Ексклюзив
20
хв

ІТ-освіта для українців у Польщі: ціни, рейтинг, перспективи, нюанси

Навчання на спеціальностях, пов'язаних з інформаційними технологіями, входить до трійки найпопулярніших серед українських студентів у Польщі. Чому українці обирають ІТ-спеціальності для навчання? Де краще вчитись на фахівця ІТ в Польщі, а де дешевше? Які знання потрібні для вступу?

Ольга Пакош

Обираючи спеціальність IT, треба бути готовим вчитися все життя. Фото: WSEI Kraków

No items found.

Найчастіше студенти з України обирають у Польщі спеціальність «менеджмент» (20% від усіх українських вступників), на другому місці — інформатика (11%). На третьому — медицина (згідно з останнім дослідженням «Навчання іноземних студентів в польських вузах», проведеним минулоріч Державним дослідницьким інститутом). Українці воліють вчити інформатику в приватних вузах і найчастіше вступають до Польсько-японської Академії комп'ютерних технік у Варшаві або Академії Фінансів і Бізнесу «Вістула». Минулого року інформатику обрали понад 5 тисяч українських абітурієнтів.

«Після першого курсу стає дуже важко»

«Спеціальних іспитів складати не довелося, минулого року я вступила лише за середнім балом атестату і після співбесіди», — розповідає Sestry Олександра Смаль зі Львова, яка навчається у Політехніці Ченстоховській на факультеті інженерної механіки та інформатики. У першому семестрі навчання не було складним — вивчали математику та основи інформатики, для цього навіть особливих знань польської мови не потрібно (Олександра обрала навчання польською мовою, хоч досконало володіє англійською, адже так не мусить за нього платити. Статус UKR дозволяє навчатись безоплатно).

Натомість у другому семестрі почались труднощі, пов'язані з самостійним навчанням. «Якщо ніколи не вчив жодної мови програмування, буде важко. Адже роз’яснюють лише базові поняття. Решту маєш вивчити самостійно. Дають умови і — сам розбирайся. Можна ставити питання, але в більшості випадків у відповідь радять просто прочитати презентацію», — каже Олександра. Дівчина трохи хвилюється, чи вдасться їй скласти іспит з основного предмету, адже студент має тільки дві спроби. У випадку невдачі — відрахування з вузу.  

Вища освіта в державних вузах передбачає вміння вчитися самостійно. Фото: Politechnika Częstochowska

Олександра — не єдина студентка, здивована здебільшого теоретичним методом викладання в польських вузах. Дмитро Шевчук вступив до Університету Краківська Політехніка імені Тадеуша Костюшка на спеціальність «інформатика» три роки тому на заочну форму навчання. Після закінчення першого року зрозумів, що той підхід, який практикують викладачі цього вузу, Дмитрові не пасує.

«Вчитись було відверто важко. Щотижня були начитки, заняття у вихідні могли тривати весь день, інколи з 8 ранку до 19.00 вечора. На додачу до завантаженості через велику кількість інформації з'ясувалося, що наші викладачі — це академічні теоретики, які мають досвід лише у викладанні, а не у застосуванні своїх знань на практиці»

Тож Дмитро кинув Краківську Політехніку і вступив на прикладну інформатику у Вищу Школу економіки й інформатики у Кракові. «Це приватний вуз, в якому викладають досвідчені інформатики. Вони працюють у комерційних фірмах чи корпораціях, мають практичні знання. Підхід до навчання легший, але, за моїми спостереженнями, корисних і необхідних знань я отримую тут більше», — зізнається студент.

Майже одночасно із навчанням Дмитро почав шукати роботу за фахом, і за три роки змінив кілька фірм. «Я працюю інженером програмного забезпечення: розробляю мобільні додатки. Зараз галузь ІТ переживає не найкращий період, але не можу сказати, що з пошуком роботи є проблеми. Важко знайти роботу тільки тим, хто без досвіду. Останню свою роботу я знайшов два місяці тому за тиждень».

У приватних вишах більше практичних занять. Фото: WSEI Kraków - Wyższa Szkoła Ekonomii i Informatyki

Який вуз обрати для навчання на IT у Польщі?

Рейтинг технічних вузів зі спеціальності «інформатика» останні кілька років очолює Варшавська Політехніка. На другому місці — Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця у Кракові, на третьому — Вроцлавська Політехніка. До першої десятки також увійшли Політехніки з Гданська, Лодзі, Кракова, Любліна — і це все державні вузи. До рейтингу потрапив тільки один приватний — Польсько-японська Академія комп'ютерних технік у Варшаві.

Як з'ясувалося під час розмов з українськими студентами, не завжди варто орієнтуватись на безоплатне навчання в державному вузі. Якщо є можливість, краще обрати приватний університет чи академію, де можна здобути практичні знання та увійти в середовище айтівців з досвідом.

Більшість поляків обирають вивчати IT-технології у Варшавській політехніці. Фото: Politechnika Warszawska

Ціни на навчання на IT-спеціальності в Польщі

Українські абітурієнти можуть вчитись в державних вузах Польщі безкоштовно, якщо мають статус «укр», але лише польською мовою. Навчання англійською мовою коштує від 1500 до 2000 євро за рік.

У приватних вишах вартість навчання за рік може коливатись від 2000 євро (Вищу Школу економіки і інформатики у Кракові) до 4500 євро (Польсько-японська Академія комп'ютерних технік у Варшаві), якщо обрати стаціонарну форму навчання польською мовою. Якщо ж орієнтуватись на навчання англійською мовою, то вартість зросте на 20-25%.

Які спеціальності відносяться до галузі ІТ?

Інженери інформаційних систем, програмісти, розробники програмного забезпечення, спеціалісти з кібербезпеки — ці та десятки інших спеціальностей вимагають постійного навчання. Програми та системи, навіть інформаційне середовище, дуже швидко старіють і потребують оновлення. Обираючи ІТ-спеціальність, треба бути готовим вчитись все життя. Йдеться не лише про короткі курси, а інколи навіть про кардинальні зміни в професійному плані.

Наприклад, ще два роки тому розробки в сфері штучного інтелекту мали лише промисловий характер (застосовувались у виробництві чи промисловості), тоді як сьогодні кожен може використовувати ШІ для приватних чи робочих цілей. У відповідь на це явище вузи стали пропонувати спеціальність «штучний інтелект».

Заняття в інформаційних вузах іноді виглядають так. Фото: WSEI Kraków - Wyższa Szkoła Ekonomii i Informatyki

Великою популярністю серед студентів користується спеціальність програмування мобільних додатків. Згідно з дослідженнями ринку ІТ, яке проводила навчальна лабораторія Kodilla, інженер мобільних додатків буде популярною професією щонайменше до 2030 року.

Розробник програмного забезпечення — спеціальність, яку обирають найчастіше. І усвідомлюючи, скільки кодів треба написати для функціонування лише однієї маленької програми, не дивує, що програмісти будуть потрібні чи не завжди. Навіть автоматизація процесу та ШІ не зможуть замінити людину в цій спеціальності.

ІТ як галузь дає можливість поєднувати в роботі не лише суто технічні навички, часом робить мікс творчих і інженерних спеціальностей. Мова про розробників різного гатунку. Веб-розробник, UI/UX-дизанер (це розробник інтерфейсів або дизайнер користувацького досвіду) — фахівці, котрі поєднують і творчі, і аналітичні, і технічні знання в своїй професії.  

Програміст баз даних — ще одна спеціальність, яка набула популярності лише кілька років тому, оскільки саме для її існування знадобились роки розробки систем управління базами даних. Простіше кажучи, накопичені знання в тій чи іншій сфері життя нарешті можна було ввести в програму, систематизувати і користуватись отриманими даними.  

ІТ еволюціонує, а це призводить до появи нових спеціальностей. Наприклад, спеціаліст з кібербезпеки — невід'ємна посада в кожній фірмі, яка володіє приватними даними, секретними чи промисловими розробками. Спочатку такі фахівці мають навчитись створювати системи, потім зрозуміти, як їх можна зламати, і нарешті винайти методи захисту цих систем. Професія-виклик, не інакше.

Основою багатьох спеціальностей ІТ є математика. Знання в цій царині допомагають опанувати навчальні програми з інформатики, інженерної механіки, електроніки та телекомунікацій. Протягом навчання можна обирати спеціалізації, завдяки яким потім працювати в натупних галузях: ІТ-консультант, спеціаліст ІТ-відділу, спеціаліст з ІТ-безпеки, спеціаліст з технічної підтримки, спеціаліст із впроваджень тощо.

Аби вступити на інформаційні технології, українцю необхідно знати математику й іноземну мову. Фото: Shutterstock

Які знання потрібні, аби вступити на IT у Польщі?

Найчастіше вступникам з України потрібно мати атестат або тести з математики та інформатики. Інколи достатньо на відмінно скласти один предмет поглибленого рівня. Деякі вузи беруть під увагу також знання іноземної мови для інформатиків. Добре також пройти кваліфікаційний тест і зрозуміти, чи підходить саме вам професія технічного плану, адже вона вимагає ретельності, посидючості та аналітичного мислення. Часто можна почути від інформатиків зі стажем про професійне вигорання, оскільки доводиться багато днів чи років підряд виконувати ту саму діяльність.

Мотивацією є фінансова винагорода. Фахівці з інформаційних технологій залишаються одними з найкраще оплачуваних в Польщі зокрема та у світі в цілому. Заробітна плата молодого фахівця, навіть якщо він ще не випустився з вузу, стартує від 6 тисяч злотих на руки. У корпораціях розробники та інженери можуть сподіватись на зарплату від 15 тисяч злотих. Якщо посада передбачає ще й керівні функції, то такий фахівець може розраховувати на 25 тисяч злотих.

No items found.
Вища освіта в Польщі
Українці в Польщі

Журналістка, редакторка. З 2015 року живе в Польщі. Працювала в різних українських виданнях: «Поступ», «Лівий берег», «Профіль», «Реаліст.онлайн». Авторка публікацій на тему українсько-польської співпраці: економічні, прикордонні аспекти, культурна спадщина та вшанування пам’яті. Співорганізаторка журналістських ініціатив українсько-польської дружби. Працювала як тренерка програми ЄС «Права жінок і дітей в Україні: комунікаційний компонент». Серед зацікавлень: розвиток особистості, нейролінгвістичне програмування тощо.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
домашнє завдання, початкова школа, відміна завдань

З 1 квітня в польських школах скасовано домашні завдання. 

Міністерка освіти Польщі, Барбара Новацька, зазначає, що це лише частина запланованої великої освітньої реформи, яка охопить усе шкільне середовище і триватиме кілька найближчих років. Дізнайтеся, як ця зміна вплине на дітей, батьків і вчителів, та чому це лише перший крок масштабної освітньої реформи.

Зміни в польських школах: відміна домашніх завдань у початкових класах

Дати дітям більше вільного часу та розвантажити батьків — саме цим мотивувалися в міністерстві освіти Польщі, приймаючи рішення про відміну домашніх завдань в 1–3 класах.

Попри побоювання освітніх експертів, цілковитої відміни домашніх завдань не відбулося, насправді їх скасовано лише у 1–3 класах, та й то не повністю

Вчителі і надалі задаватимуть вправи для розвитку дрібної моторики учням початкової школи. Це можуть бути як прописи, так й інші активності на розсуд вчителя. Наприклад, домашнім завданням з математики може бути «намалюй фігури заданої форми» або ж «розфарбуй за схемою». 

«Такі вправи займають зовсім небагато часу, син навіть не сприймає це як повноцінну домашню роботу», — ділиться враженнями від нововведень українка Наталія, мама третьокласника Сергія, який ходить в одну із шкіл Ґданська. — Мені ж трохи незвично, що немає «справжніх» завдань — задач чи прикладів. З іншого боку, бачу що вже за ці три тижні квітня син став спокійніший, бо все встигає. Та і у мене стало більше вільного часу — дитина справляється самостійно».

«Оскільки школа у нас з 9.00 до 15.00, то вдома дитина повинна відпочивати». Фото: Shutterstock

Досвід інших країн: як організовано навчання без домашніх завдань у Канаді та Швеції

«Оскільки школа у нас з 9.00 до 15.00, то вдома дитина повинна відпочивати» — сказала мені вчителька доньки, коли вона приєдналася до першого класу», — розповідає Олена-Катерина Гарбарук про досвід навчання в державній англомовній канадській школі (public school). 

Родина приїхала до Оттави у листопаді 2022 року, коли навчальний рік уже тривав, але вчителька запевнила маму, що дівчинка дожене клас без жодних додаткових занять, навіть незважаючи на те, що вона не володіла англійською на той момент.   

В першому класі домашнього завдання тут не задають зовсім. «У школі є група продовженого дня, але діти там не вчаться, лише граються або разом із вчителями роблять щось цікаве, як от доглядають за рослинами чи тваринами», — ділиться Олена-Катерина

В другому класі донька Олени-Катерини перейшла до французької католицької школи. [У Канаді існує чотири типи шкіл: англійські звичайні та католицькі або ж французькі звичайні та католицькі. — Ред.] 

«Чи то через те, що діти підросли і стали посидючіші, чи то це особливість саме такого типу шкіл, але у другому класі стали з'являтися домашні роботи», — розповідає жінка. Це виглядає як два аркуші А4 формату із завданнями на тиждень — мінімальні вправи на вивчення нових слів з французької мови чи математики, які дитина цілком здатна виконати сама, без допомоги мами.

Приклади домашніх робіт в 2 класі канадської школи. Фото: із особистого архіву Олени-Катерини Гарбарук

Наша читачка Катерина разом із 11-річним сином та 16-річною донькою від початку повномасштабної війни мешкає у комуні Стаффансторп у Швеції. 

«Єдиний предмет, з якого діти регулярно отримують домашні завдання, — це шведська мова, яку вони посилено вчать як іноземці», — розповідає жінка. 

Час від часу дітей просять закінчити те, що не встигли зробити на уроках, але здебільшого такі завдання поодинокі і не потребують залученості мами. Учні також мають командні або самостійні проєктні роботи, але для них є спеціально виділений час у школі.

Дочка Катерини зараз готується до вступних іспитів у гімназію, які в Швеції відбуваються після 9 класу, і тому вчиться інтенсивніше, ніж минулоріч: «Це більше нагадує повторення вивченого у середній школі. Всі активно готуються, увесь клас —  і в школі, і вдома. Такий загальний настрій посилює мотивацію. Дочка дає собі раду без додаткової допомоги — моєї чи репетиторів».

Домашня робота в середній школі Польщі: нові правила та виклики

Для учнів 4–8 класів подставових шкіл в Польщі домашні завдання не скасовують, їх роблять необов’язковими та неоцінюваними. Вчитель може задати домашню роботу, але тепер, якщо учень її не виконує,  «нуль» за неприготування він не отримує. Якщо ж роботу виконано, але не зовсім правильно — від вчителя очікують, що він пояснить, в чому саме полягають помилки та як їх уникнути наступного разу. Такий підхід, як сподіваються прихильники реформи, сприятиме розвитку критичного мислення та підвищуватиме заангажованість учнів освітнім процесом.

Разом з тим, залишаються контрольні та самостійні роботи (sprawdziany та kartkówki), і вони оцінюватимуться так, як і раніше. Тепер підготовка до цих робіт вимагатиме від дітей значно більшої організованості та самостійності: регулярні обов'язкові домашні роботи працювали на закріплення отриманих в школі знань і самі по собі вже служили приготуванням до контрольних. Зараз же, виглядає так, що  учням доведеться дбати про підготовку самостійно або ж школі доведеться відводити на це додатковий час. 

Наскільки успішно вдасться реалізувати задумане — стане зрозуміло не раніше вересня 2024 року, адже саме тоді, за словами міністра освіти Барбари Новацької планують вповні розгорнути велику освітню реформу, направлену на зменшення негативного впливу на психічне, соціальне та навіть фізичне благополуччя учнів. 

В Міністерстві освіти говорять про впровадження з вересня нової, переглянутої, осучасненої та спрощеної програми. Фото: Shutterstock

Вплив освітньої реформи на українських школярів у Польщі

Як раніше вже  писали Sestry, з вересня 2024 року усі діти із статусом UKR будуть зобов’язані відвідувати польські школи. Для новачків менша кількість домашніх завдань сприятиме процесу швидшої адаптації в колективах. 

Для багатьох українських дітей в Польщі досі важливо ще й мати достатньо часу на паралельне навчання в українських дистанційних школах, і відміна домашок в польських спростить цю задачу.

До того ж, вивільниться час на позаурочні активності, і тут уже справа батьків — допомогти дітям вибрати щось цікаве

В Міністерстві освіти говорять про впровадження з вересня нової, переглянутої, осучасненої та спрощеної програми, щоб вчителі мали час та  можливість опрацювати увесь необхідний матеріал в школі, залучаючи дітей радше до бесід та дискусій, аніж начитки матеріалу і звичних вправ. Відмова від обов'язкових домашніх завдань та формального їх оцінювання — лише один із перших кроків у цьому напрямку. 

20
хв

Польські школи без домашніх завдань: деталі реформи

Ганна Типусяк
школа, освіта, відновлення, ексміністерка освіти

Лише за перший рік великої війни Росія зруйнувала або суттєво пошкодила понад 1500 українських шкіл. Кожна десята школа стала ціллю атак росіян. Приміром, у Чернігові — місті, яке росіяни понад місяць тримали в облозі та обстрілювали, були пошкоджені 25 із 34 загальних середніх шкіл (дві з них були знесені авіабомбами до фундаменту).

Найбільші ж руйнування закладів освіти зафіксовано на Харківщині, яку, за недавньою інформацією "The Economist", Владімір Путін хоче перетворити на зону непридатну для життя. Лише за перший рік збройного конфлікту там була знищена або пошкоджена кожна друга школа. Тепер цей показник є ще вищим.

Для того, аби повернути дітям право навчатись, соціалізуватись та розвиватись, задля свого успішного майбутнього, в Україні було започатковано одразу декілька ініціатив. Найбільшим та найефективнішим наразі є SavED — міжнародний благодійний фонд, який намагається відновити доступ до освіти в громадах, які найбільше постраждали від війни. Його у липні 2022 року заснувала міністерка освіти і науки України (2019-2020) Анна Новосад спільно з освітньою фундацією GoGlobal.

За словами колишньої урядовиці, а нині стратегічної директорки фонду, ідея щодо виникнення організації була пов'язана на початку з можливістю співпраці з фінським посольством, яке профінансувало проєкт зі здійснення технічної оцінки втрат та потреб щодо відновлення закладів освіти Чернігова, міста на Півночі України.

«Відповідно до українського законодавства перш ніж щось реконструювати треба отримати інженерно-архітектурну оцінку стану будівель та розробити проєктну документацію. Отримавши кошти, ми разом з партнерами почали роботу над технічною оцінкою ушкоджень, завданих садочкам, школам та закладам середньої освіти. Вартість експертизи одного такого об'єкта складала суму від 3 до 5 тисяч євро залежно від складності руйнувань. Виконавши цю справу, ми одразу постали перед питанням, що робити далі?», — розповідає Анна Новосад.

За її словами очевидним було те, що такі ж самі страхітливі наслідки окупації або бойових дій були й в інших громадах, тому необхідним було започаткувати фандрейзингову платформу, зібрані кошти з якої йшли б на відновлення закладів освіти.

На думку, Новосад привертати увагу до освіти – це загалом досить непросте завдання. В Україні — зі зрозумілих та поважних причин, адже українці віддають перевагу віддавати кошти на підтримку Сил оборони своєї країни. У світі люди куди більш емпатичні до тварин, аніж до ідеї реконструкції зруйнованих шкіл (найбільшою благодійницькою ініціативою з порятунку тварин в Україні є "UAnimals" — PAP).

Проте, це аж ніяк не має бути приводом відмовлятися від експериментів зі способами притягнення засобів та підтримки задля відновлення закладів освіти та повернення учнів за шкільні парти.

За словами колишньої урядовиці, до своїх зборів SavED залучав міжнародні організації, дипломатичні місії, медіа, інфлюенсерів, засновників відомих брендів, популярних коміків та навіть комунікував з голлівудськими акторами. Так, приміром, з особливою вдячністю Новосад згадує американського актора та великого симпатика України Шона Пенна, фонд якого закрив один зі зборів, передавши половину суми, що була необхідна для побудови великого укриття одного з ліцеїв м. Миколаєва. Проєкт вартістю близько 200 тисяч євро дозволив відновити навчання для 1300 дітей (відповідно до вимог української влади навчання офлайн є можливим лише за наявності в закладах освіти спеціалізованих укриттів, що відповідають вимогам законодавства, та справності системи оповіщення — PAP).

«Минулого року нам вдалося зібрати понад 6,5 мільйонів євро. Десь 80 відсотків коштів – це кошти великих донорів. Ми працюємо з такими інституціями як Європейська Комісія, ЮНІСЕФ, Plan International, а також деякими міжнародним фондами. Крім того, велику допомогу надає бізнес. Нам допомагають IT компанії (Epam, Squad, MacPaw) та регіональні представництва великих корпорацій як-то Adobe чи Lenovo Ukraine, які перераховували по 1000 грн (100 злотих – PAP) з кожного продажу свого нового ноутбуку», — зауважує ексміністерка.

«Меседж, який ми намагаємося донести нашим партнерами, пояснюючи чому варто допомагати саме освіті, полягає в тому, що ми показуємо наскільки цілеспрямованою та свідомою є політика росіян зі зниження рівня людського капіталу. Це проблема, яка є логічним продовженням практик зі знищення української культури, русифікації дітей та їхнього викрадення до Росії», — каже Анна Новосад.

«Росіяни не можуть не розуміти того, що вони отримують своїми злочинними зусиллями, адже у вересні піде вже п’ятий рік включно (з огляду в тому числі на пандемію Covid-19 — PAP), коли два мільйони українських школярів вимушені переважно сидіти вдома. Все це матиме свої негативні наслідки для якості освіти в країні, рівня людського капіталу та майбутнього ринку праці. Ми намагаємося пояснити партнерам, що це системна політика агресора, якій треба протидіяти, навіть якщо це відбуватиметься в асиметричний спосіб", – зазначає співзасновниця SavED.

Ще один фактор, на якому наголошують представники фонду, стосується усвідомлення того, що доступ до освіти та присутність належної інфраструктури є важливим чинником, який не в останню чергу впливає на рішення людей залишатися за кордоном чи повертатися.

Ліцей в Червоній долині, зруйнований російською армією в березні 2022 року. Фото: Facebook/SavED

«Погодьтеся, відсутність чи наявність школи, чи садочку, де навчатиметься дитина, є важливим фактор для матері, яка розмірковує чи залишитися їй в європейській країні, чи повернутися додому», — зазначає вона.

Новосад підкреслює, що SavED не просить у дарчинців мільйони на відновлення будівель. Вона відзначає, що місія фонду — це не тільки та не стільки про ремонт шкільних приміщень та будинків, скільки про відновлення доступу дітей до освіти.

«В нинішніх умовах це дуже різні завдання. Фонд шукає різних рішень, аби допомогти учням здобувати освіту в у 70 громадах в 5 областях України», — каже ексміністерка. За її словами, у різних регіонах України склалася різна ситуація з доступом до освіти та збитками від війни, а отже шляхи надання допомоги місцевим громадам теж є різними.

«Наприклад на Миколаївщині, де вже не має артобстрілів, можна відновлювати школи в інших приміщеннях, скажімо в будинках культури, або ж будувати модульні школи. Натомість на Харківщині, де наразі взагалі не йдеться про наземне навчання ми будуємо підземні укриття. Укриття від SavED — це повноцінні освітні простори: з вентиляцією, хорошим освітленням та вбиральнями», — зазначає директорка фонду.

«Один такий великий простір, виконаний відповідно стандартів, вартує космічні 300 тисяч євро», — каже Новосад і додає: «Якщо «підземна освіта» з українцями надовго, то треба принаймні зробити її якомога комфортнішою для учнів».

«В інших регіонах ми будуємо так звані вулики. Так ми називаємо цифрові освітні центри, в яких є україномовні книги, дидактика, гаджети, а головне – там є найняті нами тьютори, які працюють з дітьми. Це наша швидка освітня допомога для міст і сіл, що пережили окупацію», — розповідає вона.

Співзасновниця SavED додає, що фонд робив й деякі речі, які не є очевидними в контексті налагодження системи освіти, зокрема відновлював доступ до води, оскільки російські війська сильно зруйнували водогони на Миколаївщині.

«Ми пробурили біля шкіл 12 артезіанських свердловин та налагодили системи очищування води. Нагадаю, наявність води є обов'язковою умовою для функціонування стаціонарних навчальних закладів. У нас є й ціла низка інших проєктів, спрямованих на дофінансування вчителів задля надолуження учнями пропущеного матеріалу, розвиток громадянського мислення у підлітків (програма UActive), та розвиток донатної культури в Україні», — перелічує Новосад.

«Усі ці кейси вкотре переконують у важливості спільної дії та необхідності надолужувати втрачене. Відновлювати українську освіту варто вже зараз, адже дітям просто зараз потрібні навчання, живе спілкування з однолітками та вчителями», — підсумовує ексочільниця українського міністерства освіти, співзасновниця благодійного фонду SavED.

На сторінці PAP текст доступний українською та польською мовами.

20
хв

Ексміністерка освіти України: відновлювати доступ дітей до освіти треба негайно

Polska Agencja Prasowa

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

День вишиванки об'єднав українців у 100 країнах світу. Репортаж з Варшави

Ексклюзив
20
хв

Як зняти гроші з української карти в Польщі? Комісія банку та ліміт на місяць

Ексклюзив
20
хв

Який бізнес вигідно і невигідно відкривати українцям у Польщі?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress