Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Що буде з українськими чоловіками в Польщі, коли закінчиться дія їхніх закордонних паспортів?
Консульства України за кордоном припинили видачу закордонних паспортів чоловікам призовного віку. Це спричинило шквал емоцій у соцмережах. Які ж наслідки очікують українських чоловіків після закінчення терміну дії їхнього паспорту під час перебування за кордоном? І хто може точно не хвилюватися?
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
«Віддай мені паспорт або поверни гроші! Сама їдь в свою Україну! За кого воювати — за таку, як ти?». Так кричала у Варшавському представництві ДП «Документ» жінка, якій відмовили у видачі паспорта чоловіка...
Консульства України за кордоном припинили видачу закордонних паспортів чоловікам призовного віку, і це спричинило шквал емоцій у соцмережах.
Постановою Кабміну від 23 квітня 2024 р. № 443 забороняється пересилання закордонного паспорту громадянам України чоловічої статі від 18 до 60 років до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для їх видачі. Відтепер чоловіки зможуть отримати закордонний паспорт лише у територіальному органі Державної Міграційної Служби на території України.
Чоловіки, які мають законні підстави для відстрочки від мобілізації, й надалі зможуть отримувати документи за кордоном. А саме:
особи з інвалідністю;
чоловіки, що супроводжують за кордон дружину, своїх батьків або батьків дружини з інвалідністю;
чоловіки, що супроводжують за кордон осіб з інвалідністю I-II групи, які забезпечують їм постійний догляд;
батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
батьки дітей, хворих на важкі хвороби, що засвідчується довідкою ЛКК;
батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
діди, повнолітні брати, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, що у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
особи, які потребують постійного догляду та їхній супроводжуючий член сім’ї першого ступеня споріднення;
особи, які потребують постійного догляду та їхній супроводжуючий за наявності документів про отримання компенсації на догляд або акту встановлення факту здійснення догляду;
опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
працівники закладів догляду за особами з інвалідністю при їх супроводі за кордон;
представники дітей-сиріт при супроводі їх за кордон;
військовослужбовці, що направляються на лікування за кордон.
Для отримання документів, зокрема закордонного паспорту, їм треба буде пред’явити ті ж документи, що і при перетині кордону.
Тепер про тих чоловіків, які не зможуть отримати закордонні паспорти.
У Польщі, якщо вона не прийме окремого законодавчого або нормативного акту, іноземці без закордонних паспортів опиняться поза захистом і стануть фактично нелегалами. Адже статус UKR надається особам, які мають чинний закордонний паспорт.
Український паспорт потрібно пред’являти для влаштування на роботу, подальшої легалізації, зокрема для отримання карти часового побиту, для заміни водійського посвідчення чи його отримання. Тому чоловіки без чинного паспорту не зможуть претендувати на легалізацію у Польщі.
І якщо поліцейський попросить їх показати документи, а термін дії їхнього паспорта закінчився, можуть виникнути серйозні неприємності. Адже в такому випадку людина незаконно перебуває на території Польщі. Далі можуть відбутися суд і депортація.
Але останніми днями я говорила з багатьма польськими адвокатами. Вони висловлюють сподівання, що уряд Польщі швидко ухвалить рішення, яке врегулює цю ситуацію. І кожен з них має великі сумніви, що дійсно відбуватиметься депортація людей до країни, в якій триває війна.
Як буде далі — залежить від українського і польського урядів.
Адвокатка, член Ради Адвокатів Київської області. Керуюча партнерка Адвокатського об’єднання «G&D». Спеціалізується на антикорупційному законодавстві. Кваліфікована медіаторка. Є розробницею курсів медіаправа та правової взаємодії органів державної влади і ЗМІ. Має низку наукових публікацій з антикорупційного законодавства, електронного декларування, свободи слова, захисту персональних даних, доступу до інформації.
R E K L A M A
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Як вийняти кліща і куди звертатися за допомогою в Польщі
Не всі кліщі заражені. Це перше, що має вас заспокоїти. А перше, що потрібно зробити, — винути кліща з тіла, до того ж бажано з головою. Чим раніше ви знімете кліща, тим менше шанс заразитися хворобою Лайма чи енцефалітом.
Важливо зробити це правильно. Використовуйте пінцет або спеціальний набір для видалення кліща, він продається в аптеках і коштує від 15 до 35 злотих. Захопіть кліща якомога ближче до шкіри, не стискаючи його черевця, та спробуйте мʼякими рухами викрутити його. Ось детальна відео інструкція від Medicover:
Часто можна почути пораду, що кліща слід змастити маслом або спиртом для кращого видалення. Не треба цього робити! Це мало допоможе, натомість може викликати викид більшої кількості слини або патогенів у ваш організм.
Якщо після маніпуляції кліщ ще живий, можете зберегти його для аналізу. Адже якщо дослідження кліща в лабораторії покаже, що він нічим не інфікований, вам нема чого боятися. Проблема тільки в тому, що в Польщі — на відміну від України — майже не практикують дослідження кліщів, натомість радять спостерігати за власним самопочуттям.
Перший день після того, як ви видалили кліща, може зберігатися невелике почервоніння шкіри в місці укусу. Це нормально, просто обробіть його хлоргексидином. Але має насторожити, якщо на наступні дні це почервоніння не зникає, а збільшується. 3 см почервоніння — це вже привід для візиту до лікаря й уколів антибіотиків (доксициклін).
Якщо з'явиться мігруюча кліщова еритема (почервоніння шкіри навколо укусу) або підвищиться температура, зʼявиться озноб, головний біль чи запаморочення — негайно звертайтеся до лікаря.
Через два-три тижні після укусуварто здати аналіз на антитіла до імуноглобуліну М і борелій.
Звертатися при укусі кліща можна до свого терапевта чи сімейного лікаря. У разі прояву важких симптомів — їхати на SOR в інфекційну лікарню або звернутися до інфекціоніста.
Що таке хвороба Лайма або бореліоз, енцефаліт і чи можлива профілактика
Хвороба Лайма (інші назви — бореліоз, Лайм-бореліоз, системний кліщовий бореліоз) — це природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яка спричиняється бореліями комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato, передається кліщами і характеризується переважним ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми, а також нервової системи, опорно-рухового апарату і серця.
Перша ознака бореліозу — специфічна червона пляма (еритема) навколо місця укусу, яка поступово розширюється. Однак, не цей симптом є не завжди. Інші симптоми: біль у м'язах та суглобах, втома, головний біль, неврологічні проблеми, порушення пам'яті або параліч нервів. Якщо хворобу Лайма не пролікувати вчасно, вона призведе до важких наслідків та перейде в хронічну форму. Профілактичних щеплень від бореліозу немає.
Кліщовий енцефаліт значно більше небезпечний, бо вражає центральну нервову систему. Перші симптоми можуть виникнути вже через 7-14 днів. Хвороба зазвичай протікає у дві фази. Спочатку вона нагадує грип, у людини підвищується температура, зʼявляється біль у м'язах та голові, втома та проблеми зі шлунком. Друга фаза хвороби більш небезпечна, і повʼязана із запаленням мозкових оболонок. Людина не може зігнути шию, в неї порушена рівновага, проблеми з концентрацією та пам'яттю. Далі настає параліч нервів. Хвороба важко лікується й навіть призводить до інвалідизації. Гарна новина в тому, що від енцефаліту в Польщі можна зробити профілактичне щеплення.
• FSME-Immun — вакцина для дорослих
• FSME-Immun Junior — вакцина для дітей
Вакцинація складається з трьох доз: друга через 1-3 місяці після першої, третя через 5-12 місяців після другої). Ревакцинація проводиться кожні 3–5 років.
За необхідністю є також прискорена схема вакцинації, коли друга доза вводиться вже через 14 днів після першої. Це робиться в разі необхідності, наприклад, коли треба терміново їхати в небезпечний регіон.
Вакцинуватися можна в межах NFZ через сімейного лікаря або в приватній лікарні. Ціна вакцинації 200-250 злотих. Вакцинувати можна дітей від 1 року.
Як зменшити ризик укусу кліщів: головні правила профілактики
• Використовуйте репеленти проти кліщів. Це спеціальні засоби з DEET або ікаридином. Вони досить ефективно відлякують кліщів. Також необхідно купити спеціальні засоби для домашніх улюбленців — таблетки від кліщів або спреї, краплі на холку;
• Ретельно перевіряйте себе після прогулянки в парку або лісі. Особливої уваги вимагають згини колін, область вух і шиї, голова, а також зони пахв і під трусами. Найкращий варіант після прогулянки в лісі — прийняти ванну, а речі випрати.
• Уникайте високої трави та чагарників. Кліщі полюбляють вологи теплі місця в тіні.
• На природу обирайте одяг з довгим рукавом і штани світлого кольору, бо на них кліщів легше буде помітити.
Коли кіно звертається до теми боротьби жінок за свої права, однією з найпотужніших стрічок залишається «Оповідь служниці» (The Handmaid’s Tale) — похмуре дзеркало майбутнього, де жіноча свобода системно знищена. Цей фільм — вигадка, але наскільки? Авторка роману, Маргарет Етвуд, не раз наголошувала: її антиутопія ґрунтується на реальних історичних жахіттях — від примусових пологів у Румунії епохи Чаушеску до політичного насильства в Аргентині та репресій проти жінок у Афганістані.
Але сьогодні ми говоримо про правдиві історії — про жінок, які не просто уявляли свободу, а відважно боролися за неї. У цій підбірці — кіно, зняте на основі реальних подій. Це розповіді про бунтарок, які кидали виклик системі, про героїнь, що не змовчали перед несправедливістю. Кожен з цих фільмів — не лише захопливий сюжет, а й нагадування: наш сьогоднішній вибір, голос і права оплачені їхньою мужністю.
Це готовий посібник з історії фемінізму, а також натхненна історія про те, як жінка може змінити хід історії.
Це біографічна драма про життя Глорії Стайнем, легендарної феміністки, журналістки й активістки. Фільм показує її шлях — дитинство, боротьбу за права жінок у 1960-1980-х роках і вже сучасний активізм. У головній ролі — Джуліанн Мур, і сцени її промов дійсно заслуговують на екранізацію. Фільм сповнений енергією боротьби й актуальними ідеями, а після перегляду може з'явитися бажання створити власний рух.
Історія жіночої солідарності в умовах расової сегрегації в США. Чому ця історія варта того, щоб дивитися її тут і зараз? Бо вона показує, на що здатні жінки, коли об'єднуються, співчувають і мислять творчо.
Їм не можна сидіти за одним столом з «господарями», користуватися спільним туалетом і приборами. Але саме вони доглядають білих дітей, годують і витирають їм сльози. Вони — це темношкірі служниці американського півдня 60-х років. Смілива білявка Скітер вирішує написати чесну книгу про те, що ховається за зачиненими дверима американських домівок. Їй і темношкірій економіці Ейбелін доведеться ризикнути всім. У боротьбі за рівноправність Скітер може втратити подруг, кохання і статус у суспільстві, а Ейбелін — своє життя.
Дуже тригерна драма про жінку Сару, яка пережила групове зґвалтування і приниження в часи, коли цей злочин викликав у багатьох чоловіків посмішку. Разом з тим вона знайшла в собі сили зібратися і боротися. Злочинцям дають смішний термін за хуліганство, адже їхні адвокати наполягають, що жертва сама спровокувала чоловіків. На щастя, прокурором справи є жінка, до того ж емпатична й принципова. Вона підтримує Сару, і разом їм вдається переконати присяжних, що чоловіки заслуговують серйозного покарання. Сара стає символом боротьби зі звинуваченням жертви.
Це антологія з трьох новел, які через різні історичні періоди (1950-ті, 1970-ті та 1990-ті) показують долі трьох жінок, які стикаються з небажаною вагітністю і роблять аборт.
Стрічка демонструє, як змінювалось ставлення до абортів — від повної заборони до легалізації, піднімаючи питання боротьби моральних упереджень і права жінки на вибір. А також показує вплив законів на реальні людські життя і самотність жінок у таких ситуаціях.
Чому фільм актуальний? Зараз у Польщі, а також в США після скасування в 2022 Roe v. Wade (коли багато штатів знову обмежили аборти) фільм набуває нової ваги, адже жінки знову опиняються в ситуаціях, схожих на ті, що показані у стрічці.
Біографічна історія вражаючої Варіс Діріе із Сомалі.
Трирічній Варіс роблять жіноче обрізання, а в 13 років вона тікає із сім'ї від примусового шлюбу. Сама перетинає пустелю, дістається до Могадішо, а звідти переїжджає до Лондона. У великому місті волею випадку їй вдається стати моделлю високого рівня. Але минуле не відпускає Варіс, і вона стає амбасадоркою ООН проти жіночого обрізання, розповідає світу про небезпеку і шкоду цієї практики, пише книгу і створює свій фонд.
Фільм про боротьбу за виборчі права, які у багатьох європейських країнах жінки отримали століття тому.
Спочатку переконати чоловіків дати їм право голосу жінки намагалися мирними способами, але згодом, зрозумівши, що це не працює, стали застосовувати більш радикальні методи. Учасниці руху суфражисток влаштовували громадські заворушення, потрапляли після цього в тюрми й відмовлялися від їжі, зривали публічні виступи політичних діячів, проводили масові мітинги із закликом боротися за свої права, навіть якщо це небезпечно для життя. Досвід головної героїні показує, що переживали та на які жертви йшли англійки заради досягнення визнання своєї рівноправності.
Стрічка Тіма Бертона про те, як Маргарет Кін, талановита, але сором'язлива художниця, потрапляє в пастку соціальних норм 1950-1960-х років. Її чоловік Вальтер Кін — харизматичний, але маніпулятивний — привласнює її картини, переконуючи світ, що саме він — автор знакових робіт з великими очима.
Маргарет опиняється в жахливій ситуації: вона залежить від Вальтера фінансово й емоційно, бо суспільство того часу не сприймало жінок-художниць серйозно. Вона мусить мовчати, дивлячись, як її творчість приносить славу й гроші іншій людині. І навіть коли стиль «big eyes» стає світовим феноменом, жінка залишається в тіні.
На щастя, чоловік героїні робить низку помилок, після яких Маргарет ніби прокидається і починає діяти, наважується розкрити правду. І це вже не просто боротьба за авторство, а бунт проти системи, яка принижувала жінок.
Драма про шахтарку, яка виступила проти сексизму та сексуальних домагань на роботі, прикрашена грою Шарліз Терон.
У 1970-х Джозі Еймс, молода мати двох дітей, тікає від чоловіка, який її б’є, і повертається до своїх батьків у Міннесоту. Їй важко знайти добре оплачувану роботу, тому вона влаштовується на роботу в шахті. Проте там Джозі, як і інші жінки-шахтарки, стикається зі сексуальними домаганнями та знущаннями чоловіків, які вважають, що жінкам не місце на шахті.
Стрічка розповідає історію жінки-шахтарки, яка повстала проти знущань і дискримінації на роботі та розпочала судовий розгляд з рудною компанією. В основі фільму — перша в історії групова судова справа про сексуальне домагання, відома як «Справа Луїс Е. Дженсон проти компанії Евлет Таконіт».
У листах, які стали отримувати українські чоловіки в Польщі, зазначається, що представники української влади прийдуть за адресами отримувачів з метою доставлення їх до мобілізаційного пункту. Тим, хто не з’явиться добровільно, погрожують «екстрадицією в Україну».
Отакі листи приходять українцям у Польщі. Фото: Офіс у справах іноземців Польщі
Управління у справах іноземців Польщі (Urząd do Spraw Cudzoziemców) офіційно заявило, що ці листи є фальшивими та не мають жодного стосунку до польської влади.
Посольство України в Польщі також прокоментувало факт надсилання повісток: «Інформуємо, що на території Республіки Польщі не здійснюється надсилання до громадян України повісток про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів». І громадяни України, які перебувають за кордоном, можуть виключно добровільно долучитися до лав Українського легіону.
Поки служба безпеки перевіряє, хто і навіщо розсилає ці листи, управління в справах іноземців у Польщі закликає українців бути обережними. Польська влада радить негайно повідомляти про такі листи у поліцію. Юридичні експерти пояснюють, що подібні погрози не мають законних підстав, а депортація чи екстрадиція через ухилення від мобілізації неможливі.
Так, юрист Василь Ільницький у своїй фейсбук-групі «Консультації і легалізація» пояснює, що «повістки» найближчим часом можуть продовжувати приходити поштою, причому як чоловікам, так і жінкам. І якщо ви отримали таку повістку, її варто зберегти, але проігнорувати.
«Відправником» фальшивих повісток зазначається Urząd do Spraw Cudzoziemców — центральний орган, який відповідає за реалізацію державної міграційної політики в Польщі. Жодного відношення до воєнних справ ця установа не має.
Натомість установою, яка займається військовими, бажаючими ними стати, евіденцією документів тощо в Польщі є WCR — Wojskowe Centrum Rekrutacyjne (Rekrutacji). Це аналог українського військкомату. WCR не здійснює жодних дій щодо громадян іноземних держав, а саме:
не співпрацює з Україною і не може співпрацювати навіть теоретично — рекрутинг іноземців у Польщі заборонений;
вам в принципі не можуть нічого звідти прислати, бо іноземців у цій установі немає — службу в польській армії можуть проходити виключно громадянини Польщі.
Жінка погано розуміє польську, а поліцейські погано говорили англійською, тому вони майже на розуміли одне одного. Поліція одразу склала протокол і виписала штраф, який порушниця на місці оплатила. А ще поліція забрала у неї права. Добре, що вона їхала з колегою, який мав власні права і сів за кермо.
Поліцейський нібито обіцяв, що права повернуть через два тижні. До того ж надішлють їй додому поштою. Я засумнівалася в цьому, адже мені не відомі випадки вилучення прав на такий короткий термін і тим паче про послугу висилання прав додому порушнику — в іншу країну.
Коли адвокати розібралися, з’ясувалося, що порушницю позбавили права керувати автомобілем на три місяці. А за правами їй доведеться повертатися в Польщу саме у той населений пункт, де їх вилучили.
У моєї знайомої виникло кілька запитань:
1. Як повернути свої права, якщо найближчим часом вона не планує їхати до Польщі? 2. Чи зможе вона їздити Україною?
Юрисдикція Польщі діє в даному випадку лише на території Польщі. Проте права залишаються на визначений стражем порядку термін теж на території Польщі.
Тому щоб отримати свої права, порушниця має сама приїхати до відділку. Але, враховуючи, що порушниця — іноземка, можна надати довіреність адвокату або іншій особі на отримання своїх прав на керування транспортним засобом.
Друге питання — як їздити, поки очікуєш три місяці, по рідній Україні? Знайома збагнула:
— А якщо я в Україні просто отримаю нові права? Скажу, що старі загубила. Треба ж мені якось тут їздити. За це можуть бути якісь санкції?
Україна не є країною ЄС і не має спільної інформаційної поліцейської бази інформації з іншими країнами Європи. Тому про те, що якась людина зробила собі нові права і користується ними в Україні, в Польщі та інших країнах ЄС навряд чи дізнаються. Проте їхати з новими правами на територію ЄС, поки діють накладені на вас обмеження, я не рекомендую. В цьому питанні краще зачекати.
Моя особиста історія ― це пройти сім кіл пекла, але таки вийти з них. Статус UKR я втрачала тричі.
Отримала тимчасовий захист у Польщі я навесні 2022 і відтоді живу на дві країни. У Польщі працюю журналісткою, в Україні ― чоловік та рідні. Вперше статус УКР у мене забрали при в’їзді в Україну у вересні 2023. Але дізналася про втрату я аж у грудні, коли не змогла оновити додаток під час перевірки прикордонником. Пропустили мене після слів «шукаю тимчасового захисту».
В одному з ужондів мені не відновили статус, бо вимагали підтвердження, що я не перевищила ліміт. А довести це я не могла, оскільки прикордонники не ставлять печатки в паспорті, а їжджу я автівкою. У другому ужонді мені пощастило більше — статус поновили.
Вдруге я втратила статус, коли на кілька днів літала в Португалію з пересадкою у Великобританії. Як повідомили мені в ужонді, я не маю права виїжджати за межі країн Шенгенської зони (навіть якщо це транзитна зона).
У мене стояла печатка в паспорті про виліт з Варшави, а коли я поверталася назад ― цієї відмітки мені не поставили. І через виникли труднощі. В ужонді вимагали доказів мого вчасного повернення, і я надала квитки (які, на щастя, зберегла).
Статус мені поновили зі словами: «Якщо хочете подорожувати, відкривайте карту побиту. Інакше сидіть у Польщі. Ви ж втекли від війни»
Втретє мені скасували статус, коли я взагалі перебувала у Варшаві. Прикордонна служба не надіслала інформацію до ужонду, що я перетнула кордон і повернулася з України раніше 30-денного терміну. І знову проблема: печатки в паспорті немає, квитків немає, бо я їду автівкою. Єдиний вихід ― звертатися до прикордонної служби із запитом надати інформацію про перетин мною кордону. Але я поїхала в інший ужонд, де після тривалих пояснень поновила статус UKR.
— Чому українці втрачають статус UKR, не порушуючи правил? — питаю в юриста Олександра Момота з юридичної фірми ParaGraf Momot&Dyndar Doradztwo Prawne.
— У березні 2024 року ми отримали відповідь від Rzecznika Praw Obywatelskich i Placówki Straży Granicznej w Korczowej з інформацією про те, що попередні помилки, коли система трекінгу кількості днів за межами Польщі працювала погано, виправлені, — розповідає Олександр Момот Sestry. — Фактично ми стали отримувати менше подібних заяв від клієнтів, тому я вважаю, що позитивна динаміка в цьому напрямку є.
Але поодинокі випадки все ж трапляються, коли в системі є інформація, що ви ще не вʼїхали до Польщі, хоча ви фактично перебуваєте тут вже якийсь час. Можливо через те, що інформація про відновлення статусу UKR є загально доступною і описана багатьма юристами, дедалі менше людей звертаються за допомогою.
Юрист Олександр Момот
— Як повернутися до Польщі, якщо тимчасовий статус скасовано, а безвіз закінчився?
— У цьому питанні є низка можливих варіантів вирішення. Проте більшість з них є нелегальними, тому ці способи ми коментувати не будемо. Єдиним дійсно правильним варіантом, якщо немає можливості зробити візу, є звернення до коменданта прикордонної служби при перетині кордону з проханням про надання дозволу на перетин кордону.
У такому випадку комендант надає вам право перетину кордону терміном на 7 днів і перебування в Шенген зоні (тобто, не тільки в Польщі). Впродовж цих семи днів вам потрібно легалізуватись, відновити статус УКР, якщо є така можливість, або подати заяву на отримання карти тимчасового побиту.
Дозвіл від коменданта надається не всім і не гарантується законом, проте можливість така є, тому не бачу причин нею не скористатись. Якщо ви не отримали дозвіл від коменданта, залишається тільки робити візу.
— Як довести, що особа не перевищила 30-денний ліміт перебування в Україні?
— Насправді це простіше, ніж здається. Якщо ви перетинали кордон Україна-Польща, в системі перетину кордону вже має бути вся інформація. Треба тільки написати в довільній формі лист до прикордонної служби в тій місцевості, де ви перетинали кордон, з проханням надати витяг з реєстру.
Проблеми можуть виникнути, якщо це перетин кордону з іншою країною ЄС, наприклад Німеччина-Польща. Хоча і тут є своя хитрість. Законодавством Польщі запроваджено певну процедуру, якщо точніше, вона називається wpis do rejestru na wniosek. Тобто можна написати заяву, в інтернеті є вже готові зразки, але можна написати і в довільній формі. В заяві треба вказати, яким автомобілем ви їхали (марка, модель, реєстраційний номер), дата і приблизний час перетину кордону, місце, де ви перетинали кордон і маршрут, звідки і куди ви їхали, з проханням занести цей перетин кордону до реєстру. Ця заява скеровується до головного відділу прикордонної служби у Варшаві і впродовж місяця (максимум 60 днів), згідно art.35 §3 Kodeksu Postępowania Administracyjnego, вони повинні внести всі дані до реєстру.
— Як отримати статус UKR в Польщі, якщо українці мали тимчасовий захист в іншій країні?
— Треба дивитись на підстави прийняття такого рішення. Найчастіше проблема вирішується простим листом від органів тієї країни, де ви відмовились від тимчасового захисту. Це може бути лист від прикордонної служби, який підтверджує, що ви виїхали з країни і не зареєстровані в реєстрі біженців, може бути лист від місцевого самоврядування, яке надавало тимчасовий захист. Проте ви маєте надати документ, який підтверджує, що ви не перебуваєте під тимчасовим захистом в іншій країні ЄС.
Що робити, якщо ви отримали захист поза межами ЄС? Були ситуації, коли в Чехії відмовляли у наданні захисту, якщо у людини була канадська віза CUAET. Ця програма (CUAET) була розроблена спеціально для українців, які виїхали через війну, і влада Чехії розцінювала отримання цієї візи як доказ того, що людина вже перебуває під тимчасовим захистом іншої країни. У Польщі про такі випадки я не чув.
Усі електронні системи зараз об’єднано, тому ви не можете мати тимчасовий захист у двох країнах. Це є порушенням
Система функціонує давно, єдине, що змінюється ― збільшується кількість критеріїв, за якими вносять до цієї бази.
Раніше це був реєстр для людей, які отримали “Azyl” згідно устави про біженців, зараз туди входить і тимчасовий захист. Перехитрити систему не вийде, тому я раджу перед тим, як їхати до нової країни на постійне проживання, спочатку відмовитись від захисту на старому місці.
— Які потрібні кроки на законодавчому рівні, щоб спростити процедуру отримання/відновлення UKR?
— На законодавчому рівні зроблено чимало, щоб спростити отримання цього статусу. Питання виникають з поновленням, бо фактично поновлення статусу може зайняти більше часу, аніж у вас залишилось днів безвізу. На підставі того ж art. 35 KPA, такі справи повинні бути вирішені впродовж максимально 2 місяців. На практиці ж не рідко це займає до пів року.
Тому треба було б змінити процесуальний підхід, відкрити у великих містах спеціальні відділи в Urzędzie ds. Cudzoziemców, які могли б обслуговувати заяви від українців. Бажано звісно ще й українською мовою, бо мовний барʼєр ніхто не відміняв, частіше навіть саме проблеми виникають на фоні того, що люди не розуміють, що їм кажуть в urzędach, а робітники цих установ не розуміють, що намагаються їм донести наші заявники.
Звісно, треба було б розібратись з системою трекінгу, довести її до ладу, тим самим знявши навантаження з ужендів. Наскільки мені відомо, такі роботи ведуться весь час, проте, як бачимо, справи в них йдуть не дуже добре. Єдине, що мене турбує, це нова зміна від 15 травня 2024 року, яка в art.4 змінює термін отримання статусу UKR.
У попередній версії українці могли податись на отримання статусу UKR впродовж 30 днів від дати перетину кордону. У новій версії біженець має подати заяву на отримання статусу “niezwłocznie” — тобто одразу після перетину кордону
Ця зміна вже діє від 1 липня 2024 року і мені цікаво, як саме це реалізовується і що саме в цьому випадку означає слово “негайно”. Звісно, тепер статус можна отримати відразу на кордоні, проте що буде, якщо система перестане працювати, чи буде в цих людей можливість отримати статус в органах місцевого самоврядування? Це питання, на жаль, поки що залишається без відповіді, хоча ми вже направили запит до прикордонної служби з проханням на нього відповісти.
— Що робити українцям, які втратили статус UKR без жодних порушень?
— Спершу треба зрозуміти, на якій підставі ви втратили статус. Можливо, це була просто помилка системи, а можливо, щось більше. Я б радив невідкладно звернутись до urzędu в вашому місті, який видає PESEL зі статусом UKR для перевірки причини зняття статусу. Далі залежно від того, яка саме причина зняття статусу, можна обрати один з кроків або звернутись до прикордонної служби, якщо це була помилка в реєстрі, або ж звернутись до органів тієї країни, де попередньо у вас був захист, щоб отримати від них інформацію і підтвердження, що захист знято. А далі з цими документами звертатись знову до urzędu.
Звісно, якщо після цього немає жодної реакції, я б радив звернутись до юристів, які мають більше досвіду у вирішенні подібних проблем і можуть надати кваліфіковану допомогу. Хоча це не завжди виправдано. В інтернеті на різних групах і форумах є безліч інформації з усіма готовими зразками заяв, які можна заповнити і вислати до відповідних органів. Гарантую, що у 80% випадків цього вистачить, щоб повернути статус.
Висновки:
Пам’ятайте: при будь-якому виїзді з тимчасовим захистом з території Польщі більше ніж на 30 днів статус з «UKR» змінюється на «NUE» — це прямо вказано в p.1, ust.17a, art.4 Specustawy. Якщо термін відсутності в Польщі іноземця буде менше 30 днів, то за нормами ust.17b, art.4 Specustawy статус УКР має бути відновлений. Перш ніж їхати в Україну, краще за все перевірити свійстатус на сайті: Sprawdź dane swoje lub swojego dziecka w rejestrze PESEL i pobierz zaświadczenie - Gov.pl - Portal Gov.pl (www.gov.pl). Тут вам слід обрати pobierz zaswiadczenie. Тоді натискаєте profil zaufany. Входите в систему, вводячи логін та пароль і саме там в розділі dane statusu cudzoziemca ви знайдете інформацію про ваш статус. Якщо написано UKR ― все гаразд. Якщо NUE ― ваш статус скасовано і потрібно одразу, не гаючи часу, йти до ужонду. Якщо на кордоні у вас виникли проблеми з додатком DIIA.PL., ви завжди можете сказати, що тікаєте від війни. Згідно з європейським законодавством, вам не мають права відмовити. Якщо у вас не протермінований безвіз ― ви можете проїхати за ним. Якщо ви вирішили змінити країну тимчасового прихистку — не забудьте написати відмову від попереднього захисту в країні, де перебували. І найголовніше — не панікуйте та зберігайте холодний розум.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668ef29223809fb343fe276e_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D1%83%D0%BA%D1%80-p-800.webp">Як перевірити та відновити статус UKR?</span>
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
