Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Чи треба змінювати українські номери на авто біженцям у Європі?
Українці на дорогах Європи зараз, по суті, є «бляхарями», адже їздять за кордоном на українських номерах. Пишуть і обговорюють на форумах, чи треба змінювати номери своєї машини і як це зробити. Проблема в тому, що чітко розписаного документу щодо цього питання просто немає. Не квапиться допомагати своїм громадянам і Міністерство Закордонних Справ. Тому будемо розбиратися згідно букви закону
Зміна автомобільних номерів за кордоном. Фото: Shutterstock
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
У країнах ЄС українські біженці отримали комплекс прав практично на рівні з місцевими мешканцями. Але треба зрозуміти важливу річ. Більшість українців помилково вважає, що саме українське громадянство дає їм право постійно їздити на автомобілі з українськими номерами в Європі.
Якщо особа має чинний статус UKR, на неї поширюється дія спецустави, яку Польща щороку ухвалює на підставі рішення ЄС. А саме: той, хто проживає у Польщі постійно і має статус тимчасового захисту, може їздити на українських номерах. Тоді як особи, які втратили статус UKR чи мають право тимчасового або постійного проживання, згідно із законом можуть їздити на автомобілі з українською реєстрацією пів року, після чого мають вивезти авто за межі Польщі. Звісно, ніхто не заважає здійснювати поїздки за межі Польщі кожні 6 місяців.
Водночас на всіх українців накладаються й певні обов’язки (і на тих, хто має статус тимчасового захисту, і на тих, у кого він відсутній). Цей обов’язок — перереєстрація автомобілів. Відповідно до законів ЄС, ті, хто перебуває в країні понад 6-12 місяців (термін залежить від країни), мають зареєструвати автівки з українськими номерними знаками там, де тимчасово проживають. Сплативши до бюджету усі передбачені законом платежі та збори.
Однак, на мою думку і думку більшості моїх польських колег, перереєстровувати автомобіль на українських номерах потрібно тільки тим, у кого відсутній статус тимчасового захисту. Бо тоді на особу поширюються загальноєвропейські норми.
Ще одна важлива вимога для водіїв на авто з українськими номерами — наявність міжнародного страхування. Так званої «зеленої карти». За її відсутність накладаються штрафи. А розмір штрафу залежить від того, скільки днів не було страховки. Зверніть увагу, що купувати ще й польський поліс не обов’язково — «зеленої карти» цілком достатньо.
На превеликий жаль, інформації, яка б повною мірою розкривала суть та вимоги до українських водіїв у цій ситуації, викладеної в єдиному систематизованому і узагальненому вигляді, наразі немає.
Низка міжнародних документів дозволяє українським водіям використовувати українські посвідчення водія разом з особистими транспортними засобами з українською реєстрацією протягом усього періоду дії тимчасового захисту в країнах ЄС.
Однак кожна країна самостійно приймає рішення про термін дії цього захисту на її території, а після його завершення до українців, які вирішать залишитися в цих країнах, почнуть застосовуватимуться загальні вимоги та правила щодо експлуатації транспортних засобів іноземцями та використання іноземних транспортних засобів на територіях цих країн.
Зараз у більшості країн ЄС для українців на тимчасовому захисті зробили виключення і дозволили не змінювати реєстрацію авто ще рік.
Адвокатка, член Ради Адвокатів Київської області. Керуюча партнерка Адвокатського об’єднання «G&D». Спеціалізується на антикорупційному законодавстві. Кваліфікована медіаторка. Є розробницею курсів медіаправа та правової взаємодії органів державної влади і ЗМІ. Має низку наукових публікацій з антикорупційного законодавства, електронного декларування, свободи слова, захисту персональних даних, доступу до інформації.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Табличка «Zakaz fotografowania» має бути розміщена на фасаді будівлі, огорожі чи видному місці об'єкту таким чином, що не побачити її неможливо. Близько 25 000 таких знаків буде розміщено в Польщі на різних об'єктах. Це стратегічно важливі локації для безпеки та оборони держави. За поясненнями Міністерства оборони Польщі, формальна заборона на фотографування цих об'єктів існує з 2022 року. Однак досі не було єдиного механізму, що регулював би порушення та притягував до відповідальності. Не було і процедури отримання дозволів на зйомку таких об'єктів.
З моменту набрання чинності Закону «Про захист батьківщини» в 2022 році з'явилася правова основа для заборони фотографування об'єктів, що мають значення для безпеки й оборони держави. Проте не було ні знака про заборону фотозйомки, ні правил її розміщення. Тож на практиці дотримання заборони було проблематичним, і багато випадків можна було легко оскаржити в суді саме через відсутність належного маркування, формальних процедур та документів (наприклад, шаблону дозволу).
Як виглядає знак і на яких локаціях його встановлюють?
Це квадратна табличка/знак розміром 60x60 см з червоним написом ZAKAZ FOTOGRAFOWANIA (заборонено фотографувати). На ній зображено закреслену піктограму фотоапарата, відеокамери й телефону. Основний текст перекладено англійською, німецькою, російською та арабською мовами.
Виготовлення і розміщення табличок обійшлося польському бюджету в 1 мільйон злотих. Розмістять знаки на таких поверхнях:
• обʼєктах інфраструктури, що належить Міністерству національної оборони; • об'єктах, що особливо важливі для безпеки та обороноздатності країни; • об'єктах критичної інфраструктури.
Що загрожує за порушення та в яких випадках зйомка можлива?
Порушнику загрожує штраф від 5 до 20 тисяч злотих, арешт до 30 діб та конфіскація обладнання, незалежно від того, належить воно безпосередньо порушнику чи ні. Також не можна знімати людей та рухоме майно, які знаходяться на території цих об'єктів.
Але зйомка можлива, якщо це:
• технічні фотографії об'єкта нерухомості, зроблені адміністраторами/менеджерами для документальних цілей; • публічні заходи та фотографії іноземних делегацій, які підписують важливі угоди; • висвітлення у ЗМІ конференцій чи інтерв'ю, що анонсовані та дозволені компетентним органом; • геодезичні та будівельні роботи на замовлення уповноважених органів; • діяльність служб: поліції, рятувальників, судових органів; • різні публічні заходи, які проводяться уповноваженими органами.
Як отримати дозвіл на зйомку?
Для цього треба написати заяву на імʼя керівника обʼєкта, де планується зйомка, і чекати на відповідь протягом 14 днів.
• заява подається у паперовому або електронному вигляді з підписом; • заявка повинна містити персональні дані та обґрунтування; • треба вказати дані фотографа, адресу об'єкта, дату та кількість осіб, що будуть присутні на зйомці.
Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:
"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"
“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.
“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”
"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".
Симптоми почуття провини за відпочинок
Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").
Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?
1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.
2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.
3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.
4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.
5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.
6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.
7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".
8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю".
Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?
Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій:
Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути.
1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".
2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".
3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.
4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".
5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно".
6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.
7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше?
У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.
У листах, які стали отримувати українські чоловіки в Польщі, зазначається, що представники української влади прийдуть за адресами отримувачів з метою доставлення їх до мобілізаційного пункту. Тим, хто не з’явиться добровільно, погрожують «екстрадицією в Україну».
Отакі листи приходять українцям у Польщі. Фото: Офіс у справах іноземців Польщі
Управління у справах іноземців Польщі (Urząd do Spraw Cudzoziemców) офіційно заявило, що ці листи є фальшивими та не мають жодного стосунку до польської влади.
Посольство України в Польщі також прокоментувало факт надсилання повісток: «Інформуємо, що на території Республіки Польщі не здійснюється надсилання до громадян України повісток про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів». І громадяни України, які перебувають за кордоном, можуть виключно добровільно долучитися до лав Українського легіону.
Поки служба безпеки перевіряє, хто і навіщо розсилає ці листи, управління в справах іноземців у Польщі закликає українців бути обережними. Польська влада радить негайно повідомляти про такі листи у поліцію. Юридичні експерти пояснюють, що подібні погрози не мають законних підстав, а депортація чи екстрадиція через ухилення від мобілізації неможливі.
Так, юрист Василь Ільницький у своїй фейсбук-групі «Консультації і легалізація» пояснює, що «повістки» найближчим часом можуть продовжувати приходити поштою, причому як чоловікам, так і жінкам. І якщо ви отримали таку повістку, її варто зберегти, але проігнорувати.
«Відправником» фальшивих повісток зазначається Urząd do Spraw Cudzoziemców — центральний орган, який відповідає за реалізацію державної міграційної політики в Польщі. Жодного відношення до воєнних справ ця установа не має.
Натомість установою, яка займається військовими, бажаючими ними стати, евіденцією документів тощо в Польщі є WCR — Wojskowe Centrum Rekrutacyjne (Rekrutacji). Це аналог українського військкомату. WCR не здійснює жодних дій щодо громадян іноземних держав, а саме:
не співпрацює з Україною і не може співпрацювати навіть теоретично — рекрутинг іноземців у Польщі заборонений;
вам в принципі не можуть нічого звідти прислати, бо іноземців у цій установі немає — службу в польській армії можуть проходити виключно громадянини Польщі.
Жінка погано розуміє польську, а поліцейські погано говорили англійською, тому вони майже на розуміли одне одного. Поліція одразу склала протокол і виписала штраф, який порушниця на місці оплатила. А ще поліція забрала у неї права. Добре, що вона їхала з колегою, який мав власні права і сів за кермо.
Поліцейський нібито обіцяв, що права повернуть через два тижні. До того ж надішлють їй додому поштою. Я засумнівалася в цьому, адже мені не відомі випадки вилучення прав на такий короткий термін і тим паче про послугу висилання прав додому порушнику — в іншу країну.
Коли адвокати розібралися, з’ясувалося, що порушницю позбавили права керувати автомобілем на три місяці. А за правами їй доведеться повертатися в Польщу саме у той населений пункт, де їх вилучили.
У моєї знайомої виникло кілька запитань:
1. Як повернути свої права, якщо найближчим часом вона не планує їхати до Польщі? 2. Чи зможе вона їздити Україною?
Юрисдикція Польщі діє в даному випадку лише на території Польщі. Проте права залишаються на визначений стражем порядку термін теж на території Польщі.
Тому щоб отримати свої права, порушниця має сама приїхати до відділку. Але, враховуючи, що порушниця — іноземка, можна надати довіреність адвокату або іншій особі на отримання своїх прав на керування транспортним засобом.
Друге питання — як їздити, поки очікуєш три місяці, по рідній Україні? Знайома збагнула:
— А якщо я в Україні просто отримаю нові права? Скажу, що старі загубила. Треба ж мені якось тут їздити. За це можуть бути якісь санкції?
Україна не є країною ЄС і не має спільної інформаційної поліцейської бази інформації з іншими країнами Європи. Тому про те, що якась людина зробила собі нові права і користується ними в Україні, в Польщі та інших країнах ЄС навряд чи дізнаються. Проте їхати з новими правами на територію ЄС, поки діють накладені на вас обмеження, я не рекомендую. В цьому питанні краще зачекати.
Моя особиста історія ― це пройти сім кіл пекла, але таки вийти з них. Статус UKR я втрачала тричі.
Отримала тимчасовий захист у Польщі я навесні 2022 і відтоді живу на дві країни. У Польщі працюю журналісткою, в Україні ― чоловік та рідні. Вперше статус УКР у мене забрали при в’їзді в Україну у вересні 2023. Але дізналася про втрату я аж у грудні, коли не змогла оновити додаток під час перевірки прикордонником. Пропустили мене після слів «шукаю тимчасового захисту».
В одному з ужондів мені не відновили статус, бо вимагали підтвердження, що я не перевищила ліміт. А довести це я не могла, оскільки прикордонники не ставлять печатки в паспорті, а їжджу я автівкою. У другому ужонді мені пощастило більше — статус поновили.
Вдруге я втратила статус, коли на кілька днів літала в Португалію з пересадкою у Великобританії. Як повідомили мені в ужонді, я не маю права виїжджати за межі країн Шенгенської зони (навіть якщо це транзитна зона).
У мене стояла печатка в паспорті про виліт з Варшави, а коли я поверталася назад ― цієї відмітки мені не поставили. І через виникли труднощі. В ужонді вимагали доказів мого вчасного повернення, і я надала квитки (які, на щастя, зберегла).
Статус мені поновили зі словами: «Якщо хочете подорожувати, відкривайте карту побиту. Інакше сидіть у Польщі. Ви ж втекли від війни»
Втретє мені скасували статус, коли я взагалі перебувала у Варшаві. Прикордонна служба не надіслала інформацію до ужонду, що я перетнула кордон і повернулася з України раніше 30-денного терміну. І знову проблема: печатки в паспорті немає, квитків немає, бо я їду автівкою. Єдиний вихід ― звертатися до прикордонної служби із запитом надати інформацію про перетин мною кордону. Але я поїхала в інший ужонд, де після тривалих пояснень поновила статус UKR.
— Чому українці втрачають статус UKR, не порушуючи правил? — питаю в юриста Олександра Момота з юридичної фірми ParaGraf Momot&Dyndar Doradztwo Prawne.
— У березні 2024 року ми отримали відповідь від Rzecznika Praw Obywatelskich i Placówki Straży Granicznej w Korczowej з інформацією про те, що попередні помилки, коли система трекінгу кількості днів за межами Польщі працювала погано, виправлені, — розповідає Олександр Момот Sestry. — Фактично ми стали отримувати менше подібних заяв від клієнтів, тому я вважаю, що позитивна динаміка в цьому напрямку є.
Але поодинокі випадки все ж трапляються, коли в системі є інформація, що ви ще не вʼїхали до Польщі, хоча ви фактично перебуваєте тут вже якийсь час. Можливо через те, що інформація про відновлення статусу UKR є загально доступною і описана багатьма юристами, дедалі менше людей звертаються за допомогою.
Юрист Олександр Момот
— Як повернутися до Польщі, якщо тимчасовий статус скасовано, а безвіз закінчився?
— У цьому питанні є низка можливих варіантів вирішення. Проте більшість з них є нелегальними, тому ці способи ми коментувати не будемо. Єдиним дійсно правильним варіантом, якщо немає можливості зробити візу, є звернення до коменданта прикордонної служби при перетині кордону з проханням про надання дозволу на перетин кордону.
У такому випадку комендант надає вам право перетину кордону терміном на 7 днів і перебування в Шенген зоні (тобто, не тільки в Польщі). Впродовж цих семи днів вам потрібно легалізуватись, відновити статус УКР, якщо є така можливість, або подати заяву на отримання карти тимчасового побиту.
Дозвіл від коменданта надається не всім і не гарантується законом, проте можливість така є, тому не бачу причин нею не скористатись. Якщо ви не отримали дозвіл від коменданта, залишається тільки робити візу.
— Як довести, що особа не перевищила 30-денний ліміт перебування в Україні?
— Насправді це простіше, ніж здається. Якщо ви перетинали кордон Україна-Польща, в системі перетину кордону вже має бути вся інформація. Треба тільки написати в довільній формі лист до прикордонної служби в тій місцевості, де ви перетинали кордон, з проханням надати витяг з реєстру.
Проблеми можуть виникнути, якщо це перетин кордону з іншою країною ЄС, наприклад Німеччина-Польща. Хоча і тут є своя хитрість. Законодавством Польщі запроваджено певну процедуру, якщо точніше, вона називається wpis do rejestru na wniosek. Тобто можна написати заяву, в інтернеті є вже готові зразки, але можна написати і в довільній формі. В заяві треба вказати, яким автомобілем ви їхали (марка, модель, реєстраційний номер), дата і приблизний час перетину кордону, місце, де ви перетинали кордон і маршрут, звідки і куди ви їхали, з проханням занести цей перетин кордону до реєстру. Ця заява скеровується до головного відділу прикордонної служби у Варшаві і впродовж місяця (максимум 60 днів), згідно art.35 §3 Kodeksu Postępowania Administracyjnego, вони повинні внести всі дані до реєстру.
— Як отримати статус UKR в Польщі, якщо українці мали тимчасовий захист в іншій країні?
— Треба дивитись на підстави прийняття такого рішення. Найчастіше проблема вирішується простим листом від органів тієї країни, де ви відмовились від тимчасового захисту. Це може бути лист від прикордонної служби, який підтверджує, що ви виїхали з країни і не зареєстровані в реєстрі біженців, може бути лист від місцевого самоврядування, яке надавало тимчасовий захист. Проте ви маєте надати документ, який підтверджує, що ви не перебуваєте під тимчасовим захистом в іншій країні ЄС.
Що робити, якщо ви отримали захист поза межами ЄС? Були ситуації, коли в Чехії відмовляли у наданні захисту, якщо у людини була канадська віза CUAET. Ця програма (CUAET) була розроблена спеціально для українців, які виїхали через війну, і влада Чехії розцінювала отримання цієї візи як доказ того, що людина вже перебуває під тимчасовим захистом іншої країни. У Польщі про такі випадки я не чув.
Усі електронні системи зараз об’єднано, тому ви не можете мати тимчасовий захист у двох країнах. Це є порушенням
Система функціонує давно, єдине, що змінюється ― збільшується кількість критеріїв, за якими вносять до цієї бази.
Раніше це був реєстр для людей, які отримали “Azyl” згідно устави про біженців, зараз туди входить і тимчасовий захист. Перехитрити систему не вийде, тому я раджу перед тим, як їхати до нової країни на постійне проживання, спочатку відмовитись від захисту на старому місці.
— Які потрібні кроки на законодавчому рівні, щоб спростити процедуру отримання/відновлення UKR?
— На законодавчому рівні зроблено чимало, щоб спростити отримання цього статусу. Питання виникають з поновленням, бо фактично поновлення статусу може зайняти більше часу, аніж у вас залишилось днів безвізу. На підставі того ж art. 35 KPA, такі справи повинні бути вирішені впродовж максимально 2 місяців. На практиці ж не рідко це займає до пів року.
Тому треба було б змінити процесуальний підхід, відкрити у великих містах спеціальні відділи в Urzędzie ds. Cudzoziemców, які могли б обслуговувати заяви від українців. Бажано звісно ще й українською мовою, бо мовний барʼєр ніхто не відміняв, частіше навіть саме проблеми виникають на фоні того, що люди не розуміють, що їм кажуть в urzędach, а робітники цих установ не розуміють, що намагаються їм донести наші заявники.
Звісно, треба було б розібратись з системою трекінгу, довести її до ладу, тим самим знявши навантаження з ужендів. Наскільки мені відомо, такі роботи ведуться весь час, проте, як бачимо, справи в них йдуть не дуже добре. Єдине, що мене турбує, це нова зміна від 15 травня 2024 року, яка в art.4 змінює термін отримання статусу UKR.
У попередній версії українці могли податись на отримання статусу UKR впродовж 30 днів від дати перетину кордону. У новій версії біженець має подати заяву на отримання статусу “niezwłocznie” — тобто одразу після перетину кордону
Ця зміна вже діє від 1 липня 2024 року і мені цікаво, як саме це реалізовується і що саме в цьому випадку означає слово “негайно”. Звісно, тепер статус можна отримати відразу на кордоні, проте що буде, якщо система перестане працювати, чи буде в цих людей можливість отримати статус в органах місцевого самоврядування? Це питання, на жаль, поки що залишається без відповіді, хоча ми вже направили запит до прикордонної служби з проханням на нього відповісти.
— Що робити українцям, які втратили статус UKR без жодних порушень?
— Спершу треба зрозуміти, на якій підставі ви втратили статус. Можливо, це була просто помилка системи, а можливо, щось більше. Я б радив невідкладно звернутись до urzędu в вашому місті, який видає PESEL зі статусом UKR для перевірки причини зняття статусу. Далі залежно від того, яка саме причина зняття статусу, можна обрати один з кроків або звернутись до прикордонної служби, якщо це була помилка в реєстрі, або ж звернутись до органів тієї країни, де попередньо у вас був захист, щоб отримати від них інформацію і підтвердження, що захист знято. А далі з цими документами звертатись знову до urzędu.
Звісно, якщо після цього немає жодної реакції, я б радив звернутись до юристів, які мають більше досвіду у вирішенні подібних проблем і можуть надати кваліфіковану допомогу. Хоча це не завжди виправдано. В інтернеті на різних групах і форумах є безліч інформації з усіма готовими зразками заяв, які можна заповнити і вислати до відповідних органів. Гарантую, що у 80% випадків цього вистачить, щоб повернути статус.
Висновки:
Пам’ятайте: при будь-якому виїзді з тимчасовим захистом з території Польщі більше ніж на 30 днів статус з «UKR» змінюється на «NUE» — це прямо вказано в p.1, ust.17a, art.4 Specustawy. Якщо термін відсутності в Польщі іноземця буде менше 30 днів, то за нормами ust.17b, art.4 Specustawy статус УКР має бути відновлений. Перш ніж їхати в Україну, краще за все перевірити свійстатус на сайті: Sprawdź dane swoje lub swojego dziecka w rejestrze PESEL i pobierz zaświadczenie - Gov.pl - Portal Gov.pl (www.gov.pl). Тут вам слід обрати pobierz zaswiadczenie. Тоді натискаєте profil zaufany. Входите в систему, вводячи логін та пароль і саме там в розділі dane statusu cudzoziemca ви знайдете інформацію про ваш статус. Якщо написано UKR ― все гаразд. Якщо NUE ― ваш статус скасовано і потрібно одразу, не гаючи часу, йти до ужонду. Якщо на кордоні у вас виникли проблеми з додатком DIIA.PL., ви завжди можете сказати, що тікаєте від війни. Згідно з європейським законодавством, вам не мають права відмовити. Якщо у вас не протермінований безвіз ― ви можете проїхати за ним. Якщо ви вирішили змінити країну тимчасового прихистку — не забудьте написати відмову від попереднього захисту в країні, де перебували. І найголовніше — не панікуйте та зберігайте холодний розум.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/668ef29223809fb343fe276e_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D1%83%D0%BA%D1%80-p-800.webp">Як перевірити та відновити статус UKR?</span>
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
