Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
2023 рік був для українців роком великих надій і великих розчарувань. Та коли разом зі старим роком відходять емоції, лишаються холодний розум, виваженість і тверезість — все те, що так потрібне нам для перемоги.
Ми зустрічаємо Новий рік у всеозброєнні — з любов’ю до своєї землі і рідних, з пам’яттю про наших загиблих героїв і друзями по всьому світу, які в нас вірять і нам допомагають. Ми вистоїмо, ми переможемо — й переможе Європа й весь цивілізований світ.
Під час повітряної тривоги школярі разом зі своїми вчителями навчаються у київському метро. У вересні 2023 року у Києві за шкільні парти сіли 240 тисяч дітей. Це на 60 тисяч менше, ніж було до великої війни. Загалом же в Україні працюють 12 975 шкіл, в яких навчаються 3 млн 951 тисяча учнів. Через війну навчальні заклади працюють у різних форматах: очно, дистанційно, змішано.
З 13 на 14 березня 2023 року російські війська 93 рази атакували Херсонську область з різних видів озброєння. Під час обстрілу Херсона армія РФ влучила у приватні та багатоквартирні будинки. На цьому фото — сімейна пара, яка їде в автомобілі, пошкодженому російськими обстрілами.
«Ми на іншій планеті. Підвал замінований на випадок штурму. Бомбосховища вже нема. Ми повинні протриматися 24 години. Останні дні квітня. Через місяць впаде Бахмут. Я можу звикнути до вибухів, але не можу звикнути до того, як голосно співають птахи. У місті, де стільки смертей, життя, всупереч усьому, так сильно б'ється. Ми повинні протриматися 24 години. Ми жартуємо, якщо виберемося звідси, то щоб ніхто не казав моїй мамі, як це було. Бахмут став синонімом некролога, але ми приїхали добровільно. Дивлюся на вогонь. Скільки метрів до ворога? 70? 50? 30? Краще не кажіть мені», — так фотографка Юлія Кочетова описує зафіксований нею на передовій момент.
6 червня російські окупаційні війська підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого її повністю зруйновано. Вода стрімко прибувала у населені пункти Херсонщини. Українська влада почала евакуацію населення із зон затоплення. Розслідувачі з Associated Press заявили, що внаслідок підриву Каховської ГЕС та повеней загинули сотні людей. На цьому фото Херсон з пташиного польоту на другий день після воєнного злочину російських військових.
1 червня 2023 року, у День захисту дітей, армія РФ атакувала столицю України. Внаслідок ворожого удару загинули дві жінки та 9-річна дівчинка. Цей чоловік на фото в один день втратив відразу двох найближчих людей — доньку та онуку. Він кілька годин поспіль сидів над їхніми тілами, не в змозі повірити у те, що сталось. З початку повномасштабної війни РФ в Україні загинули 513 дітей, понад 1 680 дітей постраждали — такі дані оприлюднили 30 грудня в Офісі Генпрокурора.
Це фото облетіло весь світ — собака, який міцно обіймає ногу свого рятівника. Вівчарка Багіра півтори доби провела у холодній воді. Через переохолодження у неї відмовили задні лапи. Волонтери евакуювали пса з Херсонщині на Одещину, де він проходив реабілітацію у притулку для собак. Загалом внаслідок підриву Каховської ГЕС, за підрахунками Держекоінспекції України, могли загинути понад 883 мільйони диких тварин.
Майже 2600 українців — як військових, так і цивільних — вдалось звільнити з російського полону від початку повномасштабного вторгнення. Усього відбулося 48 обмінів, останній був 7 серпня. «РФ зараз обрала для себе нову тактику – не повертати військовополонених та цивільних осіб і максимально поширювати інформацію серед родичів військовополонених, що нібито Україна винна в тому, що не відбуваються обміни», — наголосив омбудсман Дмитро Лубінець. На цьому фото — захисник Азовсталі. Його вдалось визволити з російського полону у результаті обміну, який відбувся 11 червня 2023 року.
4 липня 2023 року російські війська ракетою «Іскандер» нанесли удар по Первомайську, що на Харківщині. Під час обстрілу постраждали 43 людини, 12 з яких — діти. Внаслідок російської атаки було пошкоджено 18 житлових будинків. На фотографії — мама зі своїми дітьми біжить під час російського обстрілу Первомайська.
«Ці люди в просочених потом медичних рукавичках — особливі. Ці люди стоять на варті світла. Я дивлюся на сонячне світло, яке відбивається від термоковдри — такі красиві жовті плями. На ліжку, на обпаленій шкірі, на руках медиків. Як же ж дивно: таке гарне ніжне світло у такій темряві. Усе на контрасті. Водій не зупиняється на блокпостах, сирена голосно кричить.
Сергій ледве рухається. Він каже, що фотографії, які я роблю, дуже важливі: «Це історія. І ти це робиш». Він показує мені іграшку, яку йому подарувала донька. Він носив її на щастя у кишені своїх брудних піксельних штанів. Ми сміємося: «Талісман спрацював». Я себе ловлю на думці, що мені не цікаві люди, в яких під час війни чисті штани.
Грета позує мені всередині реанімаційного мікроавтобусу. Це її перша поїздка. Погляд Грети такий глибокий, ніби вона вже бачила багато болю. Тобто справжнього життя. Люди з такими очима особливі.
Роксі розповідає, що під час ротації у мобільному шпиталі «Австрійка» може приділити увагу кожному пораненому. Евакуація з поля бою — це напружена боротьба, рахунок йде на хвилини. Буває, що солдатам доводиться чекати ночі і нести поранених на руках. Точка стабілізації — це конвеєр, пекельний піт-стоп у пекельній гонці. А дорога до лікарні — це видих і можливість поговорити.
Все обличчя заклеєне пластирем. Але я бачу під ними кров, запечену на його щоках і під очима. Ось так виглядає свобода. Він жадібно п'є, вона тримає його за голову. Вони сміються. А світло таке гарне. Людині потрібна людина. І трохи часу, щоб подбати одне про одного», — описує своє фото воєнна фотографка та режисерка Юлія Кочетова.
Андрій Смоленський пішов на фронт добровольцем. У складі 47-ї бригади український військовослужбовець (позивний «Апостол») отримав важке поранення під час бойового завдання. Чоловік втратив зір, частково обидві верхні кінцівки та чує лише на 30%. «Під час одного з розвідувальних завдань, снаряд упав зовсім близько. Дякуючи Богу, його побратими були поруч, надали першу допомогу та доставили його в лікарню», — писала у соцмережах дружина Андрія Смоленського Аліна. Жінка завжди поруч зі своїм коханим. Зараз український військовий перебуває на лікуванні в Івано-Франківську. Наприкінці жовтня 2023 року в межах міжнародної місії «Face the Future» Андрія Смоленського прооперували канадські реконструктивні хірурги.
Українські курсантки, одягнені в нову військову форму, розроблену спеціально для жінок, заплітають волосся під час заходу «Форма має значення». Жінки мають оновлений варіант літньої військової форми, яку тестували в польових умовах. Зовні вона не сильно відрізняється від чоловічої, але пошита з урахуванням будови жіночого тіла. На фото — членкині об'єднання «Патріот» — 48-річна Олена разом із донькою, 24-річна Влада та Марія, які плетуть коси. Жінки розповідають: попри те, що не у війську, вони готові стати на захист рідного Києва, якщо ворог атакує. Загалом у ЗСУ зараз служить 42 тисяч військовослужбовиць, з яких 5 тисяч — на передовій.
Життя триває, попри війну. І це щодня доводять українці, які знаходять у собі сили радіти кожному дню. Попри російські обстріли. Попри загибель близьких та друзів. Це лише один із фрагментів — на Володимирській гірці у Києві люди пішли в танок під звуки скрипки.
6 серпня 2023 року на монументі «Батьківщина-мати» у Києві замість демонтованого радянського герба встановили український герб. Чоловіки розмахують прапором України на висоті 62 метрів. Радянський герб провисів на монументі більше 40 років. Врешті-решт його демонтували 1 серпня 2023 року.
У селі Горбанівка біля Полтави 1 вересня 2023 року попрощалися із загиблими українськими пілотами та авіатехніками двох військових вертольотів Мі-8 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського. Шестеро чоловіків загинули під час бойового вильоту 29 серпня на Донеччині.
На Володимирській гірці у Києві тривають заняття з його поруч із пам'ятником великому італійському поету Данте Аліг’єрі. Сам монумент, як й інші в українській столиці, обклали мішками з піском, аби російські обстріли не пошкодили їх.
6 вересня російські військові завдали ракетного удару по Костянтинівці Донецької області. Ракетами С-300 обстріляли ринок у центральній частині міста. Удар прийшовся на обідній час, коли там було дуже багато покупців. Загинуло 17 людей, наймолодшому було лише 18 років. Останки деяких жертв були настільки понівечені, що їх упізнавали за допомогою ДНК-експертизи. На фото — робота рятувальників та місцевих мешканців, які виносять з місця обстрілу поранену жінку.
Рідні та друзі вітають курсантку-першокурсницю Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона, як й інші 300 студентів, склали військову присягу на вірність українському народові. Церемонія відбулась на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.
15-річна Ксенія Муховата передивляється фотоальбом зі знімками своїх рідних. Її батьки загинули внаслідок російського теракту. Володимир та Світлана Муховаті були серед 53 інших людей, які померли від удару армії РФ по селу Гроза, яке розташоване у Куп'янському районі — за 35 кілометрів від лінії фронту. Російські військові влучили ракетою «Іскандер» по приміщенню магазину-кафе під час поминального обіду.
Так виглядає театральна зала пошкодженого Будинку культури у селі Посад-Покровське, яке було на лінії фронту. До повномасштабного вторгнення Росії тут проживали 2240 осіб, після деокупації у населений пункт повернулось трохи більше півтори сотні. У Посад-Покровському пошкоджено 99% будівель, з яких половина зруйновані.
Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн стоять на платформі київського залізничного вокзалу, де висвітлено символічне призначення потягу «Україна-ЄС». Президентка Єврокомісії прибула до Києва напередодні публікації звіту про прогрес України на шляху до членства в ЄС. Уже 8 листопада Урсула фон дер Ляєн заявила, що «Європейська комісія рекомендує, аби Європейська Рада розпочала переговори про вступ з Україною і Молдовою. Україна завершила... понад 90% необхідних кроків». Під час грудневого саміту лідери Європейського Союзу схвалили рекомендацію Європейської комісії про відкриття переговорів про вступ із Україною та Молдовою. Про це оголосив голова Європейської ради Шарль Мішель у мережі Х.
Так виглядає поле поблизу Бахмута з пташиного польоту. Усе воно вкрите воронками від російських обстрілів.
Діти та дорослі вшановують пам'ять загиблих під час Голодомору. Вони прийшли до Національного музею Голодомору-геноциду, де запалили свічки. 25 листопада 2023 року були 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років. За різними оцінками, голод забрав життя від 3,9 до семи мільйонів людей. На сьогодні 28 країн на державному рівні визнали Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Відповідну резолюцію у 2022 році ухвалив Європарламент, а Парламентська асамблея Ради Європи — у жовтні 2023 року.
Фотографка Юлія Кочетова відвідала бійців на передовій у Донецькій області у день Святого Миколая. І ось, як вона описує той день: «Замерзлі в мазуті руки тримають загорнуту у святковий папір коробку. Ці подарунки від Святого Миколая на тлі війни виглядають як протест, це зовсім інший вимір. Невідомий відправник написав листа, який солдат зачитує вголос: "Хороша новина — у Львові випав сніг". "Погана новина — в Донецькій області теж випав сніг", — додає його товариш і починає щосили реготати. Далі в листі йдеться: "Ми прогулювали уроки і пішли плести маскувальні сітки. Ми збираємося організувати студентську вечірку та збирати кошти на FPV дрони. А ще — у фільмі «Один вдома» Кевін дарує дикого голуба на знак дружби, яка ніколи не згасне. Такого голуба хочу подарувати тобі".
Ці подарунки для військових надсилали з усієї України, не знаючи, хто саме їх отримає. Не можу забути цього білого птаха серед війни — схоже на протест проти самої смерті. Марина грає на бандурі особливу пісню — "Щедрик". Її композитора вбили совєти, але ця пісня продовжує звучати по всьому світу. Бійці повернулися із завдання живими, у них чорні та втомлені очі. Бути живим — це не константа, і це дуже втомлює. Але музика змінює все в одну секунду. Напередодні я була за 1450 км від цих очей і цієї мелодії. Але серце хотіло бути тут. Тільки ми наповнюємо ці дні життям. Тільки ми даємо імена звільненим землям. Це ми звучимо. Це ми творимо цей світ — хиткий і непевний, але наш. У цьому місті розбитих дерев солдати дарують нам паростки дерев. Немає нічого живішого, ніж ці три маленькі горщики із землею та паростками. Я тримаю Ефку за лапу — цей пес теж з війни, як і всі ми. Її лапа тепла. На шиї у Марини крихітне тату: "Залишайся радісною". Іра придумала це свято з подарунками для солдатів, ми їдемо з війни в «завтра», де у нас буде зовсім інше звучання. Їй подзвонили, попросили знайти тіло. Іра обіцяє перевірити на стабілізаційних пунктах і моргах. Іде сніг, повітря різке, і я чую перші ноти "Щедрика"».
Мужні та сміливі, вони теж плачуть. Троє військових не стримують сліз під час прощання на Майдані Незалежності зі своїм товаришем, який загинув 9 грудня.
Начальник пресслужби 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Микита Шандиба показав вражаючий фотопроєкт із військовим до Різдва. Цими фотографіями він ще раз хотів нагадати українцям, що тисячі захисників не зможуть зустріти зимові свята зі своїми близькими. Ці дні вони проведуть у холодних окопах та на полі бою.
Співавтори — Марія Гурська та Наталія Ряба
Фоторедакторка, авторка текстів про фотографію. Протягом 16 років працювала у виданні «Gazeta Wyborcza», 6 з яких — головною фоторедакторкою. Випускниця факультету журналістики та політології Варшавського університету, а також Європейської академії фотографії. Викладає прес-фотографію в Університеті гуманітарних і соціальних наук у Варшаві (SWPS).
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
