Ексклюзив
20
хв

Завжди знати, де дитина: найкращі гаджети та програми для батьківського контролю і пошуку дітей

Я — мама дитини з аутизмом. У свої майже 6 років мій син не розмовляє, не розуміє, що не можна переходити дорогу на червоний і постійно хоче втекти. Після того як його загубили в садку, я серйозно задумалася, що можу зробити, щоб у разі чого якнайшвидше відшукати свою дитину. Ділюсь власним досвідом, який буде корисним усім батькам

Юлія Ладнова

Сучасні технології дозволяють не тільки бачити, де дитина, але й чути, що навколо неї відбувається. Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

На вибір оптимального девайса для відстеження місцезнаходження дитини впливають вік і темперамент чада. Якщо дитина схильна до протесту, з нею складно домовитися, потрібно шукати щось непомітне й надійне. Якщо дитина готова співпрацювати й слухатися, вибір девайсів значно ширший.

Важливі технічні параметри, на які варто орієнтуватись при виборі гаджета:

• наявність кнопки SOS для зв'язку з батьками;
• можливість односторонніх дзвінків з боку батьків, які допоможуть бути в курсі того, що відбувається навколо дитини. Навіть якщо син або донька не бере слухавку, то за допомогою пристрою можна «підслухати», щоб переконатися, чи все гаразд;
• Невелика похибка у визначенні геолокації: тут можливі варіанти від 5 до 200 метрів. Оптимально, щоб девайс підтримував і GPS, і Wi-Fi, оскільки це підвищить точність визначення геолокації;
• здатність девайса налаштовувати безпечні маршрути та відстежувати маршрути, які пройдено за день;
•підтримка відео- та аудіозв'язку;
• тривалість автономної роботи батареї;
• датчик зняття з руки або удару. Це потрібно для того, щоб батьки відразу дізналися, що девайс пошкоджений або втрачений;
• вологостійкість;
•сумісність з Android та iOS.

Гаджети й прилади, які допоможуть відстежувати місцезнаходження  дитини:

1. AirTag

Один AirTag від Apple коштує 130-150 злотих за штуку, але можна відразу купити набір із чотирьох штук за 450-470 злотих. За розміром цей гаджет, як кругла пласка батарейка розміром з монету. Плюси локалізатора в тому, що він максимально точно показує місцезнаходження на карті, а заряду вистачає на 1,5-2 роки. AirTag не заряджається, в ньому не можна змінити батарею, але коли аксесуар почне сідати, то за кілька місяців він покаже в додатку низький заряд.

Це означає, що скоро вам доведеться купити новий. Слідкувати за місцезнаходженням можна з айфона у програмі Find me. Але якщо ви мешкаєте в Україні, зверніть увагу, що в роботі GPS можливі збої під час повітряних тривог. Також якщо будівля стоїть на перехресті, а дитина постійно переміщується, геолокація може вірізнятися в різних кімнатах.

Ще одна зручність цього пристрою в тому, що його можна вшити в одяг так, що дитина його не дістане і не втратить. Часто можна зробити це непомітно. Наприклад, за підкладку куртки, за гумку в штанях, пришити додаткову кишеньку до одягу і зашити на ньому мітку. У моєму випадку це дуже зручно, тому що SMART-годинник моя дитина не носить і може зняти. 

Крім Air Tag від Apple, існують аналогічні пристрої для Android: Samsung Galaxy Smart Tag, Xiaomi MiTag.

2. SMART-годинник 

Це також дуже зручний гаджет, адже є безліч моделей, які допоможуть не тільки відстежити місцезнаходження, а й ведуть запис розмови поряд з дитиною, дозволяють в режимі реального часу включити режим прослуховування поряд з нею, а також виміряють пульс, замінюють телефон. Є моделі, які можуть використовуватись для відеодзвінків. Це хороший гаджет для дитини, яка знає, що знімати годинник не можна. Годинник буває з мінімальним функціоналом для відстеження гео-локаціі, а також з іграми та можливістю завантажувати музику. Це супер опції, щоб зацікавити дитину і мотивувати її носити годинник, але постійне використання девайса для розваг досить швидко розряджає годинник. Популярні моделі: Smartwatch GARETT Kids Essa 4G , vívofit jr 3 – Garmin, Smartwatch Locon Watch Video.

3. Брелоки для стеження та фітнес-браслети

Вони працюють за принципом GPS-трекера, але з тією різницею, що гарний брелок або фітнес-браслет можна просто подарувати дитині і не говорити, що ви збираєтеся за нею стежити. Погодьтеся, підліток радше візьме в подарунок цікавий браслет або брелок для ключів, який можна пристебнути до рюкзака або джинсів, ніж пристрій для стеження.

Програми батьківського контролю:

Qustodio Parental Control – це батьківський фільтр, який відстежує та блокує сумнівний трафік. За допомогою нього можна блокувати порносайти, сайти з онлайн іграми, контролювати, з ким спілкується дитина в мережі та відстежувати місцезнаходження.

SafeKiddo допомагає створити розклад для вебсерфінгу та блокує небажані ресурси, також створює звіти про активність дитини в інтернеті. Ви можете планувати, скільки часу та на якому сайті може перебувати дитина. 

FamilyTime Parental Control забезпечує точну геолокацію та історію переміщень дитини. Також сюди, крім батьків, можуть бути додані інші: педагоги чи няні.

Додаткові пристрої безпеки: 

Якщо ваша дитина ходить одна зі школи або сама гуляє на вулиці, то їй може знадобиться:

ультразвуковий відлякувач собак. Цей компактний брелок видає неприємний для тварин звук, що посилюється, коли собака наближається. Сучасні моделі також обладнані LED-підсвіткою. Для тварин такий пристрій хоч і неприємний, але безпечний. Вартість в Польщі 50-60 злотих.

відбивачі світла, стікери та наліпки. Це ті дрібниці, які рятують життя. Світловідбивачі на одязі роблять дитину помітною у темряві та видимою для водіїв. Є спеціальні набори, що можна помістити на куртку, рюкзак та інші дитячі речі.

Ідентифікаційний браслет. Цільова аудиторія браслета з биркою - діти віком від 2 до 6 років, а також діти з інвалідністю, які не можуть розмовляти. Якщо раптом дитина загубилася у торговельному центрі чи громадському транспорті, небайдужі люди зможуть зв'язатися з батьками та повідомити, де вона знаходиться. Також напишіть свій телефон та адресу на браслеті.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65a580b9fbfd9c411de4eeb3_Domashnie%20nasylstvo%20nad%20ditmy.JPG">«Читайте також:Домашнє насильство над дітьми: що робити та як реагувати»</span>

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Табличка «Zakaz fotografowania» має бути розміщена на фасаді будівлі, огорожі чи видному місці об'єкту таким чином, що не побачити її неможливо. Близько 25 000 таких знаків буде розміщено в Польщі на різних об'єктах. Це стратегічно важливі локації для безпеки та оборони держави. За поясненнями Міністерства оборони Польщі, формальна заборона на фотографування цих об'єктів існує з 2022 року. Однак досі не було єдиного механізму, що регулював би порушення та притягував до відповідальності. Не було і процедури отримання дозволів на зйомку таких об'єктів. 

З моменту набрання чинності Закону «Про захист батьківщини» в 2022 році з'явилася правова основа для заборони фотографування об'єктів, що мають значення для безпеки й оборони держави. Проте не було ні знака про заборону фотозйомки, ні правил її розміщення. Тож на практиці дотримання заборони було проблематичним, і багато випадків можна було легко оскаржити в суді саме через відсутність належного маркування, формальних процедур та документів (наприклад, шаблону дозволу). 

Як виглядає знак і на яких локаціях його встановлюють? 

Це квадратна табличка/знак розміром 60x60 см з червоним написом ZAKAZ FOTOGRAFOWANIA (заборонено фотографувати). На ній зображено закреслену піктограму фотоапарата, відеокамери й телефону. Основний текст перекладено англійською, німецькою, російською та арабською мовами.

Виготовлення і розміщення табличок обійшлося польському бюджету в 1 мільйон злотих. Розмістять знаки на таких поверхнях:

• обʼєктах інфраструктури, що належить Міністерству національної оборони;
• об'єктах, що особливо важливі для безпеки та обороноздатності країни;
• об'єктах критичної інфраструктури.

Що загрожує за порушення та в яких випадках зйомка можлива?

Порушнику загрожує штраф від 5 до 20 тисяч злотих, арешт до 30 діб та конфіскація обладнання, незалежно від того, належить воно безпосередньо порушнику чи ні. Також не можна знімати людей та рухоме майно, які знаходяться на території цих об'єктів.

Але зйомка можлива, якщо це:

• технічні фотографії об'єкта нерухомості, зроблені адміністраторами/менеджерами для документальних цілей;
• публічні заходи та фотографії іноземних делегацій, які підписують важливі угоди;
• висвітлення у ЗМІ конференцій чи інтерв'ю, що анонсовані та дозволені компетентним органом;
• геодезичні та будівельні роботи на замовлення уповноважених органів;
• діяльність служб: поліції, рятувальників, судових органів;
• різні публічні заходи, які проводяться уповноваженими органами.

Як отримати дозвіл на зйомку?

Для цього треба написати заяву на імʼя керівника обʼєкта, де планується зйомка, і чекати на відповідь протягом 14 днів.

• заява подається у паперовому або електронному вигляді з підписом;
• заявка повинна містити персональні дані та обґрунтування;
• треба вказати дані фотографа, адресу об'єкта, дату та кількість осіб, що будуть присутні на зйомці.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664c56c8418377acb7007858_grill%20warsaw.avif">«Читайте також: Де у Варшаві зробити гриль та посмажити м'ясо? Список місць»

20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Юлія Ладнова
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Проблеми із сусідами в Польщі: куди звертатися за допомогою?

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Ексклюзив
20
хв

Де знайти друзів у Польщі: долаємо самотність, виходимо з бульбашки, інтегруємось у суспільство

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress