Ексклюзив
20
хв

Премія Sestry 2024: кого номінували

"Портрети сестринства" — міжнародна премія журналу Sestry, яку вручають жінкам за внесок у розвиток демократії та свободи після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Знайомтеся з повним списком номінанток 2024-го року

Мар'ян Савчишин

Нагорода журналу Sestry - "Портрети сестринства 2024" Фото: Sestry.eu

No items found.

В пʼятницю, 19 січня, були оголошені імена номінанток на нагороду за внесок у розвиток демократії та свободи після початку повномасштабної війни в Україні. З-поміж ста претенденток видання Sestry обрало 12 жінок, які змагатимуться за головний титул.

"Портрети сестринства 2024"

Редакція Sestry.eu започаткувала спеціальну премію "Портрети сестринства", щоб відзначити жінок, які своєю активною громадянською позицією, своєю людяністю та готовністю до самопожертви об’єднуються заради підтримки тих, хто цього найбільше потребує. Таким чином видання прагне підкреслити внесок жінок у захист демократії в Європі та світі.

Журі, до складу якого увійшли відомі особистості та лідерки думок з Польщі та України, обрало 12 претенденток на головну премію.

Поважна Капітула — лідерки думок Польщі та України — визначила 12 номінанток. З них оберуть двох лауреаток першої премії Sestry — українку та польку, які стануть уособленням українсько-польської співпраці, взаємопідтримки та сестринства, — йдеться у повідомленні організаторів

Перелік номінанток "Портрети сестринства 2024"

Шість польок та шість українок було номіновано на отримання міжнародної премії журналу Sestry. Це — жінки, які допомагають, надихають, мотивують, щоденно долають труднощі для допомоги та порятунку життя інших.

Читайте також: Перша премія Sestry — "Портрети сестринства”: хто отримає почесну нагороду?

Номінантки на премію "Портрети сестринства", Україна:

Тетяна Грубенюк. Колаж: Sestry.eu

Тетяна Грубенюк

З 2014 року як волонтерка допомагає українській армії, сім'ям військовослужбовців, ветеранам та жертвам війни. У перший день російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створила в Києві мережу пунктів допомоги армії. Вона збирала і відправляла на фронт все необхідне: від бушлатів до безпілотників. Як директорка української філії американського благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine опікується бійцями, яких везуть на лікування та реабілітацію до США.

Оксана Колесник. Колаж: Sestry.eu

Оксана Колесник

До початку повномасштабної війни була директоркою школи в Чернігові, а сьогодні керує Варшавською українською школою, заснованою Клубом католицької інтелігенції та Фундацією „Український дім”. Це сучасний навчальний заклад з українськими цінностями. Тут надають психологічну підтримку дітям, їхнім батькам та вчителям, які були змушені покинути Україну через війну.

Вікторія Батрин та Галина Андрушков. Колаж: Sestry.eu

Вікторія Батрин та Галина Андрушков

Галина Андрушков і Вікторія Батрин — мати й донька, засновниці Фонду UNITERS, який став найбільшим волонтерським транзитним центром у Варшаві. Ініціаторки акції „Свята без тата”, завдяки якій за 10 років було вручено понад 300 тисяч різдвяних подарунків дітям загиблих українських бійців з лінії фронту. Фонд об'єднав понад 3000 волонтерів з різних куточків світу. Від 2014 року фонд відправив понад 6000 тонн гуманітарної допомоги, зокрема 60% — це медичні засоби для фронту та обладнання для лікарень. Фонд також веде найбільший пункт гуманітарної допомоги біженцям у Варшаві, де щодня близько пів тисячі людей отримує підтримку.

Оксана Нечипоренко. Колаж: Sestry.eu

Оксана Нечипоренко

Лідерка багатьох громадських ініціатив в Україні. Директорка громадської організації GoGlobal — найбільшої освітньої волонтерської ініціативи в Україні, в якій беруть участь 160 000 дітей і 3000 вчителів. Оксана Нечипоренко співзасновниця "Masha Fund" — найбільшого українського фонду, який займається психологічною реабілітацією жінок. У перші дні великої війни організувала Кризовий координаційний центр, що надавав допомогу за трьома напрямками — гуманітарна підтримка України, консультаційна допомога для громадян та комунікаційна. До 30% гуманітарної допомоги, яка надійшла в Україну через Польщу, були доставлені за допомогою Центру.

Леся Литвинова. Колаж: Sestry.eu

Леся Литвинова

Режисерка за освітою, Леся Литвинова у 2014 році залишила телевізійну кар'єру і заснувала благодійний фонд „Свої”. Лише за перші чотири роки діяльності він допоміг понад 35 тисячам внутрішньо переміщених осіб зі Сходу, а також підтримував невиліковних хворих. 24 лютого 2022 року разом із чоловіком пішла до військкомату, маючи на руках немовля. Воювала на Донеччині у складі інженерно-саперного взводу 207 батальйону тероборони ЗСУ.

Тата  Кеплер. Колаж: Sestry.eu

Тата  Кеплер

Волонтерка, рестораторка, продюсерка, художниця. З початком повномасштабного російського вторгнення залишила роботу і почала волонтерити. Заснувала організацію "Птахи", що забезпечує медикаментами та організовує медичні послуги для солдатів і цивільних, допомагає жертвам зґвалтувань, організовує медичні місії у віддалені села. Станом на січень 2023 року фонд зробив пожертви на суму 5 мільйонів доларів.

Читайте також: Два Нобелівські лауреати — від України та Польщі

Номінантки на премію "Портрети сестринства", Польща:

Оля Гнатюк. Колаж: Sestry.eu

Оля Гнатюк

Відома польська дослідниця в галузі українознавства, перекладачка, популяризаторка української літератури, професорка Києво-Могилянської Академії та Варшавського університету.

Ельвіра Нєвєра. Колаж: Sestry.eu

Ельвіра Нєвєра

Режисерка та авторка видатних документальних фільмів, відзначених багатьма нагородами, зокрема її фільм "Синдром Гамлета". Ця стрічка — про створення вистави, яка мала допомогти п’ятьом молодим українцям, які пішли на фронт у 2014 році, примиритися з травмами війни. Ельвіра Нєвєра з першого дня великої війни збирала гроші, організовувала допомогу всім, хто її потребував, відправляла в Україну генератори, рації, медичне обладнання та безпілотники.

Аґнєшка Дея. Колаж: Sestry.eu

Аґнєшка Дея

Працівниця пункту допомоги «Під парасолькою» у польській столиці, яким опікується Фундація "Куронювка" у співпраці з Продовольчим банком SOS у Варшаві. Аґнєшка Дея змінила роботу, коли після початку повномасштабного вторгнення побачила натовпи українських переселенців на вокзалі Варшава Заходня. Щомісяця тут отримували допомогу понад 800 біженців з України, а також з Сирії, Туркменістану, Чечні.

Адріана Поровська. Колаж: Sestry.eu

Адріана Поровська

Відома у Польщі соціальна працівниця, директорка Камілійської місії соцдопомоги та  волонтерка. Допомагає нужденним вже протягом 18 років. Після початку великої війни в Україні волонтерка допомогла сотням тисяч українцям, які від російських бомб втекли до Польщі.

Ґражина Станішевська. Колаж: Sestry.eu

Ґражина Станішевська

З 2014 року займається організацією допомоги Україні. Очолює правління Фонду „Калина”, який надає стипендії на навчання в Польщі дітям загиблих на фронті українців та фінансує наукові дослідження польсько-українських відносин. Вона також організовує доставлення гуманітарної допомоги в Україну на фронт у рамках проєкту „Від родини до родини”.

Марта Маєвська. Колаж: Sestry.eu

Марта Маєвська

Марта Маєвська — пані мер міста Грубешів, що за 5 кілометрів від України. Сотні волонтерів з власної ініціативи створили у лютому 2022 року біля польсько-українського кордону центр для прийому біженців. Маєвська організувала систему реєстрації та координації перевезення біженців, завдяки якій тисячі людей були перевезені в інші міста Польщі й змогли отримати допомогу від місцевих органів влади.

Вручення нагород журналу Sestry

13 лютого редакція Sestry.eu відзначатиме жінок, які зробили неоціненний внесок у боротьбу за демократію та свободу з початку Великої війни.

Дві лауреатки — полька та українка — стануть обличчями жіночого товариства у 2024 році.

Марʼян Савчишин, редактор новин Sestry

No items found.
Україна
Українки в світі
Польща
Українки в Польщі
Волонтерство
Допомога

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

У Польщі діють закони на рівні держави і розпорядчі акти на рівні окремого міста. Перш ніж відкривати салон краси, варто з ними ознайомитись. У Польщі існує Державна санітарна служба, яка може — коли їй заманеться, без попередження — прийти і перевірити салон краси на дотримання прописаних санітарних норм.

В інтернеті ви не знайдете норми санепіду і вимоги для відкриття салону краси. Треба їхати до офісу Державної санітарно-епідеміологічної служби і на місці їх з’ясовувати.

Ось деякі з них:

1. Салон має бути розташований в окремій частині будівлі/приміщення або в окремій будівлі. Зазвичай салон із манікюрним і педикюрним кабінетами не може бути розміщений вище 1-го поверху.

2. Вхід до салону повинен бути окремим, але може бути загальним для всіх користувачів.

3. У салоні повинні бути такі окремі приміщення: службова кімната, кімната очікування або окреме місце з вішалкою для одягу, соціальне приміщення, гігієнічно-санітарне приміщення тощо.

4. Салон повинен мати водопровід з гарячою та холодною водою, а також каналізацію, вентиляцію, опалення.

5. На кожній баночці-шкляночці має бути сертифікат відповідності з дозволом використання на території ЄС. Також у вас має бути сертифікат з терміном придатності усіх засобів в салоні. І ви маєте стежити, аби прострочений матеріал не використовувався, інакше отримаєте штраф.

6. Стіни біля умивальників і раковин повинні бути покриті невбираючим матеріалом заввишки не менш ніж в 1,6 м.

7. При використанні косметичних засобів, які викликають забруднення тіла, наприклад при проведенні СПА-процедур, має бути відокремлений санвузол з душем.

8. Працівники салону повинні дотримуватися правил особистої гігієни, носити чистий захисний одяг, використовувати засоби індивідуального захисту. Використовуйте засоби гігієни, такі як одноразові підкладки, чисті рушники для клієнтів.

9. У салоні інструменти та обладнання необхідно утримувати в належному гігієнічно-санітарному стані шляхом миття та дезінфекції, а інструменти багаторазового використання та інструменти, що використовуються при при обрізному манікюрі та педикюрі потребують стерилізації на стерилізаційній станції салону.

Для стерилізації інструментів треба мати автоклав (стерилізатор), також до кожного інструменту має бути інструкція щодо часу і форми стерилізації.

Обов’язково треба вести журнал стерилізації інструментів. Рекомендуємо завести велику папку для зберіганні усіх вимог і час від часу перевіряти їх дотримання.

10. У кожному салоні повинна бути аптечка з засобами для надання першої медичної допомоги.

11. У салоні має бути знак «Паління заборонене», за його відсутність власник салону може отримати штраф.

12. І насамкінець, про приємну музику в салоні. Не варто вмикати музику зі стрімінгових платформ, наприклад Spotify або AppleMusic. Є агенція, яка уважно пильнує за дотриманням авторських прав. Якщо спіймають, штраф буде просто космічний.

20
хв

Відкриття салону краси в Польщі: які є підводні камені?

Регіна Гусейнова-Чекурда

Щеплювати чи не щеплювати? Це питання турбує багатьох батьків з України.

Я особисто проти антиваксерів і вірю в доказову медицину, але люди і ситуації є різні. Що ж говорить польське законодавство про щеплення для українських дітей?

Польське законодавство в цьому питанні однозначне. Після трьох місяців перебування українців у Польщі, відповідно до ст. 17 розділу 1а «Про запобігання та боротьбу з інфекціями та інфекційними хворобами людей» вони підлягають обов’язковій вакцинації. Безкоштовно.

Наслідком ухилення від обов’язку вакцинації є можливість накладення на особу, яка ухиляється, штрафу в межах адміністративної процедури, тобто відповідно до ст. 26 Закону від 17 червня 1966 р. про виконавче провадження. У цій ситуації органом примусового виконання є районний державний санітарний інспектор, на якого покладається обов’язок відкриття провадження та контроль за його перебігом.

Але це ще не все. У такому ж порядку штраф може бути накладено на осіб, які ухиляються від виконання обов’язку з метою примусу їх до цього виконання (відповідно до ст. 119 зазначеного Закону). Штраф накладається місцевим воєводою у формі постанови, його максимальний одноразовий розмір становить 10 000 злотих, і він може бути накладений багаторазово. Звісно, рішення воєводи можна оскаржити.

Проте, закон передбачає іншу можливу санкцію, яка може бути суворішою за грошове покарання. Зокрема, батьки, які ухиляються від щеплення дітей, можуть бути піддані контролю з боку суду з питань опіки та піклування. Суд може порушити справу про обмеження батьківських прав. Під час розгляду справи суд встановлюватиме, чи відповідає відсутність згоди батьків на щеплення інтересам дитини.

Далі — щодо шансів невакцинованій дитині потрапити в садочок, школу чи вищий навчальний заклад.

Більшість державних і приватних садочків не перевіряють книжку про щеплення, а інформацію про щеплення дитини отримують зі слів батьків. До школи теж, за великим рахунком, не можуть не прийняти нещеплену дитину, бо це є обмеженням права на освіту.

20
хв

Якими є наслідки ухилення від вакцинації дитини в Польщі?

Регіна Гусейнова-Чекурда

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Відкриття салону краси в Польщі: які є підводні камені?

Ексклюзив
20
хв

Анна Зоря: Я люблю Польщу, зі мною тут відбувається тільки хороше

Ексклюзив
20
хв

У Польщі зріс рівень дезінформації про уряд та європейські вибори

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress