Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Купити автівку в Польщі та зареєструвати її на території цієї країни може будь-який іноземець, якщо його перебування легальне. На цю процедуру власник має 30 робочих днів з моменту покупки. За порушення цього терміну вам можуть виписати штраф від 200 до 1000 злотих. Послуга реєстрації без заміни номерних знаків коштує 80 злотих. Як зареєструвати машину в Польщі?
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Реєстрацією транспортних засобів займається Urząd за місцем прописки, для цього там є спеціальний Wydziale Komunikacji i Transportu. Потрібно заздалегідь записатися на прийом і заповнити wniosek na rejestrację pojazdu. У невеликих населених пунктах можливий прийом без запису. Внесок можна взяти в ужонді і заповнити заздалегідь.
Щоб поставити автомобіль на облік у Польщі, вам знадобляться:
• Договір купівлі-продажу автомобіля (Umowa kupna i sprzedaży samochodu); • Faktura від продавця на ваше ім'я. У тому випадку, якщо автомобіль куплений у фірмі, яка займається перепродажем; • Техпаспорт (Dowód rejestracyjny). У тому випадку, якщо фактичний продавець не вписаний в техпаспорт, то будуть потрібні попередні фактури, договори купівлі-продали, що підтвердять угоди, що підтверджують всі угоди до теперішнього продавця; • Паспорт транспортного засобу (Karta pojazdu); • Страховий поліс (Ubespechenie); • Прописка в Польщі (Meldunek) терміном щонайменше на 21 день. Без мельдунка зареєструвати авто неможливо; • Чинний паспорт та документ, що підтверджує легальність перебування на території Польщі (статус UKR, віза, картка побиту, децизія про видачу карти побиту); • Реєстраційні номери (їх потрібно зняти та додати до документів). Поставити автомобіль на облік можна із заміною та без заміни номерних знаків. У разі заміни доведеться доплатити ще 80 злотих. Номерні знаки на замовлення коштуватимуть близько 1000 злотих.
Якщо автомобіль куплений за кордоном (наприклад, у Німеччині чи США), то пакет документів для реєстрації буде відрізнятися. Крім вашого чинного паспорта, мельдунка та документів, що підтверджують легальність перебування в Польщі, вам знадобляться:
• договір купівлі-продажу (якщо купуєте у фізичної особи за кордоном) або фактура від продавця, якщо авто куплено через автомобільну комісіонку у Польщі; • оригінал закордонного техпаспорту; • присяжний переклад всіх закордонних документів угоди (техпаспорт, договір купівлі-продажу); • документ про техогляд (Przegląd techniczny); • номерні знаки та заява продавця (oswiadczenie) про дату ввезення автомобіля до Польщі (там має бути позначка «без реєстраційних знаків», якщо авто надійшло без них); • оплати akcyza. Зазвичай її сплачує імпортер автомобіля до Польщі; • документи про проходження митниці (для автомобілів, що ввезені до Польщі не з Євросоюзу).
Всю актуальну інформацію про реєстрацію автомобіля, а також відповіді на запитання, як зареєструвати саморобне авто чи раритет, можна дізнатися за посиланням тут.
Коли ви зареєстрували автомобіль, вам потрібно повідомити в страхову компанію про зміну власника автомобіля якомога раніше протягом 14 днів. Ви повинні дізнатися про актуальність минулої страховки та як її оплачував власник (повністю або частково), а також чи буде перерахунок вартості для нового власника. Ви можете відмовитися від поточної страховки та знайти вигідний для себе варіант у будь-якій страховій компанії. Продавець також може відмовитись продавати автомобіль разом зі страховкою - він повинен повідомити про це покупця. Якщо ви оформляєте новий поліс, обов'язково письмово відмовтеся від попереднього, інакше доведеться оплачувати обидва поліси.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Табличка «Zakaz fotografowania» має бути розміщена на фасаді будівлі, огорожі чи видному місці об'єкту таким чином, що не побачити її неможливо. Близько 25 000 таких знаків буде розміщено в Польщі на різних об'єктах. Це стратегічно важливі локації для безпеки та оборони держави. За поясненнями Міністерства оборони Польщі, формальна заборона на фотографування цих об'єктів існує з 2022 року. Однак досі не було єдиного механізму, що регулював би порушення та притягував до відповідальності. Не було і процедури отримання дозволів на зйомку таких об'єктів.
З моменту набрання чинності Закону «Про захист батьківщини» в 2022 році з'явилася правова основа для заборони фотографування об'єктів, що мають значення для безпеки й оборони держави. Проте не було ні знака про заборону фотозйомки, ні правил її розміщення. Тож на практиці дотримання заборони було проблематичним, і багато випадків можна було легко оскаржити в суді саме через відсутність належного маркування, формальних процедур та документів (наприклад, шаблону дозволу).
Як виглядає знак і на яких локаціях його встановлюють?
Це квадратна табличка/знак розміром 60x60 см з червоним написом ZAKAZ FOTOGRAFOWANIA (заборонено фотографувати). На ній зображено закреслену піктограму фотоапарата, відеокамери й телефону. Основний текст перекладено англійською, німецькою, російською та арабською мовами.
Виготовлення і розміщення табличок обійшлося польському бюджету в 1 мільйон злотих. Розмістять знаки на таких поверхнях:
• обʼєктах інфраструктури, що належить Міністерству національної оборони; • об'єктах, що особливо важливі для безпеки та обороноздатності країни; • об'єктах критичної інфраструктури.
Що загрожує за порушення та в яких випадках зйомка можлива?
Порушнику загрожує штраф від 5 до 20 тисяч злотих, арешт до 30 діб та конфіскація обладнання, незалежно від того, належить воно безпосередньо порушнику чи ні. Також не можна знімати людей та рухоме майно, які знаходяться на території цих об'єктів.
Але зйомка можлива, якщо це:
• технічні фотографії об'єкта нерухомості, зроблені адміністраторами/менеджерами для документальних цілей; • публічні заходи та фотографії іноземних делегацій, які підписують важливі угоди; • висвітлення у ЗМІ конференцій чи інтерв'ю, що анонсовані та дозволені компетентним органом; • геодезичні та будівельні роботи на замовлення уповноважених органів; • діяльність служб: поліції, рятувальників, судових органів; • різні публічні заходи, які проводяться уповноваженими органами.
Як отримати дозвіл на зйомку?
Для цього треба написати заяву на імʼя керівника обʼєкта, де планується зйомка, і чекати на відповідь протягом 14 днів.
• заява подається у паперовому або електронному вигляді з підписом; • заявка повинна містити персональні дані та обґрунтування; • треба вказати дані фотографа, адресу об'єкта, дату та кількість осіб, що будуть присутні на зйомці.
Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:
"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"
“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.
“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”
"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".
Симптоми почуття провини за відпочинок
Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").
Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?
1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.
2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.
3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.
4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.
5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.
6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.
7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".
8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю".
Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?
Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій:
Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути.
1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".
2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".
3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.
4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".
5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно".
6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.
7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше?
У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.
Одного разу мені подзвонили у двері: на порозі стояли сусідка знизу, консьєржка та ще декілька людей.
«Пані Дорота стверджує, що ваша собака ходить в туалет на балконі і все це стікає до неї, — заявила консьєржка. — Ми можемо пройти в квартиру і подивитися, чи це так?»
Таке звинувачення звучало дивно, адже я маю дитину з аутизмом, і мій балкон завжди зачинений. Але не пустити сусідів я не могла, тим паче, що разом із сусідкою прийшли люди з адміністрації будинку. Вони попередили мене, що якщо я проти, то вони будуть скаржитися в поліцію.
Коли я відшукала ручку від балкона і відчинила двері, то побачила в себе таку саму стіну з жовтими плямами. Виявилось, це була вода з вазонів, що стікала від сусідки поверхом вище від мене. У неї там був майже сад, який вона ретельно поливала. І заливала всіх, хто жив під нею.
І хоча переді мною ніхто не вибачився за помилкове звинувачення, я після цього вивчила питання, куди і в яких випадках можна скаржитись у Польщі на сусідів.
Куди звертатись, якщо сусід у Польщі порушує спокій і порядок?
• До поліції. Це стосується ситуацій, коли сусіди влаштовують галасливі вечірки, бійки, скандали або щось таке, що порушує громадський порядок. Також в разі погроз та грубої поведінки, коли сусіди вживають заборонені речовини або алкоголь, можна викликати поліцію за номером 112.
• До муніципальної поліції (straż miejska), яка втручається у випадки непорозумінь між сусідами, коли є такі неприємності, як шум, незаконне паркування або недотримання порядку на території, гриль на балконі або паркування в зеленій зоні чи на тротуарі. А також порушення Cisza nocna з 22:00 до 06:00. Також ви можете повідомити, коли сусід дивно чи агресивно поводиться. Стражі порядку вашого району будуть постійно слідкувати за його поведінкою й оперативно реагувати на порушення.
• Житловий кооператив або адміністрація будинку теж приймають скарги на сусідів, якщо це стосується здебільшого побутових непорозумінь. Наприклад, сусід не прибирає за собакою на прогулянці, сусіди або їхні діти смітять на території житлового комплексу, залишають сміття за дверима квартири або порушують норми поведінки в багатоквартирних будинку. Менеджери зобов'язані реагувати на скарги мешканців та можуть вживати відповідних заходів для вирішення проблеми.
Що може зробити адміністрація будинку?
Звертатися до адміністрації будинку або житлового кооперативу є сенс, коли відбуваються системні неодноразові порушення та конфлікти. В такому випадку на проблемного сусіда може бути накладений штраф, а також менеджери будуть самостійно займатися комунікацією з поліцією, якщо доведеться звертатися до стражів порядку.
Як відбувається процедура наведення порядку адміністрацією будинку
Спочатку від імені житлового кооператива до проблемного сусіда надходить лист із попередженням припинити поведінку, що порушує порядок. Мешканцям нагадують про чинні правила й норми, закликаючи їх дотримуватись. Можливе також усне попередження.
Житловий кооператив також може організувати зустріч (медіацію) між мешканцями, що скаржаться, і проблемним сусідом. Метою медіації є досягнення компромісу та знаходження рішення, прийнятного для обох сторін.
Деякі правила кооперативів і житлових товариств передбачають фінансові санкції за недотримання правил соціального співіснування. Адміністрація може накласти штраф на проблемного сусіда або примусити його, наприклад, відремонтувати спільне майно.
Зазвичай це є ефективним методом. Якщо порушник орендує помешкання і нічого міняти не збирається, його навіть можуть змусити виїхати.
Позов до суду
Коли всі заходи є неефективними, ви особисто або житлової кооператив чи громада можуть подати позов проти проблемного сусіда. Суд може винести ухвалу про про виселення або накласти штраф.
Чи можна знімати сусідів на відео для доказів їхніх порушень у Польщі?
Якщо ви зробили аудіо- або відеозапис погроз чи протиправної поведінки сусіда, то його, ймовірно, покарають. Однак у відповідь він може подати на вас скаргу за статтею 190А Кримінального кодексу щодо домагань. Остаточний вердикт в такому разі залежить виключно від рішення суду.
Варіанти, куди віддати старі одяг і взуття в Польщі:
1. Залишити в контейнері благодійності
Кожен бачив в Польщі Pojemniki na odzież używaną.
Вони належать Червоному Хресту і є у всіх 16 воєводствах країни. Тут можна залишити речі у будь-якому стані, бо частина речей йде на переробку, а частину продають або роздають тим, хто їх потребує. Кошти з продажу зібраних речей також йдуть на підтримку проєктів допомоги нужденним.
Спочатку всі речі відправляють до сортувального цеху. Кращий одяг, який ще придатний для використання, зазвичай прямує на продаж у Second Hand або йде безпосередньо нужденним. Зазвичай близько 70% речей, що залишають в контейнерах Червоного Хреста, йдуть на переробку і на підходять для подальшого використовування. Але навіть за переробку таких старих речей благодійники отримують кошти, які направляють на допомогу дітям з бідних сімей, реалізацію різних освітніх проєктів, підтримку хворих або проведення заходів щодо надання невідкладної медичної допомоги. Тож в будь-якому випадку ваші старі речі принесуть користь.
Крім контейнерів Червоного Хреста, в Польщі є і зелені контейнери фонду «Mam Marzenia». Одяг, що ви залишаєте там, йде на продаж, а гроші благодійники спрямовують на здійснення мрій важкохворих дітей.
На благодійних контейнерах зазвичай є контактні дані, щоб ви могли перевірити інформацію на сайті або повідомити, якщо контецнер заповнений, забруднений або пошкоджений. Всю інформацію про переробку одягу, а також адреси контейнерів від Червоного Хреста можна знайти тут.
Звертаємо увагу, що в Польщі також зустрічаються контейнери для збору речей без жодних маркувань. Зазвичай їх встановлюють місцеві або представники житлового кооперативу, одяг в гарному стані розбирають чи пускають на продаж, а ось зіпсовані старі речі викидають на смітник або спалюють. На переробку їх не віддають. Це не дуже хороший спосіб позбутися старих речей, бо він шкодить навколишньому середовищу, тож краще залишати одяг і текстиль в контейнерах крупних благодійних організацій. Також не забувайте випрати одяг або текстиль перед тим, як покласти в контейнер. Речі можуть бути старими, але обовʼязково мають бути чистими.
Це нові контейнери для речей, але не на вулиці. Вимоги до речей тут більш суворі і залишати можна лише те, що ще підійде для подальшого використання. Приймають білизну, одяг, взуття. Компанія з 2018 року займається благодійним продажем одягу.
Адреси пунктів: Варшава: Westfield Arkadia Гдиня: Centrum Nauki Experyment, Aleja Zwycięstwa 96/98 Вроцлав: na osiedlu Olimpia Port przy ul. Marco Polo Краков: ТЦ Bonarka на ul. Henryka Kamieńskiego 11
3. Пункти збору старого текстилю та брудних ганчірок
З 1 січня 2025 року в Польщі людей зобов'язують сортувати текстиль як окрему категорію відходів. Це повʼязано с тим, що викидання таких відходів разом з побутовим сміттям шкодить навколишньому середовищу. Окремих баків для сміття ще немає, але вже скоро можна буде отримати штраф. Тому потрібно вчитися розділяти текстиль, який піде на переробку, і той, що ще придатний для використання.
Куди віддавати на переробку?
Приймають таке сміття в Пунктах селективного збору комунальних відходів PSZOK (punkty selektywnego zbierannia odpadów komunalnych). Знайти потрібну адресу можна в Google, вписавши PSZOK + місто.
У Варшаві є 4 пункти PSZOK:
• на вулиці Płytowa 1 (район Бялоленка), телефон: 22 811 08 53, сайт: partner-apelski.pl • на вулиці Zawodzie 1 (район Вилянув), телефон: 22 185 52 51, сайт: lekaro.pl • на вулиці Tatarska 2/4 (район Воля), телефон: 22 39 10 100, сайт: mpo.com.pl • на вулиці Kampinoska 1 (район Беляни), телефон: 22 39 10 100, сайт: mpo.com.pl
Всі пункти працюють з понеділка по пʼятницю з 11:00 до 19:00, а в суботу з 9:00 до 17:00.
Тут також можна залишати і нормальний одяг, але його потрібно сортувати окремо.
Минулоріч до PSZOK у Варшаві було передано понад 124 тонни текстилю. Старі куртки, светри, рушники й інші текстильні вироби будуть використані для виробництва нової сировини. Це можуть бути, наприклад, матеріали для на утеплення, а бавовна піде на виробництво паперу. Навіть найстаріший текстиль може бути використаний для виробництва альтернативного палива.
Тут можна не тільки віддати, але й безкоштовно відремонтувати старі речі чи продати їх на благодійному базарі.
А ось ще куди можна віддати старі речі:
• @dajherbate — приймають чоловічий одяг, можна надіслати через поштамат. Допомагають безхатченкам; • @santegidio_pl — приймають чоловічий одяг, з жіночого одягу можна віддати тільки куртки, толстовки, спортивні костюми та взуття без підборів.
“На корпоратив запросили всіх, крім мене. Всі поїхали колективом у SPA, а мені не було з ким залишити дитину. Всі свята тепер приречені на самотність, бо я з дітьми”, — ділиться українка, яка зараз за кордоном. Друзі залишилися в іншому житті або теж розкидані по світу. Як вийти з бульбашки й інтегруватися у нове суспільство?
Мова відчиняє двері
Загалом, з досвіду спілкування з багатьма українськими біженцями, найкраще відкриває двері у нове середовище місцева мова. Чим краще ви її знаєте, тим простіше вам будувати нові контакти та створювати дружнє коло в новій для себе країні. Якщо у вас з цим все більш-менш добре, варто йти туди, де потенційно можуть бути цікаві для вас кола спілкування.
Є чимало додатків і груп для знайомств і дружби у Facebook, Meetup чи Bumble BFF, які можуть допомогти знайти друзів за інтересами. Однак, з власного досвіду — знайти там саме друзів вкрай важко. Рано чи пізно, навіть якщо ви вказуєте в анкеті чіткий запит на дружбу, все зводиться до запрошення на побачення. Тому шукати друзів варто в реальному житті, це більш надійний спосіб, але для цього доведеться вийти з так званої зони комфорту. Тобто подолати внутрішній спротив.
Ще для дружби в дорослому віці важливо не шкодувати інвестувати свій час у побудову контактів. Адже часто більшість обіцянок “зустрітися після відпустки\наступного тижня”, “якось сходити на каву” — так і залишаються пустими обіцянками. “Люди думають, що дружба буває просто так. Що у нас будуть друзі і все, – розповідає виданню The Guardian доктор Роулінз, фахівець із дружби. Але це не так. Для когось це може бути шоком, але набуття та підтримка дружби вимагають певної праці та зусиль”.
1.Заведіть собаку, якщо вам дозволяють умови проживання і ви любите тварин
Один із найпростіших способів завести нові знайомства — гуляти зі своєю собакою. Не раз доводилося допомагати друзям, які терміново поверталися в Україну, беручи до себе їхніх домашніх улюбленців. Що й казати — стільки несподіваної уваги та бажання поспілкуватися, як у моменти прогулянок з твариною, я не відчувала за всі три роки життя в Польщі.
“Собачники” — привітні, комунікабельні, дружелюбні. З ними можна говорити про тварин, погоду, цікаві місця неподалік, про політику, контакти хорошого лікаря, телефони потенційних працедавців і просто відчути себе живою людиною, до якої виявляють цікавість і увагу.
Якщо умови проживання не дозволяють вам завести собаку, то є різні можливості долучитися до спільноти. Наприклад, майже у всіх притулках для собак є дні, коли за попереднім записом можна побути безпритульному песику другом чи подругою та вийти з ним на прогулянку. Пошукайте в своєму місці притулок для собак (schronisko), підпишіться на сторінку в соціальних мережах, відстежуйте акції та сміливо до них долучайтеся.
Акція "Біг в 6 лап" регулярно проходить в Глівіце, тут можна взяти на прогулянку собаку з притулку. Фото Катаржини Кучинської-Будки, президентки Глівиць
2. Шукайте клуби за інтересами й громадські організації
Любите йогу, стрейчинг, айкідо, рукоділля, боритеся за феміністичні ідеї — шукайте однодумців серед місцевої спільноти. Це найкоротший шлях завести приятелів і подолати самотність, оскільки у вас з цими людьми вже є щось спільне і важливе.
Мовні курси — незрівнянно хороша нагода роззнайомитися з місцевими українцями. А ще — розумними, активними польськими вчителями, з якими можна дійсно подружитися.
Свого часу я почала відстежувати різноманітні заходи в місцевих ботанічних садах: майстерні з визначення віку дерев, поради з догляду за клумбами та багато інших заходів, які хоч і не принесли мені стійких дружніх контактів, але кілька професійних — точно. Також знаю групу українських і польських жінок, які потоваришували на заняттях з айкідо, створили клуб польсько-української дружби, часто подорожують разом.
3. У Польщі це працює: бібліотека
У Польщі бібліотеки — це не просто місця, де зберігаються книги. Тут регулярно проходять зустрічі з письменниками, обговорення книжок, тематичні заходи до свят, майстеркласи. Запишіться до бібліотеки, перегляньте перелік найближчих заходів та беріть у них участь. Особливо в тих, де буде можливість взаємодіяти з іншими: наприклад, якийсь майстерклас з виготовлення предметів декору, традиційних святкових прикрас. Так ви більше дізнаєтеся про країну, її культуру, познайомитися з людьми та їх історіями.
4. Ставайте волонтерами громадських організацій
У Польщі добре розвинена культура громадських організацій, які активно залучені до суспільного життя. Не соромтеся писати їм, пропонувати свою допомогу та брати участь у заходах, які вони організовують. Це чудовий спосіб знайти однодумців і подолати відчуття самотності за кордоном.
Взагалі, допомога іншим — один з найефективніших способів подолання депресії і повернення собі відчуття цінності. А взаємодопомога, доброта, емпатія поєднують людей іноді навіть краще, ніж інтелектуальні тусовки.
5. Місцеві будинки культури: для тих, хто любить активне суспільне життя
Будинки культури в Польщі спеціалізуються на різних напрямах — освітніх, творчих, екологічних — і пропонують безкоштовні або недорогі заходи, доступні для всіх. Для українців це чудова можливість знайти однодумців, долучитися до цікавих проєктів і навіть реалізувати власні ініціативи. Вони не лише сприяють соціальній адаптації, а й допомагають інтегруватися в місцеву громаду через творчість, освіту та активну участь у суспільному житті.
Міські городи – це спільні ініціативи для вирощування рослин у місті, які часто функціонують при будинках культури або локальних центрах активності. Тут учасники не лише доглядають за рослинами, а й спілкуються, беруть участь у майстеркласах і долучаються до екологічних проєктів. Процесом керує лідер спільноти, який організовує зустрічі та допомагає новачкам інтегруватися через спільну працю. Щоб знайти такий город у своєму місті, достатньо ввести в пошуку слово Ogród і назву міста польською, наприклад, Ogród społecznościowy Motyka i Słońce (Warszawa). Там є купа цікавих заходів: вони організовують обмін рослинами, конкурси на краще приготування страв з гарбуза, фестивалі та лекції з ботаніки, компостування органічних відходів тощо.
Спільна праця — зближує. Фото Ogród społecznościowy Motyka i Słońce (Warszawa)
Місцеві заходи, як-от гаражні розпродажі, ярмарки, міські фестивалі, ринки органічної продукції — чудова нагода знайти нових знайомих і краще пізнати місцеву культуру. Такі події об’єднують людей навколо спільних інтересів, дають можливість поспілкуватися у невимушеній атмосфері та навіть знайти корисні контакти. Інформацію про локальні заходи можна знайти на сайтах муніципалітетів, у соціальних мережах або через місцеві Facebook-групи. Дуже радимо користуватися функцією на Facebook, яку дуже люблять у Польщі, — знайти заходи поруч з вами. Ця вкладка показує заходи, які проходять у вашій місцевості. Якщо ви будете обирати те, що вам для душі, соціальна мережа з часом сама буде показувати їх вам.
8. Онлайн-спілкування в групах за інтересом
Спільноти в соцмережах s тематичні групи — чудовий спосіб знайти однодумців для інтровертів. Тут легше налагодити контакт, ніж у випадку раптових знайомств, і більше шансів зустріти «свою» людину, ніж у Tinder. Це може бути спільнота поціновуваців мистецтва, садоводів-любителів, велосипедистів, любителів кінного спорту — будь-яка, що вам тематично близька. Пишіть дописи, коментуйте, йдіть на офлайн-заходи — і ви неодмінно знайдете людей, які вам цікаві і приємні.
9. Групові навчання, подорожі, концерти
Часто в спеціалізованих групах, наприклад, любителів мандрувати в гори, можна прочитати оголошення: “Йду таким-то маршрутом, хто зі мною?” Любите? Йдіть! Звісно, дотримуючись безпеки: повідомте рідним, з ким йдете, яким маршрутом. Є великі шанси, що ви там знайдете друзів, бо гори допомагають налагоджувати особливі контакти. Схожим чином можна познайомитися з новими людьми на концертах улюблених гуртів, співаків, або ж в групах з навчання, консультування.
10. Професійний нетворкінг
Чимало українок знайшли нових приятелів завдяки робочим контактам, професійним виставкам, зустрічам і форумам для обміну досвідом. Хоча ці люди не змогли повністю замінити університетських чи шкільних подруг, вони стали тими, з ким можна випити каву, поговорити й відчути себе менш самотньою в іншій країні.
Зауважте, що Всесвітня організація з охорони здоров'я раніше заявила, що самотність та соціальна ізоляція — глобальна проблема, яка загрожує здоров'ю. Це спричиняє проблеми із психікою, а також підвищення ризику розвитку деменції, ішемічної хвороби або інсульту. Тож уникайте самоізоляції, заводьте приятелів і залишайтеся здоровими.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/658572ee98708d69386065c8_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.jpeg">«Читайте також: Самотність на свята? Впораємось!»
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
