Ексклюзив
20
хв

Як еміграція перетворила мене на дирижабль і що з цим робити

Поради дієтолога та психолога, як скинути вагу, що стала наслідком стресу

Юлія Ладнова

Ілюстрація: Магдалена Данай

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Набір ваги в еміграції — той неприємний бонус, що отримує багато жінок на додаток до всієї невизначеності та стресу, який вони переживають.

«Я не помітила як перетворилась на жінку-шафу»

«Не знаю, де була та червона лінія, після якої я перетворилася з тонкої дівчинки на жінку-шафу. Почалась війна, я спочатку скинула 7 кілограм, а потім набрала 15. Це сталося абсолютно непомітно. Так, було багато порушень у харчуванні, але сильно не переїдала. Можливо, винні швидкі перекуси, фаст-фуд, багато солодкого в раціоні. Сьогодні моє життя — постійні дієти, а вага сходить дуже повільно і повертається назад дуже швидко», —  розповідає українка Ірина.

Після півроку життя за кордоном у неї порушився режим сну, з'явилася задишка, сильна тахікардія, майже немає життєвих сил.

«Перші півроку я дуже переживала, їсти взагалі не хотілося. Ми активно переїжджали, шукали житло. Я схудла сама собою, потім коли все трохи налагодилося, діти пішли в садок і школу, почала швидко набирати, мій розмір XS перетворився на М. Зайві кілограми відкладаються на животі, плечах , спині, а нижня частина тулуба практично не набирає. Такий собі дирижабль на ніжках. Окрім зовнішності, погіршилося самопочуття», — розповідає Ірина.

Масивний тулуб це про почуття відповідальності

За набір ваги у стресовому стані може бути «відповідальний» психологічний фактор, пояснює психолог Марина Леонова. Еволюція  надала людині один із універсальних адаптогенних механізмів — жувальні рухи. Вони викликають відчуття стабільності та заспокоєння: є їжа, все добре. Тому багато хто, навіть не усвідомлюючи, підпадає під цей найдавніший спосіб боротьби організму зі стресом. Людина  сама не помічає, скільки і що саме вона з'їдає. Вихід один — записувати будь-який прийом їжі в нотатки на мобільному телефоні або у спеціальний мобільний додаток.

«Набір ваги, коли зайве відкладається на верхній частині тулуба, говорить про величезне почуття відповідальності, яку відчуває людина. Буквально несе на плечах весь цей вантаж, тому підсвідомо плече і спина в неї могутні та міцні. Тому раджу працювати не лише з дієтологом, а й з психологом, щоб усунути чинники, що сприяють заїданню стресу», — пояснює психолог.

На будь-яку зміну внутрішніх чи зовнішніх факторів організм відповідає гормональною перебудовою. Ендокринна система регулює практично всі процеси життєдіяльності. Якщо всі органи представити у вигляді оркестру, то ендокринна система виступить як диригент.

«Тривалий та інтенсивний вплив негативних ситуацій призводить до хронічного стресу, який має назву дистрес. Це стан, що супроводжується порушеннями функцій ендокринної та нервової систем. Тривале перебування у стані дистресу може призвести до низки серйозних захворювань, але перше, що помічають жінки — зміна зовнішнього вигляду. Порушення сну, збої у раціоні харчування, неконтрольоване вживання неякісної їжі — наслідки затяжного стресу.

Всі ці фактори призводять до зменшення вироблення колагену, з’являються зморшки, шкіра стає вʼялою. Надлишок кортизолу сприяє підвищенню артеріального тиску та рівня цукру в крові, ожирінню, витонченню шкіри. Ще один фактор збільшення кількості підшкірного жиру і набряклості — це дисбаланс вироблення жіночих гормонів, зниження вироблення естрогенів позначається не тільки на самопочутті, але й на зовнішності: волосся тьмяніє, шкіра виглядає блідою. Надлишок цього гормону супроводжується порушенням статевої функції й утворенням жиру саме на животі та стегнах, а також посиленням передменструального синдрому», — пояснює дієтолог, фітнес-тренер та коуч з харчування Лілія Халілова.

Найголовніше пам'ятати, що ці зміни в організмі важливо вчасно зупинити.

Дієтолог радить дотримуватись правил, які стабілізують ситуацію

• Постарайтеся налагодити режим сну і лягати спати до 23:00. У цей час організм оздоровлюється, омолоджується, позбавляється стресів і бореться із запаленнями.

• Додайте фізичну активність: щонайменше 3-4 разів на тиждень. Це можуть бути активні прогулянки, домашні тренування чи відвідування спортивних клубів.

• Налагодіть режим харчування. Постарайтеся відмовитися від перекусів та прийомів їжі, від фас-фудів, кафе та ресторанів. Додайте до раціону різноманітні овочі й цільнозернові крупи — це джерело клітковини, необхідної організму для виведення токсинів і вільних радикалів, очищення кишківника.

• Слідкуйте за тим, щоб організму вистачало білка. Норма для здорових активних жінок не менше 1 грама на кг ваги, намагайтеся вибирати пісні сорти м'яса від тварин, вирощених на натуральних кормах, та рибу дикого вилову.

• Не забувайте про корисні жири, достатнє споживання продуктів, що містять омега 3 (олії ​​холодного віджиму, авокадо, риба, морепродукти, насіння та горіхи). Це нормалізує психоемоційний стан, зменшує ризик розвитку неврологічних захворювань, покращує якість шкіри та нормалізує гормональний фон.

• Намагайтеся, щоб харчування було простим, збалансованим. Варіть, запікайте, готуйте на пару, уникайте смаженого, копченого та їжі, приготовленої на великому вогні. Не вживайте готових ковбас та гастрономічних м’ясних виробів.

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Табличка «Zakaz fotografowania» має бути розміщена на фасаді будівлі, огорожі чи видному місці об'єкту таким чином, що не побачити її неможливо. Близько 25 000 таких знаків буде розміщено в Польщі на різних об'єктах. Це стратегічно важливі локації для безпеки та оборони держави. За поясненнями Міністерства оборони Польщі, формальна заборона на фотографування цих об'єктів існує з 2022 року. Однак досі не було єдиного механізму, що регулював би порушення та притягував до відповідальності. Не було і процедури отримання дозволів на зйомку таких об'єктів. 

З моменту набрання чинності Закону «Про захист батьківщини» в 2022 році з'явилася правова основа для заборони фотографування об'єктів, що мають значення для безпеки й оборони держави. Проте не було ні знака про заборону фотозйомки, ні правил її розміщення. Тож на практиці дотримання заборони було проблематичним, і багато випадків можна було легко оскаржити в суді саме через відсутність належного маркування, формальних процедур та документів (наприклад, шаблону дозволу). 

Як виглядає знак і на яких локаціях його встановлюють? 

Це квадратна табличка/знак розміром 60x60 см з червоним написом ZAKAZ FOTOGRAFOWANIA (заборонено фотографувати). На ній зображено закреслену піктограму фотоапарата, відеокамери й телефону. Основний текст перекладено англійською, німецькою, російською та арабською мовами.

Виготовлення і розміщення табличок обійшлося польському бюджету в 1 мільйон злотих. Розмістять знаки на таких поверхнях:

• обʼєктах інфраструктури, що належить Міністерству національної оборони;
• об'єктах, що особливо важливі для безпеки та обороноздатності країни;
• об'єктах критичної інфраструктури.

Що загрожує за порушення та в яких випадках зйомка можлива?

Порушнику загрожує штраф від 5 до 20 тисяч злотих, арешт до 30 діб та конфіскація обладнання, незалежно від того, належить воно безпосередньо порушнику чи ні. Також не можна знімати людей та рухоме майно, які знаходяться на території цих об'єктів.

Але зйомка можлива, якщо це:

• технічні фотографії об'єкта нерухомості, зроблені адміністраторами/менеджерами для документальних цілей;
• публічні заходи та фотографії іноземних делегацій, які підписують важливі угоди;
• висвітлення у ЗМІ конференцій чи інтерв'ю, що анонсовані та дозволені компетентним органом;
• геодезичні та будівельні роботи на замовлення уповноважених органів;
• діяльність служб: поліції, рятувальників, судових органів;
• різні публічні заходи, які проводяться уповноваженими органами.

Як отримати дозвіл на зйомку?

Для цього треба написати заяву на імʼя керівника обʼєкта, де планується зйомка, і чекати на відповідь протягом 14 днів.

• заява подається у паперовому або електронному вигляді з підписом;
• заявка повинна містити персональні дані та обґрунтування;
• треба вказати дані фотографа, адресу об'єкта, дату та кількість осіб, що будуть присутні на зйомці.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/664c56c8418377acb7007858_grill%20warsaw.avif">«Читайте також: Де у Варшаві зробити гриль та посмажити м'ясо? Список місць»

20
хв

Заборона на фотозйомку в Польщі: де тепер не можна знімати?

Юлія Ладнова
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

«Почуй голос болю» — нова кампанія за доступність епідуральної анастезії при пологах в Польщі

Ексклюзив
20
хв

Як в Україні допомагають жінкам, які зазнали сексуального насильства від окупантів? 

Ексклюзив
20
хв

У Польщі запустили чат-бот, який допомагає українкам дізнатися, як подбати про своє сексуальне й репродуктивне здоров’я

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress