Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Стартує загальноєвропейська кампанія «My Voice, My Choice». По всій Європі розпочинається збір підписів під європейським громадським проєктом, який запроваджує безкоштовні безпечні аборти для всіх європейських жінок. Проєкт містить окремі положення щодо мігранток і біженок.
11.04.2024 р. Одна з лідерок організації Марта Лемпарт серед активісток Національного Страйку жінок в кулуарах Сейму, у день, коли Сейм мав розглянути чотири проєкти щодо регулювання абортів. Фото: Sławomir Kamiński/Agencja Wyborcza.pl
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
24 квітня розпочинається збір підписів під проєктом, метою якого є запровадження фінансового інструменту на європейському рівні, що дозволить отримати доступ до легального безкоштовного аборту жінкам, які не мають доступу до цієї послуги або яким доступ утруднений.
Така ситуація має місце, зокрема, в Польщі та Італії, а також у всій Європі. Як каже Марта Лемпарт зі Страйку жінок: «20 мільйонів жінок не мають доступу до безпечного аборту. В особливо важкому становищі перебувають жінки-біженки».
Тому, як кажуть активістки, у проєкті в Польщі беруть участь насамперед Загальнопольський страйк жінок та Ініціатива Схід, разом із 70 партнерськими організаціями з Європи, включно з Інститутом 8 Березня зі Словенії: «В межах кампанії вони прагнуть організувати загальноєвропейську передвиборчу кампанію, спрямовану на мобілізацію громадян і громадянок Європейського Союзу для активної участі у виборах до ЄС та збір одного мільйона підписів (приблизно 250 000 підписів у Польщі) у рамках Європейської громадянської ініціативи (ECI) для забезпечення доступних і безкоштовних абортів для громадянок ЄС».
Як повідомила на прес-конференції Домініка Ласота зі Ініціативи Схід, міжнародна кампанія «My Voice, My Choice», під якою збиратимуть підписи по всій Європі, має на меті забезпечити доступ до безкоштовних безпечних абортів по всій Європі
«Це спільна спритна спроба піти вище, далі, щоб отримати підтримку. У нас уже пів року в Польщі новий уряд, але, незважаючи на передвиборчі обіцянки, жінки в Польщі досі не мають доступу до абортів. Тому, якщо влада не здатна, ми впораємося самі. Поборемо це на європейському рівні», — сказала вона.
Марта Лемпарт з Страйку жінок пояснила, що передбачатиме новий фінансовий інструмент, зазначивши, що проєкт уже схвалений Єврокомісією: «Невдовзі проєкт буде поданий до Європарламенту. Він запроваджує фінансовий інструмент, який після схвалення ЄП дозволить державам-членам фінансувати аборти відповідно до місцевого законодавства певної країни. Наприклад, якщо полька хоче зробити аборт у Нідерландах, їй достатньо замовити таблетки або показати паспорт у клініці. І все, вона отримає безкоштовний безпечний аборт. Хочу нагадати, що в Європі 20 мільйонів жінок не мають доступу до аборту. Це ініціатива солідарності, ми хочемо чинити тиск знизу на уряди, які, як Італія,блокують доступ до абортів. Єдиною умовою користування цією медичною послугою буде походження із країни, де медичні послуги на нижчому рівні, ніж у країні, куди їде жінка».
У свою чергу Вікторія Єндрошков’як з Ініціативи Схід підкреслила, що для активісток її організації надзвичайно важливо, щоб проєкт містив також положення про захист мігранток і біженок. «Оскільки це громадянська ініціатива, можна було вводити теми, які зазвичай опускаються в законодавстві. Ми сподіваємося, що це змінить ситуацію у сфері охорони здоров’я мігрантів». Положення передбачає, що біженки матимуть доступ до аборту. Вони можуть скористатися цим механізмом, якщо проживають в Європейському Союзі, а якщо є резидентками, то можуть підписати проєкт.
Марта Лемпарт: «Нам вдалося знайти рішення, яке — ми це знаємо — є напіввиходом, але Комісія вже перевірила відповідність проєкту договорам. Рішення прийняте і не може бути відхиленим через невідповідність європейському законодавству». Додає: «Ми впораємося, вирішимо це»
Звіт «Care in crisis», опублікований минулого року, показує, що жінки-біженки в Польщі, Румунії, Словаччині та Угорщині перебувають у особливо важкому становищі. Картина, яка складається з цих даних, жахає. Через обмежувальні закони, нестачу інформації, мовний бар’єр та фінансові проблеми, багато жінок опиняються в ситуації, коли їм доводиться робити вибір: повернутися в Україну, шукати рішення поза системою чи виношувати вагітність. Для жертв військового зґвалтування, але не тільки для них — це ще одна травма.
В Україні аборти є легальними і проводяться до 12 тижня вагітності без пояснення причини, а таблетки для переривання вагітності продаються в аптеках. Після приїзду до Польщі українки були шоковані, коли дізналися, що не можуть перервати вагітність. З цієї причини звіт закликав Польщу терміново адаптуватись до клінічних протоколів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), які регулюють процедури у випадках зґвалтування.
Збір підписів стартує 24 квітня. Мета — зібрати мільйон підписів у Європі, з яких Загальнопольський страйк жінок та Ініціатива Схід планують зібрати 250 000 в Польщі. Завершити збір мають намір до виборів у Європарламент у червні. Вони також наголошують, що метою є й мобілізація голосів, щоб «не віддати Європарламент фундаменталістам», а також впливати на уряди знизу.
Журналістка, редакторка, письменниця. Публікувалася у таких виданнях «Wysokie Obcasy», «Przegląd», «Polska The Times», OKO.press. У своїй журналістській роботі висвітлює права жінок у політичному та соціальному контексті, пише про системне витіснення жінок за межі суспільного життя. Авторка книг «Poddaję się. Reportaże o polskich muzułmankach» та «Znikając. Reportaże o polskich matkach».
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Sestry поговорили з трьома дівчатами, які перетворили свій талант на спосіб зібрати для української армії десятки тисяч гривень.
«Якщо виграю я — людина донатить»
— У 2022 році багато хто почав допомагати армії, — розповідає 13-річна Валерія Єжова, чемпіонка світу з шашок. — Мені теж захотілося долучитися. Я спитала маму, як саме можу це робити. «Що ти вмієш робити найкраще?» — поставила мені правильне питання мама. Від нього ми відштовхнулись і поступово вийшли на ідею, що я можу збирати гроші для армії, граючи у шашки.
Суть у тому, що я сідаю на вулиці і граю в шашки з усіма бажаючими. Якщо людина у мене виграє, то може не донатити (хоча таких, хто не донатив, ще не було). Якщо ж перемагаю я, людина має покласти суму від 1 гривні.
Валерія Єжова збирає на ЗСУ грою в шашки біля супермаркета в Києві
Ми довго думали, з чого почати. Треба було знайти локацію, де я могла б грати, не заважаючи іншим. Зрештою обрали місце біля супермаркету в Дарницькому районі Києва. Поставили там дитячі стільці, я сіла чекати. Мама пішла на закупи. До мене стали підходити, питати, цікавитися... Коли мама вийшла, біля мене вже була черга. У той день я зібрала близько 1200 гривень.
Звісно, бували ті, хто вигравав. Бо я за своє життя грала з майстрами спорту, кандидатами в майстри тощо. Але біля супермаркету, де я починала свій волонтерський шлях, у мене за весь час виграло 3-4 людини.
Далі було чимало інших місць. Наприклад, я грала у парку Шевченка. Найбільша сума, яку мені вдалося зібрати за один день, це близько 15 тисяч гривень.
За весь час моєї волонтерської гри я зібрала понад 220 тисяч гривень
Першу зібрану мною 21 тисячу я передала до фонду Сергія Притули. Я страшно хвилювалася, слова не могла вимовити. Сергій Притула давно мені подобається. Тому зустріч з ним була важливою. Коли він побачив, яку суму я, десятирічна, принесла, — розплакався. І обійняв мене.
У фонді Сергія Притули
— Як і чому ти стала грати саме в шашки? Які нагороди маєш?
— Я пішла займатися шашками, коли мені було 7. У нас тоді тільки відкрився новий гурток з шашок, захотілося спробувати. І це мене захопило.
У 2021 році я стала чемпіонкою світу серед дівчат до 10 років. Також у мене є три кубки з чемпіонату Європи за перше місце. П’ять років поспіль я ставала чемпіонкою Києва серед дівчат свого віку. Також я — неодноразова чемпіонка України, абсолютна чемпіонка Європи серед дівчат свого віку та чемпіонка світу 2023-24 з чекерсу серед юніорок (це дівчата до 19 років). Зараз граю у категорії «Дівчата від 13 до 16 років».
— Розкажи про свій найбільший особистий здобуток у цьому спорті?
— Важких партій було дуже багато. Але була одна, яка для мене стала особливою. Є гросмейстерка Олена Коротка. Вона — найсильніша шашкістка України. Я зіграла з нею на Чемпіонаті України серед дорослих у 2024 році внічию. І була дуже щасливою від цього результату. Зробити нічию з Оленою для мене — дуже почесно.
— Як ще шашки допомагають тобі в житті?
— Вони відволікають. Бо коли граєш, зосереджуєшся, прораховуєш кожен хід. Місця для поганих думок не залишається. Але іноді навпаки — це нерви. Іноді голова після гри болить, тиск підвищується. Хоча в цілому гра мене захоплює.
«Дружба з польською шашкісткою врятувала нашу перемогу»
— Вперше Валерія і Мая зустрілися на чемпіонаті світу 2021, — розповідає Любов Єжова, мама Лери, історію, яка сталась з її донькою на одному із змагань. — В останньому турі Лера грала з росіянкою. Від цієї партії залежало золото чемпіонату світу. У шашках грають два мікроматчі, результат загальний. І ось Лера перший мікроматч виграє, а другий грає внічию і кличе суддю, щоб той зафіксував загальний результат. І тут російська спортсменка каже судді, що не пам'ятає результат першого мікроматчу… Суддя збентежений. Хто ж виграв? Полька Мая Ридзь тоді грала свою партію поруч і спостерігала за грою Валерії. Вона і допомогла довести, що саме Лера перемогла. За небайдужість Валерія подарувала Маї свою медаль з чемпіонату світу.
Коли почалася війна, Майя з мамою звернулися до польської шашкової федерації з проханням допомогти знайти інформацію, чи все добре з Лерою, чи ми в безпеці. Представник польської федерації розшукав мене у фейсбуці. Мама Маї запропонувала нам виїхати до них, але ми залишилися в Україні. Зараз бачимось на міжнародних змаганнях.
Хто тільки не намагається виграти у Валерії. От тільки майже нікому це не вдається
— З ким тобі, Валеріє, доводилося грати?
— Я грала багато з ким. Якщо говорити про відомих людей, то це Ектор Хіменос Браве, Володимир Остапчук, Вікторія Булітко, Єгор Крутоголов... Усіх не згадаю. Але вони у мене не вигравали. Багато грала з військовими. Часто це буває, коли я передаю їм свою допомогу.
— Як військові реагують на твою допомогу?
— Дякують. Часто приходять дружини військових і показують відео вдячності від їхніх чоловіків на фронті. Часто плачуть. Пам'ятаю, зустрічалася з військовим Олексієм Притулою, лікарем-ветеринаром із Одеси. Він у вересні 2022 року під час наступу на Лиман отримав важке поранення і втратив обидві ноги. Я збирала гроші йому на лікування. Після того, як йому поставили протези, ми зустрілися. Він подарував мені красивий букет квітів. Попри всі випробування, він дуже світла людина. Також мене нагороджували медаллю військові 28 ОМБр (окрема механізована бригада. — Авт.). Командир, який мені передавав медаль, згодом загинув, намагаючись врятувати побратима. Тож ця нагорода для мене вдвічі важлива.
Хочеться вірити, що мої гроші (хоч вони і невеликі) комусь допоможуть
— Які найяскравіші моменти зі збору коштів запам’яталися?
— Як хлопці на вулиці збирали й приносили копійки, тільки б зі мною пограти — по 50 копійок, по гривні. Кожен день прибігали до того супермаркету, де я грала. Потім просили, щоб я їх навчила.
З Олексієм Притулою, якому допомогла зібрати гроші на лікування
— Ти продовжуєш грати і збирати зараз?
— Так! Біля супермаркету грала дуже часто. Улітку кожен день, в інші сезони — на вихідних. Там мене вже знають. Працівники, адміністратор. Навіть гарячі обіди виносили. Зараз вже частіше граю на благодійних заходах. Мене запрошують — я погоджуюся. Там набагато більше людей, а це означає, що можна зібрати більше грошей на потреби армії. Мій спосіб працює, тож буду продовжувати.
— Про що мрієш?
— Найголовніше — щоб скоріше закінчилась війна. Думаю, це мрія кожного українця зараз. А щодо особистої мрії — хочу побачитися з Лесею Нікітюк. І, звичайно, прагну стати чемпіонкою світу. Буду тренуватись, аби досягти цього.
«Листівка з насінням, яке проростає, — це мій донат»
— У себе в інстаграмі ти пишеш «Шаную минуле, не цураюся сучасного, творю майбутнє. Несу традиції свого роду». Розкажи, чим саме ти допомагаєш армії.
— Мені 11 років, я з міста Славута, допомагаю військовим від початку повномасштабної війни, — розповідає 11-річна Соломія Дебопре, етноблогерка, яка робить незвичайні листівки й свічки, збираючи на армію. — Спочатку в нашому місцевому Центрі для волонтерів ми всією родиною плели сітки, збирали одяг, готували їжу. Коли для мене там стало менше роботи, почала робити власні листівки й свічки.
Соломія Дебопре почала допомагати в 8 років
Мої листівки зроблені власноруч — від паперу до оздоблення. Для виготовлення паперу я маю спеціальні інструменти. Роблю його з перероблених зошитів, упаковок, різного залишкового паперового сміття. У спеціальному ситі формую, додаю насіння, яке потім може прорости. Цій техніці я навчилась в українського майстра в Естонії, коли була в Таллінні на фестивалі разом із фольклорним гуртом, в якому співаю. Кілька разів на рік ми їздимо за кордон, співаємо українські пісні, розповідаємо про нашу культуру, беремо участь у ярмарках, де продаємо вироби українських майстрів. І коли я потрапила до паперової майстерні, мене це так вразило, що я теж захотіла таке робити.
Свої перші листівки я просто дарувала військовим. Писала: «Сійте квіти на визволеній землі»
— Яку найбільшу суму вдалося зібрати?
— 18 тисяч за один раз. Кожного місяця я заробляю 5-7 тисяч гривень. І усі ці гроші передаю військовим. Іноді це друзі батьків, іноді рідні, іноді мої підписники, яких я добре знаю. Якось я збирала для свого дядька Романа. Ще допомагала нашому місцевому художнику. Він мені робив форми для свічок. У нього на війні загинув брат. Потрібна була автівка, щоб перевезти тіло. Я долучилася до збору.
Листівки з насінням і свічки від Соломії
— Як військові реагують на твою допомогу?
— Часто мені записують відео зі словами вдячності. Іноді присилають маленькі подаруночки: прапори частин, шеврони тощо. Колись військовий подарував мені великий снаряд. Нам його привезли прям додому і ми залишили його на подвір'ї. А татові про це сказати забули. Так от він вийшов на вулицю, побачив його і злякався — подумав, що то бойовий снаряд впав просто біля нашого дому. Думаю тепер розмалювати цей снаряд і розіграти за донат.
Часто у себе в інстаграмі роблю різні конкурси, розіграші, долучаюся до лотерей, де можна за донат щось придбати. І в мене вже є своя аудиторія, яка підтримує всі мої збори.
— Яка твоя мрія?
— Щоб скоріше закінчилась війна. А ще коли я виросту, хочу відкрити кав'ярню і продавати там свої свічки й листівки.
На ярмарці
Картини, що змушують плакати
—Моє волонтерство почалося ще в 2014 році, — розповідає 16-річна художниця Аліна Стебло. — Так сталося через моє виховання — мені прищеплювали любов до України і вчили, що за волю ми завжди боролися і будемо боротися, якщо доведеться. А також ми маємо допомагати тим, хто виборює нашу свободу. Так, на нашому Майдані у Хмельницькому я була, ще коли в дитячий садочок ходила. А коли в 2014 році почалась війна, стала малювати листівки пораненим.
Спочатку допомагала у громадській організації «Захист — об’єднання волонтерів». Там ми збирали пайки для військових. За кілька тижнів цієї роботи зрозуміла, що можу робити й інше. А саме — малювати. Це у мене виходить набагато краще. І від початку повномасштабної війни я вже тільки малюю, бо це мій спосіб висловити свої емоції та переживання.
Після п'ятої картини, яка була подарована знайомим військовим, мама сказала: «А що це ми просто роздарюємо твої роботи? Давай їх на аукціони віддавати. Нехай приносять гроші». Так і зробили.
Аліна Стебло малює картини, які потім продаються на аукціонах
Також з іншими дітьми ми розмальовували списану амуніцію, яку потім теж передавали на аукціони. Я розписала близько 50 робіт. ГО «Захист — об’єднання волонтерів» знаходить для моїх картин аукціони.
Я не продаю свої картини, а виставляю їх на виставках і передаю волонтерам. Моя перша виставка називається «Війна, що нас змінила». У Хмельницькому я вже 4 рази її показувала, і щоразу ми збираємо на цих подіях донати.
Люди бачать у моїх роботах різне: і розпач, і біль, і надію. Часто говорили, що не вірять, що це роботи підлітка.
Було таке, що дорослі чоловіки стояли й плакали від того, що бачили у моїх картинах
Зараз я закінчую 11 клас, готуюся до іспитів, але все одно малюю. Мені пишуть волонтери з різних країн і просять мої роботи для аукціонів. Мої картини вже поїхали в Німеччину, Шотландію, Австрію, США (в багато різних штатів). На аукціонах за кордоном вони зібрали вже понад 140 тисяч гривень.
Коли я віддаю свої роботи, не думаю про те, скільки вони зберуть. Думаю про те, що вони принесуть.
— Як військові реагують на твою допомогу?
— Найкраща для мене подяка від військових — щоб вони були живі. Більше мені нічого від них не треба.
Виставка картин Аліни Стебло
— Про що мрієш?
— Щоб скоріше закінчилася війна. Це трохи егоїстично, бо я хочу навчатися в Одесі на архітектора, але не можу туди поїхати, бо там небезпечно. Але я все одно стану архітектором, бо хочу після закінчення війни відбудовувати нашу країну.
— Що можна сказати дітям і дорослим, які теж хочуть допомагати, але не знають, з чого почати?
— Ви завжди можете прийти до будь-якого фонду чи громадської організації і сказати: «Хочу допомагати». Там швидко вирішать, у чому саме ви можете бути корисним.
Немає віку, з якого можна починати бути корисним. Просто робіть те, що вмієте найкраще
Залишаючи свої будинки у 1986 році, мешканці Чорнобильської зони не усвідомлювали, що це назавжди. Ставили квартири на сигналізацію, ховали від дружин заначки під плінтуси. Залишали тварин. Евакуювали людей нібито на три дні...
Чорнобильські «біороботи» рятують світ
26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Вночі на ЧАЕС проходив експеримент. Ситуація вийшла з-під контролю і один за одним сталися два вибухи. Четвертий реактор було повністю зруйновано, внаслідок чого в атмосферу потрапила величезна хмара радіоактивного пилу.
Радянська влада довгий час замовчувала катастрофу і навіть влаштувала традиційні першотравневі паради.
Світ нічого не знав про вибух два дні
10 днів — з 26 квітня до 6 травня — тривав максимальний викид радіоактивних речовин із пошкодженого реактора. 11 тонн ядерного палива потрапило в атмосферу. Найбільша хмара осіла на території Білорусі. 30 співробітників ЧАЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом місяця.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало орієнтовно 5 мільйонів людей. Було забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів Білорусі, України та РФ. З них в Україні — 2218 селищ та міст з населенням приблизно 2,4 мільйонів людей.
Ліквідація наслідків аварії коштувала Радянському Союзу 18 мільярдів доларів. З усіх його куточків на боротьбу з «мирним атомом» було кинуто щонайменше 600 тисяч людей, і скільки з них загинуло від променевої хвороби — невідомо. За різними джерелами — від 4 до 40 тисяч осіб.
«Біороботи» — люди, які рятували світ від розповсюдження радіоактивних речовин ціною своїх життів. Фото: Європейський Інститут Чорнобиля
Унікальні підрозділи хлопців, які скидали з даху реактора радіоактивні шматки графіту, іноземці прозвали «біороботами». Адже ці люди працювали за таких небезпечних умов, у яких ламалися навіть спеціально створені для робіт під час катастроф роботи. Активність радіації на даху була від 600 до 1000 рентгенів на годину — а це смертельні дози опромінення. «Біороботи» виходили на дах на кілька хвилин, кидали одну лопату графіту в палаючий реактор і йшли, поступаючись місцем наступним. Більшості з них ця дійсно героїчна праця коштувала життя.
Колишнє місто-мрія Прип'ять тепер — місто-примара, його нема на сучасних картах.
Магніт для сталкерів і туристів з 75 країн світу
Перші чорнобильські сталкери з'явились на початку дев'яностих, одразу після розвалу Радянського союзу. На початку 2000-х сюди стали приїжджати туристи. А в 2010 році було прийнято рішення відкрити Зону для всіх бажаючих — необхідно було тільки отримати на це офіційний дозвіл і заплатити від 500 гривень до 500 доларів. За наказом Міністра з надзвичайних ситуацій України були проведені радіологічні дослідження та сформовані маршрути для відвідувачів. Зазначалось, що на території цих маршрутів у 30-кілометровій зоні можна перебувати до 4-5 днів без шкоди для здоров'я, а в 10-кілометровій зоні — 1 день.
Зона відчуження. Фото Марії Сирчиної
Поїздка до 30-кілометрової Чорнобильської зони стала лідером у світовому списку унікальних місць та екзотичних екскурсій (нижче у рейтингу — Антарктида та Північна Корея). Що більше часу минало з моменту аварії, то більше туристів приїжджало. Усього — з 75 країн світу.
У Зону, що за своїми розмірами дорівнює трьом Києвам чи п’яти Варшавам, їхали з усього світу, щоб побачити можливу модель майбутнього людської цивілізації
Відчути атмосферу покинутого будинку. Зрозуміти, що буває, коли людське життя цінується менше, ніж прибуток від дешевої електроенергії чи державна таємниця.
— Кілька років тому я тут бачив жінку, що засмагала, — розповідав колишній супроводжуючий туристів у Зоні Сергій Чернов. — При цьому повз неї йшли місцеві працівники, одягнені в захисні, щільно застебнуті костюми. «Я, — сказала вона, — у московській газеті прочитала, що чорнобильська засмага найстійкіша, рік не змивається!»
Чорнобиль після російської окупації
У перший же день повномасштабного російського вторгнення Чорнобильська АЕС, яку 36 років консервували і берегли від подальшого розповсюдження радіації, була окупована військами РФ. Місце, в якому колись відбувся найстрашніший цивільний ядерний інцидент у світі, знову стало зоною підвищеної небезпеки.
Російські війська були в Зоні трохи більше місяця — до 2 квітня. І хоча великих боїв там не було (тільки зіткнення з прикордонниками та обстріли у перші дні), окупація змінила ці особливі землі на багато років.
Вражає історія про росіян у Чорнобильській зоні, які рили окопи в Рудому лісі — одній з найбрудніших локацій місцевості. Працівники станції, які залишалися там під час окупації, пояснювали, що рити чорнобильську землю дуже небезпечно. Але ніхто їх не слухав. Ба більше: радіоактивний пил росіяни вивезли за межі Зони на гусеницях своїх танків.
Російські позиції в найбруднішому Рудому лісі. 2022 рік. Фото: Енергоатом України
У Чорнобильській зоні і раніше було правило, що краще не сходити з асфальту. Але зараз окрім небезпеки від радіації додалася загроза мін та розтяжок. Тепер ні про який туризм чи сталкерські походи навіть не йдеться, адже 95-98% території зони відчуження вважається замінованою (оскільки вона поки не обстежена на наявність вибухових пристроїв).
Внаслідок вторгнення росіян на територію ЧАЕС було пошкоджено і розграбовано офісну та комп'ютерну техніку на суму понад 230 мільйонів гривень. Заступнику гендиректора «Росатома» Ніколаю Мулюкіну Національна поліція України оголосила підозру про порушення законів і звичаїв війни. За даними слідства, Мулюкін під час російської окупації Чорнобиля навесні 2022 року керував пограбуванням атомної електростанції. Окупанти не знали, чим там займатися, і просто крали майно. Утримуючи в заручниках працівників станції та нацгвардійців, які її захищали.
Аби привести ДСП «ЧАЕС» у довоєнний стан та відновити все необхідне, потрібно 1,6 мільярдів гривень, вважають в державному агентстві України з управління зоною відчуження.
Але найгірше — у полоні росіян досі залишаються 103 бійця Нацгвардії, які охороняли ЧАЕС. Як розповідає дружина одного з полонених військовослужбовців Наталія Кушнарьова, окупанти захопили їх під час вторгнення 24 лютого 2022 року.
Поляки, як і українці, люблять готувати шашлики, ковбаски й барбекю на свіжому повітрі, особливо в теплу пору року. Саме тому в Польщі є офіційно дозволені місця для грилю, де можна без порушення закону розводити вогнище й смажити м’ясо.
Як знайти такі локації? Найпростіший спосіб — запитати у Google: "Gdzie w [назва міста/воєводства] można grillować?" Зазвичай ця інформація доступна на офіційних сайтах місцевих органів влади, адміністрацій лісів і парків. Наприклад, тут є список таких місць для грилю у Варшаві.
Це не просто список дозволених зон для барбекю, а добре обладнані території зі столиками, мангалами, лавками, туалетами, а інколи й дитячими майданчиками. Вам залишається лише взяти м’ясо, сосиски, овочі й гарний настрій — і насолоджуватися відпочинком біля вогнища. І звісно, не забути прибрати після себе.
Штрафи за незаконне розведення вогню в Польщі
Варто пам’ятати: розпалювання вогнища у невстановленому місці може призвести до значних штрафів. Польське законодавство суворо регулює такі дії, і порушення правил може коштувати вам від 500 до 5000 злотих.
Штраф 500 злотих — найпоширеніше покарання за розведення вогню поза спеціально відведеними зонами. Це прямо передбачено статтею 83 Кодексу про дрібні правопорушення.
Додатковий штраф до 500 злотих — якщо внаслідок незаконного розпалювання знищені рослини, саджанці чи трава.
Максимальний штраф — 5000 злотих — згідно із Законом про ліси, якщо вогонь розпалено без дозволу у лісі або ближче ніж за 100 метрів від його меж.
У Кримінальному кодексі також зазначено, що за створення великої пожежі загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Тобто навіть за незначне порушення мінімальний штраф за розведення вогню у невстановленому місці — 500 злотих, а максимальний — 10 років позбавлення волі. Тож перед пікніком варто переконатися, що місце для грилю дозволене законом.
Чи можна смажити в Польщі шашлики біля річки та в лісі?
Як ви вже знаєте, розпалювати вогнище або смажити шашлики дозволено лише у спеціально відведених і облаштованих місцях, які внесені до дозвільних карт місцевості. Польські ліси знаходяться під особливим захистом. Найпростіший спосіб знайти місце для грилю в лісі — переглянути офіційні сайти Державних лісів Польщі (Lasów Państwowych). Наприклад, на них є інтерактивна карта кемпінгів, де вказані локації, в яких можна зупинитися, розвести багаття і влаштувати пікнік на лісовій галявині.
Щодо річок ситуація така ж: гриль та вогнище дозволені тільки в офіційно зазначених місцях. Якщо такого дозволу немає, навіть якщо хтось інший робить там гриль, ви наражаєтеся на ризик сплатити штраф. В деяких містах є локації біля річок, ставків, де люди традиційно влаштовують гриль. Наприклад, в Катовіце — це Долина Трьох ставів. Про це пишуть місцеві медіа, що на цих територіях “міська варта робить вигляд, що не помічає пахощів смаженого м’яса та диму”. Офіційно ця територія не визнана місцем, дозволеним для організації зони барбекю. Тож врахуйте, що в таких і подібних місцях ви можете бути оштрафовані, якщо міська варта вирішить звернути на вас увагу.
Чи можна в Польщі смажити м’ясо на балконі, у своєму саду, на терасі?
Тут вам може знадобитися мірна стрічка та дуже добрі стосунки із сусідами. Адже в будь-якому випадку вони можуть поскаржитися, що запах від мангалу “спричиняє їм нестерпні незручності”.
Норми протипожежного захисту, зокрема, постанова міністра внутрішніх справ і адміністрації від 7 червня 2010 року, не містять положень, які прямо забороняють використання мангалів на балконах. Але це не означає, що такі дії є безпечними чи дозволеними. Перше, на що варто подивитися, чи це не заборонено внутрішніми рішення конкретно вашої спільноти мешканців, компанії, яка обслуговує будинок. Перед тим як планувати гриль на балконі, варто перевірити місцеві норми й правила вашого будинку, щоб уникнути штрафів і небезпеки.
Ваші сусіди можуть на вас поскаржитися, що ви спричинили небезпечну ситуацію. Якщо вони викличуть державну службу пожежного нагляду, штрафом можна не обійтися, — а отримати на додачу кримінальне провадження.
Щодо власних садів і терас приватних будинків — закон акцентує увагу на безпечній відстані до будівель — вашої та сусідських. Постановою Міністра внутрішніх справ та адміністрації від 7 червня 2010 року «Про пожежну охорону в будівлях, інших будівельних об’єктах і на територіях» регламентовано, що вогонь повинен знаходитися на відстані щонайменше 4 метрів від сусідньої ділянки та щонайменше 10 метрів від будь-яких легкозаймистих сільськогосподарських продуктів. Можна орієнтуватися на ці цифри. Намагайтеся смажити шашлик так, щоб не заважати сусідам димом чи запахами — використовуйте спеціальні дрова для мангалу, вони дають на 30% менше диму та неприємних запахів.
Якщо ви винаймаєте будинок для літнього відпочинку з терасою, то в регламенті користування вже написано, якою повинна бути ця відстань — переважно, магнал має бути не ближче 2, 4, 10 метрів до будинку.
Чи можна користуватися грилем на дачах ROD у Польщі?
Rodzinne Ogródki Działkowe (ROD) — це садові ділянки для відпочинку, де багато поляків традиційно влаштовують барбекю та зустрічі з родиною чи друзями. Але чи є це офіційно дозволеним?
Згідно з § 68 п. 5 регламенту ROD, спалювання будь-яких відходів і рослинних залишків на ділянках категорично заборонено. Це правило було запроваджене через надмірне задимлення територій, спричинене спалюванням органічних матеріалів. Відповідно до § 41 регламенту ROD, на ділянці можна встановлювати лише ті пристрої, які прямо зазначені у списку дозволеного обладнання. Серед них є лише переносний мангал, навіть не цегляний, до яких звикли українці.Тож можна використовувати переносний мангал, чітко дотримуючись інструкції його експлуатації.
Ключові правила влаштування барбекю на природі в Польщі:
Завжди дотримуйтеся місцевих правил щодо смаження на відкритому повітрі, вони можуть відрізнятися в залежності від воєводств, житлових чи садових кооперативів, кемпінгів, туристичних будинків.
Перш ніж розпалювати гриль, переконайтеся, що ви обрали дозволене та безпечне місце, краще перевіряти цю інформацію на офіційних сайтах, а не покладатися на відгуки в Facebook-спільнотах.
Навіть якщо ви вже були на цій ділянці, переконайтеся, що вона все ще перебуває в реєстрі дозволених місць, оскільки вони можуть змінюватися в залежності від сезону — взимку й восени грилювати можна, а влітку та весною, коли підвищується пожежна небезпека — ні.
Зверніть увагу, що за недотримання місцевих правил з розпалювання вогнища для мангалу може бути накладено великий штраф.
І не забувайте дбати про природу та протипожежну безпеку. Переконайтеся, що ви загасили вогонь повністю, коли залишаєте зону барбекю.
Про втрату чинності профілю користувачі дізнаються здебільшого із SMS-повідомлення, або ж з'ясовують це, коли намагаються скористатись якимось електронним сервісом. Важливо вчасно оновити довірений профіль перед поїздкою додому, оскільки на кордоні вас можуть попросити оновити Diia.pl у застоунку mObywatel, а без актуального довіреного профілю ви в нього навіть не зайдете.
Що таке довірений профіль (profil zaufany) в Польщі?
Це ваш спосіб електронної ідентифікації. Завдяки йому ви можете підтвердити свою особу онлайн та підписати різні документи електронним підписом (заяву, запит, апеляцію чи скаргу, не друкуючи документ). Електронний підпис має таку ж вагу, як і власноручний підпис. По суті, це український аналог цифрового підпису в Дії.
Завдяки довіреному профілю ви можете входити в такі ІТ-системи державного управління: платформа електронних послуг установ соціального страхування (PUE ZUS), інтернет-акаунт пацієнта (IKP), електронна податкова служба тощо. За допомогою довіреного профілю подається заява 800+ , доступ до mObywatel та інших державних сервісів.
Profil zaufany користуються понад 14 мільйонів жителів Польщі. Він діє протягом 3 років з дати підтвердження, після чого необхідно продовжити його дію ще на 3 роки.
Такі повідомлення почали приходити на електронну пошту українців: ваш довірений профіль незабаром втратить чинність. Фото Sestry.EU
Як продовжити дію довіреного профілю (profil zaufany)
Покрокові інструкції, як продовжити термін дії свого довіреного профілю:
1. Увійти у свій довірений профіль на сайті pz.gov.pl. На панелі «Довірений профіль» перейти до «Деталі профілю» (Szczegóły profilu) й обрати «Продовжити дійсність або змінити дані» (Przedłuż ważność lub zmień dane).
Якщо ви входите у свій профіль через електронний банкінг, після продовження терміну дії профілю він більше не буде прив’язаний до вашого банківського рахунку. Спосіб авторизації при подачі довіреного підпису та під час входу в довірений профіль зміниться на SMS з одноразовим кодом або push у додатку mObywatel, якщо цей спосіб використовувався раніше.
Якщо ви бажаєте повторно пов’язати свій довірений профіль зі своїм банком, виберіть «Змінити постачальника ідентифікаційної інформації на банк» (Zmień dostawcę tożsamości na bank) на вкладці «Деталі профілю» (Szczegóły profilu).
Що робити, якщо ви забули логін і пароль до Profil zaufany?
Якщо ви забули свій логін:
перейдіть на вебсайт pz.gov.pl, виберіть опцію «Увійти», після чого натисніть посилання «Я не пам’ятаю своє ім’я користувача» (Nie pamiętam nazwy użytkownika), яке знаходиться під полем для введення імені користувача або адреси електронної пошти;
введіть адресу електронної пошти, яку ви вказали під час створення довіреного профілю, і натисніть “нагадати” (Przypomnij);
ви отримаєте електронний лист з вашим логином.
Якщо ви забули свій пароль:
перейдіть на вебсайт pz.gov.pl, виберіть опцію «увійти», після чого натисніть посилання «Я забув свій пароль», розташоване під полем для введення пароля;
введіть своє ім’я користувача та PESEL, потім натисніть “змінити пароль” (zmień hasło);
ви отримаєте електронний лист з посиланням для зміни пароля. Натисніть на нього;
введіть новий парольі натисніть “зберегти” (zapisz);
ви отримаєте SMS з кодом авторизації на номер телефону, який ви вказали під час створення довіреного профілю. Введіть код у відповідне поле та натисніть “Встановити новий пароль” (ustaw nowe hasło),
натисніть “перейти на сторінку входу” (przejdź do strony logowania), щоб увійти до свого довіреного профілю.
Щось не працює?
Якщо у вас виникли труднощі з роботою довіреного профілю (profil zaufany) або у вас є запитання щодо сервісу, вирішити їх можна, скориставшись такими контактами:
тел.: + 48 (42) 253 54 50 (працює з понеділка по п’ятницю з 7:00 до 18:00)
Контактні дані (прізвище, ім'я та/або назва установи, адреса електронної пошти, номер телефону).
Логін користувача, наприклад "user pz".
Назва операційної системи та її версія.
Назву браузера, його версію та налаштування мови.
День і час виникнення помилки.
Де сталася помилка або докладний опис проблеми, наприклад, натиснувши «Вхід» > перейшовши до «Довіреного профілю» > «Пошук програм» > (подальший опис проблеми).
Скрін екрана з помилкою (Print Screen).
Тепер ви можете швидко й легко вирішувати офіційні питання онлайн, оскільки ваш профіль зауфаний оновлено.
Найголовніша причина — підозра у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму — відповідно до положень Закону про боротьбу з відмиванням грошей (AML). Це дуже широке поняття, за яким приховується безліч нюансів. Переважно, походження ваших коштів на рахунку має бути підтверджено законними підставами: угода з працедавцем, угода про продаж автомобіля, квартири, доходи від незареєстрованої діяльності тощо.
Будь-який одноразовий великий внесок може викликати підозру у банку, який зобов'язаний відстежувати операції, що перевищують встановлений законом ліміт, або виглядають підозріло.
Депозит на банківський рахунок на суму, що перевищує 15 000 євро (по курсу на 1 квітня 62 777,85), вимагає від банку звітувати про таку операцію Генеральному інспектору фінансової інформації (GIIF). Якщо ви поклали більшу суму, то готуйте документи, щоб пояснити її походження, а також до можливого блокування рахунку. Ці правила застосовуються також до переказів з іноземних рахунків.
Втім, банки можуть повідомляти про транзакції, навіть якщо їхня сума значно менша за 10 000 євро. Це залежить від внутрішньої політики фінансової установи. У деяких випадках навіть невеликий переказ може викликати підозру, що стає підставою для податкової перевірки. Фінансові установи передають інформацію до GIIF у таких випадках:
регулярні перекази невеликих сум із короткими інтервалами;
відсутність даних про відправника;
незвичні або підозрілі назви платежів;
однакові суми, що надходять від різних осіб у короткий проміжок часу.
Варто пам’ятати, що ці правила застосовуються не лише до депозитів у стаціонарних відділеннях банків, а й до операцій через банкомати. Тобто використання банкомата для внесення або зняття коштів не гарантує уникнення можливих податкових перевірок. Банки аналізують усі фінансові операції незалежно від способу їх проведення.
Які ще є причини блокування банківського рахунку в Польщі
Рахунок може бути заблокований через примусовий арешт коштів, виданий, зокрема, судовим приставом на підставі виконавчого листа. Це офіційний документ, що засвідчує право на примусове виконання судового рішення, включаючи арешт майна чи коштів на рахунках. Таке рішення зазвичай приймається після невиконання зобов'язань за рішенням суду.
Порушення в документації, зокрема відсутність актуальних даних про клієнта, таких як недійсне посвідчення особи чи неправильно оформлені документи, може призвести до проблем з обслуговуванням рахунків. У таких випадках організації можуть тимчасово заблокувати обліковий запис до усунення недоліків.
Блокування рахунку відбувається автоматично
Трапляються також технічні проблеми або системні помилки, які можуть стати причиною блокування облікового запису. Зазначимо, що блокування може відбуватися автоматично, ще до початку офіційної перевірки, лише на основі сигналів системи STIR (інформаційно-комунікаційної система координаційного центру розрахунків).
Ця система автоматично відстежує підозрілі фінансові потоки, і у разі виявлення порушень можуть бути вжиті такі заходи:
Блокування рахунку на 72 години.
Продовження блокування рахунку до трьох місяців, якщо це необхідно.
Арешт нерухомості та інших активів.
Часта причина блокування рахунків українців у Польщі — обналічка криптовалюти
Хочеться окремо наголосити ще на одній небезпеці. Щодня з’являються нові випадки блокування банківських рахунків українців у Польщі через необдуману допомогу знайомим або незнайомцям у знятті коштів за криптовалюту. За це обіцяють винагороду — від 1000 до 2000 злотих за кожні 10 000 знятих коштів. Сценарій виглядає так:
Власник рахунку отримує пропозицію допомогти за винагороду зняти кошти зі свого рахунку, надати дані своєї банківської карти.
Він погоджується на пропозицію та знімає гроші зі свого рахунку, які туди надходять з невідомого йому джерела.
Власник отримує свої пару сотень\тисяч злотих, замовник — готівку.
Банк спочатку не реагує, транзакції можуть пройти без проблем. Деяким людям вдається зняти навіть десятки тисяч злотих.
Через кілька днів або тижнів рахунок блокується – але не самим банком, а на вимогу прокуратури.
Проти власника рахунку відкривається кримінальне провадження, оскільки через нього провели незаконно отримані кошти.
Обналічка криптовалюти часто використовується для переведення в готівку нелегальних коштів, тому банки та правоохоронні органи реагують миттєво.
Чи достатньо написати заяву до банку, пояснити, що вас ввели в оману, щоб рахунок було розблоковано? Все значно складніше. Не лише рахунок залишиться заблокованим, а й власник рахунку змушений буде повернути всю суму, яку зняв, навіть якщо вже передав її іншим особам. Йому загрожує також кримінальна відповідальність — залежно від обставин, можливі штрафи або навіть реальне покарання обмеженням волі за фінансові злочини.
Як уникнути блокування рахунку в Польщі
Не погоджуйтесь знімати гроші для інших осіб, навіть якщо це родич або знайомий.
Будьте обережні з великими фінансовими переказами, особливо якщо їхнє походження невідоме, або ви не можете документально підтвердити походження цих коштів.
Вчасно сплачуйте штрафи.
Не передавайте дані свого банківського рахунку третім особам.
Перевіряйте законність фінансових операцій і тільки потім беріть в них участь.
Українцям у Польщі варто бути максимально обережними й уникати сумнівних фінансових операцій, адже їх рахунок може бути заблокований, а самі вони — опинитися серед переліку неблагонадійних осіб.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.