Ексклюзив
20
хв

Як до Польщі потрапила "Пані з горностаєм" Леонардо да Вінчі

Єдина картина Леонардо да Вінчі, яка постійно знаходиться у Польщі, — це "Пані з горностаєм". Її було придбано Міністерством культури Польщі разом з цілою колекцією Чарторийських. Картина довгий час була відома під назвою "Пані з ласкою", але згодом вирішили перейменувати — з горностаєм.

Мар'ян Савчишин

"Дама з горностаєм" у Польщі. Фото: Diana2dart/Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Легендарна картина довгий час була відома під назвою "Пані з ласкою", але зараз вважається, що на ній зображений горностай. У літній період він має шоколадно-коричневу верхню частину тулуба, і тоді його легко сплутати з ласкою, але восени він стає білим.

Ким є зображена на картині жінка?

Чечілія Галлерані була коханкою герцога Людовіко Сфорца, відома як іль Моро, і значною фігурою при дворі Сфорца. Вона була високоосвіченою жінкою, оберталася серед інтелектуальної еліти Мілана, вела філософські диспути, вільно володіла латинською та давньогрецькою мовами, писала вірші, й вважалася однією з найвидатніших італійських поетес того періоду.

Коли була написана "Пані з горностаєм"

Портрет був написаний у той час, коли Людовіко вже був заручений з Беатріче д'Есте. Художник не міг показати таємний зв'язок між Сфорца і Галлерані безпосередньо, тому приховав його в символах. Горностай (французькою — galé) — символ чистоти, натякає як на прізвище Галлерані, так і на емблему Людовіко Сфорца, лицаря Ордену горностая. Ба більше, горностай був зображений художником, щоб приховати вагітність Галлерані, яка тоді носила в утробі сина Людовіко — Чезаре. Ідентифікація тварини, яку тримала Чечилія, досі залишається предметом суперечок; у будь-якому випадку, це емблема, а не питання зоологічної точності. М'яке звивисте тіло горностая та вигин тулуба жінки були абсолютною новизною в способі портретування, що надавало композиції ритму і передбачало рух жіночої фігури, яка обертається в просторі по спіралі, протилежній розташуванню тіла тварини. Рухома композиція портрета нагадує барокову змієподібну фігуру.

Читайте також: Музей Кракова запрошує українців

Портрет Чечилії Галлерані був написаний у період, коли художник проводив оптичні дослідження та експерименти. Світло на картині схоже на освітлення у фотостудії. Сфокусоване, воно падає на модель з правого боку, таким чином пластифікуючи її фігуру та тварину. Ґрунтовні дослідження також були присвячені аналізу костюма Дами, що вказує на те, що вбрання та зачіска моделі репрезентують період іспанської моди при міланському дворі.

Як "Пані з горностаєм" потрапила до Польщі

Імовірно, картина перебувала у володінні Галлерані до її смерті в 1536 році. Подальша доля портрета досі не визначена. Достеменно відомо лише те, що приблизно з 1800 року картина перебувала в колекції родини Чарторийських. Князь Адам Єжи купив її в Італії для своєї матері Ізабели Чарторийської, уродженої — Флеммінг Чарторийської, яка в той час створювала перший польський музей в Пулавах.

На портреті є напис у верхньому лівому куті: "LA BELLE FERRONIÈRE LEONARD D'AWINCI" ("КРАСУНЯ ФЕРРОНІР ЛЕОНАРД Д'АВІНЧІ"). Використання літери "W" вказує на польське походження напису.

Після падіння Листопадового повстання у Польщі картину перевезли до палацу в Сеняві й замурували на 8 років в алькові однієї з палацових кімнат, щоб захистити її від крадіжки загарбниками. У 1840 році портрет Дами з горностаєм було перевезено до паризького готелю Ламбер, резиденції Чарторийських у вигнанні. Там він залишався понад 30 років, недоступний для публіки. У 1870-1880 роках Чарторийські перевезли свою колекцію до Кракова, який тоді перебував під владою Австрії. Портрет Цецилії вперше був показаний публіці у 1876 році, коли було відкрито Музей Чарторийських. Під час Першої світової війни портрет перебував у Дрезденській геральдичній палаті, де його визнали автентичним твором Леонардо і підтвердили особу зображену на ньому. Картина повернулася до Кракова у 1920 році.

Перед Другою світовою війною картину знову заховали в Сеняві, але схованку виявили окупаційні війська, і картину було викрадено. Картина деякий час експонувалася в Музеї Кайзера Фрідріха в Берліні (згодом, вона була призначена для приватного музею Гітлера в Лінці), а потім потрапила до колекції губернатора Ганса Франка у Вавельському замку, а звідти — у його віллу на Шлієрзее в Баварії наприкінці війни. У 1945 році, коли американські війська увійшли в цей регіон, "Даму з горностаєм" було перевезено до мистецького сховища в Мюнхені, а наступного року військова влада погодилася повернути роботу Леонардо до Польщі. "Дама з горностаєм" разом з іншими скарбами, захопленими нацистами, прибула до Кракова і була розміщена в музеї Чарторийських.

Невдала реставрація картини

У 19 столітті, коли картина вже перебувала у власності родини Чарторийських, за нез'ясованих обставин у верхньому лівому куті картини з'явилася тріщина, яку недбало склеїли. Це, найімовірніше, стало причиною того, що тло було вкрите шаром чорної фарби. Постать Галлерані губилася на новому тлі, тому невідомий реставратор посилив контрасти, щоб виділити фігуру. Він також звертав увагу на деталі костюма.

Міністерство культури Польщі викупило картину Леонардо да Вінчі

"Дама з горностаєм" Леонардо да Вінчі разом з близько 80 тисячами інших цінних артефактів була викуплена у Фонду князів Чарторийських. Міністр культури Польщі Пьотр Глінський і князь Адам Кароль Чарторийський, у 2016 році підписали угоду, згідно з якою вся колекція разом з будівлями, розташованими в Кракові, була продана державі за 100 мільйонів євро. Це в рази менше за ринкову вартість.

Читайте також: Лікарка найвідоміших гобеленів

Однак угода викликала низку суперечок у Польщі. Міністр Пьотр Ґлінський стверджував, що операція була спрямована на захист творів мистецтва. З'явилися повідомлення, що загроза втрати "Дами з горностаєм" була реальною, оскільки пропозицію мали зробити шейхи з Об'єднаних Арабських Еміратів.

Марʼян Савчишин, редактор новин Sestry

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Табличка «Zakaz fotografowania» має бути розміщена на фасаді будівлі, огорожі чи видному місці об'єкту таким чином, що не побачити її неможливо. Близько 25 000 таких знаків буде розміщено в Польщі на різних об'єктах. Це стратегічно важливі локації для безпеки та оборони держави. За поясненнями Міністерства оборони Польщі, формальна заборона на фотографування цих об'єктів існує з 2022 року. Однак досі не було єдиного механізму, що регулював би порушення та притягував до відповідальності. Не було і процедури отримання дозволів на зйомку таких об'єктів. 

З моменту набрання чинності Закону «Про захист батьківщини» в 2022 році з'явилася правова основа для заборони фотографування об'єктів, що мають значення для безпеки й оборони держави. Проте не було ні знака про заборону фотозйомки, ні правил її розміщення. Тож на практиці дотримання заборони було проблематичним, і багато випадків можна було легко оскаржити в суді саме через відсутність належного маркування, формальних процедур та документів (наприклад, шаблону дозволу). 

Як виглядає знак і на яких локаціях його встановлюють? 

Це квадратна табличка/знак розміром 60x60 см з червоним написом ZAKAZ FOTOGRAFOWANIA (заборонено фотографувати). На ній зображено закреслену піктограму фотоапарата, відеокамери й телефону. Основний текст перекладено англійською, німецькою, російською та арабською мовами.

Виготовлення і розміщення табличок обійшлося польському бюджету в 1 мільйон злотих. Розмістять знаки на таких поверхнях:

• обʼєктах інфраструктури, що належить Міністерству національної оборони;
• об'єктах, що особливо важливі для безпеки та обороноздатності країни;
• об'єктах критичної інфраструктури.

Що загрожує за порушення та в яких випадках зйомка можлива?

Порушнику загрожує штраф від 5 до 20 тисяч злотих, арешт до 30 діб та конфіскація обладнання, незалежно від того, належить воно безпосередньо порушнику чи ні. Також не можна знімати людей та рухоме майно, які знаходяться на території цих об'єктів.

Але зйомка можлива, якщо це:

• технічні фотографії об'єкта нерухомості, зроблені адміністраторами/менеджерами для документальних цілей;
• публічні заходи та фотографії іноземних делегацій, які підписують важливі угоди;
• висвітлення у ЗМІ конференцій чи інтерв'ю, що анонсовані та дозволені компетентним органом;
• геодезичні та будівельні роботи на замовлення уповноважених органів;
• діяльність служб: поліції, рятувальників, судових органів;
• різні публічні заходи, які проводяться уповноваженими органами.

Як отримати дозвіл на зйомку?

Для цього треба написати заяву на імʼя керівника обʼєкта, де планується зйомка, і чекати на відповідь протягом 14 днів.

• заява подається у паперовому або електронному вигляді з підписом;
• заявка повинна містити персональні дані та обґрунтування;
• треба вказати дані фотографа, адресу об'єкта, дату та кількість осіб, що будуть присутні на зйомці.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664c56c8418377acb7007858_grill%20warsaw.avif">«Читайте також: Де у Варшаві зробити гриль та посмажити м'ясо? Список місць»

20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Юлія Ладнова
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress