Ексклюзив
20
хв

Два Нобелівські лауреати — від України та Польщі

Символічно, що Лех Валенса та Олександра Матвійчук зустрілись у Гданську на ювілеї першого президента вільної Польщі

Лев Захарчишин

Пані Матвійчук подарувала ювіляру, Леху Валенсі, дві картини українських художників. Фото: Wojciech Stróżyk/REPORTER

No items found.

Нас, Україну та Польщу, багато об’єднує. Це продемонстрували події, присвячені ювілею легендарного поляка. Так, 29 вересня 2023 року в Гданську був особливий день – відзначається 80-ліття Леха Валенси – символу польської незалежної профспілки «Солідарність», першого президента посткомуністичної Польщі (1990-1995).

Валенса справжня людина-легенда. 14 серпня 1980 року, у відповідь на звільнення з роботи профспілкової активістки Анни Валентинович, як недавно стало відомо – українки за походженням, Лех Валенса разом Богданом Борусевичем організовують страйк в Гданській корабельні. Валенса, якого звільнили з корабельні кілька років тому, перелізає через паркан і очолює страйк. Комуністична влада, побачивши як шириться страйкова хвиля, змушена була погодитись на вимоги страйкарів. 31 серпня підписуються серпневі порозуміння (між владою і страйкуючими), які зокрема містять дуже сильні політичні вимоги – легалізація незалежної від партії профспілки, гарантія свободи слова і права на страйки, звільнення ув’язнених і затриманих за участь у страйках. Ця перемога демократії у період глибокого застою і тоталітаризму фактично ознаменувала початок краху комуністичного режиму в Європі.

Пізніше будуть і воєнний стан грудня 1981-го у Польщі, і Нобелівська премія миру 1983-го і круглий стіл 1989-го, та саме Лех Валенса є незмінним лідером поляків на шляху до свободи і демократії. У 1990 році Валенсу обирають першим президентом вільної посткомуністичної Польщі.

Після завершення політичної кар’єри Лех Валенса продовжує активне громадсько-політичне життя, виступає з лекціями, зустрічається з молоддю. Свою місію він вбачає в тому, щоб робити цей світ кращим, вільнішим, демократичнішим.

Лех Валенса активно підтримав Помаранчеву революцію в Україні і особисто виступав зі сцени Майдану в Києві. Після анексії Криму, в інтерв'ю газеті Rzeczpospolita, Валенса заявив: «Путіна треба судити у Гаазі». У жовтні 2014 року, під час візиту до Києва, вшанував пам'ять героїв Небесної сотні. У серпні 2018 року він підтримав пропозицію Польської кіноакадемії щодо висунення українського режисера Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру.

Ювіляра вітало багато відомих людей – це і маршалок Сенату РП Томаш Гродський, екс-голова Європейської Ради Дональд Туск, колишній президент Польщі Броніслав Коморовський, ветерани Солідарності – віцемаршалок Сенату РП Богдан Борусевич, Владислав Фрасинюк, Божена Грживачевська, Яцек Федорович, колишній Премєр РП Ян Кшиштоф Бєлецькі, Генрика Кшивонос-Стрихарська, відомі громадсько-політичні діячі Адам Боднар, журналістка Моніка Олейнік, Кристина Захватовіч-Вайда, Яцек Тейлор, Ярослав Курскі, мер Гданська - Александра Дулкевіч, актор Роберт Вєцкевич, що зіграв роль Леха Валенси у фільмі «Валенса – людина надії». Серед гостей було багато представників дипломатичного корпусу з різних країн.

Очевидно такий великий ювілей не міг обійтись без України яку репрезентувала наша лауреатка Нобеля – Олександра Матвійчук, яка говорила про те що ще школяркою вона захоплювалась історією «Солідарності», що дуже важливим для України є досвід «Солідарності» – в умовах коли не діє право, коли боротьбу за свободу і права людини веде громадянське суспільство. Пані Матвійчук подарувала ювіляру дві картини українських художників – перша з них представляє солідарність – і є символом вдячності українського народу за ту неймовірну допомогу і підтримку яку польський народ виявив після початку великої війни, а темою другої картини є свобода, бо власне за неї Україна сьогодні бореться.

На жаль, в урочистостях не взяли участь ні чинні президент ні прем’єр-міністр Польщі – гостре політичне протистояння останніх років в країні, а також чинна виборча кампанія стали сильнішими за можливість вшанування одного з найвідоміших у світі поляків.

No items found.
Суспільство
Україна
Польща

Уповноважений Директора Європейського центра солідарності до справ Польсько-Української Солідарності. Український громадський і політичний діяч, підприємець, активіст пластового руху. З березня 2016 до червня 2021 — консул України у Гданську (Польща).

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Вона повністю анонімна, не засуджує, допомагає 24 години на добу, сім днів на тиждень, навіть коли ви не можете говорити вголос. Володіє польською та українською мовами. Працює в додатку WhatsApp за номером +48 602 882 844. Фонд Фемінотека презентував чат-ботку Вікторію — новий цифровий інструмент на основі ШІ, який відповість на важливі питання про ґендерно зумовлене насильство.

Презентація нового інструменту допомоги Фемінотеки відбулася під час дебатів про протидію насильству щодо жінок і системної підтримки, організованих під патронатом Миністра у справах Рівності Катажини Котули.

Що таке ґендерно зумовлене насильство? Які права мають жінки в Польщі, якщо вони зазнають насильства, зокрема сексуального? Де отримати допомогу? Відповіді на ці питання можна знайти в мережі, у численних статтях, на сайтах жіночих і гуманітарних організацій. Але чи легко отримати потрібну інформацію в двох словах та ефективну допомогу?

— Система допомоги жертвам сексуального насильства в Польщі не працює, хоча країна взяла на себе зобов’язання щодо її впровадження у 2015 році, ратифікувавши Стамбульську конвенцію. Протягом багатьох років соціальні організації, такі як Фемінотека, намагалися заповнити цю прогалину. Ми реалізуємо наші проєкти, зокрема, Пункт допомоги жінкам після зґвалтування, відкритий у Варшаві у 2023 році, і останній інструмент на основі ШІ — чат-ботка Вікторія, — розповідає Йоанна Піотровська, тренерка та експертка із боротьби з насильством, засновниця і президентка Фемінотеки.

Презентація чат-ботки Вікторії. Фото: матеріали пресслужби

Чат-ботка Вікторія — це цифровий канал, який працює у додатку WhatsApp за номером +48 602 882 844. Він гарантує сучасний, безпечний і миттєвий доступ до достовірної інформації про ґендерне насильство, зокрема про те, як користуватися службами підтримки — гарячими лінііями та безпечними місцями. 

До Вікторії можуть звернутися люди, які шукають допомоги, якщо вони зазнали або стали свідками ґендерного насильства. Чат-ботка адресована як полькам, так і біженкам з України, які перебувають у Польщі, адже Вікторія володіє двома мовами — польською та українською.

Фонд Фемінотека створила чат-ботку у рамках партнерства з організацією CARE Polska. Подібні технологічні рішення CARE і раніше підтримувала в таких країнах, як Афганістан і Гана. Окрім гарячої лінії Фемінотеки, кожен зможе отримати доступ до чату — анонімно і цілодобово.

— Ми спілкуємось з чат-боткою через WhatsApp, який є популярним додатком, але також може підвищити відчуття безпеки. Перевагою є те, що немає необхідності завантажувати спеціальний додаток, що дуже важливо, оскільки кривдники часто контролюють телефони своїх жертв. Телефон довіри чат-ботки можна записати в телефон як подружки Вікторії. Ми сподіваємось, що новий інструмент також забезпечить доступ до інформації людям, які живуть у містах, де пошук інформації про насильство в особистому контакті може бути складним, — наголошує Йоанна Гзира-Іскандар, прессекретарка із протидії насильству щодо жінок фонду Фемінотека.

З 2005 року Фемінотека допомагає жінкам, які пережили насильство. Останні роки зосереджується на підтримці у випадках сексуального насильства. Надає психологічну, терапевтичну і психо-травматологічну допомогу, а також юридичну і медичну, веде групи підтримки і гарячу лінію, на якій чергують експерти. Спеціальний фонд для жінок, зазнавших сексуального насилля, підтримує жертв і матеріально. Щорічно близько 400 жінок користуються різними формами підтримки від фонду.

— Важливо, що справи жінок, їхні права та протидії насильству над жінками повернулися до суспільного обговорення. Ми закликаємо владу запровадити інституційні, але емпатичні процедури, які відповідають міжнародним стандартам, — каже Йоанна Піотровська, засновниця та президентка Фемінотеки.

Фемінотека співпрацює з експертками та експертами ВООЗ, Фонду допомоги жертвам злочинів та інших спеціалізованих центрів по всій Європі щодо створення системи допомоги жертвам сексуального насильства та протидії насильству в Польщі. Рекомендації включають: створення спеціалізованих центрів допомоги потерпілим у кожному воєводстві, проведення тренінгів для поліції, прокурорів і суддів, впровадження методик щодо надання медичної допомоги, розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), запровадження системи скерування до спеціалістів, які пропонують психологічну, юридичну, соціальну підтримку, а також допомогу асистентки/асистента.

Чат-ботка працює через WhatsApp. Фото: матеріали пресслужби

<border>Чат-ботка Вікторія (24/7): +48 602 882 844

Телефон довіри:

— польська мова: 888 88 33 88, працює: пн-пт, від 11.00 до 19.00, сб-нд від 10.00 до 16.00

— українська мова: 888 88 79 88, працює: пн-пт, від 14.00 до 19.00, сб-нд від 10.00 до 15.00

Веб-сайт: www.feminoteka.pl

Електронна адреса: pomoc@feminoteka.pl

facebook.com/FundacjaFeminoteka

instagram.com/fundacjafeminoteka/<border>

20
хв

Штучний інтелект на службі у жінок

Sestry
загроза Європі, допомога Україні, російська агресія, війна

Є два шляхи, якими може піти Європа у відповідь на те, що Путін робить в Україні вже більше двох років, пише Філіп Інман, економічний оглядач Guardian і Observer.

Перший шлях веде до поразки кремлівського диктатора і поступового, але систематичного відновлення європейського порядку — з миром на кордонах, стабільними цінами на продукти харчування та енергоносії, заспокоєнням фінансових ринків і підвищенням рівня життя мільйонів жителів континенту.

Інший шлях веде до поразки України і руйнування європейського порядку — коли Путін окупує відповідний шматок території сусідньої країни і, підбадьорений слабкістю Заходу, плануватиме, а потім завдаватиме подальших ударів. А в тому, що він це зробить, можна не сумніватися, оскільки він вже давно мінує все, що на схід від Москви нагадує демократію, стабільність і верховенство права: підкуповує проросійські партії в Європі, втручається в демократичні вибори, здійснює хакерські атаки, розпалює громадянські заворушення, порушує кордони сусідів і т.д.

Ідентичний виклик

Європа разом з Великою Британією сьогодні стикається з ідентичним викликом, що й у 1939 році. І вони, здається, однаково погано усвідомлюють серйозність ситуації. Інман з гіркотою робить висновок, що європейські лідери «хочуть, щоб їх залишили напризволяще для вирішення повсякденних, внутрішніх завдань».

Тим часом, об'єднана і рішуча Європа могла б легко допомогти Україні впоратися з російським вторгненням досить швидко. Ресурсів кількох її провідних держав, наданих Україні, було б достатньо, щоб відновити кордони 2014 року. І їй зовсім не потрібна для цього, як зазначає британський оглядач, підтримка Сполучених Штатів, хоча ця країна має величезне значення в цьому питанні.

Спосіб знекровити Москву

Другий спосіб ефективно притиснути Росію — накласти повну заборону на торгівлю з нею. Найджел Гоулд-Дейвіс, старший спеціаліст з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень, якого цитує Інман, вважає, що «слід виходити з того, що жодна західна компанія не підтримує режим, який загрожує Росії». Слід, однак, припустити, що жодна західна компанія не буде допомагати режиму, який загрожує життєво важливим інтересам безпеки Заходу. 

Винятки з цього правила можуть бути зроблені для того, щоб дозволити приватним російським фондам виводити кошти за межі Росії. 

Це, своєю чергою, «знекровило б московські фінансові установи» — і тоді Росії не залишилося б чим платити за китайські товари, а братська підтримка Пекіна припинилася б

Так чому ж Захід, на чолі з Європою, не впроваджує цю заборону? Тому що нібито це суперечить міжнародному праву. Принаймні, так стверджує головний камінь спотикання в цьому питанні — Німеччина. Та сама Німеччина, яка, як зазначає Інман, відправляє до Росії через Вірменію свої автомобілі, механічні та електричні деталі для різних приладів.

Охоронці міжнародного порядку

Існує також третій, ще простіший спосіб підтримати Київ: використати російські активи, що зберігаються в європейських фінансових центрах, для фінансування оборони України від Росії. Більшість активів російського центрального банку на суму 300 мільярдів доларів є відносно легкодоступними, оскільки вони котируються на бельгійській біржі Euroclear. Більше того, за словами Гоулд-Дейвіса, група відомих міжнародних експертів вже розробила легітимний план використання цих грошей на користь України.

Так в чому ж проблема? У відсутності доброї волі. Німеччина, яка перебуває в центрі дебатів з цього питання, знову проти, і з тієї ж причини, що й раніше: «необхідно поважати повоєнний міжнародний порядок». На думку Берліна, порушення цього порядку вдарить по довірі до Німеччини та Європи в цілому, віддаливши таким чином глобальний Південь від Заходу.

Спочатку перемога, потім відбудова

Противники напористих рішень, щоб продемонструвати свою добру волю і розуміння української справи, люблять говорити, що так, гроші з російських активів належать Україні, але не зараз, а після війни, коли буде створено реєстр українських збитків і почнеться відбудова. 

«Для вух Путіна це солодка музика», — коментує британський оглядач, нагадуючи тверезу думку Тімоті Гартона Еша, видатного британського історика та експерта Chatham House: «Україна повинна спочатку виграти війну, а це означає, що вона повинна мати гроші, щоб купувати зброю скрізь, де вона може їх дістати». 

Війна в Україні є найважливішою загрозою для Європи сьогодні, підсумовує Інман. 

Немає часу на розмови. Потрібно діяти.

20
хв

Філіп Інман: У Європі сьогодні ми маємо 1939 рік на біс

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

У Польщі зріс рівень дезінформації про уряд та європейські вибори

Ексклюзив
20
хв

Міжнародна робоча група Єрмака-Расмуссена рекомендувала запросити Україну до НАТО

Ексклюзив
20
хв

Ніч музеїв 2024 у Польщі: дати, місця і що найцікавіше

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress