Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
«Війна 2022: щоденники, есеї, поезія» – одна з перших великих книжок польською мовою про вторгнення Росії в Україну. До збірки увійшли фрагменти щоденників, есеїв та віршів більше 40 сучасних українських письменників, написані після 24 лютого. Підготували видання 14 перекладачів, раніше антологія вийшла українською мовою.
Євген Клімакін, редактор порталу «Нова Польща», є автором концепції видання: «Хотілося, щоб це були не просто якісь тексти, як може нотувати кожен, а велика якісна література. Щоб описати цей досвід, певну рефлексію того, що з нами відбувається, я вирішив долучити найкращих українських письменників. Вони вміють описати те, що переживає людина, але не вміє описати словами сама».

Відбирав тексти до збірки письменник Володимир Рафаєєнко, який двічі пережив окупацію – у 2014, у Донецьку, та у березні 2022 – на Київщині.
Автори розповідали, як війна перевернула їх світ. Дехто зізнавався, що взагалі перестав писати після повномасштабного вторгнення. Серед них Олександр Ірванець, український поет, прозаїк, драматург і перекладач: «Я переживав дуже нелегкий період. Мені Євген пропонував написати есе, але я, на жаль, не зміг. Тому взяли мій вірш, написаний раніше. Лише в кінці листопада почав писати – це була проза про Україну, але не про війну».
Серед авторів є військові, які зараз на фронті. Вони записали короткі відео для читачів. Український письменник, перекладач, репортер та солдат Збройних Сил України Артем Чапаєв висловив подяку європейцям, які прихистили українських біженців: «Мої діти і дружина теж перебувають в Європі. Це наша спільна боротьба. Ми не готові йти на жодні поступки. Бо поступки – це лише замороження (війни). А нам треба перемагати». Павло Казарін, український журналіст та військовослужбовець переконаний, що це війна про майбутнє: «В цій війні ми визначаємо принципи, за якими буде існувати континент наступні роки. Це війна визначає, що ми вважаємо добром, а що злом, де кордони припустимого, і кожен в Україні б’ється за визначення цієї версії майбутнього. Я розумію тих, хто каже в Європі, що українці не мають бути самі в цій війні. У нас може бути або спільна перемога, або так само спільна поразка».

Двоє авторів, чиї тексти увійшли до антології, вбиті росіянами під час цієї війни. Вікторія Амеліна загинула від ракетного обстрілу по Краматорську. Володимир Вакуленко замучений окупантами у Харківській області.
Галина Крук, українська поетка, літературознавчиня, перекладачка зазначила, що такі антології дозволяють читачам в Польщі та інших країнах краще зрозуміти ситуацію, пов’язану з війною: «Книга підсумовує весь досвід українців за останні роки. Література дозволяє нам зафіксувати те, що змінюється дуже швидко, бо ми живемо в динамічному часі. У цій книзі представлена і література фактів, тобто щоденники, і поезія, і фрагменти прози. Такі антології дозволяють співпереживати певний досвід, подію, краще розуміти, що відбувається». Поетка додала, що війна є дуже цікавим матеріалом для літератури, але за умови, коли не знаходишся всередині: «В Україні багато хто травмований реальністю, яка не стає кращою. Людям важко слухати про війну, але це часом допомагає пережити та відпустити певну ситуацію. Ми не можемо втекти від теми війни, якою б складною вона не була».
Читачі під час презентації досить емоційно відреагували на фрагменти книги, які прочитали польська акторка, сценаристка та кінорежисерка Кристина Янда та українська акторка Римма Зюбіна.
У коментарі виданню Sestry.eu Кристина Янда поділилася власними відчуттями від прочитаного зі сцени: «Чудові речі написані. Я не можу читати, бо плачу. Думала, що не витримаю спокійно цього вечора. Хочу відзначити чудовий переклад кожної історії. Кожен з перекладачів зробив грандіозну роботу. Книга дуже важлива на польському літературному ринку – насамперед для інтелектуалів та інтелігенції. Думаю, що це не масова література, вона передусім має потрапити до шкіл, до молоді. Люди, які пережили жахіття війни, можуть багато розповідати про це. Але коли такі речі перетворено в поезію, в есеї, відверті розповіді жінок і усе структуровано, то це виростає до невідомо якого рівня за своїм значенням».
Яцек Подсядло, польський поет, прозаїк, перекладач, журналіст поділився враженнями від фрагментів книги: «Тривалий час війна для мене була паперовою, та зараз є багато тих речей, які торкаються мене особисто, як і багатьох інших».
Після завершення презентації Євген Клімакін підкреслив, що антологія є дуже справжньою: «Як сказала одна перекладачка, в цій книжці є все, що в житті буває найгірше, найкраще, найбільш складне і найважливіше. Тому людина, яка читає цю книгу, не може залишатися байдужою».
Як відомо, українське видання «Війна 2022: щоденники, есеї, поезія» вийшло у 2022 році і є спільним проєктом «Нової Польщі», видавництва Старого Лева та Українського ПЕН-клубу. Польськомовна версія збірки вийшла за підтримки Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського та «Нової Польщі».
Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!