Діти поза школою: чому українські школярі не відвідують польські навчальні заклади?

Вступна кампанія в польських державних вузах ще не закінчилась, а чимало українських абітурієнтів вже шукають запасні варіанти на випадок, якщо вступити не вийде. Цей страх опирається не лише на низьку самооцінку, часто — це реальні перспективи українських підлітків, котрі через війну, часті переїзди, подвійне навантаження за умов навчання у двох країнах або непростий психологічний стан не могли повноцінно здобувати знання у випускних класах. Що ж робити тим, хто прагне вчитись і здобувати вищу освіту, але має усі підстави сумніватись у своїх шансах на вступ до державного польського вузу?

Інша система вступу

Є хороша новина: вступати у Польщі можна двічі й тричі, а інколи навіть посеред навчального року. Є варіянти шукати омріяний факультет в іншому, менш престижному університеті. Або вступати у приватний вуз, але це вже — за гроші.

У державних університетах є другий, а іноді і третій тур вступу, але реєстрація буде відкрита лише на ті напрямки, де залишаться вільні місця. Найчастіше на інформатику, управління, психологію, англійську філологію місця займають ще в першому турі.

Українці звикли, що другий шанс — це вступ у той самий виш, але на платну форму навчання. Але в Польщі система геть інша.

«В Україні після оголошення результатів вступу на бюджет абітурієнти, які не пройшли, можуть подати заяву на контракт. У Польщі так зробити не можна, — пояснює Анастасія Хованяк, освітня консультантка та власниця Centrum Edukacyjne Chowaniak в Кракові. — Комісії польських ВНЗ оцінюють вступника один раз, після чого оголошують результат: рекомендований або не рекомендований до зарахування. Якщо так, абітурієнт подає оригінали документів і може приступити до навчання або безкоштовно (якщо є документ, який звільняє його від оплати на навчання), або платно (якщо такого документу немає)».

Згідно зі ст. 324, п.2 Закону про вищу освіту і науку РП оплату за навчання польською мовою на денній формі не вносять іноземці, які мають наступні документи: карта поляка, довідка на постійне перебування в Польщі, карта резидента, іноземці, які користуються тимчасовим захистом (статус UKR), власники сертифікату знання польської мови на рівні С1 і вище тощо. Інші категорії вступників, які не прописані в законі (за рідкісними винятками), можуть навчатися платно.

Власна стратегія вступної кампанії

Щодо самого вступу, варто розробити стратегію рекрутації. Це сплановані кроки під час вступу, які допоможуть не лише передбачити, але й розрахувати шанси на вступ. Фахівці радять, зокрема, ретельно перевіряти правила вступу до конкретного вузу. Обирати більше, ніж одну спеціальність, або більше, ніж один університет. Це важливо ще й тому, що під час реєстрації на навчання ми ще не знаємо результатів іспитів. Можна орієнтовно передбачити свої шанси, керуючись прохідними балами з попередніх років, але цей спосіб не дає гарантії й може підвести.

Інколи, якщо не вдалось вступити на обрану спеціальність до омріяного вузу, варто пошукати або споріднену спеціальність у цьому виші, або ж подивитись інші вузи, які пропонують такі самі спеціальності.

Марта Скородзієвська, студентка першого курсу Університету імені Адама Міцкевича в Познані, обрала когнітивістику, але вступила не з першого разу: «Документи на перший набір на цю спеціальність до Ягеллонського Університету я подавала дуже рано — на початку березня минулого року, а в квітні вже проходила співбесіду. На жаль, я не вступила до Ягеллонки, і вже у червні склала документи на когнітивістику у Познань, в Унівесрситет Адама Міцкевича. До речі, і там, і там — це були перші набори на цю спеціальність, тільки в Кракові на три місяці раніше. Про успішний результат мені повідомили у липні. Якби не вступила, обов’язково б вступала знову на додатковий набір вже у серпні-вересні».

Анастасія Хованяк радить знайти відповіді на ці запитання, аби оцінити свої шанси на вступ:

1. Скільки місць є для іноземців на даному напрямку? Як перераховують наші бали? І чи вступаємо ми окремо, чи в межах ліміту місць з поляками? Якщо вступ разом з поляками, то треба дізнатись: чи максимальна оцінка, яку може мати український вступник, дорівнює максимальній оцінці, яку може принести польський абітурієнт?

Наведу приклад: якщо університет не бере до уваги НМТ (ЗНО) та приймає іноземців разом з поляками, треба запитати, чи українське свідоцтво буде перераховуватися як розширена польська матура? Бо якщо ні, то польський вступник буде мати максимально 150 або 200 балів при вступі, а український — маючи 12 балів в атестаті, лише 100 балів. В таких випадках немає сенсу реєструватися в даний університет.

2. Чи потрібно мати НМТ (Національний мультипредметний тест)? Які профільні предмети беруться до уваги?

3. Обов'язково перевірити вимоги до рівня знань польської мови.

4. Перевірити дати не тільки реєстрації, але і подання документів, і повний список документів, щоб встигнути їх підготувати.

5. Перевіряти інформацію на сайті ВНЗ, але дивитися на рік. Є чимало неоновлених сторінок університетів. А інформація з 2022-2023 років може вже бути неактуальною. Краще уточнювати в університеті.

6. Не чекати, контактувати з ВНЗ по кожному питанню, яке незрозуміле.

Одним із суттєвих моментів вступу до обраного вузу є його престижність. Здебільшого йдеться про столичні виші — Варшавський Університет, Варшавську Політехніку, або вузи з давньою традицією — Ягеллонський Університет в Кракові, Вроцлавський Університет, Гданська Політехніка. На більшість спеціальностей в цих вузах дуже високий прохідний бал і обмежена кількість місць.

А що приватні вузи? Чи подання документів у приватний вуз завжди гарантує вступ?

Анастасія Хованюк пояснює, що деякі приватні університети звертають увагу на оцінки, але найчастіше, якщо вступник має підтверджені знання мови навчання, подає повний комплект документів, він вступає.

«Важливо памʼятати, що на деяких напрямках місця навіть в приватних вищих школах швидко закінчуються. Так, наприклад, в минулому році у частині приватних університетів на психології вже в середині липня не було місць», — розповідає освітня консультантка.

Рятівний другий набір

Коли він починається і що про нього слід знати?

Додатковий набір — це ще один шанс потрапити на навчання для осіб, які не склали іспити або не були прийняті на обрану спеціальність за кількістю балів під час першого набору. Це також ще одна можливість для тих, хто не визначився куди вступати і яку спеціальність обрати. Коли перший набір вже тривав.

Додатковий набір на навчання у державних та приватних вищих навчальних закладах Польщі проводиться онлайн у період з 11 липня до 31 жовтня 2024 року. Він проводиться після завершення основної хвилі набору, тому взяти в ньому участь можуть як ті, хто повторно складає документи чи іспити, так і ті, хто не подавався на навчання під час основного набору.

Другий набір (або додатковий, або доповнюючий) — це можливість заповнити вільні місця у вищих навчальних закладах. Для абітурієнтів це означає ще одну можливість потрапити на навчання, а для самих вузів — гарантію подальшої присутності в освітніх пропозиціях. Якщо виш не набере певну кількість студентів і не відкриє спеціальність, то його привабливість на тлі інших вищих навчальних закладів спаде, а за кілька років він може взагалі втратити право навчати цим спеціальностям.

Додатковий набір проводиться майже в усіх університетах, навіть у найпрестижніших. Ба більше, додатковий набір можливий навіть на популярні спеціальності.

Звідки ж беруться ці місця? Під час кожного набору частина кандидатів, зарахованих на навчання, не подає вчасно необхідних документів або заяв.

Це трапляється з різних причин. Іноді абітурієнти обирають іншу спеціальність, на яку також подавали документи (чимало кандидатів під час набору обирають кілька спеціальностей у різних університетах, у різних містах, аби збільшити свої шанси). Іноді відмови трапляються навіть після подання документів.

Не будемо обнадіювати і скажемо відверто, що в додатковому наборі найбільше місць залишається на малопопулярних спеціальностях. Але трапляються і місця на популярних — тож варто слідкувати за наявними місцями.

Добре також вибрати кілька університетів, де відкрито набір на обрану спеціальність. Це може бути пов'язане з певними незручностями, якщо, наприклад, родичі живуть у Вроцлаві, а така ж спеціальність є в Університеті Миколи Коперніка в Торуні або в Університеті Казиміра Великого в Бидгощі. І тоді постає інше питання — де шукати житло і чи усіх приїжджих вуз забезпечує гуртожитком.

Ще додатковий набір дозволяє не втрачати рік і розпочати навчання, наприклад, на суміжній спеціальності або обрати іншу форму навчання.

Суміжні спеціальності стосуються тієї ж галузі науки, тільки  навчальні плани кожної з них акцентують увагу на різних аспектах. Часто предмети на споріднених спеціальностях схожі або навіть однакові. Завдяки навчанню на спорідненій спеціальності можна отримати статус студента, а після успішного закінчення першого року спробувати перевестися на омріяну спеціальність (доведеться закрити лише різницю у програмі, тоді як основна частина предметів буде зарахована як пройдена).

Ще один шанс вчитись на обраній спеціальності — заочна форма навчання.

У Польщі заочне навчання завжди платне. Набір на заочну форму зазвичай триває довше, ніж на денну, а вимоги менш суворі. Подаючи документи на заочну форму, можна почати вчитись у запланований термін, не втрачаючи рік.

Хороша новина для наполегливих полягає в тому, що в деяких університетах після першого року найкращі студенти мають можливість перевестись на денну форму навчання.

Заочне навчання має певну перевагу: воно дозволяє працювати і на етапі навчання здобути досвід, завдяки якому після завершення навчання можна швидше отримати омріяну роботу.

P.S. Моя донька вступала у польські вузи 10 років тому. Вона обрала спеціальністю «управління». На жаль, в усі три університети їй не вдалось потрапити. У додатковий набір Ярина обрала спеціальність «медітераністика» і вступила. Вона каже: «Це був прекрасний вибір. Ми вчили культуру та історію країн Середземного моря: історію кухні та вина, давні рукописи та сучасну літературу, історію та проблеми Середземноморських країн, іноземні мови — давньогрецьку, арамейську, італійську, латину. Я дуже рада, що все склалось саме так. І після бакалаврату на медітераністиці я вже з першого разу вступила на магістерскі студії з культорології».

З 1 квітня в польських школах скасовано домашні завдання. 

Міністерка освіти Польщі, Барбара Новацька, зазначає, що це лише частина запланованої великої освітньої реформи, яка охопить усе шкільне середовище і триватиме кілька найближчих років. Дізнайтеся, як ця зміна вплине на дітей, батьків і вчителів, та чому це лише перший крок масштабної освітньої реформи.

‍Зміни в польських школах: відміна домашніх завдань у початкових класах

Дати дітям більше вільного часу та розвантажити батьків — саме цим мотивувалися в міністерстві освіти Польщі, приймаючи рішення про відміну домашніх завдань в 1–3 класах.

Попри побоювання освітніх експертів, цілковитої відміни домашніх завдань не відбулося, насправді їх скасовано лише у 1–3 класах, та й то не повністю

Вчителі і надалі задаватимуть вправи для розвитку дрібної моторики учням початкової школи. Це можуть бути як прописи, так й інші активності на розсуд вчителя. Наприклад, домашнім завданням з математики може бути «намалюй фігури заданої форми» або ж «розфарбуй за схемою». 

«Такі вправи займають зовсім небагато часу, син навіть не сприймає це як повноцінну домашню роботу», — ділиться враженнями від нововведень українка Наталія, мама третьокласника Сергія, який ходить в одну із шкіл Ґданська. — Мені ж трохи незвично, що немає «справжніх» завдань — задач чи прикладів. З іншого боку, бачу що вже за ці три тижні квітня син став спокійніший, бо все встигає. Та і у мене стало більше вільного часу — дитина справляється самостійно».

‍Досвід інших країн: як організовано навчання без домашніх завдань у Канаді та Швеції

«Оскільки школа у нас з 9.00 до 15.00, то вдома дитина повинна відпочивати» — сказала мені вчителька доньки, коли вона приєдналася до першого класу», — розповідає Олена-Катерина Гарбарук про досвід навчання в державній англомовній канадській школі (public school). 

Родина приїхала до Оттави у листопаді 2022 року, коли навчальний рік уже тривав, але вчителька запевнила маму, що дівчинка дожене клас без жодних додаткових занять, навіть незважаючи на те, що вона не володіла англійською на той момент.   

В першому класі домашнього завдання тут не задають зовсім. «У школі є група продовженого дня, але діти там не вчаться, лише граються або разом із вчителями роблять щось цікаве, як от доглядають за рослинами чи тваринами», — ділиться Олена-Катерина

В другому класі донька Олени-Катерини перейшла до французької католицької школи. [У Канаді існує чотири типи шкіл: англійські звичайні та католицькі або ж французькі звичайні та католицькі. — Ред.] 

«Чи то через те, що діти підросли і стали посидючіші, чи то це особливість саме такого типу шкіл, але у другому класі стали з'являтися домашні роботи», — розповідає жінка. Це виглядає як два аркуші А4 формату із завданнями на тиждень — мінімальні вправи на вивчення нових слів з французької мови чи математики, які дитина цілком здатна виконати сама, без допомоги мами.

‍

Наша читачка Катерина разом із 11-річним сином та 16-річною донькою від початку повномасштабної війни мешкає у комуні Стаффансторп у Швеції. 

«Єдиний предмет, з якого діти регулярно отримують домашні завдання, — це шведська мова, яку вони посилено вчать як іноземці», — розповідає жінка. 

Час від часу дітей просять закінчити те, що не встигли зробити на уроках, але здебільшого такі завдання поодинокі і не потребують залученості мами. Учні також мають командні або самостійні проєктні роботи, але для них є спеціально виділений час у школі.

Дочка Катерини зараз готується до вступних іспитів у гімназію, які в Швеції відбуваються після 9 класу, і тому вчиться інтенсивніше, ніж минулоріч: «Це більше нагадує повторення вивченого у середній школі. Всі активно готуються, увесь клас —  і в школі, і вдома. Такий загальний настрій посилює мотивацію. Дочка дає собі раду без додаткової допомоги — моєї чи репетиторів».

‍Домашня робота в середній школі Польщі: нові правила та виклики

Для учнів 4–8 класів подставових шкіл в Польщі домашні завдання не скасовують, їх роблять необов’язковими та неоцінюваними. Вчитель може задати домашню роботу, але тепер, якщо учень її не виконує,  «нуль» за неприготування він не отримує. Якщо ж роботу виконано, але не зовсім правильно — від вчителя очікують, що він пояснить, в чому саме полягають помилки та як їх уникнути наступного разу. Такий підхід, як сподіваються прихильники реформи, сприятиме розвитку критичного мислення та підвищуватиме заангажованість учнів освітнім процесом.

Разом з тим, залишаються контрольні та самостійні роботи (sprawdziany та kartkówki), і вони оцінюватимуться так, як і раніше. Тепер підготовка до цих робіт вимагатиме від дітей значно більшої організованості та самостійності: регулярні обов'язкові домашні роботи працювали на закріплення отриманих в школі знань і самі по собі вже служили приготуванням до контрольних. Зараз же, виглядає так, що  учням доведеться дбати про підготовку самостійно або ж школі доведеться відводити на це додатковий час. 

Наскільки успішно вдасться реалізувати задумане — стане зрозуміло не раніше вересня 2024 року, адже саме тоді, за словами міністра освіти Барбари Новацької планують вповні розгорнути велику освітню реформу, направлену на зменшення негативного впливу на психічне, соціальне та навіть фізичне благополуччя учнів. 

‍Вплив освітньої реформи на українських школярів у Польщі

Як раніше вже  писали Sestry, з вересня 2024 року усі діти із статусом UKR будуть зобов’язані відвідувати польські школи. Для новачків менша кількість домашніх завдань сприятиме процесу швидшої адаптації в колективах. 

Для багатьох українських дітей в Польщі досі важливо ще й мати достатньо часу на паралельне навчання в українських дистанційних школах, і відміна домашок в польських спростить цю задачу.

До того ж, вивільниться час на позаурочні активності, і тут уже справа батьків — допомогти дітям вибрати щось цікаве

В Міністерстві освіти говорять про впровадження з вересня нової, переглянутої, осучасненої та спрощеної програми, щоб вчителі мали час та  можливість опрацювати увесь необхідний матеріал в школі, залучаючи дітей радше до бесід та дискусій, аніж начитки матеріалу і звичних вправ. Відмова від обов'язкових домашніх завдань та формального їх оцінювання — лише один із перших кроків у цьому напрямку.