Ексклюзив
20
хв

«Жінки Азову»: відтепер польською мовою

Перша історія, якою Sestry відкрили новий відеоцикл, — Тамари Яніної. Її чоловік Олексій, розвідник бригади «Азов», героїчно загинув у боях за Маріуполь у квітні 2022 року

Надія Гордійчук

Тамара Яніна з чоловіком Олексієм. Фото: приватний архів

No items found.

Тамара Яніна хоче, аби весь світ знав про подвиг її коханого, про його героїчну боротьбу за Маріуполь, про ціну, яку заплатила вся родина за майбутнє вільної України: 

— Мій чоловік Олексій Янін був добровольцем у 2014-му році, а 24 лютого 2022-го  одним з перших став на захист своєї сім'ї і своєї країни. І захищав нас до останнього подиху. Героїчно загинув при виконанні бойового завдання 7 квітня 2022 року — в абсолютно оточеному місті в Маріуполі. Я його так і не поховала. Він загинув на воді, в човні, тіла нема. Скоріше за все, і не буде. Дуже важко пояснити дитині, що тато більше не прийде, не повернеться, не приїде. 

 Жінка певна: всіма мовами світу треба розповідати про українських героїв, які поклали своє життя за Україну. 

— Дуже важливо для нас, українців, бути присутніми в інформаційному полі. Україна і ми, українці, стикнулися з дуже жорстоким, підступним, абсолютно аморальним ворогом, який не має ані законів, ні права, ні честі, ні совісті, ні якоїсь моралі — нічого святого. Говорити про ситуацію в Україні життєво необхідно, потрібно висвітлювати правду таку, яка вона є, а не таку, якою її подає країна-кат, країна-вбивця і країна-окупант. Вони постійно приховують свої військові злочини. 

Діліться історією Тамари та Олексія Яніних зі своїми польськими друзями, а також з тими, хто знає польську мову. Відтепер кожна історія із відеоциклу «Жінки Азову» буде українською та польською мовами.

No items found.
Війна в Україні
ЗСУ
Перемога
Родина
Війна і кохання

Сценаристка, редакторка, креативна продюсерка. Створювала контент для телеканалів: «Зіркові драми» Нового каналу та «Анатомія слави» каналу «1+1». Брала інтерв’ю у зірок українського шоу-бізнесу, культури, політики та спорту. Працювала на телеканалах СТБ та Новому. Керувала інформаційною програмою «Абзац». Була керівником проєкту «Інспектор міста» на каналі «1+1». Створювала романтичне реаліті-шоу «Наречена для тата» на СТБ. В останні роки перед повномасштабний вторгненням віддавала перевагу творенню кіносценаріїв та відвертим інтерв’ю, показувала трансформацію героїв. У співпраці з виданням Sestry створює відеоцикл «Жінки Азову», де розкриває історії дружин, сестер, матерів та дочок українських військових.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Олександр героїчно боронив Маріуполь 86 днів. Софія ж тоді була з двома дітьми у Запорізькій області, у рідній Василівці. Село швидко окупували росіяни і найбільшим страхом жінки було потрапити на допит. Тому ризикуючи життям, під обстріли вона з маленькими дітьми cіла в авто і вирвалася з рук ворога. Олександр у травні залишив Азовсталь і вийшов у полон з надією на обмін, який і досі не відбувся. Чоловік пережив теракт в Оленівці, коли росіяни замінували барак, а потім його підірвали разом з нашими полоненими. Тоді боєць отримав серйозні поранення та в якому він стані до сьогодні дружині не відомо.

Зараз вона одна з двома дітьми, в чужій країні, де знайшла друзів та підтримку. Софія не опустила руки і відкрила бізнес в Польщі. Жінка досить успішно робить та просуває дитячі розвиваючі ігри на європейський ринок. Вона щодня чекає на чоловіка і не втрачає віру в його повернення.

20
хв

Жінки Азову. Софія Веренготова

Надія Гордійчук

“Зі свого вікна я почула жахливі людські крики, — пише на своїй фейсбук-сторінці харківська письменниця Анна Гін. — Вулицею, виючи, помчали швидкі... Це найкращий стадіон у нашому мікрорайоні, діти стікаються сюди з усіх дворів, Самокати, ролики, велосипеди. Доріжки там рівні, розкреслений баскетбольний майданчик, обгороджене футбольне поле, тренажери… Нема там нічого — ані “центрів прийняття рішень”, ані навіть “об'єктів критичної інфраструктури”. Житлові будинки, дитсадок, стадіон, школа. Все”.

Харків’яни стверджують, що у місті не було повітряної тривоги й попереджаючих про можливу атаку сирен. У прокуратурі припустили, що ракета рухалася настільки низько, що її не було видно на радарах. Що саме прилетіло на стадіон, встановлюють вибухотехніки. Але вже ясно одне: цілили росіяни саме по дітях.

Стадіон на Салтівці після удару росіян. Фото: FB Анни Гін
20
хв

Ракетою по шкільному стадіону. Росія атакувала Харків в обхід радарів

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Верещук про гуманітарну ситуацію в Харкові: у разі потреби будемо просити Польщу про допомогу

Ексклюзив
Обличчя війни
20
хв

Бойова медикиня Настя «Гайка»: «Кожну годину хтось гине на війні. Спати спокійно з цим я не можу. Тому і воюю»

Ексклюзив
20
хв

Що означає відставка Сергія Шойгу для України?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress