Як зняти гроші з української карти в Польщі? Комісія банку та ліміт на місяць

<frame>Більше знань, менше страху — це гасло нашого нового циклу публікацій. Адже безпека — це факти, перевірена інформація та обґрунтовані аргументи. Чим більше ми знаємо, тим краще підготуємося до майбутнього.<frame>

Усвідомлення того, що таке національна безпека і з чого вона складається, сьогодні є не привілеєм, а необхідністю. Але ще важливіше розуміти, що на багато її ключових сфер ми можемо впливати самі — як громадяни, мешканці, а також мігранти, які проживають у Польщі. Безпека — це не лише сфера держави, політиків і стратегів. Це наша спільна справа — повсякденна практика, заснована на знаннях, співпраці та відповідальності.

Основними напрямками національної безпеки є: військова безпека, безпека союзників, енергетична безпека, інформаційна безпека, економічна безпека, соціальна безпека, екологічна безпека.

На деякі з цих сфер впливають рішення, прийняті на державному чи міжнародному рівні. Але є й такі, на які ми можемо впливати — тут і зараз. І ми повинні робити це разом — незалежно від походження, мови чи історії. Тому що тільки тоді ми побудуємо суспільство, яке буде дійсно стійким до криз. Однією з таких ключових сфер сьогодні є інформаційна безпека — і вона стає першою лінією оборони в сучасному світі.

У XXI столітті війна не завжди починається з вибухів бомб. Іноді вона починається з посту в Facebook, зманіпульованого відео в TikTok або вирваного з контексту висловлювання, яке хтось кидає в інформаційний млин

Перш ніж впаде перша ракета, з'являються фейкові новини, перешіптування чуток і зростаюче відчуття, що «щось не так». У цифрову епоху знання стають нашим першим притулком, а інформаційна стійкість — новою формою цивільного захисту.

Дезінформація не знає кордонів, і її мета одна: розділити суспільство, посіяти недовіру та підірвати довіру до держави. Україна надто добре знає цей сценарій. Російській агресії передувала повномасштабна дезінформаційна кампанія — крок за кроком підривалися основи суспільної єдності. І, на жаль, ті ж самі методи сьогодні намагаються застосувати в Польщі.

Українці перетворюються з героїв на цапів-відбувайлів? Неправдиві наративи б'ють по найслабших — а іноді й по тих, хто просто «новий» і досить помітний. Місяцями ми чуємо, що українці «не працюють», що вони «живуть на 800+», що вони «їздять на кращих машинах, ніж поляки» і що вони «псують ринок праці». 

Звучить знайомо? Так працює дезінформація — просто, емоційно, без фактів. А правда? Правда зовсім інша.

78% українців у Польщі або працюють, або активно шукають роботу. Це вищий показник участі в робочій силі, ніж серед багатьох груп польських громадян. Вони багато працюють — у логістиці, будівництві, громадському харчуванні, догляді. Скрізь, де поляки часто більше не хочуть працювати. Більше того — їхня присутність допомагає підтримувати темпи економічного зростання, які інакше сповільнилися б. Простіше кажучи, Польща потребує українців так само, як вони потребують безпечного місця для життя.

Гроші? Так. Але в один бік — до бюджету. Згідно зі звітом BGK «Вплив припливу мігрантів з України на польську економіку», опублікованим у березні 2025 року: з кожного злотого, виплаченого українцям у вигляді допомоги на рівні 800+, 5,4 злотих повертається до бюджету у вигляді податків і внесків. Ні, це не означає, що вони «віддають у п'ять разів більше», але це означає одне: вони віддають більше, ніж беруть. І це тверді цифри, а не думки з коментарів в інтернеті.

А ті розкішні автомобілі? Так, деякі українці приїжджали до Польщі на дорогих автомобілях. Тому що є люди з України, які володіють такими автомобілями, так само, як є поляки, які їздять на таких автомобілях.

Варто також поставити собі питання: якби у вас було 15 хвилин, щоб втекти з Києва чи Харкова під обстрілом, що б ви вибрали — автобус чи власне авто, якщо б воно у вас було? Це не розкіш. Це порятунок. Це єдине, що ти можеш забрати зі свого розбомбленого будинку

800+ для українців? Політичне страшило. У передвиборчій кампанії тема повернулася бумерангом — з твердженням, що «ми заберемо пільги в українців, а полякам залишиться більше». Проблема в тому, що це не лише популізм, але й натягування ковдри на очі. По-перше — незрозуміло, чи відбудуться якісь зміни. По-друге — навіть якщо вони будуть, то торкнуться маргіналів. Тому що переважна більшість українських сімей і так справляється самостійно і не потребує 800+.

А як щодо соціальних відносин? Ми спостерігаємо охолодження настроїв. Згідно з дослідженням, проведеним у листопаді 2024 року компанією Info Saliens, та звітом, опублікованим Центром Мєрошевського, одним із найпомітніших висновків є «значне зниження позитивних думок про Польщу та поляків. У 2022 році 83% українців мали добру думку про поляків, тоді як у листопаді 2024 року цей відсоток зменшився до 41%. Водночас зросла кількість тих, хто ставиться до них нейтрально, що свідчить про дедалі більш прагматичний характер відносин».

Але і для цього є причина: дезінформація, виснаження та відсутність чітких урядових наративів. Проте, ми не говоримо про конфлікт — ми говоримо про непорозуміння, яке можна виправити. Але тільки через діалог і факти.

У публічному просторі також неможливо оминути тему Волині — трагічної та болючої сторінки спільної історії, яка й сьогодні викликає сильні емоції. Саме ця рана найчастіше використовується як інструмент поділу. Лунають заяви, що українці «не хочуть віддавати тіла», що немає бажання співпрацювати, що пам'ять про злочин свідомо придушується.

Але треба чітко сказати: Волинь — це трагедія для обох народів. Це драматична сторінка історії, яка заслуговує на правду, пам'ять і гідність, а не на інструменталізацію та використання для розпалювання ворожнечі

Вшанування пам'яті жертв і повага до історичної правди є важливими. Але не менш важливо, щоб історія не стала зброєю в руках політичних наративів. Тому що ми не можемо повернути час назад. Ми можемо лише вирішити, що ми робимо з цією пам'яттю — і чи дозволяємо їй роз'єднувати нас у той час, коли ми найбільше потребуємо єдності.

Сьогодні ми стикаємося з новими викликами — війна, кризи, дезінформація, підрив основ безпеки. У такі часи історія має бути дороговказом, а не перешкодою. Ми повинні дивитися в майбутнє разом — поляки та українці.

Дезінформація — це зброя масового знищення. Потрібно сказати прямо — Польща не буде в безпеці, якщо не побудує систему опору інформаційним маніпуляціям. Медіаосвіта, вміння критично мислити, розпізнавати неправдиві джерела та свідомо користуватися ЗМІ — все це має бути настільки ж важливим, як знання місцезнаходження найближчого бомбосховища. Тому що достатньо однієї вправно поданої фейкової новини, щоб викликати паніку, розпалити обурення або заблокувати систему.

І тут українці можуть зіграти величезну роль. Вони мають досвід боротьби з дезінформацією, вони знають інструменти, вони знають, як реагувати. В Україні місцеві лідери — вчителі, бібліотекарі, територіальна оборона, громадські організації — стали інформаційними «маяками», будуючи мережі довіри. У Польщі ми також можемо підтримувати і створювати таких лідерів. І це дуже нагальна справа.

Національна безпека сьогодні - це більше, ніж просто укриття і закони. Це про міжособистісні стосунки, соціальну довіру та інформаційну гігієну. І все починається з обізнаності. Якщо ми хочемо бути готовими до криз — ми повинні говорити про факти, а не про міфи. Про людей, а не про стереотипи. Про співпрацю, а не поділ.

Єдиний фронт —  безпечне суспільство. Українці не «гості» — вони частина нашого суспільства. І якщо ми зможемо разом з ними побудувати систему цивільного захисту, ми також зможемо разом захистити себе від атак, які приходять не з неба, а з інтернету.

Хто сіє страх, той пожинає кліки. Хто сіє знання — будує притулок. Інформаційна війна триває. І або ми навчимося вести її, або програємо ще до першого пострілу.

Способи перевести гроші з польського на український рахунок:‍‍

1. Передача готівки для подальшого обміну на гривні в Україні

До цього способу схиляються ті, хто має надійного перевізника, або знайомих, які їдуть в України з Польщі. Головна вигода — відсутність суттєвих додаткових витрат, можливість не “проявляти” гроші через банківські сервіси: зазвичай за перевезення грошей беруть незначну суму. 

Готівку до 10 тисяч євро (або еквівалент в іншій валюті) можна перевозити без декларування. До того ж немає жодних бюрократичних перешкод — не потрібно відкривати рахунки чи готувати спеціальні документи. Плюс перевезення великих сум готівкою пов’язане з ризиками для безпеки грошей, оскільки є дія людського фактору. Перевізник може раптово зникнути, часто кошти від кордону передають вже поштовою службою по Україні, а всі ми знаємо про атаки, які доводиться переживати поштовим відділенням. Такий спосіб явно не підходить для термінових переказів — він точно не з найшвидших.

2. SWIFT-переказ грошей через банківську систему 

Якщо у відправника є рахунок у європейському банку, а у отримувача — рахунок в українському банку в тій самій валюті, для переказу коштів можна скористатися системою SWIFT. Процедура передбачає заповнення платіжного доручення з указанням SWIFT-коду банку отримувача, його IBAN-рахунку та інших необхідних реквізитів.

Проте цей варіант доцільний переважно для великих сум, адже комісія за транзакцію стартує від $20–30, що робить дрібні перекази фінансово невигідними. До того ж обробка переказу може зайняти до 5 робочих днів, є обмеження на максимальні суми переказів — до 50 тисяч злотих. Такий спосіб більше підходить для фінансових операцій між юридичними особами, або для сум від 1000 доларів, тоді комісія є виправданою.

3. Міжнародні платформа для грошових переказів

Існує декілька платформ, якими регулярно користуються українці для пересилки грошей з Польщі в Україну. Міжнародні платформи для грошових переказів дозволяють швидко й зручно надсилати гроші з однієї країни в іншу, зокрема, між Польщею, країнами Європи та Україною.

Українці, які регулярно користуються цими сервісами, радять весь час звіряти курс та комісії в кількох основних сервісах, щоб обрати найкращий варіант. Для звірки курсу варто зробити запит: “Назва міжнародної системи для переказів, калькулятор” та порівняти курс, станом на конкретний день. 

Також порівнювати курс обміну можна за цим посиланням. 

• Paysend

З плюсів — швидко, з мінусів — почали стягувати комісію за переказ, не завжди вдалий курс.  Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 995 13 UAH. 

•  Profee

Перший переказ без комісії, перекази доходять за декілька хвилин, але іноді доставка може зайняти до декількох годин в залежності від банку отримувача. До 1000 євро можна відправити без додаткової верифікації.

Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1040 85 UAH.

• Transfergo

Це одна з найпопулярніших систем для переказу з Польщі в Україну. Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1056 25 UAH

• Revolut 

Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1033 UAH.

• Western Union

Один з найпоширеніших варіантів. Гроші можна отримати готівкою або на картку в Україні. Готівкою передати ці кошти можна через сервіс Нової Пошти в Польщі. Деталі тут. 

Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1059.47 UAH. 

• Meestpay 

Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1040,57 UAH.

• ‍Wise (ex-TransferWise) — сервіс із прозорою фіксованою комісією. Переказ на картку або банківський рахунок в Україні.

Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1016.76 UAH.

Варто враховувати не лише курс, але й комісію за переказ коштів (найвища у такого оператора міжнародних переказів, як MoneyGram, у багатьох вона змінна — Wise, PayPal, у когось стандартно низька — Revolut, Transfergo).

4. Відкриття рахунку в KredoBank 

Це “українська дочка” польського PKO Bank Polski. Щоб отримувати перекази з Польщі в Україну без зайвих витрат, варто відкрити безкоштовний пакет послуг «Правильна картка» у Кредобанку. Це можна зробити онлайн — усе, що потрібно, це смартфон, доступ до інтернету та застосунок «Дія» з ID-карткою або закордонним паспортом. У межах пакету відкривається рахунок у злотих або євро з унікальним IBAN-ідентифікатором, який дозволяє отримувати міжнародні перекази прямо з Польщі.

Для відправника у Польщі зручно мати рахунок у PKO Bank Polski. Якщо ж потрібно щось простіше, існує альтернатива — "Tymczasowe Konto bez Granic" (Тимчасовий Рахунок без Меж). Він має базову функціональність, але його можна відкрити без документів, і він також дозволяє надсилати кошти на Кредобанк.

Сам переказ дуже простий: достатньо зайти в онлайн-банкінг PKO Bank Polski і відправити гроші на IBAN рахунку «Правильної картки». Комісія за переказ відсутня.

Щодо зняття коштів в Україні: якщо отримувач знімає злоті у касі Кредобанку, стягується комісія до 1% (але не менше 20 грн). Втім, зручніше скористатися функцією обміну в застосунку KredoBank: конвертувати валюту в гривню — і тоді зняття буде безкоштовним.

До речі, це дуже зручно і в зворотньому напрямку, коли треба з України відправити гроші в Польщу в злотих та не втрачати на обміні курсу. 

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/67dd366ce22ba618e6b2ea5f_shutterstock_2086485214.jpg">«Читайте також: Переказати гроші з України до Польщі в 2025: як зняти кошти з української карти понад обмеження»</span>

За що банк у Польщі може заблокувати ваш рахунок

Найголовніша причина — підозра у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму — відповідно до положень Закону про боротьбу з відмиванням грошей (AML). Це дуже широке поняття, за яким приховується безліч нюансів. Переважно, походження ваших коштів на рахунку має бути підтверджено законними підставами: угода з працедавцем, угода про продаж автомобіля, квартири, доходи від незареєстрованої діяльності тощо. 

Будь-який одноразовий великий внесок може викликати підозру у банку, який зобов'язаний відстежувати операції, що перевищують встановлений законом ліміт, або виглядають підозріло. 

Депозит на банківський рахунок на суму, що перевищує 15 000 євро (по курсу на 1 квітня 62 777,85), вимагає від банку звітувати про таку операцію Генеральному інспектору фінансової інформації (GIIF). Якщо ви поклали більшу суму, то готуйте документи, щоб пояснити її походження, а також до можливого блокування рахунку. Ці правила застосовуються також до переказів з іноземних рахунків.

Втім, банки можуть повідомляти про транзакції, навіть якщо їхня сума значно менша за 10 000 євро. Це залежить від внутрішньої політики фінансової установи. У деяких випадках навіть невеликий переказ може викликати підозру, що стає підставою для податкової перевірки. Фінансові установи передають інформацію до GIIF у таких випадках:

• регулярні перекази невеликих сум із короткими інтервалами;
• відсутність даних про відправника;
• незвичні або підозрілі назви платежів;
• однакові суми, що надходять від різних осіб у короткий проміжок часу.

Варто пам’ятати, що ці правила застосовуються не лише до депозитів у стаціонарних відділеннях банків, а й до операцій через банкомати. Тобто використання банкомата для внесення або зняття коштів не гарантує уникнення можливих податкових перевірок. Банки аналізують усі фінансові операції незалежно від способу їх проведення.

Які ще є причини блокування банківського рахунку в Польщі 

Рахунок може бути заблокований через примусовий арешт коштів, виданий, зокрема, судовим приставом на підставі виконавчого листа. Це офіційний документ, що засвідчує право на примусове виконання судового рішення, включаючи арешт майна чи коштів на рахунках. Таке рішення зазвичай приймається після невиконання зобов'язань за рішенням суду.

‍Порушення в документації, зокрема відсутність актуальних даних про клієнта, таких як недійсне посвідчення особи чи неправильно оформлені документи, може призвести до проблем з обслуговуванням рахунків. У таких випадках організації можуть тимчасово заблокувати обліковий запис до усунення недоліків.

‍Блокування рахунку відбувається автоматично

Трапляються також технічні проблеми або системні помилки, які можуть стати причиною блокування облікового запису. Зазначимо, що блокування може відбуватися автоматично, ще до початку офіційної перевірки, лише на основі сигналів системи STIR (інформаційно-комунікаційної система координаційного центру розрахунків).

Ця система автоматично відстежує підозрілі фінансові потоки, і у разі виявлення порушень можуть бути вжиті такі заходи:

Блокування рахунку на 72 години.

• Продовження блокування рахунку до трьох місяців, якщо це необхідно.
• Арешт нерухомості та інших активів.

Часта причина блокування рахунків українців у Польщі — обналічка криптовалюти

Хочеться окремо наголосити ще на одній небезпеці. Щодня з’являються нові випадки блокування банківських рахунків українців у Польщі через необдуману допомогу знайомим або незнайомцям у знятті коштів за криптовалюту. За це обіцяють винагороду — від 1000 до 2000 злотих за кожні 10 000 знятих коштів. Сценарій виглядає так:

Власник рахунку отримує пропозицію допомогти за винагороду зняти кошти зі свого рахунку, надати дані своєї банківської карти. 

• Він погоджується на пропозицію та знімає гроші зі свого рахунку, які туди надходять з невідомого йому джерела.
• Власник отримує свої пару сотень\тисяч злотих, замовник — готівку.
• Банк спочатку не реагує, транзакції можуть пройти без проблем. Деяким людям вдається зняти навіть десятки тисяч злотих.
• Через кілька днів або тижнів рахунок блокується – але не самим банком, а на вимогу прокуратури.
• Проти власника рахунку відкривається кримінальне провадження, оскільки через нього провели незаконно отримані кошти.

Обналічка криптовалюти часто використовується для переведення в готівку нелегальних коштів, тому банки та правоохоронні органи реагують миттєво. 

‍Чи достатньо написати заяву до банку, пояснити, що вас ввели в оману, щоб рахунок було розблоковано? Все значно складніше. Не лише рахунок залишиться заблокованим, а й власник рахунку змушений буде повернути всю суму, яку зняв, навіть якщо вже передав її іншим особам. Йому загрожує також кримінальна відповідальність — залежно від обставин, можливі штрафи або навіть реальне покарання обмеженням волі за фінансові злочини.

Як уникнути блокування рахунку в Польщі 

Не погоджуйтесь знімати гроші для інших осіб, навіть якщо це родич або знайомий.

• Будьте обережні з великими фінансовими переказами, особливо якщо їхнє походження невідоме, або ви не можете документально підтвердити походження цих коштів. 
• Вчасно сплачуйте штрафи. 
• Не передавайте дані свого банківського рахунку третім особам.
• Перевіряйте законність фінансових операцій і тільки потім беріть в них участь.

Українцям у Польщі варто бути максимально обережними й уникати сумнівних фінансових операцій, адже їх рахунок може бути заблокований, а самі вони — опинитися серед переліку неблагонадійних осіб.