Ексклюзив
20
хв

Жінки Азову. Світлана. Польська версія

Світлана Ворова (позивний «Грація») — героїня відеоциклу «Жінки Азову». Після загибелі сина жінка вирішила піти до війська, пережила жахи полону, а тепер повертається на службу

Надія Гордійчук

Світлана Ворова (позивний «Грація»). Фото: приватний архів

No items found.

Мати, яка пішла воювати за загиблого сина. Це про Світлану Ворову, незламну жінку, яка одного дня вирішила — мусить продовжити справу сина, аби його смерть не була даремною.

З 2020 року Світлана у війську. Фото: приватний архів

«Грація» (позивний Світлани) пережила 86 днів блокади Маріуполя. А потім 11 місяців полону. Після пережитого жінка повертається на фронт і буде воювати до повного звільнення України від російських окупантів.

Діліться історією Світлани Ворової зі своїми польськими друзями, а також з тими, хто знає польську мову. Кожна історія із відеоциклу «Жінки Азову» є двома мовами — українською та польською.

No items found.
Війна в Україні
Російська агресія
Безпека

Сценаристка, редакторка, креативна продюсерка. Створювала контент для телеканалів: «Зіркові драми» Нового каналу та «Анатомія слави» каналу «1+1». Брала інтерв’ю у зірок українського шоу-бізнесу, культури, політики та спорту. Працювала на телеканалах СТБ та Новому. Керувала інформаційною програмою «Абзац». Була керівником проєкту «Інспектор міста» на каналі «1+1». Створювала романтичне реаліті-шоу «Наречена для тата» на СТБ. В останні роки перед повномасштабний вторгненням віддавала перевагу творенню кіносценаріїв та відвертим інтерв’ю, показувала трансформацію героїв. У співпраці з виданням Sestry створює відеоцикл «Жінки Азову», де розкриває історії дружин, сестер, матерів та дочок українських військових.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Олександр героїчно боронив Маріуполь 86 днів. Софія ж тоді була з двома дітьми у Запорізькій області, у рідній Василівці. Село швидко окупували росіяни і найбільшим страхом жінки було потрапити на допит. Тому ризикуючи життям, під обстріли вона з маленькими дітьми cіла в авто і вирвалася з рук ворога. Олександр у травні залишив Азовсталь і вийшов у полон з надією на обмін, який і досі не відбувся. Чоловік пережив теракт в Оленівці, коли росіяни замінували барак, а потім його підірвали разом з нашими полоненими. Тоді боєць отримав серйозні поранення та в якому він стані до сьогодні дружині не відомо.

Зараз вона одна з двома дітьми, в чужій країні, де знайшла друзів та підтримку. Софія не опустила руки і відкрила бізнес в Польщі. Жінка досить успішно робить та просуває дитячі розвиваючі ігри на європейський ринок. Вона щодня чекає на чоловіка і не втрачає віру в його повернення.

20
хв

Жінки Азову. Софія Веренготова

Надія Гордійчук

“Зі свого вікна я почула жахливі людські крики, — пише на своїй фейсбук-сторінці харківська письменниця Анна Гін. — Вулицею, виючи, помчали швидкі... Це найкращий стадіон у нашому мікрорайоні, діти стікаються сюди з усіх дворів, Самокати, ролики, велосипеди. Доріжки там рівні, розкреслений баскетбольний майданчик, обгороджене футбольне поле, тренажери… Нема там нічого — ані “центрів прийняття рішень”, ані навіть “об'єктів критичної інфраструктури”. Житлові будинки, дитсадок, стадіон, школа. Все”.

Харків’яни стверджують, що у місті не було повітряної тривоги й попереджаючих про можливу атаку сирен. У прокуратурі припустили, що ракета рухалася настільки низько, що її не було видно на радарах. Що саме прилетіло на стадіон, встановлюють вибухотехніки. Але вже ясно одне: цілили росіяни саме по дітях.

Стадіон на Салтівці після удару росіян. Фото: FB Анни Гін
20
хв

Ракетою по шкільному стадіону. Росія атакувала Харків в обхід радарів

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Верещук про гуманітарну ситуацію в Харкові: у разі потреби будемо просити Польщу про допомогу

Ексклюзив
Портрети сестринства
20
хв

«Ми теж взяли собі біженку». Трохи про невиправдані очікування — європейські й наші

Ексклюзив
Обличчя війни
20
хв

Бойова медикиня Настя «Гайка»: «Кожну годину хтось гине на війні. Спати спокійно з цим я не можу. Тому і воюю»

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress