Ексклюзив
20
хв

Лазенки Крулевські: історія та сучасність найкрасивішого парку Польщі

Історія виникнення одного з найвідоміших та найкрасивіших парків Польщі, бере початок з лютого 1674 року. Саме тоді Станіслав Іраклій Любомирський став власником великої частини уяздовських земель, які в ті часи розташовувались поруч з Варшавою. На їхній території він розпочав будівництво комплексу купалень, які згодом стали парком.

Мар'ян Савчишин

Парк "Королівські Лазенки" у Варшаві. Фото: Real_life_photo/Shutterstock.

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Станіслав Іраклій Любомирський був визначним державним та військовим діячем за часів ІІ Речі Посполитої. Він також увійшов в історію як драматург та поет. Проте найвідомішою спадщиною польського магната є варшавський парк „Лазенки Кролевські”.

Цікавим фактом є те, що один із синів Станіслава Любомирського, а саме — Юзеф — був чернігівським воєводою з 1726 по 1732 роки.

З нагоди 350-ї річниці від початку зведення комплексу Королівських купалень, що стало фактичним початком заснування парку, в ньому відбулися памʼятні концерти класичної музики та виставки.

Виставка "Мистецтво добре мислити. Спадщина Станіслава Іраклія Любомирського" ілюструє історію Лазенок Любомирських, сліди якої досі можна побачити в архітектурі та ландшафтах парку.

Лазенки Крулевські — місце зустрічей з історією

За наказом князя Станіслава Іраклія Любомирського в Уяздові були побудовані лазні. Довкола них було створено кілька штучних водойм та висаджено декоративні дерева та кущі.

До створення комплексу було запрошено найкращих голландських, французьких та італійських ландшафтних архітекторів. Саджанці рослин завозилися до Уяздова з цілої Європи.

Читайте також: Історія королівського замку у Варшаві

Садовий павільйон у стилі бароко, спроєктований голландським архітектором Тильманом Гамеренським, призначався для відпочинку та розваг. В інтер'єрі лазні була кімната, стилізована під грот. У ньому розташовувалось джерело, що символізувало джерело в Стародавній Греції, яке приносило натхнення музам.

На території Лазенек було побудовано ермітаж на Агриколі та павільйон Гіпокрен (з грецької міфології — джерело на Геліконі, присвячене музам), який дав назву парку Лазенки.

Перші лебеді та фазани були куплені у Парижі, вони, на жаль, не змогли прижитися в Лазенках. Згодом їх замінили на польських птахів.

У 1764 році польський король Станіслав Август Понятовський, шукаючи місце для своєї літньої резиденції, придбав Лазні разом з усією територією довкола. У той час бароковий павільйон вже був перетворений на класицистичний Палац на острові.

Російський цар придбав Лазенки Крулевські

Після смерті Станіслава Августа Понятовського Королівські Лазенки успадкував князь Юзеф Понятовський, а потім його сестра Марія Тереза Тишкевичева. У 1817 році Понятовські вирішили продати резиденцію. Її придбав російський цар Олександр І.

Майже століття Королівські лазні належали царській родині Романових і були одним з улюблених місць прогулянок варшав'ян. За цей час Бельведер був перебудований для потреб намісника, великого князя Костянтина, а в 1846 році до західного крила Палацу на Острові прибудували православну каплицю, спроєктовану Анджеєм Ґолонським; у міжвоєнний період каплицю перетворили на католицьку каплицю, яку остаточно знесли лише після Другої світової війни.

З початком Першої світової війни росіяни вивезли з Лазень більшість творів мистецтва, які були повернуті в країну лише в 1921 році за Ризьким мирним договором. У міжвоєнний період Королівські лазні, як і Вавельський королівський замок та Королівський замок у Варшаві, слугували репрезентативними спорудами республіки. Для Лазенок це був час перевідкриття ідентичності місця та його історії.

Як літня резиденція останнього короля Польщі Палац на Острові набув важливого значення для ідентичності тодішньої відродженої держави, ставши улюбленою резиденцією останнього польського короля. У свою чергу, Лазенки стали символом ідей свободи, в тому числі завдяки пам'ятнику королю Яну ІІІ Собеському, відкритому у 1788 році на 105-ту річницю визволення Відня.

Найтрагічнішим періодом в історії Королівських купалень стала Друга світова війна. Нацистська політика знищення національних символів, яка призвела до руйнування Варшави, поширилася й на Палац в Лазенках. У 1944 році, після поразки Варшавського повстання, окупанти просвердлили сотні отворів для динаміту. Вибуху, однак, не відбулося, але палац підпалили. Вогонь охопив перший поверх, мальовничі прикраси Саломонової зали, плафони Вакха та приміщення лазні, а також неймовірну дерев'яну підлогу. Інші будівлі — палац Мислевицьких, Білий дім та Стара оранжерея з Королівським театром — на щастя, уникли знищення.

Перші зали відреставрованого палацу були відкриті для відвідувачів 16 травня 1960 року. До сьогодні весь комплекс садів та історичних будівель — як парк-музей "Лазенки крулевські" — відкритий для відвідувачів.

Королівські сади

Парк королівських купалень у Варшаві — це не лише домівка для класицистичної архітектури та королівських художніх колекцій, а й три історичні сади, сформовані в різні періоди й різні за стилем:

  • Королівський сад 18 століття;
  • Романтичний сад 19 століття;
  • Модерністський сад 20 століття.

Читайте також: Що цікавого подивитися у Мазовецькому воєводстві

Зараз сади розташовані посеред польської столиці та займають загальну площу 76 гектарів. Королівські лазні також прилягають до Ботанічного саду, Агріколи та Уяздовського саду, які разом з частиною Вісли простягаються до Королівського замку та Цитаделі, створюючи унікальний зелений міський комплекс у Варшаві.

Марʼян Савчишин, редактор новин Sestry

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Табличка «Zakaz fotografowania» має бути розміщена на фасаді будівлі, огорожі чи видному місці об'єкту таким чином, що не побачити її неможливо. Близько 25 000 таких знаків буде розміщено в Польщі на різних об'єктах. Це стратегічно важливі локації для безпеки та оборони держави. За поясненнями Міністерства оборони Польщі, формальна заборона на фотографування цих об'єктів існує з 2022 року. Однак досі не було єдиного механізму, що регулював би порушення та притягував до відповідальності. Не було і процедури отримання дозволів на зйомку таких об'єктів. 

З моменту набрання чинності Закону «Про захист батьківщини» в 2022 році з'явилася правова основа для заборони фотографування об'єктів, що мають значення для безпеки й оборони держави. Проте не було ні знака про заборону фотозйомки, ні правил її розміщення. Тож на практиці дотримання заборони було проблематичним, і багато випадків можна було легко оскаржити в суді саме через відсутність належного маркування, формальних процедур та документів (наприклад, шаблону дозволу). 

Як виглядає знак і на яких локаціях його встановлюють? 

Це квадратна табличка/знак розміром 60x60 см з червоним написом ZAKAZ FOTOGRAFOWANIA (заборонено фотографувати). На ній зображено закреслену піктограму фотоапарата, відеокамери й телефону. Основний текст перекладено англійською, німецькою, російською та арабською мовами.

Виготовлення і розміщення табличок обійшлося польському бюджету в 1 мільйон злотих. Розмістять знаки на таких поверхнях:

• обʼєктах інфраструктури, що належить Міністерству національної оборони;
• об'єктах, що особливо важливі для безпеки та обороноздатності країни;
• об'єктах критичної інфраструктури.

Що загрожує за порушення та в яких випадках зйомка можлива?

Порушнику загрожує штраф від 5 до 20 тисяч злотих, арешт до 30 діб та конфіскація обладнання, незалежно від того, належить воно безпосередньо порушнику чи ні. Також не можна знімати людей та рухоме майно, які знаходяться на території цих об'єктів.

Але зйомка можлива, якщо це:

• технічні фотографії об'єкта нерухомості, зроблені адміністраторами/менеджерами для документальних цілей;
• публічні заходи та фотографії іноземних делегацій, які підписують важливі угоди;
• висвітлення у ЗМІ конференцій чи інтерв'ю, що анонсовані та дозволені компетентним органом;
• геодезичні та будівельні роботи на замовлення уповноважених органів;
• діяльність служб: поліції, рятувальників, судових органів;
• різні публічні заходи, які проводяться уповноваженими органами.

Як отримати дозвіл на зйомку?

Для цього треба написати заяву на імʼя керівника обʼєкта, де планується зйомка, і чекати на відповідь протягом 14 днів.

• заява подається у паперовому або електронному вигляді з підписом;
• заявка повинна містити персональні дані та обґрунтування;
• треба вказати дані фотографа, адресу об'єкта, дату та кількість осіб, що будуть присутні на зйомці.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664c56c8418377acb7007858_grill%20warsaw.avif">«Читайте також: Де у Варшаві зробити гриль та посмажити м'ясо? Список місць»

20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Юлія Ладнова
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress