Ексклюзив
20
хв

Розмови в порожнечу. Чому треба говорити з західними інтелектуалами, а не «хорошими» росіянами

Чи варто з говорити з росіянами? І чи є якийсь практичний сенс у цьому?

Марина Данилюк-Ярмолаєва

Віталій Портников, Тімоті Снайдер та Енн Епплбом. Колаж: Sestry

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Російська опозиційна співачка Монеточка нещодавно випустила нову пісню «Это было в России». Молоді росіяни одразу почали знімати під неї ролики для TikTok з ностальгією, як же добре жилося без західних санкцій. 

Покоління, яке виросло за Путіна, сумує за концертами західних зірок, чемпіонатом з футболу та Олімпіадою в Сочі. Утім в низці відео був сум за Зеленським як ведучим «Голубого огонька» на Первом канале. А ще за спільними військовими парадами Росії та України на День військово-морських сил у нині окупованому Криму. 

Звідки береться ця імперська прошивка в юних головах? І чому навіть у цій безневинній ностальгії за бігмаком росіяни не можуть відмовитись від ідеї надягнути на українця тугий нашийник?

Намагання затягнути в медійний простір росіян — тих, які маскуються під друзів України та співчувають війні, — зробили вкрай погану штуку

Є низка громадян, які в укриттях під обстрілами дивитимуться випуски Максима Каца, Алєксандра Невзорова, Марка Фейгіна — і на повному серйозні заявлятимуть, що в Україні нема жодного інтелектуала, який би міг бути рівнею цим особам. 

Низка українських політиків та блогерів сама спокусилась російськими переглядами. І тому цілодобово набиває перегляди та лайки гостями із Росії. Дійшло до того, що радники Офісу президента Олексій Арестович та Михайло Подоляк ледве не щовечора сиділи у Юлії Латиніної та тішили імперське самолюбство тезами про хуторян, які зовсім відбились від рук і качають український проєкт та про дуже гарний СРСР, який на тутешніх землях буцімто благословив сам Бог. 

На будь-яку критику подібних посиденьок Подоляк відповідав, що інтерв’ю росіянам допомагають доносити українську позицію і порядок денний до російськомовної аудиторії в різних країнах. «Потрібно займати будь-які майданчики для того, щоб наша позиція домінувала», — сказав він у коментарі виданню «Детектор медіа» у лютому 2024 року. 

Журналіст Віталій Портников. Фото: Shutterstock

Інвазії росіян стали настільки сильні, що відомому українському журналісту та інтелектуалу національного рівня Віталію Портникову довелось піти на територію ворогів — на ефір до Марка Фейгіна і там вчисту розгромити Юлію Латиніну.

Навіть під тиском історичних фактів та чітких аргументів Латиніна, яка тривалий час маскувалась під прогресивну інтелігенцію із Москви, доводила, що українці та росіяни колись разом будували імперію, а пригнічення українців у ній нібито не відбувалося.

Рота пропагандистці зміг закрити лише аргумент Портникова про те, що у будівництві Російської імперії могли брати участь лише етнічні українці, які «відмовлялися від власної ідентичності та приймали чужу, московську умовно кажучи, а потім російську національну ідентичність»

Ставати яничарами, брати російський паспорт і їздити прославляти військову окупацію України — це той єдиний метод, коли українці можуть подобатись нинішній Росії. Зараз у Москві не бракує співачок та телеведучих українського походження — Лоліта Мілявська, Регіна Тодоренко, Ані Лорак та Таїсія Повалій. Всі вони ходили голосувати на вибори за Путіна, співають в трусах перед російськими загарбниками та відстоюють РПЦ. Всі вони вибрали російську ідентичність — і це суто російський ресурс для пропаганди РФ, аби далі нести байки про єдиний народ. Хоча тут просто історії жінок, які вибрали гроші і заради цих рублів стерли самих себе. 

А з ким же можна розмовляти в Росії? 

У травні, в день, коли РФ била ракетами по типографії в Харкові, яка друкує шкільні підручники та дитячі книжки, — у львівському готелі збирались російські опозиціонери. Уже згаданий радник Офісу президента Михайло Подоляк розповідав, як розказував, як ми будемо допомагати Росії ставати та ноги та поважати її в майбутньому.

Насправді — це розмови в безодню, оскільки єдине, що хвилює росіян, судячи зі свіжих новин, — встигнути наміняти доларів після нових західних санкцій

Чи варто говорити з росіянами? Можна, але точно на своїх правах і з чіткими аргументами — майстер-клас у цьому питанні дав Віталій Портников. Але точно без заглядання до рота, бо все це завершується клацанням щелепи крокодила на шиї жертви. 

Замість того аби проводити вечори з росіянами в затишних ютубах — українцям варто навчитись говорити про себе на Заході. Дискусії варто вести із західними інтелектуалами, яких поважають і дослухаються. Західний світ так довго жив в ейфорії від розпаду СРСР і з любовʼю до російської водки та шапки-вуханки, що десь не помітив, як йому викручують руки. 

Одна колонка Тімоті Снайдера чи Сергія Плохія в західному виданні на тему відмінностей між Україною та Росією вартує набагато більшого за улесливі питання до московських гостей, як нам називати вулиці і чи варто йти до НАТО 
Відомий американський історик і професор Єльського університету Тімоті Снайдер. Фото: ОПУ

Будь-яке дослідження американської історикині Енн Епплбом про природу комунізму і тоталітарної системи СРСР робить розуміння сучасної Росії набагато глибшим. Бо Путін аж ніяк не новатор геноциду українців. Сталін дуже чітко розумів, що без репресій йому не втримати Україну. І тому вирішив влаштувати голодомор 1932-1933 років, аби підкосити потенціал до національного руху та відновлення незалежності України уже за покоління. 

Говорити з росіянами можна лише для того, аби розуміти їхні методи нових гібридних воєн. Але це має бути дозовано, а не нонстоп, як це буває в українських блогерів. 

Росіяни відмовляють нам у праві на субʼєктність. Бо для них Україна — це поїсти галушок зі шкварками, покупатися влітку в Одесі і тягнути сюди своїх заробітчан із Москви в усі доступні сфери. 

Українець для них — це холоп, який відбився від рук пана. І тому поміщик прагне вибити дурощі із мужика, аби своє місце знав. А місце для України в уявленні Росії дуже просте — це ресурс для нових воєн і покращення власного генофонду, який давно перебуває в глибокій кризі. 

Є лише одна цільова аудиторія справді хороших росіян, з якими є сенс говорити. Це ті, котрих не влаштовує нинішня тоталітарна система в Росії, і хто записався добровольцем на боці України

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Українська журналістка, політичний аналітик та медіа-консультант. Працювала парламентським оглядачем більше 10 років. Співпрацює з виданнями «Цензор.нет» та «Еспресо». Є авторкою популярних YouTube-каналів «Цензор.нет» та «Шоубісики». Спеціалізується на темі політики, економіки та медіатехнологій.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
голос америки закриття мирослава гонгадзе

Пам’ятаю, як пізно ввечері тато налаштовував радіо, щоб спіймати хвилю «Голосу Америки» чи «Радіо Вільна Європа» й дізнатися, що насправді відбувається в Польщі та за «залізною завісою». Я була дитиною, але розуміла, що беру участь у чомусь забороненому, про що не можу розповідати подругам у школі.

Думаю, це був спільний досвід багатьох мешканців країн колишнього радянського блоку аж до 1989 року. Ми добре пам’ятаємо, яку роль відігравав доступ до вільних ЗМІ у країнах, де дозволений був лише один, пропагандистський, урядовий канал. Так і зараз у багатьох місцях, де панують диктатори — у Білорусі чи Росії, або там, де демократія під серйозною загрозою, як сьогодні у Грузії.

І важко не відчувати, що Сполучені Штати Дональда Трампа вже понад місяць реалізують мрію Кремля. Адже як інакше можна зрозуміти заяву Білого Дому про те, що закриття «Голосу Америки» та «Радіо Вільна Європа»/«Радіо Свобода» означає, що американські платники податків більше не будуть фінансувати «радикальну пропаганду»?

Це відбувається під час гібридної війни, коли для Росії пропагандистський вплив і поширення дезінформації є такими ж важливими, як і підкорення України.

Закриття мовника «Голос Америки», який був створений у 1942 році для боротьби з нацистською пропагандою, є жахливим і символічним на тлі того, що Венс нещодавно заявив у Мюнхені про Європу, а також відкритої підтримки ним і Маском ультраправої німецької партії AfD.  

Закриття цих легендарних і важливих для демократій радіостанцій, а також, ймовірно, неминучий занепад багатьох дрібних незалежних ЗМІ через скорочення фінансування USAID — це великий ризик того, що абсолютне зло у вигляді авторитаризму й фашизму швидко відродиться.

Ми бачимо, як за останні два місяці було порушено багато меж і кордонів. Цілі роки подій відбулися за два місяці. І це не ті події і зміни, до яких ми звикли, в яких бачили розвиток, а мету політики — зробити світ кращим, більш справедливим, демократичним, таким, де поважають права людини.  

Останні зміни та рішення, що стоять за ними, відкидають нас на десятиліття назад. Вони кидають цілі суспільства в обійми дезінформації та пропаганди, яку фінансують авторитарні режими. Штати зраджують не лише Європу. Вони зраджують світ цінностей, які були фундаментом, на якому вони були побудовані. Цінностей, які Трамп, Венс і їхні союзники більше не цінують. Адже, на їхню думку, не Росія чи Китай є найбільшою загрозою для Європи, а… європейські демократії. А боротьбу з дезінформацією вони називають, як Венс у Мюнхені, цензурою.

Тепер лише одне може сказати напевно: у світі перевернутих значень ми маємо боротися за демократію, не озираючись на «дядька Сема».

20
хв

Боротися далі, не озираючись на Дядька Сема

Йоанна Мосєй

Звісно, навіть Трамп, Маск та Джей Ді Венс не можуть одним махом грохнути американську бюрократію. Тому, за найновішою інформацією, американська розвідка продовжує ділитись з Україною розвідувальною інформацією, яка може допомогти її військам захистити себе. Утім американці скоротили обмін розвідданими, які українські Сили оборони можуть використовувати для наступальних операцій на російські війська. Це суттєво заважає для нанесення точних ударів сил оборони по тилах російських окупантів.

Так, у рамках обмежень 7 березня американська аерокосмічна компанія Maxar Technologies перестала надавати українським військовим розвідувальні дані, що стосуються російських військових об'єктів і дислокації та пересування живої сили ворога. Таким чином, ЗСУ тепер не можуть отримувати безплатної розвідувальної інформації. Проте, як з'ясувалось, вони можуть її отримати обхідними шляхами — за гроші. Це час і додаткові ресурси, які могли би піти на інші закупи військового часу.

Знімок Maxar Technologies, який показує вигляд Новокаховської греблі та гідроелектростанції до обвалу 28 травня 2022 року та після обвалу 16 червня 2023 року. Фото: HANDOUT/AFP/East News
На зауваги про те, що таким чином Америка допомагає Росії у війні, Трамп байдуже зауважив, що Путін «робить те, що зробив би будь-хто інший»

Більше того зустріч американських переговорників з українською делегацією у Саудівській Аравії навряд чи може відновити паузу у військовій допомозі США. Адже Трампу мало нашумілої угоди про корисні копалини — він хоче уламати Володимира Зеленського на кілька поступок — від відмови від деяких територій на користь Росії до вимог до українського президента піти у відставку та на вибори. 

Можна констатувати, що формула «мир через силу» в розумінні команди Трампа пішла кудись не туди і перетворилася радше на примус до «миру» жертви агресії

Навесні 2024 року давній товариш Трампа, генерал американської армії Кіт Келлог, оприлюднив свій мирний план. Не те, щоб це був досконалий документ, утім він передбачав одночасний тиск на Росію й на Україну для зупинки гарячої фази війни. Україну мали шантажувати припиненням військової допомоги. А Росії погрожувати значним посиленням мілітарних потужностей Києва та запровадженням болісних санкцій. Утім, зараз ми бачимо, що батіг для Росії десь загубився, зате Вашингтон поставив на розтяжку Зеленського. Заради переговорів із Кремлем нові обличчя адміністрації Трампа навіть ввели певне табу на маркування Росії як агресора, що силою ламає кордони та угоди.

Дикий краш-тест американських стосунків змушує європейські держави задумуватись — чи варто сліпо покладатись на Америку у плані власної безпеки та купувати зброю лише там. Бо завтра можуть відімкнути супутники, забанити доступ до даних ЦРУ, припинити поставки комплектуючих. І який сенс тоді купувати за шалені гроші щось високотехнологічне, як то літаки F-35 чи M142 HIMARS — якщо воно стоятиме металобрухтом в амбарі?

Нинішні фаворити Трампа готові відправити в урну навіть бізнес-угоди, за які сплачено не просто гроші, а шалені гроші. Взяти хоча би погрози Ілона Маска відімкнути системи супутникового зв’язку Starlink ЗСУ. Мовляв, без цього уся лінія фронту завалилась би, і взагалі він весь такий миролюбний, що його нудить від війни. 

По-перше, ще кілька днів тому було офіційне пояснення від уряду Польщі, що це бізнес угода з компанією Space X та Пентагоном на 50 мільйонів доларів на рік, і відключати щось це точно непорядно

Але коли міністр МЗС Польщі Радослав Сікорський припустив, що у разі гірших сценаріїв, коли «SpaceX виявиться ненадійним постачальником, ми будемо змушені шукати інших постачальників», нинішні еліти США влаштували атаку брудом у соцмережі Х. Державний секретар Марк Рубіо пригрозив, що без американських технологій «росіяни вже стояли б на кордоні з Польщею». А фаворит президента Маск обізвав урядовця ще недавно держави-союзника у Східній Європі «маленькою людиною», якій варто закрити рот.

Уявити щось подібне за Ентоні Блінкена, Джо Байдена, Діка Чейні чи хоча би Майка Пенса — віце-президента Трампа за першої каденції — було просто нереально. Це просто майстер-клас, як наживати ворогів на пустому місці і заміщувати реальну політику гопотою з підворітні.

ЗСУ використовують передові ракетні системи HIMARS для ураження російських цілей. Фото: Cover Images/East News

Який урок із цього має винести Україна, Польща та весь Європейський союз? Поки авторка писала цю статтю, видання Forbes повідомило, що США в рамках паузи у військовій допомозі припинили обслуговувати ALQ-131 — блоки радіоелектронної протидії для самозахисту українських F-16. На щастя, французькі винищувачі Mirage-2000 стали порятунком для українських пілотів і дещо закрили нагальну потребу у захисті неба, але цього мало.

Цей гіркий урок від Вашингтона із примусом до миру жертви, а не агресора, каже одне, що не можна залежати від країни, котра може в будь-яку мить позбавити тебе можливості застосовувати системи озброєнь, котрі мають критичне значення для армії, що обороняється

Сьогодні США позбавляють засобів українську армію, завтра подібне щось можуть почути Литва чи Польща, бо у Трампа добрі стосунки з Путіним та бажання швидкої мирної угоди заради Нобелівської премії.

Поведінка Трампа і його молодих державників, які без цензури пишуть все, що спаде на думку в соцмережі Х, говорить, що про стару Америку із фільмів, яка рятувала всіх від війну і тероризму, можна забути. Тепер порятунок Європи в її руках. То ж час діставати плани розвитку власних армій і не економити гроші на власну зброю. Адже технофеодали, які заполонили Білий дім і Мар-а-Лаго, не визнають ані правил, ані союзів, ані угод. Тому найкраща кара для них — розбити монополію і створювати свої окремі безпекові союзи з розвідданими і зв'язком.

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

20
хв

Помста Трампа. Як США допомагає Росії виграти війну в Україні і піти на Європу?

Марина Данилюк-Ярмолаєва

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Генерал Річард Ширрефф: Трамп фактично «в ліжку» з Путіним — і до цього треба звикнути

Ексклюзив
20
хв

Ера Трампа: США руйнують баланс, Європа шукає точку опори

Ексклюзив
20
хв

Співзасновник Нової пошти Вячеслав Климов: «На початку вторгнення ми змінювали логістичну модель кілька разів на тиждень»

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress