Ексклюзив
20
хв

«Бджоли весь час хочуть полетіти у тихіше місце»: як провадити медовий бізнес під обстрілами

Faina Bee — крафтове виробництво медових десертів, меду та вощини. Усі етапи виробництва (від вуликів до пакування готової продукції) розташовані на Харківщині, причому значна частина – в самому Харкові, де постійно вимикають світло і з кінця березня почастішали обстріли

Юлія Малєєва

Як робити медовий бізнес під кулями. Фото: приватний архів

No items found.

Сімейна пасіка перетворилась у бізнес

Faina Bee — сімейний бізнес, який виріс на родинній справі, розповідає співзасновниця бізнесу Катерина Водолажська. Кілька поколінь родини її чоловіка мали пасіку. Зараз крім традиційного меду тут виготовляють та реалізовують вощину для свічок і медові десерти: крем-мед (мед з сублімованими фруктами та ягодами, кремований за спеціальною технологією) та горішки в меду. Зараз на сімейній пасіці 90 вуликів, але їхню кількість хочуть збільшити до 140, розповідає Катерина:

— Ми планували збільшити кількість вуликів ще у 2022 році. Тоді ми тільки мали пасіку і продавали мед заготівельникам, але гуртова ціна знизилась. Тож ми думали спробувати створювати медові десерти, які набирали популярності. Але замість цього були змушені через вторгнення тимчасово виїхати в Івано-Франківську область. 

Пасіки залишились на Харківщині. Фото: приватний архів

Пасіку не перевозили — батьки залишились її доглядати, а Катерина з чоловіком в іншому місті міркували над планом розвитку своєї справи. На початку 2023 року подружжя повернулось у Харків і почало втілювати свій план виготовляти перші медові десерти:

— Восени 2023 року вже були непогані продажі. До цього часу ми вже отримали декілька грантів, і завдяки цим коштам отримали експлуатаційний дозвіл на харчове виробництво. Ці дозвільні документи було доволі складно зробити, бо чинне законодавство дуже суворо регламентує всі процеси. 

Наразі вся продукція Faina Bee виготовляється з дотриманням політик і процедур НАССР (система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок; наявність сертифікатів НАССР дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції. — Авт.).

Для чого це робили? По перше, щоб працювати у правовому полі, по-друге — щоб мати можливість вийти на більші ринки, великі торгові мережі, по-третє — це впевненість у собі і якості своєї продукції. І будь-який клієнт може ознайомитися з документами, які засвідчують якість продукції, розповідає Катерина:

— Для маленького виробника отримання таких дозволів — це максимально дорого. А ще — майже всю інформацію про те, що і як треба робити, коли і які документи подавати, доводилось шукати самотужки. 

Мед у десертах Faina Bee — власний, а бджільництво — ціла наука. Ситуація з обстрілами у прифронтових регіонах знову напружена, а бджоли дуже погано реагують на звук, тож розводити їх на Харківщині непросто. Комахи постійно намагаються кудись полетіти в пошуках тихішого місця, додає Катерина, Тому для збору меду пасіку возять по західній частині області, де менше прильотів і немає такого забруднення повітря. 

Утім це не всі виклики. Місто, яке постійно зазнає обстрілів, дуже потерпає через зруйновану енергетичну інфраструктуру. У Faina Bee є декілька виробничих приміщень: виробництво десертів та окремо — виробництво вощини, пояснює Катерина:

— Магазин з виробництвом десертів розташований поруч з медичним закладом і там світло майже не вимикають. А ось там, де розташоване виробництво вощини, електроенергія вимикається і спланувати взагалі нічого не можна, бо навіть встановлених графіків не дотримуються. Наприклад, світло мають вимикати з 9:00 до 16:00, а насправді його немає з 7:00 до 18:00. Якщо використовувати генератори, то собівартість продукції буде занадто високою.

Як крафтовим виробникам шукати клієнтів

З попитом на медову продукцію нині доволі складна ситуація, додає підприємиця. Faina Bee розраховує більше на роздрібного покупця, а людей у Харкові поменшало. Особливо медові десерти купували дітям, але багато сімей з дітьми виїхали. Крім того, купівельна спроможність людей дуже знизилась.

Щоб залучати нових покупців, вирішили розклеювали листівки на під’їздах, шукати інші точки збуту — розмістили свою продукцію в кількох невеликих магазинах, але через обстріли деякі з торгових точок або закрились, або там припинились продажі. А ось щоб крафтовому виробнику потрапити на полиці великих супермаркетів, крім цілої низки дозволів і сертифікатів, треба ще пройти тривалу процедуру погодження:

— У великих супермаркетах велика бюрократія. Ми зараз листуємося з однією такою мережею. Але це складно, попри те, що ми маємо всі сертифікати за системою НАССР.

Один із варіантів продажу продукту — через соцмережі. Фото: приватний архів

Ще один варіант продажів — соцмережі. Та, зізнається Катерина, щоб правильно їх вести, треба наймати фахівця і вкладати гроші в рекламу:

— Ми зіткнулися з тим, що наша маржа не дозволяє просуватися в інстаграмі максимально ефективно. Ціна за клієнта виходить 3 долари, а в нас один продукт стільки коштує. СММ-агенції, таргетологи, які могли б допомогти, не дуже хочуть спрацювати з малим бізнесом, бо орієнтуються на більший бізнес і більші рекламні бюджети. Тому ми зараз розробляємо сайт і будемо запускати контекстну рекламу, щоб до нас йшли люди, які вже мають запит на нашу продукцію.

Наразі власники Faina Bee міркують над тим, щоб вивести свою продукцію на експорт, але для цього теж потрібно пройти ще низку дозвільних процедур (залежно від країни, в якій планують продавати). Щоб працювати на міжнародних маркетплейсах, треба ще й розбиратися в митних процедурах: знати, яка країна може не пропустити такий товар через кордон.

No items found.

Журналістка, працювала директоркою та головною редакторкою ІА «ВСН», кореспонденткою ІА «Волинські Новини». Випускниця курсу «Економіка, ринки та аналіз даних» Центру журналістики Київської школи економіки. Магістр української філології.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Згідно з даними дослідження освітньої лабораторії Projector, у 2023 році 20% зі 150 опитаних компаній інтегрували інструменти штучного інтелекту. Абсолютним фаворитом став чат GPT — текстовий АІ-продукт (тут і далі  АІ вживається на позначення штучного інтелекту, від англ. Artificial Intelligence. — Авт.). Його використовували компанії для роботи з текстами, покращення текстів та генерування ідей. На другому місці був сервіс Mindjornej — АІ-інструмент для генерації зображень. Але все більше компаній працюють над власними АІ-розробками

Покращення для клієнтів

Штучний інтелект допомагає підбирати квартири через  мобільний застосунок Bird. Його з 2018 року запустила компанія ЛУН (українська компанія, яка створює сервіси для покупки і оренди житла в Україні та за кордоном. — Авт.). Нейронки перевіряють оголошення про здачу квартири, видаляють дублікати оголошень. Додаток діє наразі для Києва, Львова, Харкова, Одеси та Дніпра. Щоб ним скористатися, користувач має показати на карті район, де хоче орендувати квартиру, за допомогою фільтрів можна відсортувати за площею, ремонтом, інтер’єром і навіть меблями. 

Переадресовувати посилки, обирати улюблене відділення чи поштомат, отримувати відповіді на запитання та дізнаватися вартість доставки зможуть клієнти Нової пошти завдяки цифровій помічниці Сенді. Її  наразі тестує власна in-house R&D команда (команда певної компанії, яка самостійно займається розробками та тестуванням технологічних продуктів. — Авт.) логістичної компанії «Нова пошта». Цифрову помічницю в майбутньому інтегрують у мобільний додаток, повідомили у компанії у відповідь на запит Sestry.eu:

— Тестуємо можливість створення накладної за допомогою голосових команд.

Також за допомогою АІ плануємо оптимізувати міжнародні відправлення: достатньо буде зробити фото товару, а система на основі АІ автоматично згенерує його опис, оцінить стан і створить код відправлення
Цифрова помічниця від Нової пошти. Фото: приватний архів

Сканер їжі, який визначає, що гість замовив, скільки це коштує, працює у кафе «Кантін» в бізнес-центрі Silver Breeze у Києві. Цей АІ-інструмент, який має комп’ютерний зір на основі нейронних мереж від Fozzy Group, називається Kissa AI. Гість ставить тацю з їжею в «портал» з камерами, світловими індикаторами, екраном, сканером і платіжним терміналом, а Kissa AI розпізнає страви та формує чек. За звичайну касу цей сканер працює у 10 разів швидше. З жовтня 2024 року ця нейронка може розмовляти

Штучний інтелект пропонує персоналізовані рекомендації покупцям, спілкується з ними через чат-боти, генерує контент у мережі магазинів електроніки та побутової техніки Фокстрот, розповідає Head of SEO компанії Максим Федорук:

— Штучний інтелект генерує рекомендації товарів, які відповідають вподобанням кожного окремого клієнта і це збільшило ймовірність повторних покупок.

А завдяки чат-ботам ми змогли покращити швидкість обслуговування, надаючи миттєві відповіді на поширені запити

АІ позбавляє компанії від рутини

Штучний інтелект для підприємств може допомогти з рутинними процесами, пояснює керівник АІ Future Lab при Київській школі економіки Володимир Кулініч:

— Він може допомогти у швидкій комунікації з клієнтами, автоматично відповідати на запити. Якщо дати AI дані про ваш бізнес (ціну на товар, що входить у послугу, асортимент), він вам дасть рекомендацію, як працювати з запереченнями, пояснювати клієнтам, чому це треба купити.

Завдяки даним про ваших клієнтів, АІ може допомогти зробити рекламу, оптимізувати її під вашу цільову аудиторію. Або ж дати клієнту персоналізовану інформацію

Також нейронні мережі можуть покращити й внутрішні процеси в компанії. До прикладу, процес навчання нових працівників.

— Навчання проходить на інтегрованій платформі, працівник вчиться по відео, спілкується з АІ, а потім проходить співбесіду, щоб вже ставати до роботи, — наводить приклад однієї з компаній, яка звернулась до АІ-лабораторії КШЕ, Володимир Кулініч.

АІ автоматизує обробку документів, моніторить ринок й аналізує наукові дані у фармацевтичній компанії «Дарниця». Тут штучний інтелект використовують уже три роки, розповідає директор з корпоративних комунікацій Василь Губарець:

— На базі штучного інтелекту створені особисті помічники (боти) для кожного співробітника компанії. Зокрема, аналітичний бот для дослідження ринку, бот для роботи з корпоративною документацією, бот-перекладач.

Це вивільняє спеціалістів від рутини і дає змогу зосередитися на стратегічних завдання

У Фокстроті за допомогою АІ змогли швидко створювати описи для товарів, що зекономило час та ресурси співробітників. 

На Новій пошті тестують пристрої для підвищення безпеки водіїв, які аналізують дорожню ситуацію та поведінку водія, щоб запобігти аваріям.

— Пристрої, схожі на звичайні автомобільні відеореєстратори, мають розширені функції, що дозволяють визначати фізичний стан водія, наприклад, позіхання та відволікання, а також оцінювати стиль водіння, — повідомляють у   R&D команді Нової пошти.  

Штучний інтелект для створення контенту в соцмережах використовують і невеликі бізнеси, наприклад, для того, щоб збільшити базу клієнтів: зібрати ліди, проаналізувати їх, оптимізувати рекламу, допомогти з контентом. А ось великі компанії більше звертаються із запитом про оптимізацію процесів.

— Компанія стає більш продуктивною, починає заробляти більше, але виміряти економічний ефект конкретно від AI — складно. Штучний інтелект оптимізує певні процеси, полегшує рутинну роботу. Якщо у вас в роботі не дуже багато рутинних завдань, мало даних, то АІ вам мало стане у пригоді, – пояснює Володимир Кулініч.

Державне регулювання

У червні 2024 року Мінцифри опублікувало Білу книгу з регулювання штучного інтелекту в Україні — документ, покликаний дати старт обговоренню впровадження АІ продуктів у різних сферах, у тому числі й у бізнесі. Бо регулювати використання ШІ доведеться, адже Україна тримає курс на приєднання до ЄС, де діють суворі регламенти. 

У Білій книзі пропонується поступово впроваджувати регулювання у сфері штучного інтелекту. Зокрема, пропонується два етапи: підготовчий та етап впровадження закону — аналога Регламенту ЄС зі штучного інтелекту. 

— Ми на етапі рекомендацій для певних галузей. Пишуться рекомендації для юристів, для вищої освіти, вже випущені рекомендації для середньої освіти. Зараз фіналізуються документи щодо інтелектуальної власності: кому взагалі належить продукт, який згенерував АІ, – зазначає Володимир Кулініч, який також є секретарем підкомітету з регулювання АІ при Мінцифри. 

На підготовчому етапі пропонується створювати sandbox, або регуляторну пісочницю  (регуляторна пісочниця — формат взаємодії компаній та регулятора, що дозволяє безпечно, без ризику порушити законодавство, тестувати нові продукти. Наприклад у Австралії «пісочниця» дозволяє фізособам та компаніям тестувати інноваційні фінансові послуги без попереднього отримання ліцензії.  — Авт.). Бізнеси, своєю чергою, мають погодитися на декларацію саморегулювання.

— І допоки ми не в ЄС, у нас буде саморегулювання, з рекомендаціями, порадами, але без жорстких заборон. Тому що AI act (Artificial Intelligence Act, AI Act, регламент про штучний інтелект Євросоюзу, ухвалений 13 березня 2024 року Європейським парламентом, має забезпечити безпеку і дотримання прав громадян при застосуванні штучного інтелекту. — Авт.) ми колись маємо імплементувати, і частково робота нашого підкомітету — це підготувати український бізнес до імплементації цих документів, — пояснює Володимир Кулініч.

Які галузі перспективні для АІ

Ритейл, продажі, логістика — не межа застосування штучного інтелекту компаніями. АІ-інструменти можна застосовувати у сільському господарстві. За його допомогою можна аналізувати стан посівів, кліматичні умови, визначати, яку ділянку варто підживити за допомогою дрона. 

Банківська сфера теж може автоматизувати процеси завдяки АІ. Штучний інтелект може визначати, чи можна видавати певній особі кредит, зважаючи на її кредитну історію. Але тут необхідний баланс, якщо йдеться про якісь соціальні чи пільгові кредити: жоден банк не погодить студенту кредит, бо в нього ще немає доходу. 

АІ можна застосовувати й у фешн-індустрії. Наприклад, ви задаєте параметри про свій стиль одягу, як ви хочете виглядати, а штучний інтелект підбирає вам стиль на основі ваших попередніх фото. Також ШІ може застосовуватися для прогнозування, які тренди будуть популярними, щоб додати кольори чи фасони в колекцію

Персоналізованими можна зробити й освітні програми. У 2024 році анонсували старт освітнього державного додатка «Мрія». Як повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, у застосунку буде бібліотека відеоматеріалів, які валідуватиме штучний інтелект: переглядатиме відео на предмет наявності некоректних жартів, забороненого контенту, а дітей навчатимуть, як ефективно використовувати штучний інтелект.

А у листопаді Google запустив платформу з безоплатними курсами для вивчення штучного інтелекту. Для спеціалістів, керівників та власників бізнесу, маркетологів, менеджерів з продажів, HR-фахівців, як оптимізувати буденні завдання та витрачати на них значно менше часу, розповідають на курсі ШІ для продуктивності.

20
хв

Від чат-ботів до системи безпеки водіїв: як українські компанії застосовують штучний інтелект

Юлія Малєєва

Український бренд жіночого одягу VOVK — бізнес сміливий. Вони першими довели, що напис на бирці «Зроблено в Україні» звучить гідно, й ніколи не ховалися за примітивним «Мade in Italy», як це досі робили інші. В умовах повномасштабного вторгнення компанія змогла вивести бренд на міжнародний ринок і зробила його упізнаваним у Польщі. Нині вони мають амбітну мету — відкрити тут 100 магазинів одягу. 

Тетяна Вовк, співзасновниця бренду жіночого одягу VOVK

Тетяна Вовк, співзасновниця бренду жіночого одягу VOVK, має хороше бізнес-чуття. Вона завиграшки могла б написати книгу про розвиток ритейлу в часи турбулентності із унікальними кейсами для бізнес-шкіл. VOVK існує на українському ринку уже 13 років, має упізнаваність до 80%. П’ятдесят українських офлайн-студій одягу VOVK нині успішно працюють, фабрики відшивають звичну «базу», а клієнтки зберігають вірність улюбленому бренду. І все це — попри військові загрози і щоденні обстріли. 

Україна: бізнес у війні

Серце нашого бренду — власне виробництво. Першу фабрику в Києві ми відкрили 10 років тому. Це серйозний фундамент, який унезалежнює нас від багатьох факторів, а також основа успіху. Власне виробництво дає можливість дотримуватися необхідної якості одягу і вчасно випускати колекції. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що чотирма фабриками у різних містах і локаціях ми неабияк перестраховуємо себе. Нині ми відшиваємо понад мільйон одиниць одягу на рік. Це приблизно два мільйони метрів тканини. Увесь одяг VOVK проходить п’ять етапів перевірки контролю якості — починаючи з тканини, фурнітури, якості крою, обробки кожного шва, випуску готової продукції

Маємо більше 600 співробітників. Зараз в Україні активно шиють військовий одяг, тож складно розміщувати замовлення — на швачок є велика конкуренція. Торік ми встигли набрати 150 швачок. Попит на одяг VOVK зберігається, тож восени ми були змушені звертатися до підрядника, бо не встигали усе відшивати.

Зараз — ідеальний час для розвитку. Бо в багатьох опускаються руки, хтось не вірить у майбутнє. А ми в цей момент заходимо на кращу локацію, домовляємося про вигідні умови оренди

Робимо те, що маємо робити, як бізнес — розвиватися, заробляти, давати робочі місця. Зараз запустити бізнес простіше, аніж це було до 2022 року. У майбутньому попит на нерухомість зросте, усе почне дорожчати і домовлятися буде набагато важче.

На бренд VOVK працює більше 600 працівників

Нас називають «українською Zara». Приміром, якщо клієнтка хоче купити класичні штани — відомо, що вона зайде і в Zara, і у VOVK. Ми знаємо, що таке бути конкурентами із Zara, Н&М, Reserved. Коли з початком повномасштабної війни усі ці магазини зачинилися, приблизно п’ять українських брендів почали активно розвивати свої мережі. Коли великі ритейли повернулися, в українських виробників стався відтік клієнтів. Натомість на нас це ніяк не позначилося — ми так само розвиваємося, бо звикли до умов конкуренції. Цікаво, що коли в Україну повернулися Н&М, ми почали приростати ще більше. 

Ми — соціальний бренд, підсвічуємо важливі питання про Україну, про наших людей. Ми взяли в пріоритет говорити про людей, які нас захищають, і про те, що маємо дбати про їхнє життя після війни

До Дня незалежності України ми випустили ролик, у якому знялася військова з ампутацією. Неймовірний збіг, але перший магазин, до якого вона зайшла після лікування, була саме студія VOVK у Мукачевому. Торік ми на власний страх і ризик відкрили локацію у Сумах. Ми чекали на неї чотири чи п’ять років. І ось закривається російський мережевий магазин, і нам її пропонують. У нас був вибір? Вибору не було, бо така пропозиція може ніколи не статися. Але це на наш ризик, бо укриття у торговельному центрі немає, а Суми — близько до кордону з Росією. За місяць — відкриття нової локації у торговельному центрі Києва. Серед цілей — 20 нових локацій в Україні і 100 — у Польщі. 

Польща: шлях помилок

Перед виходом на польський ринок ми прокрастинували. Спостерігали, як відкриваються і закриваються українські бізнеси у Польщі, перестраховувалися і відтягували. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну прискорило процес. У 2022 році, коли я через воєнні дії опинилася у Варшаві, відвідала виставку ритейлу. Від початку перших консультацій до відкриття бізнесу у Польщі минуло більше року. Підготовка і безпосередньо відкриття зайняли ще п’ять місяців. 

Це були п’ять місяців маленького пекла. Я у жодному разі не негативлю. Але якщо бізнес в Україні працює добре, треба мати увазі, що в Європі його відкрити буде набагато складніше

Серед найбільших наших помилок на польському ринку — невдало підібрана локація, орієнтація на українського покупця замість місцевого польського, відкриття інтернет-магазину через рік та інші.

Невдало підібрана локація

Для відкриття першої магазину-студії ми обрали торговельно-розважальний центр «Blue City» у Варшаві. Орієнтувалися на доволі високий трафік українців (тут розміщується ДП «Документ», українська школа. — Авт.). Але, як показав досвід, потрібно було акцентуватися насамперед на польського покупця. 

Тож довелося пригадати український досвід, коли останні гроші з обороту віддаєш на оренду. Дванадцять років тому на нашій першій локації у Києві виторг першого місяця становив нуль — на усіх шести касах. За увесь період у «Blue City» каса з нулем була один раз або двічі. Тому це ще непоганий результат.

У Польщі дуже дорого облаштовувати вентиляцію, протипожежне обладнання. Тож якщо трапиться приміщення для бізнесу, в якому вже облаштовані готові комунікації, — ви виграли лотерею

Важливо подбати про пожежобезпечність, згідно з місцевими засадами. Для наших магазинів ми багато років замовляємо шпалери на німецькому заводі RASCH. Але для «Blue City» нам довелося друкувати спеціальні пожежостійкі шпалери. Моя найбільша помилка — я затверджувала цю локацію у телефонному режимі. А потрібно було приїхати і «відчути» енергетику: буде працювати чи ні? 

Акцент на українок, а не на польок

Однією з наших помилок було орієнтуватися на українського покупця у Польщі. Адже українки знають і розуміють наш бренд, а польки — ні. Ми ментально різні. Коли українка йде торговельним центром і бачить новий магазин, вона туди зайде, бо їй цікаво — помацати тканину, подивитися ціни. Полька — не зайде, бо їй не відомо, що це за виробник. Зате у польських споживачів добре діє система рекомендацій.

Наші польські клієнти в захваті, що ми в Україні виробляємо якісний і гарний одяг у часи війни. Але їм треба все це спробувати

Як буває у нас — українська клієнтка щось наміряла, а грошей немає. Тож вона дістає 200 доларів із потаємної кишеньки сумки. Тим часом польські покупці ретельно планують свої витрати, тут вони більше подібні до німців.

У бренді VOVK визнають, що первісно у Польщі орієнтувались не на того покупця

Звісно, у магазин у Варшаві ми почали одразу набирати наших українок. Але зрозуміли, що польським покупцям важливо, щоб вони чули свою мову без акценту. Коли вони вчувають акцент, починають ставитися інакше. Нам треба було трохи часу, щоб до цього дійти. Коли ми розпочинали бізнес у Варшаві, 80% наших покупців становили українки, 20% — польки. Зараз відсотки вирівнялися — 50% на 50%.

Відкриття інтернет-магазину лише через рік

Магазин ми відкрили 9 березня 2023 року, а інтернет-магазин — лише на початку серпня 2024 року. На «розкачку» цього магазину потрібно ще як мінімум пів року. Ми втратили час, коли клієнти просили посилання на нашу польську Інстаграм-сторінку, а її не було. Здавалося б, банальні речі — ведення соціальних сторінок бренду мовою ринку. Але нам знову знадобився час для усвідомлення цього.

Українки побачать фото, знайдуть ціну. Якщо треба — зайдуть на сайт. Але тут наш пріоритет — польський покупець. Спочатку потрібно було запустити онлайн, а лише потім виходити офлайн

Проблема з логістикою

Ми відкрилися пізніше від запланованого, бо поставки продукції затримали на кордоні. Українські митники не хотіли випускати товар через те, що пластикові тримачі для бирок їхали у коробці, що була підписана китайською мовою. Натомість польські митники неохоче нас впускали. Продукція приїхала через три тижні після того, як ми її відправили з України. Щодня ми сплачували за простій. А це дуже великі суми. Тим часом логістичні витрати закладені у 10% вартості речі. 

Торік ми розмірковували, чи будемо експортувати, а чи шукати виробництво у Польщі. Ми поїхали у Лодзь на швейні виробництва — відвідали одне, друге, третє. Зрозуміли, що це швидше цехи на 15-20 співробітників. Не всі зразки вони були готові відшивати. Кажуть: «Ось це зможемо, а ось це — ні». А нам такий підхід не можна, у нас же колекція! Там були великі питання щодо якості, а по вартості — просто космос.

На найбільшому виробництві у Лодзі, де якість нам підходила, нам озвучили ціни: крій і пошиття базового жакета без додаткових елементів — 80 zl, складнішого — 100-120 zl. А нам їх треба продавати по 300 zl. Зрозуміли, чому великі бренди фешн-групи Inditex (бренди Zara, Bershka, PULL&BEAR та інші. — Авт.) відшиваються у Бангладеш, Індії, Пакистані. Саме тому в Лодзі одне подібне виробництво — на це просто немає запиту. 

Звернення за консультаціями до польських компаній 

Темп руху людей, які живуть у Польщі, ментально не такий, як наш. Поляки — любителі не поспішати. Якщо в Україні ти приходиш на юридичну консультацію, то за кілька годин отримуєш величезний об’єм інформації. Тут інакше. Ми платили юристам 300 євро за годину, а отримували відповіді на 7-8 питань. Щодо решти 38-ми питань, нам казали: «Я на це відповідей не маю. Ідіть отуди». Як у нас в Україні? Якщо керівник юридичного відділу чогось не знає, то він розбереться. Тут так не працює. 

Така ж історія була з бухгалтерами, доки ми не знайшли українців, які відкрили у Польщі свої ліцензовані контори. Це спростило життя і одразу пришвидшило процес. Те саме — з будівельниками. Ми спочатку працювали з польською компанією, і нам дуже все затримували по строках. А для нас це — штрафи і зайві витрати. Згодом ми знайшли на ринку українську компанію і вони все нам швидко зробили. 

Наступне — платіжні системи, які нам не хотіли підключати. Місцеві компанії не пропускали нам це все, а відповідають вони один раз на день електронним листом. Через це відкриття локації затримали ще на більш як чотири місяці. 

І ось ми вже відкриваємося у суботу, а пожежний у четвер о 16.30 каже: «Я прийду в понеділок, бо в мене скоро закінчується робочий день». В Україні теж можуть не поспішати, але завжди можна пояснити і домовитися по-людськи.

На відкритті локації одна клієнтка, яка працює у банківській системі, сказала, що нам дуже пощастило, що ми встигли отримати платіжний термінал під відкриття. Зараз український компаніям видавати термінали не поспішають.

Недостатньо уваги до Польщі через перевантаженість роботою в Україні

Ми недостатньо часу займалися польським проєктом. По-хорошому, потрібно було переїхати до Польщі на 4-6 місяців. Люди і команда дуже надихаються тим, що власник бізнесу залучений у процес. Як показує український досвід, це дуже класно працює. Коли на початку повномасштабного вторгнення я виїхала у Варшаву, то за два місяці відчула, що маю повернутися. Важливо було показати, що я з людьми.

Коли я приїжджаю на фабрику, працівники дуже люблять, щоб ми всі зібралися, поговорили. Я можу бути і хорошим, і злим поліцейським, важливо — що поряд

Бек-офіс знаходиться в Україні, і з перших днів це стало проблемою. Люди в Києві розділились на два табори: хтось хотів розвиватися тут, а хтось ні — навіть із доплатою за новий напрямок. На залагодження цієї ситуації ми витратили більш як пів року. Внутрішньо це було дуже непросто. 

Я знаю, що подібне траплялося із командою Sister’s Aroma (український б’юті-бренд, присутній на польському ринку. — Авт.). Ми навіть консультувалися, як вони із цього виходили.

Робота над помилками

Я не бачу необхідності змінювати ДНК бренду для Польщі. Ми порівнювали себе із польськими брендами і оцінили наш ринок у 100 локацій. Зараз шукаємо нові приміщення для студій та плануємо відкриття стріт-локації.

Наше правило нині: нова країна — новий інтернет-магазин, а потім все інше

Зараз ми запустили інтернет-магазин і найняли підрядників з просування з досвідом роботи в Європі. Через три місяці після відкриття почали формувати команду маркетингу — нині працює четверо співробітників, усі українці, але троє з них дуже добре володіють польською мовою. 

Бренд VOVK не зупинятиметься лише на Польщі, але й підкорюватиме інші європейські країни

Коли 13 років тому ми вийшли на ринок, то одразу позиціонували себе як український бренд і виробник. Тоді всі боялися заявити про себе як про український бізнес. Важко було це переломити в людях. Коли казали: «Це український бренд», люди вивертали річ і починали обдивлятися всі шви і виточки. Потім почалася Революція Гідності, й українського виробника почали підтримувати активніше. Далі ми вже активно розвивалися.

Основний момент на ринку — позиціонування. Ми спочатку заявили, що в своєму сегменті ми — бренд №1 в Україні, через 6-7 років досягли цього за фактом. Вкладали людям у голови, що ми — бренд. І останні кілька років показуємо його цінність

Наше завдання зараз — щоб про нас говорили якомога більше. Для цього ми почали активно залучати польських блогерів, менші й більші місцеві бізнеси. Я була налаштована оптимістично і планувала відкривати тут по 20 локацій на рік. Зараз розумію, що перші два-три роки треба поспостерігати. Ми й надалі розвиватимемо європейський напрямок, хочемо відкритися по всій Європі, але почнемо із Польщі.

Всі фото із соцмереж Vovk

20
хв

«Поки в інших опускаються руки, ми в цей час заходимо на кращу локацію»

Ольга Гембік

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Червоні лінії ескалації: у гру вступає «Орєшнік». Чи лякають погрози Кремля Україну та Захід?

Ексклюзив
20
хв

Ядерного удару не буде. Полковник британської військової розвідки пояснив, чому РФ це не вигідно

Ексклюзив
20
хв

Від чат-ботів до системи безпеки водіїв: як українські компанії застосовують штучний інтелект

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress