви, що пролунали на ній, перевершили мої сподівання. Зараз ми очікуємо згоди щодо збільшення Європейського фонду миру, з якого будемо закуповувати зброю для України. Є ще група у форматі Рамштайн [міжнародна коаліція, яка надає мілітарну та фінансову допомогу Україні], є також двостороння допомога. Польща підготувала 45 пакетів допомоги для України. Останні два, вартістю по 100 млн євро, вже затвердив новий уряд. І це ще не останнє наше слово.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f505b82344a73d83b223bc_Sikorski-www%20president%20UA.webp)
Фото: Офіс Президента України
У п'ятницю прем'єр-міністр Дональд Туск вирушив до Берліна на саміт Веймарського трикутника. Чого слід очікувати від цих переговорів?
Радослав Сікорський: Я очікую, що головним питанням порядку денного буде підтримка України. Я дуже ціную позитивний рух з боку Берліна та ініціативу президента Еммануеля Макрона.
Як ви оцінюєте нещодавню зміну позиції Франції? Президент Макрон днями не виключив можливості введення військ НАТО в Україну.
Радослав Сікорський: Ми всі намагалися змусити Росію поводитися згідно певних правил. Щоправда, Росія багато разів доводила, що не здатна бути демократією, але ще кілька років тому нам здавалося, що найгірших сценаріїв можна уникнути. Гадаю, напередодні війни і деякий час після її початку президент Макрон сподівався, що Путін проявить здоровий глузд і буде вести раціональний діалог, виходячи зі своїх інтересів. І що Франція змогла б зіграти посередницьку роль. Я думаю, що зрештою він, мабуть, усвідомив, що це безнадійно: ця людина ніколи не тримає свого слова.
Ви вважаєте, що це позитивна зміна?
Радослав Сікорський: З нашої точки зору, так, тому що ми в Польщі вважаємо, що Путіну не можна довіряти. Коли глава держави бреше, як публічно, так і в приватних розмовах, як можна вірити, що він не порушить договори, які підписала його країна? Президент Макрон прийняв нашу точку зору, що Путін відступає лише тоді, коли зустрічає сильний опір. Франція більше не є імперією, але має еліту, яка мислить глобально і стратегічно. Я думаю, що президент Макрон вирішив відмовитися від певного традиційного підходу, який полягав у тому, щоб давати Путіну зрозуміти, як проти нього діяти не будуть. Це дає Путіну свободу формувати ситуацію на свою користь. Натомість Макрон хоче, щоб він почав хвилюватися про те, як ми будемо діяти.
Ми можемо зробити те, чого Путін не очікує. Саме ми, а не Путін, контролюємо так звану драбину ескалації
Я повністю згоден з таким підходом.
А як щодо Німеччини? По той бік Одри точаться дебати про передачу сучасної зброї, канцлер Олаф Шольц не бажає цього робити.
Радослав Сікорський: Давайте оцінимо те, що Німеччина вже зробила до цього часу. Німецька двостороння допомога Україні перевищує допомогу Франції. Зараз Берлін долучається до міжнародних ініціатив з надання допомоги. Вони обережні, але це випливає з їхньої історії. Я сподіваюся, що п'ятнична зустріч Веймарського трикутника спонукає канцлера Шольца діяти більш рішуче.
Веймарський трикутник за часів правління «Права і справедливості» був доволі мертвим форматом. Чи вірите ви, що тепер, коли Польща має проєвропейський уряд, ця співпраця може стати новим двигуном для Європейського Союзу?
Радослав Сікорський: Сподіваюсь, що так. Європейський Союз зараз більший, ніж 30 років тому. Сильного німецько-французького союзу недостатньо, необхідне представництво Центральної та Східної Європи. Польща, зі свого боку, висловлює інтереси більшості нових країн-членів ЄС. У нас найбільша економіка в регіоні. Ми також маємо надійного лідера, якому довіряють лідери ЄС. Наша країна довела свою важливу роль у наданні допомоги Україні як щодо вимушених переселенців, так і щодо матеріально-технічного забезпечення військової допомоги. І наостанок: ми роками застерігали союзників від Росії, за що нас часто несправедливо критикували. Ми не вимагаємо вибачень. Ми хочемо, щоб до наших слів поставилися серйозно. Путіна треба зупинити в Україні.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f5052c871a478ce956327e_EN_01546024_2668.webp)
Фото: LIBKOS/AP/East News
Яка позиція Польщі щодо європейської оборонної політики?
Радослав Сікорський: Роками, як депутат Європарламенту, я запитував з трибуни, яка катастрофа має статися, щоб європейці почали серйозно говорити про оборону. Катастрофа сталася — Путін вторгся в Україну. Якщо це не розбудить нас, нічого не розбудить.
Варто пам'ятати, що європейська оборонна політика має довгу історію. Вона бере свій початок з Європейського оборонного співтовариства, яке з'явилося в 1950-х роках, коли ніхто ще не мріяв про Європейський союз. Проєкт провалився через спротив Франції. Після воєн, що супроводжували розпад Югославії, європейці пообіцяли собі, що сформують військо чисельністю 70 000 солдатів. Англійці запропонували створити бойові групи, жодна з яких так і не була використана. У 2011 році ми мали не зовсім вдалу інтервенцію в Лівії. Парадоксально, але завдяки Brexit у нас вперше з'явилися фінанси на оборонний бюджет, завдяки Європейському фонду миру ми можемо будувати європейську оборонну політику і озброювати Україну.
Ще будучи депутатом Європарламенту, я зустрічався з високопосадовцями Пентагону. У США розуміють, що Європа нарощує свій оборонний потенціал і має бути здатна протистояти таким загрозам, як діяльність групи Вагнера в Лівії чи деінде в Африці, не звертаючись за підтримкою до американців. Тому я вважаю, що ми повинні розвивати стратегічну взаємодію зі США.
Досі в Європі, особливо у Франції, точиться розмова про стратегічну автономію Європи....
Радослав Сікорський: У нас є пам'ятник і кільцева дорога на честь генерала Шарля де Голля у Варшаві, але пам'ятаймо, що саме він вивів Францію з військових структур НАТО. Якщо ми будемо піддаватися голлістській риториці, то все, чого ми досягнемо, — це розділення Європи на нову і стару, як це сталося під час війни в Іраку. А це контрпродуктивно.
Якщо змусити нас обирати між Францією і Сполученими Штатами, то — буду відвертим — ми завжди оберемо Сполучені Штати
Тому що без поставок американської техніки ми б не змогли захистити себе. Поділів слід уникати. Саме тому ми повинні діяти не автономно, а в узгодженості з американцями. І для цього зараз слушна нагода.
Президент Франції запропонував скласти новий польсько-французький договір.
Радослав Сікорський: Це чудова ідея. Я чув про договір, читав про нього, не можу дочекатися, коли побачу пропозицію тексту. Очікую, що він буде подібним до франко-німецьких договорів. Між Польщею і Францією є багато спільних інтересів і, що важливо, взаємна симпатія. У скількох європейських столицях є пам'ятники Наполеону? Яка країна посилається на нього у своєму гімні?
Що Ви відповідаєте західним політикам, коли вас запитують, як демократам у Польщі вдалося перемогти популістів з ПіС?
Радослав Сікорський: Ця тема була однією з найцікавіших у бесідах прем'єр-міністра Туска в США. Його запитували, як нам це вдалося і які висновки можна зробити з польського успіху. Якби не сталася жахлива війна в секторі Гази, думаю, що польська історія про перемогу над популізмом мала б набагато ширший відгук у світі. Ефективна боротьба з популізмом — складне завдання.
Нам це вдалося завдяки мобілізації та рекордній явці виборців. Без сумніву, важливим було питання прав жінок та мотивації молодого електорату. Нам вдалося донести наші меседжі безпосередньо до виборців у невеликих містах. Ми змогли сформувати коаліцію. І нам також трохи пощастило.
Які уроки з цього можуть винести такі країни, як Франція, де популісти набирають силу?
Радослав Сікорський: Прем'єр-міністр Туск серйозно поставився до питань міграції. Він взярав участь у дуже серйозному діалозі щодо того, яка міграція потрібна Польщі, необхідності захисту своїх кордонів і серйозного ставлення до візових питань. У парламентській системі маргінальні партії з'являються лише тоді, коли вони можуть взяти на себе вимоги, якими нехтує політичний істеблішмент. Відповідальні політики слідкують за таким розвитком подій і намагаються пропонувати рішення. Радикали в такій ситуації або стають цивілізованими, або зникають.
Яке лідерство зараз потрібне Європі?
Радослав Сікорський: Захід зазнав занадто багато невдач.
Ми намагалися інтегрувати Росію в нашу систему демократичних інститутів і цінностей. Ми допустили її до Світової організації торгівлі, Ради Європи, Великої сімки. Ми сподівалися, що вона стане частиною сім'ї народів. Ми програли
Ми також прийняли Китай до СОТ, бо вважали, що лібералізація економіки означатиме лібералізацію політики. І тут ми також програли. Ми вірили, що Арабська весна - це явище з наслідками, подібними до 1989 року в Центральній Європі. А до цього американці вірили, що завойований Ірак стане Німеччиною Близького Сходу, що це буде демократія. В Афганістані ми також програли. Нам потрібні лідери, які покажуть нам, як знову стати успішними.
Я вірю, що нашим успіхом може стати Україна. Якщо Україна переможе, в Росії почнуться зміни. Там після поразки у війні завжди відбуваються реформи, так було після поразки у Кримській війні, після поразки у війні з Японією. Після поразки СРСР в Афганістані також відбулися реформи. Президент Макрон здатен показати людям позитивну перспективу того, де ми можемо бути через 5, 10 чи 20 років. Європі це вкрай необхідно.
Читайте оригінал інтерв'ю з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, яке провели журналісти Бартош Т. Вєлінський та Лоран Маршан, у виданні Gazeta Wyborcza.
Якщо Путіну дозволити захопити Україну, він на цьому не зупиниться. Тоді стримати його буде важче, адже Росія матиме в своєму розпорядженні великі промислові та людські ресурси, — переконаний Радослав Сікорський. Читайте інтерв'ю міністра закордонних справ Польщі для польського видання «Gazeta Wyborcza» спільно з французьким виданням «Ouest France»
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f503c996558e6705bc0d6d_imgonline-com-ua-Resize-6Ef1jlBkJPkN.webp)
«Тривога була оголошена своєчасно і потім фактично відразу стався вибух, що говорить про те, що це балістика. За новими даними, росіяни атакували Одесу двома ракетами «Іскандер-М», — розповідає речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук. — Цілком ймовірно, що це було наведення спеціально на житлові будівлі».
Співробітники ДСНС одразу прибули на місце влучання, де виникла пожежа, приступили до гасіння вогню, розбору завалів і пошуку постраждалих. Під час проведення робіт ворог зненацька повторно наніс ракетний удар, внаслідок якого загинули 29-річний водій-пожежний Денис Колесніков, його колега Віталій Алимов і фельдшер Сергій Ротару, чимало ДСНС-ників постраждало.
Під час обстрілу Одеси загинули колишні топ-чиновники та правоохоронці. Зокрема, колишній перший віце-мер Одеси Сергій Тетюхін, який залишив свій пост минулоріч, адже вирішив служити в Силах оборони країни. Також від ракети росіян загинули командир батальона «Цунамі», екс-очільник патрульної поліції області Олександр Гостищев і заступник керівника Одеського обласного главку Нацполіції Дмитро Абраменко.
Ударом пошкоджено триповерховий рекреаційний будинок, 10 приватних будинків, СТО, газопровід низького тиску, автівки швидкої допомоги та два пожежно-рятувальні автомобілі.
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f4403552b5033f0ca1e690_IMG_20240315_132928_825.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f4406b03978e4ab48e38d6_IMG_20240315_132928_499.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f44081df5a8b4f1643042c_IMG_20240315_132928_629.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f482472a2d9b7667e9280d_IMG_20240315_180733_912.jpg)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f4825f12d421d5091fd411_IMG_20240315_180746_763.webp)
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f442187f2762a1098d1f7a_IMG_20240315_134015_516.webp)
21 людина загинула, понад 70 отримали поранення. Серед вбитих — мешканці району, рятувальники і медик, а також колишні топ-чиновники і правоохоронці. Це один з наймасштабніших обстрілів за кількістю жертв з початку великої війни. Удар прийшовся по цивільних об'єктах курортного району, приватній житловій забудові та базі відпочинку. Після першого удару ворог атакував ще раз, коли на місце вже прибули рятувальники
![](https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65f43ff59ec32f883d6a7562_IMG_20240315_132928_594.jpg)
Зверніться до редакторів
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.