Ексклюзив
20
хв

Фотографії війни, яка розпочалася 10 років тому

10 років тому Російська Федерація розв’язала війну проти України. 20 лютого 2014 року на територію українського Криму вдерлись російські війська. Так почалась анексія півострова. А після Криму — окупація частини Донеччини і Луганщини

Beata Łyżwa-Sokół

Поліцейський цілиться зі зброї у протестувальників. Київ, 22 січня 2014 року. Фото: Efrem Lukatsky/AP/East News

No items found.

Крим став першим об'єктом російської агресії проти України. 20 лютого 2014 року вперше зафіксували так званих «зелених чоловічків» на півострові, а також перетин державного кордону України збройними силами РФ через Керченську протоку. Уже за місяць, у березні, Росія провела невизнаний демократичним світом референдум у Криму. А у квітні 2014 року розпочалось вторгнення у Донецькій та Луганській областях. Sestry зібрали фотографії, які ілюструють 10 років російської війни.

Фото: Andrew Lubimov / East News

26 лютого 2014 року Меджліс кримськотатарського народу закликав жителів півострову прийти до стін кримського парламенту на мітинг проти сепаратизму. Тоді під Верховною Радою АРК Крим зібрались тисячі кримських татар. Разом із тим прийшли симпатики руського міру. Обидві сторони тримали у руках прапори, різні плакати та транспаранти. Поруч із синьо-жовтими та кримськотатарськими прапорами буяли російські триколори. На фото сутичка між міліціонером та кримськими татарами. Сімферополь, 26 лютого 2014 року.

Фото: Louisa Gouliamaki /AFP / East News

20 лютого 2014 року став найкривавішим днем Революції Гідності. Того дня на Майдані загинуло 47 осіб, 157 отримали тілесні ушкодження. За даними Генпрокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 — загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

Фото:Darko Vojinovic / East News

На цьому фото — тіло загиблої Тетяни Медвєдєвої, накрите курткою. Автобус, в якому їхала жінка, росіяни обстріляли 16 вересня 2014 року у Донецьку.

Фото: Wolfgang Schwan / Anadolu Agency/ABACAPRESS.COM/East News

Цю жінку звати Олена Курило. Фото її закривавленого обличчя з’явилося на обкладинках світових ЗМІ. Жінка отримала поранення у перший день повномасштабного вторгнення, коли росіяни влучили ракетою за 30 метрів від її будинку у Чугуєві. Це фото зробив американський фотограф-документаліст Вольфганг Шван, за яке отримав перемогу у категорії «Пресфотограф року» на міжнародної премії The International Photography Awards. Олена Курило, яка після початку великої війни за кордон, повернулась в Україну. Жінка перенесла кілька операцій на очах. Після лікування праве око бачить на 30%, ліве — на 80%.

Фото: Evgeniy Maloletka/ AP/East News

9 березня 2022 року російська армія вкотре обстріляла Маріуполь. Росіяни завдали авіаудару на пологовий будинок та дитячу лікарню. Того дня поранення зазнали 17 людей, у тому числі, діти, троє жителів Маріуполя загинули. Фоторепортер Євген Малолєтка, автор цього фото, став лауреатом премії імені Георгія Гонгадзе 2022 року, отримав головний приз World Press Photo, став найкращим фотографом 2022 року за версією The Guardian. А у травні 2023 року американське інформаційне агентство Associated Press отримало Пулітцерівську премію за роботу українських фотокореспондентів Мстислава Чернова, Євгена Малолєтки та Василіси Степаненко в Маріуполі.

Фото: Daniel Berehulak/The New York Times / East News

На цьому фото український військовий та його пес в Ірпені. На вулиці 29 березня 2022 року. День тому, 28 березня, українські захисники звільнили Ірпінь на Київщині. Російські загарбники перебували у місті 23 дні. Унаслідок запеклих боїв було зруйновано 70% соціальної та житлової інфраструктури міста.

Фото: Vadim Ghirda/AP/East News

2 квітня 2022 року Міноборони України повідомило про звільнення всієї Київської області від російських військ. Після відступу військ РФ стали відомі численні свідчення про масові факти загибелі мирних жителів, зокрема, у Бучі. На цьому фото чоловік із дитиною їдуть містом на велосипеді, а обабіч дороги лежить тіло загиблого бучанця.

Фото: Richard Wright/NurPhoto /AFP/East News

У Львові встановили меморіальну стіну у пам'ять загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення. Від початку великої війни загинули 10 233 цивільних, ще 19 289 отримали поранення. Про це 10 січня заявила заступниця генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй (ООН) Розмарі Ді Карло.

Фото: Evgeniy Maloletka/ AP/ East News

На деокупованих територіях Харківської області правоохоронці виявили 10 катівень, шість із них — в місті Ізюм. На цьому фото два матраци, які лежать на підлозі. Тут, у поліцейському відділку, росіяни утримували місцевих жителів. Вони влаштували в’язницю та кімнату тортур. Правоохоронці знайшли журнали зі списком затриманих, які вели росіяни, а також інструменти катувань. Після деокупації Ізюма у лісі знайшли масові могили. Там виявили більше 450 тіл. Серед загиблих багато жінок та дітей.

Фото: Evgeniy Maloletka/ AP/ East News

7-річна Вероніка Ткаченко тримає уламок ракети «Град», яка влучила в будинок її родини в Ізюмі на Харківщині у вересні 2022 року.

Фото: Libkos/AP/ East News

Вид зруйнованого Бахмута із пташиного польоту. До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Тут проживало понад 70 тисяч людей.

Фото: Efrem Lukatsky/AP/East News

2 січня 2024 року Росія здійснила масований удар по Україні, випустивши по українських містах 99 ракет різного типу та 35 БПЛА Shahed. Того дня у Києві постраждали 49 людей, ще троє загинули внаслідок ракетної атаки. У столиці постраждала цивільна інфраструктура в Оболонському, Печерському, Подільському, Солом'янському, Святошинському та Деснянському районах.

Текст Наталії Рябої, добірка фото Beata Łyżwa-Sokół

Головне фото: Evgeniy Maloletka / AP /East News

No items found.
Російська агресія
Атака росіян на Україну
Майбутнє

Фоторедакторка, авторка текстів про фотографію. Протягом 16 років працювала у виданні «Gazeta Wyborcza», 6 з яких — головною фоторедакторкою. Випускниця факультету журналістики та політології Варшавського університету, а також Європейської академії фотографії. Викладає прес-фотографію в Університеті гуманітарних і соціальних наук у Варшаві (SWPS).

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Росія вдарила по Чернігову трьома «Іскандерами». У місті зруйнована восьмиповерхова будівля, пошкоджені чотири багатоповерхівки, лікарня, заклад освіти та десятки автівок. Відомо, що серед потерпілих є діти.

Серед 18 загиблих внаслідок російського обстрілу — 25-річна лейтенант поліції. Жінка жила в сусідньому будинку, перебувала вдома на лікарняному. Вона загинула внаслідок осколкового поранення.

«На жаль, кількість загиблих може зрости. І цього не було б, якби Україна отримала достатньо засобів ППО, а рішучість світу в протидії російському терору теж була достатньою», — заявив Президент України Володимир Зеленський.

Щире співчуття родинам усіх загиблих внаслідок російської атаки.

20
хв

Росіяни вдарили по мирним людям у Чернігові трьома крилатими ракетами

Sestry

Я пишу ці рядки у другу річницю потоплення крейсера «Москва», флагмана Чорноморського флоту РФ, українською протикорабельною ракетою «Нептун». І цей день пам’ятатиметься наступним поколінням і символічним жестом на острові Зміїний, і Днем українського зброяра — як новим святом в нашому календарі.

Більш того, я пишу ці рядки в момент, коли західні ЗМІ все наполегливіше та вголос розмірковують про те, коли та як Україна зможе завершити вже раніше розпочату справу зі знищення «Кримського мосту» як головної артерії ворога, що веде до тимчасово окупованого Криму. 

Хоч і є заява від голови СБУ Малюка про те, що росіяни наразі не ризикують використовувати «Кримський міст» для військової логістики, цей об’єкт ворогу і далі важливий тим, що забезпечує транспортний контроль над загарбаним півостровом.

Це, зі свого боку, є одним з факторів, які дозволяють Кремлю й далі продовжувати агресивну війну проти нашої країни

День, коли ця незаконна забудова окупантів буде остаточно знесена, як і день, коли Чорне море стане остаточно очищеним від металобрухту в формі російських кораблів, насправді значно ближчий, чим зараз ми можемо собі уявити. Але для його настання потрібні дещо більші зусилля, зокрема від західних партнерів, аніж просто духопідйомні публікації зі структурованими очікуваннями по тому, скільки ж десятків ракет, яких саме типів та які морські дрони остаточно підірвуть «Кримський міст».

А тепер ще раз про «Москву» на дні

У наших соцмережах популярним є жарт про те, як «країна без флоту топить кораблі країни із флотом». Це цілком відповідає одному із стратегічних завдань, які взяли на себе Сили оборони України, — максимальне знищення Чорноморського флоту як оперативно-стратегічного з’єднання ворога. Але тут варто підкреслити, що Україна насправді є морською державою, котра, хоч поки і не має потужних надводних кораблів, але знає та вміє воювати на морі.

І цей аспект підкреслює, що задача знищити ЧФ РФ є насправді цілком реальною

Яким зараз є «ядро» сил російських окупантів у Чорному морі? Різного роду супутникові знімки підтверджують, що ворог наразі в строю має 2 фрегати, 4 корвети та 4 підводні човни під «Калібри» із орієнтовним залпом на 50-60 ракет сумарно, лише 7 десантних кораблів із 13 наявних на початок повномасштабного вторгнення, два старі радянські фрегати проєкту 1135 та кілька менших кораблів класу «ракетний катер» та «сторожовий фрегат». Крім того, окупанти в Криму використовують до 10 аеродромів, зокрема для дій морської авіації ЧФ РФ, представленої винищувачами  Су-30 та Су-27, патрульними літаками Бе-12 та гелікоптерами Ка-27/29.

Ці показники підкреслюють амбітність завдання для наших захисників, що ще потрібно знищити із російського Чорноморського флоту
Ракетний крейсер «Москва» був знищений у квітні 2022 року. Фото: Shutterstock

А от тут якраз буде доречним пригадати, що саме із корабельного складу та інфраструктури ворожого флоту вже знищили ЗСУ. Тут насправді по кожному із епізодів можна додати «вперше в історії воєн». Ракетний крейсер «Москва» у квітні 2022 року став першим в історії кораблем цього класу, знищеним в реальному бою. «Цезарь Куников», як своєрідний подарунок на 14 лютого 2024 року, став першим великим кораблем, втопленим морськими дронами у відкритому морі. Коли катери-камікадзе СБУ пошкодили російський ракетний корабель на повітряній подушці «Самум», тут наші захисники буквально пішли проти законів фізики, бо кораблі такого типу створювались як невразливі до будь-якого надводного чи підводного озброєння.

Коли 13 вересня 2023 року ЗСУ провели масовану ракетну атаку по інфраструктурі та кораблям ЧФ РФ окупантів у Севастополі, це був перший удар такого масштабу після Другої світової війни

А субмарина «Ростов-на-Дону» та корвет «Аскольд» стали першими ракетоносіями, знищеними у своїх доках далекобійним ракетним озброєнням. Врешті, є епізоди, які з нашої сторони ще офіційно не підтверджені, але ворог сповна відчув їхню дію на собі. Один із друкованих органів Міноборони РФ в грудні 2023 року заявив, що на початку жовтня минулого року тральники окупантів біля Севастополя були вимушені вести «бойове тралення» мін, які невідомо хто поставив. Що у часі збігається з тим, що росіяни різко перевели ракетоносне ядро ЧФ РФ до Новоросійська. А за деякий час потому в одному із західних ЗМІ з’явились натяки на те, що наші морські дрони могли отримати опцію й також постановки мін проти кораблів.

Українські морські безпілотники. Скріншот з CNN

Коли вдарить «Грім»

Якщо ж шукати пряму відповідь на питання «а що треба Україні для остаточного знищення Кримського мосту та Чорноморського флоту?», то на перший погляд тут все виглядає лінійно — нам треба балістичні ракети ATACMS та крилаті ракети AGM-158 від США, крилаті ракети Taurus від Німеччини та F-16 для забезпечення ударів по ворогу. Практика «бавовни» Сил оборони України по окупантам в Криму показує, що найбільш результативними є саме комбіновані удари з використанням різних засобів. 

Для скептиків, зокрема на Заході, через яких у нас гальмується життєво необхідна допомога, можна приберегти такий аргумент — ЗСУ використовують західні далекобійні ракети можливо навіть краще, аніж інші армії в світі. Наприклад, Саудівська Аравія в 2015-2017 роках отримала та вгатила по хуситам в Ємені невідому кількість ракет Storm Shadow. Але, як бачимо, це аж ніяк не вирішило проблему з безпекою для регіону. На відміну від ЗСУ, котрі з регулярною успішністю «скальпують» та «штормлять» сили ворожого флоту.

Втім, у підборі інструментів для остаточного знищення «Кримського мосту» та ЧФ РФ можна піти нелінійно, покластись на власні розробки у форматі «Нептуна» та балістичної ракети «Грім», але на доведення цих ракет до необхідної кондиції попросити допомогу ресурсами у тих же західних партнерів

У країн Заходу є необхідні сотні мільйонів доларів і технологічне обладнання для створення новітніх потужних ракет. А Україна має волю та знання, як остаточно очистити Чорне море від загрози у формі Росії.

20
хв

«Кримський міст» палатиме яскраво не тільки від Taurus, але й також від «Грому» і «Нептуна»

Іван Киричевський

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Між виживанням і капітуляцією: чому вибір нового генсека НАТО — взагалі не про прізвища

Ексклюзив
20
хв

«Вибір цінностей»: українські митці представляють Польщу на бієнале у Венеції

Ексклюзив
20
хв

Як говорити з дітьми про війну?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress