Ексклюзив
20
хв

Давос-2025 в тіні Трампа: ризики та рішення

«Цьогорічна зустріч відбувається в умовах найвищої за останні десятиліття глобальної невизначеності, спричиненої геополітичними конфліктами, економічною фрагментацією і прискореною зміною клімату», — так цьогорічний форум у Давосі охарактеризував його президент Борге Бренде. Серед ключових тем зібрання — війни в Україні та на Близькому Сході, зростання політичного популізму в усьому світі та революційний розвиток штучного інтелекту

Катерина Трифоненко

Трамп у Давосі назвав умову закінчення війни. Фото: FABRICE COFFRINI/AFP/East News

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Загалом 54 Всесвітній економічний форум (WEF) зібрав понад 3 тисяч учасників, серед них — лідери 60 країн. Дональд Трамп приєднався онлайн. Володимир Зеленський приїхав особисто і закликав Європу говорити гучніше на світовій арені. Про початок нової політичної ери у США, безпекові виклики для європейців, очікування від миротворчих ініціатив Трампа та зміни світового політичного ландшафту Sestry поговорили з експертами-міжнародниками.   

Давос окреслює виклики

Фото: Lian Yi/Xinhua News/East News

Три роки, як триває повномасштабна агресія Росії проти України. Це був, є і залишається найбільший виклик для світової безпеки, для Європи зокрема і, звісно ж, для української держави, яка бореться проти цієї агресії і робить все можливе, щоб встояти і зупинити цю війну, каже кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський: 

— Тому ми бачимо, що і на полях Давосу тема російської агресії так чи інакше скрізь присутня, що зрозуміло, адже без вирішення цього питання не може бути й мови про нормальні торговельні та економічні зв'язки між країнами. Питання це й надалі залишатиметься актуальним, доки не відбудеться якогось мирного врегулювання. 

Російська війна проти України, а також зловмисна гібридна війна проти Європи, включно з кібератаками на критичну інфраструктуру, дезінформацією та втручанням у вибори є серйозним геополітичним викликом для європейців, наголошує Аманда Пол (Amanda Paul), старша політична аналітикиня Брюссельського Центру європейської політики (European Policy Center):

— Серед потенційних викликів — втрата США як надійного партнера. Посилення ізоляції у мінливому світі, зниження економічної конкурентоспроможності.

Станіслав Желіховський закликає не забувати і про Китай, який фігурує в багатьох обговореннях, бо він посилює свої економічні і геополітичні спроможності, й на це не можуть не зважати інші країни, в тому числі США:

— Китай є певною мірою союзником чи партером — не знаю як краще виміряти їхні відносини, але в будь-якому випадку він допомагає Росії в її загарбницькій війні. До того ж Китай може й сам бути агресором — питання Тайваню досі не знято. І, звісно, одним із викликів, насамперед через свою невизначеність, яким він може бути, — є прихід до влади в США Дональда Трампа.

Фактично ніхто не знає насправді, яким буде Трамп

Дональд Трамп виступив перед учасниками WEF через три дні після інавгурації. Світова політична та бізнес еліта намагається зрозуміти, як саме розгортатимуться обіцяні Трампом торговельні війни і як вони вплинуть на світову економіку. Своїми погрозами накласти митні тарифи на товари як з дружніх, так і з недружніх країн, а також заявами про бажання розширити США за рахунок Канади і Гренландії Трамп залишає чимале поле для занепокоєння. 

А поки що, в онлайн-виступі в Давосі, Трамп заявив, що домагатиметься від Саудівської Аравії та ОПЕК зниження цін на нафту: «Їх необхідно знизити. Якщо ці ціни знизяться, війна Росії з Україною завершиться миттєво. Зараз ці ціни достатньо високі для того, щоб ця війна тривала. Знизяться ціни — завершиться війна».

Звернення Зеленського

У другий день роботи форуму перед учасниками Давосу виступив український президент. Володимир Зеленський закликав, щоб у розмовах із Трампом голоси європейських лідерів були гучними і серед потоків дезінформації доносили йому правду про справжні ризики для Європи, мовляв, вона не може дозволити собі бути другою чи третьою в черзі для своїх союзників. Якщо це станеться, світ почне рухатися вперед без Європи, і це буде світ, який не буде ані комфортним, ані вигідним для європейців.

Виступ Зеленського у Давосі. Фото: ОПУ

Зеленський також нагадав, що Дональд Трамп у розмові з ним заявив про наміри закінчити війну вже у 2025 році. Українці хочуть цього найбільше, а втім, зауважив український президент, важливо, аби війна завершилась не просто швидко, а справедливо для українців.

Росія вторглася в Україну з армією близько 200 тисяч військових. За три роки війни, зі слів Зеленського, росіяни наростили свою армію втричі. На початку вторгнення 90% військової допомоги Україні надавали США. Станом на зараз 40% військового озброєння забезпечує сама Україна, трохи більше 30% дають США і трохи менше 30% — країни Європи.

«Ми тримаємося за рахунок зростання вітчизняного виробництва зброї. Але ми (Україна) зросли в рази, а Європа — ні», — підкреслив Володимир Зеленський.

Дональд Трамп у промові в рамках WEF закликав всі країни НАТО збільшити витрати на оборону до 5%. Раніше ця планка складала 2%, але деякі країни не платили навіть цього, дорікнув президент США. Дональд Трамп дуже чітко дав зрозуміти, що очікує від європейців активізації і більшої відповідальності за власну безпеку після десятиліть покладання відповідальності на США. Це правда, що Америка вже давно несе фінансовий тягар європейської безпеки, каже старша політична аналітикиня Брюссельського Центру європейської політики (European Policy Center) Аманда Пол (Amanda Paul):  

— Трамп навіть погрожував виходом США з НАТО, якщо ситуація не зміниться. Європейці заспокоїлися, покладаючись на добру волю США. Однак вони повинні прокинутися, почати платити свою частку, інвестувати у власний сектор безпеки й оборони і бути готовими захищати себе.

Європа повинна взяти під контроль власну безпеку 

Європейські акценти

Європа стоятиме з Україною стільки, скільки потрібно, заявила з трибуни Давоса президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона нагадала, що російське вторгнення — це намагання зупинити європейський вибір України і це загроза не лише українському суверенітету, але й безпеці всієї Європи. За її словами, заморожений конфлікт не приведе до миру, відтак потрібні не швидкі, а ефективні рішення, інакше війна може вибухнути знову. 

Про підтримку України заявив і німецький канцлер. Попри те, що Олафу Шольцу закидають блокування додаткових трьох мільярдів євро на військову допомогу Україні, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі, він наголосив, що Європі та й Заходу в цілому потрібно зробити все, щоб захистити та зберегти фундаментальні принципи міжнародного порядку — і тому Путін не повинен досягти успіху у війні, яку він розв’язав проти України.

Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг визнав, що найкращим рішенням було б  озброїти українців до зубів: «Бо якщо ми щось зробили не так у 2014 році, так це те, що ми не озброювали Україну з 14-го по 22-й». 

Генсек НАТО застеріг від швидкого закінчення війни на невигідних для України умовах. Фото: Michael Buholzer/Associated Press/East News

До повномасштабного вторгнення в Україну багато країн ЄС були дуже наївними і проводили політику: «Росія понад усе». РФ розглядалася як важливий стратегічний партнер. Незважаючи на те, що вона вже вторглася в Україну в 2014 році, анексувала й окупувала Крим, Росія не розглядалася як загроза європейській безпеці, каже старша політична аналітикиня Брюссельського Центру європейської політики (European Policy Center) Аманда Пол (Amanda Paul):     

— Повномасштабне вторгнення змінило це. Воно зруйнувало давні уявлення про те, що війна на європейському континенті залишилася в минулому. Лідери ЄС усвідомили, що Росія становить екзистенційну загрозу безпеці Євросоюзу.

Єдиний спосіб вирішити цю проблему — збільшити витрати на безпеку й оборону, а також гарантувати, що Росія не досягне успіху в Україні

Чинний генсек НАТО Марк Рютте в інтерв’ю виданню Bloomberg на полях форуму в Давосі підтримав кампанію тиску на Росію, щоб змусити її припинити війну. Погроза Трампа ввести нові економічні санкції проти Росії, на думку Рютте, правильна стратегія і шлях вперед. Крім того генсек Альянсу зауважив, що війна проти України — не регіональний конфлікт і навіть не конфлікт Росії та Європи, а питання геополітичного порядку.

Усі є свідками того, що Україна воює не проти однієї Росії, а мінімум проти двох держав після того, як доєдналася ще й Північна Корея, що додає певного відбитку оцінкам і настроям, зауважує кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський: 

— Однак зараз світ перебуває в періоді невизначеності і форум в Давосі — ще одне нагадування, наскільки ми далекі від вирішення питань, які вже давно на порядку денному. Цей період триватиме ще мінімум півроку і головне питання, наскільки конструктивну позицію займуть Сполучені Штати.

Миротворчий трек

Захід повинен застосувати усі методи, щоб змусити російського очільника благати про мирні переговори, заявив під час Українського сніданку в Давосі президент Польщі Анджей Дуда: «Я не хочу молити Путіна сісти за стіл переговорів, я хочу, щоб він нас молив, аби ми сіли за стіл переговорів».

Не кожне мирне вирішення війни в інтересах України, Польщі, Центральної й Східної Європи та ЄС, наголосив Дуда, мовляв, необхідно ухвалити план, який гарантуватиме мир для України, її суверенітет, а також змусить Росію дотримуватись міжнародного права. 

У США є певні важелі, як це зробити, але їм потрібно створити ще більше важелів, адже очевидно, що на даний момент Росія має сильну позицію, російські війська просуваються вперед, зауважує аналітик Атлантичної Ради (Atlantic Council) Пітер Дікінсон (Peter Dickinson). У Володимира Путіна досить стабільна внутрішня ситуація: у військовому плані в нього більш-менш достатньо солдатів, крім того Північна Корея надає йому війська і разом з іранцями та китайцями постачає військову техніку. Росія більш-менш пристосувалась до санкцій в їхньому нинішньому форматі. Україна перебуває у значно гіршому становищі: втрачає території і не вистачає людей, каже Пітер Дікінсон (Peter Dickinson):

— Отже, нинішня траєкторія сприятлива для Росії, і немає очевидних причин, чому б Путіну шукати мирну угоду на цьому етапі. Хіба що він думатиме, що зможе отримати майже все, що хоче зараз, і в цьому випадку для нього може бути сенс піти на перемови.

Але якщо це не так, я не бачу, навіщо йому це зараз

Вашингтон на даному етапі міг би посилити військову підтримку України, що дозволило б звільнити території, які зараз тимчасово окуповані росіянами. На думку старшої політичної аналітикині Брюссельського Центру європейської політики (European Policy Center) Аманди Пол (Amanda Paul), Росія демонструє силу, хоча насправді її економіка стає дедалі слабшою, багато компаній у великій скруті, рубль продовжує девальвувати, а Фонд національного добробуту може бути вичерпаний вже до осені:

— Це матиме важливий вплив і покаже російській владі, що Трамп є сильним лідером, який не боїться Путіна та його ескалаційних наративів.

Трамп хоче зустрітися з Путіним, щоб обговорити завершення війни в Україні. Фото: Markus Schreiber/Associated Press/East News

Американці повинні надати Україні різні категорії зброї, які вони не надавали раніше, наприклад, ракети великої дальності, зброю для літаків F-16, яку надають інші країни. Є величезна кількість військових варіантів, щоб показати росіянам, що США будуть озброювати Україну якомога більше, продовжує аналітик Атлантичної Ради (Atlantic Council) Пітер Дікінсон (Peter Dickinson). Заразом є сенс посилити санкційний тиск і закрити лазівки для вже існуючих санкцій, насамперед в енергетичному секторі — як безпосередньо проти Росії, так і країн, які їй допомагають:

—  Це також добре зіграє на користь бази Трампа в Америці, такий крок може бути дуже великою економічною перемогою. Якщо Росія не зможе експортувати, наприклад, скраплений газ до Європи, США з радістю втрутяться в цей процес.

Я думаю, що це була б дуже приваблива стратегія для Трампа, бо вона дозволяє уникнути прямої військової конфронтації з Росією, але при цьому дає можливість чинити значний тиск на росіян, одночасно отримуючи вигоду для Америки. Такий свого роду безпрограшний варіант

Якщо події розвиватимуться за таким сценарієм, ймовірно, вже наприкінці весни або на початку літа це спонукатиме росіян піти на переговори з американцями, прогнозує Пітер Дікінсон. Але тут, на його думку, важливий ще один аспект — Росія, попри все, впевнена, що зможе реалізувати свої плани, бо не вважає, що Америка така могутня як раніше:

— Тож Трампу доведеться зробити крок вперед і надати більше підтримки, йому доведеться розширити цю політику. Але спочатку ми побачимо спробу Америки створити переговорну позицію, посиливши тиск на Росію.

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Українська журналістка. Пише про міжнародні відносини

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Поки лідери НАТО запевняють у незмінності курсу на підтримку України, а ЄС вкотре демонструє крихкість єдності під тиском Будапешта, Росія не лише не зупиняє агресії, а й посилює свої дії — як на фронті, так і в інформаційній війні. Саміт у Гаазі не приніс прориву: обіцянки без гарантій, розмови про «мир через силу», натяки на діалог із Путіним — і все це на тлі дедалі очевиднішого зниження амбіцій США. Паралельно Угорщина блокує нові санкції, а Кремль запускає складні кібероперації, вдаючи, ніби світ уже змирився з його присутністю.

Про те, як змінилася стратегія Заходу, які ризики несуть за собою ілюзії щодо Росії, що означає нова хвиля дезінформації, і чому саме Європа має взяти на себе провідну роль у стримуванні агресії, Sestry поспілкувалися з Кіром Джайлзом — провідним британським експертом з питань безпеки та Росії, старшим науковим співробітником програми «Росія та Євразія» у Chatham House. 

Трамп, НАТО і Росія: альянс на межі компромісів і викликів

Марина Степаненко: Мир через силу був оголошений головною темою переговорів Трампа і Зеленського. Після зустрічі глава Білого дому натякнув на діалог з Путіним і можливі поставки ракет Patriot, але жодних твердих зобов'язань взято не було. У цьому контексті, як на вашу думку, формула «мир через силу» може бути реалізована щодо Росії і наскільки США готові реально взяти на себе роль тиску?

Кір Джайлз: Ми завжди знали, що єдиний спосіб забезпечити безпеку Європи, — це надати Україні максимально можливу підтримку. Тож зараз ми маємо справу з наслідками політики кількох поспіль адміністрацій США, які вирішили, що потрібен інший шлях. Вони глибоко помиляються, і це завдає величезної шкоди не тільки європейській безпеці і, звісно, самій Україні, а й глобальній безпеці.

Саме така стриманість і відмова протистояти агресії призвели до спалаху глобальних конфліктів у всьому світі

Ми бачимо, як ситуація загострюється, гине все більше людей, починається все більше воєн — і все саме через цю нову ідею Сполучених Штатів, що протистояти агресору небезпечніше, ніж дозволити знищити жертву цього агресора.

Саміт НАТО визнав Росію довгостроковою загрозою для всього Альянсу. Фото: CHRISTIAN HARTMANN/AFP/East News

Зустріч лідерів США та України вкотре актуалізувала питання: яку саме модель підтримки Києва бачить для себе Вашингтон? Йдеться про стратегічне партнерство чи радше про контрольоване стримування війни без довгострокових зобов’язань?

Існує серйозне питання, чи взагалі можливе справжнє стратегічне партнерство з Дональдом Трампом. Адже Сполучені Штати прагнули партнерства з Росією — і навіть це не надто добре працює, незважаючи на те, що Трамп готовий зробити все можливе, щоб дати Росії все, що вона хоче. Будь-яка країна, будь-який традиційний друг, союзник або партнер Сполучених Штатів, має пам'ятати, що відносини, на яких будувалися колишнє процвітання та безпека Америки, більше не мають реального значення для Трампа. Ми перебуваємо в абсолютно новому глобальному середовищі.

Це означає, що країни, які серйозно ставляться до європейської безпеки, а отже, і до безпеки та майбутнього України, повинні активізуватися, щоб заповнити прогалину, яку залишають Сполучені Штати. Це насамперед стосується сусідів Європи, але також і ліберальних демократій у всьому світі, які мають спільний інтерес у припиненні агресії.

Останнім часом у Брюсселі ширилися чутки, що Росію можуть прибрати з переліку головних загроз для НАТО, залишивши там лише міжнародний тероризм. Це виглядає дивно на тлі того, що саме Росія продовжує війну в Європі та дестабілізує ситуацію глобально — від Африки до Близького Сходу. У фінльному комюніке Росію визнано довгостроковою загрозою для всього Альянсу. Однак чи бачите ви загалом спробу Заходу «нормалізувати» агресора?

США вже давно роблять вигляд, що Росія не є проблемою, і ми не повинні виключати можливість того, що НАТО, в своїх відчайдушних спробах утримати США в альянсі, може підіграти цій риториці. 

Ми вже бачили ознаки того, що НАТО готове піти на надзвичайні заходи, щоб заспокоїти Трампа: візьмемо, наприклад, лист, який генеральний секретар Марк Рютте написав йому, навмисно складений «мовою Трампа». Мабуть, було надзвичайно складно імітувати вербальні вирази п'ятирічної дитини, щоб це зробити.

Тому ми не можемо з упевненістю сказати, як далеко може зайти НАТО, щоб забезпечити подальшу участь США в Альянсі. Але європейські країни не повинні мати ілюзій щодо того, чи перестала Росія бути загрозою, незважаючи на зусилля нинішньої адміністрації США переконати себе в протилежному.

Стійкість режимів і крихкість рішень: що визначить тривалість війни

Попри санкції, втрати на фронті та зростаючу ізоляцію, режим Путіна тримається — принаймні зовні. З огляду на вашу експертизу: що є джерелом стійкості цієї системи сьогодні і що могло б її дестабілізувати зсередини?

Існує мало шансів на те, що російський режим буде зруйнований зсередини, оскільки це режим, яким переважна більшість російського народу, здається, цілком задоволена.

Зрештою, це самодостатня система, в якій особи, що отримали багатство і владу в рамках цього режиму, не зацікавлені в його руйнуванні. Тому зараз немає підстав вважати, що Росія відхилиться від свого агресивного курсу, незважаючи на довгострокові збитки, катастрофічні наслідки для економіки країни та її населення.

Якщо припустити, що кінець війни ще не близько, але й не безнадійно далекий — які саме фактори, на вашу думку, можуть зрушити ситуацію з глухого кута? Внутрішній злам ви окреслили як малоймовірний, а втім, чи може це бути тиск ззовні чи щось третє, про що ми ще не говоримо вголос?

Відповідь на це питання завжди була і буде однаковою: європейські країни повинні надати Україні максимальну фізичну та фінансову підтримку, щоб допомогти їй перемогти Росію — будь-якими доступними засобами. Не обов'язково на передовій, а й за допомогою інших форм підтримки.

Європейські країни повільно усвідомлюють, що їхнє майбутнє тісно пов'язане з майбутнім України, і що вони більше не можуть покладатися на Сполучені Штати як на основного спонсора цих зусиль. Але Європі доведеться докласти набагато більше сил, щоб Україна могла продовжувати утримувати лінію фронту і відбивати агресора.

Росія та Білорусь оголосили про навчання «Захід-2025». У минулому подібні маневри ставали прелюдією до агресії. Чи є нині ризик повторення цього сценарію і чи здатен Захід адекватно реагувати в умовах політичного розпорошення?

Люди завжди хвилюються перед наближенням навчань «Захід» — так було задовго до повномасштабного вторгнення в Україну і навіть до анексії Криму. І так, це завжди створює можливість зробити щось, що не має відношення до самого вишколу.

Але на цьому етапі, коли вже триває інтенсивний конфлікт, ми повинні розглядати «Захід» як ще один елемент заплутування на полі бою, як частину ширшого маскування в рамках триваючої війни, а не як початок нової

Звичайно, західні розвідувальні служби будуть уважно стежити за тим, хто що і де робить в контексті російсько-білоруських навчань — навіть у цій новій реальності, коли значна частина сухопутних військ Росії вже глибоко задіяна в Україні і має обмежені можливості для операцій в інших регіонах.

«Невидимий фронт»: як Росія веде війну проти Заходу в інформаційному просторі

Пане Джайлз, ви самі стали мішенню нової, витонченої фішингової атаки з боку російських хакерів — під виглядом співробітниці Держдепу США. Зловмисники використали функцію Gmail «delegate access», щоб отримати прихований доступ до вашої пошти, оминаючи двофакторну автентифікацію. Це операція, в яку, ймовірно, були вкладені тижні роботи. У цьому контексті, як змінилася російська тактика в інформаційній війні за останній рік? І що це говорить про новий рівень загрози?

Я впевнений, що вся операція зайняла набагато більше часу — лише на її виконання пішло кілька тижнів, тож етап планування, мабуть, розпочався значно раніше.

З одного боку, ця нова техніка, новий підхід до отримання доступу до електронної пошти людей, свідчить про те, що Росія змушена розробляти більш витончені методи, оскільки її попередні, більш примітивні, спроби зазнали невдачі. Протягом багатьох років було зроблено численні спроби зламати мою електронну пошту, деякі з них були смішно примітивними, інші — дуже складними та витонченими.

Але з іншого боку, ця нова методика підкреслює, що ми всі вразливі

Те, як ймовірні російські зловмисники використали вбудовану функцію Gmail, яка є в обліковому записі кожного користувача, щоб створити, по суті, «бічні двері», які обходять усі наші звичайні заходи безпеки (двофакторну автентифікацію, мобільні коди, запити на підтвердження), показує, що ніхто не є по-справжньому в безпеці.

Доки такі компанії, як Google, Microsoft та інші, не виправлять цю лазівку, неминуче, що ця техніка буде використовуватися набагато ширше, не тільки проти таких мішеней, як я.

Цього літа Європа стала свідком хвилі фейкових розсилок від імені західних урядів, маніпуляцій у соцмережах та втручання в передвиборчі кампанії в окремих країнах-членах ЄС. Як саме Росія сьогодні намагається впливати на громадську думку в Європі і які наративи вона просуває в першу чергу?

Деякі з російських наративів є цілком послідовними у часі, тоді як інші пов'язані з конкретними політичними подіями. Важливо пам'ятати, що кампанії, які проводить Росія, є постійними і не обмежуються датами демократичного календаря.

Росія постійно докладає зусиль, щоб підірвати сили, які об'єднують Європу: солідарність між європейськими державами, згуртованість суспільств, довіру до інституцій і, перш за все, підтримку України в протистоянні російській агресії

Ці кампанії є постійними. Крім того, існують цілеспрямовані, термінові заходи, спрямовані на вплив на результати конкретних демократичних процесів у конкретних країнах у конкретні моменти часу.

Санкційна втома. Чи ще працює тиск Заходу на Кремль?


Окрім саміту НАТО відбулася ще одна важлива для України подія — саміт Європейської ради. Там одночасно обговорювалися і новий санкційний пакет проти РФ, і підтримка переговорного процесу України з ЄС — обидві ініціативи заблокувала Угорщина. Санкції — ще й Словаччина. Наскільки такі дії підривають довіру до єдності Євросоюзу — і які механізми самозахисту від внутрішнього саботажу потрібні ЄС?

Це ще одна ілюстрація того, як організації, що базуються на консенсусі — НАТО та ЄС — вразливі до найменшого спільного знаменника. Якщо всередині є саботажник або руйнівник, це може ефективно паралізувати всю організацію — особливо у випадку ЄС, який є в основному торговою організацією, а не структурою, створеною для вирішення геополітичних конфліктів.

Багато в чому сама структура наднаціональних інституцій Європи не відповідає викликам, з якими вони зараз стикаються

Проте вражає те, як далеко вони просунулися в збереженні єдності та спільному розумінні важливості підтримки України. Я сподіваюся і вірю, що знову можна буде знайти обхідний шлях, щоб рухатися вперед, навіть без співпраці таких країн, як Угорщина, Словаччина чи інших.

Саміт ЄС не зміг ухвалити спільну заяву на підтримку України — Угорщина заблокувала. Фото: Geert Vanden Wijngaert/Associated Press/East News

Про що свідчить той факт, що США наразі не збираються посилювати санкційний тиск на РФ зі свого боку?

Ну, повідомлення від Сполучених Штатів було дуже чітким. Зараз вони є партнерами Росії і прагнуть нав'язати Україні умови капітуляції, які диктує Москва. Це реальність, з якою зараз доводиться мати справу Україні та Європі.

І саме адаптація до цієї реальності та швидкість, з якою це відбудеться, визначатимуть майбутню безпеку всього континенту.

Титульне фото: Офіс Президента України

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

20
хв

«Трамп готовий дати Росії все, що вона хоче». Кір Джайлз про ризики нової американської політики щодо Москви

Марина Степаненко
польща україна війна настрої опитування нато єс

Польща активно інвестує в армію, плануючи досягти майже 4% ВВП на оборону у 2024 році з перспективою перевищення 5% ВВП до 2026 року. Це одні з найвищих показників у НАТО. Інвестиції включають закупівлю сучасного озброєння, зокрема літаків F-35, танків Abrams, систем HIMARS і батарей Patriot. Планується також збільшення чисельності армії до 300 тисяч військовослужбовців до 2033 року.

Попри ці амбітні плани, опитування, проведене у червні 2025 року виданням Defence24, виявило, що лише 8% поляків вважають підготовку країни до війни «доброю». Цілих 27% вважають Польщу «повністю неготовою». Так само критично оцінюється оснащення армії — лише 12% респондентів вважають його «достатнім». Експерти наголошують, що хоча інвестиції є ключовими, їхня ефективність залежить від розумного розподілу ресурсів і застосування технологій.

Зниження підтримки військової допомоги Україні

Від початку російського вторгнення Польща була одним з найактивніших союзників України, надаючи широку військову, фінансову й гуманітарну підтримку. Вона стала ключовим логістичним партнером, а доходи від постачання військового обладнання Україні у 2024 році досягли майже 10 мільярдів злотих.

Однак, останнє опитування Defence24 (червень 2025 року) вказує на зміну громадських настроїв. 46% респондентів вважають, що військову допомогу Україні слід скоротити або припинити, а 53% виступають проти подальших поставок озброєння. Явно помітна також неготовність до прямого військового втручання — 64% респондентів проти відправки польських солдатів в Україну, підтримують це лише 15%.

Попри ці зміни, 52% поляків вважають, що Польща повинна й надалі підтримувати Україну на дипломатичному рівні. Також поширеною є думка, що Україна не виявляє достатньої вдячності за надану допомогу — з цим твердженням погоджуються 62% опитаних.

Війна в Україні також має відчутний вплив на польську економіку. За оцінками, у 2023 році вона призвела до зниження ВВП Польщі на 2-3 відсотки. Разом з тим українські біженці позитивно вплинули на ринок праці й економіку, забезпечивши зростання польського ВВП на 2,7% у 2024 році.

За результатами опитування від IBRiS на замовлення Defence24 та ініціативи Stand With Ukraine, зросла також частка поляків-противників вступу України до ЄС і НАТО. 

За вступ України до ЄС висловилися 35% опитаних, до НАТО — 37%. При цьому проти — по 42% респондентів.  

Аргументами проти вступу України назвали побоювання щодо економічної конкуренції, проблем з корупцією в Україні та значної ескалації війни у разі прийняття України в НАТО. 

20
хв

Як змінилися настрої поляків щодо підтримки України? Опитування

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

«Трамп готовий дати Росії все, що вона хоче». Кір Джайлз про ризики нової американської політики щодо Москви

Ексклюзив
20
хв

Альянс погодився платити, але чи готовий воювати? Підсумки саміту НАТО в Гаазі

Ексклюзив
20
хв

Безпека НАТО без України більше неможлива. Європарламентар Ріхардс Колс про саміт у Гаазі, скепсис союзників і ключову роль Києва

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress