Ексклюзив
20
хв

Ні, Росія не виграє

Вже більше двох років Росія веде повномасштабну агресивну війну проти України, атакуючи її промислові та інфраструктурні об'єкти, а Україна демонструє стійкість, незважаючи на завдані їй величезні військові та економічні збитки.

Sestry

Український військовий посміхається на танку біля Бахмута Донецької області, де тривають запеклі бої проти російських військ, 12 травня 2023 року. Фото: Libkos/East News

No items found.

До кінця 2022 року ВВП України скоротився приблизно на 30%, а інфляція різко підскочила з 10% до 26,6%. Понад десять мільйонів українців були змушені залишити свої домівки, а рівень безробіття зріс до 24,5%. Національний банк України девальвував валюту країни: із 29 до 36,57 гривень за долар США.

Однак після цього похмурого початку українська економіка почала показувати ознаки стійкості та відновлення

У грудні 2023 року Міжнародний валютний фонд виявив, що, незважаючи на міріади проблем, макроекономічні індикатори України виявилися «сильнішими, ніж очікувалося». МВФ переглянув прогноз темпів зростання ВВП України на 2023 рік із 2% до 4,5%, очікуючи, що інфляція знизиться до 5,5%.Завдяки уповільненню темпів інфляції Національний банк України ввів замість фіксованого обмінного курсу «керований гнучкий» курс. Відсоткові ставки впали з 25% на початку 2023 року до рівня близько 15%.

Тим часом, економіка Росія демонструє ознаки перенапруги. Як кажуть у доповіді міністерства фінансів США, економіка Росії зараз на 5% менша, ніж вона могла б бути, якби президент Владімір Путін не напав на Україну. У цій ж доповіді наголошується, що санкції справді стримують темпи зростання економіки Росії, викликавши підвищення відсоткових ставок (16% у грудні 2023 року) та послаблення рубля. У період із січня по жовтень 2023 року курс зріс із 69 рублів за долар до 100 за долар.

Далі обмінний курс знизився до рівня 88-93 рублів за долар, що пояснюється спробами центробанку Росії зміцнити валюту шляхом запровадження контролю над рухом капіталів. Російські експортери у 43 галузях сьогодні зобов'язані обмінювати 90% одержаної іноземної валюти на рублі. Цей радикальний тактичний захід (введений поспіхом) свідчить, що хмари невизначеності будуть і надалі нависати над фінансовою системою Росії, загрожуючи подальшою дестабілізацією курсу рубля.

Анастасія Федик — асистентка-професорка фінансів у Каліфорнійському університеті в Берклі. Фото: прес-матеріали Syndicate

Безпосередні причини економічних проблем України та Росії дуже різняться, але зрештою всі вони стали результатом особистого рішення Путіна розпочати війну.

Для України центральним є той факт, що бойові дії ведуться майже винятково на її території, а Росія завдає прямих ударів по українських виробничих об'єктах, транспортних шляхах, освітніх установах тацивільній інфраструктурі. Збитки від авіаційних ударів Росії по українській енергетичній інфраструктурі взимку 2022 року далеко не обмежувався руйнуванням конкретних об'єктів. Окрім прямої шкоди на суму 8,8 млрд доларів США було завдано збитків малому бізнесу: багато малих підприємств були змушені закритися або значно змінити свою діяльність. Ці збої призвели до серйозних макроекономічних наслідків. За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів,податкової та митної політики, щодня «блекаут» загрожував економіці «втратою понад 200 мільйонів доларів».

На той момент Україна виявила стійкість. А потім вона відновила щонайменше 62% зруйнованих ТЕЦ, 68% гідроелектростанцій та 80% ліній електропередач. Втім, російські авіаудари, як і раніше, створюють гостру загрозу для тих частин країни, де немає адекватної протиповітряної оборони. Окрім того, російські атаки призвели до збоїв в українському експорті. Україна є одним із найбільших у світі постачальників зерна; на зерновий експорт припадає на в середньому приблизно 10% річного ВВП України. Після лютого 2022 року російський військово-морський флот перешкоджав відправленню 20 мільйонів тонн українського зерна через Чорне море, а також знищив «тисячі тонн зерна», яке зберігалося в українських портах.

Однак після того, як у липні 2023 року Росія вийшла з організованої ООН «Чорноморської зернової ініціативи», Україна вже за місяць зуміла відкрити новий коридор морських поставок. За даними Бріджит Брінк, посла США в Україні, до середини січня цим маршрутом було відправлено вже 16,5 мільйонів тонн зерна, тоді як результатом похованої ініціативи ООН стало постачання лише 33 мільйонів тонн за цілий рік. Економічні перспективи України залишаються світлими, незважаючи на спроби Росії затьмарити їх.

Юрій Городниченко — професор економіки у Каліфорнійському університеті в Берклі. Фото: прес-матеріали Syndicate

Що стосується Росії, то там більшість економічних втрат стали результатом своїх управлінських помилок, і навіть санкцій Заходу. Аналітики зазначають, що через військові втрати та масові втечі від призову Росія зіткнулася з «демографічною кризою». Крім того, економіку країни послаблює зниження нафтогазових доходів, а також постійний, задушливий дефіцит запчастин та обладнання, які виробляються на Заході. Економічні санкції не змогли зупинити війну, але вони призвели до серйозних проблем у російській економіці. 

Зрозуміло, всі ці проблеми Росія сама на себе накликала. Вона безумовно не виграє цю війну — ні на військовому, ні економічному фронтах.

Україна ж починає відновлюватись після першого шоку, і якщо активна допомога Заходу буде продовжуватися, тоді вона отримає перевагу у війні на виснаження 

Однак не варто помилятися: Україна терміново потребує посилення військового потенціалу для захисту своїх громадян та економіки від російських авіаударів. Системи ППО, надані США, Норвегією, Німеччиною та іншими країнами, зіграли життєво важливу роль у нейтралізації російських атак на українську енергетичну інфраструктуру цієї зими. Крім того, Україні потрібно розширювати можливості завдання ударів по військово-промисловому комплексу Росії з метою зниження інтенсивності російських авіаударів.

Зі свого боку, Захід зобов'язаний продовжувати надавати фінансову та військову допомогу Україні, і йому слід продовжити закручування гайок економічних санкцій, щоб позбавити Росію ресурсів, необхідних для ведення агресивної війни. Вторинні санкції можуть відіграти центральну роль у контролі за дотриманням існуючих обмежень проти російської торгівлі та фінансів. Усі перелічені заходи не тільки реально здійсненні, а й терміново необхідні для того, щоб допомогти Україні захистити себе.

Анастасія Федик — асистентка-професорка фінансів у Каліфорнійському університеті в Берклі.

Юрій Городниченко — професор економіки у Каліфорнійському університеті в Берклі.

© Project Syndicate

No items found.
Атака росіян на Україну
Війна в Україні

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Олександр героїчно боронив Маріуполь 86 днів. Софія ж тоді була з двома дітьми у Запорізькій області, у рідній Василівці. Село швидко окупували росіяни і найбільшим страхом жінки було потрапити на допит. Тому ризикуючи життям, під обстріли вона з маленькими дітьми cіла в авто і вирвалася з рук ворога. Олександр у травні залишив Азовсталь і вийшов у полон з надією на обмін, який і досі не відбувся. Чоловік пережив теракт в Оленівці, коли росіяни замінували барак, а потім його підірвали разом з нашими полоненими. Тоді боєць отримав серйозні поранення та в якому він стані до сьогодні дружині не відомо.

Зараз вона одна з двома дітьми, в чужій країні, де знайшла друзів та підтримку. Софія не опустила руки і відкрила бізнес в Польщі. Жінка досить успішно робить та просуває дитячі розвиваючі ігри на європейський ринок. Вона щодня чекає на чоловіка і не втрачає віру в його повернення.

20
хв

Жінки Азову. Софія Веренготова

Надія Гордійчук

“Зі свого вікна я почула жахливі людські крики, — пише на своїй фейсбук-сторінці харківська письменниця Анна Гін. — Вулицею, виючи, помчали швидкі... Це найкращий стадіон у нашому мікрорайоні, діти стікаються сюди з усіх дворів, Самокати, ролики, велосипеди. Доріжки там рівні, розкреслений баскетбольний майданчик, обгороджене футбольне поле, тренажери… Нема там нічого — ані “центрів прийняття рішень”, ані навіть “об'єктів критичної інфраструктури”. Житлові будинки, дитсадок, стадіон, школа. Все”.

Харків’яни стверджують, що у місті не було повітряної тривоги й попереджаючих про можливу атаку сирен. У прокуратурі припустили, що ракета рухалася настільки низько, що її не було видно на радарах. Що саме прилетіло на стадіон, встановлюють вибухотехніки. Але вже ясно одне: цілили росіяни саме по дітях.

Стадіон на Салтівці після удару росіян. Фото: FB Анни Гін
20
хв

Ракетою по шкільному стадіону. Росія атакувала Харків в обхід радарів

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Павел Коваль: «”Харківський момент”: ситуація на Харківщині визначить долю цієї війни»

Ексклюзив
20
хв

Верещук про гуманітарну ситуацію в Харкові: у разі потреби будемо просити Польщу про допомогу

Ексклюзив
Обличчя війни
20
хв

Бойова медикиня Настя «Гайка»: «Кожну годину хтось гине на війні. Спати спокійно з цим я не можу. Тому і воюю»

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress