Марія Ціпцюра

Видання Onet публікувало інтерв'ю журналістки Марії Ціпцюри із заступником міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергієм Деркачем. У розмові посадовець пояснює, як вдалося розблокувати українсько-польський кордон і скільки втратили країни через страйк перевізників.

Sestry публікують переклад цієї розмови українською мовою.

‍Марія Ціпцюра, Onet: Кілька місяців поспіль блокада українсько-польського кордону була однією з найважливіших тем у ЗМІ. Ми багато говорили про те, що переговори були дуже важкими. Як вдалося досягти компромісу і розблокувати кордон?

Сергій Деркач: Ми з польськими колегами були в постійному контакті. Комунікація не завжди була публічною, але вона відбувалася. Напередодні Нового року ми узгодили план дій з новим польським урядом. Зі свого боку ми виконали всі його пункти.

Наші польські колеги активно вели переговори з протестувальниками. Ми швидко відреагували на всі їхні вимоги та пропозиції.

МЦ: Чи могли б ви розповісти детальніше про умови розблокування кордону?

СД: Більшу частину роботи виконав польський уряд, який спілкувався з перевізниками. Ми не були детально поінформовані про досягнуті домовленості. Наскільки я розумію, Польща має намір посилити свій контроль над українськими перевізниками таким чином, щоб не допустити порушень з нашого боку.

Ми також проаналізуємо угоду між Україною та ЄС про лібералізацію вантажних перевезень. Умови цієї угоди не можуть бути змінені до 30 червня, поки вона є чинною. Про це заявив Європейський Союз. Проте такий аналіз — важливий для продовження угоди.

Між нашими міністерствами також створена робоча група, яка оперативно вирішує проблеми. Наші польські колеги продовжують діалог з протестувальниками

Нам відомо, що остання зустріч відбулася минулого тижня. Цього тижня відбудеться нова зустріч двосторонньої робочої групи між нашими країнами для обговорення нових вимог чи питань.

Окрім того, польські перевізники порушили питання використання системи SENT, яка є системою службових відряджень для водіїв. Вони хочуть, щоб і наші перевізники нею користувалися. Ми до цього готові. Але потрібно внести зміни в саму цю програму. Там є проблеми, зокрема з отриманням українцями електронних ключів.

Чи порушують правила українські водії?

МЦ: Ви сказали, що контроль за українськими перевізниками має бути посилений. Польські перевізники стверджують, що українські водії порушують правила. Чи підтвердилися ці звинувачення?

СД: Польські перевізники стверджували, що Україна, нібито, порушує умови і здійснює каботажні перевезення. Це означає, що наші водії замість двосторонніх перевезень, наприклад, Україна-Німеччина, — здійснювали перевезення в межах ЄС. Наприклад, між Польщею та Німеччиною або Німеччиною та Францією. А ми не маємо такого права. Втім, ми провели розслідування. Всі країни ЄС перевіряли факти про можливі порушення з боку українських перевізників. Було виявлено два випадки каботажу на всій території ЄС. Два! Два випадки — це не така суттєва кількість, що це може бути аргументом.

МЦ: Що саме зробила Україна для розблокування кордону? На які поступки довелось піти?

СД: Для нас було важливо говорити про проблеми, які потрібно вирішити, а не про вимоги. На всіх зустрічах ми завжди запитували: «Яку проблему ви хочете вирішити, давайте поговоримо про неї».

Перш за все, ми говоримо про збільшення пропускної спроможності. Польських перевізників особливо турбувало питання перетину кордону порожніми транспортними засобами, які повертаються з України. Саме тому ми відкрили окрему онлайн-чергу на переході «Ягодин-Дорогуськ». Там є чотири смуги для порожнього транспорту. Фактично, ми просто відокремили завантажені транспортні засоби від порожніх.

По-друге, ми запустили пілотний проєкт на переході «Нижанковичі-Мальховіце». Там ми скасували обов'язок реєструватися в електронній черзі, і тепер транспортні засоби стоять у фізичній черзі. Аналогічний механізм ми запровадили на переході «Угринів-Долгобичув», який ми відкрили разом з нашими колегами наприкінці минулого року. Тепер порожні вантажівки вагою вагою до 7,5 тонн можуть проїжджати через пункт пропуску на виїзд з України без електронної черги.

Це те, що ми змогли запропонувати за результатами консультацій. Це компроміс. Проте зараз ми бачимо, що ці пункти пропуску недостатньо завантажені. Українські водії не хочуть туди їхати, бо там немає електронної черги і вони не хочуть стояти на трасі. Тому ці пункти не завантажені настільки, наскільки це можливо. Наприклад, через «Угринів-Долгобичув» проїжджає в середньому 60 вантажівок на день. А могло б бути й понад 100. 

Польські перевізники також наголошували, що українська система електронної черги не працює однаково для всіх. Однак ми підтвердили, що всі правила онлайн-черги однакові для всіх користувачів у будь-якій країні світу.

Крім того, окремим пунктом серед вимог польських перевізників було те, що українським водіям заборонено перетинати кордон у пункті пропуску «Угринів-Долгобичув», і що ним мають користуватися лише поляки. Ми, як міністерство, не можемо цього виконати, оскільки це є дискримінаційною умовою. Ми не можемо заборонити перевізникам проїзд через пункт пропуску, який відкритий для всіх транспортних засобів. Але українські перевізники погодилися з цим, зробили відповідну заяву у своїх громадах й закликали українських водіїв не користуватися цим пунктом пропуску. І дійсно, дуже мало українських водіїв наразі перетинають кордон через цей пункт пропуску.

Як виглядав початок переговорів

МЦ: Чи була вимога повністю закрити пункт пропуску для українців?

СД: Так, така вимога була від самого початку переговорів. Але і Україна, і ЄС заявили, що це дискримінаційний підхід. Ми будемо категорично проти цього і як уряд не будемо переконувати перевізників не погоджуватись на це. Разом з тим, наші перевізники добре розуміють важливість розблокування кордонів. Роблять це на неформальному рівні. Вони домовилися між собою, що не будуть обирати цей пункт пропуску як пріоритетний. Більше того, самі українські водії не хочуть стояти в черзі. Адже вони не бачать, скільки машин чекає на перетин кордону: може 10, а може 100.

Можливо, реєстрація буде здійснюватися там пізніше. Це означає, що черга залишиться фізичною, але вантаж буде реєструватися в списку очікування, щоб можна було перевірити завантаженість пункту пропуску онлайн перед тим, як туди їхати. Це дозволило б компаніям планувати свій час. Наразі ми обговорюємо це питання. 

МЦ: Чи полегшився переговорний процес загалом після зміни влади в Польщі?

СД: Я думаю, що те, що відбувалося протягом останніх місяців, важко назвати переговорним процесом. Це було більше схоже на консультації, які ми проводили. Наші польські колеги розповідали нам чим були незадоволені протестувальники. Часто ми це відкидали. Вони говорили, наприклад, що їхній ринок обвалився і що українці забрали 95% перевезень. Ми продемонстрували їм статистику, яка доводила, що це неправда. Ми підрахували наш двосторонній трафік і зрозуміли, що дійсно відбулося збільшення трафіку з боку українців, але це збільшення було спричинене паливними вантажами, гуманітарною та військовою допомогою. Якщо прибрати зі статистики паливо і допомогу, то баланс між Україною і Польщею у двосторонніх перевезеннях становить 63% на 37%. Раніше він становив 60% на 40%. Це означає, що відбулося незначне збільшення на користь України, але це не є глобальною проблемою і, звичайно, аж ніяк не знищенням польського ринку вантажоперевезень.

МЦ: Протестувальники заявили, що розблокували кордон, але можуть заблокувати його знову. Наскільки висока така ймовірність? Що ви робите, щоб запобігти повторним страйкам на кордоні?

СД: Ми перебуваємо в тісному контакті з польським урядом з цього питання. Для нас дуже важливо отримати зворотній зв'язок від наших колег про те, чого вимагають перевізники і що ще ми можемо зробити, щоб не допустити повторної блокади.

Є ще одне важливе питання, яке ми хочемо обговорити з нашими польськими колегами — це запобігання таким страйкам.

Кордон не може бути заблокований ніким і ні за яких обставин. Сьогодні незадоволені перевізники. Завтра хтось інший буде незадоволений і прийде блокувати переходи. Це відмінний механізм тиску для вирішення будь-яких внутрішніх проблем

І згідно з нинішніми нормами, це може робити будь-хто. Це ненормально з точки зору відносин між двома країнами. Такі дії шкодять економікам обох країн і Європейському Союзу. Саме тому мають бути передбачені запобіжні заходи. Ми повинні отримати гарантії.

МЦ: В чому можуть полягати ці гарантії, щоб запобігти блокуванню кордону?

СД: Йдеться про зміни в законодавстві, які мають бути прийняті в Польщі та на рівні ЄС, щоб дороги, які ведуть до пунктів перетину кордону, не могли бути заблоковані. Але це складне питання. Воно не є популярним з політичної точки зору. І я не знаю, чи такі норми будуть прийняті. У будь-якому випадку, ми будемо обговорювати це з нашими партнерами. 

МЦ: Загалом, як ви вважаєте, питання блокади кордону є економічним чи політичним?

СД: Я думаю, що це і економічна, і політична ситуація. Польським перевізникам було дуже вигідно фізично перешкоджати рух транспортних засобів в Україну та з України. Таким чином, вони відрізали всі наші транспортні засоби від європейського ринку. Адже окрім двосторонніх перевезень, українські вантажівки також їздять до європейських країн.

Європейська комісія неодноразово підтверджувала, що угода з Україною про лібералізацію транспортних перевезень має позитивний вплив на європейську економіку. Зрештою, ми частково компенсували закриті ринки Росії та Білорусі

Вся ця історія була абсолютно неринковою і дуже вигідною не тільки для протестувальників, але й для всього польського транспортного ринку.

Звичайно, тут є і політичний елемент. Але це внутрішня справа Польщі, тому я не хотів би її коментувати. Ми власне побачили, як від самого початку одна з опозиційних партій підтримала цей страйк. Я думаю, що таким чином вони намагалися заробити собі політичні бали.

Збитки української сторони

МЦ: Яких збитків зазнала Україна через блокаду кордону?

СД: Бізнес-асоціації підрахували, що вони втратили понад 500 мільйонів євро. Що стосується зменшення автомобільного експорту, то за період блокади він склав 267 мільйонів доларів. Крім того, бюджет недоотримав понад 183 мільйони доларів митних платежів. Недонадходження до бюджету мають прямий вплив на фінансування нашої армії.

МЦ: Ви згадали, що такі страйки шкодять економіці обох країн. У чому в такому випадку полягають втрати Польщі?

СД: Офіційно оголошених цифр не було. Бізнес-асоціації говорили про сотні мільйонів євро збитків, яких зазнали польські компанії. Конкретних цифр ми не бачили, але розуміємо, що минулого року Польща збільшила експорт до України на 40%. Тож, безумовно, їхній бізнес також втрачав гроші через блокаду.

Це також дуже негативно вплинуло на економіку польських портів. Про це нам розповідали наші колеги. Польща, зрозуміло, також втратила митні збори, гроші за використання доріг, бензин тощо. Є багато непрямих втрат.

Варто врахувати теж аспект майбутніх збитків. Під час блокади всі почали реорганізовувати свою логістику і, наприклад, тепер кораблі ходять в румунські порти, а не в польські.

МЦ: Якою мірою українські перевізники повертаються на кордон з Польщею? Чи вдалося їм переорієнтувати свій експорт на інші країни?

СД: Наразі важко сказати. Ми більш-менш намагаємося повернутися до того рівня, який був до блокади. Наш найбільший прикордонний перехід «Ягодин-Дорогуськ» приймає в середньому 650-680 автомобілів в обох напрямках на день. «Рава-Руська-Гребенне» пропускає до 300 вантажівок.

У підсумку ми бачимо, що зараз приблизно на 30-40% менше транспортних засобів, ніж до блокади. Але зараз зима — це низький сезон для перевезень, тому говорити про це ще зарано.

МЦ: Яка ситуація на інших кордонах?

СД: Поки що все спокійно. Всі кордони працюють у звичному режимі. Наші румунські колеги пішли на поступки своїм фермерам і перевізникам. У них були внутрішні вимоги, які не стосувалися України, тому ми не очікуємо протестів. У Молдові та Румунії ми продовжуємо працювати над збільшенням пропускної спроможності та створенням нових пунктів пропуску.

З Румунією ми вже запланували чотири нові пункти. На кордоні з Угорщиною буде створено кілька нових пунктів перетину. Ми плануємо збільшити пропускну спроможність усіх пунктів на 30% до 2030 року. Враховуючи доступність морського коридору, це забезпечить достатні можливості для експорту товарів з України.

‍

Читайте оригінал інтерв’ю із заступником міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергієм Деркачем, яке підготувала Марія Ціпцюра для видання Onet.