Згідно зі статистикою міжнародного аналітичного центру Gremi Personal, до війни у Польщі було працевлаштовано 94% українських мігрантів. Через два роки після повномасштабного вторгнення цифра змінилась — зараз тут працює 64% українців (відсоток українців у Польщі після російського вторгнення зріс з приблизно 2-4% до 8%).
Аналітики стверджують, що з 2019 року зарплата трудових мігрантів щороку зростає. Це обумовлено ростом мінімальної заробітної плати та низьким рівнем безробіття в Польщі. Ті, хто втік від війни, здебільшого працюють за мінімальні зарплати і виконують роботу, яка не вимагає спеціальної освіти. У дослідженні Національного банку Польщі вказано, що середня зарплата українців за 2023 рік — 3500 злотих нетто.
Скільки заробляють українці в Польщі
Різницю у заробітках між біженцями та довоєнними мігрантами зазначає Національний Банк Польщі. Згідно з його дослідженням, найчастіше обидва типи мігрантів отримували зарплату в розмірі 3000-5000 злотих нетто, проте біженці частіше декларували заробіток менше 3000 злотих нетто (49% відповідей у порівнянні з 21% серед довоєнних мігрантів).
НБП стверджує, що найвищі заробітки українців у Польщі в 2023 році були в секторі IT і складали понад 5 000 злотих нетто, тоді як другою за рівнем заробітку галуззю став транспорт. Більшість довоєнних мігрантів працює на кваліфікованих роботах без вищої освіти (зварювальники, токарі, електрики тощо), а біженці з вищою освітою частіше виконують просту роботу, яка не потребує кваліфікації.
Безумовно, на дохід воєнних українців-біженців впливає абсолютна їхня неготовність до переїзду в іншу країну з дітьми або літніми людьми, що потребують догляду, хаос війни та складний емоційний стан. Саме тому 53% біженців користуються польською соціальною допомогою, що є хорошим доповненням до бюджету.
Читайте також: Як шукати роботу у Польщі?
За даними опитування НБП, лише 31% довоєних мігрантів оформили на себе такі виплати. Найпопулярніша з них — "800 плюс", якою користуються 44% біженців та 28% довоєнних мігрантів. Невеликий відсоток респондентів отримує допомогу з безробіття і лише 3% опитаних українців – польську пенсію.
Зараз багато говорять про те, що українці їдуть до Німеччини та інших країн у пошуках більш високих заробітків. Опитування НБП показує такі дані: 61% довоєнних мігрантів та 39% біженців стверджують, що залишаться в Польщі на постійне проживання або на термін більше одного року.
Основна кількість біженців у Польщі — жінки (78%), тоді як чоловіків лише 22%. Жінки з дітьми становлять 26% від усіх біженців, а 12% жінок проживають ще й з іншими членами сім'ї. Третина жінок самотня і живе без парнера й дітей. У дослідженні Gremi Personal наголошується, що чоловіки-біженці легше влаштовуються на роботу та отримують більше, ніж жінки, до того ж серед них рівень безробіття менший.
Середня зарплата в Польщі у 2024 році, згідно з офіційним прогнозом, становитиме 5 тисяч 742 злотих нетто.
Робота дозволяє українцям залишатися в Польщі
Міграційна платформа EWL також провела опитування серед українців у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Гданську, Познані, Любліні, Жешуві, Бидгощі, Гожуві, Ломжі, Тарнуві, Тчеві, Ополе, Устроні, Шидловці та Вадовиці. У дослідженні взяли участь 500 осіб, і ось його основні результати:
- 70% довоєнних мігрантів стверджують, що їхня нинішня робота відповідає рівню кваліфікації;
- 23% військових біженців заявляють про невідповідність рівня кваліфікації посаді;
- понад 50% тих, хто приїхав після повномасштабного вторгнення, кажуть, що нинішня робота значно нижча за їхній рівень освіти;
- 86% військових біженців не розглядають варіант пошуку роботи в інших країнах;
- кількість бажаючих розпочати свою справу в Польщі складає 15%. В 2021 році цю можливість розглядало близько 40% українських мігрантів.
Відповіді респондентів чітко показують, що неможливість отримати чи продовжити роботу в Польщі є вирішальним чинником під час розгляду питання повернення додому.
Юлія Ладнова, журналістка Sestry
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
