Юлія Ладнова

Які ступені інвалідності є в Польщі та на яких умовах людина з інвалідністю може працювати?

У Польщі є три ступені інвалідності, і з усіма можна офіційно працювати, якщо людина хоче. У такому випадку роботодавець має забезпечити адаптоване робоче місце, що буде відповідати фізичним потребам людини. А також за необхідності надати помічника, який буде контролювати робочий процес. 

• Значний ступінь інвалідності (znaczny): люди, які мають значні фізичні або ментальні порушення можуть працювати тільки в захищених умовах. Зазвичай такі люди не можуть жити самостійно і потребують постійного супроводу. Наприклад, це особи з важкою формою ДЦП або аутизму. 
• Помірний ступінь інвалідності (umiarkowany): люди з такою формою потребують тимчасової або часткової допомоги інших людей. Наприклад, люди з порушенням зору або сліпі. 
• Легкий ступінь інвалідності (lekki): люди можуть виконувати роботу з деякими обмеженнями, але їх можна компенсувати за допомогою технічних засобів. 

Щоб офіційно працевлаштуватися, людина з обмеженими можливостями і наявністю orzeczenie o niepełnosprawności має отримати медичну довідку, яка підтверджує, що робота на цій посаді їй підходить і не суперечить показанням, що містяться в медичних документах про інвалідність. Цю довідку можна отримати у медика ZUS.

Умови праці для людей з інвалідністю та компенсація для працедавця 

Юридичні норми в Польщі регулює Ustawa o rehabilitacji zawodowej i społecznej oraz zatrudnianiu osób niepełnosprawnych (Закон про професійну та соціальну реабілітацію). 

Працедавець має дотримуватись певних норм, коли приймає на роботу людину з обмеженими можливостями, а саме: 

• Робочий день людини з легким ступенем інвалідності не може перевищувати 8 годин на день та 40 годин на тиждень. Особа з інвалідністю середнього або тяжкого ступеня не може працювати понад 7 годин на день та 35 годин на тиждень.
• Працівника з інвалідністю не можуть зобовʼязати працювати в нічний і понаднормовий час, якщо це не стосується вахтової роботи в охороні або людина має на це дозвіл від лікаря.
• Співробітник з обмеженнями має право на додаткову 15-хвилинну перерву на роботі, що входить в робочий час.
• Люди з тяжким або середнім ступенем інвалідності мають право на додаткову відпустку до 10 робочих днів.
• Особи з важким або середнім ступенем інвалідності мають право на візит до лікаря в робочий час для проведення спеціалізованих оглядів, лікування або реабілітації. Також є опція відгулів для диспансеризації, що оплачуються.

Працедавець, який правильно оформлює людину з інвалідністю, може оформити щомісячну субсидію з Державного фонду реабілітації інвалідів (PFRON). Для цього працівник має стати на облік у цей фонд. Для того щоб отримувати субсидію від держави, працедавець має взяти на роботу людину з інвалідністю виключно на umowa o prace. Якщо людина працює за цивільно-правовими договорами, субсидія не виплачується. Також роботодавець її не отримає, якщо співробітник має легкий або середній ступінь інвалідності й отримує пенсію. Люди з важким ступенем інвалідності можуть отримувати пенсію, а підприємець субсидію на такого співробітника.

Розмір щомісячної субсидії залежить від багатьох факторів: кількість робочого часу, ступеня інвалідності та конкретного захворювання, тип фірми працедавця. Спеціальним компаніям для роботи людей з інвалідністю призначають вищі субсидії, ніж компаніям з відкритого ринку праці. Розмір допвиплати для працедавця може сягати 2 тисяч злотих. 

Де шукати роботу людям з інвалідністю в Польщі?

Крім вакансій в інтернеті, можна звернутися до Urząd Pracy. Зазвичай ужонди праці зацікавлені в працевлаштуванні таких співробітників. Установи є в кожному воєводстві, можна також скористатися онлайн-сервісом, щоб призначити візит, поставити запитання або надіслати документи (ресторація за допомогою довіреного профілю).

Також отримати допомогу в працевлаштуванні, дізнатися про свої права та стратегію з отримання роботи людям з інвалідністю можна в Biuro Pełnomocnika Uządu do Spraw Osób Niepełnosprawnych у Варшаві. 

«Син на візку знайшов роботу баристою за тиждень»

Анна Гордійчук з Києва виховує 18-річного сина з інвалідністю, і ось хлопець знайшов собі першу роботу.

«Назар зараз навчається, але дуже хотів підробляти, тож ми шукали щось не на повний день. Приємно вразило, що ніхто на нього не дивився косо, коли син приїхав на співбесіду на кріслі колісному. Фактично відразу він влаштувався баристою в кавʼярню біля університету. Роботою та умовами ми цілком задоволені», — ділиться досвідом мама Анна і каже, що в інтернеті багато організацій пропонує роботу людям з обмеженими можливостями. 

Звісно, з фізичними порушеннями знайти роботу легше, але й родинам людей з інтелектуальними порушеннями не варто впадати в відчай. Так, є чимало фізичної роботи, яку можуть виконувати люди з метальними порушеннями — під наглядом інших людей. Наприклад, знайомий хлопець з аутизмом з Отвоцьку виготовляє свічки й мило, інший займається сортуванням товарів, прибирає або бере роботу на дом. Варто запастися терпінням і відшукати своє місце.

«Рівно рік тому мені подзвонила у сльозах подруга — вона не знала, що відбувається з її близькими. Останній раз вони виходили на зв’язок з даху свого будинку, і вода все продовжувала прибувати. Ніколи не забуду ці три доби, я тоді зовсім не спала. Ми робили все можливе, щоб рятувати людей в Каховці», — згадує перші дні після підриву росіянами Каховської ГЕС лідерка Euromaidan-Warszawa Наталія Панченко.

У ніч на 6 червня 2023 року росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС: у зоні катастрофи опинилося 16 тисяч людей — десятки з них загинули під водою, близько 80 населених пунктів було затоплено, 11 тисяч гектарів лісів знищено — сума прямих збитків від катастрофи складає щонайменше 146 мільярдів гривень. У той же час за міжнародним законодавством, руйнування гребель є воєнним злочином і заборонено.

Активісти добиваються, щоб суд у Гаазі визнав Росію винною. І впевнені, що зараз має бути порушено питання створення чинних механізмів оборони об'єктів критичної інфраструктури, аби трагедія в Каховці не могла повторитися.

«Ми хочемо, щоб екоцид було визнано екоцидом, а геноцид — геноцидом, — наголосила Наталя Панченко. — Щоб Росія, її військові — всі, хто виконував і надавав накази — понесли за це відповідальність. Щоб міжнародні суди нарешті почали виносити вироки. Ми чекаємо на ці вироки вже понад 10 років. Жоден військовий злочинець досі не є покараним. Це проблема, яка показує: в  XXI столітті немає жодних гарантій безпеки та миру, бо ніхто не може впоратися з одним хворим на голову терористом».

Наталя також додала, що дуже замучена, адже зараз так мало світових ЗМІ згадують роковини трагедії. Хоча вона поламала життя тих, хто втратив у катастрофі рідних, домівку, улюблених тварин тощо. Мине ще багато часу, поки ця рана загоїться. А для деяких вона не загоїться ніколи.

«Мені важко про це згадувати, бо я тоді тиждень чекала звістки від своєї мами, — розповідає колишня мешканка Херсону Марія Саніна. — Це найжахливіший час у моєму житті. Найстрашнішим було усвідомлювати, що якщо щось сталося, у в мене навіть не буде шансу з нею попрощатися. Будинок моїх батьків зруйновано, я з маленькою дитиною в Польщі і вже ніколи не зможу показати їй дім, де виросла»…

Фотографії авторки

6 березня фермери з усієї Польщі знову з’їхалися до Варшави, аби протестувати проти «Зеленої угоди» ЄС, яка, на їхню думку, призведе до зниження рентабельності сільськогосподарського виробництва («Зелена угода», наприклад, передбачає скорочення використання добрив та засобів захисту рослин вдвічі, а також відведення четвертої частини фермерських площ землі під органічні культури). Виробники харчових товарів вимагають також закрити кордони для агропродовольчої продукції з країн поза межами ЄС (України, Білорусі, Росії) і захистити розведення тварин у Польщі.

Цього разу акція була масштабнішою, агресивнішою і голоснішою за попередню. Ще більше сигнальних ракет і петард, більше диму від фаєрів, вогнищ і спалених шин.  «Мамо, це що, теж війна — як в Україні? Чому так бахкає?», — запитує дівчинка років п’яти у матері після того, як пролунав черговий гучний вибух петарди.

З колонки лунає пісня «Все ще буде красиво», якою Дональд Туск відкривав свої мітинги під час минулої виборчої кампанії. Знову приїхав танк, зроблений з сіна.

Просто перед офісом прем'єра протестувальники спалили труну, яку намагалися перекинути через огорожу, але поліцейські не дали цього зробити. До місця загоряння були направлені пожежні машини, проте протестувальники не захотіли їх пропускати.

«Ми тут, щоб розповісти прем'єр-міністру про те, що нам наболіло. Зелений курс — це кінець для нас усіх. Ще Туск має знати, що ми проти напливу продуктів з України, Росії та Республіки Білорусь. Якщо уряд не захистить нас, ми пропадемо. Польща зникне», —  заявляє один з учасників протесту під час свого виступу біля канцелярії прем’єра.

До фермерів приєдналися мисливці, вони протестують проти змін до закону про полювання. Зокрема проти заборони полювання на деякі види птахів і тварин, обмежень полювання в певні години та заборону на користування тепловізорами.

Ще до початку акції у місті помітно активізувалася поліція — попри заборону фермери хотіли в’їхати до столиці тракторами, але їх не пустили (поліцією були встановлені загородження і заготовлені шипи). Фермери залишили свою техніку на під'їздах до Варшави, що завадило багатьом своєчасно дістатися на роботу. На деяких під’їздах до столиці Польщі утворилися кілометрові затори.

«Сьогодні я виїхала з дому завчасно, але все одно запізнилася на роботу на дві години, адже дорога до Мокотува була однією суцільною пробкою. Я такого не пам'ятаю за роки життя у Варшаві. Я — дитячий реабілітолог, працюю зі складними дітьми, і багатьом з них не можна пропускати заняття, а сьогодні двоє моїх пацієнтів не змогли отримати реабілітації», — розповіла Sestry Тереса Недашковська.

Основні заворушення, під час яких стражам порядку довелося примінити сльозогінний газ, сталися неподалік будівлі польського Сейму. Учасники протесту намагалися прорватися до Сейму, але їх зупинили. Вже ближче до завершення акції демостранти почали кидати бруківку в поліцію, остання затримала кількох осіб. Провокатори це чи ні, з’ясовують правоохоронці. В результаті сутичок постраждали 13 поліцейських, вони доставлені до лікарень.

Нагадаємо, що фермери також перешкоджають руху вантажівок на шести пунктах пропуску на польсько-українському кордоні. Так, на в'їзд в Україну очікують 2300 фур. Україна втрачає мільярди гривень, які необхідні їй для захисту від росіян.

^{Фото і відео - Олена Клепа}

Цьогоріч столиця рясніє інсталяціями, натхненними побутом наших бабусь та дідусів. Часів, коли дзвонили по дротових телефонах зі слухавкою, дивилися величезні чорно-білі телевізори та мріяли про автомобілі, які зараз називаються ретро. А ще гралися дзиґами, а ялинку прикрашали паперовими ланцюжками ручної роботи. Для сучасних дітей це — дивина. Тоді як для нас  — ще й ностальгія.

‍

‍

6 грудня під Сеймом зібрались десятки активістів, аби, як вони самі кажуть, «збудити польську владу». Рівно місяць тому польські перевізники заблокували проїзди на трьох пунктах пропуску «Рава-Руська-Гребенне», «Ягодин-Дорогуськ» та «Краківець-Корчова». З 23 листопада страйкарі перекрили четвертий ПП — «Шегині-Медика». Уже місяць нема жодних зрушень у питанні деблокади кордону.

«Сьогодні ми зібралися під Сеймом, аби польські депутати якнайшвидше вирішили питання розблокування  кордону України. Це перше питання. Друге — створення умов для покращення експорту та імпорту між Україною та Польщею, створення максимальної користі для обох країн. І третє питання, на яке ми хотіли б звернути увагу, це посилення протидії російській пропаганді. Усі ці акції і протести, які виникли протягом останнього півроку, проходять не без участі нашого ворога», — заявила організаторка акції, засновниця клубу торгівлі Україна–ЄС Вікторія Тріфан.

Читайте також: Блокадний листопад: як вирішити ситуацію на кордоні

Тріфан наголосила, що від блокади страждає не лише Україна, це також шкодить й економічним інтересам Польщі. Однак крім фінансових збитків, польські депутати мають розуміти, що йдеться і про життя та здоров'я водіїв, які стали заручниками блокади.

— Мій батько далекобійник, те, що відбувається зараз, водіям дуже складно витримати через холод і мороз. Тому ми маємо привернути увагу до ситуації, — наголосив один з учасників акції Антон, який вже 8 років мешкає в Польщі.

Читайте також: Микола Княжицький: «У мене немає жодних сумнівів, що блокада кордону — це спецоперація Російської Федерації»

— Треба збудити увагу польської влади, бо майже не було реакції з її боку. А також треба збудити українців, щоб виходили на протести проти дій перевізників на кордоні, — наголосив Василь Хомин, один із активістів.

Учасники акції передали лист на ім’я спікера Сейму Шимона Головні з проханням якомога швидше вирішити проблему.

У листі учасники мітингу підкреслили той факт, що в умовах війни, коли повітряний простір закритий, а морські порти заблоковані Росією, єдиний шлях забезпечення України — наземний. І 90% всіх поставок йдуть через Польщу. Тож треба не лише вирішити питання нинішньої блокади, але й розробити механізми, як уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

Читайте також: Блокада не того кордону

У школах Польщі навчається майже 200 тисяч школярів-українців, вже півтора роки від початку широкомасштабної війни Росії в Україні. Деякі проблеми інтеграції та організації навчального процесу вдалося подолати, але багато питань залишається. Які зміни чекають у новому навчальному році? Що зроблено для інтеграції українських дітей у польське учнівське середовище? Що буде, якщо повідомити неправильну адресу проживання шкільній адміністрації? Чим приватна школа відрізняється від державної? Про все це читаєте у матеріалі видання Sestry.

Про безплатні ноутбуки, іспити та інтеграцію

Минулоріч у польських школах виникали труднощі з адаптацією українських дітей-воєнних біженців. Питання були не лише через мовний бар’єр і нерозуміння навчального матеріалу. Діти з територій, охоплених війною, важко звикали до нового середовища, лякались гучних звуків, не могли порозумітись з польськими однолітками тощо. З нового навчального року у школах Польщі запроваджені новації, які дещо поліпшують ситуацію.

Основні зміни для українців у польських школах у 2023/2024 навчальному році такі:

• вводяться додаткові заняття з польської мови (від 6 годин на тиждень) індивідуально або у групах до 15 осіб;

• з'явиться можливість складати випускні іспити з іноземної мови, яку діти вивчали в українській школі;

• українці матимуть окремі терміни подання заяв для складання іспитів. 15 березня 2024 року - кінцевий термін подання на іспити після 8 класу, на атестат зрілості та професійний іспит;

• для учнів підготовчого класу (так званий нульовий клас для дітей 6–7 років) не буде щорічної атестації, якщо дитина погано володіє польською мовою (має бути відповідне рішення педагогічної ради);

• будуть створені додаткові групи у дошкільних навчальних закладах та 1-3 класах шкіл;

• навчальні заклади зможуть брати на роботу фахівців – психологів та соціальних педагогів, наприклад – без педагогічної освіти, які надаватимуть психологічну підтримку школярам. Крім цього, в екзаменаційній комісії працюватимуть люди зі знанням української мови;

• з’являться спеціальні інтеграційні та комбіновані групи, що спростить процес адаптації українців та дозволить їм ефективніше розібратися у навчальному процесі;

• українські діти зможуть взяти участь у програмі, за якою чотирикласникам видаватимуть ноутбуки. 7 липня 2023 року Сейм Польщі ухвалив Закон про підтримку розвитку цифрових компетенцій учнів та вчителів. Згідно з ним, забезпечення учнів безкоштовними комп'ютерами розпочнеться вже у 2023/2024 навчальному році. Батькам польських школярів, а також дітям з інших країн, які підуть до четвертого класу польських шкіл, можна буде оформити заявку на отримання ноутбука. Опція доступна як для учнів державних, так і для приватних шкіл.

Отже, це торкається новацій. А тепер розберемо як на практиці вже відбувається процес навчання на прикладах українок, чиї діти відвідують школи у Польщі.

«Більше року в Польщі, а мову не вчать»

Українці Ірині з Києва школа у Варшаві подобається, хоча був один момент, що її збентежив: «Син пішов у перший клас 166 школи на Волі (район Варшави – ред.). У класі із 18 учнів 10 – українці. Було соромно, коли вчителі в чаті робили зауваження, що багато дітей вже понад рік в Польщі, а мову не вчать і даремно просиджують штани на уроках. Сподіваюся, обіцяні додаткові заняття з польської мови багатьох дисциплінують і будуть поштовхом до її вивчення», – вважає Ірина.

Мама другокласника Олена Катасонова живе за 40 км від Варшави у місті Груєць, у них із 17 осіб у класі 3 – українці.

«Ставлення хороше, минулого навчального року Рома був старостою класу, однокласники звуть на всі дні народження, атмосфера доброзичлива. У школі всі кабінети, а також туалет, їдальня, роздягальня підписані польською та українською мовами. У школі двічі на тиждень були безкоштовні додаткові заняття з польської мови. Зараз кажуть, що буде більше годин», – розповідає Олена про навчання свого 8-річного сина. Вона вважає, що головне дати дітям можливість навчатися. Далі вже від учнів та батьків залежить як скористатись цим шансом.

Як потрапити до школи, що не належить до вашого району?

Українці, що втікали від війни і отримали статус тимчасового захисту в Польщі (мусить мати PESEL ukr – це ідентифікаційний номер, який є у кожного резидента держави, за яким визначаються і питання працевлаштування, освіти, охорони здоров’я тощо) мають право подавати документи до будь-якої школи в цій країні. Однак треба зважати на ситуацію в кожному конкретному регіоні. Наприклад, школи Варшави зараз переповнені. І якщо прагнете, щоб дитина ходила до школи, що не відноситься до вашого району, то, швидше за все, вам відмовлять. Тому що зобов'язані взяти, в першу чергу, тих дітей, які проживають на відповідній території. У школах найчастіше просять показати договір оренди квартири, щоб з’ясувати це при прийомі дитини.

«Буває так, що школа за 3-4 км від будинку набагато краща, ніж найближча. А договір оренди у Польщі – це, по суті, надрукований на принтері документ без печаток. Але не слід забувати, що у країні законність документа засвідчують підписи, у договорі оренди є PESEL та дані власника житла. І за ними дуже просто все перевірити, бо школа інформує ужонд (місцева адміністрація в Польщі – ред.), звідки до них поступають на навчання діти. І там якраз уже можуть порівняти, чи правдиві дані вказані у договорі оренди», – попереджає фахівець з питань легалізації у Польщі Юлія Приходько.

Є легальний спосіб потрапити до школи, що не належить  до вашого району, і для цього можна, наприклад, зареєструватися у хостелі у потрібному районі. У такому разі ви не порушуєте закон, але займаєте місця тих, хто проживає на цій території.

«Ми не будемо вам прислужувати»

У польських школах бувають ситуації, до яких батьки виявляються не готові. Часто це стосується інклюзивних форм освіти.

Марина Леонова з Харкова має двох дітей. Цього року її хлопчики пішли у 7 та 3 клас школи номер 2 у районі Урсус у Варшаві.

«Це інтеграційна школа, де можуть навчатись як звичайні дітки, так і учні з особливостями. У мого молодшого сина Михайлика аутизм, тому школу обрали саме цю, хоча в нашому районі є декілька інших закладів. І от з його навчанням ситуація виявилась складною. Водночас мого старшого сина Івана вчителі та однокласники зустріли дуже добре, для українських дітей там є 6 годин польської на тиждень – додатково та безкоштовно», – ділиться Марина.

У класі, де навчається Михайло, загалом 26 дітей. Окрім сина Марини, є ще одна дитина з аутизмом.

«Не знаю, хто правий у цій ситуації, але з початку навчального року мені дають зрозуміти, що моя молодша дитина незручна. Я сподівалась, що в інтеграційній школі знайдуть підхід до сина, але там не розуміють проявів його емоцій.

Наприклад, Мишко може підійти та обійняти іншого хлопчика за живіт, або голосно заплакати. Раніше у нас був особистий тьютор, але у цій школі є один тьютор для всіх дітей, і він не завжди перебуває поруч з моїм сином. У школі сказали, що не прислуговуватимуть нам і натякнули, щоб ми шукали для Михайла спеціалізований навчальний заклад», – розповідає мама хлопчика.

Віддавати його до спецшколи Марина Леонова не хоче – було докладено надто багато сил, щоби адаптувати дитину з особливими потребами до життя у суспільстві. Сьогодні Мишко спокійно ходить з мамою магазинами, подорожує і не створює особливих проблем. Марина щиро вірить, що у школі він теж адаптується, що йому почнуть приділяти більше уваги.

Від 2400 до 9000 злотих за приватну школу

Про ефективне використання можливостей освіти знає Аліна, мати Іллі Сніжко, який відвідував приватну польську школу весь минулий навчальний рік. Перед цим кілька місяців дитина навчалася у державній школі на Жолібожі (ще один район Варшави). В Україні хлопчик вчився в англомовній школі і англійською розмовляв не гірше рідної, української. За першої ж нагоди у Польщі його перевели до приватного закладу з англійською мовою навчання.

«На своєму досвіді ми відчули, наскільки сильно відрізняється освіта у приватній та державній школі. По-перше, у звичайній школі 33 учня у класі, де вчителі фізично не в змозі приділити всім увагу, домашні завдання фактично не перевіряються, і дуже багато тримається на самодисципліні. Для мене було відкриттям, наскільки м'які тут учителі. У нас би вже викликали батьків до школи, якось покарали, а тут намагаються заспокоїти і загалом дітям дозволяють дуже багато. Працює принцип, що дитину не можна нічого змушувати робити без їі волі», – дивується жінка.

Після кількох місяців у державній школі батьки перевели сина до приватної двомовної школи. Зміни очевидні: у класі вдвічі менше дітей, домашніх завдань набагато більше та контроль за успішністю вище. На вході школярі залишають телефони у спеціальному осередку у адміністратора і забрати їх можуть лише, коли йдуть додому о 17-18 годині.

«Мені сподобалося, що дітей стимулюють до знань. Наприклад, за гарну успішність запрошують на чаювання з директором, всіляко заохочують, діти пишуть навіть наукові роботи англійською, дуже цікава група продовженого дня.

Є сквош, барабани, піаніно та спортивні активності. Пропонують екскурсії, поїздки вихідного дня,  подорожі на канікулах країнами Європи. В принципі, створюється така атмосфера, що дитина сама хоче вчитися. Але програма п'ятого класу приблизно як в Україні у восьмому, дуже багато додаткових занять», – розповідає мама.

Приватна школа у Варшаві задоволення не з дешевих. Ціна двомовної школи коливається в межах 2400-4000 злотих на місяць, ціна за англомовну школу може сягати 9 тисяч злотих на місяць. Додатково оплачуються гуртки та секції за інтересами, шкільна форма, обіди, фонд екскурсій та друковані робочі зошити. При цьому в хороших приватних школах Варшави важко знайти місця, а вступні іспити не набагато легші, ніж до університету. Договір із приватною школою, як правило, укладається на рік. А якщо батьки вирішили розірвати його раніше, то часто зобов'язані попередити щонайменше, ніж за 4 місяці. Аліна змогла відновити бізнес у Польщі, той, що до війни мала в Україні, тому має надію впоратися з зобов’язаннями, адже її мета – найкраща освіта для сина.

Загалом, польська система освіти підходить до учня, в першу чергу, як до особистості – дитину не контролюють, не сварять, не змушують навчатися. Це чудово, бо йдеться про розвиток особистості. І водночас такий принцип вимагає самодисципліни від учня, тобто, дитина отримає знання, якщо вона сама цього хоче. Для нас, українців, де батьки звикли примушувати дітей виконувати домашні завдання, все перевіряти і сварити, трохи незвично. Правда?

Досліджувати світ із дитиною завжди цікаво, а в Польщі про це знають не з чуток, адже тут справжній культ розваг для дітей. Різноманітні парки, музеї та майстер-класи — тут вміють зацікавити дитину так, щоб вивчення світу було захопливим та корисним. Отож вирушаємо!

Плескатися у фонтанах парку Байка

За 27 кілометрів від Варшави у місті Блоні міститься величезний парк з басейнами, фонтанами, музичними інструментами та безліччю ігрових майданчиків. Це просто рай для малюків, там можна провести весь день з ранку до вечора. Територія парку поділена на зону спокійного відпочинку й активних розваг. Тут міститься найбільша в Польщі зона пішохідних фонтанів, де можна обливатись водою і влаштовувати перегони між струменями. Поруч є неглибокі басейни для малюків, зона відпочинку з лавками та кріслами для батьків. Майданчик у парку потішить діток безліччю гірок, гойдалок, конструкцій для лазіння, але найяскравіше враження залишить сектор музичних інструментів. Там малюки можуть грати на ксилофоні, тарілках, чи барабанах або уявити себе знаменитим трубачем. А коли вже награлися та набігалися, то можна корчити смішні гримаси в секторі кривих дзеркал.

Park Bajka

ul. Kardynała Stefana Wyszyńskiego 10, 05-870 Błonie

Прогулянка поміж крон дерев

Нові враження чекають на дорослих та дітей у селі Помєхувек, що біля аеропорту Варшава/Модлін. Підвісна стежка серед крон дерев — це неймовірно красивий і цікавий спосіб ознайомитися з різними видами птахів і дерев у цій частині Мазовецького воєводства. Стежка розташована на підвісних платформах в глибині лісу, а на кожній з них зібрана інформація про тутешніх птахів і дерева. Крім цього, на території села є два відомі заповідники: частина охоплена охороною в рамках програми ЄС «Natura 2000» і території, що входять до мережі Варшавського комплексу охоронних краєвидів (Warszawski Obszar Chronionego Krajobrazu).

До речі, тут можна відвідати парк Долина Вкри при лісовому розважальному комплексі із каруселями, оглядовою вежею та тренажерною залою просто посеред лісу.

‍Spacer w koronach drzew

ul. Nasielska 1B, 05-180 Pomiechówek

Пізнати життя давнього села

Реконструйоване селище XIX–XX століть розташоване в етнографічному парку в Маужицях біля міста Ловіч. Невеликі небесного кольору будиночки з білими візерунками, квіткові галявини, сади, мальовані паперові прикраси, якими тут обклеєні стіни, печі та стелі — ідеалістична картина побуту Лодзинського воєводства доповнена доглянутими господарськими будівлями тих часів. В музеї просто неба часто проводяться майстер-класи з плетіння вінків, випікання хліба, вишивання, гончарної справи, а влітку —  фестивалі просто неба, отож можна відвідати комору, млин, кузню, зайти в будь-який будинок.

Muzeum w Łowiczu

Stary Rynek 5/7

99-400 Łowicz

‍Skansen w Maurzycach

Maurzyce, 99-440 Zduny

Природний інгалятор у Констанціні-Єзьорній

Всього за 10 кілометрів від Варшави у сосновому лісі та зелені потопає мальовниче містечко Констанцін-Єзьорна. Наповнене атмосферою затишку і теплоти, це місто, напевно, залишиться в пам’яті у кожного, хто хоч раз там побував. У теплу пору року тут регулярно проводяться кінопокази, а в Курортному парку безліч дитячих та оглядових майданчиків, гарних вілл XIX–XX століть, будівля паперової фабрики XVIII століття, але найголовніше — тут міститься соляна градирня заввишки 6 та діаметром 40 метрів. Пара соляного розчину насичена йодом, бромом і різними мікроелементами, тому приємну прогулянку тут можна поєднати з оздоровленням.

‍Tężnia Solankowa

ul. Henryka Sienkiewicza

05-510 Konstancin-Jeziorna

Найбільший розарій

Ботанічний сад і Парк культури у Повсіні зобов’язаний відвідати кожен, хто мешкає у Варшаві. Сюди дуже зручно добиратися з Вілянува, а розваг для дітей досить багато. У парку культури є дитячі майданчики і спортивні зони для гольфу, безкоштовні зони для барбекю з мангалами. Гірки, мости, конструкції для лазіння, вежі розташовані на лісовій галявині.Тут тунелі нагадують стволи, що впали, а пісочниці — пташині гнізда. Для дітей старшого віку є мотузковий парк. А в ботанічному саду розбито альпінарій і найбільший у Польщі розарій, оранжереї, зони екзотичних та садових рослин, яблуневий сад із 500 видами дерев. Малюків не залишать байдужими рослини-хижаки, що харчуються комахами.

‍Ogród Botaniczny w Powsinie

ul. Prawdziwka 2, 02-973 Warszawa

‍

Park Kultury w Powsinie

ul. Maślaków 1, 02-973 Warszawa

Запустити залізницю і проїхати на ретро поїзді

За 55 кілометрів від Варшави, у місті Сохачев, на території колишньої залізничної станції 1922 року функціонує Музей вузькоколійної залізниці. Його колекція складається з понад 150 експонатів, серед яких старовинні паротяги, дрезини, вагони, військові платформи, легкові автомобілі, пристосовані для їзди по коліях, а також бричка Пілсудського — кінний екіпаж, який рухався рейками. У виставковому залі можна запустити макет залізниці, кинувши туди монетку. У вихідні з квітня до жовтня тут можна подорожувати до Кампіноської пущі на ретропоїзді.

Крім того, у Сохачеві міститься Музей Сохачевської землі і Битви під Бзурою з величезною колекцією зброї, спорядження, обмундирування та інших реліквій військової кампанії вересня 1939 року і битви на річці Бзура — найбільшої наступальної битви союзних військ на початку Другої світової. А на невеликому пагорбі біля музею збереглися рештки замку князів Мазовецьких.

Muzeum Kolei Wąskotorowej w Sochaczewie

ul. Licealna 18, 96-500 Sochaczew

‍

Muzeum Ziemi Sochaczewskiej i Pola Bitwy nad Bzurą w Sochaczewie

Plac Tadeusza Kościuszki 12, 96-500 Sochaczew

Динозаври на Урсинові

Переміститися в парк юрського періоду зовсім нескладно, а ось вражень залишиться багато. Парк юрського періоду (Park Jurajski) на Урсинові з Музеєм Землі познайомить молодих дослідників з доісторичними часами, розповість про перші гриби та комах, динозаврів, що населяли планету в той час. У сімейному парку розваг є освітня доріжка, а також зона розваг з атракціонами. Тут можна відчути себе археологом чи просто залізти всередину скульптури динозавра.

Park Jurajski na Ursynowie

ul. Puszczyka 18, 02-781 Warszawa

‍

Muzeum Ziemi PAN 

Aleja Na Skarpie 20/26, 27

00-488 Warszawa

На скейти всією родиною

Якщо ви справді готові до такого сценарію, то краще за парк ім. Збіґнєва Герберта на Бєлянах не знайти! На трьох гектарах території є маршрути для новачків і просунутих любителів скейтів, самокатів, роликових ковзанів із пандусами, підйомами та рівними ділянками траси. Для поціновувачів спокійного відпочинку — шахові столи і затишні місця, де можна посидіти з книгою.

Park im. Zbigniewa Herberta

ul. Zbigniewa Romaszewskiego, 00-001 Warszawa

«Жива» палеонтологія

Якщо раптом шукатимете вхід до розрекламованого музею лялькових будиночків, то можете випадково знайти вхід до Музею еволюції. Він міститься в будівлі Палацу молоді в центрі Варшави, і важко уявити собі дитину, котра не була б вражена його експонатами. Муляжі риб, що еволюціонували, моделі стародавніх тварин, первісна людина на повен зріст та інші наукові артефакти точно здивують юного дослідника.

Muzeum Ewolucji Instytutu Paleobiologii PAN

Pałac Kultury i Nauki

Plac Defilad 1, 00-110 Warszawa

(вхід: z ul. Świętokrzyskiej przez Pałac Młodzieży)

Потримати в руках 12,5 кілограма золота

Маючи справу з грошима кожен день, що ми знаємо про них? Наприклад, на банкнотах євро намальовані мости, вікна і ворота, яких немає насправді. Вони просто символізують відкритість та співпрацю між країнами Європи. Центр Грошей Національного Банку Польщі, або Музей грошей у Варшаві — це найсучасніший виставково-освітній осередок у ЄС. Тут можна побачити унікальну колекцію монет, подивитися на мільйон злотих у сховищі, потримати в руках злиток золота вагою 12,5 кілограма, побачити першу польську банкноту з полімеру, а також вивчити весь процес проєктування і виробництва грошей. Крім цього, молодому поколінню буде корисно знати про цінність ресурсів і про те, як правильно взаємодіяти з грошима.

Centrum Pieniądza NBP im. Sławomira S. Skrzypka

ul. Świętokrzyska 11/21, 00-919 Warszawa

Більше інформації про події у Варшаві можна знайти ТУТ.