Ексклюзив
20
хв

Слухаю подкасти та вчу польську

Sestry.eu підготували для вас список найкращих подкастів для вивчення польської мови. Вони допоможуть вам розширити словниковий запас, вдосконалити вимову, краще розуміти культуру та побут Польщі. Тут знайдеться щось для кожного: від початківців до обізнаних.

Галина Халимоник

Вчитись у задоволення. Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

«Я два роки в Польщі, але складається враження, що чим більше я вчу польську, тим гірше мене розуміють, а я інших», — часто можна почути від українських біженок. Польська їм видається складнішою за математику. 

Якщо ви впізнали себе в цій фразі, то не дивно. За даними соцопитування, проведеного КМІС у 2022-2023 роках, лише 22 % українців, що мають статус біженців у Польщі, вивчили польську мову, більшість із них — поверхово. І лише 10 % українців можуть спілкуватися польською вільно. Основними бар’єрами, які заважають опанувати мову, респонденти називають брак часу (38 %) та фінансів (33 %).

Ви теж робили якісь спроби заговорити польською: навчалися у мовних школах, відвідували інтеграційні курси, дивилися фільми та телевізійні програми, втім все ще не почуваєтеся з мовою вільно? Чи, навпаки, досить непогано розмовляєте, розумієте польську, однак акцент вас видає? Хочете говорити польською більш природно? Чи тільки почали вивчати польську, але навчання гальмує щільний графік та брак фінансів? В усіх цих випадках в нагоді стануть подкасти, і це доведено науково. 

Фото: Shutterstock

В яких випадках подкасти допоможуть у вивченні мови? 

Дослідження вчених-когнітологів стверджує, що для швидкого опанування мови потрібно робити це якомога регулярніше, але короткими систематичними сесіями. Тобто, щоденне прослуховування подкастів, повторення почутих слів, фраз, може бути значно корисніше, ніж двохгодинна лекція з викладачем раз на тиждень. 

Ще одне дослідження вчених з університету в Торонто доводить, що для успішного опанування мови, необхідно «занурення в мовне середовище»: буквально оточити себе мовою.

Слухання подкастів дуже легко вписати в щоденне життя. Подкасти можна слухати у навушниках дорогою на роботу, на прогулянці, вдома на кухні, на дитячому майданчику, в ліжку перед сном. Замініть мову соціальних мереж, телефона на польську, — і самі незчуєтеся, як крига скресне. 

Для кращого вивчення нових слів потрібно вчити їх у контексті вживання, — говорять експерти з психолінгвістики Берлінського університету Гумбольдта. Цей ефект можуть забезпечити подкасти, адже там лексику вивчаєш у контексті якогось повідомлення, тексту, розповіді. 

Багато досліджень доводять, що дорослим учням слід спочатку зосередитися на вимові, навчитися розпізнавати звуки, інтонацію, акценти нової мови, а лише потім приступати для вивчення лексики та граматики. Це навчить мозок розпізнавати незнайомі тони нової мови та, зрештою, допоможе їх відтворити.

Ну і, найкраща порада, яку вам колись могли б дати щодо вивчення іноземної мови, — робіть це в задоволення. Це теж підтверджене дослідженнями, які провели у Великобританії щодо читання. Коли люди робили це заради розваги, без примусу, вони суттєво покращили свої мовні та навіть математичні навички. Подкасти можуть бути для вас просто розвагою, але за допомогою якої ви набагато швидше опануєте польську. 

<add-big-frame>Що необхідне для прослуховування подкастів?

  1. Пристрій для прослуховування. Це може бути смартфон, планшет, комп'ютер або навіть спеціальний пристрій для прослуховування подкастів.
  2. Інтернет-з'єднання. Більшість подкастів доступні для прослуховування онлайн, тому вам знадобиться стабільне Інтернет-з'єднання. У місцях, де немає Інтернету, ви можете відтворювати подкасти в автономному режимі. Просто завчасно завантажте їх як файл mp3 і відтворюйте.
  3. Подкаст-додаток або програма. Краще, щоб це був спеціальний додаток: Spotify, Apple Podcasts, Google Podcasts, Stitcher або Pocket Casts. Переважно, додатки платні, але дають вам доступ до розширеного функціоналу різних платформ. Можна їх змінювати, в залежності від прогресу вивчення мови. В Польщі найбільш популярним додатком є  Spotify, де знайдете багато безкоштовних для себе подкастів. Вартість Spotify в Польщі за місяць — 23,99 zł, перший місяць — безкоштовно.
  4. Навушники.<add-big-frame>
Фото: Shutterstock

Подкасти для вивчення польської: рівень початківців 

Кожен з цих подкастів має уроки, як для початківців, так і для більш просунутого рівня володіння мовою. Більшість подкастів відчинять вам двері не лише у світ польської мови, а й культури, традицій, польського способу життя. Допоможуть підготуватися для складання мовних іспитів, іспиту на карту поляка. 

Cześć – вивчаймо польську разом

Рівень — A1

Цей подкаст орієнтований на дітей дошкільного віку. Багато простої, але корисної лексики, яку ведуча викладає у доступній формі.

Polski z Grażyną

Рівень — A1-A2 

Ведуча цього подкасту подає матеріал просто, цікаво, зрозуміло та весело. Її уроки пропонують навчальний матеріал разом з веселим інтерактивним підходом до вивчення мови. 

Polish with John

Рівень — A2-B1

Безкоштовний подкаст для початківців. Автор розповідає про різні побутові ситуації,  зосереджуючись на тому, щоб слухачі засвоїли найуживаніші фрази та вирази польською мовою.

Hello Polish

Рівень — A2-B1

Ці подкасти базуються на розмовах, які дозволяють швидко і легко вивчити, як спілкуватися в різних побутових ситуаціях. До кожного запису додаються вправи та текст розмови. Це дозволяє вам швидко перевірити, які слова або вирази викликають найбільше нерозуміння. Така собі екскурсія у залаштунки польського життя. 

Swojski Język Polski

Рівень — A2-B1

Безкоштовний подкаст для вивчення польської мови як іноземної з безкоштовною транскрипцією. Завдяки безкоштовній транскрипції ви не лише дізнаєтесь більше про зміст епізоду, але й зможете простежити за правильною вимовою носія польської мови. Автори обіцяють, що ви заговорите автоматично без зусиль, якщо будете слухати подкаст регулярно. 

Polski Daily

Рівень — A2-B1

Цей подкаст пропонує короткі аудіоуроки з основними фразами, словами та виразами польської мови, цикл цікавих лекцій про життя в Польщі, які розповідаються спрощеною мовою. Більшість подкастів доступні безкоштовно, однак конверсійні теми, наприклад, як поляки ставляться до релігії, емігрантів, які пестливі слова використовують в інтимному життя, доступ до розмовного клубу, навчальних матеріалів — платні. 

Let’s Speak Polish

Рівень — A1-A2 

Це досить хороший польський подкаст для початківців або тих, хто хоче оновити свою пам'ять щодо ключових граматичних моментів. Бібліотека невелика і більше не оновлюється, але вона дозволить вам працювати над основними навичками польської мови.

PolishPod101

РівеньА1-С2 

Це платформа для вивчення польської мови, створена професійними викладачами. У розділі подкастів вчителі намагаються говорити повільно і чітко, щоб слухачі все зрозуміли. Ви також можете скористатися платною підпискою, яка дасть доступ до ширшого спектру матеріалів і підтримки вчителів. Кілька років поспіль цей подкаст визнавався кращим в Польщі для вивчення мови іноземцями. 

Real Polish

Рівень — А1-С2 

Цей подкаст пропонує аудіоуроки з польської мови для різних рівнів вивчення. Він охоплює різноманітні теми, від базових фраз до більш складних розмовних ситуацій. З особливостей — у ведучого подкасту дуже приємний голос, і багато милих порад, наприклад, слухати подкасти тільки під час прогулянок, щоб не заснути. Подкаст навчає правила вимови, фрази і вирази, а також там багато корисної інформації, наприклад про легалізацію перебування в Польщі.

Easy Polish - Learning Polish from the Streets

Рівень — В2-С2

Хочете знати, що напружує поляків? Чому вони купують пончики у Масний Четвер? Як запрошують дівчину на побачення? То вам сюди. Подкасти записують просто на вулиці, ставлячи перехожим питання з життя поляків. Це допоможе вам говорити польською максимально природно, бути в курсі різних культурних особливостей. 

Фото: Shutterstock

Як максимально ефективно вчити мову за допомогою подкастів? 

Активне слухання. Активно зосередьтеся на тому, що ви чуєте. Записуйте нові слова та вирази, перевіряйте значення слів, які ви не розумієте.

Використання структурованих подкастів. Віддайте перевагу структурованим, доступним та регулярно оновлюваним подкастам. 

Повторення. Прослуховуйте складні частини подкастів декілька разів. При потребі ставте на паузу, перемотуйте запис для кращого розуміння.

Налаштування швидкості відтворення. Регулюйте швидкість аудіозапису. Це допоможе вам налаштувати оптимальне занурення в навчання, особливо якщо розмова вам здається або швидкою, або занадто повільною. 

Використання транскрипцій. Якщо ви маєте труднощі з розумінням, скористайтеся транскрипціями, які дозволять вам читати текст, слухаючи аудіо. Така комбінація допоможе вам краще розібратися з новим матеріалом та покращити ваші навички розуміння.

Фото: Shutterstock

Подкасти для просунутого рівня володіння польською: слухаємо та інтегруємося 

На цьому рівні  важко радити подкасти виключно про граматику. Цей список присвячений тим, хто хоче бути максимально глибоко зануреним у мовне та культурне середовище країни. На цьому рівні можна слухати подкасти, які вас можуть зацікавити тематично, в залежності від ваших уподобань. Однак ми підібрали декілька, які наблизять вас до максимально глибокого розуміння польської. 

Językowa siłka

Це подкаст про те, як вивчити іноземну мову (будь-яку) на високому рівні. Один подкаст присвячений тому, що ранок треба присвятити тому, що для вас зараз є пріоритетом у житті. Якщо це навчання мові, то після чищення зубів та вмивання обличчя, присвятіть якийсь час навчанню. Бо протягом дня енергії буде менше, тож ефект від навчання буде вже не такий сильний. Це, для речі, стверджує ведучий, стосується будь-якої пріоритетної для вас справи. Перші години після прокидання присвятіть найважливішому в житті. 

Baba od polskiego

Рівень  –  В2-C2

Цей подкаст створювався у допомогу учням та навіть викладачам, щоб полегшити підготовку до іспиту з польської мови. Багато обговорень різних літературних творів, характерів героїв, сюжетів. 

Język polski bez granic

Рівень — C1-C2

Цей подкаст про польську мову за кордоном, однак багато тем присвячені тому, як говорити польською максимально близько до носіїв мови, як уникати мовних помилок в письмі та у вимові, про фразеологічні звороти тощо. 

Cudzoziemcy w Polsce

Рівень — C1-C2

Подкаст присвячений різноманітним темам, які пов’язані з іноземцями в Польщі: конфлікти, кризи, історії успіху тощо. Цікаво почути, як виглядають іноземці через призму сприйняття поляків. Загалом, на Radio TOK FM ви знайдете десятки тематичних подкастів: про здоров'я, медицину, політику, кіно, музику, подорожі. 

Tu Okuniewska

Рівень  —  В2-C2

Подкаст охоплює різні аспекти повсякденного життя та особистого досвіду авторки, і є дуже популярними серед польської аудиторії. Тут про знайомства та соціальні зв'язки, про старіння, про старше покоління, про інтуїцію та її роль в житті тощо. Загалом, польський погляд на життя у світі. 

Ja i moje przyjaciółki idiotki

Рівень — B1-B2

Цей подкаст корисний не лише для вивчення мови, а й для розваги. Основні теми — кохання, стосунки та побачення. Любов і пов'язані з нею питання: слухаємо, як роман, і вчимо мову. 

 Strefa Psyche Uniwersytetu SWPS

Рівень — C1-C2

Це відомий подкаст, який спрямований на популяризацію психології. Він охоплює цікаві теми, пов’язані з психічним здоров’ям, і може допомогти людям вирішити їхні життєві проблеми. Для біженців тут є чимало цікавих тем, наприклад, про булінг в школі, як підтримати дитину, як вибудовувати комунікацію з підлітками тощо. . 

Emigracja Oswojona Podkast

Рівень — C1-C2

Цей подкаст призначений для польських еміґрантів, але він може бути корисним для українців також. Ви будете слухати розмови з цікавими особистостями, які можуть полегшити адаптацію до нової реальності та зменшити тугу за батьківщиною.

Historia Polski w pigułce та Historia jakiej nie znacie

Рівень — В2-C2

Як здогадалися із заголовку, це подкасти з історію Польщі. Вони охоплюють основні події та постаті, розповідають про ключові події, які варто знати, щоб бути в контексті польського суспільно-політичного життя. 

Фото: Shutterstock

Więcej niż oszczędzanie pieniędzy

Рівень —  В2-C2

Діапазон тем досить широкий і обертається навколо особистих фінансів, заробітку грошей, заощаджень і підприємництва. Тут можна послухати про іпотечні кредити, ринок нерухомості, нетворкінг, застерегтися від багатьох помилок, розпочинаючи бізнес в Польщі.

Podcast Radio Naukowe 

Рівень — C1-C2

Інтерв’ю на найцікавіші теми з висококласними фахівцями з польських університетів та наукових установ. Багато цікавої пізнавальної інформації зі світу науки та технологій. 

Wolne Lektury

Рівень — В2-C2

На цьому порталі ви знайдете книжки польської шкільної програми, а також тисячі інших книг — безкоштовно та без реєстрації. Крім того, є серія подкастів про поезію, письменників, культуру, філософію. 

Сподіваємося, що цей список стане вам в нагоді для вивчення польської мови. Не забувайте тільки, що у вивченні мови головне відразу використовувати почуте на практиці.

No items found.
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редакторка та журналістка, авторка текстів про місцеве самоврядування, екологію, людські історії, амбасадорка журналістики рішення, пояснювальної журналістики та соціальних кампаній у ЗМІ. У 2006 році створила міську комунальну газету «Вісті Біляївки». Видання успішно пройшло роздержавлення у 2017 році, перетворившись у інформаційну агенцію з двома сайтами Біляївка.City та Open.Дністер, великою кількістю офлайнових проєктів та соціальних кампаній. Сайт Біляївка.City пише про громаду у 20 тисяч мешканців, але має мільйонні перегляди та близько 200 тисяч щомісячних читачів. Працювала в проєктах ЮНІСЕФ, НСЖУ, Internews Ukraine, Internews.Network, Волинського пресклубу, Українського кризового медіацентру, Media Development Foundation, Deutsche Welle Akademie, була тренеркою з медіаменеджменту для проєктів Львівського медіафоруму. Від початку повномасштабної війни живе і працює у Катовіцах, у виданні Gazeta Wyborcza.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
Vitsche Berlin Віче Берлін пропаганда українці

Vitsche Berlin — активістська організація української діаспори, яка народилась у Берліні за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Її заснували 15 українців, і вона вже обʼєднала сотні волонтерів, провела сотню демонстрацій і непересічних культурних подій. Одне з основних завдань Vitsche — інформування німецького суспільства про реальну ситуацію в Україні та боротьба з російськими наративами.

Sestry поспілкувалися із співзасновницями Vitsche Владиславою Воробйовою і Катериною Тарабукіною.

Організація «Віче»: Катерина Тарабукіна, Павло Мельник, Єва Якубовська, Вікторія Фешак, Влада Воробйова, Кріста-Марія Лебе, Ірина Шулікіна, Серафима Бріг, Катерина Демерза. Фото: Anna Daki/Vogue

Заявити про себе

Ксенія Мінчук: Як Vitsche бореться з російською пропагандою в Німеччині? З чого все почалося?

Катерина Тарабукіна: Німеччина — одна з найбільш інфікованих російською пропагандою країн Європи. І тут колосальна нестача досвіду роботи з цією пропагандою. Неоране поле роботи. 

Протягом багатьох років у Берліні не було чітко і яскраво проявленої масової української громади. Давайте щиро, вона була не голосна. Так, робилося багато волонтерки навколо української церкви, Пласту, відбувалися невеликі культурні заходи, кінопокази, були українська вечірня школа, українське радіо тощо. Але дійсно голосною була «русскоязычная тусовка» чи стара радянська еміграція, де все злилось у «пориві гомосоветікус». 

У Берліні велика українська діаспора. Є величезна, прекрасна сила, яка робила в Берліні в 2014 Євромайдан, а потім розрослась у величезну фронтову допомогу. Нова ж еміграція з України 2014-2018 років, яка здебільшого складалася з креативного класу та представників IT-індустрії, тяжіла до мультикультурної англомовної тусовки. Це вже інші люди, інше покоління, їх багато. І виявилося, що вони не завжди були залучені в процеси формування нової української громади. Всі сиділи по своїм бульбашкам. Нам вдалося зробити так, щоб вони з них вийшли. 

Владислава Воробйова: 31 січня 2022 року, ще до повномасштабного вторгнення, ми зробили нашу першу демонстрацію. Тоді ми ще не називалися Vitsche, але вже зрозуміли, що це об'єднання людей, яке буде продовжувати робити українське і про Україну. 

Ми збиралися як український хаб, обговорювали зроблені проєкти, планували майбутні. Прагнули створити окреме, незалежне українське комʼюніті. 

У перший день великої війни ми зробили демонстрацію, яка тривала 12 годин. На вулиці вийшли десятки тисяч людей
Фото: AP/Associated Press/East News

Катерина Тарабукіна: На демонстраціях українці збиралися не тільки заявити про себе, а й покричати, пообійматися, поплакати. Це був частково спосіб зцілення. Але потрібно було робити демонстрації не тільки для українців. Треба було залучати іноземців. Перед нами стояло питання, кого запрошувати на мітинги як спікерів. Як зробити так, щоб іноземцям теж було це цікаво? Ми стали використовувати свої знання в мистецтві. Адже ми в команді майже всі — з культурного менеджменту.

Нам, наприклад, цікаво робити резиденції-академії для молодих науковців, істориків. Організувати для них лекції та розповісти про пропаганду в історичному наративі Другої світової війни. Чи запросити митців і зробити перформанс на колишній фабриці, куди німці вивозили наших українських жінок з дітьми на насильницьку працю. 

Владислава Воробйова: З демонстрації нас забрала директорка Пілецького інституту зі словами: «А давайте ви не в «третій кімнаті» українського бару будете зустрічатися, а ми дамо вам простір у два поверхи». 

Так у нас з'явилося приміщення. У нас був, так би мовити, «пресвідділ», простір, де люди писали новини, пресрелізи, тексти, маніфести на демонстрації, реєстрували, знаходили, як евакуювати людей, як доставляти гуманітарку тощо. Були люди, які все це пакували й відправляли.

За майже 3 роки нашого існування ми крок за кроком вибудували систему. Тепер у нас не 250, а 50 волонтерів. 

Достукатися до держустанов

— Як ви впливали на німецькі державні установи? Чи вони одразу підключилися до допомоги?

Катерина Тарабукіна: Перші два тижні — чи навіть більше — Берлінський сенат взагалі нічого не робив для українських біженців. На всіх місцевих вокзалах працювала волонтерська організація «Berlin Arrivals». Місцева влада готувала аеропорт «Тегель» для прийому українців, які тікали від війни. Тільки за місяць після повномасштабного з'явився «намет від держави». 

Як можна було побудувати систему прийняття біженців, коли місто не займається їхнім прийомом, а правила в'їзду, оформлення та знаходження притулків змінюються щогодини?

Наша організація готувала та постійно друкувала інформаційні ліфлети, доки місто не почало працювати на повну. Багато часу я витратила на спілкування з німецькими організаціями. Ми відправляли свою представницю до Кризового штабу, щоб вона розповідала про потреби українських біженців. Бо вони нічого не робили. 

Нас не одразу стали сприймати як серйозну організацію. Здебільшого через стереотипи, нібито ми надто емоційні, надто молоді. А ще тому, що, за великим рахунком, ніхто тоді не знав, хто такі українці. Ставилися скептично. Російська пропаганда зробила багато, щоб образи «нацистів-бандерівців» чи «українок, чия мета вийти заміж за німецького чоловіка» потужно сиділи в голові багатьох.

Додайте до цього повне нерозуміння того, що відбувається в Україні на той час, а також ракурс, що один з найбільших економічних партнерів Німеччини «чомусь» напав жорстокою війною на сусіда. Шок, стрес, страх, недовіра. Насамперед до нас, бо складно ж відразу визнати, що помилився з партнером.

Зрештою їм довелося навчитися з нами рахуватися, тому що за кожну їхню недолугу заяву до них спочатку йшов офіційний лист-звернення, потім була демонстрація. І вони зрозуміли, що ми з їхньої голови не зліземо. 

Владислава Воробйова: У багатьох німців немає уявлення про суб'єктність України. І у них дуже погано з історією. Вони здебільшого думають, що після розпаду СРСР всі країни, які в нього входили, якимось дивним чином стали Росією. І тут з'являємось ми, приходимо на зустрічі, натякаємо, що вони недостатньо роблять. Ми — розумні, інтелектуальні, активні, ми вимагаємо права голосу. Бо українцям потрібна допомога. А ми знаємо, як саме треба допомагати. 

Зараз я як медіа адміністраторка бачу, скільки нам приходить мейлів із запитом на співпрацю від різних організацій, зокрема політичних. Це означає, що тепер ми можемо говорити про Україну на великих сценах саме українським голосом. І це дуже важливо. Щоб досягти цього, нам знадобилося півтора-два роки. Хотілося б, щоб це було не так довго. Але як є. 

Збір коштів тепер теж на іншому рівні. Ми займаємося фандрейзингом (залучення сторонніх ресурсів для реалізації значущих завдань — Ред.). Цікаво, що ми відкрили для німців, що таке банка для перерахування грошей. У нас в Україні кожен знає, що таке «відкрити банку», «розбити банку». А в Європі про це ніхто не знав. Ми пояснили, тепер користуються. 

Два з половиною роки ми робили демонстрації чи не кожного тижня. Загалом провели їх понад сто

Але згодом ми перестали робити це так часто. Зрозуміли, що демонстрації перестали бути настільки важливими, як на початку. І тому перемкнулися на масштабніші проєкти. Одним з таких проєктів стала конференція з протидії дезінформації Truth to justice, яку ми провели 7 грудня 2024 року. І в якій взяли участь близько 200 учасників і ще тисячі людей онлайн.

Катерина Тарабукіна: Завдання було не тільки показати, що російська пропаганда — глобальна катастрофа в Німеччині, а й те, як ця пропаганда працює в інших країнах. Ми демонстрували, яка вона в Україні, Молдові, Сирії, країнах Африки. 

Ми зробили це так, як робимо все — через мистецтво, з дослідженнями, глибоким зануренням. Не бачила ще Німеччина конференції з пропаганди, на яку були б запрошені журналісти з різних куточків світу. І тому це спрацювало.

Також мені здається дуже важливим проєктом організовані нами зустрічі B2B між головами німецьких інституцій і українськими митцями. Після низки таких зустрічей народилася велика кількість співпраць. Чого тільки варто те, що Берлінська філармонія допомогла вивезти музикантів Одеської філармонії. 

Пробитися крізь ворожі наративи

— Чому в Німеччині така ефективна російська пропаганда?

Катерина Тарабукіна: Причин багато. Зокрема, після Другої світової війни утворився цілий пласт пропаганди та викривлення подій. Ближче до 70-х Західною Німеччиною було придумано, що «у 1945 році німці були визволені від нацизму». Це давало зняття післявоєнної напруги, але головним визволителем призначили умовного «блакитноокого Ваньку — російського солдата». Так всі лаври боротьби з нацизмом віддали Москві, разом з міфічним гримучим когнітивним коктейлем вини та вдячності. Це частина складного процесу взаємовідносин Бонну й Москви, яку ми знаємо як Ostpolitik. 

Який не візьмеш період взаємозв'язків Росії з Німеччиною, завжди були пропаганда і вплив Росії. Я працюю з темою пам'яті вже 12 років. Останні 6-7 років — з німецькою культурою пам'яті. І от опитування — «Яке ім'я спадає вам на думку при слові «свобода»?». Більшість німців знаєте що відповідають? Горбачов! Уявіть собі. Хоча це не пропаганда, це історичне міфотворення та відсутність знань про СРСР. Цю різницю теж треба розуміти. 

— Коли Росія почала свої пропагандистські атаки проти українців у Німеччині?

Ще під час пандемії, але активно — з 2014 року. Майдан, Крим, Донбас... І полилася пропаганда нескінченним потоком. Коли з'явилися телеграм-канали, полилося ще з більшою силою. Плюс інституційні зв'язки, «вєлікая русская культура», літературні фестивалі, опера і балет, Російський Дім на Фрідріхштрассе, бренд «русский авангард» (вкрадений по всій території колишнього Союзу). І, звичайно, «культура внє палітікі».

Катерина Тарабукіна

— Які зараз найпоширеніші наративи російської пропаганди в Німеччині? 

Перший: «українці — найпривілейованіші біженці», «у них більше прав і привілеїв». До речі, на нашій конференції був артоб'єкт українського мистецького дуо Fantastic little splash, який при натисканні кнопки показував популярні наративи російської пропаганди. 

Серед поширених наративів також: «українці, які виїхали через війну, не хочуть працювати», «Україна — тоталітарна, корумпована держава» і, звичайно, «українки — проститутки». Цей останній пункт — частина німецької непропрацьованої теми про ставлення до українок, польок і білорусок. Ще під час Другої світової війни вкоренилася така думка, що жінки цих національностей — «м'ясо, яке повинно працювати, готувати, обслуговувати» домінуючу расу. Ну а Росія це підживлює, звісно. 

Ще один наратив — «в Україні немає війни». 

— Як Vitsche протидіє цій пропаганді?

Найкраща боротьба з дезінформацією — інформація. Наше завдання — працювати з інтелектуалами й академіками, які впливають на процеси в Німеччині, вибудовувати українську суб'єктність. Над тим, щоб Україну бачили сучасною, європейською країною, розповідати світу, про що ця повномасштабна війна, яка триває вже 3 роки. Працювати з наративами, давати на кожну дезінформацію — правдиву інформацію у вигляді продукту (медіа компанія, виставка, конференція, резиденція тощо).

У німецькій системі, щоб сформувати якесь знання у суспільства чи донести інформацію, треба говорити про це мінімум 2 роки. Ми це на собі перевірили

Наша кураторка Серафима Бріг двічі на рік курує величезний фестиваль Ukrainian Sound Garden, який легко збирає влітку по кілька тисяч людей. І це розбиває міф, що України не існує, в неї немає своєї культури, що це країна дикого Сходу, де не розвинута ні класична, ні тим паче сучасна культура. 

Дуже важливо не просто робити шоу-кейси української культури, а співпрацювати з місцевою творчою спільнотою, щоб виробляти колаборативний продукт, який буде розбивати стереотипи, що єдине, в чому українці можуть бути цікаві — культурний продукт про війну. 

Проблема в тому, що лінивих людей, які тяжіють до російського імперського чи всякої конспірологічної муті, зараз набагато більше, ніж тих, хто хоче розібратися. Виховання критичного мислення є складним процесом, тому ми бачимо своєю ціллю приділяти більшу увагу проєктам на тих платформах, де знаходяться молоді жителі Німеччини. Виходити на ту надскладну аудиторію, яка не має нормального уявлення ні про історію своєї держави, ні тим паче про російську пропаганду і її кількість на цих платформах.

— Чи втомився Берлін від українців і їхньої активності?

Німеччина в принципі втомлена від всього і завжди. Але скажу так — нас це мало цікавить. Німеччину чекають дуже складні часи — вибори 23 лютого. Може, їх це стряхне. А, може, й ні. У будь-якому разі так, як втомлені українці, не втомлений ніхто. 

Вибору немає: ні в них, ні в нас. Треба триматися, йти далі й багато працювати на подолання різного роду непорозумінь. Щоб німецька допомога й українська співпраця громадського та державного секторів сприймалася як належне. Щоб Україну сприймали серйозно, а не як те, через що німецькі компанії лишились дешевого російського газу. 

Фотографії з архіву Vitsche Berlin

20
хв

Як організація українців Vitsche Berlin бореться з російською пропагандою в Німеччині

Ксенія Мінчук

Три роки війни — це, без перебільшення, справжнє випробування для всіх народів. Хтось готовий далі пліч-о-пліч йти поруч з Україною аж до перемоги, хтось почав на мить сумніватись, що ж робити далі, а хтось абсолютно зневірився. Та є ті, хто ні на мить не перестають творити добро на благо України та всього вільного світу. Тисячі українок та польок щоденно роблять неоціненний внесок у перемогу демократії. Попри втому за три роки війни, вони продовжують свою невпинну працю заради світлого майбутнього. І ми, міжнародний журнал Sestry.eu, розповідаємо історії цих неймовірних жінок, які щоденно змінюють світ на краще. 

У 2024 році редакція Sestry.eu започаткувала спеціальну премію «Портрети сестринства», якою відзначає жінок, котрі своєю активною громадянською позицією та готовністю до самопожертви роблять усе для допомоги тим, хто найбільше цього потребує. 

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65cc6e8f39be6e9d65fcf154_Sestry.eu_Portretysiostrzenstwa250mini.avif">«Ми всі не конкуруємо, а співпрацюємо». Видання Sestry.eu оголосило переможниць премії «Портрети сестринства»</span>

Цьогоріч церемонія нагородження відбудеться 4 березня 2025 року у Варшаві. Поважна Капітула визначила 12 номінанток. Саме з них будуть обрані лауреатки премії «Портрети сестринства» — українка та полька як обличчя тісної взаємопідтримки та взаємодії у польсько-українському діалозі, а також взірець справжнього сестринства. 

Поважна капітула премії «Портрети сестринства»: 

  • Домініка Кульчик, підприємиця, президент Фонду Кульчика
  • Аґнєшка Голланд, польська режисерка
  • Катерина Боднар, дружина Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Польща
  • Наталка Панченко, лідерка «Євромайдан-Варшава», голова правління фонду Stand with Ukraine
  • Адріана Поровська, міністерка з питань громадянського суспільства
  • Мирослава Керик, президентка правління Фундації «Український дім», Варшава
  • Мирослава Гонгадзе, керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі
  • Б’янка Залевська, польська журналістка
  • Ельвіра Нєвєра, польська режисерка
  • Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців 
  • Йоанна Мосєй, головна редакторка Sestry.eu 
  • Марія Гурська, головна редакторка Sława TV

‍Номінантки на премію «Портрети сестринства», Польща: 

Аґнєшка Зах, польська волонтерка

фото: Agnieszka Rodowicz

До повномасштабної війни в Україні Аґнєшка Зах працювала гідом у найбільшому польському заповіднику — Бєбжанському національному парку. Виховувала чотирьох дітей та будувала будинок. 24 лютого 2022-го її життя змінилося докорінно. Жінка вирішила присвятити себе допомозі українцям. В одному зі своїх будинків прихистила жінок з дітьми, які втікали від війни. Згодом почала їздити як волонтерка в Україну. Аґнєшка уже фактично три роки возить гуманітарну допомогу для військових на фронт. За будь-яких погодних умов ходить босоніж — за що отримала прізвиська «босонога» або «відьма». 

Анна Лазар, кураторка, мистецтвознавиця, перекладачка

фото: Приватний архів

Анна Лазар — польська кураторка, мистецтвознавиця, перекладачка літератури та громадська діячка, яка вже багато років будує культурні мости між Польщею та Україною. Членкиня Архіву Жінок Інституту Літературних Досліджень Польської Академії Наук та польської секції AICA. Закінчила українську і польську філологію, а також історію мистецтва у Варшавському університеті. Протягом семи років була заступницею директора Польського інституту в Києві. У своїх міждисциплінарних проєктах Лазар поєднує сучасне мистецтво з історичною та соціальною рефлексією. Її перекладацький доробок включає як класичні, так і сучасні твори української літератури.

Анна займається волонтерством. Її діяльність об'єднує мисткинь і митців, письменниць і письменників, мислительок і мислителів з обох країн та розширює контекст про українську культуру.

Моніка Андрушевська, воєнна кореспондентка та волонтерка

Фото: приватний архів

Польська воєнна кореспондентка та волонтерка Моніка Андрушевська в Україні проживає від моменту Революції гідності. 2014-го разом із добровольцями подалася на схід України. У своїх матеріалах активно висвітлювала все, що відбувалося на фронті. Була свідком бойових дій в районі Донецького аеропорту. Коли почалась велика війна, Моніка Андрушевська, ризикуючи своїм життям, вивезла з-під обстрілів з Ірпеня під Києвом 30 українців.

Зараз Моніка активно займається волонтерською діяльністю, а також у рамках співпраці із варшавським Центром Лемкіна (Варшава) збирає докази воєнних злочинів РФ на території України. За свої досягнення Моніку нагороджено Золотим Хрестом Заслуги Польщі, премією Stand With Ukraine Awards та нагородою Спілки польських журналістів за репортаж «Bierz ciało, póki dają» (з польської «Бери тіло, поки дають»), присвячений українським матерям, які шукають зниклих на війні синів. 

Анна Домбровська, президентка асоціації Homo Faber

Фото: приватний архів

Анна Домбровська — президентка Люблінської асоціації Homo Faber, співголова Міграційного консорціуму. Працює над питаннями впливу міграції на місцеву громаду, займається програмуванням інтеграційної політики на рівні міста. Співзасновниця «Баобабу» — соціального простору зустрічей для громад у Любліні.

Ольга Пясецька-Нєч — психолог, президентка фонду «Kocham Dębniki»

Фото: приватний архів

Засновниця та президентка фонду «Kocham Dębniki» («Я люблю Дембнікі»). Сьогодні під опікою фонду перебувають понад 1300 українських родин. У лютому 2022 року призупинила своє життя і кар'єру, щоб бути з українськими жінками та сім'ями, які шукають притулку від війни в Польщі. 

Ольга намагається допомогти українкам і їхнім дітям відновити зруйновані життя. Вірить, що здатність перетворити кризу на силу й розвиток залежить від сприятливого середовища й підтримки: «Те, чого я активно прагну, — щоб цей досвід передавався далі. І це відбувається! Жінки, які повертаються в Україну, забирають із собою те, що тут зрозуміли, привносять це в своє життя. Вони будують навколо себе нові спільноти, використовуючи те, чого тут навчилися».

Анна Суська-Якубовська 

Фото: приватний архів

Анна Якубовська з 2013 року працює в Каміліанській місії соціальної допомоги, координує проєкт підготовки квартир для безхатьків. Після початку повномасштабного вторгенння відповідала за тимчасові місця для біженців у соціальному пансіонаті «Святий Лазар» та допомагала сім'ям біженців в орендованих для них квартирах.

‍Номінантки на премію «Портрети сестринства», Україна: 

Юлія «Тайра» Паєвська — військовослужбовиця, парамедик

Фото: приватний архів

Юлія Паєвська з позивним «Тайра» надавала медичну допомогу учасникам Революції гідності. Як керівник волонтерського загону парамедиків «Ангели Тайри» проводила тактичну медичну підготовку на передовій з 2014 по 2018 роки. 16 березня 2022 року під час оборони Маріуполя потрапила в російський полон і була звільнена 17 червня 2022 року. 

У 2023 році Юлія Паєвська стала лауреаткою міжнародної премії International Women of Courage. А Держдеп США вручив їй нагороду «Найхоробріша жінка світу». Крім того, Паєвська здобула нагороду на «Іграх нескорених» в Німеччині. Нагороджена відзнакою президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», орденом «Народний Герой України». Зараз Тайра приєдналася до лав 13 бригади Нацгвардії України «Хартія».

Олена Апчел — режисерка, військовослужбовиця 

Фото: приватний архів

Олена Апчел — кандидат мистецтвознавства, доктор філософії, активістка, науковиця, перформерка, режисерка, волонтерка, кураторка культури та амбасадорка України, військовослужбовиця Національної Гвардії України, доброволиця. Брала активну участь у Революції гідності — Київському і Харківському Майданах. 

У 2020 році стала співавторкою концепції основної експозиції Першого Бараку Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору». У 2021 році керувала відділом соціальних програм у Варшавському «Nowy Teatr». У цей період вона стала однією з активних учасниць волонтерської спільноти українців у Польщі. Восени 2022 переїхала у Берлін. Там працювала співдиректоркою Theatertreffen — найбільшого театрального фестивалю німецькомовного простору. 

Після майже чотирьох років життя за кордоном, маючи види на проживання у двох країнах і десятки пропозицій роботи у дипломатії та мистецтві, Олена Апчел повернулася додому, щоб приєднатися до Сил Оборони України.

Мар'яна Мамонова — колишня бранка Кремля, психотерапевтка, засновниця благодійного фонду 

Фото: приватний архів

Мар'яна Мамонова пішла на військову службу у 2018 році. Там познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, військовослужбовцем Нацгвардії. Навесні 2022 року військова медикиня потрапила у полон — на третьому місяці вагітності. Обміняти її вдалося лише за три дні до пологів. 

Після звільнення Мамонова заснувала благодійний фонд для допомоги жінкам, які пережили російський полон. Допомога жінкам стала не лише її справою, але й місією: «Мета нашого фонду — допомагати жінкам, які пережили полон. Допомагати реабілітуватися: ментально, фізично, духовно». Також фонд надає допомогу вагітним дружинам військовослужбовців, вагітним ветеранкам і вагітним, які втратили чоловіків на війні. 

Ольга Руднєва, CEO of Superhumans Center

Фото: приватний архів

Ольга Руднєва є CEO та співзасновницею Superhumans Сenter, клініки психологічної допомоги, протезування, реконструктивної хірургії та реабілітації для людей, постраждалих під час війни. З перших днів війни очолювала найбільший логістичний хаб в Європі — HelpUkraine Center, створений в партнерстві з Новою Поштою, Rozetka, TIS terminal.

З 2004 по серпень 2022 року — директорка фонду Олени Пінчук, координаторка простору з сексуальної освіти Dialog Hub. Співзасновниця Veteran Hub, простору з надання комплексних послуг ветеранам. 

Під керівництвом Ольги були реалізовані наймасштабніші кампанії в медіа, благодійні концерти Елтона Джона, групи Queen та Пола Маккартні. Впродовж останніх 7 років входить в списки найбільш успішних жінок України за версією NV та Української правди. У 2024 році Ольга увійшла в топ 100 жінок року за версією ВВС. 

Олександра Мезінова, директорка та засновниця притулку для тварин «Сіріус»

Фото: приватний архів

Олександра Мезінова керує притулком «Сіріус» у Федорівці під Києвом. Перед початком війни він став домівкою для 3500 тварин. Зараз в притулку їх трохи більше 3200 — попри те, що військові та волонтери постійно привозять нових врятованих котів, собак та інших тварин. Щомісяця притулок приймає близько 50-60 тварин. Багато — з прифронтових територій та із зон бойових дій. Притулок займається порятунком, лікуванням, стерилізацією, прилаштуванням тварин, також веде освітньо-просвітницьку роботу. Крім того, «Сіріус» допомагає малозабезпеченим власникам тварин, міні-притулкам та їхнім господарям, які часто є літніми людьми.

Цьогоріч притулку виповнюється 25 років. За цей час було врятовано більше 13 тисяч тварин, з них більше 10 тисяч  були прилаштовані в гарні родини. Притулок «Сіріус» в 2023 році отримав почесну нагороду «Вибір країни». А його засновниця — Олександра Мезінова — в 2022 році нагороджена орденом княгині Ольги.

Людмила Гусейнова, правозахисниця, очільниця громадської організації «Нумо,сестри!»

Фото: Sasha Maslov

З початку окупації, з 2014 року,  до арешту в 2019 році опікувалась дітьми з розформованого дитячого інтернату на окупованій території Новоазовського району. Окрім одягу, привозила з вільної території України українські книжки та листівки. Також допомагала українським військовим, що боронили в ті роки Маріуполь. Отримала від них підписаний український прапор, котрий провезла на окуповану територію і сховала. Його не знайшли під час обшуку, він досі перебуває в схованці.

Після арешту в 2019 році жінку відвезли в «Ізоляцію», пізніше перевели у Донецьке СІЗО. 17 жовтня 2022 року Гусейнову звільнили у межах «жіночого обміну». Зараз опікується захистом прав постраждалих від СНПК, колишніх цивільних полонених а також знаходить можливість підтримувати тих жінок, котрі досі в полоні або в окупації. 6 грудня створила і очолила ГО «Нумо,сестри!», котра об'єднує жінок, які пережили полон, СНПК, тортури та інші наслідки війни РФ проти України.

Партнери премії «Портрети сестринства»:

  • Patronat Honorowy Prezydenta Miasta Lublin
  • Patronat Honorowy Prezydenta Miasta Sopot
  • Kulczyk Foundation
  • Przemysław Krych
  • Ulatowski Family Foundation
  • Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej
  • Espreso TV
  • NV.ua
  • PAP
  • Onet
  • New Eastern Europe
  • СУП
  • Fundacja Edukacja dla Demokracji
  • Polsko-Amerykańska Fundacja Wolności
  • Wspieramy Ukrainę
  • Federacja Przedsiębiorców Polskich
  • Żabka
  • YES

Також ми закликаємо наших читачок та читачів взяти участь у голосуванні й обрати ту лідерку, яка заслуговує на особливу читацьку нагороду «Портрети Сестринства». Для цього достатньо перейти за цим лінком. Голосування триватиме до 22 лютого 2025 року.

20
хв

Премія «Портрети сестринства»: у березні Sestry оголосять імена переможців

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

З Дніпра у світ і повернутися

Ексклюзив
20
хв

Дітям зі СДУГ потрібно показати їхню суперсилу

Ексклюзив
20
хв

Завжди знати, де дитина: найкращі гаджети та програми для батьківського контролю і пошуку дітей

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress