Ексклюзив
20
хв

Такої виборчої завзятості польок і поляків не було ще ніколи

Героїчна самоорганізація у допомозі Україні після 24 лютого підняла у поляків відповідальність за власну країну і віру в індивідуальний вплив кожної і кожного

Оксана Литвиненко

Марш українців до річниці війни Росії в Україні. Варшава, 24 лютого 2023 року. Фото: Piotr Molecki/East News

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Опозиційна половина Польщі почала святкувати вже о 21-й годині виборчого 15 жовтня — від моменту, коли оголосили результати екзитполу. За ними виходить, якщо три опозиційні сили — «Громадянська коаліція», «Третій шлях» і «Ліві» — об'єднаються, то створять парламентську більшість у 248 депутатів [наведені дані екзитполу станом на 21.00 15 жовтня 2023 року. — Ред.]. Інша половина, що голосувала за правлячу «Право і справедливість», теж святкує, бо їхня партія знову опинилися на першому місці — самостійно здобула 198 депутатських мандатів. Щоправда, об’єднуватися їм особливо немає з ким.

Україна теж може святкувати — за результатами виборів, Польща не відмовиться від підтримки своєї сусідки. І буде допомагати, як це і було від початку повномасштабного вторгнення. Зброя і гуманітарка для України і далі йтиме Польщею за східний кордон, захист для українок та українців триватиме.

74,36% виборчинь і виборців прийшли до виборчих дільниць. Це рекордна явка для Польщі, такої виборчої завзятості польок і поляків не було ще ніколи.

Маю стійке враження, що до так високої громадянської активності причинилася несподівана для самих польок і поляків неймовірна героїчна самоорганізація у допомозі Україні після 24 лютого. Вона підняла відповідальність за власну країну і віру в індивідуальний вплив кожної і кожного. Польки і поляки хотіли і змогли.

Отже, що ми маємо у Польщі у перший післявиборчий день.

Штаб партії «Право і справедливість» після закриття дільниць. Фото: Andrzej Iwanczuk/REPORTER

«Право і справедливість» (ПіС) — 36,6% [тут і далі наведені дані так званого пізнього опитування, оприлюдненого вранці 16 жовтня 2023 року. — Ред.] —  консервативна клерикальна партія. Лідером є Ярослав Качиньський — брат-близнюк колишнього президента Польщі Леха Качиньського, який загинув під Смоленськом у 2010 році. Партія ПіС мала владу протягом останніх 8 років. Вона відповідальна за фактичну заборону абортів, обмеження прав жінок, підпорядкування судової влади і державних масмедіа партійній пропаганді. Політична досить жорстока гра у заборону українського зерна, у припинення військової допомоги та позбавлення захисту українок і українців, що рятуються від війни, — це теж їхній передвиборчих винахід у надії на прихильність виборців правого толку.

Дональд Туск святкує перемогу опозиційних сил. Фото: Jacek Dominski/REPORTER

«Громадянська коаліція» (Koalicja obywatelska) — 31% — центристське угруповання, яке у боротьбі за голоси жінок і молоді трохи посунулося вліво. В його програмі з'явилися такі питання, як фінансування ін-вітро (лікування безпліддя), легалізація абортів до 12 тижня, знеболення при пологах, екстрена контрацепція без рецептів і навіть дозвіл на торгівлю у неділю. Так, усього цього у Польщі зараз немає, а є, наприклад, заборона стерилізації за бажанням жінки. Але відміна цієї заборони, певно, ще не на часі.

Лідери об'єднання «Третій шлях» після закінчення голосування. Фото: Michal Dyjuk/AP/East News

«Третій шлях» (Trzecia Droga) — 13,5% — центристське об’єднання двох партій —  «Польща 2050» та «Польської селянської партії». Їхня програма без будь-яких контроверсійних постулатів — усім буде краще і нікому не стане гірше. Щодо засад і умов для можливого дозволу абортів «Третій шлях», щоб нікого не дратувати і бути не такими, пропонує референдум. Мовляв, нехай уся польська громада визначить, на що має право конкретна жінка, а вони подивляться і подумають. Досить різко як для обережних польських центристів «Третій шлях» виступив проти костьолу: відокремлення церкви від держави, нуль толерантності для педофілії, проти покарання за образу релігійних почуттів і інше, яке вимагає більших пояснень.

Після 18 років за кулісами великої політичної гри ліві знову у політиці. Фото: Mateusz Grochocki/East News

Блок лівих (Lewica) — 8,6% — соціал-демократична партія, яка крім доступного житла, високих зарплат і низьких податків, як в усіх, наважилася виступити за легалізацію одностатевих шлюбів і марихуани, лібералізацію антиабортного законодавства, за світську державу і позбавлення привілеїв католицького костьолу та священиків. Серед жінок ліві мають 10% голосів.

«Конфедерація» (Konfederacja) — 6,4% —  це партія ультраправих противників мігрантів, до того ж із симпатією до Росії. Ще на виборах у 2019 році їхня програма містилася у 5-х гаслах: «Не хочемо євреїв, геїв, абортів, податків і ЄС». На  виборах 2023 «Конфедерація» у боротьбі за голоси була менш відверта і зосередилися на податках та на доступності зброї, але це ті самі люди, які говорять, що дружина — це «частина домашнього майна без права голосу». Вони заперечують існування домашнього насилля і виступають проти будь-якої допомоги Україні. Якби у голосуванні брали участь лише польські жінки, вони б не допустили «Конфедерацію» до Сейму. Від польок політсила отримала 3,4% голосів.

Усі партії і об’єднання базували виборчу кампанію з мінімальним ризиком на легко перетравлювальній дієті: збільшення допомоги, доступне лікування, вищі зарплати, менші податки, доступне житло тощо. Лише блок лівих був відважнішим і виграв на цьому — після 18 років за кулісами великої політичної гри увійшов до парламенту. 

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Перекладачка, волонтерка, дослідниця постколоніалізму, феміністка, кандидатка до Європарламенту у 2019 році від партії Wiosna, iмігрантка із 20-літнім стажем. До травня 2022 року — членкиня правління OSK (Загальнопольського страйку жінок)

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Його можна умовно назвати «список Навроцького». Так, Польща — парламентсько-президентська республіка, де повноваження глави держави не вражають обсягами. Проте заяви Кароля Навроцького під час президентських перегонів потребують від України радикальних змін підходів до діалогу з Варшавою. Нинішній президент-елект виступає каталізатором потрібних змін у відносинах Польщі й України, тому «список Навроцького» необхідно формувати вже зараз.

1. Новий договір про дружбу та співробітництво. Нагадаю, що Договір про добросусідство, дружні відносини та співробітництво між Україною та Республікою Польща був підписаний і ратифікований ще у 1992 році. Це було логічно з огляду на першість Польщі у питанні визнання незалежності України, але сьогодні актуальним кроком є ухвалення нової версії Договору. Варшава і Київ почали вести відповідні консультації у розквіті повноважень президента Анджея Дуди, і завершення цього процесу дозволило б перекинути логічний місток від одного президента до іншого. 

2. Рішення про продовження ексгумації жертв Волині. Рішення про проведення ексгумації у Пужниках (Тернопільська область) дозволило нейтралізувати негативний ефект від чергового акту вандалізму над похованням воїнів УПА на горі Монастир. І продовження ексгумації — бодай з огляду на місце роботи Навроцького, який очолював Інститут національної пам’яті, є логічним. Цей крок дозволить мінімізувати негативні наслідки очікуваної участі Кароля Навроцького у заходах з агресивного вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у липні. 

3. Залучення Польщі як посередника до переговорного процесу з Росією. Для Варшави є характерними небезпідставні дипломатичні амбіції. Хоча президент Польщі не призначає міністрів оборони й закордонних справ (як його український колега), впливати на зовнішню та оборонну політику він точно намагатиметься. Відтак більш активне посередництво Польщі в російсько-українському діалозі може виявитися корисним і для Києва, і для Варшави. 

4. Участь у відзначенні п’ятої річниці створення Люблінського трикутника. Цьогоріч цій геополітичній конструкції в Балто-Чорноморському регіоні виповнюється п’ять років. Хоч останніми місяцями у зовнішньополітичній риториці Польщі більш помітним є Веймарський (Німеччина — Польща — Франція) трикутник, проте саме Люблінський трикутник, як і створена в Любліні десять років тому Польсько-литовсько-українська бригада імені князя Костянтина Острозького, можуть сприяти зміцненню регіональної безпеки. Це варто «продавати» Каролю Навроцькому й членам його команди. 

5. Активізація участі України у проєкті Тримор’я. Ініційований президентами Польщі й Хорватії проєкт розвитку країн між Адріатичним, Балтійським і Чорним морями повинен політично пережити своїх засновників — Анджея Дуду й Колінду Грабар-Кітарович. Для Кароля Навроцького це може стати елементом власної зовнішньополітичної активності, а для України — шансом на збільшення зовнішньополітичної суб’єктності. До того ж Україна має розгалужену ГТС, яку необхідно використовувати для транзиту природного газу. 

6. Відновлення діалогу про участь Польщі у процесі відновлення України. Представники польського бізнесу понад два роки намагаються отримати від України відповідь на питання щодо власної участі у процесі відбудови України. Вони небезпідставно припускають, що представники різноманітних транснаціональних корпорацій можуть в останній момент їх відтіснити. Тут доцільно згадати обіцянку Навроцького під час теледебатів «відправляти в Україну не польських солдатів, а польських бізнесменів» — та підіграти їй. 

7. Просування «нового прометеїзму». Спираючись на публічний образ новообраного президента Польщі, Україна могла б запропонувати йому «новий прометеїзм» — концепцію спільної протидії Росії та її впливу у Балто-Чорноморському регіоні. Творчо переосмисливши спадщину Юзефа Пілсудського, українське керівництво могло б спробувати створити атмосферу довіри у відносинах з Варшавою. 

Замість післямови. Україна має два місяці на формування політики щодо Навроцького й Польщі, яку він очолить у серпні. Зараз м’яч — на українському боці поля, а шанси порозумітися з політиком з «новим обличчям» є високими.

20
хв

Список Навроцького: актуальний must have для польсько-українських відносин

Євген Магда

Із зовсім свіжого — Румунія на президентських виборах двічі ходила по краю прірви, але все ж обрала своїм лідером проєвропейського мера Бухареста Нікушора Дана. Угорський Віктор Орбан, словацький Роберт Фіцо та німецька лідерка AfD Аліса Вайдель із карикатурних фігур перетворились у справжнє випробування для Європи.

Всі вони — за дуже хороші стосунки з Європою, але і за мільярди Євросоюзу

Деякі — як одіозна лідерка французьких правих Марін Ле Пен — отримують заслужені кримінальні вироки за розкрадання грошей Європарламенту. Багато років поспіль її партія відмивала гроші на помічників депутатів Європарламенту. У фіктивних контрактах вони буцімто працювали у Брюсселі, а на ділі гроші йшли на працівників «Національного обʼєднання», політичної сили Ле Пен. 

Переможця парламентських виборів у Нідерландах Герта Вілдерса, який не приховував свого захоплення РФ та закликав активізувати вихід власної держави із ЄС, просто перетравила власна виборча система. Вона така складна, що премʼєром став абсолютно інший чоловік — Дік Схоф — професійний спецслужбіст, який пʼять років розслідуванням збиття рейсу MH17. Це добрий приклад, як раціо державників перемагає голий популізм. 

Президентські вибори у Польщі теж показали моду на праві ідеї. Два кандидати — Славомір Ментцен та Гжегож Браун — захопили своїми ідеями десь одну пʼяту населення. Пан Ментцен — типовий ультраправий із Європи за мірками нинішніх політичних часів, який «лише» виступає за обмеження функціоналу Євросоюзу, посилення міграційної політики та проти абортів. А от Гжегож Браун пішов далі. Креатив його кампанії включав і мітинг біля братської могили воїнів УПА на горі Монастир у Польщі, і витирання черевиків об прапор ЄС, і навіть вдерся до лікарні в Олешиці та погрожував лікарці-гінекологині арештом через нібито проведений нею аборт на пізньому терміні вагітності. 

Все це свідчить, що ультраправі зачепили практично кожну країну і користуються великою популярністю
Гжегож Браун разом зі Славоміром Ментценом здобули більше 21% голосів. Фото: Tomasz Jastrzebowski/REPORTER

Соціологічні дослідження показують, що цей тренд триватиме до середини наступного десятиліття — до того часу, коли відбудеться нова технологічна революція та стабілізується кількість населення у світі, яке уже досягло свого піку. До цього часу люди дещо адаптуються до постійних викликів, і стане зрозуміло, чи є у нашої популяції шанс на те, щоб взагалі не зникнути як мамонти.

Чому ж праві, які раніше скоріше були перчинкою в парламентах і мали куці фракції, пішли у зростання? Популярність підтримки правих партій стало наслідком глибокої кризи, в якій опинилась уся Європа: політичної, безпекової та економічної. У тому числі це стало реакцією на агресію Росії і претензії Китаю на поділ світу по-новому, щоб посунути гегемонію США. 

Тож складні часи збільшують попит на праві цінності, популістів, націоналістів та автократію

Це відбувається в історії вже не вперше. Війни біля власних кордонів підштовхують населення дбати про власну безпеку. І задля цього вони починають шукати політиків, які пропонують егоїстичні, популярні, прості чи привабливі рішення, які можна швидко реалізувати. Такі періоди призводять до кризи демократій та зростання популярності націоналістів і популістів. 

Коли старі еліти не дають інструкцій, як вийти із криз, нішу хутко захоплюють політики з радикальними ідеологічними наративами. Червоною лінією там зазвичай проходять заклики економити, зосереджуватись на власній безпеці і посилати геть іноземних зайд, які хочуть скористатись вашими надбаннями — соціальною підтримкою, комфортом життя, перспективами кар'єрного зростання. 

Іконічним політиком, який тонко освоїв ці емоційні гойдалки, є ніхто інший як Дональд Трамп. На кожному мітингу він поливав брудом епоху Джо Байдена та Барака Обами — і чимало влучних ходів якраз і беруть собі європейські колеги. 

Європейські ультраправі позичають ідеї у Трампа. Фото: SAUL LOEB/AFP/East News

У нинішніх політиків є методи швидко стати вірусними через соцмережі TikTok, Telegram, Facebook, Х. Румунський правий Келін Джорджеску та німкеня Аліса Вайдель проводили досить агресивні кампанії через соцмережі, маніпулювали фактами, копіювали стиль популярних інфлюєнсерів — і це принесло свої плоди. Вони отримали великий приріст аудиторій за рахунок молоді до 25 років, адже всі інші, класичні політики, на цьому тлі здавались нудними і консервативними. 

Сучасних ультраправих об'єднує те, що вони обіцяють людям повернути контроль над ситуацією — це особливо цінно, коли світ качає то пандемія, то хвилі біженців, то перспектива ядерної війни

Лідери з консервативними поглядами обіцяють зберегти своїм цільовим аудиторіям «ідентичність». Вороги тут можуть бути абсолютно різні  — мігранти, мусульмани, «ліберали з ЛГБТ-ідеологією», погані журналісти і, звісно, країни, які стали жертвами агресій. За такого хаосу запит на порядок, контроль і «сильну» руку знову стають модними. Коли світ трясе, нема жодного планування майбутнього — людська психіка тяжіє до кращих часів минулого, коли все було простіше, і рішення ухвалював тато, мама або начальник. Саме так з'являється запит на такі речі, як  дисципліна, субординація і жорстка ієрархія. Саме ці речі продавали на виборах своїм суспільствам Орбан, Фіцо, румунські та німецькі праві. 

Класичні ліберали, які панували в світовому політикумі в «нульові» і «десяті», настільки заскорузли у сірих піджаках, що виявились неспроможними на емоційний зв'язок із власними виборцями. Ба більше, багато з них почали займатись темою як не екології в стилі Грети Тунберг, то спекуляцією на лівих темах. У підсумку був втрачений час на переконливу альтернативу ультраправим наративам, що апелюють до страху та ідентичності. Це призвело до втрати підтримки серед традиційного електорату, який живе у сільській місцевості, працює на фермі та заводі і не сильно розбирається у різновидах гендерної ідентичності десь у Берліні чи Нью-Йорку.

Додамо ідеї великих техноолігархів, як Ілон Маск, Марк Цукерберг або Пітель Тіль. Вони вважають, що сучасні технології можуть побудувати «правильне» суспільство без кордонів і політичних систем, де кожен буде гвинтиком у великій машині.​ Нині Ілон Маск пішов у відставку з посади Спеціального державного службовця у Департаменті ефективності уряду США (DOGE), бо не всі урядовці команди Дональда Трампа сприйняли його ідеї — звільнити всіх бюрократів і забрати у всіх кошти заради економії. Утім, звільнений реформатор сидіти без діла не буде і задумався про співпрацю з російським бізнесменом Павлом Дуровим через соцмережу Telegram, яка є вагомим інструментом впливу серед російськомовних спільнот. 

Все це разом є новим викликом для старих політичних еліт і тих інтелектуалів, які збираються у політику. Час знову ходити наживо у двори власних виборців, час вимикати кіногенічного хлопця і більше перейматися проблемами пересічних людей

Ультраправі політичні сили торгують страхом як політичною валютою, вони не бояться сучасних технологій і не бояться здаватись смішними, вразливими, дикими. Помірковані інфлюєнсери та політики мають вчитися перемагати цих опонентів на їхній території і їхніми методами. 100 років назад людство шукало «сильні» руки та прості рішення для знедолених людей. Утім отримало хіба Другу світову і сором, з яким кожна нація розбирались окремо.

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

20
хв

Праві наступають. Чому на Заході бум на правих та лояльних до Росії?

Марина Данилюк-Ярмолаєва

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Список Навроцького: актуальний must have для польсько-українських відносин

Ексклюзив
20
хв

Нове покоління інцелів, виховане ПіС

Ексклюзив
20
хв

Єдина в Україні саперка-водолазка Тетяна Мордач: «В умовах нульової видимості під водою моїми очима стають руки»

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress